Проект Традиції нашого села "Хубав ден Великден, апъ още по-хубав Гергьовден"

Традиції нашого села ПРОЕКТНА РОБОТА учениці 3 класу Рівненського НВК Торган Валерії Керівник: Кащі В.З.

В цьому святі переплелись як релігійні так і язичні традиції. Тут відобразилося багатовікове турецьке ярмо і прості народні звичаї, надії на кращій урожай, міцне здоров'я собі, своїм близьким, а також худобі.

Об'єкт дослідження: Традиції мого народу База дослідження: Традиції святкування в моїй родині, моєму селі, моїй прабатьківщині.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ: Традиції святкування “Гергьовден” в сучасному Рівному збереглися такі самі як і традиції святкування цього свята на нашій прабатьківщині в Болгарії .

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ вивчення історичних документів; інтерв'ю зі старожилами нашого села; особиста участь у святкуванні свята; складання діаграм та схем за результатами досліджень.

З 1812 року на наші землі, які називалися Буджак, а пізніше Бессарабія, почалося велике переселення болгар. Головним попечителем колоністів південного краю Росії був І.М.Інзов.

Він представив тодішньому міністру внутрішніх справ на затвердження список “назначенных им наименований вновь устроенных в Бессарабии на пустопорожних казённых участках Румелийскими и Болгарскими переселенцами колоний». Після розглядання, цей список був представлено царю Миколаю І і “государь Император в 23 день прошедшего февраля сего года (1832) наименования означенным колониям изволил Высочайше утвердить». Відповідно цього списку під номером 37 указана колонія “Ісерли”, під номером 74 - “Чумлекиой”, під номером 38 - “Гюльменъ», а під номером 75 - “Купоранъ».

Більше 200 років тому наші предки покинули свої насиджені місця і відправилися у далеку і важку путь у пошуках кращої долі. Їхали люди на возах, запряжених кіньми та волами. Везли свій нехитрий скарб. Гнали вівці, корови. Разом з тим несли з собою свою мову, пісні, традиції, звички.

Я хочу зупинитися на святі «Гергьовден». Як його святкували і святкують в Болгарії? Як його святкують у нас. Чому в народі існує така промовка “Хубав ден Велікден, а пък още по-хубав Гергьовден “

Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, що виховали його в християнській вірі. Поступивши на військову службу, Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою осанкою і красою. Почувши одного разу на суді нелюдяний вирок про винищування християн, св. Георгій загорівся співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж чекають страждання, Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, явився до Диоклетиану і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості і несправедливості. Після безрезультатних умовлянь відректися від Христа імператор наказав піддати святого різним мукам. Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відмовитися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям в небезпеці - називають ще Побідоносцем.

День святого Георгія Побідоносця, 6 травня, у Болгарії , або по-болгарськи ГЕРГЬУВДЕН, - одне з най значиміших і красивіших весняних свят. У народі він пов'язаний із землеробством (Георгій по-грецьки означає "землероб"), із скотарством і в цілому з весняним оновленням природи.

Весняні трави, квіти і молоді гілки дерев займають особливе місце в усіх обрядах.

В день святого Георгія уперше в році готують і свіжу бринзу, але не солять її, щоб молоко у овець не пересихало.

День святого Георгія пов'язаний і з традиційним багатим застіллям. Для святкового столу хазяйка готує спеціальний обрядовий хліб ("боговицу"), на якому вона з тесту ліпить фігурки пастуха і овець.

Гергьувдень - це також День болгарської армії. Ранком цього дня на головній площі в Софії президент країни зазвичай приймає парад представницької частини Болгарської армії, а патріарх Болгарської церкви освячує бойові прапори. Цей день 6 травня є державним святом і є вихідним.

У нашому селі свято починається ще напередодні, ввечері 5-го травня. Як тільки настає вечір всі члени родини виходять на двір. Прикріплюють на ручки дверей гілочки духмяного бузка та запалюють свічки. Всі сидять надворі, згадують минулий рік та загадують на майбутнє.

Як і в Болгарії обов'язково вмиваються ранковою росою щоб бути здоровим та красивим. Для маленьких внучат цю росу бабусі і матусі збирають у носовички щоб умити їх, коли вони прокинуться.

Взагалі цього дня багато гадань та ворожіння. Наприклад дивляться на яровий хліб. Якщо до цього дня він виріс заввишки за ворону то це дуже добрий знак на добрий цьогорічний урожай.

Так само як і в Болгарії цього дня приносять у жертву ягня, прочитавши перед цим молитву. Ягня запікають у печі.

Рецепт запеченого ягня, фаршированого кашею із булгура: Охолоджене м'ясо натирають сіллю, чорним молотим перцем, часником. Залишають на годину, потім намащують поросячим смальцем, змішаним з червоним молотим перцем. Окремо запарюють кашу з булгура, здобрену шматочками м'яса , або тельбухи. Нею начиняють ягня. Все кладуть на жаровню, та прикривають товстим коржем, який замішують на кислім молоці із суміші пшеничного борошна та висівок. СМАЧНОГО!

Особливо багато розваг цього дня для дітлахів. Скрізь лагодять гойдалки, на яких розважається малеча. Навіть дорослі і старенькі не відмовляються від задоволення погойдатися на них.

Потім всі зважуються. Діти радіють, якщо їхня вага збільшилася. Це значить що вони підросли. Дорослі радіють, якщо їхня вага за рік не змінилася і тривожаться, якщо почала зменшуватись.

Десь о третій годині пополудні, господиня накриває святковий стіл. Головна страва — запечене ягня. На стіл також викладається все, що е в хаті. Частування повинне бути багатим. У нас це свято так само як і в Болгарії вважається початком сільськогосподарського року. До столу запрошують всіх членів родини.

Особливою пошаною в цей день користуються чоловіки на ім'я Георгій. Всі їх вітають, дарують подарунки. Нещодавно, 60-70 років тому, це ім'я було дуже поширене серед мешканців нашого села. Але зараз хлопчиків частіше називають Денисами, Данилами. Артурами… За останні 20 років лише одного хлопчика назвали Георгієм. Він народився 25.06.2018 року Кристов Георгій Дмитрович ,82 роки Кащі Георгій Сергійович, 8 місяців Георгії нашого села:

В нашій країні св. Георгій не вважається покровителем військових, але в історії нашого села були учасники Русько-Японської війни, які за проявлену хоробрість і відвагу були нагороджені Георгіївськими Хрестами . Це брати Іскімжи Георгій та Василь Миколайовчі, кавалером двох Георгіївських Хрестів був Чебан Афанасій Степанович. Іскімжи Георгій Іскімжи Василь

Висновки: Розглянувши традиції святкування свята “Гергьовден”, в Болгарії та на Україні в болгарському селі Рівне (Купоран) я зробила такі висновки: Як і вБолгарії це найулюбленіше і найцікавіше весняне свято; Воно є початком сільськогосподарського року Збереглися традиції гадань на майбутній врожай, на здоров'я. Збереглися традиції багатого частування на цей день і навіть традиційні блюда. Залишилися традиційні розваги. Але у сучасні часи всі традиції утратили вже своє первісне значення. Деякі традиції трохи змінилися. Рецепти випікання обрядового хліба “баговиці” утратилися зовсім. Дуже рідко стали надавати ім'я Георгій новонародженим.

Щодо промовки “Хубав ден Великден, а пък още по -хубав Гергьовден”, я вважаю так, що на Великдень святкують перемогу над смертю, а “Гергьовден” – свято ЖИТТЯ, РАДОСТІ, НАДІЇ НА КРАЩЕ МАЙБУТНЄ.

Дякую за увагу! Запрошую на свято “Гергьовден” до нас, в наше село 06.05.2019р.