Проект"Проектна діяльність на уроках біології"

Проектно – дослідна діяльність учнів.

У своїй педагогічній діяльності значну увагу приділяю впровадженню інноваційних технологій - методу проектів, який поєднує декілька сучасних підходів,зокрема: особистісно зорієнтований та комунікабельно – діяльнісний. Наприклад, між структурними елементами особистісного уроку та методу проетів є логічний, умотивований зв’язок.

Основна мета проектного навчання – створити умови для розвитку вміння школярів навчатися у процесі розробки навчального проекту на власному досвіді й досвіді інших.

Оскільки даний метод проектів належить до технологій особистісно зорієнтованого навчання, його мета спрямована на розвиток у учнів:

• 
  Дослідного, пізнавального інтересу; 
• 
  Вміння самостійно знаходити інформацію з різних джерел; 
• 
  Здатності орієнтувати в зібраній інформації; 
• 
  Вміння аналізувати, узагальнювати, представляти її у вигляді оформленого результату діяльності; 
• 
  Особистісних і соціально важливих якостей ( наполегливість і ініціативність,толерантність, відповідальність, комунікабельність, здоровий дух суперництва); 
• 
  Вміння самостійно і критично мислити та висловлювати власну думку, орієнтуватися у життєвих ситуаціях.
• 
  Готуючись до уроку за методом проектів, я обмірковую і пропоную, який, проект запропонувати дітям: 
   

• 
  Дослідницькі; 
• 
  Практично – організаційні; 

• 
  Творчі; 
• 
  Інформаційні. 
• 
  Основна мета проектного навчання – створити умови для розвитку вміння школярів навчатися у процесі розробки навчального проекту на власному досвіді й досвіді інших.

Під час збирання фактичного матеріалу найчастіше задаю напрямок діяльності з допомогою вказівок , схем, опорного плану, рекомендацій, а головне, щоб було цікаво учням і мало зв’язок з життям, необхідність використання в побуті, збереженні здоров’я і т.д.

Дослідні проекти цілком підпорядковані логіці дослідження й мають структуру, наближену або повністю відповідну справжньому науковому дослідженню ( аргументація, актуальність теми, визначення проблеми й об’єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, джерел інформації, висування гіпотез, визначення способів їх розв’язання, обговорення отриманих результатів, їх оформлення).

Наведу декілька прикладів пошуково - дослідних проектів учнів:

У 6 класі до теми « Одноклітинні організми» запропонувала міні – проекти:

« Роль бактерій в утворенні кисломолочних продуктів « та « Живі фільтри»; проект « Рух води і поживних речовин у рослин», « Значення фотосинтезу для рослин», « Проростання рослин», « Роль зелених насаджень для очищення повітря»

 8 клас - « Дослідження органічних і неорганічних речовин у кістках», « Вплив спиртів на склад крові», « Вплив пепсі – коли на молоко», 8 клас « Вивчення поведінки кота протягом доби», 7 клас « Властивості ферментів» тощо.

Більш глобальні дослідження проводять старшокласники ( 9-11 класи):

І.Тема « Вплив автомобільного транспорту на навколишнє середовище та стан здоров’я учнів».

Мета : дослідити шкідливий вплив викидів автомобільного транспорту на стан здоров’я учнів біля школи ( автотраса проходить - 22 м від школи), порівняти характеристику найпоширеніших автотранспортних двигунів, визначити шумовий

( акустичний ) вплив автомобільного транспорту на школярів, запропонувати заходи боротьби зі шкідливом впливом автотранспорту на навколишнє середовище.

Висновки проекту:

Автомобільний транспорт негативно впливає на стан здоров’я учнів школи та навколишнє середовище.

Пропозиції щодо вирішення даної проблеми:
(Наслідками автотранспортного шуму є : порушення діяльності мозку - знижується гострота сприймання, увага, розумова працездатність, погіршується травлення, знижується слух, роботи серця, підвищення тиску, втомлюваності). 

Виступила  на загальношкільних батьківських зборах.

ІІ. Тема проекту « Екологічна характеристика басейну та русла річки Виженка на території НПП «Вижницький»

Метою даного проекту є вивчення екологічного стану водних ресурсів.  Об‘єктом вивчення є територія національного природного парку «Вижницький» та басейну річки Виженка.

