Прийоми візуалізації при вивченні української літератури

Прийоми візуалізації при вивченні української літератури

Технології QR- кодування QR-код (з англійської Quick Response Code «швидкий відгук») – графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація, покликання на сайт чи окрему його сторінку. Це сучасна технологія. Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі «Інтернет»: на відео в ютубі, е-mail, покликання на твори, біографію письменника, завдання сучасних навчальних ресурсів, сайти, аудіофайли, книги тощо.

Діти XXI ст. не уявляють своє життя без гаджетів. Вони спілкуються в  соціальних мережах, грають ігри, переглядають фільми, шукають потрібну інформацію, навчаються, слухають музику тощо. Тому, коли ми разом з вихованцями працюємо з мобільними телефонами, то це додатково заохочує школярів до вивчення матеріалу на занятті. А урок української літератури не може бути нудним. Діти повинні вміти не лише отримувати насолоду від читання, а й проаналізувати художній твір, визначати його рід, жанр, художні засоби, характеризувати образи. У своїх візуальних конспектах я теж розмістила QR- коди.

Для того, щоб створити власні QR-коди знадобиться тільки інтернет та гаджет. Cайт, яким послуговувалася при їх розробці, має назву Mobizon.ua. За допомогою цього генератора можна створити QR-коди швидко і безкоштовно. Спочатку обираю, що хочу помістити в QR-код, далі вводжу інформацію у форму, налаштовую стиль QR-коду, обираю формат і натискаю  на кнопку «ЗАВАНТАЖИТИ».

Використання зображень є елементами уроку. Зокрема, можна надати покликання на відео. Так, у візуальному конспекті при вивченні казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» розміщую QR-код на перегляд сучасного українського мультфільму з такою ж назвою (Конспект 8). На наступному уроці після перегляду п’ятикласники мають змогу поділитися враженнями та проаналізувати даний твір, поданий в різних інтерпретаціях. Також використовую цей метод як домашнє завдання. Наприклад, при вивченні теми «Народна казка, її національний колорит» подаю  QR-код з покликанням на тексти казок «Вовк і Чапля», «Лисиця та Рак» (Конспект 1), які будемо аналізувати на наступному уроці. Пропоную спробувати цей метод і як індивідуальне завдання для окремих учнів. При вивченні казок діти відскановують код і дають відповідь на запитання: «Чому навчають нас казки?» (Конспект 2). Важливим є те, що такий підхід допоможе учням, яким тяжко дається навчання. До речі, для того, щоб школярі зчитали інформацію з QR-коду, потрібен лише смартфон із необхідною програмою.

Доцільно надати покликання на виконання інтерактивної вправи. По-перше, учні оцінять старання вчителя-новатора; по-друге, стануть більш активними; по-третє, кожен після виконання вправи отримає власний результат.

Отже, застосування QR-кодів сприяє активному вивченню теми, робить навчання більш цікавим та ефективним, сприяє формуванню ключових компетентностей, є важливим елементом розвитку учнів.

1.      «Хмари слів»

Часто я використовую у своїх візуальних конспектах прийом «Хмари слів». «Хмари слів» - зображення, на якому показані слова, теги або певні категорії, які систематизовані за відповідним принципом на єдиному спільному зображенні. Цей прийом сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації. Кольорова хмара зосереджує увагу вихованців на об'єкті та на матеріалі.  Вона містить у собі як візуальну інформацію, так і смислове навантаження, сам текст.

Насправді, доцільно їх використовувати, а ще цікавіше їх створювати. Усі зображення, які я використовую, створено за допомогою зручних онлайн-ресурсів: Word Cloud Generation, Word It Out, WordClouds. Та найпрактичнішою із них є платформа WordArt. На мій погляд, використання цього прийому є важливим на всіх етапах роботи на уроці: на початковому, на етапі закріплення та повторення, при фронтальному опитуванні, індивідуальній роботі або в групах.

У зображення записую тему уроку, яку учні повинні визначити, пропоную прочитати в «Хмарі» основні визначення з теорії літератури при вивченні теми «Народна казка, її національний колорит» (Конспект 1).

Учні  пригадують основні ознаки, що притаманні для казки (Конспект 5).

Вивчаючи тему «Образи міфічних істот у казці «Мавка-Вербинка» Василя Королева-Старого», застосувала прийом «Хмара слів» (Конспект 9)

.

Доречно назвати імена героїв твору у «Хмарі слів», вибрати риси характеру персонажів, встановити відповідність між ім’ям героя та головними рисами характеру, сформулювати визначення.

Використання такої яскравої графіки у вигляді «хмар слів» на уроках літератури дозволяє акцентувати увагу на ключових моментах теми. Це, у свою чергу, ще й сприяє систематизації навчального матеріалу. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм «хмар» допомагає п’ятикласникам швидше опанувати новий матеріал, активніше залучити  зорову пам'ять.