Урок позакласного читання із зарубіжної літератури 5 клас

Тема.   Крістіне Нестлінгер. Повість  «Обзивають мене Мурахоїдом».                                                    

Мета: ознайомити учнів із творчим здобутком видатної письменниці Крістін        Нестлінгер; поглибити  знання про повість-казку; формувати вміння аналізувати  літературних героїв,опираючись на текст твору; розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення; сприяти морально-етичному вихованню учнів.   

Тип уроку:  засвоєння нових знань, умінь і навичок.        

Обладнання: тексти перекладу книжки К.Нестлінгер «Обзивають мене Мурахоїдом»..                                                  

                                                Хід  уроку                                                                                                                

І. Актуалізація опорних знань.

   Літературні пазли

Скласти слова, які можна замінити синонімом -  незвичайне. Що між ними є спільного?Відповідь: казка, магія, фентезі)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.      

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.           

Учитель.

Кожна людина любить фантазувати ,адже у фантазії дуже великі можливості:  можна уявити себе прекрасною принцесою, доброю феєю, а можна  одягнути скафандр і полетіти на далеку незвідану планету. Саме про такі незвичайні пригоди писала відома австрійська письменниця Крістіне Нестлінгер.

* Знайомство з письменницею

Перші ж книги Крістіне Нестлінгер ввели її в коло найкращих письменників світу. Перу дивовижної австрійської письменниці-казкарки належить понад ста книг як для дітей, так і для дорослих. Потрібно визнати, що ділення в даному випадку на дитячу та дорослу літературу цілком умовно: твори письменниці однаково цікаві читачам різного віку, діапазон її творчості неймовірно широкий: вірші, оповідання, повісті, казки, пародії на комікси, газетні публікації, сценарії, радіо і телевистави, кулінарні книги.

Народилася Крістіне Нестлінгер 13 жовтня 1936 р. у Відні, столиці Австрії, у родині годинникаря і виховательки, яка мешкала у районі Гернальс, на околиці міста. Дівчинка росла гострою на язик, розкутою і досить непередбачуваною у своїй поведінці і вчинках. Вона ніколи і ні за яких обставин не губилась, а завжди, так би мовити, вміла оволодіти будь-якою найскладнішою життєвою ситуацією. Навчалася К. Нестлінгер у середній школі гуманітарного спрямування, віддаючи перевагу штудіюванню літератури, іноземних мов і мистецтв. Після закінчення школи Крістіне вступає до Віденської Академії Мистецтв, бо відчула в собі неабиякий потяг до малювання. Після отримання диплома К. Нестлінгер деякий час працює художником-ілюстратором, як згадує сама письменниця, вона зрозуміла, що художниці з неї не вийде, і тоді вона з горя вийшла заміж і народила дитину.

Сімейне життя майбутньої письменниці складалося цілком вдало, але в К. Нестлінгер поступово росла внутрішня тривога: незважаючи на зовнішнє благополуччя, вона відчувала, що домашній світ був для неї затісним. І тоді-то вона почала малювати для своїх маленьких донечок Крістіани та Барбари серію картинок про Фридеріку, неслухняну дівчинку з вогняно-червоним волоссям, і вигадувати про неї кумедні історії. Коли донечки підросли, у кухні поставили друкарську машинку: Крістіне хотіла записувати все, що вона вигадувала. Так в 1970 р. з’явилася перша повість «Веснянкувата Фридеріка». К. Нестлінгер принесла її в редакцію разом з ілюстраціями. Книгу одразу опублікували, але оформлював її інший художник, видавцям не сподобалися малюнки авторки.

Дебют Крістіне Нестлінгер був вдалим. Схвальні відгуки висловили як читачі, так і поважні критики. Ця книжка отримала приз Фрідріха Бедекера (німецького вченого в галузі філології та філософії). Згодом побачили світ нові повісті «Три поштових грабіжники» (1971) та «Чоловік для мами» (1972). Потім з’являється низка казково-фантастичних повістей «Геть огіркового короля» (1972), «Конрад, або Дитина з бляшанки» (1975), «Гном у голові» (1989) та ін.

Завдяки повісті «Геть огіркового короля» К. Нестлінгер стала відома світові, її почали називати австрійською Астрід Ліндгрен.

Великою популярністю серед дітей, що люблять читати фантастику, користується книга «Конрад, або Дитина з бляшанки». Це своєрідна пародія на антигуманні прояви технічного прогресу і віра в неповторність кожної людини. Штучно створена дитина, яка живе згідно із закладеною в неї генетичною програмою, — карикатура на умовності і надумані цінності  дорослих.

Творчий доробок письменниці оцінений більш ніж 30 різноманітними преміями, як австрійськими так і міжнародними.

Книги письменниці перекладені понад 38 мовами світу.

В 1984 році на врученні Міжнародної премії Г.Х.Андерсена К.Нестлінгер сказала: «Література для дітей- окрім багато чого іншого – покликана виховувати сміливих, давати їм надію. Навіть якщо надії немає, ми повинні працювати не покладаючи рук, так, ніби надія таки існує».

Учитель.

У багатьох дітей виникають психологічні проблеми в школі, але багато тих прикрощів не йдуть ні в яке порівняння з тим, що доводилося переживати головній героїні книги «Обзивають мене Мурахоїдом»  протягом багатьох років.
         Марія-Терезія не гарна. Ні, вона потворна, бачити себе у дзеркалах для неї нестерпно. Тому не дивно, що врешті-решт у класі її починають обзивати «мурахоїдом». На противагу, у Тезі є надзвичайно вродлива сестра. Не дивно, що матір любить красуню Софію, вони й зовні подібні, а на іншу доньку у найкращому випадку не звертає увагу. Тезі з дитинства вивчила, що все у житті дістається гарненьким, починаючи від цукерок і закінчуючи всім спектром позитивнихемоцій.
      Щоб схилити до себе людей, вона має постійно пильнувати за собою й працювати:«Відтоді невродливій дівчинці стало зрозуміло: щоб стати хоч би для кого любим-милим дівчатком, вона мусить зробити який-небудь чесний, дружній, надзвичайний вчинок! Тоді як її сестра була завжди й для всіх хорошим, любим дівчатком, не ворухнувши для цього навіть пальчиком» (С.32) – яка бридка філософія, та в житті так часто буває.
       Нещастя сиплються на голову Тезі, вона безнадійно самотня, над нею потішаються всі, кому не ліньки. І байдуже, що Тезі розумна, має чуйне серце, а в її зворушливі листи можна закохатися. Вона повна протилежність своїй нібитопорожній сестрі.
     От тільки своє листування з хлопчиком, який так подобається Тезі, вона веде, використовуючи фотографії вродливої сестри. Кохання не виросте на обмані, але те малій дівчинці нікому пояснити. Так само, нікому застерегти від уявних снів, коли так легко замінювати реальність мрійливими видіннями.
Якщо ти нічого не можеш змінити у своєму житті і тільки страждаєш, важко знаходити віддушину. Навчання не сильно допоможе, а те, що Тезі має «добре» з усіх предметів (а чим ще їй займатися?), в якусь мить обертається негативом. Заучок ніхто не любить, окрім вчителів. Для більшості вона – кар’єристка, «мішок чеснот у квадраті», підлизниця та підлабузниця. А що поробиш, якщо це єдина змога отримати бодай крихти людського тепла та доброї уваги? Підказками і шпаргалками любов не купиш... Скористаються допомогою і насміхатимуться далі.
        І найгірше стається, коли клас змушує дівчинку обирати між їхнім колективом і вчительським. Це тяжкий вибір і цілком небажаний ні для кого. Правильно – не обирати взагалі, але невідомо, чи вдасться уникнути ситуації вибору.  Клас вирішує покарати вчительку, яка, на їхній погляд, поводиться негарно (хоча це цілком суб’єктивне егоїстичне враження), а Тезі випадково не приєднується до ганебної акції. Однокласники переконані, що вона навмисно не прийшла, обрала сторону вчителів, і бідній дитині взагалі оголошують бойкот.
        Яке завершення може бути у такої історії? Часто подібне закінчується трагедією. Була на межі самознищення й Тезі, і добре, що світ зглянувся до неї, даючи можливість зустрітися з людиною, яка мала такі самі проблеми. Тільки, на відміну від Тезі, екстравагантна бабуся Емма замолоду пробувала покінчити життя самогубством.
        Не всі нещасні йдуть із життя, але, якнайчастіше, замикаються, черствішають, озлоблюються. Полюбити себе з усіма вадами (справжніми чи вигаданими – не має значення) напрочуд складно. Але тільки через любов можливе порозуміння і подолання проблем, які, здавалося б, неможливо розв’язати безболісним шляхом.
       Треба навчитися казати «ні», перестати ховатися від світу й самої себе, піти проти течії. А це непросто... Треба зрозуміти: хто ти є – чарівний ворон чи потворний мурахоїд. Або ще гірше – сіра, пересічна, неоригінальна ґава... Як себе сприйматимеш, таку проекцію і даси у світ.
       Хоча повість невелика за обсягом, вона дуже насичена емоційно. Разом із героїнею читач проходить важкий шлях самоусвідомлення й розуміння своїх справжніх талантів. І я дуже радію, що Тезі вдалося виплутатися з пастки нерозуміння і самознищення.
       А коли розібрався в собі, виявляється, що й батьки не такі байдужі, і сестра не пустоголова, а життя в цілому добре, якщо правильно до нього ставитися.
І єдиний, хто мені у цій книзі не сподобався, то це Йозеф-Марія, який надто любить обціловувати тих, кого вподобав. Дивний хлопчик...

Висновок: Хоча книга важка психологічно, але її тема актуальна і змушує замислитися і дітей і, особливо, дорослих, над проблемами підлітків.

*Словникова робота.

Поняття про повість

IV. Робота над текстом

Завдання для учнів.

• Довести, що твір К.Нестлінгер – повість

• У кожної дитини є батьки,які привели її на цей світ. Що ви знаєте про родину Тезі?

• Чому тезі вважала себе потворною? Знайдіть у тексті опис дівчинки.

Учитель. Діти,удома ви працювали з текстом,добирали цитати,що стосуються образу Тезі. Давайте спробуємо розповісти все,що знаємо про цю героїню ,спираючись саме на знання тексту,зачитуючи цитати. А для того,щоб наша робота була результативною,складемо асоціативне гроно.

Тезі

ІV.Закріплення нового матеріалу.

Учитель. Сьогодні на уроці ми проаналізували образ Тезі, звернули увагу на її риси характеру, поведінку, познайомилися і з її родиною ,  і  з друзями, тому спробуємо відповісти на деякі запитання.

*Бесіда

1. Чи хотіли б ви бути схожі на головну героїню? Обгрунтуйте свою відповідь.

2.Чи правильно поводилася дівчинка зі своїми знайомими?

3. що на вашу думку потрібно для справжнього щастя?

4. Чим відрізнялася Тезі від усіх інших дітей?

V. Підсумок уроку

Інтерактивна  вправа  «Мікрофон»

Продовжіть речення:

• На уроці я зробив (- ла) такий висновок…
• Найбільше мене вразило …
• Найцікавішим епізодом був…

V. Домашнє завдання.

Напишіть листа  до Тезі.