Дослідження "Організація профільного навчання як педагогічна проблема"

Методичний менеджмент

Організація профільного
навчання як педагогічна
проблема

,

.

2

ВСТУП

Актуальність теми

Загальнодержавна стратегія, конкретизована у Національній доктрині
розвитку освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі передбачає
оновлення мережі загальноосвітніх навчальних закладів для забезпечення рівного
доступу до якісної освіти, створення розвивальної моделі навчального процесу,
інформатизацію соціально-педагогічного середовища та особистісне спрямування
всіх внутрішньошкільних виховних засобів. Одним із пріоритетних завдань
реформування освіти в Україні є організація профільного навчання у старшій ланці
загальноосвітньої школи. Саме профільне навчання сприяє поширенню
індивідуалізації та диференціації, упровадженню інформаційних технологій,
дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій, здійсненню неперервної
професійної освіти, що є гарантом успішної соціалізації особистості та основою
соціально-економічного розвитку суспільства.

Аналіз якісного рівня загальноосвітніх навчальних закладів (масових і нового
типу) свідчить, що молодь після закінчення школи не має широких перспектив
вибору професії, якість отриманих знань не завжди відповідає вимогам вищих
навчальних закладів, випускники шкіл недостатньо обізнані з потребами ринку
праці. Оптимальний шлях подолання означеної проблеми можливий через
поширення в масовій загальноосвітній школі профільного, допрофесійного
навчання, узагальнення досвіду відповідної освітньої практики.

Таким чином, об’єктивна потреба розв’язання завдань реформування загальної
освіти, соціально-педагогічна значущість вивчення й узагальнення досвіду
організації профільного навчання в загальноосвітній школі зумовили доцільність
проведення дослідження на тему «Організаційно-методичне забезпечення
профільного навчання у загальноосвітньому закладі».

Мета дослідження - систематизувати теоретичні ідеї та узагальнити досвід
організаційно-методичного забезпечення профільного навчання у старшій ланці
загальноосвітньої школи.

з

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання.

1. Виявити етапи розвитку ідеї організації профільного навчання в історії
   вітчизняної педагогічної думки.
2. Розкрити сутність поняття профільного навчання в сучасній науково-
   педагогічній літературі, визначити його мету, зміст і структуру, принципи
   організації.
3. Обґрунтувати і схарактеризувати педагогічні умови організації профільного
   навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи.

Об’єкт дослідження - профільне навчання в загальноосвітніх школах
України.

Предмет дослідження - організаційно-методичне забезпечення профільного
навчання в загальноосвітніх закладах.

Методологічну основу дослідження становлять: системний, особистісно-
діяльнісний і технологічний підходи до навчального процесу; а також положення
нормативних документів щодо організації освіти в Україні: Закони України «Про
освіту», «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти в
Україні у XXI столітті, Державний стандарт базової і повної загальної середньої
освіти, Концепції національної системи освіти та профільного навчання у старшій
школі.

У роботі використано методи, традиційні для педагогічних досліджень,
зокрема: порівняльно-історичний і системно-структурний - з метою вивчення й
характеристики етапів розвитку ідеї організації профільного навчання в
загальноосвітній школі в Україні; конкретно-пошукові - аналіз, синтез, порівняння,
узагальнення та систематизація наукових фактів - для визначення сутності поняття
профільного навчання, ступеня дослідженості проблеми, об’єктивних педагогічних
умов і принципів організації профільного навчання; експериментально-емпіричні -
вибіркове анкетування,

педагогічне спостереження, фактографія і статистична обробка цифрових
даних, вивчення первинної документації - для узагальнення практичного досвіду

4

щодо структури, змісту, навчально-методичного та кадрового забезпечення
організації профільного навчання в загальноосвітніх школах.

Теоретичне значення здобутих результатів полягає в тому, що системно
проаналізовано й узагальнено досвід організації профільного навчання в
загальноосвітніх школах:

• обґрунтовано та схарактеризовано об’єктивні педагогічні умови організації
  профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи: науково-методичне
  забезпечення навчально-виховного процесу, використання різноманітних форм і
  методів профільного навчання, формування відповідного кадрового складу
  педагогічних працівників;
•    виявлено етапи розвитку ідеї профільного навчання.

5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розділ І. «Теоретичне обґрунтування профільного нявчання»

§1.13 історії розвитку вітчизняного профільного навчання

Вивчення широкого кола історико-педагогічної літератури, нормативних
документів дозволило виявити етапи розвитку ідеї організації профільного навчання
у вітчизняній педагогічній думці, які відзначаються історично зумовленими змінами
структури та мережі закладів загальної середньої освіти, особливостями формування
змісту загальноосвітньої підготовки школярів (відповідно до періодів розвитку
педагогічної думки за О. Сухомлинського).

Перший (поч. XI - серед. XVIII ст.) - етап профілізації шкіл різних типів
(уміння книжного, школи грамоти, козацькі січові школи та ін.) з метою надання
загальноосвітній підготовці практично-орієнтованого характеру.

Другий (ІІ-га пол. XVIII та XIX ст.) - етап розвитку ідеї професійної
спрямованості середніх навчальних закладів: реальних і класичних гімназій,
вузькоспеціалізованих професійних шкіл, приватних профільних та ремісничих
земських шкіл; поширення мережі середніх професійних навчальних закладів за
положенням 1888 р.

Третій (1917 - 1932 рр.) - етап функціонування трудових шкіл.

