Проблема особистого щастя у драмі І.Франка «Украдене щастя».

                                                                                      10 клас

                                                                      Українська література

 

ТЕМА. Проблема особистого щастя у драмі

          І.Франка «Украдене щастя».

 

МЕТА: розширити знання учнів про І.Франка як драматурга;

                розкрити  зміст твору, на основі ідейно-психологічного

               аналізу твору підвести учнів до розуміння авторської думки

               про моральну відповідальність людини за право на щастя,

              допомогти осмислити  й визначити художню цінність твору;

               розвивати навички аналізу твору, самостійність, доказовість

               суджень; сприяти вихованню відповідальності за свої вчинки.

 

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти творів, портрет І.Франка, тлумачний словник.

 

                                                    О щастя – ти не піднебесна зірка.

                                        Ти – кожна мить прожитого життя.

                                                                          Ніна Гнатюк

                                                         Кожен коваль свого щастя

                                                                    Народна мудрість

 

                                      ХІД  УРОКУ

 

І.Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово вчителя.

• Сьогодні ми продовжуємо ознайомлення із творчістю І.Франка.

Ми з насолодою чарівним і ніжним ароматом інтимної лірики, вчилися воістину любити рідну землю і стояти на захисті інтересів свого народу, читаючи поезії громадянського та патріотичного звучання, захоплювалися мужнім ліричним героєм, перебираючи його життєвий досвід, коли вивчали філософські мотиви поезії І.Франка. Неперевершеним майстром слова постав перед нами Іван Франко, коли читали його прозові твори. Вдома ви познайомились із Франком –драматургом, читаючи п’єсу “Украдене щастя». На кожного із вас ця п’єса справила певні враження. Безумовно, що головні герої драми зі своїми проблемами порушили у вашій уяві та у вашому мисленні спокій. Тому що, мені так здається, їхні вчинки не могли вас залишити байдужими.

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної

       діяльності.

• Тема нашого уроку звучить так: «Проблема особистого щастя у драмі І.Франка «Украдене щастя».

На уроці ви поглибите і розширите свої знання про І.Франка як драматурга, про соціально-психологічну драму і з’ясуєте, у чому полягає художня цінність виучуваного твору. Аналізуючи п’єсу, спробуємо заглибитися в моральні проблеми, порушені у драмі, і зрозуміти сутність конфлікту: хто, у кого і чому вкрав щастя.

   Іноді люди шукають їх усе життя. Митці намагаються дослідити ці так звані філософські, або вічні питання крізь призму художніх образів на сторінках своїх творів. А пересічним читачам знайомство з ними допомагає зрозуміти власні почуття, визначити особисті життєві орієнтири, чинити так, аби не прогавити і не допустити викрадення свого щастя.

    Усі ми хочемо бути щасливими. Народна мудрість запевняє: «Кожен коваль свого щастя». Цікаво, чи кожна людина може творити своє щастя, незалежно від тих умов, у яких вона живе? Чи можливе щастя без страждань? Що таке щастя? Важко дати однозначну відповідь на ці питання. Разом з Франком та його героями поміркуємо сьогодні над ними.

• Формулювання проблеми уроку

• Чи може людина творити своє щастя?

• Словникова робота

• Оскільки поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму, то і до вирішення проблеми ви будете підходити по-різному. Щоб дотриматись єдиного взірця, звернемося до словника.

Щастя – 1. Це стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості. 2. Це сприятливий збіг обставин, удача, успіх.

   Зачитування афоризмів про щастя:

• Щастя без розуму, як дірява торба: де знайдеш, там і згубиш.(Прислів’я)
• Щастя приходить в дім, де чути сміх. Здоровий жебрак щасливіший хворого короля.
• Щастя – це кохати і бути коханим.
• Щастя – це трикутник, а в нім три кути: віра, надія, любов.

• Як бачимо, щастя без кохання не можливе. І людина, яка не пізнала, що таке кохання, не пізнала щастя. Ми спробуємо з’ясувати, чи справді кохання – це і є щастя, і чи можна боротися за своє щастя, переступаючи мораль і керуючись тільки почуттями.

 

І\/. Сприймання й засвоєння навчального матеріалу.

1.Прослухайте повідомлення заздалегідь підготовлених учнів. Запам’ятайте і запишіть основне у зошити.

1. Драматургічний доробок І.Франка.

 Драматургія – одна з багатьох граней виняткового обдарування І.Франка. Писати п’єси почав дуже рано, ще в гімназії. Крім драми «Три князі на один престол», яку поставив студентський гурток Львівського університету, в юнацькі роки він написав ще польською мовою п'єсу «Югурта» і драму»Месть яничара». Драматург-початківець лишив недописаними кілька драматичних творів: «Ромул і Рем», «Славой і Худой». Також перекладав драматургію іноземних авторів.

   Параллельно зі створенням і перекладанням п'єс письменник грунтовно досліджував історію і теорію драматургії і театру, часто виступав у періодиці з власними розвідками. Найвідоміша з них – «Русько-український театр». Провідна ідея цих публікацій – обстоювання театру як школи життя і правдивості, повноти і щирості зображення дійсності в драматичному творі. Цих теоретичних засад драматург додержував і у власних п'єсах. У зрілому віці він створив комедію «Рябина» про становище галицьких селян-бідняків, драму «Учитель» з життя народних педагогів, драму-казку «Сон князя Святослава», романтичну драму «Кам'яна душа» та низку інших драматичних творів.

    У своїх драмах І.Франко порушував проблеми, які хвилювали сучасників. Він вважав, що під час сценічного втілення п'єс глядач мав перейматися високими ідеалами, а театр повинен стати справжньою «школою життя».

 

2.Історія написання та життєва основа п'єси «Украдене щастя».

   1891 року у Львові було оголошено конкурс на найкращу п'єсу. Для участі в ньому драматург подав свій твір під назвою «Жанларм», Але члени журі, у якому переважали народовці, категорично відхилили п'єсу як аморальну, що нібито принижує цісарську поліцію.

   Через два роки І.Франко знову подає на конкурс свій твір, Але вже під назвою «Украдене щастя», прибравши найгостріші сцени конфлікту селянина з поліцією. Цього разу п'єса проходить конкурс, щоправда, здобуває тільки третю премію.

        У листопаді 1893 року «Украдене щастя» поставили на сцені. Львів вітав автора. У Києві перша постановка відбулася 1904 р.

      Яка ж життєва основа твору? Ще під час відвідин Лолина І.Франкозалучив свою кохану – Ольгу до збирання фольклору. Ольга Рошкевич до свого одруження мріяла підготувати книжку з місцевими народними весільними піснями. Долучилася до цієї роботи й Ольжина сестра. Вона записала «Пісню про шандаря», що й лягла в основу «Украденного щастя». Ця співанка-хроніка, створена, очевидно, за гарячими слідами сімейної драми, вражає свіїм трагізмом і нині. Є думка, що саме Ольга Рошкевич пропонувала І.Франкові відікрасти своє щастя, коли вийшла за нелюба. Слова коханої письменник уклав у вуста Михайла Гурмана.

   Тему п'єси могла підказати Франкові народна пісня про шандаря, коли він досліджував текст у книжці «Жіноча неволя у руських народних піснях».

 

ІІІ. Бесіда на осмислення сутності твору.

 Як ви зрозуміли назву твору?

- Які почуття викликав у вас твір?

- «Украдене щастя» - драма, а в основі драматичного твору завжди лежить конфлікт. Давайте з'ясуємо, яка основа конфлікту.

- Що було причиною нещастя Анни, Михайла. Миколи?

- Хто і чому скалічив їхні долі?

- Чому це стало можливим?

          Анна, Михайло і Микола, самі того не бажаючи, стали жертвами боротьби за спадщину. Отже, основа конфлікту – соціальна. Конфлікт реалізується через вчинки , думки, прагнення героїв. Таким чином, драма «Украдене щастя» - соціально-психологічна.

• Нелюдська державна система, при якій керують багатство та влада, за хабар можна було владнати будь-яку справу; жінка булла абсолютно безправною.

Проблеми: соціальна несправедливість;

                     становище жінки.

Сюжет: традиційна форма любовного трикутника.

( Малюють у зошитах трикутник і всередині записують проблеми).

- Пригадайте початок драми. За вікном мете й завиває завірюха. Анна щиро занепокоєна запізненням чоловіка з заробітків. А тут ще звістка: повернувся Михайло Гурман. Що переживає Анна? (Настороженість, тривогу)

 - Але це тільки звістка про Михайла. Пригадайте першу зустріч. Які почуття і передчуття викликала ця зустріч у Анни? (І радість, бо живий, і страх за майбутнє сім’ї. у неї ще вистачає сили відповісти: «Я шлюбна жінка, я чоловіка маю». На самоті Анна міркує: «Ох та й боюся я його тепер! Боюсь, як найтяжчого ворога! І певно, як він на нас взявся, то зітре нас на порох, знищить, зруйнує».

- Настороженість і тривога переростають у передчуття невідворотного лиха.

Прочитайте за ролями 5 яву ІІ дії. Чому Михайлові вдалося вирвати в Анни  згоду стати коханкою? (Михайло пробудив тривожні і солодкі почуття в душі Анни. Відповідь була готова в її серці. Михайло своєю категоричністю допоміг Анні стати більш рішучою).

• Чи любить Анна Михайла? (Анна любить усім серцем. Що їй до людей, що їй до Миколи? Той, кого так давно і сильно  кохала – поруч. Хіба це не щастя? Життя без коханого – не життя. Він для неї все: «і світ, і люди, і присяга».
• А чи любить Михайло Анну? (Можна відповісти по-різному. Одні вважатимуть, що Михайло прагне тільки тимчасової насолоди та розваги. Інші твердять, що Михайло кохає Анну, але його становище «Цісарського слуги» спотворює і це найпрекрасніше почуття). Звернемо увагу на такі слова Михайла:

«На злість тим, що нас розлучили, … відокрадімо наше щастя!»

«Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, одна хвилина».

«Треба брати життя, яке є. Треба жити, як можна!»

«Ся любов була моїм одиноким, найдорожчим скарбом, вона могла би з мене зробити доброго, порядного чоловіка».

• Чи заслуговує Михайло такої жертовної любові? А Микола такої зневаги? (Нам щиро жаль Миколу. Усе життя його пройшло в тяжкій праці в наймах. Любов до Анни була тією маленькою краплиною щастя, яку він тихенько вкрав у злої долі. Микола жив цією любов’ю, ладен був працювати день і ніч, аби булла щаслива його кохана молода дружина. Та не став він миллим для Анни, покохати його вона не змогла.

Михайло замолоду, як він сам каже про себе, був чесним, може, трохи загарячим, кривди не любив, неправди не міг знести. Силоміць розлучений із коханою, обманом відданий до війська, де остудили його серце, він став жорстоким, бездушним. Хоча в останній сцені перед нами – благородна Людина. Тож не будемо ні засуджувати героїв, ні виправдовувати їх, а спробуємо зрозуміти).

    - Чим був шлюб для українців? (Українці вірили, що коли, одружуючись, молоді вінчаються в церкві, то їхній шлюб освячується на небесах. Розірвати шлюб, порушити Дане слово – вважалося великим гріхом. Особливі моральні обов’язки покладалися на жінку. Жінка, дружина, мати – не тількь берегиня сімейного вогнища, а й хранитель ниця нації, її духовності. Дружина – друг, а не служниця. Слово «дружина» вживалося до обох із подружжя).

  - Анна не дотримує присяги церковного шлюбу. Як ви вважаєте, зрада це чи ні? (Формально, це, безперечно зрада. Але до шлюбу Анну віддано підступом. Коханого забрали до війська, та молитви Аннині були про нього, думки линули до нього. Лист про смерть Михайла поклав край всім надіям і сподіванням дівчини. І ось вона, так і не зазнавши щастя, з відчаю виходить заміж за нелюба. І якби Михайло не повернувся, то була б вірною дружиною Миколі. Отже, це не зрада, а прагнення повернути втрачене щастя).

 - Кожен з персонажів у певний момент повинен зробити вибір. Який це вибір? Чим керуються вони? (У Анни вкрадено щастя. Вона вирішила вкрасти у долі хоч часточку його. А красти – гріх. І хоч знає, що буде покарана, зраджує. Михайло хоче повернути собі те, що вважав своїм, не задумуючись над тим, гріх це чи ні. Микола, доведений до відчаю, убиває суперника).

 - Чим керуються у своїх вчинках герої? (Усі персонажі керуються почуттями).

 - Рано чи пізно життя кожного з вас поставить перед вибором. Який висновок для себе ви зробили? (Керуватись не тільки почуттями, а й розумом).

- Хто ж той злодій, що украв щастя і в Миколи, і в Михайла, і в Анни? Звісно, винна нелюдська державна система, при якій жінка не мала ніяких прав, в якій керували багатство і влада. Саме об її кам’яні стіни розбилися найзаповітніші мрії і найкращі сподівання. А чи не обікрали й самі себе Анна, Михайло, Микола?

 

\/. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда.

• Чи актуальний твір сьогодні? (Проблеми, порушені в творі, - вічні, тому драма не застаріє ніколи0.
• З’ясуйте проблематику твору. (Домальовують опорну схему).
• Пропоную повернутися до проблемного питання: чи може людина творити своє щастя? (Хоча на наше життя певною мірою впливають обставини, що не залежать від нас, ми можемо творити своє щастя. Потрібно тільки цінувати кожну щасливу

      мить) 

 

                                    Прокинутися вранці і всміхнутись,

                                    Всміхнутися до світу й до людей.

                                    Ні перед ким в покорі не зігнутись,

                                    Горіти працею від здійснених ідей.

                                    Шукати щастя у своїй роботі,

                                    Красі радіти знов і знов,

                                    І не відкласти на колись, на потім

                                    Ні доброту, ні чесність, ні любов.’

                                 Збагнути серцем – кожна мить єдина,

                                          Неповторимі тиша й круговерть.

                                          І зрозуміти, що твоя родина –

                                          Найкраще, най можливіше з безсмерть.

                                          І хоч буває непроглядно гірко,

                                          Не опустись до вовчого виття.

                                          О щастя – ти не піднебесна зірка,

                                          Ти – кожна мить прожитого життя.

             У Ліни Костенко є такі слова:

                           Життя – така велика ковзаниця.

                           Кому вдалось, не падавши, пройти?

• Я вам бажаю, щоб на життєвому шляху у вас було якомога менше падінь.

 

\/І.Домашнє завдання.

 Підготуйте розгорнуті висловлювання, обстоюючи обрану вами позицію.

Варіант І. Анна: а) зрадниця; б) жінка-страдниця, яка бореться за своє щастя.

Варіант ІІ. Михайло: а) злочинець; б) жертва підступної долі.

Варіант ІІІ. Микола: а) знедолена, окрадена людина; б) засіб у руках лиходіїв.