Проєкт "Берізки теж плачуть" (колективний, екологічно-творчий)

 

Екологічний проєкт "Берізки теж плачуть"

         (колективний, екологічно-творчий  )

Мета:

•   вчити оцінювати негативне й бездумне став­лення до природи;

•    формувати інтерес до навколишнього середо­вища;

•   поглиблювати знання про цілющі властивості берези, що виготовляють з неї;

•   розвивати комунікативні, творчі здібності, вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження,творчі роботи;

•  виховувати в учнів дбайливе гуманне і духовне ставлення до природи, бажання охороняти і при­множувати її багатство та красу.

Тип проєкту : колективний творчо -дослідницький

Об’єкт пізнання: береза

Завдання:

1. Знайомство з причинами «плачу берізок».

2. Практичне ознайомлення з збором березового соку.

3.Ознайомлення з лікувальними властивостями берези.

4.Формувати  екологічну компетентність.

Провідна проблема: екологічна проблема –  збирання березового соку

Освітній продукт: стінгазета, вироби з берези, пам’ятка про правильне збирання соку, фото- стрічка(світлини з проєкту).

                                                  Зміст проєкту

І етап. Анкетування та моніторинг. Обмін інформацією. Повідомлення теми, мети та завдань проєкту учням та батькам.

ІІ етап. Виховна година «У гості до берізки».

ІІІ етап. Екологічна година «Чому берізкам боляче?»

ІV етап. Еко- екскурсія  до березового гаю.

V етап. Акція «Подаруй дерево на згадку».

VІ етап. Година роздумів .Урок розвитку мовлення .Складання твору роздуму «Чому берізки плачуть навесні».

VІІ етап. Художня майстерня  «Берізка очима дітей».

VІІІ етап. Майстер-клас «Картина з бересту».

XІ етап Виготовлення стінгазети «Берізка без сліз».

Презентація проєкту. 

                                                       

                                                   

                                                      

 

Обладнання: газета "Берізка без сліз", відео- ролик про збирання березового соку, репродукції картин художників А.С.Рилеєва, А.М.Шостака, виставка  «Чарівне дерево берізка», малюнки "Береза очима дітей", вірші про березу, вироби з берези, фотострічка «Цікаві кадри проєкту».

                                                    Хід

І. Організаційний момент.

Ведуча 1. Доброго дня вам, любі діти! Сьо­годні у нас незвичайний урок, до якого ми готува­лись заздалегідь. Ми презентуємо проєкт "Берізки теж плачуть". Тож звітуємо разом.

До нас завітало багато гостей. При­вітайтеся з ними.

Доброго ранку травам росистим!

Доброго ранку квітам барвистим!

Доброго ранку сонечку ясному!

(Повертаються до гостей).

Людям усім і усьому прекрасному!

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Вчитель: 

• Непомітно з'явилась весна –

Ніч вкоротила, дня додала.

Берізки соком наливає,

Землю зеленим килимом вкриває

Весна іде, красу несе, а в тій красі

радіє все.

(Діти виконують танок квітів).

 Вчитель: 

Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя ви­кликає в нас природа. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт блакитної води, спів пташок, запах квітів, шелест зелених гаїв - усе це дороге серцю. І саме від нас, людей, залежить, чи почуємо ми все це через роки.

Всі ми любимо природу, та чи зав­жди шануємо її вроду?

Учениця.

Тож нехай наш девіз буде таким:

Хором.

Несіть добро у світ природи!

ІІІ. Мозковий штурм.

Вчитель: 

Що означає бережливо ставитися до природи? (Відповіді дітей).

Отож все на землі треба берегти —

I птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти її частина.

Вчитель: Заглянемо в природу сьогодні, коли повітря стає п'янким від пахощів квітів, коли все оживає, відновлюється життя. Але чи все гаразд з нашою природою?

Розпочинаємо колективне обговорення проєкту "Берізки теж плачуть ".

Берізка

Наснилася берізці білокорій

зелена, тепла, радісна весна:

сіяло ясне сонечко на небі,

і щебетала пташка голосна.

Струмочки кришталеві жебоніли,

співало небо синє і земля.

Й берізка враз уся зазеленіла,

водою вмилась першою вона!

І вже веснянки чулися здалека,

і Березень поріг переступив.

І у повітрі під весняним сонцем

метелик крильцями затріпотів.

Прокинулась вона — нема нічого!

Куди ж поділись птахи і струмки?

Мороз скував берізці білий стовбур,

і білий сніг покрив її гілки.

Вітри пронизливі гудуть у верховітті,

і чорний ворон кряче в вишині.

Берізка сумно віти похилила.

Все мертве... Мов склепіння кам'яні,

стоять дерева інші. Й безупинно

вкриває землю снігу пелена.

Зітхнула знов засмучена красуня,

й до сну вже похилилася вона,

та враз з-під ковдри біло-крижаної

почувся тихий, ніжний голосок.

Підсніжник! Це прокинувся підсніжник!

Й за ним з'явилось безліч квіточок.

Мороз тріскучий відступив одразу

і вітер вже затих у вишині.

Мов не було і снігу, лиш струмочки

зажебоніли чисті, весняні.

Од радощів берізка білокора

заплакала, і кришталевих сліз потік

омив їй стовбур. Став він ніжний, білий.

Та це не сльози, це берези сік.

Прокинувся весь ліс, і полилася пісня —

пташок співучих сотні голосів.

І у повітрі, під весняним cонцем

метелик крильцями затріпотів.

 

Вчитель: Над проєктом працювали дослідники , учні побували у ролі екологів, журналістів, природознавців,  фотографів, працювали у студіях.

1студія -«Фотокореспонденти». Фотокореспонденти ваш девіз.

Девіз «Фотокореспондентів» -  Нехай земля квітує всюди - природу збережемо, люди.

 Фотокореспонденти :

-   Ми працювали над виконанням дуже цікавого завдання: підготувати фотовиставку, виставку картин, які б відобразили красу беріз.

- Краса берізки може зачарувати кожного. Взимку чи влітку, весною чи восени вабить око неповторна чарівність цього дерева. Нею милу­валися художники, фотографи.

- І саме про це вам розповість наш фотоколаж «Чарівне дерево берізка».

Вчитель: - Дякуємо вам за вашу роботу, за чудові фотографії, картини.

Видатні  художники на своїх полотнах милувалися красою беріз. Погляньте на ці репродукції (А.С.Рилеєв, І.Левітан, О.Саврасов). Після розгляду цих картин життя стає веселішим.

(Розгляд картин)

Вчитель: Діти дерев, як люди, вони теж живі і відчувають біль і радість .Берізки наприклад плачуть і від радості і від горя .

Розлянемо екологічну сторону проблеми берізок і природи в цілому.

Звітуйте екологічним девізам про готовність до уроку та повідомте, над чим працювали наші екологи.

Девіз «Екологів» - Природа - мати, вмій її охороняти.

Вчитель: Працюючи у студії"Екологи",наші учні побували на екскурсії березовими гаями та парками  з метою дослідження: чи плачуть вес­ною берези у нашому  місті,і яка причина. Як відбувалася дана робота, роз­кажуть учасники проєкту.

Слово надається "Екологам".

     Екологи :Побувавши в алеях, парках  ми з впевненістю можемо сказати, що берізки дійсно «плачуть» .

Вчитель:

-Діти, а як плачуть берези?(Відповіді дітей )

- Дійсно, берізки плачуть, бо по їхньому стовбуру біжить житттєдайний сік. Причиною, цього є прихід весни, це сльози радості, бо прийшла весна все радіє, просинається від зимового сну. Береза одне з перших дерев у якої починається сокорух по стовбуру , він напуває кожну гілочку і вони починають розпускатись ,зеленіти …

Учень : Де у берізки очі по весні?

Коли вона заходиться сльозами,

Невже оте вирішувать мені,

 пронизуючи стовбура свердлами?

 Набравши досхочу її роси,

 не потрудившись очі їй закрити.

А ти, берізко, мовчки голоси,

все ж твоє листя буде зеленіти.

 Непевно, озираючись, іду,

все, ніби, тих очей сліпих боюся.

Березу найсильнішу віднайду,

і соку в неї досхочу нап'юся.

Вона мені присниться уві сні,

і в душу сумно, крізь пітьму загляне.

Де у берези очі по весні?

 Коли життя ще не розквіт­лим в'яне?

Вчитель: Що  ж то за очі такі дивні ,і сумні?

        (Відповіді дітей)

Еколог - «Любителів" бере­зового соку в нас чимало. Подивіться, будь ласка, відео- ролик про це. 

(Перегляд відеофільму).

Вчитель:

• Як саме збирають сік?(Відповіді дітей).
• Чи всі способи збору правильні? (Відповіді дітей).

Оповідання «Зажурена берізка»

         Блукаємо між дерев, збираємо ожини. На пагорбку— береза стоїть. Біла-біла серед золотих сосон. Стоїть самітня і ніби зажурена. Листя на ній ріденьке і якесь воно не таке, як в інших беріз липневої пори,— темно-зелене та густе. Ні. У цієї воно — бліденьке, жовтаве. Кожну галузку, мов жилочку, видно крізь нього. Хворіє береза? Мабуть, так...
Підходимо ближче. Очі мої блукають високо-високо між березового гілля. «Що з тобою трапи-лось?»--- подумки запитую березу.
— Ой тату!—скрикує донька.— Глянь, глянь, що це?
І не договорила. В голосі біль і тривога. Кидаюся поглядом униз... Леле!.. Від самісінької землі і десь на метр чи півтора вище із стовбура берези стирчать металеві трубки, гнуті з жерсті, іржаві жолобки, висять пацьорки з клоччя, і просто так зяють просвердлені дірки і надрубини, зроблені сокирою чи ножем. Хто чим міг довбав берізку. Живого місця немає на стовбурі.
Обійшов я березу і зрозумів... Тут вона чи не єдина.Поруч дорога в'ється, стежки схрестилися. Тож ранньої весни — хто не йде, не їде, то й заверне до берези соку скуштувати. І карбує її живе тіло чим попадеться. Ріжуть, свердлять, забивають трубки, жолобки припасовують, аби краще сік вибрати... А вибравши, так і лишають ті рани, ні чопиком їх не затуливши, ні глиною не замастивши. Боляче стає за людину, за її жорстокість і байдужість. Докірливо дивиться береза жовтими рідкими листочками. Дивиться, сумує і ніби аж плаче.

Обговорення оповідання.  Визначення наслідків  від збору соку.

Вчитель: Отож, дуже, соромно за нас людей перед берізкою. За те, що нищимо природу, яка приносить нам стільки користі.

Саме про збирання березового соку докладніше розкажуть учасники студії "Природознавці". Надаємо їм слово.

Девіз «Природознавців» - Вмійте природу любити, бо нам у походи ходити.

Природознавець1: -  Ми збирали наукову інформацію про пору збору березо­вого соку та як правильно це робити.

Одна із асоціацій, яку викликає прихід весни — це смак березового соку. Щойно морози відпускають задубілу землю, по стовбурах беріз починає сочитися живильна волога — березовий сік. Березень — квітень — пора збору соку.

Природознавець2:  - Саме в цю пору, коли бруньки ще не з'явилися, а рух соку вже розпочався, "березові сльози" найбільш цілющі.

Природознавець: - З одного боку, видобування березового соку — це давній і звичний для українців промисел. Але ми також розуміємо, що це пошкодження дерев. Якби ж усі займа­лися цим так, як належить: на передбаченій ділянці, дотримуючись усіх правил, щоб це не призвело до по­шкодження дерев, а в майбутньому — до їх загибелі.

Природознавець 3: - Існують спеціальні правила збору соку. Найсолодший сік накопичується на висоті півтора—два метри від землі. Саме в цьому місці варто робити невеличкий отвір. В от­вір вставляється гілочка або трубочка, якою стікатиме сік.

Природознавець 4: - Будь-який спосіб збирання соку є болючим для берези. Тому після збирання необхідно обережно видалити трубочку, а отвір змастити пластиліном, воском, милом, глиною або затулити мохом, щоб у відкриті рани не про­никли шкідливі мікроби, від яких дерево загине.

Вчитель: - На превеликий жаль, за пошкоджене дерево не карають. Тобто, якщо людина з сокирою рубає дерево, притягти її до відповідальності майже неможливо. Тому це питання совісті та грамотності кожної людини.

Вчитель:- Ми бачимо, що берізки плачуть з різних причин .

- Проблема є, і тому зараз працюватиме студія « Екологів» ,що підготувало звернення до жителів нашого міста.

Послухайте, будь ласка, його.

     Екологи :

Пам'ятайте про те, що речовина, яка сочиться стов­буром, призначена, насамперед, для розвитку дерева. Тому і збирати сік можна лише з дерев, яким виповнилося близько 100 років на спеціальних ділянках.

     Сік у берези –  як  кров у людини. Прошу вас, із берези, ви соку не точіть. Ви краще їй сестричку зелену посадіть.  

Хотілося б, щоб звернення почули всі. Тому передали його до редакції нашої газети  «Берізка без сліз» .

Вчитель:

• Зараз буде працювати «Театральна студія»
• Інсценівка вірша

Пригадалася мені сумна істо­рія, яка відбулася насправді.

Я розповім вам про загублену берізку.

У березневий день її зрубали,

Вона, немов лебідонька, стояла,

Стан обвивали шовковисті коси,

Була нам мила в спеку і в морози.

У березневий день її зрубали,

Від болю затремтіла, застогнала,

Мов скошена, упала при дорозі,

Весняним соком пролилися сльози.

Той сік цілющий, а вона вже мертва.

Рука не заніміла, не затерпла!

Яке жорстоке треба серце мати,

Щоб ту красу навіки зруйнувати.

Стікали додолу ще живі сльозинки.

А небо чисте — жодної хмаринки.

Весна ішла — життя всім дарувала,

А на землі берізка помирала.

Дівчинка-берізка опускає руки-віти, схиляє голову.

Учень. Ми зможемо врятувати красуню своїм добром! Полікуємо білесеньку, будемо щодня до­глядати!

Діти імітують :оброблення рани, перевязування, підливання ,підживлення,обкопування.

1  учень.

Берізонько, берізонько,

Ти мавка лісова,

зелені твої кіски

вітрисько розвива.

Стоїш ти при дорозі

у травах і кущах

і білі свої ноги

все миєш у дощах.

2  учень.

Прошу вас, із берези ви соку не точіть,

Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

Щоб прилетів до неї друг лісу — добрий птах!

3  учень.

Я посаджу берізоньку

Зелену та струнку —

Нехай росте під сонечком

У нашому гайку.

Прийде весна теплесенька,

їй коси розплете — нехай мала берізонька

На радість нам росте!

4  учень.

Поклонімося берізці нині,

Щоб красу вона несла людині!

Діти схиляють голови до берізки, дівчинка-берізка оживає, встає, розпрямляє віти.

Діти стають навколо берізки, дарують їй своє добро.(Ведуть хоровод навколо берізки і співають пісню сл..Т.Волгіної,муз.А.Філіпенко «Берізонька»)

 

-  Отже, коли берізка може плакати, ще?(Коли деревце ламають або зрубують).

Вчитель:- Діти, а чи виконали ми прохання нашої берізки ? Чи  посадили ми берізку? Так.

Під час  нашого  проєкту ми провели акцію. «Посади дерево  на згадку». Ця акція мала на меті навчити наших дітей садити дерево, адже кожна людина повинна в житті посадити саджанець. Прикрасити наше шкільне подвір’я та залишити  щось на згадку. Адже пройдуть роки і вам захочеться прийти до школи, і тоді вас зустріне ваша берізка, що пам’ятає ваші руки та добре серце.

Над газетою працювала студія "Журналісти". В якій юні журналісти збирали цікаву інформацію про берізку.

 Звітуйте девізом журналісти  про любов до природи та розкажіть нам про свою роботу над газетою.

Девіз «Журналістів» -З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі.

Вчитель:- Ми  опрацювали цікаву інформацію  про березу, її лікувальні властивості.

Надаємо слово "Журналістам".

Виступи дітей з повідомленнями.

Журналіст 1.   Береза належить до найрозповсюдженіших дерев України,їх понад 100 видів.Це дерево переважно заввишки 20—25 метрів. Коре­нева система потужна, залежно від умов проростання та грунту. Береза росте повільно лише в перші роки, а потім починає рости все швидше й швидше.

Журналіст 2.  Ми дізналися, що кора у берези може бути не тільки білою, а й жовтуватою, рожевою та червоно-бурою. Листя зубчасте, перед опаданням жовтіє. Тривалість життя берези становить від 100 до 400 років.

Журналіст 3.   Головна цінність берези - її проста краса. Струнка красуня прикрасить будь-яке місто, село. З давніх-давен береза була символом нашої сусідньої держави — Росії. Гілками берези прикрашають церкви та помешкання на Святу Трійцю.

Журналіст 4.  Із берези отримують добротну деревину. Для цього використовують дерево у віці від 60 до 100 років.

Журналіст 5.   Ще діди-прадіди розповідали про цілющі власти­вості берези. В народі часто можна почути приказку "Як дійна корова для харчування, так береза для лікування".

Журналіст 6.   Березою здавна лікують від багатьох хвороб, вико­ристовуючи бруньки, молоде листя, зовнішню частину кори, сік. З кори берези отримують дьоготь, який є скла­довою частиною мазі Вишневського.

Журналіст 7.   Досить часто на стовбурах берези утворюються нарости з чорною поверхнею, в середині тютюнового кольору. Це так званий березовий гриб чага. Цілюща дія чаги сприяє лікуванню шлунково-кишкових захворювань та злоякісних новоутворень.

Журналіст 8. Сік берези добре лікує, від недуг усіх врятує.

      Нашу кров він профільтрує, і легені підлікує.

      Згладить виразки глибокі і понизить жар високий.

Вчитель:

Цікаві матеріал про березу представленні у настінній газеті"Берізка без сліз "

 Вчитель:

- Дякуємо вам за клопітку роботу. Почувши повідомлення про березу та її лікувальні властивості, мабуть, кожен задумався, чи варто завдавати шкоди деревам заради миттєвої насолоди.

Під час проекту працювала студія «Шедевр».Де учні розкривали свої таланти і за допомогою мистецтва  виконали творчі роботи ,які і представлть перед нами". А ще вони дібрали малюнки "Берізки очима дітей".Крім того був проведений майстер-клас Шевчук Любов Володимирівною для учнів ,під час якого навчилися робити картину з бересту (Вчитель показує колективну роботу – картину «Берізка з бересту».

У студії «Шедевр вам розкажуть про вироби, які можна виготовити з берези, покажемо малюнки.

Презентація  власних робіт.

Вчитель:.

До нас завітали незвичайні берізки, зустрічайте їх.(Танок берізок).

— Нам сподобалось, як ви сьогодні працювали. Молодці. Ми впевнені, що ніхто з вас не завдасть болю білокорим красуням. Кожен сьогодні заду­мався над тим, що отой незірваний пролісок, пта­шеня, повернуте до гнізда, незламана гілочка — це і є збереження природи. Будемо її шанувати, оберіга­ти, любити, примножувати. Пам’ятайте, діти, що тільки ваше добро збереже чарів­ний світ природи, а отже, і життя на Землі. Нехай ними будуть сповнені ваші серця. Творіть добро скрізь і завжди!

Бережіть природу, любі діти,

Я до цього все життя вас закликаю.

Хто байдуже ставиться до неї,

Той у грудях серденька не має.

А якщо його немає в грудях,

До природи він байдужим буде.

Пам’ятаймо це і я, і ти,

Маймо в серці зерна доброти.

Ці зернятка будуть проростати,

Спів почуєте душі своєї,

Про природу станете ви дбати,

Вірним другом будете для неї.

Вчитель:

- Вмійте природу любити, вам у походи ходити.

І мандрувати, любити, кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром — квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задаром, гілок не ламай для забави.

Оберігайте ж повсюди шлях і стежину в гаю.

Все те окрасою буде нашого рідного краю.

Вчитель:

 Працюючи над проєктом, ми стали ще дорослішими, адже виконували колективну творчу справу, яка дійсно має соціальну значущість. Наш проєкт є дитячо- дорослим, бо партнерами були наші батьки, класний керівник та вчитель трудового навчання. Дякуємо їм усім.

Нехай наша берізка стане символом любові, турботи, доброти і пам’яті про випускників .

Дякуємо усім.