Розробка уроку з української літератури для 11 класу
Учитель-методист:Діденко Н. І.
ТЕМА УРОКУ. Тема кохання у творчості українських поетів
МЕТА: донести до учнів чарівний світ поезій українських письменників:
Л. Костенко, В. Сосюри, П. Тичини,В. Симоненка, Д. Павличка; захопити одинадцятикласників віршами про кохання, залучити до активного читання поетичних творів; виховувати найкращі людські риси, найчистіші помисли, найсвітліші мрії.
ОБЛАДНАННЯ: ілюстративний матеріал до теми, висловлювання про кохання, відеозаписи пісень у виконанні М. Поплавського: “Сніг кружляє”, “Хай живе кохання”; виставка збірок поезій.
ТИП УРОКУ: літературне читання.
Епіграф до уроку:
На все є час – на милу недосвідченість і переконання у власній правоті, і на любов, що благодатна, вічна, буває раз і тільки раз в житті.
Ліна Костенко.
Девіз уроку:«Хай живе кохання!»
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Учитель. Люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті.
Німецький поет Ґете писав: “Хто не хоче розуміти поета, мусить піти в його країну”.
Отже, ми і помандруємо сьогодні численними дорогами, якими пройшли українські поети: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Ганна Чубач, Олександр Олесь та багато інших, вслухаємось у їх живі поезії, і нехай на їхній голос озветься наша душа.
Отже, тема кохання…
(Пісня “Чом ти не прийшов”).
Ми всі рано чи пізно закохуємося. Жодна людина не застрахована від цього почуття. Існують тисячі легенд про кохання, закоханих, про випробування, які чекають на них…
Іван Драч спробував визначити, що таке любов:
“Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати – це щомиті дивуватись, це – задихатись з подиву – любові.”
Тож епіграфом до нашого уроку стануть слова Ліни Костенко.
Сьогодні ми забудемо про все, відкладемо наші проблеми, негаразди на потім і поринемо у світ почуттів.
А девізом нашого уроку будуть слова : “Хай живе кохання!”
(Запис теми учнями у зошити)
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Учитель. У кожного народу, як стверджує одна романтична сага, є два береги. Від одного людини відпливає, а до іншого припливає. На нашій життєвій дорозі трапляється чимало берегів: берег надії, берег юності, берег кохання…
І де б не зупинилася людина, їй завжди світитиме, допомагатиме бороти незгоди, її зігріватиме берег любові.
(Читання учнями поезій)
Учитель. Кажуть, що кохання і талант приходять не до всіх, що кохати – не тільки насолоджуватись, упиватись своїм щастям, кохати – це віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині.
МОЗКОВИЙ ШТУРМ
(Вірш “Так ніхто не кохав” В. Сосюра)
(Відповіді учнів)
Учитель. Любити людину – це велике щастя і відповідальність, це бажання принести коханим мить радості. Тож і послухаємо ще поезію, в якій про це і говориться.
(Учні читають вірші)
Учитель. Дорогі діти! У нас сьогодні гість. Тож дозвольте надати їй слово.
Кореспондент газети “Всесвіт для тебе”
Учитель. Всі ми закохуємося, інколи розчаровуємося, але знову кохаємо, бо світ тримається на любові.
(Читання поезій учнями)
Учитель. Кохання очищає душу. Закохана людина ніби народжується вдруге, стає кращою, багатою духовно.
(Пісня “Сніг кружляє” у виконанні М. Поплавського)
(Танок закоханих)
Учитель. Справжнє кохання приносить велику радість. Зачаровує все довкола. Навіть біль кохання стає солодкою мукою.
(Читання поезій)
Учитель. Закоханий юнак відчуває в собі величезну силу. Він, як чарівник, може зробити дівчину щасливою, відвернути печаль.
(Читання хлопцями поезій)
ІІІ. Підбиття підсумків уроку.
Учитель. Чекання закоханої людини – щасливе і хвилююче. Дорога, якою має пройти кохана – найдовша, мить побачення з коханою людиною – найкраща, найщасливіша. Тоді сонце сяє і на небі, і в душі.
Тож хай живе любов у Ваших серцях вічно, і ваше перше кохання завжди залишає добрі згадки на все життя.
(Звучить пісня “Хай живе любов” у виконанні М. Поплавського)
ІV. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум на тему: “Що дав мені урок, освячений коханням”.
Додаток до уроку
Стендаль
Р. Брюссі
Ж. Мольєр
В. Шекспір
К. Тильє
Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання
В. Сосюра
Дорогу – не спинить.
Лиш той уміє жити,
Хто вміє ще любить
Ганна Чубач
“Кохання й миле серце – річ одна,
Як душі мудрі з розумом єдині,
Отак і їх ніщо не роз’єдна”.