Урок на тему: "Методи вивчення природи з практичною роботою "Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових досліджень""

Урок з природознавства для учнів 5 класу

«Методи вивчення природи»

Мета:

•                   навчальна: формувати знання про методи дослідження природи, повторити, узагальнити та систематизувати знання про природу набуті в початковій школі, повторити природничі науки та їх взаємозв’язок;
•                   розвивальна: сприяти розумінню цінності знань про природу у повсякденному житті, розвитку допитливості та спостережливості;

•                   виховна: виховувати відповідальність, повагу до себе та інших.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, прилади для вимірювання, смартфони дітей для виконання он-лайн тесту (роздруковані варіанти для дітей, які не мають), матеріали для практичної роботи, картки із підсумковими завданнями.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Привітання дітей. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Актуалізація знань

Виконання он-лайн тесту «Природничі науки». Вчитель на дошці, в презентації або за допомогою соціальних мереж передає учням посилання на тест (Наприклад тест на online-test-pad: https://onlinetestpad.com/hoetrdcqp3lna).

Бесіда з перевіркою та корекцією відповідей тестування.

ІІІ. Мотивація учнів

Людина в усі часи прагнула досліджувати та пізнавати природу та використовувала для цього різні способи. Давайте подумаємо, які способи використовувала і успішно використовує людина?

Прийом «Мозковий штурм»

Вчитель записує на дошці усі ідеї дітей, та шляхом голосування обираються найбільш імовірні.

ІV. Засвоєння нових знань

Оголошення мети та завдань уроку.

 

1. Розповідь вчителя з паралельним заповненням схеми разом з дітьми.

З давніх давен люди слідкували за незвичними явищами довкола себе. Так наприклад древні картографи помічали певні зміни на зоряному небі, інші вчені помічали зміни у поведінці тварин в залежності від погоди, чи інших умов, тож люди почали робити певні висновки на основі своїх приміток. Такий метод (спосіб) дослідження природи назвали – спостереженням – метод дослідження, за якого дослідник не втручається в досліджуване явище, а лише фіксує результати.

Спостереження – це один з найперших методів вивчення природи, яким вчені користуються й досі. Географи спостерігають за погодою та зміною клімату використовуючи метеорологічні прилади; хіміки спостерігають за перетворенням речовин; біологи – за змінами у поведінці тварин, та за життєдіяльністю рослин; астрономи спостерігають за переміщенням небесних тіл по небосхилу.

Проте інколи самих спостережень недостатньо. Тож вчені користуються ще одним методом – експеримент. Експеримент – це такий метод досліджень, за якого дослідник самостійно встановлює умови для досліджуваного явища.

Так наприклад: селектори висіюють різне насіння в ґрунт з різною кількістю добрив, щоб простежити, яке насіння буде краще проростати в певних умовах; біологи створюють експериментальні умови, щоб дослідити поведінку тварин; фізики ставлять експерименти, аби довести певну теорію і так далі.

Але будь-який експеримент не обійдеться без вимірювання вихідних і отриманих даних для порівняння! Тож наступний метод дослідження природи – вимірювання. Виміряти – означає співставити, порівняти з еталоном, а еталон – це зразок для вимірювань.

2. Практична робота № 2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових  спостережень і дослідів»

Мета: навчитись розрізняти обладнання для дослідження природи, та навчитись ним користуватись.

Обладнання: вимірювальні та збільшувальні прилади (лінійка, лупа, термометр, барометр, годинник, терези, бінокль, мікроскоп, секундомір, мірний стакан), лабораторний посуд (пробірки, хімічний стакан, колби, скляна паличка), підручник, роздатковий матеріал про прилади, зошити або картки з практичною роботою.

Діти діляться на три групи: Вимірювальні прилади, збільшувальні прилади, метеорологічні прилади; кожна група отримує 1 інструктивну картку, 1 інформаційну картку (для усіх груп однакові) та картку із завданнями практичної роботи на кожного учня див. Додаток А. Інструктивну картку можна замінити слайдом презентації.

Хід роботи:

1. Сформулюйте правила безпеки під час практичної роботи див. Додаток Б.
2. Розгляньте інструктивні картки Практичної роботи в групах див. Додаток В.
3. Заповніть картки із завданнями.
4. Зробіть висновок про групу приладів та їх використання.
5. Презентуйте свою роботу класу.

Завдання 1. Використовуючи підручник та інформаційні картки заповніть групову схему приладів та презентуйте її в класі. Заповніть усі схеми приладів.

Завдання 2. Використовуючи підручник та інформаційні картки (Додаток В) заповніть таблицю.

Завдання 3. Зробіть висновки.

V. Підсумки  уроку. Рефлексія

Учні отримують картки із назвами груп приладів та зображеннями самих приладів. Завдання з’єднати правильні відповідності лініями див. Додаток Г.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 3 підручника.
2. Виконати дослідницький практикум після параграфа.
3. Творче завдання: знайти інформацію щодо стародавніх приладів різних народів.

 

 

Додаток А.

Практична робота № 2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових  спостережень і дослідів»

Мета: навчитись розрізняти обладнання для дослідження природи, та навчитись ним користуватись.

Хід роботи:

Завдання 1. Використовуючи підручник та інформаційні картки заповніть групову схему приладів та презентуйте її в класі. Заповніть усі схеми приладів.

Група «Вимірювальні прилади»

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

 

Група «Збільшувальні прилади»

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

Група «Метеорологічне обладнання»

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Використовуючи підручник та інформаційні картки заповніть таблицю.

«Дослідження приладами»

№	Назва приладу	Що досліджує?	Одиниці виміру
1.	Терези	Вимірює вагу	мг, г, кг
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.

Висновки до практичної роботи: На практичній роботі ми дізнались про ___ _______________________________________, та навчились_______________ __________________________________________________________________.

Збільшувальні прилади, такі як _________, ___________, ___________ - потрібні для___________________________________________. Вимірювальні прилади: _________,___________,___________ - використовують для________ _______________________. Метеорологічне обладнання, наприклад ________, __________, ____________ - використовують для________________________.

Додаток Б.

Правила безпеки під час практичної роботи

Перед початком занять:

• підготуйте до роботи своє робоче місце, прибравши усі непотрібні предмети для виконання завдання;
• чітко визнач порядок і правила безпечного проведення досліду;
• звільни робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів;
• перевір наявність і надійність посуду, приладів та іншого обладнання, необхідного для виконання завдання;
• починай виконувати завдання лише з дозволу вчителя;
• виконуй лише роботу, що передбачена завданням або доручена вчителем, застосовуй обладнання тільки за призначенням;
• починай виконання завдання тільки з дозволу вчителя.

 

Під час заняття.

1. Не відволікайтесь самі та не відволікайте інших від роботи.
2. Не нюхай об’єкти дослідження, не визначай їхні смакові якості, будьте обережними: можливі алергічні реакції.
3. Під час виконання робіт, у процесі яких нагрівають рідини в пробірках, закріплюй їх у затискачах штатива або тримачах пробірок.
4. Під час нагрівання не спрямовуй отвір пробірки на себе або тих, хто поруч, щоб уникнути опіків.
5. Обережно поводься зі скляним посудом. Якщо він розбився, не збирай уламки руками, а змітай їх щіткою в призначений для цього совок.
6. У випадку пошкодження електричного обладнання відімкни його від електромережі й повідом учителя.
7. У випадку травми негайно звернися до вчителя.

 

Закінчивши роботу:

• прибери робоче місце;
• здай учителю навчально-наочні посібники та прилади, якими ти користувався під час роботи; 
• обов'язково ретельно помий руки з милом.

 

 

 

 

 

Додаток В.

Інструктивна картка

 

Практична робота № 2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових  спостережень і дослідів»

Мета: навчитись розрізняти обладнання для дослідження природи, та навчитись ним користуватись.

Обладнання: вимірювальні та збільшувальні прилади (лінійка, лупа, термометр, барометр, годинник, терези, бінокль, мікроскоп, секундомір, мірний стакан), лабораторний посуд (пробірки, хімічний стакан, колби, скляна паличка), підручник, роздатковий матеріал про прилади, зошити або картки з практичною роботою.

Хід роботи:

1. Сформулюйте правила безпеки під час практичної роботи.
2. Розгляньте інструктивні картки Практичної роботи в групах.
3. Виконайте завдання 1.
4. Зробіть висновок про групу приладів та їх використання.
5. Презентуйте свою роботу класу.
6. Виконайте завдання 2.
7. Виконайте завдання 3.

Завдання 1. Використовуючи підручник та інформаційні картки заповніть групову схему приладів та презентуйте її в класі. Заповніть усі схеми приладів.

Завдання 2. Використовуючи підручник та інформаційні картки заповніть таблицю.

Завдання 3. Зробіть висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

1. Лінійка — найпростіший прилад для вимірювання довжини. Зазвичай лінійка має нанесені поділки, кратні тим одиницям вимірювання довжини (сантиметри, дюйми), які використовуються для вимірювання відстаней.

Лінійки зазвичай виготовляють з пластику або дерева, рідше з металів.

Найчастіше лінійку використовують для вимірювання та побудови прямих ліній при викладанні в школі та для побудови технічних креслень. В геометрії та картографії лінійка використовується тільки для проведення прямих ліній, вимірювання відстані по лінійці вважається грубим (для точнішого вимірювання відстань вимірюють вимірювальним циркулем, який потім прикладають до лінійки).

2. Ва́ги — пристрій для зважування предметів, речовин або визначення ваги тіла. Різновид з коромислом називають терези́, аналогічний пристрій маленького розміру (для аптек) — терезки, пристрої для ручного зважування — кантар або безмін.
3. Мі́рний цилі́ндр, мензу́рка — лабораторна посудина з позначеними на ній поділками, якою вимірюють невеликі об'єми рідини.
4. Штангенци́ркуль — універсальний штангенінструмент, призначений для вимірювань з високою точністю зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів, а також глибин отворів. Штангенциркуль — найпопулярніший інструмент вимірювання у всьому світі. Завдяки простоті конструкції та зручності в роботі, він — найулюбленіший в прецизійному вимірюванні. Дерев'яні штангенциркулі використовувалися вже на початку XVII століття. Перші справжні штангенциркулі з ноніусом з'явилися тільки в кінці XVIII століття в Лондоні.

Цікавий факт: в сучасній німецькій мові слово «штангенциркуль» відсутнє. Німецькою штангенциркуль називається Messschiebe або Schieblehre — відповідно, «розсувний вимірник» або «розсувна лінійка».

5. Годинник — пристрій для вимірювання часу.

Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт піскових або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.

Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.

Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму.

6. Телеско́п (заст. — далекогля́д, далековид) — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був вперше сконструйований у 1608 році трьома винахідниками — Гансом Ліпперсгеєм, Захарієм Янсеном та Джейкобом Метьюсом. Значно вдосконалений Галілео Галілеєм у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).
7. Лу́па або збі́льшувальне скло — оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Використовується у багатьох областях людської діяльності, у тому числі у біології, медицині, археології, банківській і ювелірній справі, криміналістиці, при ремонті годинників та радіоелектронної техніки, а також у філателії, нумізматиці та боністиці.
8. Біно́кль — оптичний прилад, складений з двох паралельно з'єднаних зорових труб. Застосовують його для спостереження віддалених предметів. Є два типи біноклів: театральний і польовий.
9. Зорова (далекоглядна) труба́ — оптичний прилад, призначений для спостереження віддалених об'єктів, складається з об'єктива, який створює дійсне зображення предметів, та окуляра для збільшення цього зображення. Один із перших пристроїв для спостереження.
10. Мікроско́п — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному зображенні.
11. Гігрометр, також вологомір — прилад для вимірювання величин, який характеризує вологість речовини в газоподібному стані.
12. Баро́метр — прилад для вимірювання атмосферного тиску. Також може застосовуватися як альтиметр, для вимірювання висоти над рівнем моря.
13. Флю́гер  — прилад для визначення напрямку і швидкості вітру, один з давніх винаходів людства.
14. Опадомі́р або плювіо́метр — метеорологічний прилад для вимірювання кількості опадів. Складається з дощевимірювального відра (площа 200 см², висота 40 см), дощевимірювального стакана і спеціального захисту з 16 пластин (конструкція В. Д. Третякова). Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води. Задля постійної реєстрації (наприклад, у віддалених малодоступних місцях) використовують плювіографи, прилади безперервної реєстрації кількості опадів.
15. Снігова рейка або снігомір – спеціальний метеорологічний пристрій для вимірювання висоти та густини снігового шару.

 

Додаток Г

Картка із завданням:

Поєднай лінією логічні пари.

 

 

	Збільшувальні прилади
Гігрометр	Вимірювальні прилади	Барометр
	Метеорологічне обладнання
Опадомір		Флюгер