Проєкт "Т.Г.Шевченко-художник"

 

 

                                                       Проєкт 

 

«Тарас Шевченко – художник»

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

                                                    Проєкт

«Тарас Шевченко – художник»

Тип проекту:

• міжпредметний;
• дослідницько-інформаційний;
• груповий.

1.Актуальність проєкту

Учні  чимало знають про Шевченка як про поета. Великий Кобзар, наділений поетичним генієм, був водночас талановитим художником. Вивчення спадщини Т.Шевченка як художника буде  цікавим  і пізнавальним  для учнів.

 

2. Завдання проєкту:

• ознайомитись з мистецькою спадщиною  Траса Шевченка;
• визначити її роль у розвитку художнього  мистецтва;
• дослідити жанри образотворчого мистецтва, у яких працював митець;
• з’ясувати шляхи становлення  Т. Шевченка як художника.

3. Механізм реалізації проєкту:

• визначення теми та мети проекту;
• ознайомлення із суттю проекту та основними етапами його реалізації;
• Робота з інформаційними ресурсами.

4.Очікувані результати:

• активізація пізнавальної діяльності;
• формування навичок самостійної роботи з додатковими джерелами інформації;
• удосконалення вмінь планувати роботу, передбачати можливі результати;
• формування вміння працювати в команді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захист проєкту

,,Т.Г.Шевченко – художник “

 

Учень-керівник проекту.

Щедра й невичерпно родюча українська земля подарувала                     вселюдському сузір’ю геніїв  невгасимого світоча – Тараса Шевченка, який поставив на сторожі біля своїх земляків вогняне слово . Вшановуючи Шевченка, ми вирішили спинитися на такій цікавій сторінці його творчого шляху, як малярство.  Мистецька спадщина Тараса Шевченка для нас не менш цінна, ніж його поезія. Не будемо забувати, що саме природний дар малювання прокинувся в ньому найпершим і вивів його з безодні кріпацького стану в мистецьку еліту.

Щоб досягнути успіху, ми об’єдналися в групи :
«Біографи», « Дослідники», «Екскурсоводи», «Бібліографи».
 

Керівник групи «Біографи». Наша група отримала завдання: дослідити одну зі сторінок життя Т.Шевченка . Щоб виконати завдання, ми відвідали музей Кобзаря в Києві, провели пошук інформації в бібліотеках. 

Мистецька спадщина Тараса Григоровича – твори живопису і графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя . До нашого часу збереглося 885 творів.

Обдарований від природи хлопчина рано відчув потяг до малювання . Ще змалку крейда і вуглина були для нього неабиякою радістю. Все ними малював: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, у себе і в  гостях. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба . Хлопець любив зображувати птахів, звірів.

Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета . Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас, відомий під назвою ,,Жіноча голівка’’, датований самим автором ще 1830 році . З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

Учень.  Юний Шевченко прибув у лютому 1831 року до столиці Російської імперії Петербурга, подолавши разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики і російської Півночі. З цього часу почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професіонального художника.

1832 року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників В. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки. Нестача денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником змушували Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса зі своїм земляком художником І. Сошенком, який зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти йому. І.Сошенко давав поради і консультації художнику-початківцю, знайомив його з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва.

Учень. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. Тарас переходить з класу в клас в числі найкращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в Академії мистецтв його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас Шевченко мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну.

У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою «Живописна Україн», на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повернувшись в Петербург, він завершує навчання в Академії мистецтв, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою  «Живописна Україна».

Учень. Згодом Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки. З часу його подорожей залишилось чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами. В 1845-1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів, які переконливо свідчать про зростання художника, про поглиблення психологічної характеристики образів.

За часом виконання живописні й графічні твори Т.Шевченка можна поділити на три періоди:

• Перші роботи до академічного часу і до заслання (1830 – 1847рр);
• Твори років заслання (1847 – 1857рр);
• Роботи виконані після заслання і до смерті художника (1857 – 1861рр).

 

 Керівник групи «Дослідники». Наше завдання полягало в тому, щоб дослідити мистецьку спадщину Шевченка і визначити основні жанри картин художника та види графіки.

 ( Під час повідомлення учні  демонструють репродукції).

 Учень. Художня творчість Шевченка різноманітна. Вже за життя  він мав заслужену славу видатного портретиста. Він виконав також великі серії пейзажів, архітектурних замальовок (в тому числі з української старовини), книжкових ілюстрацій. Він першим з українців опанував техніку офорта і створив у ній ряд видатних композицій.

Портретам належить велике місце в Шевченковому доробку. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним із відомих і популярних портретистів. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, природністю, вдалою композиційною побудовою і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині. Високою майстерністю відзначають портрети  Маєвської , Закревської , Горленко , Ускової , Щепкіна , Олдріджа та інші.

Учень. Любов до мистецтва спонукала молодого Шевченка до творчих пошуків і невтомної праці, він створює історичні композиції : «Серть Олега,  князя древлянського», «Козацький банкет», «Смерть Богдана Хмельницького». Приваблює Шевченка світова класика . 1843 року він створює ілюстрацію «Король Лір» до відомої трагедії Шекспіра . Захоплювався Шевченко і образом самітника Робінзона . Цікавився він романтичною поезією. Про це свідчить ілюстрація до поеми Пушкіна «Полтава».

Багато картин створив Шевченко побутового характеру . Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки. Це і акварель «Циганка-ворожка», олійні полотна «Катерина», «Селянська родина», ,,Старости ’’ та ін.

Учень. Робота в археологічній комісії дала змогу Кобзарю втілити в пейзажі своє розуміння цінності архітектурних та ландшафтних пам’яток  історії України . Шевченко знаходить відраду в живописній красі рідної природи. Так виникає задум серії гравюр «Живописна Україна» .

Окремо слід відзначити серію сепій «Притча про блудного сина».

Ми створили кластер «Жанри живопису, в яких працював Т.Г.Шевченко»

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень. Тарас Шевченко увійшов у історію культури як видатний майстер живопису і графіки. Основоположник реалізму в українському образотворчому мистецтві. Створив більше восьмисот завершених живописних і графічних малюнків. Ми дослідили  техніку виконання  робіт художника. Наша група проаналізувала роботи Шевченка і прийшла до висновку, що поет працював  у трьох видах графіки: офорт, бістр, сепія. ( Під час повідомлення учні  демонструють репродукції).

Сепії - малюнки, що їх виконав Шевченко фарбою сіро-коричневого кольору, відомою під назвою сепії (виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць). До сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання і створив високі зразки своєрідного  монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби найтонші градації коричневого кольору. В цій техніці він досяг виняткової майстерності світлотіньового моделювання, відтворення простору, предметного оточення  психологічної її  характеристики. Сепію художник використовував у роботі над ілюстраціями, для виконання підготовчих малюнків до гравірування,  в пейзажних замальовках і особливо успішно – в портретах і сюжетних малюнках, що мають самостійне мистецьке значення. Він настільки призвичаївся до цієї фарби, що, коли не було під рукою сепії, розробляв до її тону  бістр.   Бістр – чорно-біла  фарба, яку виготовляють із сажі букового дерева.

Учень.Шевченко почав вживати сепію ще під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Він міг бачити малюнки свого вчителя К. Брюллова, виконані сепією в Італії і Греції, а також твори інших російських письменників. До цієї техніки Шевченко вдавався в роботі над малюнками, що їх він виконав на Смоленському кладовищі, зокрема, працюючи над картиною “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, за яку у вересні 1840 здобув срібну медаль 2-го ступеня. Сепією виконано ілюстрацію до повісті  М.Гоголя “ Тарас Бульба”(1842), а також два начерки “Сліпий” (“Невольник”) (1843).

Казахська тема зайняла помітне місце в живописі Шевченка. Під час подорожі до Раїма й перебування в Приаральї він створив близько двох десятків малюнків, зокрема сепій, де зображене життя казахів та інших народів цього регіону – «Казахи в юрті», «Казахська стоянка на Косаралі», «Казахський хлопчик розпалює грубку», «Пастух на коні» та інші. Цікавим є шевченків «Автопортрет з байгушами». Цей твір є свідченням того, що автор не лише спостерігав життя «чужого» йому народу, а й певним чином прагнув вписати себе в контекст життя казахів.

  Сепія «Казахи в юрті»
         Сепія «Байгуші»

  Учень. Офорт – твори художника , виконані технікою штрихового офорта, часом у поєднанні з акватиною. Технікою чистого офорта Шевченко оволодів у роки навчання в Петербурзькій Академії мистецтв, найвірогідніше - в майстерні К.Брюлова, який працював у мистецтві офорта і заохочував до цього своїх учнів. Найбільш ранніми відомими нам офортами Шевченка є естампи “Живописної України” - про історичне минуле, сучасний народний побут і природу України. В останні роки перебування на  засланні в Шевченка визрів намір після звільнення цілком присвятити себе мистецтву офорта, щоб поширювати в народі офорти з картин великих художників, а також  власні твори.

 

 

 

«Живописна Україна»

         

       «Дари Богданові»                                                «У Києві»

 

Керівник групи  «Екскурсоводи».  Наше завдання полягало в тому, щоб створити художню виставку окремих полотен Шевченка, і провести екскурсію .
 Учень. Ось ви бачите «Автопортрет 1840-1841рр». Картина овальної форми . У центрі – надзвичайно тонке , одухотворене обличчя юнака . Темне вбрання контрастує з блідістю обличчя . Високий розумний лоб, проникливий погляд глибоких  очей спрямований на глядача, але заглиблений у себе .
Це надає образові таємничості і романтичної піднесеності .

А ось полотно ,,Катерина ’’ написане олією у 1842 р . Художник зобразив дівчину босу на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин-ложкар , віддалік височить козацька могила з вітряком .
    На вродливому обличчі юної Катерини – вираз глибокої образи , сорому і водночас покірності . Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані – спокусник-офіцер на коні . Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб швидше втекти . На картині краса дівчини протиставляється тяжкій її долі . Чарівна голівка, опущена, аж ніби тремтять припухлі губи, трохи підігнавши запаску щоб приховати від людей свою ганьбу.

Учень. Підійдімо до картини  «Циганка-ворожка», акварель, виконана ним в Санкт-Петербурзі в 1841 році. Ви бачите: під розлогим кленом стоїть дівчина-селянка у святковому вбранні . Праву руку вона простягла циганці . Лівою рукою тримає щось загорнене у фартух . Зосереджене обличчя дівчини звернене у бік глядача: видно, що вона уважно і зі страхом вслухається у слова ворожки . Постать циганки подано лише до половини , вона стоїть за якоюсь кам’яною стіною . На плечах смугасте рядно , за спиною - дитина . В одній руці ворожка тримає дівочу руку , а в іншій - костур, бо біля ніг дівчини, роздивляючись циганку, завмер собака .

Учень. Перед вами полотно побутового жанру «Селянська родина» . Біля убогої селянської хатини – молоде подружжя ,яке втішається першими кроками своєї дитини. Збоку – розбитий глечик . Біля ніг чоловіка –собака з настороженою піднятою мордою , ніби вслухається в розповідь. За хатою сидить дід у киреї . Відчувається , що стосунки між подружжям доброзичливі і лагідні . Надворі погоже надвечір’я . Промені сонця фарбують золотом стіну хати , полотняні сорочки героїв.

 Найвідоміший офорт – «Дари в Чигирині»  створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туруччини , Польші й Росії – з дорогими подарунками, привезеними Богданові Хмельницькому . На варті біля входу до світлиці , де відбувається рада , стоять козаки. Про можливі наслідки козацької ради свідчить і настрій трьох послів . Ні стривожений турецький посланець з багатьма дарами і ні польський, що насторожено сидить на лаві, не вірять в успіх своєї місії.  Спокійний лише російський посол, що поважно розсівся у високому кріслі .
    Сепія «Буйгуші»  має викривальний характер . На передньому плані , на порозі будинку, зображено двох казахських хлопчиків-жебраків-напівголих , босих, нещасних. Старший з торбою через плече, простягуючи рученята, скривився жалібно - просить милостиню . Менший стоїть поруч у величезному малахаї, тримає перед собою миску і серйозно та очікуюче дивиться вперед, певно, на господарів . На другому плані, за дітьми, художник зобразив себе у солдатській формі  з виразом щирого співчуття дітям .


          

 

 

Керівник групи  «Бібліографи». Перед нами було поставлено завдання :  з’ясувати , у яких творах описано сторінки життя Шевченка як художника , організувати виставку творів

Транусенко С.Шевченко - художник . - К. Знання, 1961
Тарас Шевченко . Життя і творчість у документах , фотографіях, ілюстраціях: Альбом.-К. 1991

Є.Кирилюк . Т.Г.Шевченко : Життя і творчість.-К., 1959
В. Шевчук . Роман – дилогія: Син волі .-К.,1984

С.Васильченко . Дитинство Шевченка . –К., 1975
З. Тулуб . В степу безкраїм, за Уралом .-К., 1981 

Керівник проєкту.   При знайомстві з життям Шевченка може скластися враження, що воно – ланцюг випадковостей, який міг обірватися в будь-якому місці . Справді, і примха поміщика Енгєльнгардта взяти собі козачка в подорож до Вільна і Петербурга рано осиротілого Тараса , і зустріч у Літньому саду з Іваном Сошенком, і праця у Василя Ширяєва по розмалюванню інтер’єрів петербурзьких театрів, і обставини викупу з кріпацтва, нарешті, вступ до Академії мистецтв у клас Карла Брюллова нагадують випадковий збіг обставин . Адже всі закони і традиції миколаївської Росії були спрямовані проти висунення на авансцену історії таких людей, як Шевченко . Але він все-таки досягнув вершини слави – всупереч усьому .

У мистецтві Шевченко досяг таких надзвичайних успіхів, що поправу заслужив славу першого афориста. Життєвість, реалізм, енергетика, талант і велич видно в усіх живописних творах художника. Його історична спадщина налічує десятки полотен, які зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка. У його  фондах є цінні експонати, що належать руці майстра, а це близько двохсот робіт: портрети, пейзажі, жанрові роботи в техніці акварелі, сепії, офорту, масляного живопису.

 

                              

Оцінювання проєкту

 

Оцінка етапів	Критерії оцінки	Бали
Оцінка роботи	Актуальність теми, складність Обсяг розробок і кількість рішень Практична цінність Рівень самостійності учасників Якість оформлення записів , наочності Рівень творчості, оригінальність розкриття теми	5,10,20 5,10,20 5,10,20 5,10,20 5,10,20   5,10,20
Оцінка захисту	Якість доповіді Глибина розкриття предмета Глибина розкриття теми Культура мовлення , манери Аргументованість, переконливість	5,10,20 5,10,20 5,10,20 5,10,20 5,10,20

180-240б. – «відмінно»,    139-100б. – «добре»,  99-65б. – «задовільно»