Проект з природознавства в 1 класі «Бджола працює не лише для себе, а й для людей»
БОЛГРАДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №2
БОЛГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Проект
з природознавства в 1-А класі
«Бджола працює не лише для себе, а й для людей»
Роботу виконали:
Пармаков Іван
Бугай Ждана
Дякова Ксенія
Клімбіщук Аліса
Учні 1- А класу
Болградського ліцею №2
Керівник:
Пармакова Марина Дмитрівна
Вчитель початкових класів
2023
Зміст
Вступ
Розділ І. Бджола. Її будова та опис .
Розділ ІІ. Рідний край – як медовий рай .
2.1. Різноманіття продуктів бджільництва, їх застосування.
2.2. Медоносні рослини Одещини.
Розділ ІІІ. Дослідницька частина. Бджоли раді цвіту, люди раді меду.
3.1. Сорти меду, їх особливості та зберігання.
Висновки
Використана література
Додатки
Вступ
У наш час та в минулому, виникали завжди питання здоров’я і довголіття, які цікавили і цікавлять усіх людей. Звідки взяти ці ліки чи вітаміни, щоб люди були завжди здоровими? А це просто - подивися навколо!
Ви колись замислювались яку користь приносять бджоли? Асоціюючи їх з медом і іншими продуктами бджільництва, ми часто використовуємо ці продукти в лікуванні хвороб, кулінарії, косметиці або в якості біодобавки.
Відомо, що фармацевтичні препарати знищують патогенну і корисну мікрофлору, а от продукти бджільництва – природні антибіотики.
Бджоли виробляють такі речовини, як мед, маточне молочко, бджолина отрута, прополіс, перга, віск. Мертві бджоли теж мають цілющі властивості, з яких роблять настоянки. Таким чином, бджоли – корисні людині, завдяки тому, що виробляють всі ці цілющі продукти.
Натуральний мед є не лише коштовним продуктом харчування, але і володіє яскраво вираженими лікувально-дієтичними і профілактичними властивостями. Враховуючи це, його необхідно вживати при епідеміях грипу, щоб зберегти своє здоров’я від хвороби. Проте здобуття натурального бджолиного меду пов'язане із значними матеріальними витратами. Високі ціни на натуральний мед роблять його об’єктом фальсифікації (підробки).
Україна посідає 5-е місце у світі за виробництвом продукції бджільництва. Хоча нещодавно бджолярі заявляли, що Україна – на межі дефіциту меду. А бджоли масово вимирають, зокрема, через погану екологію та кроплення полів хімікатами.
Основна проблема сьогодні у галузі бджільництва – це стрімке вимирання бджіл. І ускладнюють проблему нез’ясовані причини загибелі бджіл.
«Невідомо, чому. В Україні немає виробника ліків для бджіл. Усі ліки від кліщів, від різних грибкових, вірусних інфекцій завозяться десь із-за кордону. Тут же бджолами ніхто не займається на державному рівні, тобто немає державної підтримки. Не зважаючи на це, пасічники Одещини, зокрема пасічники нашого краю кажуть, що боротимуться за своїх бджіл.
Мета, завдання дослідницької роботи
- Ознайомитись з різноманітністю продуктів бджільництва, та їх застосуванням.
- Ознайомитись з медоносними рослинами Одещини.
- Охарактеризувати сорти меду , їх особливості та зберігання.
- Розвивати в учнів бажання та любов до дослідницької роботи.
- Виховувати любов до рідної землі, краю, формувати почуття патріотичності, естетики, та збереження давніх традицій нашого народу.
Об’єкт дослідження: мед пасічників Болградського району.
Розділ І. Бджола. Опис та її будова .
Різноманітність флори і фауни, що оточує нас, викликає інтерес у людства з давніх часів. І бджоли є цьому свідчення. Вони є комахами, без яких частина життя людей стає неможливою.
Опис комах
Завдяки цим маленьким і працьовитим комахам залежить урожай сільськогосподарських культур на нашій землі (поля, луки, сади, городи), так як головна функція бджіл – запилення. Ніхто не зможе замінити цих прекрасних створінь, тому що жодна людина, і жодна техніка, споруджена їм, не здатна так відмінно виконати роботу.
Бджола відноситься до надсемейству жалких перетинчастокрилих, підряду стебельчатобрюхих, загону перетинчастокрилі. Їх існує більше
21 000 видів. Деякі бджоли живуть відлюдниками, інші ж утворюють цілі сімейства (рій). Комах можна виявити по всій земній кулі, що не є вони тільки на Антарктиді. Харчуються вони нектаром і пилком. Нектар для бджіл служить джерелом енергії, пилок ж в основному служить для насичення білком.
Анатомія бджоли
Бджоли мають довгий хоботок, яким вони користуються для висмоктування нектару рослин. У них також є вусики (або сяжки), кожен з яких складається з 13 сегментів у самців і 12 сегментів у самок. Усі бджоли мають дві пари крил, задня пара за розміром менша від передньої; тільки у декількох видів у однієї касти крила дуже короткі, що робить політ бджоли важкою або неможливою справою. На задньому кінці тіла більшість бджіл має жало.
Продукти бджільництва
Бджоли виготовляють багато продуктів, серед них такі:
Запилення
Бджоли відіграють важливу роль у запиленні квіткових рослин як найчисельніша група запилювачів у екосистемах, пов'язаних з квітами. Залежно від поточної потреби, бджоли можуть концентруватися як на зборі нектару, так і на зборі пилку. В обох випадках бджоли сприяють запиленню рослин, але при зборі пилку цей процес проходить набагато ефективніше.
Тіло більшості бджіл покрите численними електростатичними гіллястими ворсинками, що сприяють прилипанню та перенесенню пилку. Періодично вони зчищають з себе пилок, збираючи його щіточками (щетиноподібними волосками, у більшості видів розташованими на лапках, а у деяких на черевці) і потім переносять її в спеціальні кошики для пилку (corbicula), розташовані між задніми лапками. Багато видів бджіл схильні збирати пилок тільки з певних видів, інші в цьому питанні не такі категоричні та користуються великою різноманітністю квітучих рослин. Невелика кількість рослин замість пилку виробляє живильну квіткову олію, на зборі якої спеціалізуються тільки певні види бджіл. Невелика підгрупа нежалячих бджіл (Meliponini) пристосувалася на поїданні падалі (екскременти попелиці) — це єдині бджоли, що не харчуються продуктами рослин. Пилок і нектар змішуються разом, утворюючи в'язку живильну масу, яка складається в невеликі осередки — стільник. Поверх маси відкладаються яйця майбутніх бджіл, після чого осередок герметично закривається так, що згодом дорослі бджоли та їхні личинки не контактують разом.
Бджоли збирають з рослин нектар та пилок, які перетворюють на корм — мед та пергу. Їжа бджіл має всі життєво необхідні корисні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. Також, бджоли приносять в вулик воду.
Нектар — вуглеводний корм, який складається з цукрів (сахарози, глюкози, фруктози), невеликої кількості води та мінеральних солей. В залежності від ботанічного складу рослин та метеорологічних умов, вміст води, сахарози, глюкози та фруктози може змінюватись.
|
Хімічний склад нектару |
|
|
Склад |
% |
|
Вода |
50—70 |
|
Сахароза, глюкоза, фруктоза |
5—70 |
|
Мінеральні речовини, органічні кислоти, ефірні олії, дріжджі та ін. |
|
Бджоли збирають нектар більш активніше, коли і ньому міститься близько 50 % цукрів, коли цукру менше 4,2 % бджоли його не збирають. Високий відсоток цукрів в нектарі ускладнює його збір. Додаючи в нектар ферменти сальних залоз і видаляючи з нього воду, бджоли перероблюють його в мед. В вуликах з нормальною вентиляцією випарювання води здійснюється протягом 5 днів. На видалення 450 г води йде 100 г цукру.
В результаті переробки бджолами нектару та паді виробляється мед — суміш плодового та виноградного цукру. Мед містить 17-21 % води, органічні кислоти, азотні та мінеральні речовини, вітаміни. Одній бджолиній сім'ї для підтримки життєдіяльності на рік потрібно 70-90 кг меду, з котрих в зимовий період використовується 10-12 кг.
Квітковий пилок — білково-вітаміний корм, необхідний бджолам для вигодовування личинок. Під час збору пилку, бджоли додають до нього деяку кількість слини та нектару, формуючи з нього згустки, котрі прикріплюють до задніх ніжок в спеціальних поглибленнях. Маса згустку складає 8-22 мг. На формування одного такого згустку бджола витрачає від 3 до 20 хвилин.
Бджоли перетворюють квітковий пилок на пергу, корту складають в соти і консервують, додаючи нектар та слину. В добре складеному пилку відбувається молочнокисле бродіння, що запобігає псуванню перги.
Одна бджола потребує близько 0,1 г перги на розвиток. В весняно-літній період на розвиток сильної сім'ї йде 6-8 кг перги. Протягом року сім'я використовує 16-18 кг перги. Кількість перги в вулику визначають за допомогою розрахунку зайнятих нею сот. В одній соті міститься близько 0,3-0,5 г перги. Квітковий пилок, зібраний з різних рослин, містить не однакову кількість поживних речовин.
|
Хімічний склад пилку, % |
|||||
|
Медові рослини |
Вода |
Білок |
Жир |
Вуглеводи |
Зола |
|
4,9 |
20 |
4,9 |
19,9 |
3,8 |
|
|
7,7 |
13,1 |
1,2 |
Н/Д |
2,1 |
|
|
26,4 |
Н/Д |
3,0 |
Н/Д |
Н/Д |
|
|
7,2 |
23,2 |
2,3 |
Н/Д |
3,8 |
|
|
7,9 |
28,4 |
0,5 |
Н/Д |
2,9 |
|
|
5,0 |
21,9 |
2,7 |
Н/Д |
2,8 |
|
|
Н/Д |
3,8 |
1,4 |
30,3 |
3,1 |
|
|
13,2 |
21,7 |
8,6 |
25,8 |
2,5 |
|
|
9,8 |
28,6 |
3,1 |
28,3 |
2,6 |
|
|
10,9 |
11,1 |
14,4 |
34,9 |
0,9 |
|
|
11,5 |
23,7 |
3,4 |
26,9 |
2,7 |
|
У вулику перга різних рослин змішується, тому в середньому вона складається з близько 20 % білка.
Вода потрібна бджолам для розрідження меду при приготуванні корму для личинок та для врегулювання температури і вологості повітря в вулику. Коли в вулику є нектар, зазвичай бджоли не потребують води. В весняний період необхідність води зростає, тому що зростає кількість розплоду. В середньому, весною сім'я використовує 100—200 г води, а в жарку погоду — більше 400 г.
Розділ ІІ. Рідний край – як медовий рай.
2.1.Різноманіття продуктів бджільництва, їх застосування
Мед – солодкий, запашний, поживний, цілющий, ні з чим не зрівняний продукт. Мед містить дуже багато цукрів і мінеральних солей, що легко засвоюються. В ньому є білки, вітаміни, кислоти, ферменти та інші речовини, необхідні нашому організмові. Мед – символ чистоти, Божого слова, натхнення, красномовства й поезії. Оскільки мед вважався пов’язаним із Великою богинею, покровителькою шлюбу, молодим рекомендувалося впродовж деякого часу після весілля вживати в їжу мед; звідти виник вираз «медовий місяць».
Віск. Використовують у виробництві особливих ґатунків паперу, для приготування найрізноманітніших кремів, в радіо-електротехніці, в багатьох галузях промисловості.
Бджолина отрута - лікувальний засіб. З неї готують ліки, які застосовують для лікування нежиті, серцевих і нервових хвороб.
Бджолиний клей. Має чудову властивість: вбиває шкідливі мікроорганізми.
Прополіс використовують в медицині і ветеринарії для лікування ран та виразок, які довго не гояться, туберкульозу легенів. Допомагає він при опіках,обмороженні.
Квітковий пилок.У квітковому пилку, який пилкоуловлювачами відбирають у бджіл, понад 240 різноманітних елементів. Він багатий білками і вітамінами. Є в ньому жир, мінеральні солі, речовини, що стимулюють ріст – гормони. Збираючи, бджоли додають до нього ще й мед. Пилок збуджує апетит, його рекомендують при малокрів’ї, виснаженості, недугах.
Для збору пилку бджоли роблять за день від трьох до п’яти вильотів і витрачають на кожний з них від 30 хвилин до 2 годин.
2.2. Медоносні рослини Одещини.
На Україні в умовах інтенсивного ведення землеробства дикорослі медоносні рослини майже відсутні, за винятком медоносів пасовищ, сіножатей, лісів. За цих обставин бджільництво в господарствах може розвиватися винятково за рахунок сільськогосподарських медоносних культур. З нихнайбільш перспективні для бджільництва соняшник, ріпак, конюшина, люцерна, гарбуз, огірок і деякі інші.
Соняшник — однорічна рослина з родини складноцвітих. Стебла має міцні, прості або з боковими пазушними гілками. Соняшник — одна з основних олійних культур, добрий медонос. У степовій зоні, де знаходиться 80 % посівів, він є основним джерелом медозбору. Соняшниковий мед світло-жовтого кольору, має слабкий квітковий запах, терпкий солодкий смак, швидко кристалізується, тому його не рекомендується залишати для зимівлі бджіл.
Люцерна посівна – це багаторічна трав'янистарослина з родини бобових. Для бджільництва важлива як медонос. Проте і бджоли досить необхідні для запилення люцерни. Люцерновий мед має янтарний колір з слабким ніжним квітковим запахом і приємним солодким смаком. Кристалізується через 6—7 міс, кристалізація восновному дрібнозерниста.
Яблуня садова — дерево з родини розових. Цвіте яблуня в травні її вважають добрим медоносом, оскільки в достатній кількості виділяє нектар в ранньовесняний період. Квітка яблуні продукує в середньому 3 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га насаджень — 23—25 кг. За час цвітіння яблуні бджоли створюють запаси пилку і мають підтримуючий медозбір, який відіграє важливу роль в стимулюванні раннього розвитку розплоду.
Раціональний розвиток бджільництва цілком залежить від наявності кормових ресурсів, їх нектаропродуктивності та кількісного складу. Значна частина медоносних рослин росте в лісі. Цінними є також ліси, де серед
листяних деревних порід зустрічаються липа серцелиста й широколиста,
клени, верби. При розміщенні пасіки недалеко від такого масиву бджоли можуть мати безперервний медозбір з весни до осені.
Ліщина звичайна — кущ до 7 м висотою, з простими черговими овальними листками. Ліщина є дуже цінним ранньовесняним пилконосом. Зацвітає найраніше в березні. Виділяє багато пилку.
Тополя — дерево з родини вербових, із прямим стовбуром. Росте в долинах річок, у плавнях. Поширена по всій території України, крім Карпат. Для бджільництва важлива тим, що ранньою весною дає білковий корм. Бджоли збирають з її бруньок клейку речовину для прополісу.
Клен польовий — дерево або деревоподібний кущ. Росте в лісах, на узліссях, по чагарниках. Цвіте в травні одночасно з розпусканням листя. Разом з квітучими в цей період садами дає бджолам добрий підтримуючий медозбір.
Акація біла — дерево з родини бобових. Сильний приємний аромат і висока нектаропродуктивність квіток приваблюють велику кількість бджіл. При сприятливих умовах погоди одна сильна бджолина сім'я може принести у вулик до 6 кг акацієвого меду за день.
Липа серцелиста — дерево з родини липових. Липа не кожен рік дає медозбір. Це залежить від багатьох умов, що впливають на розвиток квітки, а також погоди під час цвітіння. В теплу сонячну погоду з невеликими теплими дощами нектаровиділення досягає максимуму. Липовий мед належить до групи світлих медів.
Кульбаба лікарська - багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Квіткові стрілки безлисті, товстуваті, під час цвітіння, особливо у верхній частині, довгошерстисті. Сім'янки світлі, з дуже короткою верхівкою і довгим носиком. Росте на луках, вигонах, в садах. Цвіте в травні — червні. Дає для бджіл велику кількість пилку. (Додатки)
Розділ ІІІ.Дослідницька частина. Бджоли раді цвіту, люди раді меду.
3.1. Сорти меду, їх особливості та зберігання
Мед – найвідоміший та найпопулярніший бджолиний продукт. Але він настільки різний, що кожного разу ми вбачаємо в ньому щось нове.
Мед з різнотрав'я. Цей мед один з найкращих сортів. Джерело - нектар лугових квітів (білої, рожевої і червоної конюшини, кульбаби, чебрецю, буркуну білого і жовтого, люцерни, шавлії, підмаренника, чистеця та ін.). Колір меду варіюється від світло-жовтого до коричневого (в залежності від трав. які відвідують бджоли).Має приємний смак і дуже ароматний букет. Мед з різнотрав'я - прекрасний загальнозміцнюючий засіб, має позитивну дію на печінку, серце, органи дихання. Є гарним антисептиком при захворюваннях нирок, при зовнішніх шкірних захворюваннях.
Застосовується при алергічних хворобах. Завдяки багатству нектару різних медоносних рослин, цей вид меду є одним з найпопулярніших серед покупців.
Гречаний мед. Гречаний мед, за кольором може бути від темно-жовтого, до темно-коричневого кольору, з невеликим червонуватим відтінком. Гречаний мед впевнено відносять до високосортного з яскраво вираженими лікувальними властивостями. Ця зростаюча популярність темних сортів пов'язана з тим, що в них міститься більше мінеральних речовин, ніж у світлих сортах. Крім загальновідомих корисних властивостей меду, гречаний мед має кровотворну функцію, підвищує рівень гемоглобіну в крові, нормалізує артеріальний тиск, роботу нирок і шлунку. Спробувавши його раз, вже ні з яким іншим сортом не переплутаєш, від нього добре "дере" в горлі. Гречаний мед кристалізується повільно (через 1 місяць). Зберігати гречаний мед, як і всі інші сорти, необхідно в закритому посуді, в сухих, провітрюваних і не промерзають взимку приміщеннях. У сирих приміщеннях мед може ввібрати в себе вологу і закисати. Особливість цього меду ще в тому, що він здатен вбирати в себе запахи, тому тримайте подалі від місця зберігання, сильно пахнуть предмети, особливо штучного походження.
Акацієвий мед. Акацієвий мед - один з найцінніших сортів меду. Сама назва акацієвого меду говорить про його походження. Він збирається бджолами з двох видів акації -білої і жовтої. Від виду акації залежить і колір меду. Так акацієвий мед, зібраний з жовтої акації, має світло-жовтий колір, а мед з білої акації – практично безбарвний. Акацієвий мед має тонкий квітковий запах і м'який смак, у нього немає тої медової гіркоти, властивої іншим сортам меду. Одне з відмінних властивостей акацієвого меду – це його здатність тривалий час знаходиться у рідкому стані, кристалізуватись він починає приблизно через рік після його збору. Завдяки високому вмісту фруктози, акацієвий мед легко засвоюється організмом і підходить для діабетичного і дитячого харчування. При регулярному вживанні акацієвий мед сприяє пониженню кров'яного тиску, він має м'яку заспокійливу дію і благотворно впливає при психічних розладах і нервових зривах. Акацієвий мед рекомендується вживати на ніч при безсонні. Також відзначено його цілющі властивості при різних шлунково-кишкових захворюваннях, захворюваннях нирок і печінки.
Липовий мед. Липовий мед – це один з найцінніших сортів меду. Цей мед прозорий, світло-жовтого, світло-бурштинового кольору, іноді з червонуватим відтінком, у нього чудовий незрівнянний аромат і прекрасний, сильний, інтенсивний смак. Липовий мед дуже цінується із-зі його виключно приємного смаку і корисних властивостей. Його використовують переважно при простудних захворюваннях, тому що мед має підвищену потогінну дію. Липовий мед незамінний при лікуванні ангіни, нежиті, ларингіту, бронхіту, трахеїту, бронхіальної астми. Липовий мед, найкращий для здоров'я і ніколи не приїдається. Добувається в районах зростання липових лісів, або штучних насаджень.
Соняшниковий мед. Соняшниковий мед – цей сорт меду, який дуже приємний на смак саме в рідкому стані, але, на жаль, він швидко кристалізується, при кристалізації стає золотистим, яскраво-бурштиновим, іноді навіть з зеленуватим відтінком, характеризується не сильним ароматом і приємним, дещо терпким смаком. Кристали дрібні, жовтого, або світло-бурштинового кольору, нагадують пряжене вершкове масло. Соняшниковий мед відрізняється найбільшою ферментативною активністю. Рекомендується він при лікуванні захворювань серця, дихальних шляхів і при шлунково-кишкових кольках. Також соняшниковий мед корисний при атеросклерозі, остеохондрозі, різних невралгіях. Він добре виводить шлаки з організму і нерідко застосовується як сечогінний засіб. Чомусь серед покупців вважається, що закристалізований соняшниковий мед поступається за смаковими якостями іншим сортам. Але не поспішайте з висновками, одна з властивостей соняшникового меду - швидка кристалізація. В Україні соняшниковий мед зазвичай продається за нижчою ціною, ніж інші сорти, але за поживними та лікувальними властивостями він майже не поступається їм.
Мед із софори
Мед із софори має білий колір та приємний смак. Його використовують у їжу та для лікувальних цілей. Користь та шкода цього продукту – об’єкти уваги народної та традиційної медицини. Найкориснішим вважається мед із софори двох видів – кримської та японської.
Мед із софори можна використовувати замість цукру у солодких стравах. Він має дуже привабливі для більшості людей характеристики: не травмує нирки; має легкий заспокійливий ефект; не викликає подразнення на слизових оболонках; швидко засвоюється та дає багато енергії; позбавляє від запорів; має знеболюючий ефект; знімає запалення при зовнішньому та внутрішньому застосуванні.
Мед підходить як дорослим, так і дітям. Його використовують для відновлення сил після хвороб та тяжких навантажень. Для поліпшення здоров’я народна медицина рекомендує випити розчин однієї чайної ложки меду в склянці води кімнатної температури.
Ріпаковий мед.
Ріпаковий мед – білуватого кольру з жовтувато-зеленуватим відтінком, приємного аромату і на смак дуже солодкий. Мед дуже густий, швидко кристалізується (навіть у вуликах), погано розчинний у воді, при тривалому зберіганні може закисати. Смак ріпакового меду залишає легку приємну гіркоту, злегка віддає гірчицею. Зберігати ріпаковий мед потрібно обережно - він має особливість швидко скисати. Також ріпаковий мед швидко засвоюється в кишечнику, і завдяки здатності виводити важкі метали з організму, високо цінується деякими фахівцями. Позитивно впливає ріпаковий мед на печінку і жовчні шляхи при вживанні в теплому рідкому вигляді. Як і всякий мед, ріпаковий мед сприяє регенерації шкіри і може використовуватися при опіках.
Методи визначення якості меду.
Якість меду визначають комплексно:
- за зовнішнім виглядом (колір, вязкість, запах) і смаком - органолептично;
- через виявлення різних домішок з допомогою хімічних реакцій.
Для своєї дослідницької роботи ми взяли зразок меду із пасіки бджоляра жителя села Василівки та бджоляра міста Болград. Вони займаються бджільництвом більше 10 років і мають на своїх пасіках від 30- 50 бджоло сімей.
Під час проведення експериментальної роботи ми досліджували якість меду (смак, запах, в’язкість) Досліджувані зразки меду мали приємний аромат, без сторонніх запахів. Смак – солодкий, приємний, без стороннього присмаку. В'язкість меду визначали по його витіканню з посудини в посудину. Вважається, якщо мед зрілий і якісний, то він тягучий, густий і не капає з ложки. Іншими словами, хороший мед повинен бути і не дуже рідким, і не дуже густим. Ще така особливість: натуральний мед повинен бути повністю однорідним і за кольором, і за консистенцією. Розглянувши уважно наші зразки меду, ми дану особливість помітили.
Висновки
Бджолиний мед– це продукт з неперевершеними смаковими та поживними якостями. Встановлено, що мед є висококалорійним продуктом близьким по складу до плазми крові.
У цій роботі були розглянуті харчові та біологічні цінності бджолиного меду, що формують його якість.
Були описані такі властивості різних видів меду як: в’язкість, колір, смак, запах. Результати якого показали, що досліджуваний мед якісний.. Отже, досліджуваний бджолинний мед – екологічно чистий продукт.
Отже, їжа, яку споживають громадяни України, мусить бути екологічно чистою, природною, бо продукція, вирощена «по-сучасному», із застосуванням агрохімікатів, є шкідливою для людини і спричинює різні захворювання. Також ми вважаємо, що сучасна людина у своєму харчуванні повинна вживати природні продукти, які повинні переважати на противагу різним переробленим продуктам, витяжкам і концентратам, які можуть спричинити розлади обмінних процесів організму при їх надмірному вживанні. До числа цих натуральних продуктів можна віднести продукт бджільництва – мед, який є не тільки солодощами, але й ліками від багатьох хвороб.
Тому серед населення, учнів слід поширювати більше інформації про цілющі властивості меду, профілактичне вживання його в харчовому раціоні та способи перевірки меду на його натуральність, а також значення бджіл для природи, і для людей. З огляду на тенденцію до зниження їх кількості в світі, в багатьох країнах діють програми з підтримки бджільництва. Посильний внесок в це можуть вносити і прості люди, якщо будуть дбайливо ставитися до екології і не застосовувати на своїх садових ділянках обприскування в період цвітіння рослин.
Тому збереження і розмноження крилатих трудівниць – це надзвичайно важливе завдання для людини і природи.
Використана література
- Бджола медоносна //У світі дикої природи. – 2007. - № 1. – 12 листопада
- Бджоли і оси //Юний натураліст. - 2009. №1.
- Верес О. Зелена неділя. Літня читанка для початкової школи. – К.: «Освіта», 1993. – 224 с.
- Велика ілюстрована енциклопедія тварин: Пер. З нім./ Текст Ф. Керфоллі і М. Феррарі; Іл.. І. Сталіо, А.Кантуччі і А. Моранді. – К.: Махаон-Україна, 2004. – 240 с.: іл.
- Горніч М.І. Падь. // Український пасічник. – 2009. - № 6 (219). – с. 47-49.
- Кравець В.А. Роль бджіл у природі // Пасічник. – 2006. - № 4 (25). – с.30
- Нуждин О.С. Основи бджільництва.- М., 1988-240с.
- М.К Шевчук. Пасіка, бджоли, мед. Ужгород «Карпати», 1974.
- І.А. Бабич, О.Г. Мегель. Бджільництво. Київ, 1969.
- А.І Черкасова. Календар пасічника. Київ «Урожай», 1986.
- В.П. Поліщук. Бджільництво. Київ «Вища школа», 2001.
Паспорт проекту
Тип проекту
- навчальний;
- міжпредметний (природознавство,читання, українська мова, трудове навчання, образотворче мистецтво);
- груповий;
- середньотривалий.
Мета проекту
навчальна
формувати в учнів життєві компетентності і навички пошукової діяльності;
формувати уміння досліджувати матеріали, спостерігати за комахами фіксувати результати.
узагальнювати знання учнів про зміни в житті комах.
розширити знання та уявлення дітей про особливості та життя бджіл.
розвиваюча
розвивати усне і писемне мовлення;
збагачувати словниковий запас,
розвивати зв'язне мовлення дітей
удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;
виховна
виховувати любов та дбайливе ставлення до природи.
виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи , гуманне ставлення до комах
Методи:
*Пояснювально - ілюстративний : бесіди , розповідь , презентація , розглядання дидактичних картинок , ілюстрацій про природу .
*Репродуктивний : включає спільні дії педагога і учнів : створення книжки - саморобки , презентації ( Малювання , ліплення)
*Евристичні і пошукові методи : з метою розвитку творчих здібностей дітей.
Проблема
Бджола працює не для себе, а для людей?
Тривалість проекту: тиждень
Форма захисту: презентація макету соти з видами меду, який збирають на Одещині, книжки та проекту.
Кінцевий продукт: виставка робі.
Керівник проекту: учитель.
Учасники проекту: учні 1-А класу, батьки, пасічники.
Матеріали та ресурси
цифровий фотоапарат, DVD-програвач, засоби для зв'язку з інтернетом, сканер, комп'ютер.
Вимоги до учасників проекту
Учасники проекту повинні бути:
- чесною і порядною людиною;
- ініціативними;
- давати поради, але ненав’язливо;
- вміти відповідати за свої дії, вчинки, слова;
- гідно сприймати зауваження;
- за роботою не забути про відпочинок.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку