Проект "Мої права - права людини" (сторінками Конвенції ООН „Про права дитини”)

“МОЇ ПРАВА – ПРАВА ЛЮДИНИ”
(сторінками Конвенції ООН „Про права дитини”)

Проект виконали учні 9 класу  Адампільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..

Консультант проекту:

Мета: Навчити дітей захищати свої права та поважати права інших людей. Розвивати вміння логічно та аргументовано доводити свою точку зору, вести дискусію, вміння працювати з документами. Розвивати демократичні та толерантні стосунки в колективі. Зацікавити учнів у набутті більш широких знань в галузі правознавства. Виховувати свідомих громадян України, утверджувати свідому громадянську позицію людини

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

На мою думку, ця тема є однією з найактуальніших тем сучасності. На перший погляд це не так, але якщо замислитися, то виявляється, що всі негаразди трапляються у світі через порушення загальновстановлених прав.

Відносини в світі треба якось регулювати, а для цього і створені права та свободи людей.

Тому я гадаю, що кожна дитина, підліток, людина обов’язково повиннs знати свої права і правильно їх використовувати.

Іноді людина через незнання прав, може і сама того не знаючи, порушує чужі права, і це вже кримінальна справа.

Саме тому ми обрали цю тему для свого проекту, бо така ініціатива все-таки змусить хоч когось замислитись над своїм життям і якось допомогти і нам, учасникам проекту, і всім іншим, змінити своє життя на краще, зробивши щось корисне для себе і для інших.

( Балагун Майя)

Ми взяли саме цю тему тому, що ми хочемо більше дізнатися про свої права, щоб їх дотримувалися інші. Хоч ми ще не дуже дорослі, але знаємо, що в нас, як і у всіх людей, є права і обов’язки.

(Калуга Денис)

Кожна людина, навіть школяр, повинна знати свої права: не тільки ті, котрі записані в Конституції, але й ті, на перший погляд дрібні для законодавчих актів, якими кожна людина користується щомиті.

(Жеребцов Володимир)

ЩО Я МОЖУ І ХОЧУ ЗРОБИТИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ?

Я хочу, щоб інші люди зрозуміли, що вивчення прав людини є дуже важливим в наші дні. І ось, наприклад, що я можу зробити для реалізації прав людини в моїй країні: написати статтю в газету, виступити перед своїми однолітками з повідомленням, які права вони мають у тій чи іншій ситуації, а якими їм поки що не дозволено користуватися, відвідати малюків з молодших класів, щоб і в них збудити інтерес до прав людини взагалі та дитини зокрема.

(Козійчук Вікторія)

Я можу пропагувати вивчення прав людини та реалізації цих прав шляхом інформування однолітків. Тобто я можу переконувати людей не тільки в необхідності знайомитися зі своїми правами, а й намагатися найчастіше застосовувати їх у повсякденному житті. Свої ідеї я можу викласти у статті, яку пошлю у місцеву газету, щоб люди прочитали і зрозуміли, що вивчення прав людини – необхідне.

(Онофрійчук Марина)

ЧОГО Я ХОЧУ ДОБИТИСЯ ЦИМ ПРОЕКТОМ?

Безумовно, створюючи цей проект, багато з нас ставили перед собою великі цілі – виграти. Стосовно ж мене, то я хочу небагато. З цього року вивчення прав людини почалося з чистого аркушу паперу. До нас прийшов новий вчитель, вперше поставив перед нами мету: довести, що ми у цьому житті чогось варті і можемо успішно займатися серйозними і корисними справами, вперше ми поставилися до цього відповідально. Саме таке визначення щодо нас і було поштовхом до створення проекту. Особисто я хочу, щоб з нами рахувались, до нас прислуховувались, частіше помічали наші гарні справи.

А робота над проектом “Права людини – мої права” остаточно має переконати і нас самих, і наших батьків, і учителів, що ми – молодці і що наші права – в наших руках.

(Рибак Вікторія)

Я хочу добитися того, щоб всі люди знали, які вони мають права і могли їх використовувати у своєму житті. І щоб кожен громадянин України знав як можна довести і відстояти свою правоту.

(Сопрук Володимир)

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

І. ПІДГОТОВЧИЙ

2. Визначити напрямки роботи та спланувати основні заходи проекту.
3. Обґрунтувати актуальність та необхідність проекту.
4. Поділити учнів, кожна з яких працюватиме над вивченням певної проблеми та її втіленням.
5. Мотивувати діяльність.
6. Спланувати роботу робочої команди (завдання кожної групи; консультації з вчителем; заходи; терміни їх виконання; прогнозована результативність роботи груп та її обговорення).

ІІ. ПЕРІОД РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

1. Шляхом опитування (анкетування) визначити основні проблеми, на які слід звернути увагу.
2. Скласти план заходів і поступово втілювати його у життя.
3. Встановити контакти із зацікавленими особами та установами.
4. Обробити отриману інформацію.
5. Підвести підсумки роботі, систематизувати отримані результати.

ІІІ. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

1. Звіт груп про проведену роботу.
2. Презентація проекту.
3. Обговорення результативності діяльності.
4. Визначення корисності і дієвості проекту для учасників.
5. Оформлення звіту про проект на районний конкурс.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після виконання проекту ми зможемо:

пояснювати роль прав і обов’язків у житті кожної людини та суспільства загалом;

аналізувати основні положення документів про права дитини;

визначати основні функції прав людини взагалі та дитини зокрема;

проводити навчально-пізнавальну роботу з вивчення прав людини (дитини) з однолітками та учнями молодших класів;

планувати і проводити різноманітні соціально-політичні, екологічні, культурні та інші заходи з вивчення прав людини (дитини);

здійснювати акції на підтримку прав людини;

організовувати самостійне опрацювання правознавчої літератури, проведення інтерв’ю та опитувань;

співпрацювати у колективі, спілкуватися з небайдужими до проблем проекту учнями та дорослими, спільно розв’язувати проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

Статисти

Інформатори

Дослідники

редактори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки

(до річниці прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Конвенції про права дитини»)

                                          /  Година спілкування/

 

Мета:      -почати формувати основи правових знань учнів;

• ознайомити дітей з окремими статтями «Конвенції про права дитини»;
• підтвердити відповідними статтями Конституції України, що держава Україна захищає права своїх громадян;
• виховувати в учнів переконання про важливість сумлінного ставлення до своїх обов’язків;
• сприяти вихованню патріотичних почуттів до рідної країни, прагнення внести свій вклад у розвиток України як держави демократичної та правової.

Обладнання:

1. Конституція України для школярів. Київ, 1998.
2. Конвенція про права дитини. Київ, 1997
3. Закон України «Про освіту» від 23 березня 1996 року.- Право України.1996, №7, стор.68-85
4. Статут Адампільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старосинявської районної ради Хмельницької області
5. Порівняльна таблиця, картки, медаль «Омбудсмен».
6. Музичне та віршоване оформлення.

                                  Хід виховного заходу

Вступне слово вчителя. Дорогі діти! 20 листопада 2008 року виповнюється 19 років з дня прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Конвенції про права дитини». Це найдосконаліший міжнародний документ, що захищає права дітей. Згідно зі Статутом ООН і визнання властивої людині гідності, рівних і невід’ємних прав усіх членів суспільства є основою забезпечення свободи, справедливості і миру на Землі.

   24 серпня 1991 року Україна проголосила про те, які саме права дітей закріплені в «Конвенції», як Конституція України закріплює ці права за громадянами України, а ви є юними громадянами нашої держави.

   Відкрийте, будь – ласка, ст..1 Конституції України і ознайомтесь з її змістом. (Ст.1.Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава).

   Отже, стаття 1 Конституції України проголошує, що Україна є державою демократичною, правовою. Однією з ознак правової держави є правова культура її громадян. Що це означає? Це означає, що громадяни такої держави повинні чітко знати свої права і вміти правильно ними користуватися, а також добросовісно виконувати свої обов’язки тож якими правами користуються діти України та які обов’язки покладаються на юних громадян держави, ми сьогодні і з’ясуємо.

                               Основна частина.

