Проблеми дистанційного навчання математики в школі

Удоденко Вікторія

Проблеми дистанційного навчання математики в школі

Анотація. В статті йдеться про проблеми та недоліки, які виникають під час організації проведення дистанційного навчання математики в школі.

Ключові слова. Дистанційне навчання, проблеми, математика.

Актуальність: Зважаючи на ситуацію, яка склалася в цілому світі, в тому числі й в Україні, в зв’язку з пандемією, актуальним стало дистанційне навчання в усіх освітніх закладах [1]. Воно має як свої переваги так і недоліки. Освіта в Україні не була готова до дистанційної форми навчання і виник ряд проблем, які потрібно вирішувати.

Мета роботи: Розглянути проблеми, які виникають під час проведення дистанційних уроків математики.

Виклад основного матеріалу. Початок 2020 року мав найдовший карантин за останні роки, але карантини через ГРВІ трапляються майже щороку, і тому доцільним є впровадження дистанційного навчання для того щоб учні мали змогу під час «непередбачуваних канікул» не витрачати часу даремно, а займатися з викладачами далі по програмі. В свою чергу вчителі в онлайн-режимі могли б проводити уроки та контролювати учнів, адже карантин вводиться не для відпочинку, а щоб зупинити розповсюдження вірусу [1].

Важливим запитанням є те, як правильно побудувати роботу під час дистанційного навчання? Це залежить від кожного конкретного навчального закладу ( в даному випадку від школи ) та від конкретного вчителя, а саме від його бажання перейти на нові методи навчання, швидко та якісно оволодіти ними. Не менш важливим є також щоб вчителі та учні мали доступ до якісного Інтернету, потрібних технічних засобів та вміння ними користуватись [1].

На жаль, більшість вчителів не знають як з цим працювати, адже не мають певного досвіду та матеріальної бази для якісного дистанційного навчання [1].

Без повноцінної організації дистанційного навчання затяжний карантин – це не просто втрата навчального часу, який потрібно буде відпрацьовувати за рахунок додаткових уроків або літніх канікул [1].

Будь-яка школа може самостійно розібратися зі специфікою дистанційного навчання. Для цього має бути чітка взаємодія вчителів з батьками учнів, щоб налагодити контроль за дітьми. Також потрібно розробити поетапний план дій для батьків та дітей для організації самостійної роботи [1].

Сьогодні дистанційне навчання в Україні може повноцінно розвиватися тільки за наявності таких його основних складових: нормативно-правової бази; навчальних закладів (центрів, кафедр, факультетів, інститутів або університетів дистанційного навчання); контингенту учнів; кваліфікованих вчителів; навчальних програм і курсів; відповідної матеріально-технічної бази (апаратного і програмного забезпечення, високошвидкісних ліній зв’язку); фінансової підтримки; розробки критеріїв якості тощо [2].

Оскільки математика викликає в багатьох учнів труднощі та є однією з найважчих шкільних дисциплін, з якої потрібно здавати ЗНО, вчитель повинен організувати навчальний процес під час дистанційного навчання таким чином, щоб учні змогли не тільки зрозуміти матеріал, а й вміти застосовувати його на практиці. В зв’язку з цим виникає багато проблем навчання математики під час дистанційного навчання:

• Однією з найпоширеніших проблем є відсутність інтернету, особливо в сільській місцевості, а також низька пропускна спроможність електронної мережі під час навчального процесу.
• Неможливість проконтролювати учнів під час написання самостійних та контрольних робіт з математики, адже навіть якщо в них включена камера, це не забезпечує того, що біля комп’ютера вони не користуються підручником чи іншими джерелами.
• Обмін виконаними домашніми завданнями між собою. Учні, які під час навчання в школі не навчались та мали погані оцінки, під час дистанційного навчання здають матеріали, які їм допомагають виконувати або виконують за них, в результаті чого їхні оцінки покращуються, а знання ні.
• Відсутність особистого спілкування між вчителем та учнем (відбувається менш ефективна передача знань, без особистого контакту).
• Відсутність в учнів сильної особистої мотивації, вміння навчатися самостійно, без постійної підтримки та підштовхування з боку вчителя;
• Учні не завжди можуть забезпечити себе достатнім технічним обладнанням – мати комп’ютер та постійний вихід у Інтернет. У багатьох родинах один комп’ютер. Бо, навіть якщо в дитини є свій телефон, навчатися з математики не завжди зручно. А якщо батьки працюють з дому дистанційно, то тим паче поділити комп’ютер на всю родину складно.
• Вчителі не завжди мають всі технічні засоби для проведення дистанційних уроків з математики, наприклад графічний планшет, який необхідний при розв’язування вправ.
• Залежність учнів та вчителів від справності техніки та електропостачання.
• Відсутні або є дуже дорогі прикладні комп’ютерні програми, необхідні для підтримки WEB-сайтів та інформаційних ресурсів, адміністрування процесів дистанційного навчання;

Для вирішення зазначених проблем потрібно перш за все, щоб всі міста та села України мали вихід в інтернет, для цього потрібно щоб мобільні оператори та інтернет-провайдери надавали нормальний та якісний зв’язок зі швидкісним інтернетом по всій країні.

Щоб підвищити мотивацію учнів до навчання, вчитель повинен ставити перед ними конкретні і досяжні цілі, щоб вони не відчували себе розгубленими. В якості мотивації можна використовувати похвалу і винагороду. Наприклад, можна завести віртуальну таблицю і відзначати в ній учнів, які відповідально підходять до онлайн-навчання, або в індивідуальному порядку відправляти по електронній пошті позитивні відгуки з використанням цікавих відео, GIF-файлів і зображень.

Держава має забезпечити школи всіма необхідними технічними засобами для проведення дистанційного навчання.

Богачков Ю. М. виділяє такі шляхи вирішення проблем дистанційного навчання:

• створення чітко структурованого банку навчальних елементів з яких можна формувати конкретну індивідуальну програму навчання.
• створення середовище адміністрування навчальних елементів та формування індивідуальних програм дистанційного навчання.
• створення середовище дистанційного навчання яке поєднано з банком навчальних елементів, та підтримує індивідуальний формат навчання за індивідуальними програмами.
• створення соціальної мережі яка забезпечує розроблення, оновлення та адміністрування відповідних навчальних ресурсів та адміністрування самого процесу індивідуального дистанційного навчання.
• Підготовка тьюторів-вчителів безпосередньо в роботі [3].

Висновки.

Дистанційне навчання не може замінити традиційну форму навчання, але воно повинне розвиватися, щоб учні могли отримати знання в будь-який момент. Всім учасникам освітнього процесу потрібно, перш за все мати особисту мотивацію для проведення і вивчення математики під час дистанційного навчання, тому що, якщо в учня не має бажання вчитись, то яка б не була форма навчання він все рівно не буде вчитись. Не всі школи забезпечені всіма необхідними засобами, які потрібні для проведення дистанційних уроків, не кожен вчитель має можливість придбати за свій рахунок ці засоби. За один рік в екстрених умовах не можливо організувати те що потрібно тестувати декілька років, тому в наших реаліях дистанційне навчання має низку проблем.  

Список використаних джерел.

1. Коберник І. Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН [Електронний ресурс] / Іванна Коберник // Смарт освіта. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/view/dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu-plan-dij-dlya-shkil-batkiv-i-mon/.
2. Татарчук Г. М. Институционализация дистанционного обучения: социологический аспект / Г. М. Татарчук //Образование. – 2000. – № 1. – С. 63–72.
3. Богачков Ю. М. Дистанційне навчання школярів - можливості та проблеми [Електронний ресурс] / Ю. М. Богачков, П. С. Ухань, Ю. Л. Новіков – Режим доступу до ресурсу: https://lib.iitta.gov.ua/153/1/208_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%8F_%D0%B2_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F_%D0%A1%D0%95%D0%9C%D0%95_%D0%98_%D0%A8%D0%9A%D0%9E%D0%9B%D0%95_2.pdf.