"Про роль шкільної бібліотеки у розвитку читацької компетентності учнів"

Про роль шкільної бібліотеки у розвитку читацької компетентності учнів

Виступ бібліотекаря на педагогічній раді

Читач 21 століття – якісно новий читач (користувач). Змінилися загальні, в тому числі й пізнавальні інтереси, джерела одержання інформації. Однією із основних тенденцій дитячого читання стало домінування «програмного» читання над читанням «для душі», за інтересами. Сучасні учні не прагнуть прочитати твори цілком, а читають у скороченому варіанті. Діти не перестали читати взагалі – просто їх читання стає іншим, а саме: більш індивідуальним, інформаційним і поверхневим.

Під час проведення анкетування та аналізу читацьких формулярів можна побачити, що учні середніх класів не прагнуть охопити тему глибше, розглянути її з різних сторін, прочитати щось додатково. Все більше діти поринають у світ ґаджетів. Але розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше (як це не парадоксально звучить). Це пов’язано із швидким зростанням обсягу інформації, яку необхідно засвоїти для успішної життєдіяльності. Отже, читання – основа освіти і самоосвіти впродовж усього життя.  Ось чому формування інформаційної читацької компетентності особистості, яка поєднує комп’ютерну грамотність і вміння працювати із традиційними видами інформації, робити критичний аналіз та оцінку отриманої інформації, потреба нашого часу.

Дозволю собі нагадати, що роботу щодо формування читацької компетентності можна поділити на дві групи умінь, а саме – робота з текстом й іншими джерелами інформації, інформаційно-бібліографічні уміння та навички, які мають такі розділи:

• аналіз та виділення головного;
• порівнювання;
• виділення та пояснення питань;
• конкретизація;
• доказ і спростування;
• творчі уміння;
• уміння працювати з аудіовізуальними засобами;
• загальні знання про бібліотеку;
• знання про книгу й інші джерела інформації;
• уміння користуватися абонементом та читальним залом бібліотеки;
• уміння користуватися довідковою літературою, періодикою;
• уміння користуватися інформаційною бібліографією, каталогом та картотеками, мати поняття про бібліографічний опис книги.

         Найважливішим напрямком у роботі бібліотекаря є інформаційна робота. Для задоволення інформаційних запитів читачів у шкільній бібліотеці функціонує «Куточок читача», у якому розміщені система картотек – дві тематичні, картотека методичних матеріалів, картотеки навчальних посібників та руху фонду підручників; списки рекомендованої літератури (не тільки друкованих, але й інших джерел; правила роботи в Інтернеті; правила поводження з книгою; правила читання; поради школярам щодо роботи з інформацією; поради батькам; календар знаменних дат тощо.

Розвиваючи навички бібліотечно-бібліографічної діяльності учнів бібліотекар у своїй роботі сприяє школярам оволодіти методикою підготовки аналітичної, реферативної та фактографічної інформації, вмінню застосовувати їх на практиці – підготовка та виконання проектів, доповідей, рефератів, презентацій (в середніх та старших класах із фізики, хімії, історії, географії, англійської мови, мистецтва, у молодших класах – з літературного читання та природознавства). При розробці таких матеріалів надаються індивідуальні та групові консультації – правильне оформлення роботи, списку використаних джерел, слайдів презентації тощо.

Бібліотекарем постійно поповнюються тематичні папки: «Українське народознавство», «Духовні скарби України», «Здоровий спосіб життя», «Історія моєї Батьківщини», «Краса і велич рідного слова», всього – більше 20-ти. Особливе значення мають матеріали папки «Мій рідний край», адже вона містить краєзнавчі матеріали, які не можна знайти в інших джерелах, окрім місцевих періодичних видань.

Здійснюючи інформаційну підтримку навчально-виховного процесу, бібліотекар включається у проведення шкільних предметних та тематичних тижнів. У рамках тижнів готує тематичні полички, виставки, бібліотечно-бібліографічні консультації, випускає інформаційні бюлетені.

 Для вивчення читацьких інтересів учнів, потрібно детально вивчити стан обізнаності і зацікавленості  їх книгами. З цією метою проводжу  анкетування школярів за допомогою спеціально розроблених анкет: «Чи гарний ти читач?», «Мої улюблені книжки», «Місце книги і бібліотеки в моєму житті». Результати опитування бібліотекар ретельно аналізує і використовує у пропаганді книги.

Щороку проводяться моніторингові дослідження книгозабезпеченості бібліотеки, обертаності книжкового фонду, відвідуваності шкільної бібліотеки, аналіз читацьких формулярів. Вони дають змогу оцінити ефективність роботи, здійсненої бібліотекою навчального закладу, виявити проблеми та знайти шляхи їх розв’язання.

У бібліотеці є напрацьовані матеріали для проведення бібліотечних уроків, оформлено тематичну папку з розробками проведених бібліотечних уроків, бесід, уроків позакласного читання. Такі уроки як "Екскурсія в бібліотеку", "Правила поводження з книгою", "Сторінками історії книги", "Як правильно читати", "Твої помічники у виборі книг", «Подорож морем Преси» (про дитячу періодику), "Майстер снів та казок" (життя та творчість Г.К. Андерсена) та ін. прищеплюють дітям любов до книги, навчають самостійно працювати з книгою, розширюють кругозір, вчать не розгубитися в морі книг.

Формуванню бібліотечно-бібліографічних знань сприяють бібліотечні уроки, які проводяться на класних годинах, на уроках літератури. Мета таких уроків – навчити  учнів користуватися бібліотекою і книгою з мінімальною втратою часу для пошуку потрібної інформації. Співпраця бібліотекарів і вчителів сприяє підвищенню рівня грамотності учнів, сприяє розвитку навичок читання, запам'ятовування, виробленню вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями.

Бібліотекaр школи –  ще і бібліограф, тому систематично потрібно надавати читачам усні й письмові бібліографічні довідки, тематику яких визначають як запити читачів, так і події в житті держави, знаменні дати тощо.

Своєрідною візитною карткою бібліотеки, за якою оцінюють не тільки якість фонду, а й стиль роботи установи є книжкова виставка. Книжкова вистaвка — комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розта­шованих таким чином, щоб викликати увагу чи­тачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інте­рес чи інформаційну потребу. Звичайно, основна мета будь-якої вистaвки – популяризація книги, надання певної інформації.

  При організації цих заходів потрібно обов'язково враховувати вік читачів: дітям молодших класів потрібні невеликі, яскраві, художньо-оформлені виставки з коротким, простим, цікавим змістом; дітям старшого віку - більш наповнені інформацією. У бібліотеці, зокрема, були організовані:

- тематичні виставки: «Тобі, мій краю, в щирім слові і я освідчуюсь в любові…», «Літературні казки Європи» (твори письменників країн-засновників ЄС), «Права свої знай та обов’язки не забувай!» (до Всеукраїнського тижня права), «Три складові українського буття» (про державні символи України), «Все починається з добра, все починається з любові…» (до ювілею В. Сухомлинського) та ін.;

- виставка-ретроспектива «Книги, якими захоплювалися твої батьки»;

- виставка-пам’ять «Роки війни – століття пам’яті. 1939-1945»;

тематичні полиці: «Література рідного краю», "Голодомор в Україні", полиця нових надходжень: "На хвилинку зупинись… На новинки подивись!" тощо;

- перегляд літератури: "Щоб віднайти дорогу всіх доріг…" (профорієнтація);
          Літературні  вікторини, ігри з літерами та словами (анаграми, шаради, словесні ігри, ребуси тощо)  –  активні  форми масової роботи бібліотеки з чи­тачами, які в основному використовуються для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Ефективність ігрових технологій вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їх попитом на літера­туру, більш глибоке і зацікавлене опрацювання та засвоєння матеріалу. Літературні ігри й вікторини активізують читання школярів, стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття та поглиблюють навички самостійної роботи з книгою.

У бібліотеці проходять різноманітні вікторини - «Абетка здоров’я», «Сторінками улюблених казок», змагання «Подорож у світ читання», «Брейн-ринг казок», вернісажі малюнків «У світі казки чарівної…», «Хай краса торкнеться вашої душі»; створення тематичних бюлетенів, створених до ювілеїв письменників та подій: «Герої Крут – ніхто не забутий», «Богдан-Зиновій Хмельницький», «Нетлінне слово» (до річниці видання першого «Кобзаря»), «З народного напившись джерела…» (до дня народження М. Рильського)», «Чи є ж в світі мати друга, як та Україна?.. (П. Гулак-Артемовський), «Країна дитинства Всеволода Нестайка» та ін.

Функціонує сторінка шкільної бібліотеки на сайті школи, де розміщується інформація про проведенні заходи у бібліотеці. Також на ній розміщений перший свій буктрейлер. Буктрейлер – це сучасна форма реклами книги, яка розробляється у вигляді  стислого кліпу про книгу. Основне завдання – цікаво і яскраво розповісти про твір, заінтригувати читача сюжетом і спонукати до читання або хоча б перегляду. Такі відеоролики створюються як до класичних, так і сучасних творів.

Не менш знaчне місце в інформаційній роботі займає Тиждень дитячої та юнацької книги. Для підготовки і проведення цього загальношкільного свята спільно з учительським та учнівським колективами школи розробляється план роботи, який затведжується директором. Протягом тижня можуть проходити найрізноманітніші заходи. Це може бути випуск буклетів, бюлетенів, присвячений письменникам-ювілярам, казкам, сучасній літературі, вічним образам літератури, романтиці літературних мандрів і пригод.

Зручніше проводити Тиждень за темaтичними днями, назва яких залежить від обраної форми проведення бібліотечного свята.

Цього року в рамках Тижня дитячої книги були проведені такі заходи:

- бібліотечний урок у вигляді слайд-бесіди «Сторінками історії книги» з переглядом відеоролику про виготовлення книг у сучасних умовах, 4 клас;

- розмальовування ілюстрацій до відомих дитячих казок і, як наслідок, проведення виставки-конкурсу, 1-б клас;

- прем’єра бібліотечного кросворду «Як розумом не дійду, то в книзі знайду…» для учнів 5-6 класів.

            Отже, зі сказаного вище, можна зробити висновок, що роль ШБ в розвитку читацьких компетентностей великий, діапазон бібліотечних засобів необмежений (від традиційних – до новітніх ідей пропаганди як читання, книги, так і бібліотеки й бібліотечних послуг в цілому).

Отримання готової інформації від учителя або з підручника не завжди викликає інтелектуальну активність учня. Дослідницька діяльність – це відкриття для школяра, сприятлива школа для самоосвіти, результат якої залежить від учителя і бібліотекаря, формує сучасну культуру читання.

Не секрет, що фонди шкільних бібліотек, крім підручників, не комплектуються новою літературою, a ті поодинокі примірники, які потрапляють до фондів не вирішують наших проблем. Зробимо висновок: до основ формування культури читання треба віднести: вибір оптимальних методів, засобів, видів та форм навчання, які сприяють формуванню читацьких навичок та вмінь; інтегроване використання індивідуaльних, групових методів та форм навчального процесу й позакласної роботи; потенційні можливості учнів, організація самоосвіти.