ПРОЕКТ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ " КРОК ВПЕРЕД"

 

 

                      Проект

      учнівського самоврядування

                «Крок вперед»

            

                                           Педагог – організатор

                                       Шевчук Олена Олександрівна

 

 

                                           Жміївська ЗОШ І-ІІст.

                                                           2017

                                                       ВСТУП

Учнівське самоврядування є універсальною фор­мою активності, яку можна з однаковим успіхом вва­жати як способом організації буття шкільного колек­тиву, так і чинником творчої самореалізації особис­тості. Воно має на меті через широко розвинуту сис­тему органів самоуправління забезпечити включення учнів у різноманітну глибоко змістовну діяльність ко­лективу; умови масового залучення учнів до ор­ганізаторської роботи, до управління справами ко­лективу; сформувати права і визначитися з обов'яз­ками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, міста, держави.

Досвід свідчить, що самоврядування дозволяє учням розвинути такі соціальні якості людини, як то­лерантність, критичність та конструктивність мис­лення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гу­манізм, здатність до самоаналізу і самовиховання. Воно спонукає до осмислення власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і тра­дицій у міжособистісному спілкуванні старшоклас­ників, їх підготовки до розбудови громадського суспільства нашої України. І, нарешті, учнівське са­моврядування є організацією, що складається з учнів, створена учнями й існує для учнів.

Головне завдання в організації учнівського самов­рядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почут­тя власної гідності, надати їм можливість виявити се­бе на ділі.

Саме тому метою Жміївської школи став аналіз проблеми становлення учнівського самоврядування у сільській школі, а також використання творчого потенціалу учнів та всебічний розвиток особистості через участь в органах учнівського самоврядування; представлення та поширення досвіду роботи членів творчої групи; з’ясування схеми налагодження співпраці педагога-організатора з вчителями-консультантами органів учнівського самоврядування в розвитку лідерських якостей та творчих здібностей школярів; окреслення оптимальної методики роботи та новітніх технологій в роботі педагога-організатора з органами учнівського самоврядування; презентація учнівського комітету школи.

Проект «Крок в перед» - це саме той проект який потрібен школі. Це реалізація мрій багатьох дітей школи, який допоможе виховати патріотів, та гідних лідерів своєї держави. Бо все починається з маленького кроку в перед.

                                        Проект «Крок в перед»

Девіз:

                «МАЛЕНЬКИМИ КРОКАМИ, ДО ВЕЛИКОЇ МЕТИ»

Мета:

     -Розкрити творчий потенціал учнів

      -Підняти рівень учнівського самоврядування

       Учнівське самоврядування проект «Крок в перед»,  здатне виховати в учнів самостійність, комунікабельність, креативність та лідерські якості. Тому учнівське самоврядування не варто сприймати як звичайні дитячі ігри, в які бавляться учні старших класів замість того, щоб навчатися. Можливо це й гра, але в першу чергу – це процес, який вчить учнів бути дорослими, аналізувати дорослі ситуації та приймати управлінські рішення. Тому проект «Крок в перд»  варто сприймати не просто як один з напрямів виховної діяльності, а як ефективний інструмент у вихованні підростаючого покоління. Проте цей інструмент не підвладний дітям, він знаходиться в руках у педагогів, які просто зобов’язані правильно ним скористатися. Саме тут і простежується співпраця педагогічного колективу та органів дитячого самоврядування, яка повинна бути побудована на принципах демократії, гласності і колегіальності. Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно та приймати нестандартні рішення. Ось чому одним із головних завдань школи є підтримка учнівської молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе лідером, розуміє, що великі справи починаються із маленьких вчинків. І все це маленькими кроками до великої мети

Основою виховання є процес засвоєння моральної культури, без

оволодіння основами якої неможливо уявити собі справжнього спеціаліста, оскільки моральна культура є суттєвим компонентом культури професійної.

З моральним вихованням тісно пов’язана і проблема становлення духовності учнів, а саме: пошук людиною змісту життя, природи добра і зла, справедливості.

Тому дієвим способом виростити гідних особистостей є «Тренінги лідерства». Це виховні бесіди на теми такі як:

- «Ти лідер»

- «Відповідальність»

-«Організованість»

-«Повага. Авторитет»

-«Конфлікт»

-«Креативність»

- «Твори добро»

-«Мій проект. Моя акція»

-«Захист проекту»

Духовність як якість людської особистості включає в себе намір вийти за рамки свого “я”, співвіднести своє існування з вічністю.  Французький філософ М.Монтень підкреслював, що “тому, хто не пізнав науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду”. Щоб успішно реалізувати цілі особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів необхідна особлива організація навчально-виховного процесу в усіх ланках сільської школи, яка б поєднувала як колективну, так і індивідуальну роботу школярів .

Педагогічна діяльність спрямована насамперед на створення умов для розвитку особистості учня. Виходячи з цього основна мета в роботі вчителя полягає в наданні допомоги учням в реалізації своїх соціальних функцій. Важливо відшукати такі форми організації та методи виховної роботи, які б задовольнили усіх учасників навчально-виховного процесу – учнів, вчителів, батьків і дали змогу ефективно розв’язувати суперечності між колективною формою навчання в середній школі і індивідуальним розвитком особистих інтересів, обдарувань учнів. Без педагогіки співробітництва вчити і виховувати дітей неможливо.

Істотно відрізняється діяльність вчителя в сільській школі. Знання особистісних особливостей, побутових умов життя, стосунків у сім’ї забезпечує можливість індивідуального підходу до кожної дитини і її родини. Виховна робота в сільській школі має бути спрямована на підвищення культурного рівня учнів , підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин, на подолання дефіциту спілкування школярів, виховання господаря своєї землі. Довести суспільству, що не зважаючи на обмежену можливість селища, діти можуть бути виховані гідними людьми, лідерами та мати успіх в майбутньому.

« Крок вперед» - це саме та розробка проекту, яка  дасть можливість проявити та підняти не впевнених у собі дітей, для свого саморозвитку і самореалізації в майбутньому.

Кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для повноцінного і змістовного життя. Вони мають втілювати у собі всю багатогранність функцій людини. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, сім’янина і товариша. Вибираючи ролі для учнів, необхідно забезпечити їх послідовність, зміну, сполучення для створення умов з виявлення особистісної неповторності , самореалізації і самовизначення вихованців через вільний вибір змісту і способів діяльності.

Результати виховання досягаються при умові надання учням свободи самостійного вибору діяльності, створення ситуації успіху, задоволення їхніх потреб та інтересів.

Ускладнюється виховний процес тим, що його результати не так явно відчутні, і не так швидко виявляють себе, як у навчанні, між застосуванням  педагогічних засобів і проявами вихованості пролягає тривалий період утворення особистісних властивостей. 

Практична організація виховного процесу має враховувати специфіку сільського життя та побуту, особливості сільського виробництва,  соціальне, природне та предметне середовище.

Мала кількість учнів, відмінності в кількості учнів між класами або відсутність дітей одного віку зумовлюють роботу вчителя з нечисленним різновіковим колективом учнів, та присутні національні меншини. Які до речі дуже талановиті.

Позитивний момент в цьому процесі виявляється в тому, що створюються сприятливі передумови для індивідуалізації навчальної і виховної роботи, взаємовпливу учнів.

На сучасному етапі сутність проекту «КРОК ВПЕРЕД» полягає в тому, що надається більше прав і повноважень учням, створюються широкі можливості для самореалізації, накопичення досвіду управлінської роботи, забезпечується захист прав та інтересів школярів.

Новий аспект полягає в тому, що проект виступає одним із напрямів громадянської освіти учнів, не як засіб керування школярами, а як процес привчання жити в демократичному суспільстві. Діяльність проекту «Крок в перед» сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадянської думки, процесу соціалізації учнів, більш ефективному входженню у доросле життя. Робота проекту спрямовується таким чином, щоб кожний учень знайшов своє місце у справах колективу. Крок за кроком долаючи перешкоди.

Основними вимогами для успішного розвитку цього проекту мають бути:

- зацікавленість у його розвитку педагогічного колективу та більшості учнів;

- чіткий розподіл обов’язків по керівництву органами самоврядування;

-оптимальна структура учнівського самоврядування «Крок в перед» з урахуванням специфіки навчального закладу;

- чітка система роботи проекту «КРОК ВПЕРЕД» в масштабі школи.

Органи учнівського самоврядування беруть участь у співуправлінні життєдіяльністю колективу школи, і в цьому проекті охоплюють широкий спектр реалізації прав і обов’язків учнів, серед яких вирішуються проблеми стосунків суб’єктів освітнього процесу.

Слід підкреслити, що органи учнівського самоврядування розрізняються за своїми формами; обговорюється питання про те, яку форму самоврядування доцільно взяти за основу.

Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від демократизації шкільного життя. Це і є проект «Крок вперед». Кожна школа визначає органи самоврядування і свої проекти.

Неможливо звести їх до єдиної для всіх структури. Діяльність учнівського самоврядування має визначатися чіткістю і конкретністю планування, координацією різних його категорій, результативністю.

Реалізація завдань по організації учнівського самоврядування пов’язана з необхідністю подолання такої суперечності, як от: самоврядування потребує самостійності учнів, але воно неможливе без удосконалення педагогічного керівництва.

Необхідна взаємодія педагогічного та учнівського колективів у досягненні загальної мети –  формування ініціативної, соціально активної, здатної приймати нестандартні рішення особистості. Тренінги про які вже було вище згадано направлені саме на це.

Робота проекту «КРОК ВПЕРЕД» направлена таким чином, щоб кожний учень знайшов своє місце у справах колективу. Адже « кожну справу самі придумуємо, самі виконуємо і самі оцінюємо. Так складається справжнє самоврядування. Крок за кроком до своєї мети» До пріоритетних напрямків діяльності органів учнівського самоврядування слід віднести:

- навчальну роботу;

- виховну роботу (нетрадиційні форми проведення загальних справ, організація дозвілля, спортивно-туристична, пошуково-краєзнавча робота, правове виховання тощо);

- інформаційно-методичну роботу, як от: участь у районних, міських зльотах шкільних об’єднань.

Через отримання нової інформації, формування в учнів асоціативно - комунікативних уявлень та понять, як от: толерантність, громадянська позиція, відповідальність та створення власної думки – можна навчити учнів умінню брати участь у громадському житті.

Дієвість проекту «КРОК В ПЕРЕД» для учнівського самоврядування виявляється при умові надання учням реальної самостійності, котра не відхиляє тісного співробітництва з педагогами.

Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:

- визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;

- передача дітям організаційного досвіду;

- навчання їх організаторській майстерності;

- залучення школярів до самоуправлінської діяльності та роботи органів колективу;

- надання їм необхідної допомоги.

Отже, для того, щоб навчити учнів самостійно ставити задачі, планувати свою діяльність, виконувати і контролювати її, необхідна систематична робота вчителя.

Цінність проекту полягає в тому, що учні глибоко проникають у сутність своїх прав та обов’язків.

Відповідальні справи керівництва життям школи доручають частині активу, а поступово всьому учнівському колективу. Тому в процесі організації самоврядування «Крок вперед» необхідно чітко сформулювати права і обов’язки кожного учня, ради, комісії чи іншого органу.

Учнівським лідерам треба володіти певними знаннями, програвати ситуації проведення шкільних зборів, формувати органи шкільного самоврядування.

Відповідна роль організатора передбачає стосунки з учнями, які базуються на виконанні таких умов спілкування  (вчитель пропонує їх у вигляді порад):

- виправдовуй довір’я тих, з ким спільно працюєш, кого вчиш і від кого вчишся сам;

- координуй власні дії з діями своїх товаришів в будь-якій ситуації;

- удосконалюй форми спілкування з учнями;

- розвивай вимогливість до себе і ровесників тощо.

Учням пропонуються приклади з життя видатних людей, де звертається увага на зв’язок між умінням організувати власну роботу з її кінцевим результатом.

Безумовно, копіювати індивідуальні звички кожної видатної людини не варто, але методи їх роботи виявляють деякі неодмінні умови успіху:

- послідовність і система – найважливіші з них;

- уміння зосередитися на необхідній справі;

- не братися за декілька справ одразу: це надійний спосіб весь час поспішати і нічого не встигати;

- бути зібраним;

- уважно слухати, щоб чітко знати: що, де, коли, як і чому;

- контролювати себе.

В кінці справи ще раз спитати себе: “Куди пішов час”. Проведення подібної роботи сприяє вихованню лідерів в учнівському колективі. Складний соціальний характер полікультурного простору освіти пропонує педагогу багатий набір засобів для творчої взаємодії з учнями і створює умови для стимулювання їхньої активності.

Вчитель спрямує виконання учнями різноманітних дій, спільних творчих справ з метою формування у них досвіду позитивної поведінки. Постановка проблем та спільний пошук шляхів їх розв’язання – це та творча співдружність педагога і учня як партнерів, яка вдосконалюється при допомозі один одному. Проте на перший план висувається одне з найважливіших завдань навчально-виховного процесу, а саме: адаптація підростаючого покоління до життя у системі ринкових відносин.

Життєво необхідно розвивати таку форму організації діяльності учнів як учнівське самоврядування, а саме проект «Крок вперед» що надає школярам реальні можливості для вільного прояву особистості в умовах єдиного шкільного та соціального простору.

Інакше учні виходять зі школи з певною сумою знань і навичок, але з байдужим ставленням як до своєї справи, так і до життя, з відсутністю всілякої творчої сили та ініціативи.

Саме формування навичок урядування, організаторських умінь, соціальної активності та відповідальності, відкриття справжніх лідерів забезпечує самоврядування в школі.

Принципи свободи, демократизму, вміння приймати рішення і нести за них відповідальність необхідно прищеплювати учням ще в школі. Добре організоване учнівське самоврядування стає тією силою, яка може вирішити цю важливу проблему.

Категорія відповідальності є нерозривною складовою розвитку особистості, а отже особистісний підхід неможливий без визнання права особистості на самостійну і відповідальну діяльність.

Питання структури організації і принципи шкільного самоврядування важливі для забезпечення повноцінного виховного і освітнього процесу, адже вони пробуджують у школярів живий інтерес до справи. Проте структура шкільного самоврядування сама по собі нічого вирішити не здатна. Вона лише створює оптимальні умови для роботи. Структура самоврядування – це горизонтальна система взаємних зв’язків і сфер відповідальності. Учнівським лідерам треба володіти певними знаннями, програвати ситуації проведення шкільних виборів, формувати органи учнівського самоврядування, визнавати управління як свідому та активну громадянську силу. Тому проект «КРОК В ПЕРЕД» потрібен для учнівського самоврядування. Якщо учнівське самоврядування почне реально діяти, життя всіх учасників навчального процесу стане більш цікавим і демократичним.

                     

1. Сміливіше вноси свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей відберемо золоті.

3. Думку викладай чітко, якщо потрібно – повтори.
4. Часу не марнуй, пропозиції внось стисло і чітко.
5. Добре зрозумій – краще зробиш.
6. Перш   ніж   прийняти   рішення,   навчись   бездоганно   його виконувати..
7. Не соромся помилитись. Соромно не вміти і не бажати виправитись.
8. Будь-яку справу вінчає результат.
9. Довіру треба розуміти так: все перевіряється ділом, турботою і дружбою.
10. До товаришів стався справедливо, суди про них за роботу, а не за словами                 або твоїми особистими симпатіями.
11.  Будь тактовним, ввічливим. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів і               не поводься зверхньо.
12.  Зауваження бери до уваги, пропозиції виконуй.
13.  Твори, фантазуй сміливіше – шукай шляхи виконання рішень.
14.  Не гарячкуй, коли вирішуєш важливі питання. У такому стані легко припуститися помилки.
15.  Не вішай носа, коли важко.
16.  
17. .

     

 

 

 

 

 

                              Анкета для учня

1. Як часто ви берете участь у громадських справах.

 

а) як правило чи практично завжди.

б) час від часу

в) зрідка або ніколи.

 

2. У яких шкільних справах ви берете участь час від часу?

 

а) дискотеки;

б) відвідування різних закладів загальнокультурного призначення;

в) різноманітні екскурсії;

г) спортивні змагання;

д) інтелектуальні ігри.

 

3. Чи подобається вам брати участь у загальношкільних справах?

 

а) беру радо участь;

б) це цікаво, але не дуже;

в) особливої зацікавленості не маю;

г) це мені взагалі не цікаво.

 

4. Для чого ви берете участь у загальношкільних справах?

 

а) можливість поспілкуватися;

б) отримую нову інформацію;

в) змушують учителі;

г) це просто цікаво;

д) це набагато цікавіше, ніж просто ходити вулицею.

 

5. Що таке учнівське самоврядування?

 

а) взагалі не знаю, що це таке;

б) можливість захистити свої права;

в) самоврядування – іграшка в руках дорослих, засіб для окозамилювання своєї влади;

г) свій варіант.

6.  Кого ви хочете бачити головою учнівського самоврядування .

 

1.        Учнівське самоврядування – добровільне об’єднання учнів, мета якого – сформувати в дітях почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму.     

 

2.        У своїй діяльності учнівське самоврядування керується Конституцією України, Законів України «Про дитячі та молодіжні громадські організації», «Про об’єднання громадян», Статуту Колківського НВК «загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – ДНЗ», загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та даного Статуту.

 

3.        Символами учнівського самоврядування школи є: Прапор, Герб, Гімн школи.

 

 

2.1.  Основною метою діяльності об'єднання є:

• розвиток співробітництва та розширення дружніх стосунків серед дітей;
• виховання у дітей віри у себе, в свої сили, любові до своєї родини, до краю, в якому народився, до України;
• прищеплення любові до праці;
• залучення до різних видів мистецтва та культури;
• розвиток творчих здібностей та інтелектуального потенціалу особистості;
• надання необхідної інформації, технічної та іншої допомоги членам об'єднання.

 

2.2.  Для виконання мети самоврядування має вирішити такі завдання:

• сприяти захисту законних прав та інтересів дітей, підлітків, молоді;
• підготовка проектів, програм, положень у відповідній сфері діяльності;
• організовувати та проводити зльоти, збори, змагання, табори, зустрічі, конференції, екскурсії, семінари, наради з питань розвитку та підтримки неповнолітніх у всіх сферах суспільного життя та у відповідності з цілями самоврядування;
• представлення інтересів учнів в громадських органах школи;
• брати участь  та проводити шкільні заходи в межах мети та завдань самоврядування.

                          

• вільно розповсюджує інформацію про свою діяльність, розробляє і видає інформаційно-довідкову, методичну та іншу літературу, кіновідеопродукцію з метою популяризації школи та самоврядування і пропаганди знань серед неповнолітніх;
• бере участь в організації спортивно-оздоровчих таборів, зборів, спортивних ігр, змагань, експедицій, туристичних походів та інших;
• пропагує здоровий спосіб життя;
• проводить вечори відпочинку, свята, конкурси та виставки творчості, огляди художньої самодіяльності.

 

2.4.  Основними функціями учнівського самоврядування є:

• забезпечення порядку в школі, організація чергувань в школі, в класах;
• організація дозвілля на перервах;
• проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок;
• організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;
• організація роботи по збереженню шкільного майна, води, електроенергії, підручників;
• підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань;
• контроль за відвідуванням учнями школи;
• участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік.

3.1.  Права, обов'язки та повноваження:

 

• показувати приклад у навчанні і поведінці;
• виконувати всі доручення адміністрації та вчителів школи;
• проводити рейди-перевірки, огляди, готувати лінійки;
• брати активну участь у підготовці та проведенні вечорів відпочинку;
• контролювати дисципліну та порядок в школі;
• збиратися на свої засідання та виносити власні рішення в межах своїх повноважень;
• вільно висловлюватися;
• прийняття рішень з найважливіших питань;
• внесення пропозицій з питань навчання та дозвілля;
• координація роботи класу, доведення до класу завдань ради старшокласників;
• піклування про молодших школярів, піклування про ветеранів, одиноких;
• матеріальна допомога дітям, участь у благоустрої території школи;
• контроль за відвідуванням уроків, за порядком під час чергування в школі;
• рада може звернутися із запитанням до педради. Педагогічна рада зобов'язана повідомити про результати огляду запиту.

 

3.2. Члени самоврядування зобов’язані:

 

• дотримуватися вимог Статуту самоврядування;
• виконувати рішення керівних органів самоврядування;
• піклуватись про авторитет школи та самоврядування, підтримувати і пропагувати їх діяльність;
• інформувати про свою діяльність виборні органи самоврядування;
• дотримуватись етичних норм і правил громадської поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.        Вибори голови уч­нівського самоврядування прово­дяться за принципом загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

 

2.        Виборчий процес здійс­нюється на засадах вільного і рів­ноправного висування кандидатів кожним класом школи.

 

3.        Вибори голови  уч­нівського самоврядування є за­гальними: право обирати мають учні 5-11-х класів школи.

 

4.        Головою ради учнівського самоврядування може бути обра­ний учень, якому на день виборів виповнилося 14 років.

 

5.        Вибори голови уч­нівського самоврядування є рів­ними: кожен виборець має 1 голос.

 

6.        Голосування на виборах є таємним.

 

7.        Право висування канди­дата має кожен класний колектив. Клас може висувати кількох кан­дидатів на посаду голови  уч­нівського самоврядування.

 

 

5.1. Органами управління самоврядування є:

 

• загальні збори самоврядування «КРОК В ПЕРЕД»
• старостат школи.

 

5.2. Відповідальними особами самоврядування є:

 

• голова учнівського самоврядування «Крок в перед»;
• замісник голови учнівського самоврядування «КРОК В ПЕРЕД»;

5.3.  Вищим керівним органом самоврядування є учнівська конференція, яка скликається при необхідності, але не рідше одного разу в один рік.

Позачергова учнівська конференція може скликатись учнівською радою самоврядування за своєю ініціативою,  або за вимогою не менше 2/3 членів самоврядування.

5.5.  Загальні збори самоврядування:

 

• приймають Статут, вносять до нього зміни та доповнення;
• обирають голову координаційної ради (він же голова самоврядування);
• обирають  учнівську раду терміном на один рік;
• обирають голову учкому школи;
• визначають пріоритетні напрями діяльності самоврядування, учкому та старостату школи;
• заслуховують та оцінюють діяльність координаційної ради, учкому та старостату школи;
• заслуховують і оцінюють роботу голів самоврядування, учкому та старостату;
• приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію самоврядування;
• можуть брати на свій розгляд будь-які інші питання діяльності самоврядування.

 

5.6. Старостат школи:

 

Старостат школи є керівним колегіальним органом, до складу якого входять всі старости класів, які обираються зборами класів терміном на один рік.

Засідання старостату школи проводиться в міру необхідності, але не менше одного разу в місяць.

Засідання старостату школи є правомочним, якщо на ньому присутня більшість членів старостату. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

 

5.7. Старостат школи має такі повноваження:

 

• організація та реалізація питань щодо соціально – правового захисту неповнолітніх;
• забезпечує діяльність щодо навчання учнів, відвідування школи учнями, дотримання норм  чинного законодавства України учнями у школі;
• координує співпрацю з означених питань з пед.колективом школи, батьківською громадськістю, з органами державної виконавчої влади, громадськими організаціями в межах своєї компетенції;
• здійснює виконання рішень учнівської ради самоврядування школи;
• затверджує плани і звіти про роботу старостату школи;
• формує та затверджує проекти програм, акцій, заходів старостату, координує їх реалізацію;
• забезпечує і здійснює зв‘язок із засобами масової інформації, з юридичними особами будь-яких організаційно-правових форм і приватними особами, в межах своєї компетенції;
• звітує про пророблену роботу перед учнівською радою;
• здійснює іншу діяльність в межах своєї компетенції.

 

5.8. Голова учнівського самоврядування:

 

• здійснює керівництво поточною діяльністю, скликає та веде роботу учкому закладу;
• видає розпорядження, обов‘язкові до виконання всіма його членами;
• діє від імені учкому, представляє його у відносинах з учнівською радою самоврядування, юридичними та фізичними особами, в тому числі з органами державної влади та місцевого самоврядування в межах своєї компетенції;
• звітує про свою роботу перед учкомом та учнівською радою;
• виконує інші функції, покладені на нього цим Статутом, рішенням загальних зборів та внутрішніми документами самоврядування і учкому;
• приймає рішення з усіх питань, які не віднесені до компетенції загальних зборів, учнівської ради та учкому;
• частину своїх повноважень може передавати одному з радників голови  учкому за своїм розпорядженням;
• на час відсутності голови його обов’язки виконує один з  радників голови учкому за його розпорядженням.
• дострокове припинення повноважень учкому, голови учкому здійснюється рішенням загальних зборів.

 

 

 

 

1.        Джерела формування майна та коштів:

• благодійних внесків і пожертвувань юридичних та фізичних осіб, що мають цільовий характер;
• інші надходження, які не заборонені діючим законодавством.

 

2.        Кошти та майно самоврядування спрямовується на виконання  завдань встановлених цим  Статутом.

 

3.        Право розпоряджатись коштами та майном самоврядування належить загальним зборам.

 

4.        Самоврядування набуває право власності у встановленому законом порядку на кошти та інше майно, що надане їй у власність, пожертвуване українськими та іноземними фізичними та юридичними особами, а також на майно та майнові права, придбані за рахунок власних коштів чи набутих на інших підставах, не заборонених законом.

 

5.        Самоврядування несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім майном, на яке може бути звернене стягнення у відповідності до чинного законодавства України.

 

6.        Самоврядування не відповідає згідно зобов’язанням держави, а її органи і організації не відповідають згідно зобов’язанням самоврядування. Самоврядування не відповідає згідно зобов’язання своїх учасників, а учасники не відповідають згідно зобов’язанням самоврядування.

 

 

 

1.        Засідання учнівського самоврядування проводяться 1 раз на місяць.
2.        Засідання старостату проводяться 1 раз на 1 тижня або позачергово в разі потреби, сюди входять і тренінги.
3.        В разі потреби за ініціативи любого члена самоврядування відбувається позачергове засідання учнівського самоврядування.

 

 

1.        Припинення діяльності самоврядування може бути здійснено шляхом її реорганізації, або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску) .
2.        Реорганізація та ліквідація самоврядування здійснюється за рішенням загальних зборів, прийнятому 2/3 голосів членів самоврядування, або за рішенням суду, при цьому кошти та інше майно самоврядування використовується у встановленому