Четвертий (1958 р. - 80-ті рр. XX ст.) - етап профілізації навчання в
загальноосвітніх школах через уведення принципу регіональності у визначенні
змісту освіти, диференціації навчання за проектованою професією.

П’ятий (90-ті рр. XX ст. і до наших днів) - етап запровадження обов’язкового
профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи.

Аналітичне опрацювання законодавчої бази, національних педагогічних
концепцій, теоретичних узагальнень і результатів експериментальних досліджень
педагогів (М.Бурда, І.Жерносек, В.Кизенко, ІЛікарчук, О.Савченко, П.СІкорський,
Л.Тименко та ін.) дозволило визначити такі складники цілей профільного навчання:
соціально-педагогічний, організаційно-методичний та універсальних компетенцій,
які конкретизуються в завданнях, що визначають роботу сучасних загальноосвітніх
навчальних закладів. Зокрема соціально-педагогічний складник передбачає

6

і

забезпечення права кожного учня отримати якісний рівень загальноосвітньої та
профільної підготовки, узгодження особистісних запитів і потреб суспільства,
створення умов для успішної соціалізації тощо. Організаційно-методичний складник
зумовлює виділення завдань розробки індивідуальних освітніх програм, узгодження
навчальних планів і програм з потребами регіону, поширення інноваційних
педагогічних технологій і методик самонавчання. Універсальні компетенції
передбачають виділення у змісті профільного навчання завдання формування
життєво значущих умінь та навичок, необхідних особистості. Ці складники цілей
профільного навчання мають комплексний характер і покликані реалізувати ідеї
гуманістичної педагогіки.

Отже, зумовлена соціально-педагогічним значенням ідея організації
профільного навчання в загальноосвітніх школах в історії вітчизняної педагогічної
думки формувалася поетапно, мережа закладів загальної середньої освіти
змінювалася еволюційно, розуміння сутності та цілей профільного навчання
узгоджувалося з основоположними принципами гуманістичної педагогіки.

§1.2. Поняття профільного навчання

Необхідність переходу старшої ступені, школи на профільне навчання
визначена Урядом України в «Концепції профільного навчання в старшій школі».

Перш за все, необхідно зрозуміти, що таке профільне навчання і профіль.
Для початку потрібно провести категоріальний аналіз понять «профільне навчання».

У словнику іноземних слів «profil» - «сукупність основних типових рис
господарства; будь-якої професії».

У сучасній педагогічній науці відсутнє однозначне тлумачення поняття
«профільне навчання», але разом з тим можна виділити такі риси:

і. Профільне навчання розглядається як вид диференційованого навчання.

І.М. Осламовська виділяє такі підстави для класифікації форм диференційованого
навчання: за загальними здібностями, за спеціальними здібностями, за
індивідуально-фізіологічними особливостями, за інтересами та проектованою
професією, за національною ознакою, за релігійною приналежністю. Виходячи з

7

даної класифікації профільне навчання - є форма диференційованого навчання за
інтересами та проектованою професією.

2. Профільне навчання - це засіб професійного самовизначення.

Отже, зміст освіти має бути орієнтований на майбутню професійну освіту і на
майбутню професійну діяльність.

Згідно класичним уявленням Н.М.Шахмаєва, у навчальному плані
профільного навчання, крім загальноосвітніх, повинні бути включені:

основний профільний предмет, додатковий профільний предмет та
прикладний профільний предмет.

Згідно з дослідженнями А. А. Пінського зміст профільного навчання
представлено базовими курсами, профільними курсами, курсів за вибором,
призначеними для спеціалізації всередині профілю.

Відповідно до Концепції профільного навчання зміст освіти в профільних
класах повинен формуватися з навчальних предметів трьох типів: базові
загальноосвітні (непрофільні), профільні загальноосвітні, курси за вибором.

Реалізація профільного навчання можлива тільки за умови відносного
скорочення навчального матеріалу з непрофільних предметів, частково за рахунок
інтеграції (щоб уникнути перевантаження).

Курси за вибором спільно з профільними повинні забезпечити, по-перше,
наступність змісту загальної та професійної освіти, по-друге, мотивований вибір
професійної освіти і майбутньої професійної діяльності.

3.   Профільне навчання засноване на особистісно-орієнтованому підході.
   Особистісно-орієнтований підхід у навчанні може бути розглянутий з різних
   позицій: мети, змісту освіти, методів і форм навчання, діяльності вчителя та учня
   тощо.

Таким чином, профільне навчання - це закономірний результат розвитку і
реалізації теорії диференційованого навчання в умовах нової парадигми освіти,
заснованої на особистісно-орієнтованому підході до навчання і виховання, воно
обумовлене серйозними змінами, що відбуваються в нашому суспільстві, в
соціальному житті, в системі цінностей.

8

І

Запровадження профільного навчання - один з основних напрямків нинішньої
освітньої реформи.

Будівництво нової профільної школи має грунтуватися на серйозних, в першу
чергу, якісних змінах, як при формуванні змісту освіти, так і формах організації
навчального процесу, і в підготовці кадрів.

§1.3. Цілі, принципи профільного навчання

Профільне навчання є складовою частиною загальної проблеми модернізації
змісту шкільної освіти. Рішення даної проблеми дозволить знизити непомірне
навчальне навантаження на учнів основної школи і одночасно забезпечити
повноцінну освіту старшокласників відповідно до їх індивідуальних здібностей і
нахилів. З введенням профільного навчання з’явилась реальна можливість
ліквідувати існуючий розрив і забезпечити наступність між загальною і
професійною освітою.

Перш за все, слід розмежувати поняття «профільне навчання» і «профільна
школа».

Профільне навчання - засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що
дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш
повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для
навчання старшокласників відповідно до їх професійних інтересів та намірів щодо
продовження освіти. Профільна школа є формою реалізації цієї мети. Це основна
форма, проте перспективними в окремих випадках можуть стати інші форми
організації профільного навчання, утому числі, що виводять реалізацію відповідних
освітніх стандартів і програм за стіни окремого загальноосвітнього закладу.

Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно-орієнтованого
навчального процесу. При цьому істотно розширюються можливості вибудовування
учнем індивідуальної освітньої траєкторії.

Перехід до профільного навчання переслідує наступні основні цілі:

- Забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми повної
загальної освіти;

9

• Створити умови для істотної диференціації змісту навчання старшокласників
  з широкими і гнучкими можливостями побудови школярами індивідуальних
  освітніх програм;
• Сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної освіти різним
  категоріям учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних схильностей і потреб;
• Розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між
  загальною і професійною освітою, більш ефективно підготувати випускників школи
  до освоєння програм вищої професійної освіти.

Основних завдань системи профільного навчання в загальноосвітній школі
декілька:

• Дати учням глибокі і міцні знання з профільних дисциплін, тобто саме в
  тій області, де вони мають намір реалізувати себе по закінченню школи.
• Виробити в учнів навички самостійної пізнавальної діяльності,
  підготувати їх до вирішення завдань різного рівня складності.
• Зорієнтувати учнів у широкому колі проблем, пов'язаних з тією чи
  іншою сферою діяльності.
• Розвинути в учнів мотивацію до науково-дослідної діяльності.
• Виробити в учнів мислення, яке дозволяє не пасивно споживати
  інформацію, а критично і творчо переробляти її; мати свою думку і
  вміти відстоювати іі в будь-якій ситуації.
• Зробити учнів конкурентоспроможними в плані вступу до обраних ними
  вишів.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

1. Фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами,
   потребами, здібностями і нахилами);
2.   Варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій
   навчання і навчально-методичного забезпечення );

10

3.     Наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і
   профільним навчанням, професійною підготовкою) ;
4.     Гнучкості ( змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі
   дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
5.     Діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів

для їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

§1.4. Зміст і структура профільної освіти

Профільне навчання у 10-11 класах за такими основними напрямами:
суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-
естетичний, спортивний.

За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні
профілі.

Профільність визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням
має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге -
підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Зміст профільного навчання, впроваджуваного на старшій ступені шкільної
освіти, створено трьома складовими: базові загальноосвітні предмети, профільні
предмети, курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети - предмети, обов'язкові для всіх учнів у всіх
профілях навчання. Набір цих предметів повинен бути функціонально повним, але
мінімальним.

Профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі,
завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються
поглиблено і забезпечують прикладну спрямованість навчання.

 Профільні навчальні предмети є обов'язковими для учнів, що вибрали даний профіль навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається
опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту - обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення.
2. Академічний рівень - обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів в вищих навчальних закладах - визначається для навчальних предметів, які не є профільними, але є базовими або близькими до профільних. Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.
3. Рівень профільної підготовки - зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію.

Профільних предметів має бути не більше 2-3 з однієї або споріднених освітніх галузей.

Курси за вибором - це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Вони є компонентом варіативної частини змісту освіти в старших класах і спрямовані на задоволення індивідуальних освітніх інтересів, потреб і схильностей кожного школяра, являються найважливішим засобом побудови індивідуальних освітніх програм, так як прямо пов'язані з вибором кожним школярем того змісту освіти, яке відображає його інтереси, подальші життєві плани.

Основна функція допрофільних курсів за вибором - профорієнтаційна. У цьому зв'язку кількість таких курсів має бути по можливості значною.

У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на вибір майбутньої професії.

Курси за вибором створюються за рахунок варіативної складової навчального плану. Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

РОЗДІЛ II. «Реалізація Концепції профільного навчання в ЗОШ №4 міста Покровська»

§2.1. Завдання та умови організації профільного навчання

Педагогічний колектив загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 4 міста
Покровська розпочав впровадження профільного навчання в 2004 році, що
було націлене на втілення сподівань конкретної особистості, суспільства на такий
результат освіти, який забезпечить уміння учнів здійснювати свідомий вибір,
докладати зусиль і досягати успіху в обраному напрямі майбутньої професійної
діяльності, інтелектуальному, соціальному, особистому розвитку, що є основою для
освіти протягом життя. Творчою групою була розроблена програма впровадження
профільної освіти та допрофільного навчання.

Педагогічний колектив школи визначив такі завдання своєї педагогічної
діяльності:

• Створення умов для оволодіння кожним учнем опорними знаннями й
  уміннями на високому освітньому рівні відповідно до вимог
  Державного стандарту з профільних дисциплін; допомога учням
  профільних класів у проектуванні індивідуальних освітніх маршрутів;

• Забезпечення реальної участі учня в навчально-виховному процесі,
  розвиток пізнавального інтересу учнів;
• Формування в учня профільної школи навчально-інтелектуальних і
  творчих умінь і якостей, необхідних для життєвого і професійного
  самовизначення;
• Навчання свідомому використанню знань в умовах швидких змін,
  здійснення самоаналізу, осмислення потреб у саморефлексії; мотивація
  готовності учнів підвищувати свій самоосвітній рівень;
• Розвиток експериментальних умінь і навичок через науково-
  дослідницьку діяльність учнів;
• Навчально-методичне забезпечення для опанування профільними
  предметами в класах допрофільної і профільної підготовки,

12

і

§1.5. Допрофільна підготовка

До організаційних проблем запровадження профільного навчання слід зараховувати також здійснення допрофільної підготовки в основній школі, що забезпечить свідомий вибір учнем профілю навчання.

Допрофільна освіта школярів має складні соціально-педагогічні завдання, які необхідно вирішувати, викладаючи шкільні предмети. По-перше, вона має висвітлити місце і роль шкільних предметів у структурі всіх професій. Більше того, вона має інтегрувати шкільні навчальні предмети в практичні знання, необхідні для ефективного профільного навчання.

Допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах для професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. В останній рік навчання в основній школі предмети допрофільної підготовки мають становити не менш, ніж 15% аудиторного навантаження учнів.

Здатність до професійного самовизначення характеризують:

•    стійкий інтерес до проблеми особистого професійного визначення;
•    відвідування днів відкритих дверей, виставок «Освіта і кар’єра»;
•    знайомство зі спеціальною літературою з профорієнтації, трудового права, соціології праці;
•    одержання додаткових консультацій викладачів, профорієнтаторів,

психологів;

- вагомі досягнення під час виконання проектів та інших творчих завдань, що демонструють сформованість інтересу до окремих видів діяльності.

Багатоплановість завдань вимагає таких інноваційних підходів, які б
забезпечували системність в організації пізнавальної діяльності учнів,
індивідуалізацію і диференціацію профільного навчання.

Першою педагогічною умовою організації профільного навчання в
загальноосвітній школі є науково-методичне забезпечення навчально-виховного
процесу, яке передбачає знання відповідних законодавчо-правових документів усіма
учасниками цього процесу, науково-методичну розробку й реалізацію принципів
організації профільного навчання в загальноосвітній школі, розробку положень та
внесення відповідних змін до статуту навчального закладу, узгоджений вибір
навчальних планів, відповідних профілів, здійснення початкової допрофільної
підготовки в основній ланці загальноосвітньої школи.

Педагогічний пошук здійснювався в умовах навчально-виховного закладу,
який має статус середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. З 1 вересня 2004
року школа почала працювати над реалізацією програми і перейшла на режим
допрофільного навчання.

Перехід до профільної школи потребує системного опрацювання певних
моніторингових операцій діагностико-прогностичного характеру. Так, необхідно:

•   Сформувати базу даних про учнів за рівнем освітньої підготовки, за
  інтересами, нахилами та здібностями;
•   Визначити можливості закладу щодо організації проведення
  допрофільної підготовки;
•   Визначити рівень інноваційної культури педагогів, можливості
  навчально-методичного забезпечення роботи школи в цьому напрямі;
•   Створити певне дидактичне середовище для реалізації ідеї
  профільного навчання в старшій школі, яке б містило оновлений зміст
  освіти, форми, методи і засоби навчання.

13

РОЗДІЛ II. «Реалізація Концепції профільного навчання в ЗОНІ №4 міста Покровсьаа»

§2.1. Завдання та умови організації профільного навчання педагогічний колектив загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 4 міста Покровська розпочав впровадження профільного навчання в 2004 році, що було націлене на втілення сподівань конкретної особистості, суспільства на такий результат освіти, який забезпечить уміння учнів здійснювати свідомий вибір, докладати зусиль і досягати успіху в обраному напрямі майбутньої професійної діяльності, інтелектуальному, соціальному, особистому розвитку, що є основою для освіти протягом життя. Творчою групою була розроблена програма впровадження профільної освіти та допрофільного навчання.

Педагогічний колектив школи визначив такі завдання своєї педагогічної діяльності:

• Створення умов для оволодіння кожним учнем опорними знаннями й уміннями на високому освітньому рівні відповідно до вимог Державного стандарту з профільних дисциплін; допомога учням профільних класів у проектуванні індивідуальних освітніх маршрутів;
• Забезпечення реальної участі учня в навчально-виховному процесі, розвиток пізнавального інтересу учнів;
• Формування в учня профільної школи навчально-інтелектуальних і творчих умінь і якостей, необхідних для життєвого і професійного самовизначення;
• Навчання свідомому використанню знань в умовах швидких змін, здійснення самоаналізу, осмислення потреб у саморефлексії; мотивація готовності учнів підвищувати свій самоосвітній рівень;
• Розвиток експериментальних умінь і навичок через науково-дослідницьку діяльність учнів;

• Навчально-методичне забезпечення для опанування профільними предметами  в  класах     допрофільної  і  профільної підготовки.

14

Багатоплановість завдань вимагає таких інноваційних підходів, які б забезпечували системність в організації пізнавальної діяльності учнів, індивідуалізацію і диференціацію профільного навчання. Першою   педагогічною   умовою   організації   профільного   навчання в загальноосвітній шкалі є науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, яке передбачає знання відповідних законодавчо-правових документів усіма учасниками цього процесу, науково-методичну розробку й реалізацію принципів організації профільного навчання в загальноосвітній школі, розробку положень та внесення відповідних змін до статуту навчального закладу, узгоджений вибір навчальних планів, відповідних профілів, здійснення початкової допрофільної підготовки в основній ланці загальноосвітньої школи.

Педагогічний пошук здійснювався в умовах навчально-виховного закладу, який має статус середньої загальноосвітньої школи І-Ш ступенів. З 1 вересня 2004 року школа почала працювати над реалізацією програми і перейшла на режим допрофільного навчання.

Перехід до профільної школи потребує системного опрацювання певних моніторингових операцій діагностико-прогностичного характеру. Так, необхідно:

• Сформувати базу даних про учнів за рівнем освітньої підготовки, за інтересами, нахилами та здібностями;
• Визначити можливості закладу щодо організації проведення допрофільної підготовки;
• Визначити рівень інноваційної культури педагогів, можливості навчально-методичного забезпечення роботи школи в цьому напрямі;
• Створити певне дидактичне середовище для реалізації ідеї профільного навчання в старшій школі, яке б містило оновлений зміст освіти, форми, методи і засоби навчання.
•        

15

§ 2.2. Психолого-педагогічний супровід профільного навчання

Анкетування, проведене шкільною психологічною службою, підтвердило
позитивне сприйняття учнями ідеї профільної організації навчально-виховного
процесу. 65 % респондентів виявили бажання навчатися в профільному фізико-
математичному класі. Анкетування щодо життєвих планів учнів 9 класів показало,
що:

• Планують вступити у відповідний ВНЗ 65%;
• Збираються обрати майбутню професію відповідно до обраного
  профілю 65%;
• Обрали даний профіль, бо вважають, що отримані знання допоможуть
  у подальшому житті; але з планами не визначилися 30%;
• Ніяк не планують подальше майбутнє 5%.

Проаналізовано такі питання:

• Чи пов’язують учні вибір майбутньої професії з обраним профілем
  (70%)
• Чи задоволені вони колом предметів, що їх викладають із обраного
  профілю (56%);

• Чи задоволені обсягом знань, що отримують із спецпредметів, курсів
за вибором (63%).

На запитання «Чому обрали цей профіль?» відповіді були такими:
планують вступити у ВНЗ - 86%; розвивати логіку - 7%; хотіти зберегти клас - 7%.

Необхідним для успішної профілізації старшої школи вчителі вважають (за
результатами анкетування):

1.   забезпечення матеріально-технічної бази навчальних закладів;
2.   введення сучасних профілів;
3.   співпрацю із спеціальними навчальними закладами, що займатимуться
   профілізацією;
4.   створення окремого сайту для висвітлення програм, інших документів,
   нових публікацій із профільного навчання;

16

5.   методичне забезпечення школи;
6.   практичні заняття з педкадрами з проблем профільного навчання;
7.   комп’ютерізація школи;
8.   наочність для профільних класів.

Основними труднощами для запровадження допрофільної підготовки в
основній школі були:

• брак часу та швидкий темп навчання;
• перенасиченість інформацією навчальних програм і обмаль годин
  для вивчення складного матеріалу;
• відсутність у підручниках чіткого поділу завдань різного рівня
  складності;
• брак електронних засобів навчання.

22% вчителів зазначили, що мають труднощі з літературою з даної

проблеми.

§ 2.3. Методичні засади організації допрофільної підготовки учнів

В основній школі у підготовці до вибору профілю навчання ми виділяємо
два основні етапи: пропедевтичний (5-7 класи) та етап власне допрофільної
підготовки (8-9 класи). На пропедевтичному етапі різких змін у змісті навчальної
інформації не спостерігається, переважно розвивається інтерес до вивчення певних
предметів, виявлення здібностей і обдарувань. Педагоги діагностують нахили учнів
до певних професій за предметом праці (Є. Климов), з’ясовують психологічні
вимоги до професій «людина-людина», «людина-техніка», «людина - знакова
система», «людина-природа»,« людина - художній образ». Проводять екскурсії для
ознайомлення з професіями, вивчають мотивацію учнів стосовно вибору профілю
навчання, роблять щодо цього попередній орієнтаційний прогноз, «відкривають
таланти». Обсяг змісту основних предметів для більшості учнів залишається в
межах програми, хоча для окремих учнів, які виявляють особливий інтерес до
певних предметів, проводять індивідуальні консультації, таких школярів готують до
предметних олімпіад, конкурсів. Для решти учнів організують гуртки, турніри,

17

конкурси, які сприяють розвитку інтересів, виявленню природних здібностей,
розширенню ерудиції, орієнтації учнів на вибір певного предметного профілю.

Перехід на допрофільне навчання здійснюється через :

•    Введення курсів за вибором;
•    Введення факультативних, гурткових занять;
•    Впровадження в практику інтерактивних методів роботи;
•    Предметні олімпіади;
•    Профконсультаційну психодіагностику.

Перед школою постала задача дати можливість дитині вивчити свої атасні
профорієнтаційні потреби, а батькам задуматися про реальні можливості й здібності
їхніх дітей. Для цього необхідно відбирати й удосконалювати методи анкетування,
вести роботу з профорієнтації, вивчати успішність, темперамент дитини, оскільки
саме такі складові, як інтерес до предмета, успішність і темперамент людини
складають триєдність, за якою можна орієнтувати учня на вибір допрофільного, а
потім і профільного навчання. Були визначені методики тестування, анкетування й
професійного консультування учнів 8-9 класів, оскільки саме вони є допрофільними.
Зібрані анкети опрацьовані, а їх результатом стала «Карта учнівських інтересів». У
свою чергу, «Карта інтересів» стала підставою для висновку про складання
робочого навчального плану з орієнтуванням на допрофільну підготовку 8-9 класів
за природничо-математичним та філологічним напрямками. До варіативної частини
навчального плану були введені предмети та курси за вибором, які сприяють
допрофільній фізико-математичній підготовці: креслення, математика,

факультативи з математики та фізики для учнів 8, 9 класів.

Беручи до уваги, що допрофільна підготовка є відправною точкою
професійного вибору, школа підтримує інформаційний зв'язок із професійно-
технічними, середніми спеціальними, вищими навчальними закладами міста, а
також із міським Центром зайнятості.

Адміністрація школи створює власну технологію формування допрофільних
класів. Вона полягає у здійсненні ряду послідовних дій адміністрації, психолога та
педколективу:

18

• організація координаційної роботи щодо профільної підготовки учнів
  8-9 класів;
• вивчення освітніх послуг, що надають навчальні заклади міста;
• впровадження додаткової освіти (факультативи, курси за вибором);
• розширення мережі гуртків;
• здійснення соціологічного опитування, спрямованого на виявлення
  серед учнів школи II ступеня та їх батьків бажання навчатися за
  певним профілем у новому навчальному закладі;
• здійснення аналізу й моніторингу якості профільного навчання.

§ 2.4. Організація навчально-виховного процесу

Формування профільних класів здійснюється на підставі заяв учнів, з
урахуванням результатів співбесід та тестувань, тому що ми не тільки готуємо дітей
до певної професії, а перш за все, розвиваємо здібності, природні нахили, інтереси.

Програмою визначено такі алгоритм (схема 1) та структуру процесу
профільного навчання (схема 2).

Підготовка до профільного навчання розглядається на засадах змістового,
процесуального та управлінського аспектів методичної діяльності вчителя.

Змістовий аспект пов’язаний з аналізом навчальних планів та програм,
підручників та навчальних посібників, вивченням методичних рекомендацій.

Вчителі школи, що працюють в профільному класі, користуються
навчальними програмами для старшої профільної 11-річної школи з українською
мовою навчання. Викладання предметів в профільних класах здійснюються на трьох
рівнях: рівні стандарту, академічному рівні та профільному(11 кл.), та на двох рівнях в 10 класі: профільному та на рівні стандарту. . Співвідношення годин
навчального плану між складовими в профільних класах (схема 3)

19

У робочих навчальних планах передбачені профілюючі та не профілюючі
предмети (базові). Профілюючу групу складають предмети інваріантної частини з фізико-
математичного профілю (математика, фізика), з профілю української філології
(українська мова та література) та годин варіативної складової (спецкурси,
факультативи, індивідуальні заняття). Усі непрофілюючі предмети вивчаються в
рамках того мінімуму програмних тем і годин, які задані освітнім стандартом.

Інваріантна складова навчального плану доповнюється варіативною
складовою прикладного характеру (таблиця 1)

Курси за вибором учнів, спецкурси та факультативи надають освіті
індивідуалізованого характеру, залишаючи учням варіативність вибору.

Процесуальний аспект пов’язаний з вибором методів, форм і засобів
діяльності учнів із засвоєння знань в умовах профільного навчання.

З метою стимуляції пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого,
продуктивного мислення, самостійності, вміння спілкуватися один з одним
застосовуються активні методи профільного навчання :

•    Самостійне вивчення основної та додаткової літератури, інших джерел;
•    Оглядові та настановочні лекції;
•    Лабораторні та лабораторно-практичні роботи;
•    Проектування;
•    Творчі роботи;
•    Семінари;
•    Дискусії;
•    Колоквіуми;
•    Інтернет-технології.

Дивись схему 4

Управлінський аспект вимагає від учителя виконання таких процедур:
діагностування, прогнозування, планування, організація навчальної діяльності учнів,
контроль навчальних досягнень учнів з метою проведення їх наступної корекції,
контроль і оцінювання результатів пізнавальної діяльності, рефлексія.

20

Специфіка профільного навчання полягає в пошуку оптимальної моделі
взаємодії вчителів та учнів. Сучасний урок все більше набуває рис діалогічної
навчальної взаємодії учителя та учнів, що передбачає їх безпосереднє спілкування і
розвиток особистих пізнавальних можливостей школярів і фахових можливостей
учителя. Можна виділити визначальні параметри сучасного уроку: розвиваючий в
аспекті мети, рівневий за змістом, діяльнісний за переважаючими методами
навчання, діалогічний за формою організації роботи.

Створюючи структуру профільного навчання, ми визначили як найбільш
ефективними за результатами застосування інтерактивні технології. Завдяки цьому
створюються комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою необхідність,
розкриває свої здібності, показує знання з предмета, відчуває впевненість у собі.

Проектуючи віртуальний результат своєї педагогічної праці, основи якого
закладаються сьогодні, колектив школи поставив перед собою завдання створити
для учнів адаптивний освітній простір. Технологія компетентнісно-орієнтованого
навчання, заснована па співробітництві вчителя й учня, дозволяє структурувати і
дозувати за обсягом зміст програмного матеріалу, що дає можливість учню
осмислити інформацію і визначити її роль для подальшого практичного
застосування. Оптимальний індивідуальний пізнавальний процес кожного
починається з формування внутрішньої мотивації, а закінчується рефлексивним
осмисленням себе і своїх можливостей (за П.І. Третьяковим).

У такій ситуації вчителі акцентують увагу на консультативній допомозі своїм
вихованцям. Консультації допомагають учням навчитися грамотно застосовувати
отримані знання в процесі роботи над рефератом, доповіддю, творчим завданням,
науковим проектом.

Додаткові заняття, консультації для учнів профільних класів, індивідуальні
заняття для учнів з ознаками вікової обдарованості, гурткові заняття, заняття у
міській школі «Інтелект», участь у заняттях міжшкільних факультативів — ось
супровідні форми організації профільного навчання, які використовуються з метою
отримання учнями додаткових знань, формування ключових компетентностей, для

21

забезпечення самостійної продуктивної праці та зв'язку з практикою соціальних
відносин.

Відбувається залучення учнів профільних класів до участі у позашкільних
конкурсах, змаганнях; у позакласних заходах з профільних предметів.

Велика увага приділяється самоосвітній діяльності учнів. Систему
забезпечення самоосвітньої діяльності можна бачити на схемі 5.

Колектив школи працює над питанням, яким же повинен бути випускник
профільної школи? Творчою групою була розроблена модель випускника (схема 6)
як життєспроможної особистості, здатної до творчої реалізації та саморозвитку, із
сформованими ключовими компетентностями.

Виховати творчу особистість може тільки творчий учитель. Тому вчителі, які
працюють у профільних класах, повинні бути не тільки високо компетентними
вчителями-професіоналами, а й вміти організувати свою роботу згідно ключовим
освітнім компетенціям. (схема 7,8 „Модель вчителя”)

З метою якісної підготовки педагогічних працівників проводиться
інформаційно-методичний супровід. Створені бази даних про здобутки та потреби
вчителів, поповнюються каталоги довідкової та методичної літератури. Важливою
передумовою є постійне підвищення рівня педагогічної компетентності вчителів.
Для цього проводиться ґрунтовна навчально-методична підготовка. Вчителі
відвідують семінари, майстер-класи, конференції, педагогічні читання, проходять
курси підвищення кваліфікації.

§ 2.5. Система управління профільним навчанням

Якість освіти — категорія, яка визначає стан і результативність освітнього
процесу в суспільстві, його відповідність соціальному замовленню щодо розвитку й
формування громадянських, побутових і професійних компетентностей особистості.

У школі підійшли до цього питання з позиції розробки і впровадження
інформаційно-аналітичної системи управління, основним принципом побудови якої
є одержання індивідуальної інформації про просування кожної дитини в освітньому
просторі. Аналіз цієї інформації на основі порівняльно-динамічної методики (за

22

Н.О.Вербицькою,) дозволяє визначати якість навчання кожного індивідуума і
вносити корективи в цей процес.

Таким чином, моніторингові дослідження дозволяють з одного боку,
реалізувати компетентнісно - орієнтоване навчання, - а з іншого — дають
можливість управляти якістю освіти. За їх допомогою вчитель одержує реальну
картину навчальних успіхів учнів з предмета, мас змогу робити висновки про
успішність кожного з вихованців і вчасно коригувати педагогічний вплив на них.

Аналіз результативності допрофільної і профільної підготовки підтверджує
виконання соціального замовлення. Рівень навчальних досягнень учнів з дисциплін
профільної-спрямованості в профільних класах вищий ніж в інших, (схема 9).

Портфоліо успіхів наших учнів досить важкий: за три останніх роки 8 учнів
нагороджено золотими та срібними медалями, 24 учня стали переможцями міських
олімпіад, 11 - лауреатами регіональних творчих конкурсів, 12 - майстрами та
кандидатами у майстри з різних видів спорту.

Моніторинг вступу до вищих навчальних закладів, технікумів та СПТУ, дає
змогу оцінити раціональність вибору профілю та і його практичне значення для
подальшого професійного самовизначення.

  Ці результати підтверджують виконання педагогічним колективом основної мети профільного навчання – забезпечення розвитку інтересів, нахилів та здібностей учнів у сфері діяльності, з якою пов’язаний вибір майбутньої професії.

Систематичний підхід до організації профільного навчання вирішує проблему управління якістю освіти, виступає підґрунтям для самореалізації та професійного самовизначення випускників профільної школи, їх конкурентоспроможності на ринку праці

23

висновки

У роботі систематизовано теоретичні ідеї та узагальнено досвід організаційно-
методичного забезпечення профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої
школи:

1. Виявлено, що ідея організації профільного навчання у вітчизняній
   педагогічній думці має давні корені і пройшла декілька етапів від її започаткування
   в початковій і середній ланці, введення диференціації навчання за проектованою
   професією до запровадження обов’язкового профільного навчання за суспільно-
   гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, спортивним, художньо-
   естетичним напрямами.
2. Розкрито сутність профільного навчання як організованого процесу
   активної пізнавальної діяльності учнів, спрямованого на формування особистісного
   соціального досвіду, системи поглиблених знань, умінь, навичок, що сприяє
   професійному самовизначенню і творчій самореалізації особистості учня.
   Ефективність організації такого навчання залежить від чіткої постановки мети та
   узгодження з принципами природовідповідності, культуровідповідності,
   особистісно діяльнісного підходу, гуманізації навчально-виховного процесу. У
   роботі зазначено, що профільне навчання має базуватися на загальнопедагогічних і
   дидактичних принципах, особистісно діяльнісного підходу, гуманізації навчально-
   виховного процесу; розвивального профільного навчання, диференціації й
   індивідуалізації, варіативності та альтернативності профілів у структурі і змісті,
   гуманітаризації, предметного вивчення наук, що визначають профіль, а також
   інтеграції базових навчальних дисциплін, особистісного цілепокладання, розробки
   індивідуальних освітніх програм, продуктивності, ситуативності навчання, єдності і
   цілеспрямованості теоретичної та практичної підготовки, стимулювання ініціативи,
   самодіяльності, творчості, навчального співробітництва, гнучкості змісту і форм
   профільного навчання та ін.
3. Обґрунтовано та схарактеризовано такі педагогічні умови (науково-
   методичне забезпечення навчально-виховного процесу, використання різноманітних
   форм і методів профільного навчання, формування кадрового складу та сучасної

24

матеріальної бази для організації профільного навчання в загальноосвітній школі),
за яких відбувається інформування освітніх закладів про приведення нормативно-
правової бази профільного навчання у відповідність до чинного законодавства.

Ґрунтуючись на всьому вищевикладеному, ми можемо з упевненістю сказати,
що такий напрямок реформування освіти в Україні є перспективним, профільне
навчання буде дійсно тією з’єднучою ланкою між школою і вишем, школою і
дорослим життям, яке сприятиме самовизначенню та реалізації особистості.

Робота може бути використана директорами, заступниками директорів з
навчально-виховної роботи, учителями з питань реалізації допрофільної підготовки
в основній школі та профільного навчання у старшій школі.

25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артюхова И. Проблема выбора профиля обучения в старшей школе //
   Педагогика. - 2004. - № 2. - с. 50-55.
2. Барановська О.В. Впровадження сучасних форм організації навчального
   процесу в умовах профільного навчання. Директор школи, ліцею, гімназії. -
   2008. - № 5.
3. Бондар С.П. Цілісний підхід до методів навчання як основа моделювання
   навчальної діяльності учнів / Гуманізація процесу навчання в школі:
   Навч,посібник / За редакцією С.П. Бондар. - 2-ге вид., доповн. - К.: Стилос,

2001. -с. 12-%.

4. Васько О. Функції курсів за вибором // Профільне навчання: Теорія і практика:
   Зб.наук.паці за матеріалами методолог.семінару АПН України. - К.:
   Пед.преса, 2006. - с. 125-129.
5. Впровадження інформаційних та інноваційних технологій в практику
   діяльності навчального закладу. - К.: Освіта України, 2009. - 228 с.
6. Губачов О.І. Особистісно-орієнтований підхід в реалізації допрофесійної
   підготовки у середній школі // Дайджест педагогічних ідей та технологій. -

2002. -№ 3. -с. 22-26

7. Иванова У.О., Осмоловская И.М., Шалыгина И.В. Содержание образования:
   культурологический подход // Педагогика. - 2005. - № 1. - с. 13-19.
8. Концепція загальної середньої освіти (12 річна школа) / Інформаційний
   збірник МОН України. - 2002. - № 2.
9. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник
   Міністерства освіти і науки України. - 2003. - № 24.
10. Корсакова О.К. Про технологію диференційованого навчання //Рідна школа. -
    2001.-№9.
11. Лернер П.С. Модель самоопределения выпускников основной средней
    общеобразовательной школы // Школьные технологии. - 2004. № 1. - с. 61-75.

26

12. Липова Л., Малишев В., Замазкіна П. Профільне навчання: теорія і практика //
    Рідна школа.- 2008. - № 1-2. - с. 4-13.
13. Мозговий В. Розвиток творчого потенціалу учнів як пріоритетний напрямок
    профільного навчання // Управління школою. - 2004. - № 9. - с. 26-28.
14. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта
    України. - 2002. 23 квітня. - № 33. - с.4-6.
15. Педагогический энциклопедический словарь. / гл.ред. Б.М. Бим-Бад; Редкол.:
    М.М. Безруков, В.А. Болотов, Л.С. Глебова и др. - М.: Большая Российская
    Энциклопедия, 2002. - 528 с.
16. Туріщева Л.В. Психологічне супроводження профільного навчання. - X.:
    Вид.група «Основа», 2007. - 144 с. (серія «Профільне навчання»),
17. Упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних
    закладів: Методичні рекомендації // Інформаційний збірник МОН України. -
    2008. -№ 19-20-21, липень. - с. 3-9.

27

ДОДАТКИ

Схема 1. Алгоритм впровадження профільного навчання

28

Схема 2 Структура процесу профільного навчання.

29

Схема 3. Співвідношення годин навчального плану між складовими в профільних

класах

Співвідношення годин навчального
плану між базовими, профільними
предметами та варіативною
складовою в профільних класах

Базові предмети

Профільні
предмети

□ Курси за вибором,
факультативи

30

Схема 4. Методи навчання.

31

Таблиця 1

32

Схема 5. Система забезпечення самоосвітньої діяльності

З3

34

35

Схема 8. Система роботи вчителя у профільних класах

36

Схема 9. Графічний аналіз якості знань з математики учнів старшої школи
(універсальний та фізико-математичний профілі).

Графічний аналіз якості знань з математики
учнів старшої школи (універсальний І фізико-
математичний профілі)

2007/2008 2008/2009 2009/2010

37