Завдання та цілі роботи над проектом:

• підтримувати природоохоронну діяльність, спрямовану на досягнення  конкретних практичних результатів з охорони та оздоровлення річки Виженка;
• вивчити природні особливості досліджуваного регіону;
• розглянути рекреаційний потенціал НПП „Вижницький”;
• дослідити сучасний стан території парку в межах населеного пункту с.Виженка.

Для  роботи над проектом були використанні фондові матеріали НПП „Вижницький”, літературні та картографічні матеріали. 

Творчі проекти не мають детально опрацюваної структури діяльності учасників. Вона лише накреслюється й розвивається відповідно до жанру й форми кінцевого результату

( твір, відеофільм, інсценування, презентація, фото колаж, творчий звіт ). Прикладом творчих проетів можу навести такі – твір « Мої улюблені первоцвіти», « Мій домашній улюблинець», відеофільм « Спостереження за життя мурашок протягом доби», презентації « Сова вухата - птах року», « Рослини хижаки», « Рослини – квіти», « Дуб – дерево життя», « Тополя – дерево чистоти», « Калина – символ України», « Дятел – друг дерев», « Зимуючі птахи нашої місцевості», « Осіння рапсодія»; фото « В об’єктиві натураліста», « Домашні улюбленці», « Мої улюблені квіти», « Я на екскурсії», « Краса природи Вижницького  краю»; творчі звіти « Чому люди палять?», « Звідки береться молоко?», « Незвичайні і таємничі риби», « Вплив мобільного телефону на роботу мозку» тощо.

Інформаційні проекти зорієнтовані на збирання інформації, вони мають структуру

( тема, мета, актуальність, методи отримання й обробка інформації, оформлення результатів та їх реалізація»

В 11 класі був запропонований проект « Глобальні екологічні проблеми на Україні» учасники проекту отримали теми – « Вплив парниково ефекту на стан атмосфери»,

« Вплив антропогенного фактору на навколишнє середовище», « Вплив автотранспорту на стан навколишнього середовища», « Забруднення атмосфери і гідросфери  побутовими відходами », для учнів 5-7 класів « Декоративні дерева та їх значення для людини» - учнівські проекти « Тополя – найкращий очисник повітря», « Дуб – дерево життя», Дерева знаків зодіаку». На презентацію проектів були запрошені  вчителі природничо- математичного циклу, які уважно вислухали захист і відповідно оцінили учасників проекту. В результаті учні виявляють свою творчість, відповідальність формуючи життєві компетенції, а особливо здоров’язберігаючу.

Практично- організаційні проекти спрямовані на вироблення конкретної програми

дій, методичних рекомендацій. Я практикувала такі проекти, які використовувала на узагальнюючих уроках з вивчених тем - біологія 8 клас - « Заходи профілактики захворювань серцево – судинної  системи», « Правила здорового харчування», « Вправи профілактики зору».

Методика виконання проектів передбачає:

• 
  вибір теми або проблеми. ( можуть бути обрані під час « мозкової атаки» вагомим є те, щоб вони були актуальні і продуктивні, можливо з практичним використання в майбутньому); 
• 
  планування проекту. Спільно з учнями узгоджую усі етапу процесу проекту ( час, ресурси, актуальність, застосування); 
• 
  процес дослідження; 
• 
  результати, висновки; 
• 
  представлення результатів в різноманітних формах ( презентації, газети, буклету, відеоматеріалів, тощо); 
• 
  оцінювання результатів і процесу ( наукова достовірність, уміння самостійно знаходити інформацію, послідовність, переконливість, логічність, оригінальність, творчий підхід, уміння працювати в групі). 

Очікувані результати під час роботи над проектами: 
 

• 
  застосовувати наукові методи пізнання ( аналіз, синтез, оцінювання); 
• 
  планувати діяльність, розбивати її на етапи; 
• 
  здійснювати цільовий пошук літератури й інформації в бібліотеці та мережі Інтернет; 
• 
  доцільно використовувати комп’ютерну техніку ; 
• 
  одержані знання використовувати в повсякденному житті. 
• 
  Завдяки проектному методу навчання учні усвідомлюють усю технологію розв’язання задач – від постановки проблеми до отримання результату. Так досягається зв’язок теоретичних знань із практичними вміннями. 

 

 

Виступила  на загальношкільних батьківських зборах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичні засади навчально-дослідницької діяльності

Наукове дослідження являє собою цілеспрямоване вивчення науковими методами явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, вивчення взаємодії цих факторів. Головними критеріями оцінки наукових досліджень є їх об’єктивна новизна, суспільна значущість результатів, відтворюваність, доказовість і точність.

На думку дослідниці М.О.Князян, дослідницькою діяльністю називають один із видів творчої діяльності учнів, що характеризується рядом особливостей:

1. Дослідницька діяльність пов’язана з розв’язанням учнями творчих завдань.
2. Дослідницька діяльність обов’язково повинна проходити під керівництвом спеціаліста.
3. Головним є отримання нових знань. Завдання повинні бути посильні для учнів.
4. Дослідницькою діяльністю можуть займатися всі учні: і ті, які мають високий рівень підготовки, і ті, які мають середній рівень.

Однією із важливих характеристик навчально-дослідницької роботи доцільно розглядати її спрямованість на пізнавально-творче засвоєння учнями набутих людством знань. Вищеозначене дозволяє поглибити уявлення про специфічність навчально-дослідницької діяльності на відміну від традиційного підходу до навчання.

Навчально-дослідницька діяльність учнів – це такий вид навчально-пізнавальної роботи творчого характеру, який націлений на пошук, вивчення й пояснення фактів та явищ дійсності з метою набуття й систематизації суб’єктивно нових знань про них.

Провідні функції навчально-дослідницької діяльності (згідно з концепцією проблемно-розвивального навчання):

• забезпечення творчого шляху засвоєння знань,
• активізація мисленнєвої діяльності учнів,
• розвиток інтелектуально-пізнавальних мотивів навчання,
• формування початкового рівня опанування методами дослідницької роботи, вдосконалення дослідницьких умінь, творчих здібностей учнів.

Основні принципи навчально-дослідницької діяльності:

• інтегральність – об’єднання і взаємовплив навчальної і дослідницької діяльності учнів, коли досвід і навички безпосередньо впливають на успішність учнів;
• неперервність – процес довготривалого навчання і виховання, що проявляється перш за все у творчому об’єднанні учнів та їх керівників;
• міжпредметні зв’язки – дослідження будь-якої проблеми вимагає знання досліджуваного предмета та широку ерудицію в різних галузях знань.

Навчально-дослідницькі уміння

Продуктивність будь-якої діяльності залежить від міри оволодіння суб’єктом її операційно-дійовим складом; домогтися високої якості навчально-дослідницької діяльності можливо за умов формування дослідницьких умінь та навичок особистості.

У процесі формування навчально-дослідницьких умінь учні навчаються самостійно одержувати знання через оволодіння специфічними процедурами: бачити проблему й висувати гіпотезу її вирішення; планувати й проводити експерименти; рефлексувати та оцінювати свою діяльність; переносити раніше засвоєні знання в нову ситуацію і т.ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічні проекти

 

Сфера проблем екології охоплює всю сукупність взаємовідносин живих організмів та їх угрупувань з усіма абіотичними та біотичним факторами, у тому числі – антропічними, що являють собою фактори впливу на різні форми життя з боку людини. Маються на увазі не тільки безпосередні наслідки побутової чи промислової діяльності людини (вихлопні гази, звалища та аналогічні форми забруднення середовища, шуми, вплив різних хімічних елементів та отруйних речовин – це парафія іншої секції), а й суто екологічні впливи з боку людини як соціально‐біологічної істоти з новими можливостями щодо формування типів відносин з іншими формами життя. Це можуть бути зміни умов існування живих організмів, які стають неадекватними їх вимогам; оцінка значення видів для людини (що само по собі є проблематичним), їх штучне знищення або збереження без урахування ролі в угрупуванні; інтродукція виду в угрупування та його вплив на аборигенні види відповідно до екологічних особливостей обох компонентів.

Роботи, які виконуються на екологічну тематику, повинні відповідати таким вимогам.

• У першу чергу, це системний підхід до вивчення будь‐якої екологічної проблеми.

Представник кожного виду, популяція або сам вид існують у межах певної системи ієрархічних відносин, під впливом різноманітних екологічних факторів. У науково‐дослідній роботі необхідно мати на увазі взаємозалежність їх впливу на живу систему (організм, популяцію, вид), а також – необхідність наявності прямих та зворотних зв'язків, які зумовлюють тривале існування будь‐якої системи взагалі. Ієрархічна побудова проявляється у функціональному зв'язку між різними рівнями організації живої матерії, які цікавлять еколога, – від особини до біосфери. Кожна жива система характеризується, із структурної точки зору, єдністю дискретності (переривчастості) та цілісності, з функціональної – диференціації та інтеграції, заснована на єдності структури та функції. При функціональному об'єднанні дискретних одиниць, наприклад, при формуванні різних типів внутрішньовидових та міжвидових відносин, складається система відповідного рівню, яка відрізняється від своїх складових виникненням нових якостей (популяція стає основною еволюційною одиницею, в який відбувається зміна її генетичної структури та починається мікроеволюція; вид починає формувати свою екологічну нішу). У процесі екологічного дослідження дослідник, здійснюючи такий системний підхід та комплексний характер дослідження, може дістати цікаві дані, можливість науково проаналізувати та теоретично обґрунтувати їх і зробити відповідні висновки.

• По-друге, при проведенні екологічних досліджень та написанні відповідної науково‐дослідної роботи необхідно пам'ятати, що загальним результатом здійснення всіх екологічних явищ та процесів, реалізації біотичних та абіотичних відносин і впливу відповідних факторів є адаптаціогенез, виникнення пристосувань, які надають живим організмам можливості зберігати своє існування в мінливих умовах середовища.

Адаптація до різних факторів середовища може носити морфо‐функціональний або поведінковий характер. Етапи адаптивних змін, причини цих змін та форми і механізми адаптації, стрес фактори та їх біологічне значення – все це та багато іншого може бути об'єктом досліджень та предметом обговорення.

• Бажаним, таким, що значно підвищує науковий рівень роботи, є еволюційний підхід.

Не зважаючи на сучасний розвиток генетики і молекулярної біології та уявлення про генетичні основи еволюції, не можна не звертати увагу на роль екологічних факторів в процесі історичного розвитку органічного світу. Саме вони можуть бути причиною виникнення преадаптацій, як пристосувань до певних, часто несприятливих умов середовища. Проте випадкова перспективність таких пристосувань може зумовити подальший перехід організмів в нову адаптивну зону. На рівні організмів саме особина індивідуально підлягає дії природного добору, точкою прикладання сил його являється ознака, селективна цінність якої визначається іі відповідністю діючим факторам оточуючого особину середовища. Ареною, на якій розгортаються перші еволюційні події, з яких починається мікроеволюція, є популяція, а саме – зміна її генетичної структури, що в певній мірі та в багатьох випадках відображається в ознаках та властивостях організмів, забезпечує їх різноманітність.

Вивчаючи фенотипові особливості представників різних видів, молодий дослідник набуває можливості замислитись над тим, як виникають та чому зберігаються ті або інші ознаки; як їх зміни корелюють зі змінами умов існування організму; як у межах рослинного та тваринного світу забезпечується репродуктивна ізоляція за допомогою екологічних механізмів; як формуються різні варіанти міжвидових відносин та яке біологічне значення мають ці та багато інших фактів та явищ.

Якщо автор дослідницької роботи має змогу та вміння пов'язати виявлені ним екологічні закономірності із сучасними досягненнями генетики та молекулярної біології, цінність його досліджень буде набагато більшою.

• Велике значення має здатність шкільних науковців застосовувати методику порівняльного аналізу одержаних даних.

Саме ця методика відкриває широку перспективу для того, щоб дослідник, фіксуючи риси схожості та відмінності між різними об'єктами, робив висновки та узагальнення, аналізував причини та біологічне значення схожості та відмінності різних параметрів, проводив паралелі та аналогії. У результаті, навіть якщо не відкрито нічого нового, виявляється можливість дати вже відомим даним нову інтерпретацію, знайти нове обґрунтування або пояснення, висловити, може, не цілком правильну, навіть фантастичну точку зору, проте таку, наявність якої свідчить про творчий підхід та немалі потенційні якості автора як майбутнього вченого.

Цікавим може бути порівняння різних адаптивних змін організмів у природних та штучних умовах.