ПОДІЛЛЯ
Й Дністер широкий бурно протікав,
Народ трудящий здавна оселився,
Бо кращої землі не зустрічав.
Вночі співали дзвінко солов’ї…
Назвали цей чарівний край Поділлям –
Найкраще місце на усій Землі.
«ПОДОЛЯНОЧКА»
Пахло житом і медом степів.
Та сусідам не спалось спокійно
Кожен мати ту землю хотів.
БИТВИ:
«ПИТАННЯ Є?..»
Хоч від загарбників багато лиха мало.
На пагорбах фортець набудувало.
Земля подільська, щедра на дарунки.
Бо гетьмана козакам дарувала
І математика, щоб вести підрахунки.
Що згодом став письменником відомим.
Вважав Поділля своїм домом.
Теж народився на землі Подільській.
Захоплення Поділлям вклала в вірші.
Леся Українка «Красо України, Подолля…»
Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!
Онде балочка весела,
В ній хороші, красні села,
Там хати садками вкриті,
Срібним маревом повиті,
Коло сел стоять тополі,
Розмовляють з вітром в полі.
Он ярочки зелененькі,
Стежечки по них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи,
Далі, далі попід кручі...
Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!...
Звичаї і обряди старовинні
Мінялись і Поділля стало
Хмельниччиной і Вінничиной нині.
Каньйонів велич і краса фортець.
Й на шкварках вам підсмажать урванець.
Край волошковий між Дністром і Бугом.
Що сяє, як зоря над виднокругом.