   По – перше, «Конвенція про права дитини» закріплює положення про те, що права дитини не можуть бути обмежені ні за кольором шкіри, ні за релігією, національним чи майновим станом, ні за станом здоров’я ні за походженням. Про це йдеться в статті 2 «Конвенції». (Діти знаходять відповідну статтю у порівняльній таблиці та зачитують її).

   Згідно статті 6 даної «Конвенції», кожна дитина має право на життя. Це ж підтверджує і стаття 27 Конституції України.

(Діти зачитують відповідні статті. Вчитель, називаючи права, прикріплює на дошці аркуші паперу з їх назвами).

   Діти, ви мабуть читали в пресі чи чули по радіо чи телебаченню, що однією з умов вступу України в європейське співтовариство є відміна смертної кари. Давайте подумаємо і висловимо свої думки з приводу таких запитань.

• Чи згодні ви з відміною смертної кари в Україні?
• Як вирішується питання про відміну смертної кари в інших країнах світу?

   (Діти попередньо отримали завдання продумати і підготувати відповіді на ці питання)

   Згідно «Конвенції про права дитини» діти мають права на збереження своєї індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки. Ніхто не може розлучити дитину з батьками за винятком тих випадків, коли таке розлучення  здійснюється в інтересах дитини. Це здійснюється тоді, коли батьки безвідповідально ставляться до виховання дітей, не піклуються про їх матеріальне забезпечення, тобто про харчування, одяг, знущаються з них.

   Таких батьків, згідно законодавству України, позбавляють батьківських прав, а дітей забирають до інтернату.

   Відповідно до «Конвенції» дитина має право вільно висловлювати свої думки, але здійснення цього права може зазнавати певних обмежень, якщо мова йде про повагу прав та репутації інших осіб, а також про охорону державної безпеки, громадського порядку, здоров’я або мораль населення. Це закріплено в статті 13 названого документа.

   Друзі, ознайомтесь зі змістом статті 14.

(Діти зачитують статтю). Що на вашу думку, означає поняття «свобода совісті»?

   (Діти висловлюють свої думки, вчитель висловлює правильне твердження)

   Отже, свобода совісті – це свобода сповідати якусь релігію або ж не сповідати ніякої.

   Згідно статті 19, держави, які підписали Конвенцію, вживають необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психічного насильства, образ та зловживань, відсутності піклування, недбалого поводження та експлуатації. Підтвердіть фактами, що ця стаття має важливе значення для захисту дітей України. (Діти одержували завдання підібрати матеріали статистики та преси з цього приводу).

   Зараз ви прочитаєте статтю 22 Конвенції, подумаєте і поясните. Чому ця стаття має важливе значення для дітей певних країн світу.

  (Мається на увазі стаття про статус дітей – біженців. Діти висловлюють свої думки).

   Статті Конвенції стосуються найрізноманітніших сторін життя. Зараз ми з вами розглянемо статті. Які безпосередньо захищають права нашого класу.

  Так згідно статті 24 держави – сторони визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я. Питання охорони здоров’я є і в програмі «Діти України». Особливе місце мають ці положення у зв’язку з чорнобильською трагедією. У нас в класі є діти – чорнобильці. Держава турбується про їхнє здоров’я. (Діти розповідають в чому це проявляється).

   Крім того, наша держава має договори з іншими державами про лікування та покращення стану здоров’я дітей за кордоном. (Повідомлення дітей, які вони підготували заздалегідь за матеріалами преси).

   Головна ваша праця зараз – це навчання. Згідно статті 28 Конвенції держави – сторони визнають право дитини на освіту. Вони повинні ввести безплатну і обов’язкову початкову освіту, а також сприяти розвиткові різних форм середньої освіти. Вживати заходів щодо регулювання відвідування учнями школи. Ці держави повинні вживати заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини.

   Право дитини на освіту закріплене і в Основному Законі нашої держави –Конституції України. Про це йдеться в статті 52. Ознайомтесь з її змістом і з’ясуйте яка освіта в Україні є обов’язковою. (Діти читають статтю і відповідають).

   Отже, ми з’ясували, що повна загальна середня освіта є обов’язковою. Якщо дитина з якихось причин не може відвідувати школу, вона може одержати середню освіту навчаючись екстерном. Ця форма навчання передбачає, що дитина навчається вдома самостійно, пише контрольні роботи, які перевіряють закріплені за цією дитиною вчителі. Екзамени здають такі діти разом зі всіма учнями.

   У нашій державі прийнято спеціальний закон «Про освіту» (1996 р.). він визначає права та обов’язки учасників навчального процесу. Кожен має право здобувати освіту шляхом вибору різних форм навчання, різних закладів освіти (загальна школа, коледж, гімназія, ліцей). Ви маєте право користуватися бібліотеками, спортивними залами, різноманітним обладнанням своєї школи, а також брати участь у різних олімпіадах, конкурсах, конференціях і т. д. Підтвердіть, що ви дійсно користуєтесь цим правом.

(Відповіді дітей).

   Для кожного учня не байдуже як  житиме його школа. Саме тому закон передбачив право на участь у громадському самоврядуванні навчального закладу. У нашій школі – це ШУС (шкільне учнівське самоврядування). До його складу входять по два учні з кожного класу і від нашого теж.

   Закон України «Про освіту» закріплює право учнів брати участь в об’єднаннях громадян. Реалізувати це право можна беручи участь у роботі різноманітних спортивних товариств, дитячих організацій, клубів, загонів. Однією з дитячих організацій, в діяльності якої ви можете брати участь, є СПОУ (спілка піонерських організацій України). Що це за організація? Що ви знаєте про її діяльність?

(Повідомлення дітей).

   Закон також дає право після досягнення чотирнадцятирічного віку. З дозволу батьків. У вільний від навчання час працювати, отримуючи відповідну заробітну плату.

   Користуючись правами кожен з вас мусить пам’ятати і про свої обов’язки. Держава виділяє кошти на навчання школярів, на вас же покладається обов’язок систематично та глибоко оволодівати знаннями та навичками. Отже, робота на уроці, ретельне виконання домашніх завдань – це не лише вимога вчителя, а й ваш обов’язок перед державою.

   Кожен з вас зобов’язаний виконувати вимоги Статуту  свого навчального закладу. Такий Статут є і в нашій школі. У розділі V «Єдині вимоги до поведінки учнів Адампільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів» йдеться про вимоги щодо режиму дня, про правила поведінки до початку уроків і під час перерв, на уроці. До зовнішнього вигляду, до поведінки на подвір’ї і в громадських місцях.

(учні згадують і називають ці правила поведінки).

   Крім вище названого, ви повинні дотримуватись вимог законодавства, моральних та етичних норм.

   В статті 29 «Конвенції про права дитини говориться, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток  особи, талантів, розумових та фізичних здібностей, а також на виховання поваги до країни та краю, в якому проживає дитина. А як ви можете проявити свою любов до рідного краю?

(Діти відповідають).

   Що наші діти талановиті, що вони люблять свій рідний край підтверджують вірші, які ми зараз з вами послухаємо.

(Діти одержували завдання написати вірші про рідний край . Кращі  вірші  зачитуються)

Підведення підсумків заняття.

  Дорогі діти! Ми сьогодні добре з вами попрацювали, вивчили окремі статті документів, які захищають ваші права. Назвіть ці документи.

(Діти називають Конституцію України, «Конвенцію про права дитини», програму «Діти України»)

  А тепер подивіться ще раз уважно на дошку і постарайтесь добре запам’ятати назви прав та обов’язків дітей.

(Діти зачитують назви прав та обов’язків, які прикріплені на аркушах паперу на дошці і ці аркуші знімаються. Діти одержують картки для заповнення).

  Чи були ви уважними, як добре ви запам’ятали свої права та обов’язки, ми з’ясуємо, заповнивши ось такі картки.

(Діти виконують завдання)

А тепер давайте зачитаємо свої записи.

(Діти зачитують)

   Як зветься вищий законодавчий орган України?

(Діти відповідають – Верховна Рада України).

   Конституцією України запроваджена посада Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, на якого покладається обов’язок здійснювати контроль за додержанням прав та свобод людини і громадянина в Україні. Він розглядає заяви та скарги громадян з приводу порушення їх прав та свобод. Уповноважений є підзвітним Верховній Раді і щорічно доповідає їй стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Така посада є в кожній країні.

   Загальноприйнята міжнародна назва цієї посади – омбудсмен. Тож давайте зараз виберемо свого омбудсмена. Це повинен бути учень, який найкраще знає свої права та обов’язки.

(Діти визначають. Даному учневі вручається спеціальна медаль. На ній зображено символ ООН та назва «Омбудсмен»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріал для шкільної газети

 

Знаємо свої права, Виконуємо свої обов’язки	Права дітей: Право на життя. Право на охорону здоров’я. На здобуття освіти шляхом вибору різних форм навчання. На користування бібліотеками, спортивними залами, обладнанням своєї школи. Право брати участь у різних олімпіадах, конкурсах. Право брати участь у громадському самоврядуванні школи. Право брати участь у діяльності об’єднанні громадян.
Обов’язки дітей: Систематично та глибоко оволодівати знаннями та навиками. Дотримуватись вимог законодавства України. Дотримуватись моральних та етичних норм. Виконувати вимоги Статуту школи. Берегти природу, пам’ятки історії та культури

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОЖНОГО УЧНЯ

Права дітей

Конвенція ООН про права дитини (прийнята 20 листопада 1989 року)	Конституція України (прийнята 28 червня 1996 року)
№ Статті                     Зміст	№ Статті            Зміст
2:  Держави – сторони поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конституцією; за кожною дитиною, без будь – якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дитини, її батьків чи законних опікунів. 6 П.1:    Держави – сторони  визнають, що         кожна дитина має невід’ємне право на життя. 8: Держави – сторони зобов’язані поважати право дитини на збереження своєї індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки. 14: Держави – сторони поважають право дитини на свободу думки, совісті та релігії. 19: Держави – сторони Держави – сторони дитини від усіє форм фізичного та психічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації. 22: Держави – сторони вживають необхідних заходів, щоб забезпечити дитині, яка бажає одержати статус біженця або яка вважається біженцем. Належний захист і гуманітарну допомогу в користуванні застосовуваними правами. 24: Держави – сторони  визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я. 28: Держави – сторони  визнають право дитини на освіту. 29: Держави – сторони погоджуються щодо того, що освіта дитини повинна бути спрямована на: а) розвиток особи, талантів, розумових та фізичних здібностей дитини в повному обсязі; б) виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови та національних цінностей країни.	24: Громадяни мають рівні права конституційні свободи та є рівними перед законом. 52: Діти рівні у своїх правах незалежно від походження. 27: Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути позбавлений свавільно життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. 25: Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство… Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. 35: Кожен має право на свободу світогляду та віросповідання. 52: Будь – яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується законом. 49: Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. 53: Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

Статистика свідчить:

• 8% дітей не знають жодного з прав, декларованих у Конвенції про права дитини;
• 20% дітей з уразливих груп (діти мігрантів, рома, діти з неблагополучних та багатодітних сімей тощо) взагалі нічого не знають про права дітей;
• 28% дітей вперше почули при опитуванні про право на захист від втручання в особисте життя;
• 22% дітей вперше почули при опитуванні про права на захист від інформації, яка шкодить благополуччю дітей;
• 3% опитаних дітей зазначили, що права дитини в України не порушуються;
• 49% дітей вважають, що в Україні порушується право дитини на якісну медичну допомогу;
• 43% неповнолітніх повідомили, що були жертвами насильства в тій чи іншій формі;
• 33% дітей вважають, що в Україні порушується право на отримання гідної освіти;
• 32% дітей зазначили, що у державі порушуються права на достатній для їхнього розвитку рівень життя;
• 49% опитаних дітей переконані, що вони недостатньою мірою захищені державою від жорстокості, знущання, брутального поводження;
• 43% опитаних дітей переконані, що вони незахищені державою від вживання наркотиків;
• 38% опитаних дітей переконані, що вони незахищені державою від сексуальної експлуатації;
• 38% опитаних дітей стверджувально відповіли на запитання, наскільки дитина задоволена можливістю вільно висловлювати свою точку зору;
• 66% опитаних учнів або не знають про існування органів шкільного самоуправління, або навіть чітко впевнені, що їх немає;
• 34% опитаних дітей вважають, що вони незахищені державою від примусу до підневільної, непосильної, надмірної, небезпечної праці тощо.

(за матеріалами Комітету ООН з прав дитини

 

Насиллям над дитиною є:

• Нанесення їй побоїв;
• Завдання шкоди її здоров’ю;
• Порушення її статевої недоторканості й статевої свободи;
• Контроль її доступу до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем іншими родичами;
• Приниження, використання образливих прізвиськ;
• Використання дитини як засіб передачі інформації одному з батьків;
• Крик на дитину;
• Коли їй вселяють страх за допомогою дій, жестів, поглядів;
• Коли їй загрожують насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам та ін.);
• Не задоволення її основних потреб;
• Контроль поведінка за допомогою грошей;
• Коли дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків;
• Погрози кинути її;
• Погрози самогубства;
• Погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам;
• Поводження дорослих з дитиною як з підлеглим чи слугою;
• Відмова дорослих інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа „Яким буває насильство”

Насильство у молодіжному середовищі має різну природу і різні прояви.

Ставлення до насильства у багатьох підлітків несформоване.

Обговорення в групах випадків насильства дасть можливість учням не лише ідентифікувати власне ставлення до насильства, але й зрозуміти як інші його сприймають.

 

Вік учасників: 12 – 16 років

Необхідне забезпечення: великий аркуш паперу, маркер, скотч, аркуші паперу, авторучки.

Час: 45-60 хвилин

 

Крок за кроком

 

• Об'єднати учасників у групи по 5-6 чоловік та попросити їх сісти в коло.
• Роздати листки з написом „насильство”.
• Кожен учасник має пригадати конкретний випадок насильства розказати його та записати. (Наприклад: старший хлопець відбирає іграшку в меншого; керівник підприємств звільняє з роботи вагітну жінку; вчитель постійно називає учня дурнем...)
• Листок передається по колу. Приклади не повинні повторюватися і мають бути пронумеровані.
• Попросити, щоб було зроблено не менше 10-12 записів.
• Шляхом “збирання думок по колу” попросити групи зачитати випадки.
• Пояснити, що насильство (за Даніелем Шапіро „Конфлікт та спілкування”) буває

 

Насильство

 

Фізичне  Психологічне    З боку системи

 

• Роздати в групи листки з табличкою

 

Фізичне насильство	Психологічне насильство	З боку системи

• Попросити учасників визначити, які за цією класифікацією види насильства були перераховані в групах та проставити в табличках кількість виборів відповідно до видів.
• Обговорити вправу (за довільно вибраними випадками з наведених групами) за питаннями:

Проявів якого типу насильства виявилося в тих чи інших групах більше? Чому?

Чи всі в групах погоджувалися при визначенні типів насильства у конкретних випадках?

До чого приводить насильство?

Чи можна вирішити ці питання іншими шляхами?

Як зупинити насильство?

• Запропонувати учасникам на довільно обраному прикладі продемонструвати шляхи уникнення насильства. Що для цього потрібно зробити?

Сторонні спостерігачі

Пропонована нижче вправа має сприяти усвідомленню учасниками важливості зайняття громадянської позиції в ситуації, що того вимагає та відповідальності за власні рішення.

 

Вік учасників: 14–16 років.

Необхідне забезпечення: великий аркуш паперу, скотч, маркер.

 

 

Час: 45 хвилин.

 

Послідовність виконання вправи:

• Прикріпити схему, намальовану на великому аркуші паперу

• Запропонувати учасникам розглянути схему.
• Об'єднати учасників у малі групи та попросити їх навести приклади чи будь яку ситуацію насильства або порушення чиїсь прав та поведінки людей відповідно схеми.
• Попросити навести такі приклади, що відтворюють ситуацію з шкільного життя чи повсякденного життя підлітків.
• Провести обговорення.

 

Пропоновані запитання до обговорення:

• Чим можуть бути зумовлені дії сторонніх спостерігачів?
• Як вони можуть пояснити власну поведінку?
• До яких наслідків приводить така поведінка?
• Що сприяє займанню позиції протистояння?
• Як активна позиція протистояння може вплинути на ситуацію?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Право неповнолітніх на свободу асоціацій”
Виховний позаурочний захід

 

Проведення даного заходу надає можливість старшокласникам на нормативно-правовому рівні ознайомитися із їхнім правом на свободу створення громадських недержавних організацій задля задоволення своїх потребі та захисту інтересів. В процесі тренінгу його учасники набувають й практичних навичок щодо реалізації даної свободи. Також тренінг сприятиме формуванню активної життєвої позиції молоді у нашій державі.

1. Методом „Мозкового штурму” пропонується учасникам визначити найважливіші (найбільші) проблеми що існують у неповнолітніх. Фіксуються на дошці (ватмані). Серед численних проблем учні обов’язково називають порушення прав неповнолітніх.
2. Вправа „Мета план” (план обміну думками). Учні об’єднуються у групи. У цих групах вони складають відповіді на питання пов’язані з цією проблемою за 4-ма позиціями:

• реальний стан справ,
• як повинно бути,
• чому у дійсності саме так, а не як повинно бути,
• пропозиції (що потрібно з робити щоб вирішити проблему, дії, кроки, тощо).

Робота виконується на невеликих листках паперу із чітким викладом думок. Кожною групою по кожній із 4-х позицій. Особливість методу полягає у тому, що учасники не можуть спорити між собою. Завдання фіксується на плакаті за схемою (всі чотири поля заповнює кожна група):

 

Проблема Порушення прав неповнолітніх
Реальний стан справ	Як повинно бути
Чому у дійсності саме так, а не як повинно бути	Пропозиції

 

Серед пропозицій обов’язково (як показує досвід проведення даного заходу) зустрічається варіант необхідності об’єднання і проведення певних спільних дій.

- Виникає питання: „Яким чином це можливо?”

- Учасники: „Шляхом створення певної організації – об’єднання громадян”.

 

2.1. За ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Також це право врегульоване у Законах України „Про об’єднання громадян”( 16.07.1992 із змінами та доповненнями на 2001р.), „Про політичні партії в Україні” (5.04.2001).

Стаття 1. Об'єднання громадян

Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Закон України „Про об’єднання громадян”

 

Об'єднання громадян України можуть бути:

1) всеукраїнськими,

2) місцевими,

3) міжнародними (виключно громадські організації: філіали, відділення, представництва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав). Об’єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо), утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу.

 

2.2. Які ви знаєте об’єднання громадян? – фіксуються на дошці. (учасники називають здебільшого партії та громадські організації ветеранів, жінок, чорнобильців, військових, спортивні...

 

2.3. У чому різниця між політичними партіями та громадськими організаціями? Робота в групах із подальшою фіксацією результатів на дошці.

 

Стаття 2. Політична партія

Політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Стаття 3. Громадська організація

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Закон України „Про об’єднання громадян”

 

2.4. Ст. 15 „Конвенції про права дитини” визнає право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів.

В Україні правила створення та діяльності дитячих громадських організацій регламентується Законом України „Про молодіжні та дитячі громадські організації”( 1999р. із змінами на 2001).

 

Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

молодіжні громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів;

 

дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства;

 

Стаття 5. Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях Членами молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

 

Членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 28 років, членами дитячих громадських організацій - особи віком від 6 до 18 років. Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує третину загальної кількості членів.

 

Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” (1999р. із змінами на 2001).

2.5. Учасникам ,які об’єднанні у групи, пропонується утворити дитячі громадські організації діяльність яких була б пов’язана із захистом їхніх інтересів (право освітні, правозахисні) (метод симуляції).

Обов’язкові реквізити:

• назва,
• мета діяльності,
• завдання,
• форми та методи діяльності.

 

2.6. Представлення проектів. Обговорення.

2.7. Як ви вважаєте чи повинні бути якісь обмеження щодо діяльності об’єднань громадян? Робота в парах. Обговорення із фіксацією на дошці.

Далі учасникам пропонується ознайомитися із нормами права, що регулюють це питання (чи Конституція, чи закон).

 

Стаття 4. Обмеження на створення і діяльність

об'єднань громадян

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:

зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;

підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

створення незаконних воєнізованих формувань;

обмеження загальновизнаних прав людини.

 

Закон України „Про об’єднання громадян”

Обговорення законодавства.

• Чи розумні ці обмеження?
• Чи потрібні такі обмеження?
• З якою метою вони встановлені?

 

3.1. Узагальнення. Підведення підсумків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа “Сходинки взаємин”

 

Сьогодні існує кілька різних підходів до тлумачення поняття “Толерантність”. Одні розглядають толерантність як поведінкову якість людини: виховане, “терпиме” ставлення до інших, відмінних від тебе людей; інші тлумачать толерантність як світоглядно-філософську рису, притаманну особистості, яка сприймає світ у його багатоманітності і цінує це. Для багатьох толерантність – це просто байдуже, індиферентне ставлення до “інакших”.

Виглядає, що в більшості випадків особистість самостійно знаходить власне розуміння толерантності. Проте так чи інакше, толерантність є не лише внутрішньою якістю особистості, а й ознакою соціальної зрілості людини.

Метою вправи є допомогти учням з'ясувати сутність різних видів соціальних взаємин, їх взаємозалежність та власне ставлення до них. Обговорення в групах дає можливість учням не лише конкретизувати для себе окремі поняття, але й ПОЧУТИ інших, зрозуміти їх.

Керована дискусія сприятиме більш глибокому усвідомленню різних типів соціальних відносин.

 

Вік учасників: 14 – 16 років

Необхідне забезпечення: надруковані на великих аркушах “сходинки”, скотч.

Час: 60 хвилин.

 

Послідовність виконання вправи:

 

• Поясніть учням, що взаємини між людьми бувають різні: позитивні та негативні, такі, що стимулюють співпрацю і товариськість і такі, що приводять до суперечок і конфліктів. Це часто залежить від обставин, але ще частіше від самих учасників, їх уміння та бажання позитивної взаємодії.
• Поясніть, що відносини між людьми існують як міжособистісні так і соціальні. Наведіть приклади.
• Запитайте учнів, що має бути основою соціальної взаємодії громадян? Які громадянські якості чи вміння? Вислухайте відповіді.
• Дайте коротке тлумачення толерантності як терпимості та поваги до права кожного на те, “щоб бути самим собою”.
• Поясніть, що відносини між людьми можуть розвиватися як по висхідній, так і по низхідній, як до більш позитивних, конструктивних так і до негативних, деструктивних.
• Об'єднайте учасників у групи по 5-6 чоловік та прочитайте інструкцію до вправи.

 

Інструкція: Перед вами сходинки, однією з яких є сходинка “Терпимість”

Сходами можна рухатися вгору, а значить розвивати відносини до кращих і можна рухатися вниз, що означатиме погіршення відносин.

Вам пропонуються 10 різних понять та типів відносин, поведінки, ставлень. Обговоріть їх та розташуйте у сходинках вгору та вниз таким чином, щоб на верхній сходинці було слово, яке для вас означає найпозитивніший вид взаємин між людьми, а останньою внизу було поняття, яке, на вашу думку, характеризує вкрай негативні відносини.

Врахуйте, що вільних сходинок 10, а пропонованих понять всього 9. Це означає, що один термін має бути запропонований вами самостійно.

Під час роботи керуйтеся принципом – кожен наступний вид відносин залежить від попереднього, тобто часто неможливий без нього.

 

• Визначте час роботи.
• Роздайте аркуші з завданням та почніть відлік часу.
• Попросіть учнів представити результати роботи по черзі, дати свої пояснення обраному варіантові розстановки понять у сходинках.
• Вислухайте коментарі інших учасників.
• Візьміть участь у обговоренні як рівноправний учасник дискусії.
• Запитайте учнів, чи користуються вони таким підходом у практиці своїх відносин із людьми? Куди легше рухатися – вгору чи вниз? Чи можна те саме сказати й про рух “Сходинками взаємин”?
• Попросіть учнів висловити свої міркування з цього приводу.
• Запропонуйте колективно узагальнити міркування про відносини між людьми за методом ПРЕС.