Проект «Рослини - народні символи України»
(кооперативний, груповий, міжпредметний, дослідницький, середній термін виконання)
Епіграф: У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Їм красить все їх рідний край…
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
Керівник: класні керівники.
Консультанти: класні керівники,батьки, бабусі.
Виконавці проекту: учні школи об’єднані у 4 команди.
Мета: формувати в учнів поняття про рослини — символи України; українську національну культуру; збагачувати й розширювати знання про рослинний світ нашого краю; розвивати активність, відкритість через спілкування з батьками, однокласниками; учити їх співпрацювати; обмінюватися інформацією; здобувати інформацію самостійно; формувати практичні вміння й навички; виховувати любов до Вітчизни, української мови, почуття пошани та гордості за нашу Україну, наш талановитий народ; розвивати мовленнєву активність, швидкість мовлення, пам'ять, увагу, допитливість учнів; збагачувати й розширювати знання про дерева, кущі, трав’янисті рослини; розширювати уявлення про красу і велич нашої України; виховувати соціокультурну особистість; виховувати пошану до символів нашої країни, любов до свого народу, природи нашого краю, до традицій та звичаїв українців, а також охайність, естетичний смак, цікавість.
Стислий опис
Анотація до проекту:
В ході проекту учні поглиблять і розширять свої знання про рослини - народні символи України, їх значення для життя людини. Також матимуть змогу заглянути в історичне минуле українського народу, їх звичаї та традиції. Дізнатися про любов і шану наших пращурів до рослин – символів. Вивчать вірші та пісні, розвиватимуть творчу уяву, пізнавальну, мовленнєву активність, пам’ять, увагу, допитливість, творчість, фантазію. Учні ознайомляться із жанрами усної народної творчості, удосконалюватимуть читацькі навички, збагатять український словник; розвиватимуть свої мистецькі навички. Під час роботи над проектом діти збагатять і розширять знання про дерева, кущі, трав’янисті рослини, більше дізнаються про їх лікувальні властивоті.
Очікувані результати:
Під час роботи над проектом учні вчаться організовувати свою діяльність, чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, слухати один одного, працювати в межах групи, узагальнювати та створювати власні інформаційні повідомлення, оцінювати і публічно захищати результати своєї роботи. Проект як додатковий засіб, допоможе повірити у свої сили, у себе, підвищить якість навчання, розвиватиме пізнавальну сферу та особистісні якості молодших школярів.
Гіпотеза: Чому саме ці рослини стали народними символами України?
Ключові слова:
народні символи, рослини, Україна, квіти, верба, дуб, калина, народ, традиції, звичаї, обереги, лікувальні властивості, художнє слово.
Методи дослідження: пошук інформації:
енциклопедії, довідники, інтернет; повідомлення на уроках із предметів: природознавство, літературне читання, основи здоров’я, пошукова діяльність, бесіди з батьками, консультації педагогів.
План роботи над проектом
1. Визначення актуальності цієї теми.
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачених результатів.
3. Обговорення проекту з учнями.
4. Самостійна діяльність учнів: пошук різних матеріалів.
5. Захист проекту.
Форма реалізації проекту: виховний захід
Характеристика проекту:
● за характером домінантної діяльності — навчально-пізнавальний;
● за предметно-змістовою галуззю — міжпредметний;
● за характером контактів — учні школи об’єднані у 4 команди;
● за кількістю учасників — колективний;
● за тривалістю — середньотривалий
Завдання для груп.
1-ша група. . Добирання інформації про трав’янисті рослини-народні символи українців.
- трав’янисті символи
* в піснях, легендах, віршах;
*в народних звичаях і традиціях;
* в українському фольклорі.
2-га група. . Добирання інформації про кущі -народні символи українців.
кущі-символи:
* в піснях, легендах, віршах;
*в народних звичаях і традиціях;
* в українському фольклорі.
3-тя група. . Добирання інформації про дерева -народні символи українців.
дерева-символи:
* в піснях, легендах, віршах;
*в народних звичаях і традиціях;
* в українському фольклорі.
*як ставляться і шанують символи-рослини у моєму селі.
Реалізація проекту:
*Презентація виховного заходу.
*Виставка малюнків за темою проекту.
*Виготовлення аплікацій, вишиванок, об’ємних виробів по темі.
*Виконання пісень, читання віршів, приказок , прислів’їв, легенд.
*Цікаві повідомлення про рослини-символи, лікувальні властивості.
Висновок: усі етапи проекту в комплексі мають навчально-виховну цінність; сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, реалізації їх творчого потенціалу; викликають інтерес до навчання; спрямовані на створення й підтримання доброзичливого мікроклімату в класі; усвідомленню кожним свого власного внеску в спільну роботу, розвивають уміння спілкуватися, адаптуватися в соціумі.
ЗАХИСТ ПРОЕКТУ
Тема. Народні символи-рослини.
Хід заходу
І. Організаційний момент
►► Читання вірша (дівчина-україночка)
Я хочу, щоб яскравим цвітом
Природа чарувала вас,
Щоб так було не тільки літом,
А взимку і негоди час.
Я хочу, щоб красу уміли
Сприйняти люди серцем всі,
Щоб цінували й розуміли,
І поклонялися красі.
П. Вакуленко
Заходить дівчина-україночка з короваєм на вишитому рушнику.
Дорогі гості! Ми щиро вітаємо Вас у нашій школі, у цей час.
І за народним українським звичаєм низько вклоняємось Вам.
Як символ достатку, добробуту та української щедрості прийміть від нас цей святий запашний коровай.
У ч и т е л ь.
Ми живемо в Україні, багатій і красивій землі. Скажемо одне тільки слово «Україна» - і в уяві постають тополі в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі, верба над річкою. Щасливі ми, що народилися та живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в краю зелених лісів, блакитних озер, широких степів, що зараз відроджуються національні традиції, відроджується все те, що було забуте роками.
Україна — велика незалежна держава в Європі. Вона має свою історію, традиції, звичаї, легенди, казки. Українці — прекрасні люди, і мова наша співуча, солов'їна.
2 – й у ч е н ь.
А з чого почалась Україна для мене?
Із пісні, що в небо злітає,
Із рідної мови, що звуками грає,
З тієї молитви, що мати навчає,
Моя Україна себе починає.
3 – й у ч е н ь
Із синьої річки, із чистого броду,
З верби, що схилилася й дивиться в воду,
З любистку та м'яти, що пахнуть духмяно,
Які посадила й доглянула мама.
4 – й у ч е н ь
Моя Україна себе починає,
З квітучого поля й широкого ставу,
З рясної калини, що квітне весною,
І з рушничка, що завжди зі мною.
5 - й у ч е н ь
Із пісні дзвінкої, із пісні сумної,
З стрункої тополі, що пнеться угору,
З зеленого лісу, глибокого моря,
З квітучого лугу і соняха в полі.
6 – й у ч е н ь
Моя Україна себе починає
З пшеничного лану, що краю не має,
З бузку та волошки, що квітне у житі,
Із яблунь в саду, що медом налиті.
7 – й у ч е н ь
Моя Україна — це поле і сад,
Це стиглий, добірний в саду виноград.
Це — радість і сльози, це — горе і сміх,
Це батьківська хата і рідний поріг.
У ч и т е л ь. У нас, як і у всіх народів, є свої улюблені рослини-символи, яким віддаємо особливу пошану, які мають обов'язково рости біля хати кожної дбайливої господині. Сьогодні ми поговоримо про рослини – символи, учні школи презентують проект «Рослини – народні символи України». У природі рослини поділяються на три групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини. Кожна група учнів школи працювала над проектом, одна група досліджувала дерева – народні символи, інша –кущі, і третя - трав’янисті рослини
І. Виступ першої команди
Подання проекту учнями 3 класу.
Звучить пісня Ірини Федишин «Виростала я на Україні»(діти виконують танець з вінками).
Вч.Наші предки обожнювали квіти. Квіти - це постійні супутники нашого життя. Вони - на клумбах, у кімнаті, а ще квіти є на нашому національному одязі, символізуючи доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока.
Уч.Та особливим оберегом в Україні завжди був і є вінок. Це не просто краса, а «знахар душі». Бо в ньому є чарівна сила, що біль знімає, силу береже. Плетіння віночка - то своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля з яким вплітати поруч.
Вч. Кожна мати дуже ретельно підходила до плетіння віночка для своєї доньки, всього у традиційному віночку дванадцять квіток, і кожна з них є оберегом. Мені б хотілося сплести сьогодні віночок і більш детальніше розповісти про одну квітку, про яку саме ви дізнаєтесь пізніше. Але потрібно знати, які квіти вплітать і що вони символізують.
- А чи знаєте ви, діти, які квіти вплітають до віночка?
Уч. До віночка вплітаються: квіти яблуні, калина, безсмертника, деревію, соняшника, чорнобривців; барвінка; любистка;волошки; ромашки; червоного маку; хмілю.
Вч. – А що визнаєте про квіти, які вплітають у віночок?
Учн. У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Уч. Серед квітів найпочесніше місце належало деревію - символ нескореності.
Уч. А от квітка ромашка приносить не тільки здоров’я, а й добро та ніжність. Вплітають її з гронами калини, з вусиками хмелю символу гнучкості й розуму.
Уч. Безсмертник у віночку - символ здоров’я, він лікує багато хвороб, хоча на вигляд дуже скромний. Але кожна квіточка, якою б тендітною вона б не була, потрібна людям.
Уч. Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він є чи не найсильніший серед квітів... Крім цього соняшник символізує Батьківщину.
Уч. Барвінок – він є символом життя і безсмертя людської душі, оберегом від нечистих сил. Дівчата вплітали барвінок у весільний вінок.
Уч. Любисток – це запашне зілля,яке росло біля кожної української хати. Його клали у купіль дітям, дівчата мили волосся настоєм , стелили на долівку. Він є символом відданості.
Уч. Васильки – є символом святості, чистоти, приязності, мають лікувальні властивості (від високої температури). Квіти клали за ікони.
Уч. Калина - найчарівніша рослина-кущ, про який складено найбільше
художніх творів, пісень, легенд, прислів’їв, загадок. Вона є – символом щасливого родинного життя.
Уч. Чорнобривці - це символ краси, простоти і вічності.
Уч. Волошка - це символ краси, вроди, любові.
Уч. Мак є символом печалі і туги.
Уч. Хміль – символ мужності та сили.
Уч. М’ята – займає почесне місце в народних піснях та обрядах, використовується в народній медицині. Її незмінний епітет – кудрява.
Уч. Рута – багатолітня рослина, квітки якої мають сильний і своєрідний запах. Має цілющі властивості.
Уч. Полин – оберіг від русалок. Дівчата вплітали його у вінок він має гіркий смак і теж має цілющі властивості.
Уч. Волошка - це символ краси, вроди, любові.
Уч. Деревій- символ нескореності, непокори.
Жито— символ життя і життєвого благополуччя.
Горох – в українському фольклорі є символом сліз:»Сльози, як горох котяться». Він є стравою.
Часник – є оберегом від злих сил, а також у практиці народної медицини. Освяченим часником змащували на Великдень над очима, щоб мати здорові очі.
Вч. Відгадайте загадку і ви дізнаєтесь про яку квітку вам повідомлять працівники інститут науковців.(зачитую загадку).
- На стрункій високій ніжці, у хустині - білосніжці, стою та всміхаюсь жовтим оком.
- І так, при науковому інституті працює ректор, історик, агроном, еколог, фармацевт, косметолог, народознавець,літератор, гурт «Білої ромашки». Перед ними було поставлене завдання: «Опрацювати з різних поглядів квітку ромашку». Сьогодні вони захистять свої повідомлення.
Вч. Прошу до слова історика доповісти про походження квітки.
Виступ історика.
- І так, наукова назва цієї квітки історія виникнення назви «ромашка» говорить про те, що раніше ця квітка називалася «романова трава», а «romana», у перекладі з польської мови, означає «римська».
- Послухайте виступ народознавця.
Виступ народознавця.
- Ромашка є символом доброти, юності та скромності.
- Назва ромашки походить від легенди, яку я дізналась під час подорожі по Україні. От послухайте її.
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка”. "А як же звуться ці квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина”.
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий, синочку,ромашку і будеш здоровим.
- Зараз вам агроном повідомить про життя цієї квітки в нашому регіоні.
Виступ агронома.
-Це морозостійка невимоглива рослина висотою від 60 до 150 см. Ромашка польова відноситься до сімейства айстрових. Це однорічні та багаторічні рослини, які досить часто зустрічаються в дикій природі, в квітниках і на дачних ділянках. Квіти цінують за скромну красу і корисні властивості.
- Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле! Так, звісно, ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Вч.- От скажіть , чи правда, що у квітці ромашки міститься багато вітамінів, олії?
Виступ косметолога.
- Так, дійсно в листі, стеблах і квітках містяться вітаміни B, C, E, K, ефірна олія, білкові, дубильні й смолисті речовини, каротин, саліцилова , стеаринова, пальмітинова і олеїнова кислоти, глюкоза, гіркота. Ромашку в косметології використовують, для кремів, бальзамів, лосьонів.
Вч.- А найбільше ромашку використовують в народній та традиційній медицині.
Виступ фармацепта.
- Так, це дійсно так. Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, Відвар ромашки є:протизапальними, протиалергічним, заспокійливим, жарознижуючим, противірусним. Всі частини і листя і корені й квіточки використовуються для приготування лікарських пластирів, розтирок, а також при захворюваннях печінки. З перших днів життя дитину супроводжує ця квітка.
Вч. –А ще про ромашку складено багато загадок, віршів, прикмет, прислів'їв й приказок, написано безліч оповідань повчального змісту .Багато описів ромашок є і з розвитку зв’зного мовлення.підручниках 1-4 класи.
Уч.Біла ромашко, як ти цвітеш?
Крапельку сонця в собі ти несеш.
З травня до осені всюди білієш,
Краплею сонця ти землю грієш.
З медом від тебе летить бджола,
Дівчина в коси тебе заплела.
А ти – на полях-
Цвітеш при городах у наших краях.
Дарунок неба, дарунок землі –
Цвітеш у людей на святковім столі.
Цвітуть і не гаснуть ромашкові квіти,
Бо сонце люблять дорослі і діти.
Виступ ректора наукових досліджень.
- А знаєте ви цікавий факт про ромашкове поле?
- Якщо вийти у вітряну погоду на ромашковий луг, можна почути легкий шелест. Це шелест пелюстків. Ромашку іноді також називають «здивоване око». Тобто округлене від подиву око, покрите безліччю ніжних вій. Саме вії-пелюсточки й шарудять на вітрі.
Вч. – І на останок просимо до слова еколога.
Виступ еколога.
- Призадумайтесь, шановні жителі, нашої планети Земля,що ж відбувається сьогодні на планеті з рослинами? Навіть звичайні квіти ми знищуємо просто так. А квітка ромашки, не забувайте, занесена до Червоної книги України. Ми повинні бути мудрими господарями на Землі!
Друзі! Квіти бережіть
І ніколи їх не рвіть,
Бо чарівної краси
Не побачим я і ти.
Бо всі квіти – наші друзі!
Виступ ректора.
Я маю право зробити висновок, що працівники справилися з поставленим завданням , за що я дуже вдячна
ІІ Виступ другої команди.
Подання проекту учнями 4 класу Наша група працювала над дослідженням куща калини – народним символом.
1. Вступне слово вчителя
1 учень. Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина (Т. Шевченко)
«Без верби і калини нема України», каже образне народне слово. Росте калина в садах, гаях і дібровах, могутніх лісах, на схилах, у балках, на лісових галявинах і узліссях, обабіч доріг і на берегах річок. По всій Україні.
Защебече соловейко
2 учень. В лузі на калині,
Заспіває козаченько,
Ходя по долині.
А тепер зазирнемо в історію появи калини у нашому краю.
Легенда. Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки. Вони вбивали дітей, старих людей, а молодих дівчат забирали в полон. В одному селі дівчина втекла, зачепилася і впала. Червоне намисто розірвалося і розсипалося. Дівчинка загинула, а на тому місці виросла калина.
3 учень. Калина символізує мужність і незламність духу в боротьбі за незалежність рідного краю, силу і волю українців. У народній пісенній творчості часто описуються патріотичні почуття, синівська любов до Батьківщини.
Гей, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася,
А ми тую червону калину піднімемо;
А ми ж свою славну Україну розвеселимо!
4 учень. Через свою особливу красу калина уславлена в художній творчості. Ми часто чуємо, що вона червона, пишна, барвиста, ясна, красна, гаряча, жарка. Порівнюється з ясним сонцем, з вогнем та зорями. А дівоча краса, врода, порівнюється з калиною – це символ дівочості, чистоти, вроди і молодості.
(Виконується пісня про калину)
Ой у лузі калина стояла,
Ту калину дівчина ламала,
Ту калину дівчина ламала,
Вона всіх парубків чарувала.
5 учень. Милуються калиною люди, доглядають і леліють. А вона цвіте, приносить плоди і хвилює серця. А скільки легенд, пісень, загадок про калину назбиралося! Нею названо багато сіл, містечок. У нас по сусідству у Жовтневому районі є село Калинівка. А скільки таких поселень на Україні: Калини, Калинове, Калиновий Гай та інші, а Калинівки понад 70 населених пунктів.
Є також жіноче ім’я Килина, у нашому селі проживала бабуся Килина, мама діда Івана Кравченка.
А ніжним осликом «Калина» люди називають худобу. У бабусі Діни Ярової Юлі корівку кличуть «Калина»
6 учень.З повагою і любов’ю ставляться до цієї рослини і в нашому селі. У моєї тітки Світлани вже багато років росте пишний розкішний кущ калини. Я ще дізналася, що у садочку Смолевських білим цвітом ,незабаром, навесні вкриється калиновий кущ. Та ще прикрашала садочки односельців ця цінна рослина та по при спекотні погодні умови засохла.
7 учень. Калина справді цінна харчова, лікарська, медоносна рослина. З неї готують варення, повидло, компоти, киселі, мармелад, начинку для цукерок, приправи для м’ясних страв…
8 учень. Не було в народній медицині кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ж ягоди з медом та водою вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, тиску. Соком калини очищають обличчя, щоб рум’янилось, а квітами прикрашають дівчата коси.
9 учень. Я з розповіді мами довідався таке, що калина – фарбувальна рослина.
З покоління в покоління народ передає любов і повагу до цієї рослини.
Калина – це і пам’ять. Пам’ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих, хто не повернувся до рідного дому. За традицією , біля могил загиблих садили калину.
Ми теж любимо калину і виконали своїми руками вишиванки, малюнки, вироби.
Учитель. Повсюди в Україні росте цей кущ. Калина біля хати – це здавна найперша і найзначніша ознака оселі українця, її оберіг. Калина – це символ надійної життєвої опори, родинного благополуччя й достатку. Червоні плоди калини, за народними уявленнями, здавна символізували миролюбність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Калина – це той символ, що береже пам’ять людську, нагадуючи про край, символ безсмертя.
Загадки Навесні зацвітає, влітку засмагає,
Червоне намисто восени вдягає.
Подання проекту учнями 1 класу Наша група працювала над дослідженням дерева- дуба– народним символом.
Учитель
Дуб – є символом сили, могутності, міцності, довголіття.
Чимало цікавих легенд та переказів складено про дуба-патріарха, про яких й досі береже народна пам’ять. Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу.
Славна й захоплива в нього історія.
Народознавці
Як оповідають легенди, біля зеленого велетня збирав завжди свої славні війська український гетьман Богдан Хмельницький, готуючись до бою.
У Стародавній Греції дубова гілка була ознакою могутності роду. Дубовими вінками за сміливість нагороджували найхоробріших воїнів і полководців.
Спостерігаючи за життям улюбленого дерева, наші предки вивели певні прикмети.
- Коли народжувалася дитина, то в купіль кидали гілку дуба, щоб росла міцною, як дуб.
- Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним.
- Коли будували хату, під фундамент кидали гілки дуба, щоб рід був сильний і довговічний.
- Раніше спали на дубових меблях , які за повір’ям має лікувальні властивості.
Дуб – символ могутності, міцності.
Тому й люблять люди відпочивати під дубом, вважаючи, що він наділить і їх своєю силою, безсмертністю. Тож і складені прислів’я, приказки, пов’язані з цим деревом.
- Де ростуть дуби, там немає біди.
- Щоб здоров’я добре мати, треба дуба не рубати
- З дубом подружиш – хворіти не будеш
- Посадиш дубочок – виросте міцний синочок.
- Жолудь малий, та з нього великий дуб виростає
- Багато жолудів на дубах – на холодну зиму і врожайне літо.
- Розпустився дуб – пора сіяти горох.
- Дуб - дерево хороше, та плоди його свиням годяться.
А я відшукав загадки і народні порівняння.
- Живе один батько і тисячі синів має
Усім синам по шапці справляє,
А сам шапки не має.
- Великий, як дуб, міцний , як дуб (так говорять про міцного хлопця)
- Коренастий, як дуб( про не дуже високого, але міцного хлопця)
- Мов дуб-богатир (про хлопця, який славиться своєю силою)
Пісні
Зелений красень-дуб народ дуже часто оспівував у своїх піснях. За уявленням наших прадідів, дуб був першодеревом світу. У багатьох чудових українських піснях оспівано зеленого патріарха лісів.
« Туман яром»
« Ой, на горі два дубки»
Дубовий промисел і лікувальні властивості
Споконвіку дуб - шановане дерево. Цінність цього дерева вічна. Міць і велична краса дуба приваблюють усіх.
Він має міцну деревину. Тож використовують його і в будівництві, і у виготовленні меблів.
У давнину з дуба виготовляли кораблі. Зараз із деревини дуба роблять меблі, паркети, вагони, а також продовжують використовувати при виготовленні кораблів. Кору дуба використовують при виготовленні шкіряних виробів. Шкіра, витримана в дубовому розчині, довго не гниє і робиться водонепроникною.
Будинки з дуба надзвичайно міцні.
Якщо ж дуб довго пролежить у воді, то стає чорний, із нього виготовляють найдорожчі меблі.
Дуб є також лікарською рослиною.
У медицині з відвару листя дуба лікують кровотечі, лікують печінку, селезінку. Компреси з відвару допомагають при опіках, обмороженнях, тріщинах.
У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.
Ботаніки
Дуб – це могутнє дерево-велетень, заввишки 20м із міцними гілками і темно-сірою, потрісканою корою.
Живе дуб 300-400 років, а окремі і до 2000 років. Дуб найпізніше скидає своє листя, а деякі дуби й цілу зиму стоять у листі. Рід дубів належить до родини букових і нараховує 600 видів. Дуби ростуть у Європі, Північній Америці, Азії, Африці.
У нас на Україні росте майже 20 видів дубів. Дуб росте дуже повільно. Тільки через 8-9 років дуб інтенсивно починає нарощувати стовбур і крону.
За рік дуб підростає тільки на півметра. Лише на 25-30 році вперше з’являються на ньому квіточки, а за ним і первістки-жолуді. Коріння його проростає глибоко у землю, і тому йому не страшні ніякі бурі.
А повну силу дуб входить після того, як проживе свої перші 100 років. Дубове листя – гарний корм для шовкопрядів. Жолуді використовують як для посіву, так і для підгодівлі свиней.
Цікавинки
Біля міста Запоріжжя є дуб, якому 700 років. Кажуть, що коли козаки йшли у бій, то вони підходили до дуба, притулялися до нього плечима і набиралися тої сили, що є у дуба. Висота дерева – 36 метрів, довжина обхвату – більш як 6 метрів.
Ростуть на нашій землі й інші дуби-довгожителі. Один з них – дуб Максима Залізняка під Чигирином. Йому вже понад 1000 років.
У селі Будищі на Черкащині і зараз росте дуб, у дуплі якого багато років тому хлопчиком ховав від пана свої малюнки український поет Тарас Григорович Шевченко.
Найстарішим дубом в Україні є дуб, який росте у Рівненській області, йому 1300 років.
У селі Верхня Хортиця росте 800 – річний дуб, під яким , за легендами відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко. Обхват його стовбура понад 8 метрів.
Шанування рослини
Учитель
Шанують дуб і в наші дні.
Насаджуються молоді діброви, гаї, вирощуються полезахисні смуги.
Старі дуби-велетні охороняються законом, як найцінніші пам’ятки природи. Це дерево вважається лісовим царем. Дуб живе понад тисячу років. Його називають живим пам’ятником.
Люди завжди поклонялися могутньому дубу, вважали його священним деревом, яке подарували людям боги. Ніхто не мав права не тільки його зрубати, а й зламати гілочку. Дозволялося тільки збирати його жолуді.
Подання проекту учнями 2 класу Наша група працювала над дослідженням дерева -верби – народним символом.
Вчитель: Одне з найулюбленіших дерев у народі – верба. Це дерево найпоширеніше в Україні. Здавна супроводжує вона людські поселення й оселі. Наші пращури вважали вербу священним деревом. Воно було символом і оберегом родинного вогнища. У нашого народу існує давній звичай : ранньої весни люди їли вербові сережки. Вони оберігали людину від лихоманки та зубного болю. Під час буревіїв проти вітру кидали вербову гілочку - вона зупинить бурю,вбереже від лиха. Освячену вербу тримали за образами як оберіг від різних недуг, якими страждають люди і тварини. А ще освячену вербу висаджували на городі. Вважали , що коли гілка прийметься і виросте з неї дерево , то буде воно рятівним на схилі віку.
Легенда про вербу.
Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилося тільки кілька стареньких хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не знали вони, що вода в криниці отруєна.
Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона дуже гарна, мала довгі коси, на шийці носила намисто з коралів. Набрала дівчинка у відро води та й напилася. Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на гарний кущ, а її намисто — на червоні ягоди. З того часу коло криниці й росте калина.
Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний одяг. Напився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають «журавлі».
Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми,— завмерла з горя і посивіла та й перетворилася на сріблясту вербу. З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка-мати коло своєї доньки-калини та синочка-журавля. Усі разом вони оберігають криницю від забруднення.
1-й учень. Я з розповіді дідуся довідався ,що із верби в Україні здавна робили музичні інструменти,кобзи, бандури. З вербного стовбура видобували човни, ночви, робили меблі, а з гілочок верби плели кошики.
2-й учень. Я дізнався , чому на глиняному посуді малюють рослинний орнамент. Колись давно виплетений із вербових гілочок посуд обмазували глиною і сушили в гарячій печі. І раптом на посудині з’явились візерунки. З тих пір і почали розмальовувати глиняний посуд.
3-й учень. А мій прадідусь розповідав ,що кожний запорізький козак брав із собою в похід вербову ложку.
4-й учень. Моя матуся розповідала ,що верба – цілюще дерево,дарує людям багато ліків:рутин,аспірин, саліцилову кислоту.
5-й учень. А я хочу розповісти ,як в Україні святкують справжнє свято верби. Ннзивається воно Вербна неділя. Його святкують за тиждень перед Великднем. У вербну неділю усі люди роблять з верби гарні букети, прикрашають їх квітами, стрічками та освячують ці гілочки у церкві. А повернувшись додому, злегка б’ють вербовими прутиками всіх присутніх , промовляючи:
Не я б’ю,верба б’є,
За тиждень –Великдень,
Уже недалечко червоне яєчко.
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля.
6-й учень. Освячена верба мала справді дивовижні властивості - вона служила оберегом від грози і усякого нещастя в домі. А котики освяченої верби вживали при хворобах горла. Тримають освячену вербу в найсвятішому місці в хаті –на покуті за іконою.
7-й учень. Верба – це чарівне дерево. Хто перестрибне через вербову гілочку не доторкнувшись до неї , той наповниться здоров’ям ,силою і стане дуже вродливим. Якщо хтось ,перестрибуючи , доторкнеться до гілочки ,то ми враз його вилікуємо.
8 – й у ч е н ь. Я знаю, що верба росте там, де багато вологи. Найбільше полюбляє рости біля річки. У деревця зелені вузенькі листочки, а також тоненьке, довге, гнучке гілля. Ранньої весни, коли всі дерева ще стоять голими, вона вкрита ніжними молодень¬кими листочками. Цвіте запашним жовтим цвітом.
Сонце гріє, вітер віє,
З поля на долину;
Над водою гне з вербою
Червону калину.
Т. Шевченко
9 – й у ч е н ь. З 500 видів верб, що поширені на землі, 30 ростуть в Україні. Верби є природним фільтром різноманітних домішок, що містяться у водах річок і озер. Недаремно люди завжди брали воду для пиття під вербою. Верба очищує не тільки воду, а й повітря. Міцно пустивши коріння у землю, верби стримують зсування ґрунту.
«Де верба — там і вода», - кажуть у народі.
10 – й у ч е н ь. Верба — дерево цілюще. Настій з її кори знижує температуру. Відвар вербової кори вживають при грипі, вірусних інфекціях. Квіти верби дають багато нектару і пилку. Пасічники високо цінують вулики з верби, у них бджоли не хворіють.
У ч и т е л ь. Діти, з вербою та калиною український народ пов'язує багато звичаїв та традицій. Що ви дізналися про це?
Прислів’я
Загадка
Нахилилась над водою,
Наче та дівчина.
В квітоньках лягла журба.
Відгадали? Я — ... (верба).
Пісня « Верба».
Презентація виробів за групами.
Вчитель. Ось і підійшов до кінця даний проект. Ми всім дякуємо за підготовку нашого проекту . Бажаємо Вам, па’ятати та шанувати, возвеличувати рослини – народні обереги нашої неньки України.