Проект-презентація "Моє село - краплиночка на карті України"

Моє село – краплиночка на картіУКРАЇНИІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ ПРОЕКТс. БИКІВЦІ

БИК ІВЦ ІМоє село - високе зроду. Тут сонце сходить з-за вершин. В моїм селі початок дихання народуІ ніжних росяних краплин. Моє село, мов гілки глоду. Тут б'ється серденько дібров. В моїм селі співзвучно будь-якій погоді. В серцях горить і віра, і любов. Моє село – дзвіниця роду. Тут батько, мати й первоцвіт. В моїм селі зірниці падають на воду,Аби світлішим був весь світ. Моє село – колосся в полі,Тут хліб росте весь Божий рік. В моїм селі в небесних шатах ходить доля,Щоб не згубився в буднях вік.

БИК ІВЦ ІІсторія малої батьківщини – це частина нашої великої УКРАЇНИСело Биківці входить до Шумської ОТГ, що знаходиться в Тернопільської області. Розташоване на березі р. Кума, за 6 км від м. Шумськ. Запам’ятай: історія потрібна. Для тих, що після наших днів прийдуть…Володимир Остап’юк. У кожного народу настає час, коли виникає потреба оглянутися назад, відчути причетність до тієї великої спадщини, яка залишилася нам від минулого, і запитати себе: «Хто ми такі є?»,  «Що ми знаємо про минуле свого народу?» Дати відповідь на поставлені  запитання можна, коли вивчаєш історію свого краю, його минуле і сьогодення…

БИК ІВЦ ІСело... Село. Краса моя і сила,Мій вічний, незів'ялий первоцвіт. Спасибі, що для мене ти відкрило. Закон тяжіння рідної землі. У кожної людини є мала батьківщина. Це те маленьке село чи велике місто, де людина народилася, де минули її дитячі роки, де вона живе…

БИК ІВЦ ІЄ різні думки з приводу назви села. Одні говорять, що вона пішла від роду занять мешканців, які випасали стада панських бичків. Жителі вирішили відбудувати його. Центром села вже стало місце, де зараз знаходиться тракторна бригада. Раніше територія Биковець знаходилась ближче до сусіднього села Малі Дедеркали. Центром його було поле, яке й досі називається Нариска. Під час одного із нападів монголо-татар, село було спалене. 1513 р. - перша писемна згадка про Биківці. Тоді литовський боярин Боґуш Михайло Боговитинович отримав від Сіґізмунда І Старого ряд маєтків, разом із селом. Ще одна писемна згадка відноситься і до 1703 року, як маєток пана Вишневецького. На початку 20 ст. село належало до Шумської волості Крем’янецького повіту.Інші говорять, що назва походить від імені власника села – козака Биковця. Топонімічні назви

Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя, неповторна. В нас теж є місця, про які жителі розповідають різні цікаві історії та легенди… БИК ІВЦ ІЧерез дорогу від їхньої хати протікала р. Боронівка. Одного разу на село напали татари, батьки загинули. Дівчина дивом залишилася жива…Часто ходила вздовж берега, сумуючи за рідними. Односельці назвали її Бережанкою. Згодом цей хутір стали заселяти люди. Ця місцина далеко від села. Тут є піщаний кар’єр. Здавна люди возили звідти глину, пісок. Під час Другої Світової війни, коли фашисти заходили до села, люди тікали з дому і переховувалися в цій долині. У 1942р. у кожному селі мала була могила воїнам УПА. Жителі села вирішили зробити її на великому полі. Могила була дуже довга, з великим хрестом. Але коли прийшла радянська влада , то Могилу розгорнули. Залишилася лише назва. БІЛЯ МОГИЛИ Топонімічні назви. БЕРЕЖАНКА Колись це був хутір, віддалений від с. Биківці. Тут жила лише одна сім'я: батько, мати та їх донька. ГЛИБОКА ДОЛИНА

БИК ІВЦ ІЗА ЦИГАНКОЮКРУЧАКУШНІРЕВА ВУЛИЦЯУ селі є невеличкий ставок. Колись дорога до нього була з обох боків крутою. Спускаючись до ставка, з правого боку ще й досі знаходиться саджавка із джерельною водою. З предка віку сюди сходилися жінки прати білизну. А так, як розташована вона у долині, то люди назвали це місце «Кручею». У селі було декілька заможних родин – Кушніри, Матвійчуки, Нетребчуки,які жили неподалік одна від одної. Тому і вулиці, де мешкали ці сім’ї, стали називати їхніми прізвищами. Колись через наше село дуже часто проїжджали цигани. Кожного разу вони зупинялися на одному і тому ж місці, за ставком. На цьому березі вони розпинали шатро і жили там тиждень, а то й два. Цілими днями ходили по сусідніх із Биківцями селах, ворожили, а ввечері поверталися… Існує легенда про красуню-циганку, яка, купаючись в ставку, втопилася. Топонімічні назви

БИК ІВЦ ІТопонімічні назви. ПОПОВА За розповідями старожилів, кожен сільський священик мав свій клаптик землі. Половину обробляли селяни, а на іншій випасали худобу. Оскільки берег належав священикові (попові), звідти й пішла назва. НАРИСКАНа тому місці, де зараз знаходиться оце поле, колись було наше село. Після того, як була відмінена панщина, людям стали наділяти землю (нарізати). На цьому місці ще довгий час виорювали старовинні люльки, черепки…ЧВОРАКУ селі жило дуже багато єврейських родин. Ті родини, котрі оселилися в нас першими, збудували в цій частині села найбільший на той час будинок. Він був поділений на чотири квартири (чвертак). Звідси і пішла ця назва.

БИК ІВЦ ІЗа переказами старожилів, поблизу сільського ставка, через річище р. Боронівка, що протікала крізь нього, силами жителів села збудовано млин. ЗАГРЕБЛЯЩоб підсилити роботу жорен, було штучно висипано греблю, залишки якої існують і до сьогодні. Територія за греблею використовувалася для випасу худоби, тому і назва пасовиська збереглася. СТАВОКДуже давно на цьому місці був невеличкий ставок. Сюди водили напоювати худобу. Згодом він висох. Залишилася криниця, до якої була пристосована дерев’яна поїлка. Звідти брали воду на ферму для худоби, а також напоювали корів та коней, коли гнали з пасовиська. Топонімічні назви. СТАВИСЬКОРаніше на цьому місці був став, який належав місцевому панові. Це було місце відпочинку для заможних людей. Минуло багато часу і він висох, заріс бур’янами. Жителі стали випасати там худобу. Та коли ішли великі дощі, земля розкисала на стільки глибоко, що утворювалося болото.

БИК ІВЦ ІКолись на території нашого села господарював пан Іван Ісидорович Колонно-Чесновський. Він мав дуже багато овець. Наймані люди вигонили їх стадами на спеціально загороджений берег. Ще тоді його називали «стадницею» . Зранку берег зачиняли ворітьми, щоб худоба паслася цілий день. Батьки погодилися на пропозицію пана. Дівчина подружилася з панянкою. Доглядала її, виходила з нею на прогулянку... Пан за доброту прислуги подарував сім’ї частинку землі. А оскільки прізвище селян було Черемшуки, то й поле люди назвали «ЧЕРЕМШУЧКОЮ»На цій території колись було панське поле, на якому важко працювали селяни. Коли була скасована панщина, частину поля роздали людям, а непридатна для господарювання, почала заростати бур’янами (в основному реп’яхами). Панові Іванові Ісидоровичу Коллоно-Чесновському дуже подобалася бідна дівчина, батьки якої працювали в маєтку. Він попросив, щоб ті дозволили своїй доньці доглядати за його хворою донькою Кшисьою. Топонімічні назви. РЕПИЇХАЧЕРЕМШУЧКАСТАДНИЦЯ

Топонімічні назви. БИК ІВЦ ІЙОСІВ БЕРІЖОКНа одному із берегів річки поселився із своєю сім’єю жидок по імені Йось. Він збудував невеличку корчма, у якій сам і торгував. Мав він біля дому і невеличку земельку ділянку, на якій працювала його сім’я. Після смерті Йося, господарство його занепало, земля почала облогувати, і селяни почали випасати тут свою худобу. Коли їх запитували, де пасли, то вони відповідали: «На Йосівому беріжку». ОБЧИСТВЕНАБерег цей належав багатому пану Івану Ісидоровичу Колонно-Чесновському. Він мав дуже багато овець, які паслися на цьому березі. Та згодом поміщик розпорядився віддати його під «общественний» випас, який виділили людям для користування (общественна). ОКОПАНАНа березі колись стояла хата, у якій жила єврейська сім’я. Аби забезпечити спокій родині, чоловік із трьома своїми синами обкопали її ровами з усіх сторін.

БИК ІВЦ ІУ центрі села стояло приміщення, яке місцеві жителі називали клунею. У ній були розміщені ткацькі верстати. З часом цю майстерню розформували, заможні жителі села верстати викупили для власних потреб. Приміщення залишилося та згодом у ньому розташувалася сільська пожежна команда. Кожен день тут чергували люди села Биківці, Які мали у власності коні. Цю клуню і назвали «Римізою». Зараз на цьому місці знаходиться хрест, викопана криниця, біля якої на свято Богоявлення щорічно здійснюється обряд освячення води. За переказами старожилів у 1937 році приміщення згоріло. РИМІЗАТопонімічні назви

БИК ІВЦ ІЗ 1984 по1986 рр. у лівому крилі будинку працювала сільська рада та зал реєстрації шлюбів та бібліотека. ПАЛАЦ ЧЕСНОВСЬКИХДеякий час палац слугував колгоспу (там був тік). До 1986 року тут працювала колгоспна контора. На даний момент у приміщенні панського палацу працює сільський клуб, відділення зв’язку, магазин. Визначні місця та пам’ятки. У другій половині ХІХ століття в селі був маєток пана Ісидора Івановича Колонно-Чесновського. Він утримував свою цегельню, на на якій працювали сільські люди. Вони виготовляли й випалювали цеглу і для потреб пана, і для потреб села. В 1907 р. її використано при будівництві Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, а у 1902 р. – панського палацу, де згодом розмістили військовий гарнізон Під час революції 1917-1918 року жителі почали виступати проти пана. Організатором цієї боротьби був житель села, учасник революції, Германюк Дмитро. Майно Чесновського розібрали селяни у своє користування. У 1917 році жителям лише перейшов у власність млин, збудований біля ставка...

БИК ІВЦ ІЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІВизначні місця та пам’ятки. У селі стояла дерев’яна церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Фундамент кам’яний, покрита бляхою, пофарбованою мідянкою. Престол у церкві був один – на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Книгами святиня була забезпечена повністю, а інвентарем та ризами – посередньо. Також на той час церкві належала: присадибна ділянка, огородна ділянка, хутори, орна земля, сінокісна, земля під церковними будівлями. Всього – 43 дес. 63 саж. землі. Оригінал законного документа на церковні землі був виданий князем Радувиловим 23 жовтня 1847 року. Згідно з Указом Волинської Духовної Консисторії від 5 листопада 1856 року Острозьким присяжним землеміром п. Бєлановим ці землі перевірено, записано в план та поділено між притчею: священику – 3 частини, псаломнику – четверта. Церковну притчу складали: священик та псаломник. У 1883 році поміщиком с. Биківці Іссидором Колонно-Чесновським самоправно була загарбана ділянка 1 дес. 292 саж. (орної землі біля с. Малі Дедеркали). Рішенням окружного суду від 9 квітня 1885 року присвоєна земля була повернута Биківській церкві. Біля церкви був будинок, в якому проживав сільський священик. У ньому було5 кімнат, кухня, кладовка, прихожа з сіньми. Господарство збудоване в 1896 році на кошти, асигновані св. Сидором. Того ж року побудована клуня і довга будівля, що вміщала хлів для худоби, конюшню і сіновал. У 1883 році за церковні кошти був викопаний льох, а в 1900 році – комора для зерна.

БИК ІВЦ ІВизначні місця та пам’ятки. ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІНова церква Різдва Пресвятої Богородиці Волинської волості Кременецького повіту збудована у 1907 р. на кошти прихожан з допомогою власника маєтку графа Ісидора Івановича Колонно-Чесновського. Також за його кошти була вимурувана цегляна загорожа кругом церкви. Був у церкві один престол на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Іконостас, привезений підводами з Італії за наказом пана…У новій церкві став на парафію Олексій Лисаковський, а старостою – Харитон Васильович Бондарчук. З 1938 року церква в с. Биківці була автокефальною. У період з 1928 р. по 1990 р. священиком у нашій церкві був Іван Рожик. З 1942 по 1943 роки Свята Літургія служилася українською мовою. Пізніше заборонили.

Визначні місця та пам’ятки. БИК ІВЦ ІЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІЗ листопада 1998 року церква Різдва Пресвятої Богородиці почала належати до Київського патріархату. В 1996 р. священиком у церкві був о. Михайло. На місце досвідченого регента Фотюк Тетяни прийшла випускниця Теребовлянського культосвітнього училища, вчитель музики у Биковецькій школі Бондарчук Світлана. Вона ж і почала вчити новий, омолоджений склад церковного хору, який на Благовіщеня відправу співав вже українською мовою. За кошти жителів села в 1997 році розпочалась реставрація церкви. А 12 липня 1998 року відбулося освячення святині о. Михайлом. Сільський голова – Лук’янов Василь Із 1998 р. настоятелем храму є о. Ігор Борак Старостами в храмі за час його існування було дуже багато чоловіків. А серед них: Фотюк Іван та Ярмощук Василь, Войцешко Степан та Бондарчук Мирон, Сафанюк Андрій та Безух Ілларіон,Пархом’юк Анатолій та Нагорний Василь…Отець Ігор з матушкою Оксаною мають трьох синів: Євгена, Богдана та Арсена. Богдан вирішив пройти своє життя за батьківським орієнтиром - вивчає Богослів’я в Чернівецькому університеті. Староста церкви – Лук’янов Дмитро

БИК ІВЦ ІЦЕРКВАХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ Село Биківці добре відоме віруючим Тернопільщини. Воно стало колискою Євангельського руху і виколисало відомих євангелістів – Порфирія Ільчука та Трохима Нагорного. Свої дитячі та юнацькі роки Трохим та Порфирій провели у рідному селі Биківці. Вже парубками вони у 1911 році виїхали до Америки, щоб поліпшити свій добробут. У 1919 році повертаються в рідне село. Дощ благодаті Божої, який розпочався в Биківцях, пролився на благодатний грунт майже усіх сіл Шумщини і Лановеччини. У 1924 році в м. Кременці на місцевому з’їзді місіонер Герес рукоприкладав брата Ільчука на просвітерське служіння. У 1928 році він переїжджає в с. Колосніки Гощанського району на постійне місце проживання і для духовної праці. Трохим Нагорний залишився працювати у своїй громаді і був старшим у Шумському районі. Від початку увірування і до смерті голос брата не вщухав. Він був пастором Биковецької церкви. Помер у 1962 році. Тут чекала їх не тільки велика духовна праця, а й труднощі, пов’язані з євангелізаційною роботою. Перші їхні проповіді були для родин і сусідів. Через короткий час Господь порадував братів і послав пробудження у с. Биківці. Навернулась до Господа родина, сусіди, і молодий вчитель Деліба, у якого виявився дар до співу. Він організував у селі Євангельський хор. Визначні місця та пам’ятки. Уже довгий час духовну працю в громаді здійснює Сафанюк Олександр Петрович, онук Никифора Сафанюка, що прийняв святе по вірі хрещення ще у 1924 році.

БИК ІВЦ ІЖителі села доглядають це святе місце. У 2013 році тут відбулася відправа над мощами Святої Варвари. На це дійство запрошені були усі священики церков Київського Патріархату. Капличка. При в’їзді до села в лісі стоїть капличка. Із розповіді старожилів відомо, що у пана Іссидора Івановича Колонно-Чесновського була хвора дочка. Її звали Кшися. Дуже довго вона лікувалася, та нічого їй не допомагало. Одного разу панові наснився сон, що його дочка стане на ноги лише тоді, коли він збудує щось святе. Пан Чесновський звів каплицю. Дороги туди, як такої, не було. Лише вузенька стежечка показувала шлях до святого місця. Саме нею ходили молитися до каплиці солдати, яких тримав пан у своєму палаці, а також усі жителі села. Визначні місця та пам’ятки. Панські слуги кожного дня вивозили хвору дівчину на прогулянку до лісу.І одного разу, саме тут, біля побудованої батьком каплиці, Кшися стала на ноги.

БИК ІВЦ ІУ селі стояли дві фігури. З приходом Радянської влади їх жителі села перенесли і встановили на подвір’ї біля церкви, бо забороняли поклонятися біля цих святих місць. На кожній викарбовано напис. «Сей крест сооружен тщанием братства церкви Рождества Пресвятой Богородицьі первого апреля 1923 года» «Цей хрест поставлений громадою села Биківці як офіра Господу Богу, щоб охороняв від усякої біди, 15 травня 1934 рік»У 2011 році його замінили на мармуровий. Кожного року на Святе Водохреща тут сільський священик проводить обряд освячення води. Визначні місця та пам’ятки. У 1998 р. на місці, де стояла одна із фігур, за людські кошти був встановлений дерев’яний хрест. Його спорудив житель села Фотюк Володимир.

БИК ІВЦ ІВизначні місця та пам’ятки. ПАМ’ЯТНИК ПОЛЕГЛИМ У РОКИДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ВОЇНАМ - ОДНОСЕЛЬЦЯММи пам’ятаєм вас, наші герої! Ми принесем конвалій навесні, І чорнобривців літньою порою, Калини кетяг у осінні дні... Друга світова війна залишила свої чорні сліди по цілій Україні. Не оминула вона і наше село. Мешканцям довелося пережити важкі роки німецької окупації, стати очевидцями і жертвами військових подій. Все горіло, палало, додавало страху. Коли приходила звістка, що неподалік німці, люди масово тікали з села, переховувалися у Потуторові, Малих Дедеркалах, у долинах під Вовківцями. Солдати Гітлера полювали на молодь, бо Німеччині була потрібна робоча сила. В селі працював староста, який сам вирішував, кого відправляти.220 жителів нашого села захищали рідну землю у роки ІІ Світової війни. 55 чоловік загинуло, а 25 пропало безвісти…Їх імена викарбувані на пам’ятнику полеглим воїнам-односельчанам, який було споруджено в 1966 р. На тому місці, де зараз знаходиться поле «Глибока долина», була висипана Могила Січовим стрільцям. Це німцям не подобалося, вони хотіли знищити її…Селяни ішли в ліси і допомагали воїнам української армії. С. Биківці від початку липня 1941 р. до 2 березня 1944 р. було під німецькою окупацією.

Визначні місця та пам’ятки. БИК ІВЦ ІСИМВОЛІЧНА МОГИЛА БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИНе в’януть біля могили квіти, а синьо-жовті прапори полощуться обабіч на вітрі…У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 60 осіб. У 1989 році з ініціативи жителя села Биківці Шевчука Володимира була висипана Символічна могилаборцям за волю України. До праці докладалися усі. Хто чим міг, тим і допомагав. Володимир Шевчук особисто заклав алею із молодих кленів та обсадив могилу калиновими кущами. Репресовано 21 сільську родину. Петро Петрук (1911 р. н.), Лаврентій Прокопчук (1926 р. н.), Юхим Сімчук (1923 р. н.), Феофан Старчук (1926 р. н.), Петро Петрук (1911 р. н.), Лаврентій Прокопчук (1926 р. н.),Юхим Сімчук (1923 р. н.), Феофан Старчук (1926 р. н.), Ананій (1925 р. н.), Григорій (1926 р. н.), Іван (1917 р. н.) та Іов (1910 р. н.) Германюки. Серед них: Андрій Андрощук (1920 р. н.), Петро Антонюк (1922 р. н.), Сергій Дідук (1924 р. н.), Андрій Данилюк (1920 р. н.), Текля Гайсін (1923 р. н.), Ганна (1922 р. н.) і Микола (1924 р. н.) Безухи, Василь (1920 р. н.) та Іван (1921–1946) Нагорні, Григорій Заїмчук (1921 р. н.), Гаврон Шевчук (1926 р. н.). Григорій Мельник (1910 р. н.)

БИК ІВЦ ІІсторія Биковецької школи30-ті роки ХХ століття - село Биківці під владою Польщі. До 1930 року школи, як такої, не було. Діти навчалися в простих дядьківських хатах: Демковій (біля церкви) та Гнатковій. Також вчителював у селі Хаврук Павло, який служив дяком у церкві. Родом був із с. Дермані Рівненської області. З приходом Радянської влади пішов учителювати до сільської школи. Учителями було польське подружжя Лапінських. Вони разом із сільськими вчили і своїх дітей. Приміщення школи почали будувати у 1932 році. Для того, аби пришвидшити будівництво, запросили будівельників із с. Загайці. В роки окупації села фашистами учителями в школі були пані Гачкевич та пан Роземблюм. Пан Роземблюм був єврей. Він добре знав німецьку мову. Часто перекладав людям те, про що між собою розмовляли фашисти. Одного разу пан Окошко (житель села) доклав німцям про це, а також і про те, що пан Роземблюм єврей. Вчителя було заарештовано і над ним відбулася розправа. Його довго катували, закопавши по коліна в землю…

БИК ІВЦ ІІсторія Биковецької школи. Підручників не було, тому учні повинні були слухати вчителів і запам’ятовувати усе, про що вони говорили. Єдиною книжкою, яку мали і знали діти, був «Кобзар» Т. Г. Шевченка. У 1943 році школу закрили… Діти знову навчалися в дядьківських хатах. Біля них організовували сторожові варти з місцевих жителів. Вони ходили дорогами і дивилися, чи не йдуть у село німці. У разі небезпеки діти розбігалися по домівках. Учителі того часу говорили, що було важко працювати, бо діти в класах були різного віку (післявоєнний час), але дуже хотіли вчитися... Були часі, коли діти навчалися і в приміщенні дитсадка. Школу підтримували Українська Повстанська Армія та Організація Українських націоналістів. У післявоєнний період вчителями вже були подружжя Супруновичів, випускники Кременецького педагогічного інституту. Супрунович Олексій Петрович, родом із Олексинця, що на Кременеччині, а Галина Арефівна родом із Биковець. Навчання спочатку було однозмінне, а трохи згодом навчалися у дві зміни, бо ще навчалися діти з сусіднього села Потуторів. Навчання початкових класів і шкільна майстерня були перенесені у сільський Молитовний будинок.

БИК ІВЦ ІІсторія Биковецької школи. З 1961 по 1963 рік почалося будівництво нової школи, яка вступила в дію у 1964 році. У цьому приміщення школи навчалися учні початкових класів. Навчання проходило у двох приміщеннях, але двозмінне навчання залишилося. Будівництво нової сучасної школи було розпочато у 1989 р. А 1 вересня 1992 року Биковецька неповна середня школа прийняла своїх перших учнів. Наприкінці 60-х - поч. 70-х рр.влада відокремила школу і церкву. Вчителям і учням забороняли відвідувати храм.. На великі релігійні свята під церквою стояв один із керівників районного віділлу освіти і стежив, хто із дітей ішов до церкви. Особливо у Великодній тиждень, на свята дітей примусово збирали до школи, де проводили суботники, толоку, щоб нічого не нагадувало про релігійне свято. А вже із 1989 року діти до церкви ходили уже відкрито. Від 28 грудня 2004 року Биковецьку загальноосвітню школу – дитячий садок І-ІІ ступенів перейменовано у Биковецький НВК «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».

БИК ІВЦ ІІсторія Биковецької школи. Директори школи1961- 1963рр. Кондратюк Іван Феодосійович.1963 – 1969рр. Шевчук Леонід Андрійович. 1969 – 1971рр. Дубчак Василь Євдоксійович. До 1961 р. директор школи Зозуля Іван Григорович. З 2005 року директор нашої школи Андрощук Лариса Степанівна. Школа наша була, є і буде всім другою рідною домівкою, до якої линуть думками, повертаються та звіряють свій шлях її випускники…1971 – 1976 рр. Голуб Марія Пилипівна. 1976 – 1979 рр. Супрунович Олексій Петрович. 1979 – 1993 рр. Сокосюк Надія Павлівна. 1993 –2000 рр. Ковальчук Лариса Георгіївна.2000 – 2005 рр. Мирончук Володимир Іванович. Саме Надія Павлівна у 1992 році відкрила двері нової школи.

БИК ІВЦ ІВчителі – сіячі доброго, розумного та вічного…ЛАПСЮК ПАВЛО ФЕДОТОВИЧ – майстер спорту, неодноразовий призер і чемпіон із гирьового спорту. Вчитель фізкультури Биковецької школи (1961 - 1985 рр.)Він ніколи не думав про відпочинок, тому став прикладом для наслідування молодшим юнакам, які теж вирішили спробувати свої сили у цьому важкому виді спорту. Девіз його життя: "Перемога любить сильного". Перші його спортивні досягнення відносяться до 1951 року, коли на районних змаганнях по метанню гранати зайняв 1 місце, а на ІV обласній Спартакіаді сільської молоді з цього виду спорту у 1952 році виборов 2 місце. Отримав диплом, який став першим визнанням його спортивної мужності. Пізніше їх буде дуже багато... На республіканських змаганнях у м. Луцьку (1953р.) чемпіон підняв двопудову гиру 63 рази (рекорд на той час становив 48 раз). Випробував він себе і у метанні молота. Отримав 2 розряд... На обласних змаганнях з гирьового спорту (1979 р.) він стає кандидатом у майстри спорту. На республіканських змаганнях з гирьового спорту (1983 р.) Лапсюк П. Ф. стає майстром спорту. Лапсюк П. Ф. - "Почесний донор". За 20 років донорства він здавав кров більше 50 разів, що допомогло багатьом хворим у важку хвилину. За це його нагороджували грамотами від комітету Товариства Червоного Хреста... Павло Федотович став спортивною гордістю Шумщини. Серед визначних спортсменів району - в перших рядах ця чудова, щира, доброзичлива людина.

БИК ІВЦ ІПокликання наше — навчати.(Це хобі — писати вірші). На крила дітей піднімати,Бо вчитель — це скульптор душі. Він ласкою мусить зігріти,Добром напоїти серця,І вірно, безмежно любити. Ось мудрість вчительська уся. Вчителі – сіячі доброго, розумного та вічного…Педагоги ще з дитячого садка вибудовують особистість і розум, направляючи процеси виховання, освіти та розвитку кожного, хто сидить за партою чверть свого життя. Професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже в його руках майбутнє нашої держави. Як це благородно – давати іншим знання, бути порадником і взірцем. Найкраща школо, наша!Тебе нікому не забути,Бо тут працюють з року в рік, натхненні, творчі й мудрі люди. Чудова школа, як ніде, поглянь навкруг, спитай усюди,Вам скажуть учні і батьки: працюють в ній найкращі люди.

БИК ІВЦ ІЗ дитинства маленькій особистості треба прищеплювати любов до музики, до народної пісні. І цю любов прищеплювали нашим школярам разом із відкриттям навчального закладу і с. Биківці. Музика – це література серця…Історія становлення шкільного хору. А починалося все ось так…Хаврук Павло служив дяком у церкві. В 1939 р. він пішов працювати до Биковецької школи і був одним із перших її вчителів. Зразу ж організував дитячий хор і одночасно вчив школярів танцювати... А далі війна... До 60-х років керував хором Ребрина Василь Трифонович. Він, крім того, згуртував навколо себе хлопчаків із 7-8 класів, навчив грати їх на домбрах, балалайках і створив ансамбль юних музикантів. До нього входили - Слободенюк Григорій, Кондратюк Степан, Ільчук Володимир, Безух Петро, Богомол Павло, Кондратюк Ярослав…В цей час, 1965-1969 рр., старшою піонервожатою у школі працює дівчина, яка має чудовий голос. Шевчук Леонід Андрійович, директор школи, запропонував їй поступити в культосвітнє училище. Послухавшись поради досвідченого педагога, ця дівчина в 1969 р. успішно закінчує училище і 1 вересня 1969 р. починає вести уроки музики та співів у Биковецькій восьмирічній школі. До 1965 р. керівництво хору взяла на себе вчитель початкових класів та співів Коцюба Антоніна Іванівна. В 1965-1969 рр. хором керувала вчитель Березька Тамара Тимофіївна. Пізніше Ребрина В. Т. перейшов працювали вчителем музики та співів у Великодедеркальську середню школу. Учнівський хор, який він і там організував, був відомим не лише в межах району (тоді ще Дедеркальського, пізніше - Шумського), але й в Тернопільській області.

БИК ІВЦ ІМузика починається там, де закінчується мова…Коли місцевому колгоспу потрібно було звітувати про свою роботу в районі (центром району тоді було с. В. Дедеркали), то мав обов'язково виступати хор сільський. Тоді до його підготовки , залучалися вчителі музики із смт. Шумська - Декар, Ільків В. М., Драгунов. Незмінним баяністом хору був чоловік Ольги Пархомівни – Петро Сергійович Хом'як. Цією людиною, організатором дитячих співочих голосів в нашій стала Хом’як Ольга Пархомівна. В Биковецькому клубі вона теж керувала хором та вокальним ансамблем. В цих колективах співали Мельничук Марія Юхимівна (завідувач сільської бібліотеки), Сокосюк Надія Павлівна (вчителька Биковецької восьмирічної школи) та сільські дівчата, які мали чудові голоси. Працюючи одночасно завідуючою клубом в с. Биківці, вона організувала в школі ще й два хори школярів з 1-4 кл. та 5-8 кл., ансамбль дівчат та хор хлопчиків. В цьому хорі співали тодішні соловейки - Володимир Антонюк, Віктор Шаповал, Юрій Тичинський... Зведений учнівський хор нараховував вже тоді до 50 учасників. Велику увагу приділяла Ольга Пархомівна добору цікавого художнього репертуару, враховувала особливо індивідуальні можливості кожної дитини. В репертуарі хору були колядки, щедрівки, гаївки, пісні купальські та обжинкові, родинно-обрядові та родинно-побутові…Історія становлення шкільного хору

БИК ІВЦ ІУчасниками та солістами шкільного хору в різні часи були колишні учні, а тепер вчителі школи: Савчук Г.І., Пархом’юк Л. П., Безух О. Я., Андрощук Л. С., Антонюк Л. Я., Бондарчук С.І. Вони співають у вокальному ансамбль вчителів.Історія становлення шкільного хору. Музика залишиться в серці назавжди…В 2003 році до школи прийшов новий вчитель музики і він вже й став керівником шкільного хору. Це була  Бондарчук Світлана Іванівна.  Змінювалися солісти та склад ансамблю… Але в сторінку історії школи ми вже записали імена наших З її ініціативи було організовано вокальний ансамбль «Калина». Вона й організувала жіночий ансамбль в сільському клубі. юних соловейків – Бондарчук Віталії та Кондратюк Ліни, Медвідь Вікторії та Яцюк Тетяни, Попович Оксани та Кондратюк Ірини, Дмитрук Алли та Інни, Рижук Аліни та Бондарчук Ілони, Сафанюк Діани та Анжеліки, Пилип’юк Юлії та Чудак Яни, Ільчука Артема та Муляр Тетяни…З 1992 р. по 1994р., полишивши роботу в сільському клубі, Хом'як О. П. стала вчителем музики у школі. А в 1994 р. її було обрано головою сільської ради в с. Биківці, і уроки музики проводили вже інші вчителі – Мельник Л. М., Савчук Г.І.

БИК ІВЦ ІІсторія становлення шкільного хору. Ми віримо, що музика - особливого духу, завдання якого збирати мрії світу, і який здатний залагодити, навіть на короткий час, їх розбрати або потрясти душі.. ГОРДІСТЬ ШКОЛИ – дитячий хор, вокальний ансамбль “Калина”,ансамбль хлопців та солісти-вокалісти…Ми впевнені, що музика залишатиметься у житті людей завжди, додаючи їм наснаги, роблячи їх добрішими, а їх життя - гармонійним.

БИК ІВЦ ІЗнай наших. НАША ГОРДІСТЬДАРЧУК ОЛЕКСІЙ ІСАКОВИЧ - кандидат технічних наук,старший науковий співробітник Львівського фізико – механічного інституту АН України. ОСТАП’ЮКВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ -поет, член Національної Спілки журналістів України, заступник директора з охорони праці ВАТ "Тернопільобленерго"ПОЛІЩУКОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ - професор, доктор економічних наук. За часи існування нашої школи її стіни залишило дуже багато випускників. Хочеться назвати випускників, які зараз займають і займали певну нішу в історії нашого краю та України в цілому. ФУСИК (МИСЕЧКО)ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА - українська бандуристка, педагог,член Національної спілки кобзарів України

Знай наших. БИК ІВЦ ІБезух. Петро Федорович –кандидат в майстри по гирьовому спорту народився у 1942 р. Ще під час навчання у Биковецькій школі пробував силу у піднятті штанги. Але першим спортивним снарядом була гиря, якою на току зважували зерно. Захоплювався штангою і в армії. Тут для нього спеціально спорудили поміст і захоплювалися його успіхам. У вазі 67 кг Петро Федорович штовхав 100-кілограмову штангу. У жимі мав результат у 85 кг, а у ривку – 67 кг. В армії потрапив у аварію, повернувся додому з апаратом Єлізарова у нозі. За 2 роки, завдяки спортивним тренуванням, повністю одужав.112-кілограмовий мішок виносив на 2-ий поверх. На Петра Федоровича звернув увагу вчитель фізичного виховання у Биковецькій школі Лапсюк П. Ф., який вже був кандидатом у майстри спорту. Тоді ж спортсмен почав займатися гирями вже під його наглядом. До них ще приєднався Володимир Крикончук із с. Вовківці. Так утворилася трійка силачів, якій у Шумському районі, та й на Тернопільщині, на початку 70-х рр. не було рівних. Три поспіль перемоги на обласних змаганнях і нагорода - перехідний кубок, згідно з положенням, назавжди залишився у здобутку шумських гирьовиків. На усіх змаганнях Безух П. Ф. Був у трійці переможців, про що свідчать численні дипломи та грамоти. Зараз Петро Федорович у поважному віці, але ще інколи грається маленькою 16-тикілограмовою гирею. Цій людині спорт подарував радість життя, бадьорість, а спортивний гарт став у нагоді в найважчі періоди життя.

БИК ІВЦ ІЗнай наших. Бондарчук. Олександр Миколайович. Народився 30 серпня 1975 р. у багатодітній сім’ї. У 1982 р. пішов у 1 клас Биковецької восьмирічної школи, яку закінчив в 1990 р. У 1990 р. продовжує своє навчання у стінах Великодедеркальської середньої школи. Вчитель фізики, Малюк Ліда Захарівна, так цікаво розповідала про електромагнітні поля, що хлопець вже із шкільної парти дуже зацікавився цим і поставив собі мету - самому досліджувати та вчити інших…Закінчив Дніпропетровський державний університет ім. Олеся Гончара з відзнакою за спеціальністю “Радіофізика та електроніка”. З 1.02. по 31.07. 2001р. він запрошений, як дослідник в Лейбніц - інститут твердого тіла та матеріалознавства по програмі DAAD для молодих науковців. Живе Олександр із своєю дружиною Арлі в Мехіко, штат Охаса. Виховують двох синів. Професор фізико-математичних наук. Завідувач, науковий керівник лабораторій Технологічного університету “Мікстека” у Мексиці.

Знай наших. БИК ІВЦ ІНародився 7 листопада 1989 р. у багатодітній сім’ї. У 2011 році закінчив Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка. З 1997 р. по 2005 р. навчався в Биковецькій школіНетребчук. Анатолій Васильович. В 2013 р. його запрошують викладати образотворче мистецтво студентам Грицівського вищого художньо-професійного училища. В 2007 р. закінчив Шумську ЗОШ №1 Роботи нашого талановитого земляка експонувались на виставках районних краєзнавчих музеїв у м. Кременці та м. Шумську. Після закінчення КОГПІ ім. Т. Шевченкаїде на Чернігівщину,де займається іконописом .

БИК ІВЦ ІЗнай нашихЄрмолаєва-КондратюкІрина. Миколаївна. Народилася 28 квітня 1994 р. в с. Биківці Шумського району. З 2000 р. по 2009 р. навчалася в Биковецькому НВКУ 2012 р. закінчила Рівненський державний базовий медичний коледж,здобувши професіюфармацевта. Вірші почала писати, ще в дитинстві. Ще й до цих пір в школі, у кабінеті української мови та літератури, зберігаються Ірині вірші, які писала, навчаючись у школі. Це її хобі, яке приносить задоволення та душевний спокій. З 2013 року проживає в Криму, в мальовничому м. Сімферополі. Разом із чоловіком виховують синочка. Працює завідуючою аптеки фірми «Форма». У 2018 р. світ побачила її перша збірка віршів «Мелодія моєї душі». Тут зібрані всі твори, які Ірина присвятила своїм батькам, рідним та друзям.

БИК ІВЦ ІГромадська організація “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”У 2016 р. за ініціативою директора школи Андрощук Лариси Степанівни у селі було створено ГО "БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ“. Основна мета створення цієї організації – це спільна діяльність її членів на реалізацію, задоволення та захист творчих, вікових, національно культурних, спортивних інтересів жителів села, збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді, забезпечення їх гармонічного розвитку, як повноправних членів суспільства... Керівник ГО “Биковецькі краєвиди”Безух Оксана Ярославівна.     Завданнями та напрямками діяльності організації є:· розробка комплексу заходів соціального, виховного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану здоров’я дітей, організацію їх змістовного відпочинку;· розробка та реалізації проектів, спрямованих на вирішення актуальних проблем у сфері культури, соціального захисту молоді, пенсіонерів ...

БИК ІВЦ ІГромадська організація “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”РЕАЛІЗОВАНІ ПРОЕКТИ ГО “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”2017р. – Проект «Створення молодіжного духовно-просвітницького центру «З вірою у серці» в рамках роботи ЛОФ «Розвиток молодіжних волонтерських програм на парафіях» – туристсько-спортивний напрямок

БИК ІВЦ ІГромадська організація “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”РЕАЛІЗОВАНІ ПРОЕКТИ ГО “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”2018 р. – Проект облаштування спортивно-ігрової зони відпочинку для дітей та молоді села «Країна Дитячих мрій» в рамках роботи ЛОФ по програмі «Розвиток волонтерства в громадах»

БИК ІВЦ ІГромадська організація “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”2019 р. – Проект «Створення культурно-просвітницької зони відпочинку для жителів с. Биківці «Співоче поле калинове» в рамках Бюджету участі Шумської ОТГРЕАЛІЗОВАНІ ПРОЕКТИ ГО “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”За реалізацію даного проекту взялися робітники Шумського УЕГГ, начальником якого є Григоренко О. М. Злагоджено та добросовістно виконують цю роботу працівники під керівництвом відповідального Безуха Я. І.

БИК ІВЦ ІРЕАЛІЗОВАНІ ПРОЕКТИ ГО “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”Громадська організація “БИКОВЕЦЬКІ КРАЄВИДИ”Проекти це круто! Будемо брати участь у конкурсах і надалі. Працюймо над проектами разом!!!

БИК ІВЦ ІСело моє, мій дивосвіт – колисочка подій, Лишило ти глибокий слід у пам’яті моїй. Все найдорожче зберегло, що діялось, і що було, Моє найглибше джерело – село, моє село. Презентація створена за матеріалами дослідницьких робіт учнів Биковецького НВК під керівництвом вчителя української мови та літератури Савчук Г.І. Автор презентації вчитель історії та правознавства Ковальчук Л. Г.