Проблеми

та їх вирішення

у використанні побутової хімії

                                                                                 Методичні рекомендації

                                                                         для проведення  заняття гуртка

Автор-упорядник    Коваленко Ж.М. – викладач хімії вищої категорії

Таращанського технічного та економіко-правового фахового  коледжу

Тема заняття:                                 ПОБУТОВА ХІМІЯ

                                          Пральні порошки.Синтетичні миючі засоби .                                             

                                                    Їх вплив на людину і довкілля.

Мета заняття:                 Наголосити на шкідливість пральних порошків.

                                         Обговорити проблеми споживачів з юридичної 

                                         точки зору.                      

                                         Спробувати знайти альтернативні  методи і засоби 

                                          прання.

Перелік використаних      Прилади та речовини для проведення дослідів-                                                 

технічних засобів               (експертизи прального порошку), витяги із закону

та засобів унаочнення:       « Про права споживача», ноутбук, проектор,

                                                 інтернет-комунікації. 

 Зміст:

1. Виступ викладача «Миючі засоби мають 3-4 клас небезпеки !.»

2. Перегляд відеоматеріалу «Чистота-1».

3. Доповідь студента «Дослідження пов’язані з впливом синтетичних миючих засобів на  навколишнє природне середовище».

4. Перегляд відеоматеріалу «Чистота-2».

5. Виступ викладача «Склад миючих засобів необхідно знати»

6. Перегляд відеоматеріалу «Синтетичні миючі засоби»

7. Доповідь студента «Як світ вирішує   гігієнічні проблеми використання               

    пральних порошків і миючих засобів».

8. Проведення експертизи.

9. Перегляд відеоматеріалу «Чистота без порошку».

10. Доповідь студента «Як світ вирішує   екологічні проблеми використання  

    пральних порошків».

11. Доповідь студента «Про права споживача»

12. Виступ викладача «Є надія -   в Україні заборонять миючі засоби, що  

     містять фосфати».

13. Перегляд відеоматеріалу «Альтернатива є».

14. Доповідь студента «Яка ж альтернатива?».

15. Перегляд відеоматеріалу «Трона -екологічно-чистий засіб».

16. Доповідь студента «Мильні горіхи - замінник традиційних миючих

     засобів».

17. Перегляд відеоматеріалу «Мильні горіхи».

18. Виступ викладача «Перемо засобом власного виробництва».

19. Перегляд відео матеріалу «Суперматеріал чистоти».

20. Презентація брошури « Екологічне прання» .

21. Перегляд відеоматеріалу «Побутова хімія».

1.Виступ  викладача     «Миючі засоби мають 3-4 клас небезпеки !.»:

В останні роки виробництво синтетичних миючих засобів (СМЗ) у світі

стало обчислюватися вже десятками мільйонів тонн у рік.Однак їх велику частину (70%) споживають тільки жителі найбільш розвинутих країн, які складають усього близько 20%.

Близько 70% споживаних населенням СМЗ витрачається на так зване загальнепрання , що здійснюється раз у 3-7 днів. Це прання, при якій перуть постільну, столову і натільну білизну, проводять найчастіше в пральних машинах. Близько 20% СМЗ витрачається на “легке” прання слабозабруднених виробів з тонких тканин вручну в теплій воді. СМЗ для легкого прання не повинні робити подразнюючої дії на шкіру рук, повинні створювати рясну піну і добре прати при температурі води 25-45 С. Склад пральних порошків:Більшість сучасних пральних порошків представляють собою суміш з більш ніж двадцяти складних хімічних елементів, кожен з яких призначений для різної дії і виконує свою роль у процесі прання.Отже - Миючі засоби мають 3-4 клас небезпеки !              Найголовніша складова всіх миючих засобів поверхнево активні речовини (ПАР). Їх використовують, щоб збільшити миючу дію.               Крім зазначених речовин СМЗ можуть містити ще ряд корисних добавок.              Щоб у випраної білизни був приємний запах, в усі миючі засоби вводять парфумерні віддушки.
 Деякі речовини сприяють утворенню в миючому розчині рясної піни; їх вводять у миючі засоби, призначені головним чином для ручного прання.
 Миюча здатність сучасних СМЗ не визначається достатком піни. Більш того, є поверхнево-активні речовини, що зовсім не дають піни і проте чудово видаляють забруднення.  Рясна і стійка піна в миючих розчинах різко ускладнює прання в пральних машинах. Тому для прання в пральних машинах випускаються малопінні засоби, що містять стабілізатори піни.
 Існують і інші функціональні добавки: активатори розкладання хімічного відбілювача, гідротропи – речовини, що поліпшують розчинність компонентів, комлексони – речовини, що зв'язують солі заліза, і т.д.
 Переваги порошків очевидні – вони швидко розчиняються у воді, ними можна прати у воді будь-якої твердості завдяки великому змісту триполіфосфатів , у багато порошків введено у два чи більш ПАР , що значно поліпшує їхню якість.              До речі у нас  в Україні відсутній нормативний документ, який би обмежував кількість ПАРів. Наприклад, на порошкові засоби взагалі немає встановлених норм. Виробник закладає стільки, скільки потрібно для виконання необхідних функцій”.               А от лікарі-алергологи стверджують, що ці речовини можуть викликати порушення імунітету, алергію, ураження мозку, нирок, печінки, легень. Також можуть виникати порушення властивостей крові, проблеми з шлунково-кишковим трактом, хвороби шкіри.

Але всі ці компоненти дозволені Міністерством охорони здоров’я...!.

2.Відеоматеріал    «Чистота-1».

3. Доповідь студента :  « Дослідження пов’язані з впливом синтетичних                                              

                                  миючих засобів на  навколишнє природне     

                                                          середовище»

 Синтетичні миючі засоби (СМЗ) являють собою складні хімічні композиції, основними інгредієнтами яких є поверхнево-активні речовини (ПАР), фосфати, хлор, вуглекислий газ, оксиди азоту, фенол, формальдегід, ацетон, аміак, ензими, вибілювачі, абразивні речовини, ароматизатори - ось далеко не повний список хімічних речовин, що містяться в побутовій хімії. Всі ці речовини небезпечні.             

 Вони сприяють розвитку алергічних захворювань: шкіри, шлунково-кишкових, бронхіальної астми. До речі, алергіків в Україні – більше 70 % населення. Основу сучасних СМС складають поверхнево-активні речовини (ПАР) або аніонні ПАР . Вони дешеві, їх можна отримувати в будь-яких кількостях. Молекули ПАР добре очищають забруднені тканини. Проте ці хімічні сполуки дуже агресивні. ПАР проникають в мікросудини шкіри, всмоктуються в кров і розповсюджуються по організму. Потрапляючи в організм людини, ПАР викликають порушення діяльності мозку, нирок, легенів, печінки, алергічні реакції. Вони здатні накопичуватися в органах. Потенційно небезпечні концентрації ПАР зберігаються на тканинах до 4 діб. А, при зіткненні з шкірою, відносно легко переносяться на її поверхню і швидко всмоктуються всередину. 
 Фосфатні добавки підсилюють проникнення ПАР через шкіру і сприяють накопиченню цих речовин на волокнах тканин, які обробляються. Збільшують накопичення цих речовин на волокнах тканин, що піддаються пранню. Небезпечні компоненти з фосфатних порошків проникають в організм людини через клітки шкіри з водних розчинів, з невиполосканої білизни, через орган дихання, з окремими продуктами – молоком, питною водою, овочами, рибою. 
 Хлору зазвичай небагато в порошці, але він є. Небезпека хлору в тому, що він є причиною серцево-судинних захворювань, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Він руйнує білки, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання раком. У нашому законодавстві не існує законів, що забороняють використання фосфатів і інших шкідливих речовин при виробництві побутової хімії.              

Тим часом, ті ж фірми, які в своїх країнах вже більше двадцяти років випускають бесфосфатниє порошу, в Україні під тими ж торговими марками продають порошок з фосфатами.

4.Відеоматеріал   «Чистота-2».

 5.Виступ викладача:      «Склад миючих засобів необхідно знати»  

 При виборі прального порошку зверніть увагу на хімічний склад. Насамперед перевірте на вміст фосфатів – повна назва триполіфосфат натрію. Механізм впливу на організм людини сполук фосфору – це взаємодія їх з ліпідно-білковими мембранами і проникнення через них у різні структурні елементи клітини, викликаючи тим самим тонкі, глибокі зміни в біохімічних та біофізичних процесах, а також порушення кислотно-лужної рівноваги клітин шкіри та, як наслідок, дерматологічні захворювання (алергічну реакцію).              Наступний спосіб заміни фосфатів у порошках – цеоліти. В даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу.  Однак, виявилося, що пральні порошки на базі цеолітів поряд з підвищеною екологічною безпекою мають суттєві гігієнічні недоліки: миюча здатність нижче нормативних вимог;  низька виполіскувальність залишків порошку з тканин; високий вміст силікатів, що викликає знежирення шкіри; вміст більше 7% аніонних поверхнево-антивних речовин (ПАР) замість гігієнічної норми 2%;  пошкодження тканин і їхнього забарвлення;  наднормативний вміст пилу.Перуть цеолітні порошки значно гірше за своїх попередників і для посилення їх якостей прання ті ж європейські виробники розробили та активно пропонують “пом’якшувачі води та підсилювачі прання із захистом для пральних машин”, які більш ніж на 70% складаються з фосфатів!

 Щоб зменшити шкідливий вплив, використовуйте засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%.             

 Білизну обробляють підбілювачами. Основний компонент у більшості випадків є гіпохлорит натрію. Хлор дуже небезпечний для організму людини та довкілля. Він є причиною захворювання серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак. Забивання запаху хлору ароматичними речовинами (насправді, виходить так, що хлоровмісні препарати приємно вдихати) може призвести до отруєння хлором. Інша небезпека лежить у змішуванні продуктів, що містять хлор, навмисно або випадково. Ці суміші можуть призвести до утворення газоподібного хлору й хлорамінів – токсичних газів, що

 Врахувавши перелічене вище, актуальним є використання миючих засобів, які не містять фосфатів, фосфонатів, хлору та великої кількості ПАР та інші сполуки.  Проте, знайти таку продукцію на ринку України виявляється складним питанням. Потрібно знати, де шукати.

6.Відеоматеріал   «Синтетичні миючі засоби»

7.Доповідь студента      «Як світ вирішує   гігієнічні проблеми 

                                            Використання   пральних порошків

                                                                   і миючих засобів»

 Миючі засоби, в тому числі пральні порошки, світова гігієнічна наука відносить до найбільш небезпечних для здоров'я людини.

 Світова гігієнічна наука визначила три основні напрямки для зниження токсичності пральних порошків:

 1. Замість фосфатів для пом'якшення води фірма Henkel (Німеччина) і Procter&Gamble (США) розробили рецептуру на базі цеолітів (Патент від 1973 року) І тільки через 10 років в 1982 році було розпочате їхнє масове виробництво.На даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають від 50% до 100% ринку в 40 розвинених країнах світу. Проте безфосфатні порошки на базі цеолітів мають суттєві гігієнічні проблеми:  низька виполокуваність залишків порошку з тканин;

• високий вміст алюміносилікатів (цеолітів), які викликають обезжирення шкіри, погано виполокуються з тканин і викликають забруднення водойм алюмінієм;
• містять більше 7% аніонних поверхнево-активних речовин, замість гігієнічної норми 2%;
• в деяких випадках можуть пошкоджувати тканини і їхнє фарбування.

2. Замість порошків в окремих країнах широко пропагуються  рідкі миючі засоби (США, Канада). При більш високій екологічній безпеці рідкі миючі засоби мають понижену миючу здатність і в 5-6 раз вище гігієнічної норми концентрацію поверхнево-активних речовин. Крім того рідкі миючі засоби можна використовувати лише в м'якій воді.

    3. Світова хімічна наука намагається створити ідеальний по гігієнічній безпеці миючий засіб без поверхнево-активних речовин. З цією метою                                                проводяться дослідження по розробці доступної технології по розщепленню             молекул кластерів води (відносно) великих розмірів на більш мілкі частини - так звана активована вода.

 8.Проведення експертизи: (студенти перевіряють якість трьох видів         

                                                прального порошку:«Усатий нянь», «Тайд», фірма АМВЕЙ.)

9.Відео матеріал  «Чистота без порошку»

10.Доповідь студента

«Як світ вирішує   екологічні проблеми використання пральних порошків»

 Відомий екологічний факт - при попаданні в водойми біогенних речовин (в якості добрив) таких як фосфор і азот, відбувається інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини і викликають масову загибель гідрофауни. Прісна вода стає непридатною для пиття і небезпечною для життя.

 Довгий час противники обмеження фосфатів (лобіюються транснаціональними виробниками фосфатних порошків) висували теорію про те, що забруднення водойм відбувається через попадання мінеральних (фосфатних) добрив. Проте, досліди проведені в деяких країнах, показали, що фосфатні добрива - це малорухливі з'єднання і в грунті вони знаходяться до 5-8 років. Доля забруднення водойм мінеральними фосфатними добривами складає від 10 до 30 процентів від всього поступлення фосфору. Більше ніж 60% фосфатів поступає в водойми через використання фосфатних пральних порошків.

 Щоб не допустити глобальної екологічної катастрофи водойм світове товариство реалізує наступні міроприємства:

• в більшості розвинутих країн світу (більше 40 країн) в 80-90-і роки були введені законодавчі обмеження і повна заборона на використання фосфатних пральних порошків. Їм на заміну біли розроблені і впроваджені малофосфатні і повністю безфосфатні на базі цеолітів, які виявились екологічно небезпечними із-за високого вмісту алюмінію;
• одночасно в багатьох країнах світу почалось будівництво спеціальних очисних споруд для видалення фосфору і азоту із стічних вод. Так в Німеччині затрати на додаткові очисні споруди склали 50 млрд. доларів США тільки на річці Рейн. В США для захисту Великих Озер - більше 200 млрд. доларів. В Китаї - більше 100 млрд. доларів.

Зараз в Європі, США і інших розвинутих країнах ведеться науковий пошук по створенню пральних порошків і інших миючих засобів без фосфатів, цеолітів і інших небезпечних речовин.

11. Доповідь студента

Стаття 5.    Захист прав споживачів

1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Стаття 6.                Право споживача на належну якість продукції

1. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

3. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

4. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

5.Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

6. Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів у розробленні нормативних докоментів.

12.Виступ викладача   «Є надія -   В Україні заборонять миючі    

                                            засоби, що містять фосфати» .

Кабінет Міністрів до 1 травня 2011 року має розробити та надати на розгляд Верховної Ради проект загальнодержавної програми про зменшення і поступове припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів.              

 Багато країн Європи та США ще років двадцять тому почали переходити на випуск безфосфатних пральних порошків. Сьогодні в Австрії, Німеччині, Італії, Норвегії, Швейцарії і Нідерландах удень із вогнем не знайдеш миючого засобу, до складу якого входять ці шкідливі інгредієнти. У них навіть шампуні для автомобілів виробляються на безфосфатній основі.               Але своєрідним чемпіоном у цьому рейтингу по праву можна вважати Японію: там у пральних порошках фосфатів немає з 1986 року. Табу на них діє й у Корейській Республіці, на Тайвані, у Гонконгу, Таїланді, ПАР. У США аналогічні заборони діють у більш ніж третині штатів.              Але ж не тільки фосфатам, а й цеоліту є в усіх аспектах достойна заміна. Причому автори такого ноу-хау — саме українці.

13. Відео матеріал       «Альтернатива є»

14. Доповідь студента         «Яка ж альтернатива?»

 Виявляється безфосфатні порошки не панацея - фосфатні сполуки в них заміняються сульфатами та цеолітами, які у великій кількості призводять до загибелі мальків. Крім того, і фосфатні, й цеолітні порошки мають у своєму складі збільшену кількість поверхнево-активних речовин шкідливих як для довкілля, так і для здоров’я людини.

 Цих недоліків позбавлена розробка вітчизняних вчених – безфосфатні миючі засоби третього покоління  на основі мінералу «трона».               Отже вихід є. Пропонує його світу нині саме Україна. А точніше - приватний підприємець із Сімферополя Олександр Качур. Саме він у 1999 році після майже двадцятилітніх спостережень за природою кристалів і експериментів з різними мийними сполуками знайшов спосіб виробництва абсолютно екологічно чистого прального порошку на основі природного мінералу trona. Його інша назва - єгипетська сіль, відома ще 5 тисяч років тому як один із елементів бальзамування єгипетських фараонів. Це - молекула соди і молекула кальцинованої соди, з’єднані двома молекулами води.                           

 Виробництво порошку теж екологічно чисте. Спочатку у спеціальних резервуарах, що стоять просто на подвір’ї будинку Качурів, зі спеціального розчину кристалізується trona (одного разу для експерименту Олександр Федорович запустив туди й рибок, і вони спокійно плавали в цьому розчині). Потім відбувається змішування різних компонентів у відповідних пропорціях, а далі порошок у великих мішках «настоюється» у сусідньому ангарі, причому температура «дозрівання» регулюється самим складом порошку. Завершальний етап - просушування, гранулювання, фасування.

 Усі корисні властивості мінералу trona ще до кінця не вивчені. Мінерал досліджують в Австралії, Польщі, Німеччині й Данії. Україна може стати світовим лідером у виробництві екологічно чистої продукції. Український порошок пройшов  експертизу у Варшавському інституті промислової хімії і єдиний з усіх пральних порошків здобув найвищу відзнаку - «Екознак». Більше того - коли у 2001 році Європа потерпала від повені, до Олександра Качура зверталися власники фірм Німеччини, Італії, Чехії, Польщі - український порошок виявився єдиним, який в умовах виведення з ладу очисних споруд, дозволяв досягати бажаного ефекту без шкоди довкіллю.               На сьогодні пральні порошки і засоби побутової хімії на основі мінералу trona спроможні допомогти розв’язати багато екологічних проблем. Європа це вже. Чи використає свій шанс Україна, чи й надалі лишатиметься великим смітником, куди сплавлятимуть некондиційний товар...

15. Відео матеріал     «Трона -екологічно-чистий засіб»

 16.Доповідь студента       « Мильні горіхи - замінник традиційних 

                                                                   миючих засобів»

                 Дивовижний новий продукт, що замінить традиційні синтетичні миючі засоби – натуральне мило, яке в буквальному сенсі росте на деревах, є частиною природи і тому не завдає їй жодної шкоди!        Мильні горіхи це 100% натуральний гіпоалергенний, антибактеріальний та протигрибковий миючий засіб, який може широко використовуватися у повсякденному житті.  

Мильні горіхи – це насправді ягоди, які ростуть на мильних деревах, що зустрічаються в Індії, головним чином у передгір’ях Гімалаїв. Точна адреса – індійські штати Орисса та Матья-Прадеш. Це – найбільш екологічно чисті райони Індії. Мильні дерева ростуть в диких, незайманих місцях, що знаходяться далеко від цивілізації. Ніяких нітратів та пестицидів – природа у своєму первісному стані! Дорослі дерева досягають висоти у 25 метрів. Листя у них списоподібні, 7-10 сантиметрів у довжину. Квітнуть мильні дерева дрібними зеленувато-білими квітами, плоди яких визрівають в листопаді-грудні. Саме цими плодами і прославились мильні дерева.
         Мильні дерева ростуть головним чином у природних лісах, а також вирощуються спеціально невеликими селянськими господарствами. Але останні роки, зважаючи на стрімко зростаючий попит на мильні горіхи, як товару на експорт, ціна на мильні горіхи в Індії значно зросла. Завдяки цьому мильні дерева стали менше вирубати, так як його плоди коштують вже більше ніж деревина. Крім основного застосування в якості миючого засобу для прання речей та миття волосся мильні горіхи використовуються місцевим населенням в якості лікарського засобу при різних захворюваннях. Травники, наприклад, постійно носять з собою мильні горіхи як протиотруту від укусів змій та скорпіонів.
         Круглі жовто-коричневі мильні горіхи (ягоди) мають діаметр 2-2,5 сантиметри. Ядра горіхів цінності не мають на відміну від шкарлупок. Горіхи колють, ядра викидають, а шкарлупу висушують. Чим сухіша шкарлупа – тим вона твердіша, тому ягоди мильного дерева і називають горіхами. За розмірами та зовнішнім виглядом мильні горіхи нагадують лісний горіх. У вологому середовищі шкарлупа мильного горіха розм’якшується та стає липкою.      

    Мильні горіхи в сучасному світі
         Лише у ХХІ столітті, кілька років тому, мильні горіхи були завезені у Німеччину як самостійний миючий засіб. Чим можна пояснити таку неймовірну популярність звичайних мильних горіхів? А пояснюється все тим, що паралельно з розквітом побутової хімії відбувся розквіт алергій та інших захворювань. Організм людини втомився опиратися отрутам, штучним замінникам, неймовірній кількості промислової та побутової хімії, які ми вдихаємо, які ми їмо, з допомогою якої ми прибираємо свої помешкання.          Прийшов час повернутися до природи. Гіпоалергенні мильні горіхи вже стали спасінням для сотень тисяч людей по всьому світу, які не переносять синтетичних миючих засобів.  Тепер вибір і за Україною.

Мильні горіхи використовуються для:

1. Прання білизни  в автоматичних пральних машинах та для ручного прання.  
2. Миття посуду, в тому числі, в посудомийних машинах.    3. Прибирання в домі 4. Миття волосся, обличчя та тіла (ефективний засіб проти лупи та випадіння волосся).  5. Миття овочів та фруктів. 6. Догляду за кімнатними рослинами.  
7. Догляду за домашніми тваринами.  

17.Відео матеріал      «Мильні горіхи»

18. Виступ викладача   «Перемо засобом власного виробництва».

Ділюся рецептом. Я вже давно не купую пральні порошки, перу тільки цим гелем. Це економніше (відверто - коштує копійки!), І головне - ніякої шкоди ні природі, ні людям (якщо залишаться раптом мікро кількості на білизні). В принципі, навіть якщо його проковтне дитина - нічого не станеться. Ну звичайно, в розумних кількостях.

Беремо: - 100г мила, можна взяти дитяче чи господарське, оптимальніше - натуральне ручної роботи. Але господарське з магазину теж натуральне, тільки з відходів вариться, тому таке смердюче, і не вегетаріанське. Мило краще натерти на тертці.

- 100г кальцинованої соди або 400-500г харчової соди. Я не знайшла кальцинованої і роблю це з харчовою. Про безпеку кальцинованої для природи не впевнена, але начебто говорять що безпечно. Для дітей при проковтуванні, звичайно, небезпечно. Харчова безпечніше, але слабкіше випирає.

- Води 1,5 літри.

- Для запаху (аромату) - ефірна олійка. Добре підходить ефірна олійка лаванди, м'яти, евкаліпту. Важливо щоб у вас особисто не було на неї алергії.

Приготування.  Воду доводимо по кипіння і знімаємо з вогню. Всипаємо мило і розмішуємо доти, поки все гарно не розчиниться (якщо мило добре висушене, стружка з нього швидко і легко розчиняєтьсь), якщо утворилася піна, бажано, особливо сильно її не збивати. Коли мило розчинилося повністю, всипаємо соду. Будьте обережні! У цей момент вода гарячіє і може підніматися шапка піни! Тому каструлю беремо побільшу. Розмішуємо соду і залишаємо до повного вистигання. До речі, можна навпаки, розчинити соду, а потім мило.

Коли рідина холоне, вона застигає щільним гелем, навіть желе. Іноді може розшарувати - не страшно. Капаємо олійку, дозування - 1%, Перемішуємо, краще блендером. Поступово маса буде все густіша й густіша і може погано розчинятися у воді, так що, раджу через день-два ще раз збити її блендером. Час приготування – до 30 хвилин!!! На одне прання витрачається 30-45 мл цього засобу .   

                                       Як користуватися:  

Потрібен розподільний барабанчик - кулька з дірочками – отворами, (у мене вже є використана Магічна Кулька), або мішечок, підійде навіть шкарпетка, замість мішечка. 2-3 ст.л. маси кладемо в кульку або мішечок, а його - в барабан машинки. Про лоток для порошку можна забути. Кладемо білизну і запускаємо прання :). + Для пом'якшення білизни, у відсік для кондиціонера можна насипати 1 ч.л. лимонної кислоти. Вона ж і працює проти накипу. + Профілактика проти накипу - 1 раз на місяць запускаємо прання з 200 г лимонної кислоти в барабані, без білизни, краще всього 40 оС (секрет від майстра по пралках). + Для прання білої білизни добре додавати до засобу або замість кондиціонера 1 ст.л. перекису водню, рідкий розчин (яким обробляють рани). + Для білого, кольорового і чорного одягу - для збереження яскравості кольору можна додати декілька пучечків солі у відсік для порошку і приготований власний засіб для прання. В сам засіб не додавайте - розшаровується. + На деяких програмах, особливо в холодній воді, засіб розчиняється погано. Для профілактики я його заздалегідь розведіть гарячою водою. Розчин можна влити у відсік для порошку. + Якщо на одязі є плями або сильно забруднені місця, їх бажано завчасу намилити цим засобом власного виробництва або обробити засобом для виведення плям.

19. Відеоматеріал    «Суперматеріал чистоти»

20. Презентація брошури    «Екологічне прання»

                                                     ЕКО-ПРАННЯ

виведення плям до здійснення прання

 Одним із складних моментів екологічного прання є виведення плям безпосередньо до здійснення самого прання. Хоча виведення деяких плям все ще залишається проблемою прання класичноми промисловоми засобами.

 Плями не є серйозною проблемою для людей, що працюють в офісі, не готують традиційних страв (соусів, сік м’яса), не мають дітей та домашніх тварин.
 Зеленого мила як правило достатньо для виведення плям цієї категорії людей. В крайньому випадку, білизну можна замочити в розчині кальцинованої соди або перкарбонату натрію.

Складні плями
 Щодо іншої категорії людей, то в ідеалі, пляму потрібно опрацювати відразу ж після її виникнення, властивим їй методом. Якщо у вас нема на це ні часу ні бажання, зробіть вузлик на плямі, щоб згадати про пляму під час прання. Більшість плям більше ніколи не зникнуть якщо їх було "законсервовано" в пральній машині або під час прасування. А отже просто необхідно виводити плями до того, як ви розпочали прання.
             Ось деякі поради щодо видалення складних плям.

альтернативне прання

кульки для прання

 Кульки для прання, м’ячі для гольфу або тенісні м’ячики, .... дозволяють виконати більш якісне прання, чистячи та б’ючи білизну, як це робили колись.               Білизна буде більш чиста та більш м’яка. Це також дозволяє зменшити кількість порошку для прання.
 Використовуйте 12 м’ячиків для гольфу, або ж 5-6 тенісних м’ячиків на одне прання (5 кг). Покладіть їх безпосередньо в барабан.

прання марсельським милом

 Запропоноване нижче дозування підходить для жорсткої води. Відповідно дозу треба зменшити при пранні м’якою водою, або збільшити при пранні дуже жорсткою водою.

• 3 великі жмені стружки марсельського мила засипається в барабан.
• 150 гр кальцинованої соди (2 маленькі жмені) засипається в барабан (не потрібно, якщо у вас  м’яка вода).
• 10-12 кульок для прання кладуться в барабан.
• 2-3 столові ложки соди насипте у відділ для порошку (при кольоровому пранні) або перкарбонату натрію (при пранні білої білизни). Якщо ви перете білу білизну та делікатні тканини, ви можете налити 1 стакан перекису водню під час останнього виполіскування.
• 1-2 ложки оцту замість пом’якшувача тканин.
• якщо необхідно видалити жовтизну в білій білизні, капніть 4-8 капель голубого чорнила (чорнило, що заправляється в ручку перо або метиленова синь) в оцет.

Для того щоб ароматизувати білизну : під час останнього виполіскування додайте 20-30 капель ефірного масла (лавандину, лаванди, лимону, ...). Якщо ви користуєтесь сушаркою для білизни, промокніть хусточку 15 каплями ефірного масла та покладіть її в сушарку.  

прання шкарлупою мильних горіхів

Зробіть все так само як і з марсельським милом, але замість мила використайте 4-8 половинок мильних горіхів (в залежності від жорсткості води).

прання попелом (поташем)

• В літрі води розведіть 2 стакани попелу, та залиште на 24 години. Час від часу розмішуйте.
• Профільтруйте дуже дрібним фільтром (в лійку покладіть кавовий фільтр та кілька ганчірок).
• Використовуйте 2 стакани цієї суміші на 1 прання. Вилийте або в отвір для прального порошку або безпосередньо в барабан.

Словник "Ларус менажер" від 1926 року радить покласти попіл в невелику тканинну торбинку та покласти безпосередньо в пральну машину.

ручне прання

Ручне прання може здійснюватись за допомогою сапонінів, люцерни, індійських горіхів, листя плюща, мильних горіхів, глини, мильного дерева, юкки шідігера, попелу.... або ж марсельського мила.

21. Відеоматеріал  «Побутова хімія»