Тема: Життєвий і творчий шлях Івана Франка
Мета: доповнити й поглибити знання учнів про І. Франко, набуті в попередніх класах, зупинитися на основних напрямах його діяльності; розвивати вміння учнів застосовувати свої знання,виховувати патріотичні почуття, любов і пошану до видатних діячів української культури.
Тип уроку: засвоєння нових знань за методом проектів.
Обладнання: портрет І. Франка; міні-виставка творів письменника; фотовиставка «І. Франко серед однодумців», вислови І. Франка та про І Франка, грамзапис пісні «Ой ти дівчино, з горіха зерня», мультимедійний проектор.
Перебіг уроку
Вчитель.
- Ви вже не раз чули про І. Франка, вивчали його твори в молодших і середніх класах . Тому хочеться дізнатися, як ви засвоїли матеріал. Пропоную провести інтелектуальну розминку:
Хто прищепив любов І. Франку до народної пісні?
III. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
До нього не заросте народна стежка.
До нього приходитимуть все нові покоління.
М. Тихонов
Учитель. Зважаючи на тему уроку й епіграф, які завдання поставимо ми перед собою?
(учні самостійно визначають завдання уроку)
Його називають генієм української нації.
Постановка проблемного питання.
(Невтомний Каменяр, вічний революціонер, український Мойсей, вогонь в одежі слова, співець свободи, гігант людської думки, богатир волі, мислі й духу, велет з невичерпною енергією, наша печаль, любов і надія, гігант .людської думки, знедолений коваль, мрійник і співець, поет з відвагою бійця, дух, що тіло рве до бою, людинолюбець, поборник свободи).
Вчитель. М. Вороний у вірші про І. Франка писав:
Пророк - ватаг, ратай - співець,
І громадянин благородний!
Хто ж він, Іван Франко?
Чому ми вчимося в нього й у наші дні? Відповіді на ці запитання допоможуть і вам знайти життєві орієнтири в океані добра й зла, примусять замислитися над своїм призначенням. Ми постараємося побачити його як чоловіка з чистою, відкритою для людей душею, великими й світлими почуттями!
(Повідомлення учня)
Вірш М. Нагнибіди «У вінок Каменяреві».
Презентація портрета І. Франка.
І. Франкові подобався одяг сірого кольору. Майже завжди був у вишиваній сорочці. Любив носити зашнуровані черевики. На урочисті прийоми одягав фрака.
В їжі був невибагливий, не курив, зрідка випивав чарку долматинського вина «Злата Ріца».
А ще наша група дізналася про те, що І. Франко любив ходити в довгі піші мандрівки. У 1884 році був учасником великої студентської прогулянки вздовж Карпат і видав навіть окрему книжку «В дорогу», ходив щоліта в інші короткі мандрівки.
Був письменник завзятим до риболовлі. Вудкою не любив ловити, зате кохався в сітках, ятерах, саках, які сам і плів. Друга пристрасть І. Франка - грибництво. Довгий час мріяв купити велосипеда, але так і не купив. Зовсім не любив письменник полювання.
Великі постаті всенародного масштабу в усі часи були предметом вигадок, легенд, небилиць. Ця доля не минула й І.Я Франка. Творча група науковців-дослідників працювала над цією проблемою й буде захищати свій проект.
Легенда ця говорить про те, що він прийшов у світ 27 серпня 1856 р. Саме тоді, коли у вирій відлітали лелеки. Дівчат, які народжувалися в ту пору, називали Маріями, а хлопців - Іванами, бо на 28 серпня припадає успіння Пресвятої Діви Марії, а 11 вересня велике свято - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Його нарекли Іваном зовсім не через свято. Так вимагала давня традиція: найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Я. Франка звали Іваном. У час народження І. Франка у селі панувала холера. Забобонні люди твердили: щоб дитину заховати від смерті, потрібно її назвати іншим іменем, ніж записано в церковній книзі. Мати назвала сина Мироном, бо на ЗО серпня припадало свято цього мученика. Вона гадала, що це ім’я стане оберегом для дитини. Факт про народження І. Франка 25 серпня є звичайнісінькою легендою.
Досліджуючи біографію І. Франка ви багато опрацювали додаткових матеріалів, зокрема спогадів, і зараз готові виступити зі своїми дослідженнями.
1. Дитячі роки майбутнього письменника.
У мальовничому підгірському селі Нагуєвичі на Дрогобиччині
в сім’ї сільського коваля Якова Франка 27 серпня 1856 року народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. У цьому велика заслуга його перших вихователів і наставників-батьків. Батькова кузня - це те місце,де формувався характер Івана, де він пізнав справжню науку життя, де отримав заряд мудрості й відваги . Люди, які оточували його, стали прообразами майбутніх творів.
(Повідомлення учня про роки навчання й становлення особистості митця).
Вірш «О батьку мій».
І. Франко був неперевершеним поетом. Йому належать такі поетичні збірки: «Баляди і розкази» (1876), «З вершин і низин» (1887), «Зів'яле листя» (1896), «Мій Ізмарагд» (1897), «Із днів журби» (1900), «Із літ моєї молодості» (1914). Його громадсько-політичні твори «Гімн», «Гріє сонечко», «Каменярі» свідчать про те , що автор був борцем за кращу долю народу. Він є автором ЗО поем, одна з них - філософська поема «Мойсей», у якій висловлена впевненість у відродженні національної свідомості й гідності українців. Лірична драма «Зав’яле листя» - збірка інтимних поезій, сподобалася нам найбільше. Я хочу прочитати свою улюблену поезію «Чого являєшся мені у сні?»
А ще Франко - відомий прозаїк. Він написав понад 100 нарисів, оповідань, фейлетонів, казок, повістей, романів. Писав про сучасне й минуле галицького села, про життя робітників (роман «Борислав сміється»), оповідання про дітей «Грицева шкільна наука»), твори з життя інтелігенції (повість «Перехресні стежки»), історичну повість «Захар Беркут». Найбільше мені подобається ця повість, бо в ній вражає звитяга й відданість героїв своєму народу. Особливу симпатію викликає Мирослава, яка є еталоном моральної чистоти й любові.
Ми відкрили для себе І. Франка як драматурга. У 70-90-х рр.. XIX ст.. він створив низку драм із сучасного життя («Учитель»), драматичну поему часів Київської Русі («Сон князя Святослава»), драматичний етюд для дітей («Суд Святого Николая»). Соціально-психологічна драма «Украдене щастя» мене дуже схвилювала, оскільки в її основі - мотив зруйнованої сім’ї. Анна, видана з примусу за нелюба, дізнавшись про появу коханого Михайла, вирішує повернути собі щастя, яке в неї вкрали. Трагічна розв’язка твору: Михайло, спокутуючи, бере на себе провину, проявляючи тим самим благородство.
А ще І. Франко талановитий перекладач. Він досконало володів німецькою та польською мовами. Перекладав Трагедію «Фауст» Гете, поему «Німеччина»
Гейне. Публікував свої переклади в серії книг «Дрібна бібліотека». Своїми працями знайомив українців із надбанням світової культури.
Фотографії, досліджені нами, є прямим доказом того, що митець займав активну життєву позицію, мав багатьох друзів.
«Інтерв’ю» з письменником про його діяльність публіциста й критика. Зачитування висловів відомих людей про І.Я. Франка.
Ш. Козак
М. Хвильовий
3. «Українська мова була першою самостійною мовою, яку я вивчав самостійно. І поштовхом до цього була творчість І. Франка».
Ф. Главачек
І. Франко за обсягом знань і багатством словника був енциклопедією, а за працьовитістю, глибиною мислення його величають титаном думки і праці. Його життя - яскравий приклад беззавітного служіння інтересам народу, провідна зірка - орієнтир для всіх нас.
Додаток 1.
Інформація про дитячі та юнацькі роки І. Франка;
роки навчання.
Великий Каменяр українського народу Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. у Нагуєвичах Дрогобицького повіту.
Малий Франко ріс винятково допитливим та обдарованим хлопчаком, саме тому в 1862 р. батько (коваль Яків Франко) віддав його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де викладали польську й німецьку мови та початкову арифметику.
Далі було навчання в німецькій так званій "нормальній школі" при василіанському монастирі в Дрогобичі (1864 р. - 1867 р.), де вже наприкінці першого року навчання, склавши іспити, Франко одержав першу відзнаку.
1867 року помирає батько Івана... (згодом про смерть батька поет написав свій перший вірш "На Великдень 1871 року"). Завдяки допомозі вітчима, Гриня Гаврилика, 1867 р. Франко вступає до Дрогобицької гімназії, де отримує ґрунтовні знання з класичних мов, історії, математики та дивує своїм літературним талантом професорів гімназії Івана Верхратського та Теофіла Грушкевича, перекладаючи твори Гомера, Софокла, Горація.... З Дрогобича на канікули поет вирушає в рідні Нагуєвичі.
1872 року помирає мати поета, Марія Кульчицька-Франко... (саме їй присвячено рядки у вірші "Пісня і праця" та у поемі "Гадки на межі")...
Влітку 1874 року Іван Франко багато подорожує по карпатських селах (Синєвидне, Бубнища, Тисове, Мізунь, Лолин...) і робить фольклорні записи (за матеріалами мандрівок написав вірш "Коляда" та свою першу велику повість "Петрії і Довбущуки").
Поезія І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» створена за фольклорними мотивами з характерними ознаками народної пісні Ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються в його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя сильне, може «згубити душу».