До розіграшу
залишилось:
15 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

ПРОЕКТ «Моя педагогічна ініціатива» на тему: «Використання інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури»

Про матеріал

У проекті розкриваються теоретичні та практичні аспекти використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури, подається психологічне дослідження ефективності їх застосування, що дозволяє інтенсифікувати освітній процес, відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність пізнавальної самостійності студентів, мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури, дають цілком нові можливості для творчості та розвитку організаторських здібностей як майбутнього фахівця, дозволяють реалізувати принципово нові форми та методи навчання. Матеріали проекту можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів при проведенні занять з української літератури.

Перегляд файлу

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

                                          Віддай людині крихітку себе.

                                                  За це душа наповнюється світлом.

Л.Костенко

 

 

 

 

 

 

 

ПРОЕКТ

«Моя педагогічна ініціатива» на тему:

«Використання інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури»

 

 

http://gallery.ykt.ru/galleries/old/reklamachat/739582.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:

 Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої категорія, викладач-методист

 

Рецензент:

 Соляр Людмила Валентинівна – методист коледжу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У проекті розкриваються теоретичні та практичні аспекти використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури, подається психологічне дослідження ефективності їх застосування, що дозволяє інтенсифікувати освітній процес, відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність пізнавальної самостійності студентів, мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури, дають цілком нові можливості для творчості та розвитку організаторських здібностей як майбутнього фахівця, дозволяють реалізувати принципово нові форми та методи навчання.

 Матеріали проекту можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів при проведенні занять з української літератури.                                                                                                                                                                                      .

 

 

 

 

 

 

 

       

       

 

 

        

 

        Розглянуто та схвалено на

                                                               засіданні циклової комісії іноземної

        мови та гуманітарних дисциплін

         Протокол № ____ від ______________р.

         Голова циклової комісії

          __________ А.В.Кордонська

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….....4

Розділ І. Опис проекту………………………………………………………....6

Розділ ІІ. Теоретичні аспекти опису методики впровадження інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури…………………………………………………………………….…8

Розділ ІІІ. Практичні аспекти використання інформаційно-комунікативних технологій……………………………………………………………………..26

Розділ ІV. Психологічне дослідження ефективності застосування інформаційно-комунікативних технологій………………………………….38

Висновки………………………………………………………………………51

Список використаних джерел……………………………………………..…52

 

 

 

 

 

 

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgВСТУП

Пріоритетом розвитку сучасної освіти є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Використання  сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі відкриває перспективи його якісного вдосконалення, а саме інтенсифікації, оптимізації, диференціації, індивідуалізації, самореалізації як студента, так і викладача.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgОдним із пріоритетних напрямків процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти – впровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти. Це дає можливість: удосконалити методи і форми навчання, що відповідають завданням розвитку особистості студента в сучасних умовах інформатизації суспільства; створити методичні системи навчання, які зорієнтовані на розвиток інтелектуального потенціалу творчої особистості, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності з обробки інформації; створювати й використовувати комп’ютерні тестуючі, діагностуючі, контролюючі і оцінюючі системи.

Впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання дисципліни. Власний досвід підказує, що сьогодні викладач-словесник   повинен  вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших  прав студента  право  на  якісну   освіту.  

Оснащення   навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне використання її на заняттях української літератури стає обов'язковим атрибутом навчальних закладів на сьогодні.

Варто звернути увагу, що інформаційна компетентність – це інтегративне утворення особистості, яке віддзеркалює її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею у всіх її формах та представленнях – як в традиційній, друкованій формі, так і в електронній формі; здатності роботи з комп’ютерною технікою та телекомунікаційними технологіями, застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті.

З появою комунікаційних та інформаційних технологій потрібно критично переглянути стан й перспективу розвитку системи освіти. Вирішення цього завдання можливе за умови впровадження в навчальний процес інноваційних психолого-педагогічних технологій навчання, сутність яких полягає в оновленні  педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему викладання.

Державна національна програма визначає стратегічні  напрямку розвитку освіти й забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й культурного потенціалу – вищих цінностей  нації. Трансформація освіти передбачає розвиток творчої http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgлюдини, здатної не  тільки до трансляції знань, але і до створення світових зразків культури і духовності. Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності заняття літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інноваційних технологій навчання. Ефективними вважають заняття з використання цих технологій, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим.

Заняття літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх студентів у співтворчості з викладачем, яка розвиває творчі здібності студентів; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою та ресурсами Інтернету; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує у студентів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Розділ І.

         Опис проекту

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

Тема проекту:

Використання інформаційно-комунікативних технологій на заняттях української літератури

Автор проекту:

 

Кордонська Альона Василівна, спеціаліст вищої категорії, викладач української мови та літератури

Учасники:

Студентський колектив коледжу

База реалізації проекту:

Могилів-Подільський технолого-економічний коледж Вінницького НАУ

Характеристика проекту:

За кінцевим результатом: практико-орієнтований;

За кількістю учасників: колективний;

За характером контактів: внутрішній;

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький.

Етапи проекту:

Пошуковий: Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.

Аналітичний: Аналіз вихідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності.

Практичний: Виконання проекту.

Презентаційний: Оформлення результатів.

Актуальність проекту:

Актуальність даного проекту викликана цілим рядом чинників:

  • інтенсифікація навчального процесу ставить задачу пошуку засобів підтримки  в  студентів інтересу до матеріалу і активізації їх діяльності;
  • однією з найважливіших проблем викладання української літератури є формування комунікативної компетенції студентів;
  • знайти максимум педагогічних прийомів та методів під час використання інтерактивної технології, у яких може бути реалізоване прагнення студента до активної пізнавальної діяльності;
  • постійне удосконалення процесу навчання шляхом впровадження різноманітних форм і методів навчання, що дозволяє студентам ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал.

Ось чому вибрана тема проекту є актуальною.

Мета проекту:

  • підвищення інтересу до вивчення української літератури;
  • розвиток креативних здібностей та самостійності в студентів;
  • активізація пізнавальної діяльності студентів;
  • створення належних умов.

Основні завдання:

  • розглянути структуру і методику інтерактивних та інформаційних технологій навчання;
  • розкрити шляхи вдосконалення сучасного заняття з української літератури;
  • познайомитись із напрацюванням з даного питання та поділитися досвідом проведення занять з використання інформаційно-комунікативних технологій навчання (фрагменти занять), які є джерелом формування компетентної особистості студента.

Очікувані результати:

  • покращення усного мовлення та вдосконалення грамотності студентів;
  • підтримка обдарованих студентів;
  • підвищення рівня зацікавленості студентів до вивчення української літератури;
  • підвищення рівня знань з дисципліни.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

Теоретичні аспекти опису методики впровадження інформаційно-комунікативних технологій на заняттях літератури

D:\СТАТТІ\2013-2014\на сайт\відкрите заняття по Лісовій пісні\відкрите заняття\DSCN4117.JPGЗаняття літератури – це образне сприйняття світу, яке змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності та формує особистість студента. Метою сучасного заняття літератури є пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

 Впровадження у навчальний процес інформаційних технологій відкриває нові способи та дає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам сучасності.

D:\СТАТТІ\2013-2014\на сайт\відкрите заняття по Лісовій пісні\відкрите заняття\DSCN4093.JPG Використання комп'ютерних технологій є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес студентів до художніх творів і звільнити час для творчої співпраці викладача та студента. 

 Потреби життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять з української та світової літератури, тому упровадження інформаційних технологій стає однією з актуальних проблем методики викладання дисциплін.

Нові інформаційні технології навчання – це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної освіти.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgЗастосування комп’ютерів на заняттях  значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, ніж це робиться за той самий час в умовах традиційного навчання. Комп’ютер забезпечує і всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. При цьому для контролю якості знань студентів досягається і велика об’єктивність оцінки. Такий вид контролю дозволяє заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх студентів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги для розвитку творчих здібностей студентів. Однією із переваг комп’ютера є здатність накопичувати статистичну інформацію під час організації навчального процесу.  Сприятливі можливості створюють вони і для організації самостійної роботи студентів.

http://biznessket.ru/wp-content/uploads/2011/08/f_493b96e3dbec4.pngПроцес інформатизації освіти і пов’язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних технологій у процесі навчання призводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання.

Створення та використання електронних підручників

Створення та використання електронних підручників є актуальним і важливим для роботи кожного викладача, для росту його творчого потенціалу, розвитку та втілення нових ідей в процес навчання. Поява електронних навчальних посібників можна сприймати як якісно новий щабель інформатизації освіти. Використання електронних посібників як сучасних http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgінформаційних технологій в освіті дозволяє внести суттєві зміни в процес навчання.

Електронний посібник – це універсальний методичний посібник, який містить широке коло питань з навчальної дисципліни, викладених в стислій формі та призначена для використання в навчанні. Останнім часом значна увага приділяється розробці комп'ютерних підручників, роботу над яким можна розглядати як спробу зробити серйозний крок до рішення проблеми створення підручників нового покоління.

Електронний посібник повинен містити: методичні рекомендації з вивчення курсу дисципліни; теоретичний матеріал; практикум для вироблення умінь і навичок застосування теоретичних знань із прикладами виконання завдань і аналізом найчастіше вживаних помилок; віртуальний лабораторний практикум; довідковий матеріал; глосарій; систему тестування і контролю знань.

Електронні посібники створюємо з використанням гіпертекстових технологій та технологій мультімедіа. Мультимедіа – це комплекс апаратних та програмних засобів, які дозволяють працювати в діалоговому режимі з різнорідними даними (графікою текстом, звуком, відео), яка організована в вигляді одного інформаційного середовища. Тобто мультимедіа об’єднує чотири типи різнорідних даних (графіку, текст, звук і відео) в єдине ціле. Гіпермедіа – більш широке поняття, яким позначають документи, які включають в себе мультимедіа-інформацію, наприклад, звук чи відео. За їх допомогою читач, вказавши на яке-небудь слово чи фразу, негайно отримує додаткову інформацію за відповідним предметом.

Практикуємо такі етапи створення навчальних електронних посібників:

1. Попередній  етап: вибір навчального курсу, визначення рівня загальної підготовки та рівня комп’ютерних знань, написання тексту  навчального  курсу, підбір ілюстративного і довідкового матеріалу, створення ескізів інтерфейсу,  написання сценарію програми та окремих блоків, різні варіанти представлення навчального матеріалу.

2. Основний    етап: безпосередня робота зі створення  навчального курсу: зміст курсу, форма  представлення матеріалу:  гарнітура шрифту, графічні зображення, апаратні засоби.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg3. Завершальний етап: тестування навчального курсу, доопрацювання електронного посібника, реєстрація мультимедіа-курсу як інтелектуальної власності, тиражування, супровід курсу.

У літературних джерелах рекомендується під час створення електронного посібника функціональні розділи його виділяти різними кольорами, гама яких визначається дизайнером. Для навігації по матеріалу електронного посібника необхідно створити систему гіперпосилань на відповідні його частини. Це дозволить уникнути невиправданого дублювання, забезпечити компактність подання матеріалу, полегшить розуміння внутрішніх зв’язків у структурі пропонованого навчального матеріалу. Система гіперпосилань дозволить легко та швидко пересуватися в інформаційному просторі посібника. Після написання тексту посібника розставляють гіперпосилання. Це дуже важливий трудомісткий процес. Слід пам’ятати, що гіперпосилання просто допомагають отримати додаткову інформацію по темі. Посилання має бути коротким. Посилання слід робити так, щоб за їх відсутності не втрачався зміст навчального матеріалу. Кількість посилань на одній сторінці не повинна бути надмірною. Посилання у тексті має бути максимально корисним. Робити його потрібно лише у випадку, коли воно приведе до ресурсу, тематика якого згадувалася у тексті, але не розкрита повністю. Якщо у тексті згадуються інші матеріали, то на них треба поставити посилання. При використанні електронних посібників впроваджуємо форми роботи, які сприяють формуванню креативної особистості студента: вивчення  (або повторення) теми заняття, застосування мультимедійних засобів (презентацій), використання Internet для http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgнауково-дослідних завдань і гурткової роботи, проведення опитувань, тестувань, тематичного оцінювання та самостійна робота студентів.

Використання електронних посібників у навчальному процесі має ряд переваг: максимальний зв’язок з робочою програмою викладача, швидкість оновлення, ефективність проведення контролю, підвищення наочності, покращення продуктивності заняття, міжпредметні зв’язки, логічність подання матеріалу, дистанційне навчання. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчання відкриває широкі перспективи поглиблення теоретичної бази знань студентів, посилення прикладної спрямованості навчання, розкриття творчого потенціалу студентів і викладачів у відповідності до їх запитів і здібностей.

Одним із перспективних напрямів у інформатизації навчального процесу –  це створення мультимедіа-технологій. Вони здатні забезпечити середовище для формування та розвитку інформаційної,  комунікативної ключових компетентностей. Саме ці технології відкривають принципово нові методичні підходи до організації педагогічного процесу в коледжі. Організація занять із використанням мультимедіа-технологій дає можливість наочно демонструвати можливості програмного забезпечення та економити час, інтенсифікуючи тим самим вивчення навчального матеріалу з дисципліни.

Мультимедійна презентація

 Мультимедійна презентація – це програма, яка може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, діаграми та графіки, слайд-шоу, звукове оформлення і дикторський супровід, відеофрагменти й анімацію, тривимірну графіку. Вона створюється в програмі Microsoft Power Point будь-якої версії,  в єдиному стилі, в кількості 30 – 40 слайдів. Кожна презентація повинна мати титульний, інформаційний та закріплюючий слайди. В титульному слайді вказується тема, виконавець, навчальний заклад та місто; в інформаційному подається основна інформація (актуальність проблеми; науковий апарат; завдання дослідження; хід, зміст дослідження; результати дослідження; основні висновки. Крім того, інформаційні слайди можуть містити діаграми і графіки, необхідні текстові, табличні й інші матеріали. Вибір типу інформації, схем структуризації даних та порядок їх викладу здійснюється відповідно до мети створення презентації); в закріплюючому слайді – джерела інформації і ілюстрованого матеріалу (автор, рік видання, адреса сайту).

Основною відмінністю презентацій від решти способів представлення інформації є їх особлива насиченість змістом та інтерактивність, тобто здатність певним чином змінюватися й реагувати на дії користувача.

 Заняття із застосуванням мультимедійних презентацій має ряд переваг: унаочнює матеріали, що презентуються; підвищує оперативність і об’єктивність оцінювання результатів наукового дослідження; сприяє співробітництву викладача та студентів на занятті; сприяє розвитку та формуванню продуктивного мислення студентів.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg Мультимедійні засоби навчання, що використовуються в навчальному процесі, повинні відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог. До специфічних дидактичних умов відносять: адаптивність до індивідуальних можливостей студента; інтерактивність навчання; реалізація можливостей комп’ютерної візуалізації навчальної інформації; розвиток інтелектуального потенціалу студента; системність і структурно-функціональна єдність представлення навчального матеріалу; забезпечення повноти (цілісності) і неперервності дидактичного циклу навчання. З дидактичними вимогами тісно пов’язані методичні вимоги. Методичні вимоги до мультимедійних засобів навчання враховують облік своєрідності і особливості конкретної навчальної дисципліни, специфіку відповідної науки, її понятійного апарату, особливості http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgметодів дослідження її закономірностей, можливостей реалізації сучасних методів обробки інформації.  Мультимедійні засоби навчання повинні відповідати наступним методичним вимогам: представлення навчального матеріалу з опорою на взаємозв’язок і взаємодію понятійних, образних і дієвих компонентів мислення; відображення системи термінів навчальної дисципліни у вигляді ієрархічної структури високого порядку; надання студенту можливості виконання різноманітних контролюючих тренувальних дій. Поряд з дидактичними та методичними вимогами також виділяють ряд психологічних вимог, що впливають на успішність і якість створення мультимедійних засобів навчання.

 При створенні мультимедійної презентації до заняття необхідно керуватись такими правилами: презентація повинна бути короткою, доступною та композиційно цілісною; тривалість презентації повинна складати не більше 2030-ти хвилин; при викладанні матеріалу слід виділити декілька ключових моментів і в ході демонстрації час від часу повертатись до них, щоб висвітлити питання з різних сторін.

 При створенні ефективної мультимедійної презентації корисно керуватися наступними рекомендаціями:

 1. У презентації не повинно бути нічого зайвого: кожний слайд має бути необхідною ланкою вивчення нового матеріалу та працювати на загальну презентації.

 2. Користуватися готовими шаблонами при виборі стилю символів і кольору фону.

 3. Не створювати творчого підходу.

 4. Не перенавантажувати слайди зайвими деталями. Не слід намагатися в одному слайді подати дуже багато інформації.

 5. Слід використовувати мінімум додаткових ефектів, тільки щоб привернути увагу студентів до ключових моментів демонстрації. Корисна навчальна інформація повинна виступати на передній план, а звукові та візуальні ефекти доповнювати її.

 Мультимедійна презентація повинна мати такі елементи: зручна система навігації, що дозволяє легко переміщатись по презентації; використання мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів і Інтернету (графічних вставок, анімації, звуку); розбиття заняття на невеличкі логічно замкнуті блоки (слайди); кожний слайд презентації повинен мати заголовок; посилання на літературні джерела, електронні бібліотеки та на джерела інформації в мережі Інтернету; доступність і швидке завантаження.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg При створенні мультимедійної презентації необхідно: провести розщеплення заняття на невеличкі смислові частини – модулі; підібрати для кожного модуля відповідної форми представлення; визначити основну послідовність переходу між слайдами; проектувати способи закріплення набутих знань і навичок, здійснювати зворотній зв’язок, підбір задач, контрольних питань, завдань для моделювання.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати особливості сприйняття інформації з екрану комп’ютера, продумати й підтримувати єдиний стиль представлення інформації для всього заняття та прагнути до уніфікації структури й форми представлення навчального матеріалу. Шрифти рекомендується використовувати стандартні – Times, Arial. Краще за все обмежитись використовуванням двох або трьох шрифтів для всієї презентації. Наприклад, основний текст презентації – шрифт Times New Roman, заголовок слайду – Arial і інший – для виокремлення елементів тексту (маркіровані списки). Уся презентація виконується в єдиній колірній палітрі, зазвичай на базі одного шаблона. Необхідно запам’ятати одне з правил для правильного вибору фону. Будь-який фоновий малюнок підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність засвоєння презентованого матеріалу. Використання фотографій як фону є не завжди вдалою ідеєю через труднощі з підбором шрифту. В цьому випадку треба або використовувати більш-менш однотонні, іноді ледь розмиті фотографії, або розташовувати текст не на самій фотографії, а на кольоровій підкладці. Але такий варіант оформлення фону має бути виправданим метою презентації. Заважає сприйняттю текстової інформації й використаний у презентації фону у вигляді анімованого об’єкта.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg При створенні мультимедійних презентацій враховуємо таку послідовність: мотивація, постановка навчальної мети, створення передумов до сприйняття навчального матеріалу, подача самого навчального матеріалу та його оцінка.

 Традиційно на лекційних заняттях використовуємо презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді викладача. В якості інформаційного наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.).

 Пропонуємо алгоритм по застосуванню презентацій на лекціях, що дасть змогу викладачу успішно провести заняття:  визначити тему, мету і вид заняття; скласти тимчасову структуру лекції, намітити основні завдання і необхідні етапи для їх досягнення; продумати етапи, на яких необхідні інструменти мультимедіа; із резервів комп’ютерного забезпечення відібрати найбільш ефективні засоби; розглянути доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами; відібрати матеріали, які оцінюються по часу: їх тривалість не повинна перевищувати норм, рекомендується продивитись і врахувати інтерактивний характер матеріалу; створити часову розгортку лекції; із знайденого матеріалу скласти презентацію.

 Демонстрація навчальних відеофільмів є одним із компонентів мультимедійних технологій. Відеоролики можуть використовуватися як в складі мультимедійної презентації, так і поза нею.

 Мультимедійні презентації використовуються в навчальному процесі: при вивченні нового матеріалу, що дозволяє ілюструвати його різноманітними наочними засобами; при закріпленні нової теми чи розділу навчальної програми; для перевірки навчальних досягнень студентів; для поглиблення знань; при перевірці фронтальних самостійних робіт; при вирішенні задач навчального характеру; засіб емоційного розвантаження; засіб для виготовлення роздаткового дидактичного матеріалу.

 З розроблених комп’ютерних презентацій формуються посібники мультимедійних презентацій з дисципліни.

Інтерактивні технологіі навчання

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgСьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgгуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність викладача та студента, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході студент є співавтором заняття, основна ж стратегія викладача полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

У досягненні цієї мети дуже допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgСуть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх студентів. Викладач і студент є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, при цьому викладач виступає як організатор процесу навчання, консультант, а http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgстуденти беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання і спільними зусиллями досягають успіху.

Сучасний студент – це продукт інформаційного суспільства. Воно відрізняється різноманітністю, рухливістю й мінливістю. Кожен із студентів –   яскрава особистість, яка характеризується індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку і стилем уміння (сприймання, запам’ятовування, дослідження...). Інтенсивне навчання необхідне для забезпечення індивідуальних потреб дитини у навчанні.

  Китайський філософ Конфуцій сказав більш як 2400 років тому: «Те, що я чую я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію». Ці три прості твердження обґрунтовують потребу людини в активному навчанні. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо (великого) інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятую. Те, що я бачу, обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

Одним із кроків підвищення ефективності заняття є впровадження  інтерактивних технологій навчання. О.І.Помешун та Л.В.Пироженко визначили умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Вони розподіляють їх на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності студентів:

  • інтерактивні технології кооперативного навчання;
  • інтерактивні технології колективно-групового навчання;
  • технології ситуативного моделювання;
  • технології опрацювання дискусійних питань.

Зупинимось детальніше на сучасних інтерактивних навчальних технологіях в тих моделях, які доцільно застосовувати у викладанні української літератури.

 

Робота в парах

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgстудентів роботи у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи вся група отримує рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає студентам час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед аудиторією. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що студенти не можуть ухилитися від виконання завдання.

Ротаційні (змінювані) трійки

 Діяльність студентів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два – чотири – всі разом

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі  вмінь переконувати та вести дискусію.

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах

 Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgВажливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

«Діалог»

Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

«Синтез думок»

  Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

«Спільний проект»

 Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

«Пошук інформації»

 Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану викладачем лекцію або матеріал попереднього заняття), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

«Коло ідей» (Раунд робіт, кругова система)

  Метою є вирішення гострих суперечливих питань, створення ідей та залучення всіх студентів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

 

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgАкваріум

Варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності студентів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що вони вже мають добрі навички групової роботи.

Технологія колективно-групового навчання

До технологій колективно-групового навчання групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всієї групи.

Обговорення проблеми в загальному колі

Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги студентів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення

 Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм

  Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає студентів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх студентів протягом певного періоду часу.

Навчаючи – учусь

  Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість студентам взяти участь у передачі своїх знань одногрупникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка («Мозаїка»)

  Дана технологія використовується для створення на занятті ситуації, яка дає змогу студентам працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Вона є ефективною і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до студентів перед проведенням заняття. Це заохочує їх, допомагає один http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgодному вчитися, навчаючи.

Аналіз ситуації

На заняттях літератури зміст багатьох понять студенти засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації вони можуть аналізувати індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить студентів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення в нестандартних ситуаціях.

Вирішення проблем

Метою застосування такої технології є навчити студентів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень

Як варіант технології вирішення проблем можна  використати «дерево рішень», яке допомагає студентам проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgТехнології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення особистості студента у гру.

Використання гри в навчально-виховному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завданням викладача, при застосуванні ігрових технологій у навчанні, полягає у підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.

Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей:

  • забезпечення контролю виведення емоцій;
  • надання студенту можливості самовизначення;
  • робота спрямована на розвиток творчої уяви;
  • надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті;
  • надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Студентам надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Вони самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність на обране рішення. Викладач в ігровій моделі виступає  інструктором, суддею, тренером, ведучим.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений в практиці –  моделюючий.

Стимуляційні або імітаційні ігри

  Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість студентам глибоко проникнути в проблему, зрозуміти її із середини.

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgСпрощене судове слухання

Технологія спрощеного суду дає можливість студентам отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у ситуації, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання

  Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє студентам зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, вони одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.

Розігрування ситуацій за ролями. («Рольова гра», «Інсценізація»)

 Мета рольової гри – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, здобути певний досвід.

 

Технології опрацювання дискусійних питань

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дають можливість визначити власну позицію, формують навички відстоювати свою думку, поглиблюють знання з проблеми, що обговорюються. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій.

Метод ПРЕС

Метод навчає студентів виробляти й оформляти аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і змістовній формі, переконувати інших.

 

Займи позицію

  Цей метод демонструє різні погляди на проблему, що вивчатиметься, або після засвоєння студентами певної інформації з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення.

Зміни позицію

Така технологія є подібною до попередньої. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх студентів. Метод дозволяє зайняти точку зору іншої людини, розвиває навички аргументації та активного слухання.

Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок)

  Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток у студентів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія

Дискусія – це широке публічне створення та обговорення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення студентів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgДискусія в стилі телевізійного ток-шоу

Її метою є отримання студентами навичок публічного виступу, дискутування, захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності.

Дебати

  Один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли студенти навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки студентам необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

 

 

 

 

Розділ ІІІ.

Практичні аспекти використання інформаційно-комунікативних технологій http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

D:\СТАТТІ\2013-2014\на сайт\відкрите заняття по Лісовій пісні\відкрите заняття\DSCN4105.JPGСеред навчальних дисциплін гуманітарного циклу осо­бливо значення має література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її моральних орієнтацій і цінностей.

Один із важливих напрямів української освіти – гумані­тарний, який забезпечує духо­вний розвиток особи.

Літературна освіта – це навчально-виховна система ви­вчення літератури в загально­освітніх закладах України,

Українська література, що забезпечує літератур­ну освіту, презентує сучасному студентові здобутки української лі­тератури, сприяє всебічному розви­тку студентів, визначенню свого місця в культурному просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духов­них надбань своєї країни та людства, взаємоповаги до лю­дей.

Основна мета літературної освіти – виховання творчого читача із самостійним критич­ним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

Література формує осо­бистість творчу, вільну, духов­но багату, самостійно мисля­чу, із широким світоглядом, із стійкими моральними принципами  особистість, котра любить і пишається здо­бутками рідної культури, але разом з тим шанує й опановує надбання інших народів; особистість, яка усвідомлює влас­ну національну ідентичність й водночас приналежність до цивілізованого світу; особис­тість, яка мас активну громадянську позицію, відчуває потребу жити й працювати за­для України.

Формування інформаційної компетентності здійснюється за допомогою цілого ряду факторів, одним з яких є зміст освіти, що містить у собі не тільки перелік навчальних дисциплін, але і професійні навички й уміння, що формуються в процесі оволодіння дисципліною.

Можна визначити такі етапи вивчення сучасних інформаційних технологій:

  • знайомство – освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію й інформаційну цивілізацію, отримання окремих навичок роботи з комп'ютером;
  • використання – застосування інформаційних технологій для розв’язання окремих задач у рамках традиційних моделей викладання;
  • інтеграція – загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процес;
  • http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgперетворення – зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.

 Застосування нових інформаційних технологій у навчанні відповідно до цих етапів призведе до зміни змісту освіти завдяки впровадженню в загальний зміст навчання певних розділів існуючих навчальних дисциплін, які дозволяють студентам оволодіти необхідними знаннями, уміннями та навичками і здатностями їх застосування щодо нових інформаційних технологій в професійній діяльності.

 Організація навчально-виховного процесу з дисципліни «Українська література» свідчить, що чим частіше використовуються комп’ютери у процесі вивчення дисциплін, тим ефективнішими є результати навчання.

 Досвід роботи в коледжі переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей студентів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити заняття більш наочними і цікавими. Він забезпечує активізацію діяльності викладача та студентів на занятті, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgформуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

 Використання інформаційних технологій на заняттях літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного заняття, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі  освіти.

 Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:

  • інформаційні технології;
  • електронні підручники;
  • окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації);
  • розроблені авторські заняття (інтеграція різних об’єктів в один формат – презентації, web-сторінки).

 У роботі використовуються створені власні мультимедійні презентації до занять, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

 Навчально-виховний процес, у якому широко використовуються мультимедійні технології, відзначається такими перевагами: краще сприймається матеріал студентами, зростає їх зацікавленість, відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення студентів до створення творчих проектів, презентацій), скорочуються види робіт, що стомлюють студентів, використовуються різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності студентів, уможливлюються динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки студента  та його для самостійної роботи.

 Використання комп’ютерних технологій сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому, на нашу думку, наочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgпублічних виступів, узагальнення досвіду тощо.

 Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української  літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:

  • зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
  • полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
  • запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
  • збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
  • скорочення часу на розкриття проблеми.

 У своїй практиці найчастіше  використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: 

  • презентації для лекційного викладу матеріалу;
  • презентації для семінарських занять;
  • презентації для етапів заняття, на яких перевіряються та оцінюються знання.

Мультимедійні заняття будую за такою структурою:

 1. Мотивація заняття – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

 2. Оголошення теми та очікуваних результатів заняття.

 3. Основна частина заняття – опанування навчальним матеріалом заняття: словникова робота, робота невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgвигляді слайдів).

 Мультимедійні технології дозволяють подати студентам набагато більше інформації, ніж на заняття без використання комп’ютера.

 Основна частина заняття може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

 4. Підбиття підсумків заняття включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на заняття найбільше), способів діяльності студентів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення студентами основних понять заняття з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

 У своїй роботі використовую перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами, наприклад, «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Хазяїн» І.Карпенка-Карого, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Жовтий князь» В.Барки та інші. Практикую використання записів телепередач про письменників, що вивчаються.

 Мультимедійні заняття дають можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше студентів до активної роботи. Іноді створюємо презентації разом з студентами, пояснюючи, який результат є очікуваним, але обов’язково враховуємо їхню думку.

 У своїй роботі використовую такі мультимедійні жанри:

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зупинимось на деяких з них детальніше:

Медіа – заняття

 Вважаю, що мультимедійні технології на занятті не повинні бути самоціллю, а мають служити, як і будь-який засіб навчання, досягненню мети заняття, оптимізації навчального процесу. Разом із тим, якщо викладач може забезпечити таку доцільність, використання інтерактивної дошки абсолютно можливе протягом усього заняття. Ось, наприклад, методичні та мультимедійні матеріали до занять з української літератури на тему: «Влада землі над людиною (за соціально-психологічною повістю Ольги Кобилянської «Земля»)», «Роман Івана Багряного «Тигролови» – втілення думки про те, що в будь-яких обставинах кожний найперше має бути Людиною». Такі заняття – яскраві, динамічні та результативні.

 

 

 

Самоперевірка

  Самоперевірка – давно відома форма перевірки знань, проте у http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgмультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На екран проектується завдання (бажано, щоб у кожного студента на столі був та­кий самий друкований текст). У процесі роботи студенти пояснюють свій вибір. Таким чином, еконо­миться час на необхідності записувати текст у зошити, увага студентської групи концентру­ється лише на досягненні мети, поставленої викладачем на занятті – перевірити вміння і навички студентів застосовувати ті чи інші правила.

Досвід використання цієї форми роботи зумовив кілька правил-порад:

  • обов'язково подається перелік питань, на які здійснюється перевірка знань;
  • студент виконує лише той обсяг, який може (тобто здійснюється диференційований підхід;
  • бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту з метою формування естетичних смаків і стимулювання пізнавальної діяльності студентів.

Тестові завдання

 Тестові завдання надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Відомо, що є спеціальні програми для створення тестових завдань, про­те це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використо­вувати під час самостійної роботи.

 

Літературний портрет

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg Літературний портрет – це мультимедійний продукт, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний і текстовий матеріал, аудіо- та відео-фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає можливість викладачу повніше і яскравіше http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgрозповісти студентам про життєвий і творчий шлях письмен­ника. Впродовж останніх двох років є працюю над створенням медіа бібліотеки, в якій  є галерея таких портретів.

Слайд – твір

 Слайд-твір – це мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими студентами. Мабуть, кожному з викладачів знайома проблема надмірного за­хоплення дітьми і підлітками комп'ютерними іграми. Вони годинами проси­джують за моніторами, забуваючи про необхідність виконання домашніх за­вдань. Я замислилась: чому б не перетворити комп'ютер на помічника викладача? З'ясувавши, то майже переважна більшість студентів мають дома комп'ютер, я стала іноді замість вправ підручника задавати міні-твори за навчальними те­мами у медійному форматі. Таку роботу студенти виконують із задоволенням. Так, за теми «Сміливі мають щастя» (дисципліна «Українська література») із слайдів зробле­них студентами, утворились цікаві розповідь про дружбу, вірність, кохання, радість спілку­вання. Таким чином, навчання стає для студентів стає корисним і цікавим.

З огляду на особистісно зо­рієнтоване навчання:

а)  дібрано відеофільми, які зняті за художніми творами, що вивчаються за програмою;

б)  дібрано   документальні фільми до  вивчення  життя  і творчості письменників;

в)  створено  рубрику   “Жи­вий голос” (В.Стуса. М.Вінграновського, В.Симоненка);

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgг) створено добірку презентацій-проектів   до   вивчення життя   і   творчості   письмен­ників:   «Письменники  рідно­го  краю», «Життєвий    та творчий шлях письменника» (М.Коцюбинського,  І.Фран­ка. Л.Українки.  М.Вороного, О.Олеся,  М.Хвильово­го, У.Самчука, І.Багряного, О.Гончара, О.Довженка, Л.Костенко, П.Загребельного, Г.Тютюнника), «Укра­їнське шістдесятництво».

Викладання літератури, безумовно, передбачає тільки творчий підхід. На заняттях проводяться асоціативні диктанти, які дають змогу пе­ревірити, як   орієнту­ються в біографії та творчос­ті письменника (диктуються дати, географічні об'єкти, назви творів, прізвища людей, які мають певне відношення до автора; студенти розшиф­ровують ці поняття усно чи письмово); цитатні диктанти, то перевіряють знання сту­дентами художніх текстів, ви­словлювань про письменника, творчість якого вивчається; хронологічні диктанти (коли є потреба запам'ятати най­важливіші дати, пов'язані з життям і творчістю автора): бліц-диктанти, які вимагають блискавичної реакції студен­тів.

Практикуються нетра­диційні форми проведення на­вчальних занять з літератури: літературні семінари (за пое­тичною творчістю Л.Українки, М.Рильського), літературні практикуми («Українська література 10-х років XX ет»), заняття-диспут (за романом П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – «Чіпка Варениченко – злодій, вбивця?..»), заняття-біль (за романом О.Гончара «Собор» – «Моя душа» – це храм чи купа цегли?» або «Собори душ своїх бережіть, друзі!.. Собори душ...»), заняття-пам'ять (Роман У.Самчука «Марія» розповідь про Украї­ну XX ст. і трагічну долю укра­їнців в умовах тоталітарної радянської системи»), заняття з елементами інсценізації (за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»), заняття-інтерв'ю (за біографією О.Довженка), заняття-конференція (виступи, повідомлення студентів - біо­графів, історіографів, літера­турознавців під час вивчення біографії та творчості письменника).

Цікавою творчою робо­тою для студентів є складання стислої психологічної харак­теристики письменника (щоб вона була яскравою, вражаючою, вилинула на уяву й сер­це слухачів; у свою розповідь студенти http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgвключають цікаві спогади про письменника як людину і творчу особистість). Складання таких характерис­тик стимулює студентів до самостійної дослідницької ро­боти, розвиває інтелект, залишає глибокий слід у нам'яті та душі.

Інколи  студентам   важ­ко   зрозуміти   головну   думку художнього  твору   чи   важко проаналізувати    образ    голов­ного героя, і тоді на допомогу приходить творчий викладач: він добирає із твору потрібний цитатний матеріал, а студенти повинні   пояснити,  як  змінюється настрій головного героя чи його життя, як змінюють­ся події у творі і чому.

Використовуються  уза­гальнюючі таблиці, схеми, що дають   можливість   краще   за­кріпити сюжетні лінії худож­нього   твору,   глибше   проана­лізувати   образ   літературного героя,   вчать   бачити   основні проблеми   твору,   акцентують увагу на стилеві письменника.

Пишемо   зі   студентами творчі    роботи    (твори-листи, твори-перевтілення,  твори мініатюри; цитатні відповіді на подані   запитання;   відгук   па одну   із   запропонованих   пое­зій,   які   вивчаються:    відгук на    переглянутий    кінофільм за   твором,   який   вивчається за    програмою;   плани-харак­теристики  до  образів   худож­нього твору або складний  чи цитатний   план   до   великого прозового твору).

Для   більш   емоційного, психологічного впливу на сту­дентів   дуже   часто   викорис­товуємо   на   заняттях   музич­ні  твори,   відеофільми,   зняті за    художніми    творами,    що вивчаються,       документальні фільми про життя і творчість письменника. Використання на заняттях інтерактивної дошки, створення викладачем або ж студентами мультиме­дійних презентацій – це вже невід'ємна частина навчаль­них занять з літератури.

  Зважаючи,  що літера­турний   текст   як   факт   мис­тецтва      відображає      ознаки конкретної    культурної    епо­хи ,  її філософські   концепції, то   під   час   розгляду   худож­ніх  творів  слід   підкреслюва­ти   взаємозв'язки   літератури з іншими дисциплінами. Програмовий матеріал доціль­но представляти в широкому культурному контексті: живо­пис, графіка, скульптура, му­зика,   театральне   мистецтво. кінематограф і, власне, літера­тура мають бути репрезентова­ні як цілісний пласт культури http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgпевної   епохи.   Такий   підхід значно    розширює    читацьке сприйняття     творів, сприяє осмисленню фундаментальних цінностей культури,  залучен­ню студентів до активної робо­ти з навчальним матеріалом і спонукає до власних суджень та  висновків.  При цьому ши­роко  залучаються   знання   із суміжних дисциплін, а отже, підвищується   роль   міжпредметної інтеграції.

Принцип інтеграції дозво­ляє провести зв'язок художньо­го твору з іншою навчальною дисципліною (Новела «Дитин­ство» із роману Ю.Яновського «Вершники», повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» і народознавство; роман П.Загребельного «Диво» – історія; роман «Марія» У.Самчука, кіноповість «Україна в огні» О. Довженка та історія – історія, роки Ве­ликої Вітчизняної війни; по­етична творчість В.Симоненка, Д.Павличка, Л.Костенко, та 60-ті роки XX ст. в історії України та в історії літератури).

Використання принципу діалогізму сприяє формуванню читаць­ких    компетенцій,    умінь   та навичок  культурного читача, котрий   не   тільки   D:\СТАТТІ\2013-2014\на сайт\відкрите заняття по Лісовій пісні\відкрите заняття\DSCN4104.JPGоволодіває змістом    художніх   творів,   а вміє  висловити  власну думку щодо   прочитаного,   обґрунту­вати свою позицію, дати оцін­ку персонажам і подіям твору, передати в слові свої емоції та почуття   під   виливом   читан­ня.  Таким чином, створюється позитивний психологічний мікроклімат у колективі, студенти вчаться  критично мис­лити,    ухвалювати    обдумані і    виважені    рішення,    брати участь у дискусіях.

       При вивченні української літератури, на своїх заняттях, використовую пошукові методи інтерактивних технологій:

  1.               Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей – філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.

2.  Бесіда за Сократом. (Студенти ставлять проблемні пи­тання і шукають шляхи їх розв'язання.)

3. Ділова гра. (Відтворюється поведінка і робота кон­кретних працівників: викладача, редактора, журналіста, перекладача.)

4. Дискусія. (Висловлюються різні погляди під час об­говорення складної проблеми і пошуку істини.)

5. Мікродискусії. (Те саме, лише з мінімальною кіль­кістю диспутантів.)

6. Творча лабораторія. (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії.)

7. Мозкова атака. (Група ділиться на дві частини: гене­ратори ідей і критики. Першими виступають генератори, потім – критики.)

8. Саморозвиток. (Після виступу студент критично оці­нює себе й аналізує недоліки.)

9. Проблемний семінар. (Студенти доходять істини, про­йшовши шлях суперечок і дискусій, застосовуючи форми групової роботи.)

10. Акваріум. (Кілька студентів з групи сидять у центрі ка­бінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgзауваження і коментарі.)

З власного досвіду можу зазначити, що завдяки використанню інтерактивних техно­логій студенти формують власне світо­бачення, орієнтовно визначають життєву пози­цію, своє місце в сучасному світі. Вони вчать­ся пояснювати і вмотивовувати, а де треба – об­стоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, необхідна в сучасному інтенсивному  світі.

 

Розділ ІV.

Психологічне дослідження ефективності застосування інформаційно-комунікативних технологій

Пояснювальна запискаhttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

 D:\конкурс _викладач року\проект\HQ8caK42YP0.jpg Головним пріоритетом у роботі нашого коледжу є розвиток особистості студента. Навчання за своєю сутністю є створення умов для цього процесу. А на заняттях з української мови можливо, якнайповніше, само актуалізувати особистість студента, розширити варіативність творчого пошуку. І застосування інформаційно-комунікативних  технологій виступає тут цілком виправданим.  Такі технології створюють умови, де кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність, що підвищує продуктивність самого процесу  навчання. Це не просто створення нових засобів, а й глибинні зміни, що виявляються у новому способі діяльності, стилі мислення. Використання цих методів долає психологічну інерцію, що перешкоджає нестандандартному мисленню та прийняттю нешаблонних рішень.

Основною метою цієї роботи є необхідність  психологічного обґрунтування теми, визначення ефективності застосування  у навчальну інерційному процесі, дослідження готовності педагога до діяльності такого типу, результатом якої є психологічний комфорт усіх учасників навчального процесу.

Психологічна обумовленість ефективності при застосуванні інформаційно – комунікативних технологій

Навчання – це двосторонній процес. З одного боку ефективність навчання визначається тим, наскільки викладач правильно організовує розумову діяльність, використовує можливості пам’яті, допомагає студентам опановувати методи пізнання і формує у них навички самостійної навчальної діяльності, враховує вікові і індивідуальні особливості й ін.. З іншого боку, ефективність навчання залежить від активності пізнання і діяльності самого студента. Саме застосування новітніх інформаційно–комунікативних технологій забезпечує відповідність усім законам природної здатності утворювати зв’язки між зовнішнім досвідом і відповідями світової системи, що лежить у основі научіння:

Закон ефекту (успіху) полягає в тому, що сила зв’язку збільшується, якщо результатом певної реакції на певний стимул є задоволення.

Закон вправ, як необхідне доповнення до закону ефекту.  Його суть полягає у тому, що сила зв’язку збільшується при збільшенні кількості відповідей на певний подразник. Повторні дії впливають на зміцнення зв’язків не самі по собі, а через результат.

Інтеграцією цих двох законів є таке твердження: ніяке повторення не веде до закріплення, якщо немає позитивного результату.

Закон готовності – швидкість утворення зв’язку залежить від готовності людини до функціонування нервових центрів, що регулюють певну реакцію.

Закон множинності зв’язків: мета досягнута не одразу ж, а через ряд різних http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgреакцій, з яких добираються найдоцільніші.

Закон диспозиції: ефективність научіння залежить не лише від зовнішніх умов, а й від характеру спрямованості студента.

Закон селекції: підкреслюю наявність у студента правильності підібраних потрібних дій.

Закон аналогії: внаслідок подібності двох ситуації – знайомої і незнайомої, студент набуває здатності орієнтуватись в останній.

Крім основних природніх законів научіння на ефективність засвоєння матеріалу впливають також моральні, особистісні,особливості викладача, його емоційний стан і т. д. З огляду на все це припускається, що в основі будь – якого заняття лежить єдиний процес взаємодії викладача і http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgстудента.

Для успішного застосування інформаційно – комунікативних технологій необхідно враховувати також індивідуально – психологічні особливості студента, а саме:

- рівень розвитку пізнавальних процесів, особливості його мислення і мовлення, пам’яті і уваги, сенсорики і перцепції.

- особливості особистості, своєрідність характеру, емоційно – вольової  та мотиваційної сфери;

- характер ставлення до навчального матеріалу, до навчальної групи, педагогів;

- індивідуальні особливості активності та саморегуляції студента.

Дуже є важливим визначеність типу навчальних можливостей студента. Їх є два:

Перший – пов'язаний з швидким темпом засвоєння матеріалу, який у свою чергу пов'язаний із швидким узагальненям, високим рівнем аналізу та синтезу. З цими студентами доцільно використовувати роботу в парах, дискусії, диспути, метод аналізу проблем.

Другому типу притаманний уповільнений темп засвоєння (слабкість узагальнення, низький рівень аналітико – синтетичної діяльності). Окрім того визначається інтелектуальна пасивність і підвищена втомлюваність. При розв’язуванні завдань проблемного типу вони відповідають не на те питання, що стоїть перед ними, а на те, відповідь на яке найлегше сформулювати. Для таких студентів необхідна ширша наочна конкретизація загальних положень, застосування таких методів, як симуляційні ігри, «коло ідей». Вони потребують заохочення, тому викладачу необхідно застосовувати інноваційні стратегії заохочення(без похвали і нагороди).

Також має великий вплив і тип темпераменту на засвоєння знань при застосуванні новітніх технологій. Наприклад, студенти флегматики краще сприймають комп’ютерні зорієнтовані та індивідуальні завдання. Студенти холерики сприймають легко інформацію, що подана методом «мозкового штурму». Їм важче вдається метод «займи позицію», як і сангвінікам. Вирішуючи проблемне завдання, яке потребує послідовного здійснювання ряду операцій.  вони часто порушують інструкцію, хоч і зрозуміли її. Меланхолічним студентам під час диспутів і дискусій необхідна підтримка, їх http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgпотрібно заохочувати, помічати найменший прояв ініціативності.

Успішне застосування інформаційно – комунікативних технологій можливе лише за умов максимального використання рівнобічних знань про студента та знання про їх вікові особливості.  А це і  нестійка вольова сфера, і самоутвердження власної самостійності та індивідуальності, можливість виникнення конфліктних ситуацій на занятті, розвиток здатності до  теоретичних розмірковувань та самоаналізу, схильність до ризику як до прийомів самоутвердження, вибірковість у навчанні, а також формування вміння самостійно розв’язувати складні питання.

Отже використання інформаційно – комунікативних технологій сприяє:

  • підвищенню загальної обізнаності студентів;
  • поглибленню знань з предмета;
  • підвищенню їх кругозору;
  • активному розвитку пізнавальних процесів.

Психологічне обґрунтування деяких видів роботи на заняттях

  Дискусія – психологічна сутність полягає саме в пізнавальній функції. Під час дискусії розвиваються евристичні функції мислення, завдяки яким розвиваються здібності систематизувати навчальну інформацію, адаптуватися до нового досвіду. Також є засобом формування комунікативної культури  та соціалізації студентів. Дискусія розвиває: логічне і критичне мислення, навички організації думок,навички усного мовлення, впевненість у собі, здатність працювати в команді, здатність концентруватись на суті проблеми, стиль публічного виступу.

Рольові ігри сприяють розвитку комунікативних навичок, креативного мислення. Вихованню розуміння інших людей, гнучкості у поведінці при взаємодії з людьми. Формується уміння і навички групової взаємодії, підвищується мотивація до навчання. Рольові ігри сприяють самовираженню студентів, що є важливим чинником адекватної позитивної самооцінки особистості. Розвивають уміння по новому глянути на проблему, швидкість та продуктивність мислення.

Дебати – вид роботи ґрунтується на наступних принципах: цілісність, універсальність, варіативність, орієнтація на демократизацію навчального процесу, гуманістичну спрямованість, особистісну орієнтованість та орієнтацію на самонавчання студентів. Дебати сприяють формуванню уміння аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки, здатності до концентрації уваги, терпимості до поглядів, що відрізняються від власного.

Мозкова атака ефективний метод активізації творчої активності.  Відомо, що навчальний процес, який базується на критиці, гальмує творчі процеси. З.Фрейд вважав, що «зустріч кожної людини з проблемною ситуацією ніколи не позбавлена відчуття страху, адже йдеться про те, що слід полегшити усталене, узвичаєне існування та увійти в смугу незвичайного, несвідомого, непередбачуваного». Натомість у мозковій атаці пропонується розмежувати процеси формулювання гіпотез та їх критичне http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgоцінювання.

Мультимедія, предметні комп’ютерні заняття сприяють підвищенню пізнавального інтересу та творчої активності студентів, дозволяють здійснити особистісний підхід та поетапне засвоєння знань, умінь і навичок. Це є третій партнер педагогічної взаємодії, що надає можливість іншим учасникам процесу переробляти великі об’єми інформації. Розвивається образна і зорова пам'ять. Задіються не лише свідомість, а й емоції та вольові якості.

Робота в малих групах – надає можливість залучити усіх студентів до дії, практикує навички між особистої взаємодії, активного слухання. Набуваються навички роботи у команді, пошук компромісу, здатність до http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgспівпраці. Стимулюється розвиток творчої активності. Залучає почуття і емоції, що сприяє засвоєнню інформації на афективному рівні

Психологічна готовність викладача до застосування інформаційно – комунікативних технологій

Готовність педагога  до застосування інформаційно – комунікативних технологій є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. За структурою це складне інтерактивне утворення, що охоплює різноманітні якості, властивості, знання і навички особистості. Як один із компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу.

Джерела готовності до такої діяльності сягають проблематики особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти, виховання та самовиховання.

В умовах сучасної освіти інноваційна діяльність педагога має відповідати основним принципам:

1. принцип інтеграції освіти передбачає посилену увагу до особистості кожного студента, як вищої соціальної цінності суспільства;

2. принцип демократизації зобов’язує до створення передумов для розвитку активності, ініціативи, творчості, зацікавленої взаємодії студентів;

3. принцип диференціації та індивідуалізації освіти налаштовує на забезпечення умов для повноцінного вияву і розвитку здібності кожного студента.

Реалізація цих принципів вимагає переходу від нормативної до інноваційної творчої діяльності. Отже, у структурі професійно  - спрямованої  особистості викладача готовність до інноваційної діяльності є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні для особистісно – орієнтованої освіти проблеми.

Підготовлений до застосування інформаційно – комунікативних технологій викладач має такі професійні та особистісні якості:

  • усвідомлення смислу і цілей освітньої діяльності у контексті актуальних http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgпедагогічних умов сучасної освіти;
  • уміння по новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання;
  • здатність вибудовувати цілісну освітню програму, яка враховувала б індивідуальний підхід до дітей, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири;
  • здатність бачити індивідуальні здібності студента, навчаи відповідно їх особливостям;
  • володіти формами, методами, технологіями даного напрямку;
  • здатність бачити, адекватно оцінювати, стимулювати форми культурного самовираження студентів;
  • уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, розвитку особистіснх якостей студента.

При застосуванні цих технологій викладач виступає як організатор процесу навчання, лідер групи студентів. Студенти ж в свою чергу є активними учасниками процесу, засвоюють усі рівні пізнання(знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). При чому, відсоток студентів, що засвоюють знання є досить  високий – понад 50% в повному об’ємі. Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім – це інтерес самого студента. Значно підсилюється роль особистості педагога.

   Для ефективного – застосування комунікативно – інформаційних методів, у тому числі й для того, щоб охопити увесь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його засвоїти, педагог має ретельно планувати свою роботу, а також:

  • Використовувати методи, адекватні вікові студентів, їхньому досвіду роботи з такими матеріалами.
  • Надавати завдання студентам для попередньої підготовки, прочитати, обміркувати, виконати самостійні творчі завдання.
  • Добирати для заняття такі вправи, які б давали студентам «ключ» для засвоєння теми;
  • Впродовж різних інтерактивних вправ, надавати студентам час для обдумування завдання, щоб вони сприйняли його серйозно. А не виконали механічно.
  • Враховувати темп роботи кожного студента і його здібності.
  • На одному занятті використовувати один – два методи, а не їх калейдоскоп.
  • Проводити неквапливе обговорення за підсумками виконання завдань, в тому числі актуалізуючи раніше вивчений матеріал;
  • Необхідно акцентувати увагу і на іншому матеріалі теми, якого інтерактивна вправа не торкається.

Інноваційною діяльністю займаються творчі педагоги, серед яких можна виділити 3 групи:

Педагоги – винахідники, що приходять до нового в результаті власних пошуків. http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

Педагоги – модернізатори – що вдосконалюють і по новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату.

Педагоги – майстри, які швидко сприймають і досконало використовують, як традиційні, так і нові підходи та методи.

Бути готовим до інноваційної діяльності, це означає перебувати  в такому особистісному стані, який передбачає наявність у педагога мотиваційно – ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними  способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії. Успіх застосування комунікативних технологій залежить від інноваційної компетентності педагога, що включає саме систему мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових технологій у роботі із студентами.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgХарактеристика психологічної готовності до інноваційної діяльності викладача Кордонської А. В.

 В результаті психодіагностичних досліджень (протоколи досліджень додаються), анкетувань, спостереження, психологічного аналізу уроків можна зробити висновок, що викладач Кордонська А. В. має такі якості:

  • Розвинену творчу уяву;
  • Стійку систему знань, що розкривають суть, структуру і види застосування комунікативно – інформаційних технологій у педагогічній діяльності;
  • Уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї з використанням інтелектуальних інструментів і механізмів самореалізації;
  • Психолого – педагогічні знання про освоєння і впровадження цих технологій у систему освіти.

Кордонська А. В. під час навчального процесу вміло реалізує педагогічний гуманізм, що включає довіру до студентів, повагу до їх особистості, гідності, впевненість у своїх можливостях; емпатійне розуміння, а саме прагнення і вміння відчувати їх як саму себе, сприймати внутрішній світ студентів та їх позиції. Під час занять педагог вміло перетворює студентів із слухачів на співтворців педагогічного процесу.

Вміє слухати студента, розвиває міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння та співтворчості.

Викладач  Кордонська Альона Василівна стоїть на творчому рівні сформованості готовності до застосування інформаціно – комунікативних технологій у педагогічній діяльності, що передбачає наявність широких і змістовних знань про нові наукові та новаторські підходи до навчання й виховання, володіння новітніми технологіями та створює свої власні модифікації. Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі є найважливішим орієнтиром у діяльності.

Звертаючи увагу на внутрішню мотивацію та спрямованість Кордонської А. В. можна визначити її гуманістичну(на інтересах студента) а також методичну(на засобах навчання) особистісну цент рацію.

Кордонська А. В. проявляє себе як педагог із розвиненим гнучким критичним мисленням, творчою уявою, вмінням легко маніпулювати об’єктами та ідеями та здатністю розвивати продуктивну конструктивну критику, але не критиканство.

В результаті тестів на професійну спрямованість Кордонська А. В. виявилась організованим, вимогливим, професійно компетентним, неконфліктним, екстравертованим та доброзичливим педагогом. Відрізняється принциповістю, дотриманням моральних норм, реалізує себе за допомогою високоінтелектуальної просвітницької діяльності, несучи студентам моральність, духовність, відчуття свободи.

Використовує демократичний стиль спілкування.

Кордонська А. В. прагне і вміє планувати свій досвід, створює в групі атмосферу довіри, безпеки, виходячи із цінності особи кожного студента, поважає їх гідність, орієнтована на підтримку.

Також викладач має стійку професійно – педагогічну спрямованість, ставить завдання формувати у студентів уміння вчитися, заохочує активні навчальні дії і самоконтроль, розвиває у студентів самостійність і ініціативу. http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протокол

діагностичного дослідження

(індивідуального) №1

від4. 09. 2014р.

Згідно плану (за запитом адміністрації коледжу)

ПІБ Викладач Кордонська Альога Василівна

Використані методи: Методика «Стиль педагогічного спілкування.» http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

Результати дослідження: 27 балів, що визначає демократичний стиль спілкування

Висновки.: Кордонська А. В. використовує у своїй діяльності демократичний стиль діяльності, що базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, за можливістю, побажань студентів, передачі їм частини повноважень. Це стиль заохочення, ініціативи.

 

 

Практичний психолог   Полонська О. В. 

 

                    (Підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpghttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpgПротокол

діагностичного дослідження

(індивідуального) №2

Від 10. 09. 2014р.

За запитом адміністрації коледжу

ПІБ :Викладач Кордонська Альона Василівна

Використані методи: Методика «Оцінка професійної спрямованості педагога»

Результати дослідження: Оцінка проводилась, за 5 шкалами: товариськість, організованість, спрямованість на предмет, інтелігентність, мотивація схвалення. За шкалою товариськість – 5 балів, організованість – 9,

Спрямованість на предмет – 8, інтелігентність – 9, мотивація схвалення - 8

Висновки.: Кордонська А, В. належить до типу педагог – організатор, та педагог – просвітитель.  Реалізує себе за допомогою високоінтелектуальної просвітницької діяльності, а також транслює свої особові здібності в ході проведення різних позакласних заходів. Тому результат її дій виявиться у ході ділової співпраці,колективної зацікавленості, дисципліни.

 

Практичний психолог    Полонська О. В. 

                 (Підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протоколhttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

діагностичного дослідження

(індивідуального) №2

Від10. 09. 2014р.

За запитом адміністрації коледжу)

ПІБ : Викладач Кордонська Альога Василівна

Використані методи: Методика «Визначення професійної компетентності викладача.»

Результати дослідження:  оцінка проводилась за такими показниками: педагогічна діяльність викладача (28балів); педагогічне спілкування викладача(27 балів), особистість викладача(29балів),навченість і навчання студентів(27балів), психологічний аспект педагогічної діяльності(25балів)

Висновки: викладач Кордонська А. В. стоїть на вищому рівні майстерності професійної компетенції.

 

 

Практичний психолог   Полонська О. В. 

 

                       (Підпис)

 

ВИСНОВОКhttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

Педагогічна цінність використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі вивчення дисципліни «Українська література» – підвищити пізнавальний інтерес студентів до їх вивчення, ефективність його опанування студентами. Вони дають можливість кожному студентові, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві та можливість реалізації як майбутнього спеціаліста.

 Інформаційно-комунікативні технології навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати велику за обсягом інформацію у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття конкретного контингенту студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8156/content/2.jpg

  1. Андрєєва О. В. Використання комп’ютерних технологій на уроках і у позакласної роботі // Зарубіжна література в школі. – 2009. – № 18. – С. 32 – 34.
  2. Дудка І. С. Використання мультимедійних технологій у процесі навчання // Завуч. – 2008. – № 31. – С. 10 – 12.
  3. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група BHV, 2006.
  4. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.
  5. Єргіна О. В. Сучасний урок і мультимедійні технології: досвід і перспектива // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2008. – №2. – С. 12 – 14.
  6. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. – №5 – 6.
  7. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. – №5 – 6.
  8. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: Метод, посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. – К.: АП.Н.
  9. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000.
  10. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002.
  11. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004.
  12. Радченко І. Майстер-клас: мультимедійні жанри // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – №8. – С.8-17.
  13. Селевко Г.К. Проектуємо комп'ютерний урок // Відкритий урок. – 2006. – № 3 – 4. – с. 19 – 25.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
3 лютого
Переглядів
404
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку