Одне з основних завдань школи – підготовка учнів до життя в сучасному суспільстві, виховування мислячої людини, яка б уміла аналізувати, порівнювати, орієнтуватися в потоці інформації. А для цього необхідно створити умови для виявлення творчих сил дитини, формувати в учнів самостійне мислення, підштовхувати їх до самостійної творчості, готувати до безперервної освіти і самоосвіти, до усвідомлення необхідності поповнювати свої знання і вміння.
У період формування особистості школярів необхідно розвивати творчий потенціал дитини, індивідуальні здібності, зосереджувати зусилля на вихованні в учнів упевненості, віри в свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. А формуванню таких рис найкраще сприяє самостійна робота.
Учень, який розв’язує навчальну задачу самостійно, виходить з-під настирливого нагляду, контролю вчителя, що звичайно сковує ініціативу, свободу мислення, уяву, посилює страх перед помилкою. Ця обставина має колосальне значення в процесах становлення особистості, бо тільки в атмосфері свободи можливе творче мислення.
Крім того самостійна робота учнів є одним із головних засобів систематичного й швидкого засвоєння матеріалу. Учні, які навчилися самостійно працювати, набувають навичок роботи з книгою, одержують більше задоволення від своєї роботи, оскільки особисто долають перешкоди, шукають кращі способи швидкого виконання роботи, досягають результату без сторонньої допомоги.
На мою думку, завдання вчителя не тільки дати необхідну суму знань, а й навчити учня навчатися, тобто здобувати знання самостійно. Проблема над якою я працюю вже декілька років це - взаємодія учень-учитель, під час самостійної роботи на уроках математики. Збільшення розумового навантаження на уроках математики вимагає пошуку ефективних методів навчання і таких методичних прийомів, які б активізували школярів, стимулювали їх до самостійного оволодіння знань.
Головна мета моєї роботи, як вчителя математики – формування зрілої особистості, виховання свідомих і відповідальних громадян в дусі толерантності, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, що будуватимуть своє життя, спираючись на національні та моральні цінності.
На мою думку, самостійну роботу слід розглядати не лише як засіб чи метод, що допомагає ефективніше використовувати навчальний час, а як складову частину виховання учнів, формування повноцінної гармонійної особистості, тому що за умов дотримання систематичності у прищеплюванні вмінь та навичок, самостійність у здобуванні знань стає потребою людини на все життя, перетворюється на одну з провідних рис особистості. Самостійна робота активізує мислення учнів, позитивно впливає на якість їхніх знань і розвитку, а це означає, що учні свідомо й міцно засвоюють знання з математики, розвивають своє логічне й образне мислення, уяву й пам’ять. Велике значення самостійної роботи полягає і в тому, що вона прищеплює учням необхідні практичні вміння й навики розумової праці в галузі природничих наук і, без чого наш сучасник не буде повноцінною культурною людиною. Самостійна робота сприяє також формуванню творчої активності бо при її застосуванні учень стає не лише об’єктом, а й суб’єктом, співтворцем навчання й виховання.
Говорити про самостійну роботу як про діяльність учня можна лише тоді, коли в нього є відповідна система мотивів. Учень повинен чітко усвідомлювати, чому він виконує ту чи іншу самостійну роботу. Можливі такі мотиви:· оволодіти знаннями;· перевірити свої вміння та навички у розв'язуванні задач;· оцінити рівень знань із певної теми. Перед виконанням самостійної роботи слід завжди повідомляти її мету, звертати увагу учня на її користь особисто для нього.
Самостійна робота може проводитися в таких формах: диференційовано-груповій, індивідуальній і фронтальній. Реалізація індивідуального підходу до учнів у навчальному процесі вимагає від учителя знати вікові та індивідуальні особливості школярів, розвивати ті особливості, які сприяють підвищенню ефективності навчання. За ознакою дидактичної цілі розрізняють декілька видів самостійних робіт, а саме:· підготовчі;· навчальні;· тренувальні;· на закріплення;· розвивальні;· творчі;· контролюючі (перевіряючі, контрольні, ознайомлюючі, підсумкові).
Пам'ятка . Вимоги до організації самостійної роботи1. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність учнів ефективна, якщо вона:· допомагає учням засвоювати математику глибоко і міцно;· розвиває їхні пізнавальні здібності;· формує вміння самостійно розширювати й поглиблювати знання та застосувати їх на практиці;· відповідає основним принципам дидактики: доступності, систематичності, зв'язку теорії з практикою, свідомості, творчої активності, навчанню на високому рівні.2. Завдання, що входять до системи самостійної діяльності, мають бути різними за дидактичною метою та змістом.3. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт повинна бути такою, щоб виконання одних робіт логічно випливало з попередніх і підготовлювало учнів до виконання наступних.
4. Самостійна робота повинна носити цілеспрямований характер, що досягається чітким визначенням її мети; недооцінення цієї вимоги призводить до того, що учні або неправильно виконують завдання, або вимагають від учителя додаткових пояснень, через що відбувається нераціональне використання часу.5. Самостійна робота має бути дійсно самостійною, а її зміст та обсяг — посильними для учнів на цьому етапі.6. Спочатку в учнів необхідно сформувати елементарні навички самостійної діяльності як під час роботи з підручником, так і під час виконання практичних завдань, рисунків, простих вимірів, розв'язування задач. Цьому повинна передувати наочна демонстрація вчителем цих видів роботи, яка супроводжується чіткими поясненнями і записами на дошці.
7. Для самостійної роботи учням необхідно пропонувати завдання, що розв'язуються за готовими алгоритмами, а також такі, які вимагають їх створення.8. Необхідно враховувати те, що різним учням потрібна різна кількість, часу для засвоєння одних і тих самих знань, умінь та навичок. 9. Завдання мають бути цікавими для учнів.10. Надмірне захоплення самостійною роботою учнів може сповільнити темп навчання.11. Учитель визначає мету, зміст, обсяг, методи і види самостійної роботи. Ефективність самостійної роботи збільшується, якщо вона є однією зі складових навчального процесу і проводиться планомірно та систематично, якщо на кожному уроці для неї відводиться певний час. Тільки за таких умов формуються стійкі вміння та навички учнів щодо виконання різних видів самостійної роботи.
ВИСНОВКИПрацюючи над обраною проблемою, я помітила, що спостерігається підвищення успішності учнів в навчанні, загальному та математичному розвитку, активізуються особистісні функції в навчальній діяльності. Під час формування самостійної діяльності підвищується розумова діяльність учня. За умови підвищення в учня розвитку розумових здібностей до певного рівня, відбувається позитивна зміна в його успішності. Учні можуть опановувати самостійно новий матеріал з певних тем, швидше його засвоюють. Учні набувають навичок роботи з книгою, одержують більше задоволення від своєї роботи, оскільки особисто долають перешкоди, шукають кращі способи швидкого виконання роботи, досягають результату без сторонньої допомоги. Учні отримують неабияке задоволення від своїх маленьких перемог.