До розіграшу
залишилось:
12 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Проблемно-пошуковий підхід під час вивчення зарубіжної літератури

Про матеріал

Мета: мотивувати учасників майстер-класу до впровадження проблемно-пошукового підходу у прак­тику своєї роботи.

Завдання: з'ясувати сутність поняття «проблемно-пошукове навчання»; зробити теоретико-методичний аналіз досвіду роботи; презентувати досвід із запро­понованої теми; довести ефективність представленого педагогічного досвіду шляхом прямого і коментовано­го показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності; навчити методичних прийомів створення проблемних ситуацій, методичних засобів, що сприяють вирішенню завдань сучасного уроку зарубіжної літератури.

Перегляд файлу

Майстер-клас

«Проблемно-пошуковий підхід під час вивчення зарубіжної літератури»

Мета: мотивувати учасників майстер-класу до впровадження проблемно-пошукового підходу у прак­тику своєї роботи.

Завдання: з'ясувати сутність поняття «проблемно-пошукове навчання»; зробити теоретико-методичний аналіз досвіду роботи; презентувати досвід із запро­понованої теми; довести ефективність представленого педагогічного досвіду шляхом прямого і коментовано­го показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності; навчити методичних прийомів створення проблемних ситуацій, методичних засобів, що сприяють вирішенню завдань сучасного уроку зарубіжної літератури.

Обладнання: мультимедійна презентація досві­ду роботи «Проблемно-пошуковий підхід під час ви­вчення зарубіжної літератури», роздавальний матеріал «Конверт допомоги», творчі, пошуково-дослідницькі, проектні роботи учнів, збірка учнівських есе, пам'ятки «Правила створення проблемної ситуації».

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

І. ПІДГОТОВЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ: ПОСТАНОВКА ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ МАЙСТЕР-КЛАСУ

1. Знайомство з учасниками. Вправа «Перетворення».

Мета вправи: сприяти знайомству учасників че­рез самовияв за допомогою метафоричних засобів.

Завдання. Продовжте запропоновану фразу «Якби я був (була) книгою, то був (була б)...» (На­приклад, словником, детективом, віршем, каз­кою та ін., або вказати автора і назву книги.)

2. Вступне слово вчителя про принципи педагогічної техніки.

— Викладання — це наука чи мистецтво? Ма­буть, це поняття містить у собі і те й інше. Кожен учитель має відповісти на питання: як досягти головної мети викладання — навчити дітей, як ефективно і швидко вирішувати професійні за­вдання та ставити нові. Кожен обирає свої траєк­торії, свої прийоми педагогічної техніки. У роботі з учнями пропонуємо керуватися принципами, запропонованими А. Гіном:

1) Принцип вільного вибору

Формула: в будь-якій навчальній дії, де тільки можливо, надавати учневі право вибору. З однією важливою умовою — право вибору завжди врівно­важується усвідомленою відповідальністю за свій вибір.

2) Принцип відкритості

Формула: не лише давати знання — а ще й по­казувати їхні межі. Ставити перед учнями пробле­ми, вирішення яких лежить за межами виучува­ного курсу.

3) Принцип діяльності

Формула: організувати засвоєння учнями знань, умінь, навичок переважно у формі діяльності.

4) Принцип зворотного зв'язку

Формула: регулярно контролювати процес на­вчання за допомогою розвиненої системи прийо­мів зворотного зв'язку.

5) Принцип ідеальності (високого ККД)

Формула: максимально використовувати мож­ливості, знання, захоплення самих учнів з метою підвищення результативності та зменшення ви­трати у процесі навчання.

3. Вправа «Очікування».

Завдання. Напишіть на стікерах свої очікуван­ня від зустрічі й прикріпіть їх на дошку.

4. Оголошення мети, завдань і плану проведення майстер-класу.

II. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Прийом «Мозковий штурм».

Завдання. Дібрати якомога більше слів, понять, із якими асоціюється проблемно-пошуковий підхід. (Можливі варіанти відповідей: нестандартні питання; проблеми, що потребують вирішення; дослід, пошук відповіді, думка, що працює; та ін.)

2. Міні-лекція «Сутність проблемного навчання».

«За роки незалежності Україна зробила зна­чні кроки в реформуванні системи середньої освіти. Упровадження нових стандартів, перехід до нових методів і методик навчання, введення ефективних технологій оцінювання знань учнів, розмаїття віт­чизняних методичних шкіл, новаторські пошуки вчителів засвідчують успіхи української школи, наближення вітчизняної освіти до світових стан­дартів», — йдеться у Концепції літературної освіти. Одним з основних завдань сучасної шко­ли, поставленим Концепцією літературної освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України-26.01.2011 р. № 58, є пошук «ефектив­них засобів виховання молодої людини, здатної до саморозвитку й самореалізації, діалектичного мислення і генерування оригінальних ідей».

Учитель зарубіжної літератури повинен допомогти учням опанувати зміст художніх творів, осягну­ти їхню естетичну значущість, зробити висновки, важливі для морального формування особистості та рівня її загальної культури. Літературна освіта в загальноосвітніх закладах має сприяти вихован­ню культурного читача, котрий відчуває потребу в читанні, веде з книгою внутрішній діалог, дістає в процесі осягнення художніх творів естетичне задоволення, розширює свою ерудицію. Загаль­нокультурний розвиток учня — це запорука його успішності та всебічної реалізації в житті, це роз­виток широкого планетарного мислення, яке дає змогу почуватися не тільки патріотом, а й грома­дянином світу.

Одним із найбільш перспективних напрямів розвитку творчої особистості школяра на уроках зарубіжної літератури є проблемно-пошуковий під­хід, спрямований на формування в учнів умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному про­сторі.

Технологія проблемного навчання виокреми­лася ще в 1960-ті рр. (термін обґрунтовано в пра­цях І. Я. Лернера). Проблемне навчання у на­укових працях      І. Я. Лернера, М. І. Махмутова, М. Н. Скаткіна розглядається як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне здобуття учнями знань, формування пізнавальної діяль­ності, залучення до пошуку, творчості, виховання соціально значимих рис особистості. А на сучасному етапі ця технологія визначається як інтегроване поняття, що поєднує в собі принципи розвивального навчання, диференційованого під­ходу, інноваційність.

Відомо, що процес творчості — це відкриття нового: нових об'єктів, нових знань, нових ме­тодів їх вирішення. У зв'язку з цим проблемне навчання як творчий процес — це вирішення не­стандартних навчальних завдань нестандартними методами.

Якщо традиційна постановка завдання пропо­нується учням для закріплення знань і відпрацю­вання навичок, то проблемні завдання — це за­вжди пошук нового способу вирішення.

Головне у проблемному навчанні — сам процес пошуку і відбору правильних, оптимальних рі­шень, а не миттєвий вихід на рішення. Завдання вчителя — орієнтувати сам процес пошуку, крок за кроком приводячи учнів до вирішення пробле­ми і здобуття нових знань.

Особливістю проблемного навчання є те, що знання і способи діяльності не подаються в гото­вому вигляді, а задаються як предмет пошуку. Смисл його полягає в стимулюванні пошукової діяльності учнів. Воно розвиває їхні розумові здібності, мислення, викликає інтерес до учіння, сприяє виробленню як життєвої мотивації, так і конкретних мотивів навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує творчі схильності; виховує самостійність, активність і креативність.

З огляду на це, функції вчителя істотно зміню­ються: у практичній діяльності зростає його роль як консультанта, організатора збирання і акуму­ляції інформації. Він стає режисером взаємодії учнів з літературним матеріалом.

Такий спосіб навчання виробляє в учнів твор­чий, проблемний підхід, що дозволяє:

  • бачити і формулювати проблему;
  •           висувати гіпотезу і знаходити або винаходити спосіб її перевірки;
  •           збирати дані, аналізувати їх і пропонувати ме­тодику їхньої обробки;
  •           бачити проблему в цілому, всі аспекти й ета­пи її вирішення, а у разі колективної праці — свою роль у вирішенні проблеми.

 

3. Обговорення питання «Доцільність і ефективність методів і прийомів проблемного навчання».

Виокремимо такі методи, які сприяють реалі­зації проблемно-пошукового підходу під час ви­вчення зарубіжної літератури:

1) евристичні методи, частково-пошукові методи, спрямовані на збудження творчої активності, стимулювання творчого пошуку в розв'язанні навчальної проблеми (евристична бесіда з кла­сом, створення проблемної ситуації); інтерактивні методи (метод ПРЕС, «Мозковий штурм», «Займи позицію», робота в парах, групах та ін.);

  1.                    методи діалогічної взаємодії (рольова гра, ді­лова гра, прес-конференція, дискусія);
  2.                   метод проектів;
  3.                    метод інверсії, орієнтований на пошук ідей розв'язання проблемно-творчих завдань.

У процесі творчої діяльності під час уроку вчитель має підготувати учня до активної інте­лектуальної діяльності, щоб той свідомо шукав власну позицію щодо отриманої інформації. Під час діалогу, парної чи групової роботи, застосу­вання когнітивних та креативних методів («Моз­ковий штурм», метод інверсії) відбувається обмін думками, виокремлення власної думки, пошук істинного рішення, можливо, компромісу. Але насамперед учні мають довести свою позицію, ар­гументувати її, а якщо виникне потреба, визнати власну помилку. Пам'ятаймо, що в процесі на­вчальної діяльності формуються не менш важли­ві комунікативні вміння. Здебільшого проблемне навчання стосується старшокласників, оскільки у школярів саме 15-17 років чи не найбільше роз­вивається пізнавальний інтерес. Мистецтво літе­ратури може активно вплинути на формування світоглядних принципів особистості, полегшити входження в доросле життя.

4.  Презентація досвіду роботи «Проблемно-пошуковий підхід під час вивчення зарубіжної літератури» та спільне відпрацювання методичних підходів.

4.1. Постановка проблемного питання, створення парадоксальної ситуації. (Учасники працюють із роздавальним матері­алом «Конверт допомоги».)

— Наведемо приклади застосування проблем­но-пошукових методів на уроках зарубіжної літера­тури. Творча діяльність, як правило, починається із проблеми або запитання, зі здивування, із супе­речності. Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому одним із найчастіше використову­ваних підходів є постановка проблемного питан­ня, створення парадоксальної ситуації.

Ставлячи проблемні запитання на уроках зарубіжної літератури, ефективним буде викори­стання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Наприклад, під час вивчення творчості М. Гоголя дев’ятикласникам буде доцільно запропонувати обговорення репродукції картини Е. Мунка «Крик» та поставити таке питання:

♦ Яким зображено навколишній світ і людину в ньому? Що спільного між картиною і тво­рами М. Гоголя ? Чому творчість норвезького художника Е. Мунка тогочасні мистецтвознавці і критики назвали «криком часу»?

4. 2. Робота з пам'ятками «Правила створення проблемної ситуації».

Створюючи проблемну ситуацію, учителю до­цільно дотримувати наступних правил:

  1.  Перед учнями ставити таке практичне або тео­ретичне завдання, виконання якого вимагає засвоєння нових знань і опанування нових навичок і умінь.
  2.  Завдання має відповідати розумовим здібно­стям учнів.
  3.  Завдання дають до пояснення виучуваного ма­теріалу.
  4.  Варіанти проблемних завдань:

а) на засвоєння навчального матеріалу;

б) формулювання запитання, гіпотези;

в) практичне завдання.

5. Одна і та сама проблема може бути створена
різними типами завдань.

4. 3. Створення діалогічної ситуації (робота в групах).

Завдання. Запропонуйте механізм проведення заняття з елементами діалогу.

Орієнтовна відповідь

Урок літератури повинен викликати колек­тивне художнє переживання й обмін естетичними емоціями. Дати імпульс внутрішній роботі думки-учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?

У конструктивному діалозі закладена ідея ін­телектуального зростання, оскільки через нього ми вчимося слухати і чути одне одного, оцінювати і переоцінювати власну думку, зіставляти, аналі­зувати. Учасники діалогу збагачують один одно­го. Пропонуємо механізм проведення проблемно-пошукового заняття з елементами діалогу.

1. Постановка питання, що стосується теми. Цей етап виконує мотивуючу і підготовчу функції, оскільки питання — це передумова, стимул акту мислення і підготовка до активного вклю­чення в обговорення. Ініціатором виступає вчитель. Проблемні питання формуються за програмовим матеріалом і, як правило, є ши­роким та міждисциплінарним, пов'язаним з життєвою Практикою і воно має бути ціка­вим (наприклад, вивчаючи у 7-му класі біо­графію О. Генрі, можна ознайомити учнів з документальним матеріалом про арешт письменника, і біографії М. Лєрмонтова — наве­сти цитати з його щоденника).

2. Діалогове обговорення вихідних понять. Учас­ники з'ясовують, який зміст та сенс вони вкладають в те чи інше поняття. Дуже важ­ливо робити записи (наприклад, створення учнями опорних конспектів, логічно-опорних схем, асоціативних кущів, характеристики персонажів, порівняльних таблиць). Під час обговорення учасники синтезують почуте, проаналізоване. На цьому етапі відбувається визначення та обґрунтування власної точки зору учасників.

3. Організоване обговорення проблемної ситуації, що унеможливлює проблемний діалог-пошук, який здатний розвинутися в діалог-дискусію. На цьому етапі учні переходять до самостій­ного висвітлення та з'ясування проблемної ситуації. Учні в такому випадку обміню­ються думками, структурують проблему та елементи ситуації (наприклад, під час ви­вчення повісті-казки «Чарлі і шоколадна фабрика» учням було запропоновано таку проблемну ситуацію: читаючи твір, поміркувати, чому Чарлі відмовився від щедрого подарунку містера Віллі Вонки? Як би ви вчинили на місці Чарлі?

Учні одержали завдання створити свій варіант обкладинки шоколадки із незвичайним смаком. Також можна запропонува­ти написати есе-навіювання за повістю-казкою «Якби я був власником шоколадної фабрики...»).

  1.            Презентація учнями 5-го класу своїх варіантів обкладинки шоколадки із незвичайним смаком.
  2.            Презентація учнями збірки есе-навіювання «Якби я був власником шоколадної фабрики...» (за повістю-казкою «Чарлі і шоколадна фабрика»).

(Учні читають уривки своїх есе.)

4.6. Презентація з досвіду роботи частково-пошукових завдань.

Частково-пошукові завдання на уроках світо­вої літератури передбачають вияв учнями певної самостійності, ініціативи в пізнавальній діяльно­сті. У процесі виконання таких завдань, як скла­дання учнями логічно-опорних схем, конспектів, кросвордів, порівняльних таблиць, виконання вправ «Виправ помилку», «Незакінчене речен­ня», «Асоціативний диктант», «Знайди пару», «Доповни твердження», створення «Візитки авто­ра» , учні виявляють і розвивають у себе ті чи інші творчі властивості: гіпотетичність і критичність мислення, здатність переносити знання та вміння в нову ситуацію.

4.7. Метод проектів. Презентація учнями проектних робіт

Одним із цікавих проблемно-пошукових ме­тодів є метод проектів, який доцільно застосува­ти в 7-9 класах. Завдяки цьому методу учні ак­тивно включаються в спільну діяльність, почува­ються рівноправними учасниками діалогу, у них формуються вміння самостійно здобувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаці­ях. Учитель при цьому виконує роль консуль­танта. Для проектної роботи важливо сформулю­вати тему учнівського дослідження. Правильно поставити проблему означає вже наполовину її вирішити. Вирішення проблемних завдань може бути винесене на груповий або парний розгляд. Але в будь-якому випадку основна мета навчан­ня — розвиток творчих умінь і навичок, форму­вання творчого мислення. Успішність перебудови навчання з традиційного на проблемне залежить «від рівня проблемності», який визначається та­кими чинниками:

  •       ступенем складності проблеми;
  •       часткою творчої участі учнів у вирішенні про­блеми як колективної, так і особистої.

Для того щоб рівень мотивації учнів у процесі проблемного навчання не знизився, відповідно по­винен підвищуватися рівень проблемності.

Форми проектних робіт (індивідуальні, пар­ні, групові) учнів можуть бути різними. Напри­клад, можна запропонувати учням 9-го класу виконати дослідницькі проекти: «М. Гоголь і Україна», «Екранізація х роману М. Лєрмонтова "Герой нашого часу" розділу «Княжна Мері»», «"Срібна доба" росій­ської поезії в кіно і мультиплікації»; «Трагічність образу "маленької людини"?» (за повістю М. Гоголя «Шинель») та ін. Підсумковий урок в 9-му класі можна провести як урок-захист творчих проектів на тему «Книга, без якої я не уявляю свого життя...». У процесі проектної діяльності формуються дослідницькі вміння, які можна роз­глядати як більш високий творчий рівень розвит­ку загальнонавчальних умінь.

Проблемний матеріал для своїх уроків учи­тель повинен шукати в діалектичних протиріч­чях цінністно-орієнтаційних пошуків сучасного суспільства, що найбільш яскраво висвітлені в ху­дожній літературі. Учителю світової літератури, який запроваджує проблемно-пошуковий підхід, під час підготовки до уроку слід пам'ятати на­ступне:

  1.  Список літератури для самостійного опрацю­вання учням слід рекомендувати заздалегідь до проведення уроку. Знання тексту худож­нього твору буде живити дискусію, давати до­даткову аргументацію.
  2.  На першому уроці вивчення творчості пись­менника необхідно пробудити інтерес до мит­ця та його творчості, що надалі спонукатиме учнів до інтенсивного пошуку цікавого мате­ріалу, формулювання гострих проблемних за­питань.
  3.  Успіх забезпечить поступовість упровадження новітніх освітніх технологій, дозування за­вдань за принципом «від простого — до склад­ного».
  4.  Залучення до співпраці учнів для здійснення об'єктивного аналізу роботи учнівського ко­лективу загалом та кожного учня окремо (оці­нювання відповідей, ідей, аргументів) забезпе­чує дотримання умов проведення проблемного уроку; роль учителя полягає в тактовному ко­регування та спрямуванні думок учнів, опера­тивному наданні їм необхідної інформації.
  5.  Створення ситуації успіху сприятиме розкрит­тю «замкнутих характерів» учнів, продуку­ванню оригінальних ідей.

Навчити дітей озвучувати проблему, вислов­лювати гіпотези щодо її вирішення, знаходити шляхи подолання проблеми — ось мета завдань, які ставить учитель.

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ МАЙСТЕР-КЛАСУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Заключне слово.

— Проблемно-пошуковий підхід до викладан­ня зарубіжної літератури забезпечує таку організа­цію навчання, за якої учень самостійно вчиться знаходити вихід із будь-якої ситуації, вирішувати її, не боятися труднощів.

Упровадження проблемно-пошукового підхо­ду дає такі позитивні результати:

  • зростає активність учнів на уроці;
  • формуються комунікативні вміння і навички;  учні сміливіше висловлюють свої думки, не бояться помилитися, відчуваючи власну зна­чущість;
  • створюється атмосфера комфортності й успіш­ності навчання;
  • збагачується досвід учнів у веденні полеміки, виробляє вміння знаходити єдине правильне рішення.

Таким чином, проведення такої роботи на уроках зарубіжної літератури сприяє розв'язанню завдань сучасної освіти: виховання особистості, яка створює свою цілісну картину світу, здатна до самостійного досягнення та оцінки життєвих проблем, творчого ставлення до своєї навчальної діяльності, успішної соціалізації.

2. Вправа «Телеграма».

Завдання. Напишіть за допомогою 11 слів теле­граму наступного змісту:

  •            Що сподобалося? Чи здійснилися ваші очіку­вання?
  • Яка ідея у вас зародилася під час майстер-класу?
  • Що не вдалося з'ясувати?

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
8 лютого
Переглядів
536
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку