ПРОЕКТ НА ТЕМУ:"ДИВО ПРИРОДИ- КВІТУЧИЙ САД"

Про матеріал

Мета: виявити зміни чергування фенологічних фаз сезонного розвитку насінних рослин(груші) на досліджуваній території Південного регіону України

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс

експериментально-дослідницьких робіт з природознавства

"Юний дослідник"

Напрямок "Рослини навколо нас"

« Диво природи - квітучий сад »

Виконавець:

Куник Гліб Валерійович учень 5 класу

Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Науковий керівник:

Бевзенко Валентина Василівна, вчитель природознавства

Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

2016 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3-4

РОЗДІЛ І

Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району

1.1.Фізико-географічне положення с. Дніпровське …………………….…....5-6

1.2.Фенологічні фази розвитку плодових дерев………………………………...7

1.3.Види груш досліджуваної ділянки………………………………………...8-9 1.4. Хвороби та шкідники груші………………………………………...…..10-15

РОЗДІЛ ІІ

Спостереження за розвитком груші весною

2.1. Організація та проведення спостереження…………………………….16-17

2.2. Аналіз проведення спостереження……………………………….…….17-18

ВИСНОВОК………………………………………………………………...…...19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………20

ДОДАТКИ……………………………………………………………...…….21-38

ВСТУП

Весна - це та пора року, яку всі чекають, втомившись від зими. Її часто називають довгоочікуваною. Перші ознаки весни, буває, виявляються ще взимку, в лютому: трохи сильніше посвітить сонечко - і починають танути бурульки, дзвенить весела крапель, нагадуючи про наближення весни. Ось вона і прийшла. Квітучий весняний сад. Яка прекрасна картина відкривається нашим очам!
Кілька дивовижних днів у році ви можете стати глядачем цієї казкової вистави без слів, від якої захоплює дух. Голова йде обертом від ніжного запаху. І запах цей постійно змінюється. Ви звертали увагу на те, яка красива квітуча груша? Радісні білі квіти, на тлі яких вже з'явилися молоді зелені листочки на контрастно-темних гілках, які ще тиждень тому були голими.
У кроні квітучої груші гудуть бджоли, і легкий весняний вітерець плавними хвилями доносить до нас тонкий ненав'язливий аромат. Неквапливо, довго визрівають і наливаються медом плоди. А коли з дерева падає дозріла соковита груша - її неповторний запах приваблює бджіл (вже вони-то знають користь в солодощах).
Зніміть з гілки важку прохолодну серпневу грушу, піднесіть до обличчя, вдихніть її аромат, уявіть, як бризне сік і буде танути в роті її ніжна м'якоть. Не поспішайте відкушувати: помилуйтеся ще її формою, відчуєте текстуру.
А яке на диво гарне вбрання осінньої груші! Крона - всі відтінки фарб від лимонного до яскраво-червоного. Особливо яскраві тони виходять на тлі пронизливо-блакитного осіннього неба. Йому контрастом служать темні, майже чорні гілки і стовбур. Спробуйте обійняти стовбур осінньої груші, доторкнутися щокою до потрісканої темної кори: тепло, доброта, любов, мудрість ...

Мені стало цікаво, які насправді відбуваються зміни в природі з приходом весни. Коли прокидаються дерева груші, скільки потрібно часу, щоб вони зацвіли. Ми з моїм керівником вирішили спостерігати за змінами в природі та температурою повітря в районі спостереження. Тому тему моєї роботи:

« Диво природи - квітучий сад » я вважаю актуальною.

Завдання:

1. Вивчити літературу по фенологічним спостереженням

2. Вибрати територію (ділянку) та скласти маршрут спостереження

3. Вибрати за якими сортами груші будемо спостерігати

4. Провести спостереження фенологічних фаз розвитку груші весною

5. Завести щоденник спостережень

Об’єкт дослідження: груша

Предмет дослідження:грушевий сад та фенологічні фази розвитку

Методи дослідження: спостереження в природі,порівняльний аналіз, узагальнення зібраної інформації, опис, фотографування етапів розвитку грушевої бруньки.

Структура роботи складається зі вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури, додатки.

Теоретична та практична значущість роботи полягає в можливості використання її теоретичної частини на уроках природознавства.

РОЗДІЛ І Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району

1.1.Фізико-географічне положення с. Дніпровське

Білозерський район

Дніпровське - селище Білозерського району, центр сільради. Виникло у 1931 році. Розташоване на правому березі річки Кошової за 7 км на захід від районного центра с.м.т. Білозерка і за 23 км від залізничної станції Херсон. Населення – 1230 чоловік.

Територія Білозерського району розташована на Причорноморській западині. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. У будові рельєфу низовини велику роль відіграють долини річок, корінні схили яких ускладнені зсувами. Долина Дніпра утворює велику терасову рівнину. Спостерігається значний похил в бік річки Дніпро і річки Кошової земної поверхні, рельєф місцевості слабо розчленований ярами, які утворилися в результаті ерозійних процесів. Тому в період дощів спостерігається значний змив поверхневого шару ґрунту в р. Кошову. Територія села належить до помірно континентальної, посушливої зони. Влітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії й Балканського півострова, взимку – маси арктичного повітря, що спричиняють ранні осінні й пізні весняні заморозки. Під впливом азіатського антициклону переважають вітри східних напрямків. Зима в основному тепла, малосніжна, осінь і весна переважно сухі та сонячні. Середньорічна температура +10°, максимальна +40°, мінімальна до – 31,5°. Тривалість безморозного періоду – пересічно 179 днів на рік. Сніговий покрив з`являється у третій декаді грудня, зникає на початку другої декади березня. Висота снігового покриву 5 см.

Досліджувана територія розташована у континентальній степовій зоні. Характеризується м’якою малосніжною зимою. Теплим літом, рідкими дощами, переважно зливневого характеру, завдяки яким відбувається змив поверхневого шару ґрунту в річки. [1].

Територія Білозерського району входить до зони степу. На формування ґрунтового покриву мають вплив такі фактори: посушливий клімат, розріджена рослинність, яка покриває територію степу нерівномірно і має поверхневу кореневу систему. Велике значення має «підтягування» до поверхні деякої кількості легко розчинених солей. В тому числі солей натрію. Велику роль відіграє рівнинність місцевості, її безвічність. А також розвинутий мікрорельєф нерівностей, які вимірюються в сантиметрах. Окремі підвищення висихають у першу чергу і до них підходить волога. Як з глибин так і з сусідніх мікрознижень, на поверхні потроху накопичуються легкорозчинні солі. Поступово тут формуються сильно солонцюваті ґрунти, або солонці. На схилах підвищень, кули солі проникають пізніше, з’являються ґрунти менш солонцюваті, а в пониженнях навіть слабо лужні, якими тут є темно-каштанові і каштанові ґрунти. Вони відрізняються від чорноземів меншим вмістом гумусу. У 1883 році Докучаєв відкрив ґрунти сухих степів і назвав їх каштановими. Структура його пороховато -зерниста. Перехідний гумусовий горизонт має крупнозернисту структуру. Степ має властивість до швидкої трансформації: накопиченню поживних речовин та розкладення їх по мінеральних складових. [2,с. 32-41].

1.2.Фенологічні фази розвитку плодових дерев

Щоб виріс сад, потрібні не дні, а роки!

Тепло душі і ніжність ваших рук.

Щоб опанувати мистецтвом садівника,

чимало треба вивчити наук!

Усі садові плодові рослини належать до листопадних. Протягом року вони проходять два життєвих періоди: період вегетації та період спокою. Кожен з них у свою чергу поділяється на фенологічні фази. Ці фази повторюються щороку, щоразу в певну фенологічну фазу відбуваються різні зміни в усіх органах і тканинах рослин. Ці зміни бувають як морфологічними, що стосуються форми й зовнішнього вигляду, так і фізіологічними, при яких змінюються біохімічні процеси, що відбуваються в рослині. Тривалість окремих фенологічних фаз і всього періоду спокою або вегетації не буває однаковою щороку. Вона залежить від умов довкілля: температури, вологості, погодних змін. В основі фенологічного розвитку рослин лежить спадково закріплена ритмічність і періодичність фізіологічних процесів , що отримала назву біологічних , чи фізіологічних , годин. Проте динаміка настання фенофаз , терміни початку , закінчення і тривалість фенологічних циклів у рослин перебувають під постійним і потужним впливом сезонних змін географічного середовища (природи) і насамперед сезонності кліматичних умов ( закономірного чергування на Землі сезонів з різною тривалістю дня і ночі , теплих і холодних , дощових і сухих) , пристосовуючись до яких рослини істотно змінюють ритміку процесів росту і розвитку , свій фенологічний стан . У теплі або дощові сезони рослини вегетують, в холодні або сухі впадають в спокій. Під впливом сезонних змін погодних умов у рослин різко змінюється динаміка їх ростових процесів . Тому фенологічний розвиток рослин розуміють як їх сезонний розвиток .В нашій роботі ми керувалися програмою фенологічних спостережень над деревними рослинами, зокрема,тією її частиною, яка стосується розвитку бруньок.[4,с 276-280].

1.3.Види груш досліджуваної ділянки

Талгарська красуня

Осінній сорт. Дерево середньоросле, крона ширкопірамідальна, середньої густини, зі звисаючими гілками. Пагони середньої товщини, прямі, неопушені, коричневого кольору. Чечевичок багато, середньої величини, добре помітні. Бруньки великі, конічної форми, неопушені, притиснуті. Листя великі, яйцевидної форми, загострені, темно-зелені, гладкі, блискучі. Листова пластинка злегка увігнута "човником", неопушена, по краю зазубренность дрібнопильчата. Черешок довгий. Плоди вище середньої величини, подовжено-грушоподібної, пляшкової форми, зверху іноді скошені. Шкірочка гладенька, блискуча, масляниста, світло-жовта з яскравим червоним рум'янцем на сонячній стороні на більшій половині плода. Плодоніжка середньої довжини і товщини, злегка вигнута. Воронка дуже дрібна, у деяких плодів зовсім відсутня. М'якоть кремова, середньої щільності, хрустка, дрібнозерниста, дуже соковита, солодка, доброго смаку.

Знімна зрілість плодів настає в кінці вересня, споживча в жовтні-листопаді. Пізній збір врожаю для цього сорту небажаний. Плоди, зняті раніше, краще зберігаються. Плоди міцно тримаються на дереві, стійкі до натиску.

Зимостійкість і посухостійкість дерев досить висока. Характеризується високою стійкістю до грибкових хвороб. [5,с 113-115].

Ноябрьська зимова

Зимовий сорт. Дерево сильноросле, округло-пірамідальної форми.

Пагони досить товсті, злегка колінчаті, зеленувато-бордові. Листя середньої величини, округло-витягнутої форми, з щільною платівкою і мілкопільчатою або майже цільними краями. Верхня частина пластинки густо-зелена, нижня білосовато-зелена без опушення. Плоди дрібні яйцевидної форми, ребристі, злегка нерівнобокі, з поздовжніми глибокими борозенками, плід розділений на кілька нерівних часточок. Нижня основа тупа, як би зрізана, нерівно. Основне забарвлення зеленувато-жовте, на сонці мають вигляд бордового рум'янцю. Підшкірні крапки численні, дрібні, світло-коричневі. Воронка вузька, неглибока. Плодоніжка злегка вигнута, товста, середньої довжини і товщини, темно-коричнева. Верхня постава злегка скошена, нерівна, з невеликим поглибленням. Чашечка дрібна і вузька. М'якоть біла, соковита, злегка масляниста, приємного кислувато-солодкого смаку з сильним ароматом. Дозрівають плоди в кінці листопада, стають придатними для споживання через місяць і зберігаються до кінця грудня.

Відносно висока зимостійкість і стійкість до опіків дерев, регулярне плодоносіння, міцне прикріплення плодів, які не обпадають при сильних вітрах.

Характеризується високою стійкістю до грибкових хвороб. [5,с 76-78].

1.4. Хвороби та шкідники груші

Аби щороку отримувати повноцінний урожай в саду, необхідний захист плодових дерев від шкідників і хвороб.

За статистикою, з вини шкідників і різних хвороб щорічно садівники недоотримують 30-40% плодів. Там де захист плодових дерев зовсім ігнорується, урожай часто гине повністю або плоди виявляються настільки пошкодженими, що зовсім не підходять до вживання.

Пошкоджені хворобами і шкідниками рослини не тільки знижують урожай, але і стають менш стійкі до несприятливих факторів навколишнього середовища і передчасно гинуть.

Наукою і практикою встановлено, що успішний захист плодових дерев від шкідників і хвороб можлива лише за допомогою комплексного підходу, який включає в себе агротехнічний, механічний, хімічний і біологічний способи боротьби з шкідниками і хворобами.

Хвороби груші:

Парша

Ця хвороба вражає груші різних сортів незалежно від регіону і клімату зростання. Особливо часто вражає дерево під час рясних дощів, тобто, коли підвищена вологість, наприклад, в першу половину літа. Парша проявляється на листках у вигляді жовто-коричневих плям, які здаються, як наліт. Обумовлено захворювання діяльністю спороносних грибів. Найчастіше ця хвороба вражає нижній край листа .Якщо вчасно хворобу не вилікувати, плоди, особливо на ранніх стадіях дозрівання, набувають потворну форму, також можуть братися чорними плямами, тріскатися. [3,с 80].

Борошниста роса

Це ще одне захворювання груші, викликане діяльністю грибів. При цьому ці екземпляри вражають не тільки листя, але і пагони, квітки і плоди. Помітити перші ознаки хвороби садівники можуть, як тільки розпустяться перші листя і суцвіття. Вони покриваються сірувато-білим (борошнистим) нальотом, який з часом набуває рудуватий відтінок. Уражені листки і квітки швидко сохнуть і відпадають. Така ж доля наздоганяє і уражені пагони, які також засихають.

Біла плямистість (септоріоз) листя

Як вже зрозуміло з назви, ця хвороба вражає листя груші. В результаті на поверхні листа з'являються численні дрібні плями з темною бурою облямівкою. Уражені дерева не тільки набувають хворий вигляд, але і різко втрачають листя (як восени), можуть взагалі скинути всю крону, а також втрачають імунітет і знижується зимостійкість. Не рідко саме після цієї недуги пропадають багато дерев груші. [3,с 82].

Плодова гниль (моніліоз)

Ця хвороба вражає виключно самі плоди. Але, не дивлячись на це за ступенем шкоди, якухворба надає саду і окремим деревам, вона перевершує навіть паршу, так як ці плоди вже зовсім не придатні до вживання. Звичайно, гнилу грушу їсти не тільки не можливо, а й небезпечно. Найчастіше це захворювання з'являється з маленької плямочки, тому при перших проявах, Моніліоз слід швидко вилікувати. [3,с 86].

Шкідники Груші

Що стосується шкідників, то, звичайно ж, їх дуже багато живе в наших садах. Шкідники не такі небезпечні, як хвороби, але також згубно впливають на наш урожай і стан дерев.

Грушева медяниця(листоблішка) (Psyllaругі L.)

psylla_pyrisuga

Судячи з назви вже зрозуміло, що саме цей шкідник найбільш часто вражає наші дерева. Цю комаху ще також називають медяницею і вражає вона грушу ще до розпускання бруньок. З землі після зимівлі комаха виповзає на дерево і харчується соком бруньок. При висмоктуванні клітинного соку деформуються листя, а самі плоди отримують дерев'янисту консистенцію і набувають потворний вигляд. Усі пошкоджені гілки засихають разом з листям і плодами. При пошкодженні кори листоблошки дерево виділяє липку солодку рідину, яка називається медяна роса. Вона рясно стікає по стовбуру, по гілках і потрапляє на грунт, розмножуючи там ще більшу кількість шкідників. [3,с 32].

Плодова галиця грушева (Contarinia pyrivora)

gallica_grushevaya

Дорослі особини цієї комахи нагадують невеликих комарів, тому в зав'язі хворого дерева їх можна виявити навіть неозброєним оком. Вони також вражають груші в ранній весняний період, виходячи що з землі в пошуках їжі. Що найцікавіше, що проникаючи в зав'язь, галиці залишаються жити там до самого дозрівання плоду, які на відміну від здорових, дозрівають дуже швидко. Також часто уражені зав'язі засихають, кривляться і падають на землю. Як не дивно, але всього за місяць свого існування цей шкідник може зіпсувати від від 50 до 90% плодів. Різновид плодової галиці листяна вражає не тільки плоди, але і пагони і листя, які також засихають і опадають.[3,с 34]

Грушева плодожерка [Laspeyresia (Carpocapsa) pyrivora]

Як вже зрозуміло з самої назви, ці шкідники вражають тільки самі плоди груші. За зовнішнім виглядом це комаха нагадує невеликого метелика з сірими крилами. Дорослі гусениці, що живуть на дереві, мають довжину приблизно 2 сантиметри білий колір і коричневу голову. Розвиваються і живуть плодожерки в опалому листі і в землі під деревом на глибині до 15 сантиметрів. Гусениці, які вражають дерево, заповзають всередину плодів і харчуються їх насінням.

Звичайно, це ще не всі хвороби і шкідники груші, але ті, які ми назвали, дуже часто зустрічаються. У будь-якому випадку регулярно оглядайте дерева, стан їх листя, кори, суцвіть, плодів. Навіть при самих невеликих змінах слід вживати заходів, адже всі хвороби і шкідники дуже швидко розвиваються. [3,с 36].

РОЗДІЛ ІІ Спостереження за розвитком груші весною

2.1. Організація та проведення спостереження

Ми вирішили провести спостереження за чергуванням розвитку фенологічних фаз груші весною. Для цього ми визначили маршрут та ділянку в грушевому саду агрофірми радгоспу «Білозерський» бригади №8 (див. Додаток А). Місце знаходження ділянки – Південно-східний схил. Сад відкритий північним вітрам а також весняним туманам і холодним заморозкам. Кожного року бувають по 3-4 заморозки, останній може бути 5 травня. Сад закладений у 2013 році. Схема посадки дерев 4м х1м ділянка S=11,58 га. На даній площі висаджено два сорти груші: осінній - Талгарська красуня (самоопилювач); (див. Додаток Б). зимовий сорт – Ноябрьська (опилювач Талгарська красуня).(див. Додаток В).

Були вибрані сорти груші, які відрізняються строком цвітіння та поділяються на осінні та зимові строки дозрівання. Кожен ряду саду пронумеровано, ми відмітили по 10 дерев кожного сорту, де будемо проводити спостереження (див. Додаток Г ). Допомогу при виборі сортів ми отримали від бригадира Велька Івана Івановича Контроль за розвитком бруньок проводили з інтервалом у 7 днів у березні та 3-5 днів у квітні-травні. Вели щоденник спостережень (див Додаток Д). Дані заносили до щоденника спостережень (див. Додаток Е).

Вели календар природи, де відмічали температуру повітря та напрям вітру кожного дня протягом трьох місяців(березень, квітень, травень) 2015 року (див. Додаток Ж).

Зупинилися на наступних об'єктах:

1.Осіній сорт груші

Талгарська красуня – 32-42 ряд

2. Зимовий сорт груші

Ноябрьська зимова -43-53 ряд

У нашій роботі ми використовували такі методи :

Класичний метод фенологічних спостережень (реєстратор терміну). Сутність його в знаходженні дати настання сезонного явища в даному місці.

Первинний описовий метод фенологічних спостережень. Він полягає в тому, що фенологічний стан об'єкта з його допомогою характеризується без яких-небудь підрахунків.

Метеорологічний метод. Погодні зміни температури повітря та напрям вітру. А більш детальні метеорологічні дослідження нам були люб’язно надані агрономом цеху садівництва агрофірми радгоспу «Білозерський» Федорчуком Сергієм Володимировичем з метеостанції яка знаходиться у селі Дніпровське. Дані напряму вітру оформлено в «розу вітрів» (див. Додаток К).

Природні явища за якими вели спостереження - фотографували і робили записи в щоденнику.

2.2. Аналіз проведення спостереження

Нами було проведено вивчення малого життєвого циклу рослин двох сортів грушевого саду, про які в роботі ми проводили опис. По типу швидкості розвитку бруньок вони поділяються на осінні та зимові сорти. У результаті проведених спостережень ми з’ясували, що цикл розвитку плодових бруньок груші проходить у декілька стадій (див. Додаток Л). У нашому регіоні він триває 30-35 днів. Таким чином за даними таблиці видно, як чергуються фази розвитку груші (див. Додаток М).

У ході спостереження за деревами було з’ясовано:

набухання плодових бруньок було помічено 28 березня при t +7 у осіннього сорту груші Талгарська красуня у зимового сорту Ноябрьська зимова 30 березня t -+10 (поява на брунькових лусочках опушення).
поява розпускання бруньок Талгарська красуня – 3 квітня t +9 Ноябрьська зимова – 6квітня t +10 (поява кінчиків листя між лусочками).
щільне суцвіття Талгарська красуня – 8 квітня t+6

Ноябрьська зимова – 11 квітня t +21 (суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з’єднані разом).

поява віночків Талгарська красуня – 15 квітня t +13

Ноябрьська зимова – 18 квітня t +17 (бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного).

Бутонізація Талгарська красуня – 20 квітня t+6

Ноябрьська зимова – 26 квітня t +23 ((бутони відокремилися один від одного видно центральний бутон)

Поява цвітіння Талгарська красуня 27 квітня t +22 Листопадова зимова - 01 травня t +19 (70% квіток)
цвітіння Талгарська красуня 04.травняt +19 Ноябрьська зимова - 10 травня t +21 (100% квіток)
закінчення цвітіння Талгарська красуня 18 травня t+20 Ноябрьська зимова 25 травня t+29 (пелюстки обсипались) (див. Додаток Н).

За нашими спостереженнями можемо сказати, що початок розвитку плодових бруньок цьому році розпочався при температурі +7. У осіннього сорту груші фенологічні фази починають чергуватися раніше на 3-5 днів і закінчується цвітіння швидше. Зимовий сорт груші закінчують цвісти на 5-7 днів пізніше. Дані спостережень в таблиці ( див. Додаток П). Фенологічні фази осіннього сорту груші. (див. Додаток Р). Фенологічні фази зимового сорту груші. (див. Додаток С). Отримані результати переконливо показують як різні сорти груші мають неоднаковий період розвитку фенологічних фаз і що для початку цього явища потрібні певні погодні умови.

ВИСНОВОК

У даній роботі представлені відомості про фенологічні особливості розвитку грушевого саду.

Ми дізналися, що рослини володіють багатьма пристосуваннями, які дозволяють їм виявляти зміни в оточуючому середовищі , реагують на них чергуванням періодів розвитку. Проведені спостереження показали, що осінній сорт груші починає розвиватися раніше,а зимовий сорт цикли проходять на 3-5 днів пізніше. Із пояснень бригадира ми зрозуміли, що в саду необхідно проводити фенологічні спостереження, бо вони допомагають боротися з хворобами та шкідниками саду.

У результаті дослідницької роботи ми навчилися проводити фенологічні спостереження в природі, складати щоденник спостережень. У 2016 році плануємо продовжити спостереження за розвитком та дозріванням груш.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Атлас Херсонської області

2.Кваша С.В., Бойко В.М./Херсонська область. Природа населення господарство:Посібник.-Херсон:Айлант, 2004.-82 с.:іл.

3.Коханець.О. М., Проць Р. Р. Шкідники та хвороби плодових та ягідних культур : навч. посібник / О. М.Коханець,, Р. Р. Проць. – Львів : Укр. технології, 2006. –192 с.

4. Куян В.Г. Плодівництво .- К: Аграрна наука, 1998. - 472 с.

5. Опалко А.І. Селекція плодових і овочевих культур. / А.І. Опалко, Ф.О. Заплічко. – К.: Вища школа, 2000. – 440 с.:іл

ДОДАТКИ

Додаток А

Ділянка спостереження

$G:\дослідник\IMG_2499.JPG$

Додаток Б

$G:\дослідник\IMG_2491.JPG$

Додаток В

$G:\дослідник\IMG_2495.JPG$

Додаток Г

$G:\дослідник\IMG_2497.JPG$

Додаток Д

$G:\дослідник\IMG_2493.JPG$

$G:\дослідник\IMG_2503.JPG$

Додаток Е

Щоденник спостережень

Сторінка з щоденника фенологічних спостережень

Додаток Ж

Календар температури повітря

Березень 2013 рік

Квітень 2013 рік

Травень 2013 рік

Додаток К

«Роза вітрів» Березень

«Роза вітрів» Квітень

«Роза вітрів» Травень

Додаток Л

Фенологічні фази розвитку груші

Додаток М

Таблиця 2.1.

№		Дата спостереження	Подія яка відбувалася в природі
1		01.03.15.	Сплячі бруньки
2		10.03.15.	Сплячі бруньки
3		17.03.15.	Сплячі бруньки
4		24.03.15.	Сплячі бруньки
5		28.03.15.	Було помічено набухання плодових бруньок на груші сорту Талгарська красуня
6		30.03.15.	Було помічено набухання плодових бруньок на груші сорту Ноябрьська зимова
7		03.04.15.	Розпускання бруньок (поява кінчиків листя між лусочками) осінній сорт груші
8		06.04.15.	Розпускання бруньок (поява кінчиків листя між лусочками) зимовий сорт груші
9		08.04.15.	Щільне суцвіття (суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з’єднані разом) осінній сорт груші
10		11.04.15.	Щільне суцвіття (суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з’єднані разом) зимовий сорт груші
11		15.04.15.	Поява віночків(бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного) осінній сорт груші
12		18.04.15.	Поява віночків(бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного) зимовий сорт груші
13		20.04.15.	Бутонізація (чашолистики розвернулися і добре видно білі пелюстки) осінній сорт груші
14		26.04.15.	Бутонізація (чашолистики розвернулися і добре видно білі пелюстки) зимовий сорт груші
15		27.04.15.	Початок цвітіння( починає розцвітати)осінній сорт груші
16		01.05.15.	Початок цвітіння ( починає розцвітати)зимовий сорт груші
17		04.05.15.	Цвітіння (бутони розкрилися) осінній сорт груші
18		10.05.15.	Цвітіння (бутони розкрилися) зимовий сорт груші
19		18.05.15.	Закінчення цвітіння (пелюстки обсипались) осінній сорт груші
20.	25.05.15.		Закінчення цвітіння(пелюстки обсипались) зимовий сорт груші

Додаток Н

Розвиток груші

Фази розвитку груші

Брунька у спокою 2. Набухання бруньки

Груша

3.Розпушування бруньок4.Щільне суцвіття

бутоны яблони маньчжурской

5.Поява віночків 6.Поява бутонів

В период цветения с цветков груши обыкновенной можно собрать большой объем нектара
7.Початок цвітіння 7.Цвітіння

8.Закінчення цвітіння

Додаток П

Таблиця 2.2.

Сорт груші	Набухання бруньок	Розпускання плодових бруньок і цвітіння
Сорт груші	Набухання бруньок	Початок розпускання плодових бруньок	Початок цвітіння	Кінець цвітіння
Осінній сорт груші
Талгарська красуня	28.03.15.	03.04.15.	27.04.15.	18.05.15
Зимовий сорт груші
Ноябрьська зимова	30.03.15.	06.04.15.	01.05.15.	25.05.15.

Додаток Р

Таблиця 2.3.

№	Рослина в якої відзначається явище	Остання дата, коли явище не спостерігалося	Дата початок явища	Дата масового явища	Дата закінчення явища
	Груша Талагарська красуня	Остання дата, коли явище не спостерігалося	Дата початок явища	Дата масового явища	Дата закінчення явища
1.	Набухання бруньок	27.03.15	28.03.15.	30.04.15	02.04.15
2.	Поява розпускання бруньок	02.04.15.	03.04.15.	05.04.15.	08.04.15.
3.	Щільне суцвіття	06.04.15.	08.04.15.	10.04.15.	15.04.15.
4.	Поява віночків	13.04.15.	15.04.15.	18.04.15	20.04.15.
5.	Бутонізація	19.04.15.	20.04.15.	22.04.15.	27.04.15.
6.	Початок цвітіння	26.04.15.	27.04.15.	25.04.15.	04.05.15.
7.	Цвітіння	03.05.15.	04.05.15.	06.05.15.	18.05.15.
8.	Закінчення цвітіння	17.05.15.	18.05.15.	17.05.15.	20.05.15.

Фенологічні фази осіннього сорту груші

Додаток С

Таблиця 2.4.

№	Рослина в якої відзначається явище	Остання дата, коли явище не спостерігалося	Дата початок явища	Дата масового явища	Дата закінчення явища
	Ноябрьська зимова	Остання дата, коли явище не спостерігалося	Дата початок явища	Дата масового явища	Дата закінчення явища
1.	Набухання бруньок	28.03.15	30.04.15.	02.04.15	06.04.15
2.	Поява розпускання бруньок	05.04.15.	06.04.15.	05.04.15.	11.04.15.
3.	Щільне суцвіття	10.04.15.	11.04.15.	12.04.15.	18.04.15.
4.	Поява віночків	16.04.15.	18.04.15.	20.04.15	26.04.15.
5.	Бутонізація	24.04.15.	26.04.15.	28.04.15.	01.05.15.
6.	Початок цвітіння	30.04.15.	01.05.15.	03.05.15.	10.05.15.
7.	Цвітіння	08.05.15.	10.05.15.	11.05.15.	25.05.15.
8.	Закінчення цвітіння	23.05.15.	25.05.15.	23.05.15.	27.05.15.

Фенологічні фази зимового сорту груші

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Бевзенко Валентина Василівна

Пов’язані теми

Природознавство, 5 клас, Інші матеріали

Додано

10 липня 2018

Переглядів

2349

Оцінка розробки

Відгуки відсутні