25 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити вивчення математики цікавим і веселим

проект Калина-народний символ України

Про матеріал

Дидактична характеристика проекту
Тип проекту: творчий, груповий.
Об'єкт пізнання: калина.
Провідна проблема: залучити учнів до пошуку цікавих фактів про калину.

Перегляд файлу

 

Вчитель початкових класів

КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33ВМР»

 Березнюк Тетяна Іванівна

4-Б клас

http://tsikave.ostriv.in.ua/images/publications/4/12786/content/1%285%29.jpg

Творчий проект "Калина - вічний символ України"

Попередня робота: збір легенд, загадок, прислів’їв, віршів, обрядів в яких висвітлюється тема калини, оформлення матеріалів. 


Мета: розширити знання дітей про цю рослину, про її лікувальні властивості, її місце в творчості українських поетів та в усній народній творчості; формувати інтерес до читання книжок, журналів та вміння користуватися різноманітними джерелами інформації; виховувати бажання постійно розширювати свій обсяг знань, почуття любові та дбайливого ставлення до природи, збагачувати активний словник дітей.

Дидактична характеристика проекту
Тип проекту: творчий, груповий.
Об’єкт пізнання: калина.
Провідна проблема: залучити учнів до пошуку цікавих фактів про калину.
Спосіб розв’язання проблеми: збір інформації.

План виконання проекту
1. Обговорити проблему в класі.
2. Запропонувати ідеї щодо розв’язання проблеми.
3. Визначити джерела потрібної інформації.
4. Розподілити класна групи.
5. Оформити результати пошуку.
6. Провести урок- презентацію проекту.
7. Оцінити роботу учасників проекту.

Завдання для груп
1 група
Дослідити легенди про калину
2 група
Знайти казки про цю рослину.
3 група
Пісні по даній темі.
4 група
Загадки
5 група
Прислів’я
6 група
Обряди
7 група
Калина в творчості відомих поетів.
8 група
Лікувальні властивості рослини.

Урок – презентація проекту

Калина коло хати - здавна найкраща і найзначніша ознака оселі українця. Кущі калини милують зір весняним білим цвітом, рубіновими кетягами восени. А на зиму червоні кетяги калини вставляють поміж рам – їхнє світло і зігріває, і радує. Рубінові ягоди калини, за народними уявленнями, здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Насіння калини схоже на серце.
Існує безліч легенд про цю рослину.

1 група F:\!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!\IMG_0335.JPG

Легенди про калину  Байда

Легенда про Пелагею
Було це дуже давно. Колись на нашу землю нападало багато ворогів. Ось налетіли одного разу турки, а за ними й греки. Розлетілась чутка, що головного воєводу –грека поранено стрілою отруйною. Тому, хто його вилікує обіцяли таку нагороду, яку забажає. Але ніхто не міг вилікувати пораненого. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежині, але дуже красна і горда. Звалась Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусив поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так сталося, грек забрав Пелагею у Грецію і була вона там царицею трав і називалася Панацея. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: "Твоїм іменем, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в найшановніших куточках, в тихих гаях. Коли вона цвіте, найспівучиший птах соловейко прославляє її красу, а восени горять на ній кетяги ягід. І ті ягоди повертають людині сили. Буде вона зватися Килиною, а ще краще Калиною.”

F:\!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!\IMG_0337.JPG

Легенда "Дівочий ліс” Мудра
Одного разу напали на нашу землю турки-бусурмани. Рятуючи односельців мужня дівчина Марина завела їх у непрохідні нетрі. Там вороги й загинули. Але султан- турок стяв Маринці голову, заструменіла гаряча кров і де та кров на камінь впала – калиною стала.

Легенда про дівчат Лещенко
Вирушили в бій з ворогами юнаки, залишились вдома наречені, пообіцявши бути вірними своїм коханим. Прийшли вороги, хотіли полонити дівчат, а вони, закрившись у храмі, спалили себе живцем. Повернулись хлопці – нема суджених. Лише з’явилась у тих краях напрочуд дивна рослина, червоні ягоди якої почали вплітати дівчата у коси.

Вечірко
Інша легенда
Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські. Одного разу в українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали ловити їх, щоб продати в Царгороді. Дівчата, щоб не потрапити в полон, почали тікати на болота і там потопились. На тому місці, де загинули українські дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів калини.

2 група F:\!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!\IMG_0341.JPG
Про улюблену рослину складали казки.
Зінченко

Франчук
Казки про калину

"Калина”
Колись давно-давно в одному селі жила привітна і ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Дуже вона любила квіти, яких тільки квітів не росло на підвіконні! Видно й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо жодне стебельце, жоден кущик не з’івяли. Всі люди в селі любили Калинку за її добре і щире серце.
Навесні Калинка, як завжди пішла в ліс. Нелегко їй було сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. І ніде ні деревця, ні кущика. "Дай, - думає Калинка, - посаджу тут щось, нехай росте.”
Так і зробила. Пішла, викопала в гущавині лісу тоненьке стебельце і посадила край шляху. А щоб воно росло, Калинка з криниці воду носила і поливала. Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка й водиці не пило доволі. А тут розрослося у великий крислатий кущ.
Іде шляхом подорожній, спинився, піт витирає. Бачить – рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітні, голівками кивають. Пташечки у вітті радісно щебечуть.
Сів подорожній, усміхнувся і сказав:
- Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили і тому доброму серцю, що його викохало!
Тут кущ ніби від сну стрепенувся. Гіллячки напружилися, листячко поширшало. Гульк – і враз він укрився ніжним білим цвітом. Дивиться перехожий – що це буде далі?
Обсипався цвіт, а замість нього ягоди, червоні, як намистинки виблискують. І дивно, в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце.
Прийшла Калинка до свого улюбленця – і здивувалася. Звідки такі зернятка? А кущ нахиляється до неї і шепоче:
- Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забували, подаруй мені своє ім’я, Калинко.
Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину – калиною. F:\!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!\IMG_0369.JPG

Казка про сопілку із калини Далека
Жила в селі бідна родина: батько, мати і син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя-долі шукати. Йшов він, ішов, бачить, росте при дорозі біля лісу кущ калини. Сів хлопець під ним відпочивати. А калина так лагідно шепотіла гілочками, ніби хотіла йому щось розповісти. Вирізав юнак із калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли сопілка заговорила людським голосом:
- Ой помалу-малу, юначе, грай,
Та не врази мого серденька вкрай,
Мене сестриця зі світу згубила,
В моє серденько гострий ніж встромила.
Прийшов парубок до села і розповів людям про дивну пригоду. І повідали йому односелі про ту страшну трагедію. Бабина дочка, заздрячи красі і працелюбності дідової дочки, вбила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини. Навесні він зацвітав білим цвітом, улітку ховав подорожніх від спеки й дощу, а восени і взимку пломенів червоними кетягами.
Ісаєва
3 група
До образу калини звертався народ і в піснях.(Звучить пісня «Чубарики- чубчики»)
Часто, колисаючи своїх маленьких дітей, матері наспівували колискові:
Люлі, люлі, дитя спати, бо пішла десь мати,
Пішла на долину калину ламати,
Калину ламати, дитя напувати,
Щоб росло здорове, мало чорні брови.

І сучасні виконавці пісень теж співають про калину (Софія Ротару «Одна калина», «Черемшина», «Зацвіла в долині»)

4 група

У народі складено багато загадок про калину. Редінгер

Загадки про калину
1. За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен смик –
Та й укине на язик.

2. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.

3. Сидить дід над водою
З червоною бородою,
Хто не йде –не мине,
За борідку ущипне.

4. Стоїть дід над водою
З червоною бородою,
Тільки сонце пригріє –
Борода його красніє.
5. В лісі на горісі червона плахта висить.
6. І не дівчина, а червоні стрічки має.
7. Навесні білим цвітом,
Восени – червоним плодом.
8. Стоїть собі пишна понад гаєм,
Червоними китицями з сонцем розмовляє.

9. Зацвіла в долині струнка і красива,
Цвіте, розростається, як називається?

10. Що то за рослина
Схожа на дівчину?
Квітне червоніє
Сонечку радіє.
Соком наливається…
Як же називається?

11. Що воно за кущ стоїть.
Червоним полум’ям горить.
Кисло-солодкі ягідки…
Їдять і дітки, і пташки?

5 група Ягодін
Не обминув увагою калину народ і в прислів’ях та приказках.

Прислів’я та приказки про калину
1. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
2. Калина хвалилась, що з медом солодка.
3. Пишна та вродлива, як червона калина.
4. Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
5. Щоки червоні, як кетяги калинові.
6. Молода дівчина така гарна, як червона калина.
7. Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.
8. З калинового лугу вибирай собі пару другу.
9. Вибери собі дівку, як калинову квітку.

6 група
В українців багато обрядів пов’язані з калиною.

У яких обрядах і як українці використовували калину:
1. Прикрашали святковий коровай.
2. Робили весільне гільце.
3. Вплітали у Спасову бороду на обжинки.
4. Робили сопілочки і брали на спомин на чужину.
5. Вишивали на сорочках і рушниках.
6. Садовили на честь народження доньки.
7. Вплітали до букету – кумів величати.
8. Садовили на могилі, як символ туги, печалі, пам’яті.
9. Дарували букет нареченому на знак відданості і любові на заручини. F:\калина\IMG_4613.JPG
10. Вплітали у косу нареченій, як символ дівочої чистоти на весілля.
11. Солдат брав у похід, як символ рідної землі.
12. Вплітали у вінки на будь-яке свято.

70 поселень України носять назву Калинівка, а ще є Калина, Калинів, Калинів Міст, Калинка, Калинова Балка, Калинове, Калинове-Борщувате, Калиновий Гай. F:\!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!\IMG_0376.JPG

7 група
Щедро оспівана калина у творах українських поетів. Т.Г. Шевченко, наприклад, дуже любив калину і в своєму «Кобзареві» слово «калина» вжив 385 разів, а взагалі у своїй творчості поет згадує це слово 965 разів.

Українські поети про калину

Т.Г.Шевченко Тарасенко
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють;
Пояс
Над Дніпровою сагою,
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною;
А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка із гаю,
Виходжаючи, співають…

;
Антончик
Посадила стара мати
Три ясени в полі.
А невістка посадила
Високу тополю.
Три явори посадила
Сестра при долині…
А дівчина заручена –
Червону калину.
                                

І.Я.Франко Бабій
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
І світло люблю я, купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Червоні ягідки додолу схиляю.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара.
Когут
Леся Українка
Козак умирає, дівчинонька плаче:
"Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!”
"Ой, коли ж ти справді вірная дівчина,
Буде з тебе на могилі хороша калина.”

М.Т. Рильський
Частувала дівчинонька юнака,
А ягода-калинонька ой гірка!
Худченко
Марія Підгірянка
Колиши мя, калинонько, колишися,
Зеленими листочками розпишися.
Сонячними проміннями розмалюйся,
Ще з тим вітром буйнесеньким розцілуйся.
Ще й сріберною росою вмийся чисто,
Надінь свої ягідки, як намисто.
Буде тобі, калинонько, та й весело.
Як поглянеш в чисту річку, як в глядило.

Микола Зеров
Як ніжна праосінь, ти йдеш моїми снами.
Мов китиці калини, рожевієш устами.

Іван Драч Шепітко
Та знаю: мене колисала калина
В краю калиновім тонкими руками,
І кров калинова, як пісня єдина,
Горить в моїм серці гіркими зірками.

Дмитро Павличко Неживенко
Калина, як мати край дороги.
У жиляках селянські чорні ноги.
Сорочка цвіту білого на ній, -
Мережка у блакиті весняній.
Колись мене ця добра деревина
Тримала на руках, неначе сина.
Скидаю капелюх. Не впізнає.
- Це я, калино, я, хлоп’я твоє!
Вона знімає рукавом сльозинку:
А де ж ти так барився довго, синку? F:\калина\IMG_4603.JPG

Антоніна Листопад
Посадіть калину… Зінченко
Коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щиро доля
Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину…
Коло тину
Щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину …
Коло хати
Щоб на всеньке життя
Стане кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
Синє небо, злоте поле…
Посадіть калину коло школи,
А щоб цвіт її не стерся,
Посадіте коло серця,
Щоб цвіла вона в душі. F:\калина\IMG_4609.JPG

8 група

У народі цінують калину за цілющі властивості.

Лікувальні властивості калини

Для лікування використовують квіти, плоди та кору калини. При підвищеному артеріальному тиску вживають ягоди з кісточками, засипані цукром або залиті медом.
Свіжі ягідки і настій з них використовують при кашлі, запаленні легень, ангіні.
Свіжий сік при головних болях, виразці шлунка, для профілактики ракових захворювань шлунка.
Відвар калини добре лікує діатез, алергію, лишай.

Калинонька – це образ мами, батька, родини, цілого роду нашого красного. Тож «не цураймося, признаваймося, бо багато нас є». А ще пам’ятайте: ламати, зневажати калину – великий гріх. Бо калина – жива душа того, хто посадив її, душа нашого народу.

 

 

Здавна гостей в Україні зустрічали короваєм, який був прикрашений калиною, як  символ єдності та поваги. Тож пригостіть дітки своїх гостей короваєм.

Дякуємо,що завітали на наше свято.

1

 

docx
Додано
21 листопада 2018
Переглядів
1851
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку