Проект з теми: "Пам`ятники українським математикам"

Про матеріал
Мета проекту. Познайомити учнів та громадськість із здобутками вчених-українців, їх життєвим та творчим шляхом; вчити учнів використовувати математичні та лінгвістичні навички в нестандартних ситуаціях та творчо підходити до рішення завдань; практикувати в усному мовленні; сприяти виробленню позитивних мотивів навчальної діяльності; інтегрувати знання учнів. Розвивати уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дії та вчинків.
Перегляд файлу

Інформаційно-методичний центр відділу освіти Козятинської РДА,

Вернигородоцька СЗШ І-ІІІ ступенів

 

ПРОЕКТ

 

http://www.fatline.com.ua/images/products/prints/A_5297.png                                       Виконали:

                                                                                                      учні 9 класу

Жук Максим,

    Костенчук Андрій,

                                                                                             Липський Вадим

 

 

 

2016 рік

Реєстраційна картка

 

Юридична назва закладу

Вернигородоцька СЗШ І-ІІІ ступенів

Прізвище, ім'я по батькові керівника закладу

Василишина Олена Федорівна

Назва проекту

Пам`ятники українським математикам

E-mail:

vernigorodok@mail.ru

Адреса закладу

вул. Шкільна, 20/Б с. Вернигородок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Довідка об'єктивка

 

ПІП керівника проекту

Кожокар Евеліна Анатоліївна

Посада

Вчитель математики

Телефон

0967411122

Освіта, спеціальність

Повна вища, вчитель математики і основ економіки

Трудовий стаж в роках:

5

Трудова діяльність за останні 5 років

Вернигородоцька СЗШ І-ІІІ ступенів вчитель математики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність обраної теми. Життя і діяльність математиків простежується в усі часи від V ст. до н. е. і до XXІ ст. н. е. Дослідженням найбільше охоплено XVIII і XIX ст. Серед видатних вчених різ­них національностей є представники і з України – це М.П. Кравчук, М.В. Остроградський, Г.Ф. Вороний, М.О. Зарицький, В.М. Глушков, А.В. Скороход, В.Й. Левицький та інші.

Майбутні вчені народжувались у різних сім'ях: багатих і бідних, безрідних і знатних. По-різному складалося життя і проходило дитинство цих великих у майбутньому людей. Дехто жив у розкошах, а дехто потерпав від злиднів і труднощів. У зрілому віці деякі жили у славі, а інших не розуміли їхні ж сучасники і велич їхніх праць була визнана лише набагато пізніше, після смерті.

Вчені-математики за різних часів не знаходилися осторонь політичних подій, вони брали в них активну участь. Деякі виступали проти релігії, проти існуючого уряду і потерпали від цього. На прикладах з життя видатних учених, слід вчитися виховувати у собі чуйність, людяність, вірність, мужність, волю, наполегливість, любов до Батьківщини та турботу про благо свого народу. Сформувати в собі відчуття того, що завжди залишається можливість для самостійного пошуку вдосконалення моделі світу.

Ще Г. Лейбніц підкреслив, що «Хто хоче обмежитись сучасним, без знання минулого, той ніколи сучасного не зрозуміє». Саме на основі минулих здобутків та напрацювань у ХХ столітті почався процес розвитку освіти і науки  в українських землях, що стимулювався соціально-економічною модернізацією та активізацією суспільно-політичного життя. Зростав загальний рівень освіченості населення, а плідна робота українських вчених-математиків зробила внесок не лише у вітчизняну, а і у світову науку.

Поет М. Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани.». Цей вислів як найяскравіше характеризує актуальність та важливість пам’яті видатних вчених-математиків, про їх значні відкриття, здобутки та внесок в становленні та розвитку науки математики.

Ускладнення, які виникають  при дослідженні даної теми. Не зважаючи на великий обсяг накопиченого матеріалу, інформація про пам`ятники українським математикам є недостатньо повні, узагальнені та систематизовані. Значну кількість вчених-математиків досі не увіковічили в постаментах та меморіальних дошках, що значно обмежило дослідницьку діяльність.

Проблема, яка потребує вирішення. Наша країна мала та має багато офіційних героїв. Але, чи всі вони закарбовані у витворі мистецтва, який несе інформацію, про вагомий внесок у життя та розвиток математики? Дослідження є спробою внести свій вклад у розгляді даного питання. Адже, держава славна своїми громадянами, і Україна не повинна бути винятком. Тому, важливо зберегти історію відкриттів та напрацювань для наступних поколінь, відобразити історичні постаті вчених-математиків, які б не розчинилися з плином часу у пам`яті та свідомості людей.

Мета проекту. Познайомити учнів та громадськість із здобутками вчених-українців, їх життєвим та творчим шляхом; вчити учнів використовувати математичні та лінгвістичні навички в нестандартних ситуаціях та творчо підходити до рішення завдань; практикувати в усному мовленні; сприяти виробленню позитивних мотивів навчальної діяльності; інтегрувати знання учнів. Розвивати уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дії та вчинків.

Розвивати комунікативну компетенцію, увагу, вміння логічно мислити;  навички спілкування в групі при виконанні спільного завдання, вміння розуміти один одного та з повагою ставитись до чужої думки; готовність до практичного застосування отриманих знань. Привернути увагу громадськості до проблем збереження національної культурної спадщини України; виховувати волю, високу патріотичну свідомість та наполегливість у навчанні. Формування працелюбності особистості та відповідальності за свої дії.

Основна частина

2.1 Науково-теоретичне обґрунтування обраної теми:

Знамениті наші земляки є нашими

духовними орієнтирами, вчителями,

нашою духовною опорою

і гордістю перед усім світом.

Григорій Сковорода

 

Науковому математичному мистецтву передує вивчення багатьох освітніх дисциплін. Вчений-математик живе в суспільстві, з книг, по радіо та з інших джерел дізнається про проблеми, що виникають в науці, інженерній справі, суспільному житті. До того ж мислення дослідника знаходиться під впливом всієї попередньої еволюції наукової думки. Тому вчений-математик і виявляється підготовленим до вирішення певних проблем, необхідних для прогресу науки.

Математика - галузь невтомного пошуку і важкої до самозабуття праці. Іноді на доведення однієї теореми потрібні роки. Математичні теорії зберігають свої значення в умовах різних суспільних формацій і історичних епох. Праця вченого-математика подібна до праці поета: як і в поезії, у математиці діють досить складні механізми пошуку і філігранне оформлення знайденого результату. Проте, про математиків чомусь не прийнято говорити піднесено, захоплено, хоча вони також заслуговують високих слів подяки, які ми часто адресуємо людям подвигу і мужності. Праця математиків не виставляється на театральній сцені, про неї не говорять у репортажах з космосу, але вона присутня скрізь. Математики викреслюють орбіти космічних трас, гарантують міцність сталевих атомоходів у океанських глибинах, визначають ритми роботи атомних реакторів тощо.

У кожному періоді історії математики були свої видатні постаті вчених, в яких були різні долі (Додаток 1). Одні зажили слави і безсмертя ще за життя, іншим судилося пройти складні шляхи і розділити трагічну долю свого народу. Багато визначних математиків стали зразками щирої відданості науці, патріотами свого народу. 

 Щедра талантами українська земля подарувала людству не тільки чудових співаків, композиторів, письменників, а й визначних математиків. Широка громадськість не знайома з багатьма іменами видатних людей з України, які жили і працювали на благо суспільства. Ми розглянемо деяких математиків з України, які внесли значний вклад у світову та європейську науку: Г.Ф. Вороного, М.П. Кравчука, М.В. Остроградського, В.М. Глушкова, М.О. Зарицького, В.Й. Левицького.

Дослідження проводиться  стосовно їхнього життя, відданного служіння математиці та про наукові відкриття, відомі в Україні і далеко за її межами. Читаючи рекомендовані нариси й статті про цих визначних людей, ми по-справжньому захопилися математикою. Адже, як писав видатний шотландський фізик Д. Максвелл: "Наука захоплює нас тільки тоді, коли, зацікавившись життям великих дослідників, ми починаємо стежити за історією їх відкриттів".

Нам повідомили  про те, що проект буде проводитися в режимі кейс-методу. Три кейси мають дослідницько-систематизуючий характер: «Мандрівка в минуле», «Огляд сьогодення» та «Аналітика».

Кожен з них має завдання:

  • «Мандрівка в минуле» (Жук Максим) – робота з додатковими джерелами інформації про сфери діяльності, над якими працювали українські вчені-математики, їх здобутки та нагороди;
  • «Огляд сьогодення» (Костенчук Андрій) – пошук та підготовка цікавих матеріалів, фото стосовно пам`ятників українським вченим-математикам;
  • «Аналітика» (Липський Вадим) – проаналізувати отримані факти та отримані результати за допомогою статистичного аналізу, а також представити у вигляді таблиць. На основі проробленого дослідження створити призентацію.

Ми учні 9 класу (Жук Максим, Костенчук Андрій та Липський Вадим) познайомилися із великими здобутками українських вчених, нашими земляками, які зробили неоціненний внесок у розвиток математики не лише в Україні, але й у всьому світі, які взяли весь той багаж фактів науки і доклали зусиль, щоб побудувати фундамент сучасної математики.

При складанні біографічних довідок нами використані історичні та наукові факти з математики, довідкові та енциклопедичні джерела. Разом з вчителем обговорювали та перевіряли істинність результатів пошуку, за допомогою математичної статистики аналізували отриману інформацію, пояснювали незрозумілі моменти та допомагали один одному в оформленні даних та створенні презентації.

Отримані результати роботи «Мандрівка в минуле» (Додаток 2)

http://www.kdu.edu.ua/LIB1/IMAGES/MykhailOstrogradskyy.jpgМихайло Васильович Остроградський (1801-1862) посів одне з найпочесніших місць в історії світової математичної науки. Діапазон наукової творчості Остроградського надзвичайно широкий: диференціальне та інтегральне числення, алгебра, теорія чисел, диференціальна геометрія, теорія ймовірностей, математична фізика, варіаційне числення тощо.

Особливо відзначаються мемуари у галузі чистої математики, в яких виводиться загальна формула варіації кратного інтегралу. Він розвинув теорію хвиль на поверхні важкої ідеальної рідини. Досліджував малі коливання пружних тіл. Вивів рівняння руху снаряда, вивчив опір повітря, дію пострілу на лафет гармати. В теорії потенціалу розв`язав задачі притягання сфери та сфероїда. Вивів формулу зв`язку інтеграла по об`єму з інтегралом по поверхні. Створив ефективну школу прикладної науки.

Багато теорем і формул Остроградського ввійшли до різних математичних курсів. Добре відомі математикам усього світу метод інтегрування Остроградського, правило Остроградського, формула Остроградського тощо. Формула Остроградського — формула, яка виражає потік векторного поля через замкнену поверхню інтегралом від дивергенції цього поля за об'ємом, замкнутого поверхнею записана у такому вигляді:

 \int\left(\frac{dp}{dx}+\frac{dq}{dy}+\frac{dr}{dz}\right)\omega=\int(P\cos\lambda+Q\cos\mu+R\cos\nu)s,   де \omega и s.

Г. П. Бевз присвятив вченому-математику вірш:

 Михайло Остроградський

Талантами багата Україна.

Хай навіть , відбиваючись від орд,

Долаючи неволю і руїни,

Все ж геніїв народжує народ.

Один із них - Михайло Остроградський

Великий тілом, духом і умом.

Найперший вчений у Краю Козацькім

Властитель теорем і аксіом.

Нью-йоркський академік і туринський

Паризький, римський - між усіх широт

Відомий математик український,

Славетний український патріот.

Ген-ген аж від батьківської хати

Полтавець за морями побував

Чужому научався плідно і багато,

А мови й земляків не забував.

Як брата, обіймав він Кобзаря Тараса

З ним - українства молодий порив;

Науку вивів на найвищу трасу,

Потрібне, вічне і святе творив.

Чудовий дав інтегрування метод

На всі часи, для всіх земель і рас;

Явився, наче сяюча комета.

Що за віки являється лиш раз.

Його творіння в світі добре знані,

Десятки теорем і формул, і думки...

Давно немає генія між нами,

Та в пам’яті він житиме віки!

http://esu.com.ua/images/article_images/E/Ermakov%20Vasily%20Petrovich2.jpg Василь Петрович Єрмаков  (18451922) — доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1884), заступник голови Київського фізико-математичного товариства, член-кореспондент Петерб. академії наук (1884). З 1898 року професор КПІ. Основні напрями наукової діяльності: теорія рядів, теорія диференціальних рівнянь, варіаційне числення, теорія спеціальних функцій. В 1870 році відкрив нову ознаку збіжності числових рядів.  Автор монографії «Теория абелевых функций» (1897). Зробив вагомий внесок в розвиток математичної освіти в Україні і в Росії. Один з організаторів Київського фізико-математичного товариства (1899).   Георгій Феодосійович Вороний (1868-1908) належить до когорти найвідоміших українських математиків минулого. Визнаний фахівцями як один із найяскравіших талантів у галузі теорії чисел на межі ХІХ-ХХ століть, Г.Ф. Вороний за своє життя встиг надрукувати всього дванадцять статей, які  дали поштовх для розвитку кількох нових напрямків в аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, геометрії чисел, які нині активно розвиваються у багатьох країнах.

Професор математики Б. Делоне писав: «Глибина і важливість його обширних досліджень залишили глибокий слід в сучасній теорії чисел. Поряд із Мінковським – Вороний є творцем геометрії чисел. Роботу Вороного 1903 року про число точок під гіперболою треба вважати віхою, з якої починається сучасна аналітична теорія чисел.».

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/c/c2/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg Володимир Йосипович Левицький (1872-1956)"Основоположник математичної культури нашого народу", - так сказав про Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. Великою заслугою В. Левицького було те, що він зібрав і впорядкував матеріали з української математичної термінології, що була надрукована в 1903 р.

Основною ділянкою наукової роботи професора В. Левицького була теорія аналітичних функцій. Він займався також геометрією, алгеброю, диференціальними рівняннями та історією математики.

Олександр Астряб Олекса́ндр Матві́йович Астря́б (1879,   1962) — видатний український педагог, вчений-реформатор, засновник школи по методиці викладання математики, автор підручників і методичних посібників по геометрії, алгебрі, арифметиці. Опублікував понад 100 наукових праць.

Свій науковий інтерес учений спрямовує на історію математики та її викладання. У сфері його наукових інтересів були загально-педагогічні проблеми навчання математики, зокрема, підвищення математичної культури учнів, особливості підготовки вчителів математики у вузі, зв'язок теорії з практикою в навчальному процесі. У 50-ті роки він розробляв основні вимоги до викладання геометрії, тригонометрії, питання зв'язку викладання геометрії та креслення, досліджував особливості та основні завдання курсу арифметики. Нагороджений орденом Леніна, заслужений діяч науки УРСР (1944), лауреат Премії імені К. Ушинського (1952).

Order of Lenin type4.jpg

завантаження.jpg Мирон Онуфрійович Зарицький (1889-1961) – видатний український математик, професор, один із фундаторів української математичної культури на західноукраїнських землях, дійсного члена Наукового Товариства ім. Т. Шевченка з 1927р.

Наукові інтереси М. О. Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функцій дійсної змінної. Він досліджує похідні множини методами алгебри логіки, виходячи тільки з кількох основних аксіом і не користуючись іншими геометричними міркуваннями. Крім того, М. О. Зарицький займався теорією вимірних перетворень множин, тобто таких гомеоморфних перетворень, які переводять довільну вимірну множину в іншу множину такого ж роду.

Картинки по запросу М.П. Кравчук фотоМихайло Пилипович Кравчук (1892-1942) М. Кравчук - автор понад 180 робіт, в тому числі 10 книг із різних розділів математики (алгебра і теорія чисел, теорія функцій дійсної і комплексної змінних, теорія диференціальних та інтегральних рівнянь, теорія ймовірностей і математична статистика, історія математики тощо.)

Ці наукові праці увійшли до скарбниці світової науки. Тепер існують на сторінках наукових досліджень многочлени Кравчука, моменти Кравчука, осцилятори Кравчука. А ось від 2001 р., завдяки пошукам Івана Качановського, українського науковця зі США, виявилося, що наукові твори М. Кравчука прислужилися і до винаходу першого в світі електронного комп'ютера!

Г. П. Бевз присвятив вченому-математику вірш:

Доля математика

Михайла Кравчука нема.

Людину мудру і святу

Жорстокість дика і німа

Звалила в вічну мерзлоту.

Таких — один на сотні літ

І на мільйони душ - один.

Його ж на Колиму, за дріт.

До голих нар і баланди.

Його теорій і відкрить

Чекали континенти всі;

Його ж породу мерзлу рить

Закинули на край Русі.

Завіщо? В чім його вина?

Ніяка не вина, а ціль!

На те націлена вона,

Щоб український цвіт не цвів.

Радіють деспоти - кати,

Верховному мережать звіт

Про те, що досягли мети:

На генія поменшав світ.

Радійте! Все ж настане суд,

Недовго вже його чекать,

Узнає світ і вашу суть,

І справжню велич Кравчука!

Юрій Олексійович Митропольський (1917-2008) Ю.О. Митропольський –  дійсний член Національної академії наук України, Російської академії наук; іноземний член заснованої в 1711 році Болонської академії наук (Італія). Ю.О. Митропольський  по праву вважався керівником школи з нелінійної механіки, родоначальниками якої в 30-ті роки ХХ сторіччя були академіки М.М. Крилов та М.М. Боголюбов. Він автор більш ніж 750 наукових праць, серед яких 53 монографії, виданих багатьма мовами світу; підготував 100 кандидатів та 25 докторів наук.

Lyashko2.jpg Іван Іванович Ляшко (1922 р. н.) – головний  науковий  співробітник  лабораторії  обчислювальних  методів  в механіці  суцільних  середовищ  факультету  кібернетики  Київського  національного  університету  імені Тараса Шевченка.  І.І. Ляшко – доктор  фізико-математичних  наук, професор, академік НАН України.  Він є двічі  лауреатом  Державної  премії  України  в галузі  науки  і техніки (1981, 1989), лауреатом  премії   імені М. М. Крилова АН УРСР (1975), нагороджений  почесною  Грамотою Верховної  Ради України (2002), орденом  "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), "Орденом  князя  Ярослава Мудрого" У ступеня (2004),  медалями, орденом  Великої Вітчизняної  війни  другого  ступеня, Трудового Червоного  прапора (1981). Має  й  інші  нагороди.

                Він -  вчений  широкого  профілю, один з провідних спеціалістів в області обчислювальної та прикладної  математики. Ним отримано  ряд  принципово нових  результатів  з  удосконалення,  розвитку і  застосування  чисельних  методів  розв'язання задач  математичної  фізики,  зокрема,  задач  фільтрації, методу  сумарних  зображень. І. І. Ляшко  є  одним  із  засновників  математичної  теорії  методів  оцінювання  сигналів  на  фоні  шумів  різних  типів  та  методів  розв'язання  неконкретних  задач  лінійної  фільтрації  шумів з  виродженням.

Далецький Юрій Львович Далецький (1926-1997) всесвітньо відомий математик, гордість вітчизняної науки. Основні праці вченого присвячені дослідженню сучасних проблем математичного аналізу, теорії ймовірностей, теорії диференціальних рівнянь і математичної фізики.  Ним написано біля  200 наукових праць, серед них значну частину складають ґрунтовні статті та монографії, які перекладено англійською мовою.

До скарбниці світової літератури з математики і теоретичної фізики увійшла важлива формула Далецького-Троттера про мультиплікативне представлення еволюційного інтеграла. За вагомий внесок у розвиток національної освіти академіку НАН України  Ю.Л. Далецькому присвоєно почесне звання – Заслужений діяч науки і техніки України.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/Nina_Virchenko.jpg/300px-Nina_Virchenko.jpg Ніна Опанасівна Вірченко (1930) – український математик, доктор фіз.-мат. наук, професор, академік-секретар відділення математики АН Вищої школи України, віце-президент АН ВШ, член НТШ, Українського, Американського, Австралійського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського математичних товариств, Соросівський Професор (1997), лауреат І премії НТУУ “КПІ” (1998), заслужений викладач НТУУ “КПІ” (1999), Почесний професор НТУУ “КПІ” (2005), голова Науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих, має нагороду Ярослава Мудрого від АН ВШ України (1999), медаль “Будівничий України” (2001), медаль Андрія Первозваного (2005), знак від МОН “Петро Могила” (2007), заслужений працівник освіти України (2006), “Викладач-дослідник – 2008”.

Коло наукових інтересів – теорія узагальнених аналітичних функцій, теорія змішаних крайових задач, сингулярні диференціальні рівняння з частинними похідними, інтегральні рівняння, спеціальні функції, інтегральні перетворення, історія та методика математики тощо. Автор понад 350 наукових та науково-методичних праць, у т.ч. 20 книг.

А починалося життя Ніни Вірченко дуже просто: з любові до України, яку вона увібрала з молоком матері, духом батьківським вирощена та загартована, рідною природою виплекана. Ще в шкільні роки вона вирішила присвятити Україні своє життя, прислужитися Науці, рідному, такому знедоленому народові. Зокрема, у своєму випускному творі на атестат зрілості, який, за словами газетної кореспондентки, що була присутня на екзамені, “аж пашів духом патріотизму”, вона писала, цитуючи відомі слова:

Я – дочка свого народу, 

Всю красу свою, всю вроду, 

Лиш йому, йому віддам, 

За кохану Україну, 

Як потрібно, то й загину.

Навіть псевдонім мала – УЖМА, за який її пізніше мучили на слідстві в КДБ. А розшифровується він так: Україна – Жінка – Математика – Астрономія або Українська жінка-математик!

Анатолій Володимирович Скороход (народився у 1930 р.) –відомий український математик. Закінчив у 1953 році Київський державний університет, доцент (1956), кандидат фізико-математичних наук (1957), доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1964), академік НАН України (1985), член-кореспондент (1967). У 1956—1964 рр. працював у Київському університеті, у 1964—2002 рр. в Інституті математики НАН України, головний науковий співробітник (у 1964—1992 роках завідувач відділу випадкових процесів), водночас професор Київського університету. Із 1993 року працює на посаді професора Мічиганського університету (США).

Член Американської академії мистецтв і наук. Наукові праці з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марковських процесів.

Державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 2003). Премія імені М. М. Крилова НАН України (1970). Срібна медаль ім. М. В. Остроградського (2001). Автор понад 450 наукових праць, серед яких понад 40 монографій і підручників.

Нагороди А.В. Скорохода: державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 2003); премія імені М. М. Крилова НАН України (1970), срібна медаль ім. М. В. Остроградського (2001).            

Віктор Михайлович Глушков (1932-1982) Творчий зліт В.М. Глушкова вражає своєю нестримністю. Його життя вистачило б на кілька життів. Випереджати час Віктор Михайлович умів уже в середній школі. Діапазон його захоплень був надзвичайно широкий: філософія, математика, фізика, література, ботаніка. Він вивчав окремі дисципліни в обсязі вузівських курсів. Заради улюбленої математики в нього вистачило сили відмовитися від улюбленої гри в шахи.

Розв'язав п'яту узагальнену проблему Гільберта, одну з найскладніших в сучасній алгебрі. Важливі результати дістав в теорії цифрових автоматів, в галузі застосувань обчислювальної техніки в керівництві виробничими процесами та економіці. Під його керівництвом були створені універсальні електронно-обчислювальні машини "Київ", "Дніпро", серії машин „Мир” та інші ЕОМ.

Сергієнко Іван Васильович.jpg Іван  Васильович  Сергієнко (1936) – професор  кафедри  обчислювальної  математики  Київського  державного  університету  ім. Т. Г. Шевченка,  академік НАН України,  академік – секретар  Відділення  інформатики НАН України, член  президії НАН України, директор інституту  кібернетики  імені В. М. Глушкова  НАН України  та  генеральний  директор Кібернетичного  центру НАН України. І. В. Сергієнко -  спеціаліст  у  галузі  інформатики,  обчислювальної  математики,  теорії  оптимізації, системного аналізу  і  математичного  моделювання. Опублікував близько 450 наукових  праць. Напрями наукової діяльності: розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів; розробка чисельних, чисельно-аналітичних методів та алгоритмів обчислювальної математики, розв'язування науково-технічних, фундаментальних і прикладних проблем.

         Заслужений  діяч  науки  і  техніки, Лауреат Державних  премій  у галузі  науки і техніки України (1972, 1993, 1999 р.) та  СРСР (1981),  премії  Ради  Міністрів  СРСР (1982 р.), премій  імені  видатних  учених  НАН України (ім. В. М. Глушкова (1986 р.), ім. С. О. Лебедєва (1997 р.),  ім. В. С. Михалевича (2002р.). Нагороджений Почесною  Грамотою Президії Верховної  Ради  України, Почесною  відзнакою  Президента  України, орденами Дружби  народів "За заслуги" ІІІ та ІІ  ступенів, Почесною Грамотою Кабінету  Міністрів  України.

        Cамойленко  Анатолій Михайлович Самойленко (народився в 1938р.) працює  в Інституті  математики НАН України (з 1987 р. – завідувач відділу звичайних диференціальних рівнянь, з 1988 – директор інституту Перші наукові праці вченого з’явились у 1961 р. За короткий час А.М. Самойленко став одним із провідних фахівців з якісної теорії звичайних диференціальних рівнянь і теорії нелінійних коливань.

       У 1963–1974 рр. і з 1987 р. А.М.Самойленко працює в Інституті математики НАН України (з 1987 р. – завідувач відділу звичайних диференціальних рівнянь, з 1988 – директор інституту). Одночасно з 1967 р. – у Київському університеті (з 1974 – завідувач кафедри) та з 1998 – завідувач кафедри диференціальних рівнянь Національного технічного університету України “КПІ”.

У світовій математичній літературі з’явились терміни “функція Гріна-Самойленка”, “чисельно-аналітичний метод Самойленка” та ін.. А.М.Самойленко – автор близько 400 наукових праць, у тому числі 30 монографій і 15 навчальних посібників. Багато його праць перекладено іноземними мовами і видано за кордоном.

Отримані результати роботи «Огляд сьогодення»

Людська пам’ять коротка, життя йде своєю чергою і постійно з’являються нові герої. Пам’ятники не дають людству забути про найважливіші віхи у своїй історії, про людей і події, яких хотілося б пам’ятати завжди. Яких тільки не існує у світі пам’ятників! Вдячне людство споруджували величні споруди на честь померлих справедливих правителів, геніальних музикантів, поетів, вчених та інших. 

У серпні 2001 року Національний банк України з ініціативи Харківського університету випустив пам’ятну монету “Михайло Остроградський” з серії “Видатні діячі України”. У 2001 році у зв’язку із 200-річчям вченого за рішенням ЮНЕСКО, відбулися урочисті заходи в Національній академії наук України, Харківському університеті, інших наукових установах та навчальних закладах. До ювілею у Харківському університеті була видана брошура “Михайло Васильович Остроградський в оцінках сучасників та нащадків (до 200-річчя з дня народження)”.

Марка, присвячена 150-річчю                                  Марка, присвячена 200-річчю                                  

 від народження                                                                від народження

                                                      

Монета НБУ присвячена М.В. Остроградському

 Могила М.В.Остроградського

 у селі Пашенівка Козельщинського району

http://4.bp.blogspot.com/-YNiLThWn_N4/VCJaClL2VwI/AAAAAAAAB00/EWJbntXRm5w/s1600/IMG_2522.jpg

C:\Users\Евелина\Desktop\проект\ФОТО\остроград.jpg   https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/f2/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9C.%D0%92.%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE._01.JPG

Монумент М.В. Остроградському  в Полтаві

У Полтавському педагогічному університеті відкрито перший в Україні музей Михайла Васильовича Остроградського. У Хорішківській школі Козельщанського району обладнано кімнату-музей. У Полтаві на будинку, в якому провів останні дні свого життя академік, встановлено меморіальну дошку.

Пам'ятник Єрмакову В.П. на цвинтарі.

Картинки по запросу Єрмаков В.П.  математик  https://lh5.googleusercontent.com/-yXtH0WWfvuM/T7K_kiOEyAI/AAAAAAAACIA/ydVdJOQ_ubM/s640/IMG_0388.JPG

                                       Могила В. П. Єрмакова на Лук'янівському цвинтарі (травень 2012 року) 

Ювілейна монета Національного Банку України, випущена до140-ліття  дня народження Г.Ф. Вороного

Картинки по запросу вороний математик

Меморіальна дошка Г.Ф. Вороному на школі у селі Журавка

http://refs.in.ua/scenarij-usnogo-jurnalu-prisvyachenogo-georgiyu-fedosijovichu/17590_html_m4e8d46b9.jpg

Меморіальна дошка та пам`ятник – відсутні у таких вчених-математиків як:

  • Володимир Йосипович Левицький;
  •  Олекса́ндр Матві́йович Астря́б;
  • Мирон Онуфрійович Зарицький;
  • Юрій Львович Далецький

 Пам'ятник Михайлу Кравчуку в Києві та на Волині.                         

https://www.interesniy.kiev.ua/wp-content/uploads/2014/02/k4agMfs02vSQUz.jpghttp://calendar.interesniy.kiev.ua/Pic/kravchuk-mixail-memo.jpgKravchuk6 музейний простір Волині.jpg

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/275324873239.files/image051.jpg НБУ  випустив в 2012 р. 2 гривні.

Юрій Олексійович Митропольський

Меморіальна дошка на фасаді Інституту математики НАН України

http://imath.kiev.ua/general/002/images/image001.jpg  http://poltavahistory.inf.ua/foto.files_2/Mytropolsky5.jpg

                              Могила в м. Полтава

Ляшко Іван Іванович.  

Меморіальна дошка в м. Киев.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/b/b9/%D0%9B%D1%8F%D1%88%D0%BA%D0%BE_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B2%D0%B2%D0%B8%D1%87._%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2._2012.jpg/300px-%D0%9B%D1%8F%D1%88%D0%BA%D0%BE_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B2%D0%B2%D0%B8%D1%87._%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2._2012.jpg https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/a/ae/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D1%8F%D1%88%D0%BA%D0%B0.JPG 

                                       Могила Києв (Байкове кладовище)

Могила Віктора Михайловича Глушкова в Києві на  Байковому кладовищі.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/15/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0.JPG/225px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0.JPG

 

Отримані результати роботи «Аналітика» (Додаток 3 «Презентація»)

З метою проведення дослідження, спрямованого на визначення відсоткового показника пам`ятників українським математикам, була сформована вибірка із 15 вчених-математиків, які зробила неоціненний, вагомий внесок у розвиток математики. З них 1 жінка та 14 чоловіків.

Згідно отриманих результатів дослідження, нами було виявлено: 25% (5 людей) вчених, в честь яких пам`ятники, меморіальні дошки та музеї  не створені. Це можна пояснити тим, що вони ще живі. 20% (4 людини) в честь яких були відкриті меморіальні дошки. 15% (3 людини) вчених, музеї яких, несуть їхнє ім’я. А також 40% (8 людей) вчених, на честь яких поставили пам`ятники: на могилах та містах (селах).

Обраховані результати, проведеного нами дослідження відсоткового показника пам`ятників українським математикам, подані в таблиці та Рис.1.

Таблиця. - Зведені результати відсотків пам`ятників українським математикам

 

Кількість вчених-математиків

Немає

5

Пам`ятники

8

Меморіальні дошки

4

Музеї

3

Рис. 1. Зведені результати відсотків пам`ятників українським математикам

За отриманими результатами можна зробити висновок, що ми – українці, не достатньо шануємо минуле та теперішнє нашого суспільства. І з кожним роком все більше забуваємо імена визнаних українських вчених-математиків та їхні: відкриття, нововведення, наукові надбання та методи, які актуальні по сей день. Нашому поколінню потрібно ще повчитися у вчених, а саме:  досліджувати, боротися, мати силу волі, жагу та бажання принести користь нашій Батьківщині – Україні. 

Висновки

Щедра на таланти земля українська... Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних поетів і письменників, співаків і композиторів, учених і винахідників. Джерела  математики  губляться  в  далекому  минулому.  

Разом  з тим,  древня наука   залишається   й   вічно   молодою,  її  молодість   це  нескінченна  мандрівка  людини    в  незвідане  складного  й  випадкового  навколишнього  світу,  для  життя  в  якому  потрібні  істинні  знання  про  закони, які ним керують.  Ці закони відкривали  вчені  різних  епох і народів.

Світ математики створювали протягом дуже довгого часу багато вчених. Кожне  нове  покоління  включалося  в  творчість,  йшло  далі,  взявши  за  основу створене попередниками.      

Українська  земля  дала  світові багато  видатних  людей.  Одні  з  них  тут  народилися,  інші  жили,  навчалися  та  працювали,  звідси  починали  свій шлях у велику науку.  То ж ми всіх їх  згадуємо,  вшановуємо як людей,  чиї життєві шляхи тісно  перепліталися  з нашою рідною  Батьківщиною.

Завдяки наполегливій праці людей творчого характеру, які присвятили своє життя науково-технічному прогресу, Україна завжди мала значний авторитет серед розвинених країн. Адже саме винаходи та проекти раціоналізації виробництва є джерелом економічного, соціального, культурного поступу нашої країни. А в наших руках залишається відповідальність перед майбутнім нашого суспільства, особливо те, як ми можемо використати надбання наших вчених-математиків та розвинути, розробити, побудувати, на їхній основі, нові технології.

Познайомившись з нашими славетними земляками, ми хочемо, щоб кожен з вас зміг з гордістю сказати:

«Я -  українець. Чуєте, люди, як наповнюється моє серце неймовірною радістю, як захоплює подих, як до болю стукає в скронях від гордості за те, що я часточка великого українського роду. Бо ходжу я по землі, сходженій моїми предками знатними: Григорієм Сковородою, Іваном Котляревським, Тарасом Шевченком, Михайлом Остроградським. По землі, оспіваній багатоголоссям народним, политій кров’ю гарячою, просоченій потом солоним, оплаканій сльозами людськими і возвеличеній працею мільйонів рук натружених»

Наш святий обов'язок пам'ятати свою історію, знати імена своїх вчених, світочів науки і культури. Інакше наше самоусвідомлення та саморозвиток як нації буде неможливе.

В результаті творчої роботи над проектом ми отримали навички самостійно здобувати знання та цікаву інформацію, обробляти, узагальнювати та подавати її з допомогою нових інформаційних технологій.

Заключна частина

М.В. Остроградському належить ідея використання історичного матеріалу на уроках: “Біографії людей, корисних для науки і мистецтва, є одним із методів, які ми вживаємо для привернення уваги учнів”. В наш час кожен вчитель має багато історичного матеріалу, який розповідає своїм учням про життєвий шлях та наукові здобутки нашого славетного земляка.

        Історичні екскурси можуть дати учневі повне уявлення про закономірності розвитку науки і техніки протягом історії людства, формування цивілізацій; сприяти розвитку його науково-технічного світогляду. Учень буде ознайомлений з основами сучасної науки, зрозуміє роль науки і техніки в житті, в розвитку матеріальної і духовної культури людства.

«Історичний підхід у навчанні служить сильним і дієвим засобом у боротьбі з догматизмом і формалізмом, сприяє свідомому засвоєнню математичних знань і формуванню творчої особистості»  (В.Г.Бевз).

У математиці принцип історизму тісно пов’язаний із принципом прикладної спрямованості.

Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, на думку О.Я.Савченко, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання програми, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому полягають і практичні цілі навчання математики.

Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв’язування прикладних задач. У процесі роботи над задачами такого типу здійснюється навчання учнів елементам математичного моделювання; вони не лише засвоюють найважливіші математичні поняття, але й відчувають взаємозв’язок теорії з практикою, усвідомлюють значення та необхідність вивчення теми, формують ключові компетентності. Прикладні задачі, особливо ті, які не втратили своєї актуальності впродовж століть, забезпечують гармонійну взаємодію учнів із суспільством.

На нашу думку, даний проект потрібно використовувати вчителями на уроках математики. Таке запровадження прививатиме в учнів інтерес до: історії свого народу, дослідницької діяльності  та формування в учнів свідомого розуміння повного проходження наукового шляху та новітніх технологій.

Урок можна проводити як інтегрований з  математики/інформатики (2 год.). Також, на розсуд вчителя, та враховуючи компетентність учнів, можна використовувати менше (більше) насичення кейсів інформацією. Таким чином, реалізуючи на уроках математики принципи історизму та прикладної спрямованості, вчитель досягає:

  • опанування навичок застосування учнями базових математичних понять у контексті  повсякденного життя та в процесі трудової діяльності;
  • зростання інтересу школярів до вивчення математики і в цілому до навчання;
  • розвитку духовних цінностей особистості: витонченості логічних міркувань, математичного мислення, повагу до вчених минулого;
  • формування гуманістичної системи спілкування між учителем та учнями, перетворення кожної дитини на самостійно мислячу особистість, здатну поважати себе й інших;
  • виховує патріота своєї Батьківщини.

 

 

Література

1. Математика України [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-2962-2.html. - Загол. з титул. екрану. - Мова: укр. - Перевірено: 16.01.2009.

2. Національна академія наук = National Academy of Sciences of Ukraine [Електронний ресурс] : головний портал. - Електрон. дані. - Режим доступу:http://www.nas.gov.ua/Person/G/PublishingImages/Glushkov.gif. - Загол. з титул. екрану. - Мова: англ., укр. - Перевірено: 16.01.2009.

3. Національна академія наук = National Academy of Sciences of Ukraine [Електронний ресурс] : головний портал. - Електрон. дані. - Режим доступу:http://www.nas.gov.ua/Person/D/PublishingImages/Daletskiy.gif. - Загол. з титул. екрану. - Мова: англ., укр. - Перевірено: 16.01.2009.

4. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.ntu-kpi.kiev.ua/gallery/albums/userpics/10001/7028_mitropolsky.jpg. - Загол. з титул. екрану. - Мова: укр. - Перевірено: 16.01.2009.

5. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.ntu-kpi.kiev.ua/newspaper/702-8.php. - Загол. з титул. екрану. - Мова: укр. - Перевірено: 16.01.2009.

6. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. - Режим доступу:

 http://www.ntu-kpi.kiev.ua/gallery/albums/newspaper-2008/801-7-samoylenko.jpg. - Загол. з титул. екрану. - Мова: укр. - Перевірено: 16.01.2009.

7. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. - Режим доступу:  http://www.ntu-kpi.kiev.ua/newspaper/801-7.php. - Загол. з титул. екрану. - Мова: укр. - Перевірено: 16.01.2009.

 

(Додаток 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Додаток 2)

Представлення результатів дослідження

№ з/п

Прізвище, імя по батькові вченого

Роки життя

Питання, які досліджував

Вчене звання.

Нагороди

1

Михайло Васильович Остроградський

18011862

Аналітична механіка: теорії тяжіння, теорії коливань пружного тіла, гідростатика та гідродинаміка, загальна теорія удару, з моменту сил при можливих переміщеннях і т. д. Його велика робота “про ізопериметри” про інтегрування рівнянь динаміки. Поширення способу можливих переміщень на системи із звільнюючими зв’язками і викладення теорем динаміки за допомогою розгляду варіацій координат, що походять із зміни довільних сталих». Винайшов формулу зв’язку інтегралу по об’єму з інтегралом по поверхні, відому в науці як «формула Остроградського».

Вчене звання – академік. Визнаний при житті.

 

2

Василь Петрович Єрмаков 

18451922 

Теорія рядів, теорія диференціальних рівнянь, варіаційне числення, теорія спеціальних функцій. Автор монографії «Теория абелевых функций»

 

Вчене звання – професор.

Рада НК видала декрет про матеріальне забезпечення.   Визнання РНК УСРР прийняттям постанови «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки»

3

Георгій Феодосійович Вороний

18681908

Опис загального кубічного поля цілих алгебраїчних чисел і побудова алгоритму для обчислення основних його одиниць, який згодом дістав назву «алгоритм Вороного». Новий метод для знаходження членів асимптотичного розвинення арифметичних функцій. Діаграма Вороного — це особливий вид розбиття метричного простору, що визначається відстанями до заданої дискретної множини ізольованих точок цього простору.

Вчене звання – професор.

Премія імені В. Буняков-ського.

4

Володимир Йосипович Левицький

18721956

Праці з теорії аналітичних функцій, надрукував першу працю з вищої математики українською мовою.

Вчене звання – професор.

 

5

Олекса́ндр Матві́йович Астря́б

1879 1962

Засновник школи по методиці викладання математики, автор підручників і методичних посібників по геометрії, алгебрі, арифметиці. Опублікував понад 100 наукових праць.

 

Вчене звання – професор.

Орден Леніна,

заслужений діяч науки УРСР , лауреат премії ім.

 К. Ушинсь-

кого.

6

Мирон Онуфрійович Зарицький

18891961

Фундатор української математичної культури.

Великий знавець історії математики. Цікавився  теорією ймовірностей та математичною статистикою.

Вчене звання – професор.

 

7

Михайло Пилипович Кравчук

18921942

Теорії білінійних форм та лінійних перетворень. Квадратичні форми та лінійні перетворення. Перший проект комп'ютера. Результати в теорії ймовірностей, пов'язані з біномінальним розподілом. (увів многочлени цього розподілу). Одержав багато нових результатів в області інтерполяції та механічних квадратур, зокрема повністю розв'язав питання про визначення механічної квадратури її коефіцієнтами та коефіцієнтами квадратур нижчих порядків. Теорія функцій дійсної та комплексної змінних, теорія диференціальних та інтегральних рівнянь, теорія імовірностей та математичної статистики

Вчене звання – доктор математики, премія  Болонської Академії наук

8

Юрій Олексійович Митропольський

1917-2008

В галузі асимптотичних методів нелінійної механіки, якісних методів теорії  диференціальних рівнянь, у дослідженні динаміки коливних процесів у нелінійних системах. Він створив алгоритм побудови асимптотичного розкладання нелінійних диференціальних рівнянь, що описують нестаціонарні коливальні процеси, розробив метод вивчення 1дно частотних процесів у коливальних системах з багатьма степенями свободи. Учений досліджував системи нелінійних диференціальних рівнянь, що описують коливальні процеси у гіроскопічних та сильно нелінійних системах, розвинув теорію інтегральних многовидів і метод усереднення.

Вчене звання – професор.

Герой України та інші ордина СРСР

9

Іван Іванович Ляшко

1922 р. Н.

Математична теорія фільтрації

 

Вчене звання – професор. Двічі лауреат Держа́вної пре́мії Украї́ни в га́лузі нау́ки і техніки,  премія ім. М. М. Крило-ва на, ряду державних нагород.

10

Юрій Львович Далецький

1926-1997

Узагальнення мультиплікативного подання, еволюційного оператора лінійних диференціальних рівнянь поширивши його на випадок нелінійних рівнянь і застосували його до функціонального інтегралам у просторі ветвящіхся траєкторій (формула Далецького-Троттера про мультиплікативне представлення еволюційного інтеграла). Квазіміри в нескінченому просторі. Розвиток нового напрямку теорії стохастичних рівнянь на нескінченно мірних гладких різноманіттях (теорія нескінченно мірних стохастичних рівнянь і геометрія Рімана). Дослідження мір на нескінченно мірних різноманіттях. Виявлений взаємозв'язок між логарифмічною похідної гладкої міри й розширеним стохастичним інтегралом.

Вчене званняакадемік   АН УРСР

 

11

Ніна Опанасівна Вірченко

1930

р. н.

Теорія змішаних крайових задач, узагальнених аналітичних функцій, інтегральні перетворення, сингулярні диференціальні рівняння з частинними похідними, спеціальні функції, історія та методика математики.

Вчене звання – професор.

Соросівський професор

12

Анатолій Володимирович Скороход

1930 р. н.

Стохастичні диференціальні рівняння, граничні теореми для випадкових процесів, статистики випадкових процесів, марківські процеси

Премія ім. М.М. Крило-ва НАН України срібна медаль ім. М.В. Ост-роградського

13

Віктор Михайлович Глушков

1932-1982

Теорія топологічних груп та топологічна алгебра. Теорія  програмування та системи  алгоритмічних алгебр.

Формальні методи  проектування  електронних обчислювальних машин. Принципи побудови структур малих ЕОМ. Теорія дискретних перетворювачів та методів автоматизації проектування ЕОМ.

Держа́вна премія Украї́ни в га́лузі нау́ки і техніки,  премія ім. С.О. Лебе-дєва,  Державна премія СРСР, Ленінська премія

14

Іван  Васильович  Сергієнко

1936 р. н.

Творець наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій. Розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів, чисельних, чисельно-аналітичних  алгоритмів обчислювальної математики, розв'язування науково-технічних, фундаментальних і прикладних проблем. Створення теорії алгоритмів та обчислень.

Вчене звання – професор,  академік НАН України

15

Анатолій Михайлович Самойленко

1938 р. н.

Применение асимптотических методов для исследования нелинейных дифференциальных уравнений с нерегулярной правой частью (методу Самойленка, функція Ґріна—Самойленка).  Некоторые вопросы теории периодических и квазипериодических систем.

 

Вчене звання – професор.

Двічі має О́рден кня́зя Яросла́ва Му́дрого, Орден «За заслуги» ІІІ ступеня, Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́ни, двічі отримав Держа́вну пре́мію Украї́ни в га́лузі нау́ки і техніки, Державна премія України в галузі освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 квітня 2020
Переглядів
657
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку