Проект з усної історії «По хвилях нашої пам яті»

Комунальний заклад «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №63 Харківської міської ради Харківської області»

 

 

 

 

 

 

 

 

Проект з усної історії

«ПО ХВИЛЯХ  НАШОЇ  ПАМЯТІ»

 

 

                           Керівник проекту:

                                               Доценко Людмила Леонтіївна,

                                                      вчитель історії, КЗ "ХЗОШ №63".

Електронна пошта: ludmila142@ukr.net

                                                Номер телефону: 0506884997

                                      Виконавець: Башевська

                                    Єлизавета Русланівна,

                                 учениця 10-А класу.

 

                                                        Харків 2020

Опис проекту

Мета проекту:

• дослідити та визначити особливості  розвитку ЗМІ, телебачення  у 80-90-ті роки ХХ століття;
• отримати нові знання з історії рідного краю;
• зробити висновки на основі отриманої інформації;
• розвити такі якості як культура спілкування, зміцнення сімейних зв'язків, самореалізація і самовиховання особистості, впевненість у своїх діях, ініціативність, впевненість у собі, стриманість, мужність, витривалість,наполегливість, щирість, чесність;
• розвивати практичні вміння організовувати, проводити та аналізувати інтерв’ю.

Етапи реалізації (30.09.2020 - 25.10.2020).

І. Організаційній етап ( 30.09.2020 - 02.10.2020 ):

• знайомство з темою " ЗМІ";

• знайомство з конкурсом та його умовами;

• опрацювання методичних рекомендацій.

ІІ. Підготовчий етап ( 02.10.2020 -20.10.2020 ):

• ознайомлення з розвитком ЗМІ СРСР;

• вивчення документів та джерел з цієї теми;

• визначення тематики дослідження;складання опитувальника;

• пошук респондентів для інтерв'ю.

ІІІ. Реалізаційний етап: (21.10.2020 ).

• вибір місця для проведення інтерв'ю;

• підготовка апаратури (телефону);

• інтерв'ю з Сарнацькою Раїсою Іванівною ;

• підписання угоди для проведення інтерв'ю і використання інформації, фотографій.

ІV. Аналітично підсумковий етап: (22.10.2020 – 25.10.2020).

•  обробка і аналіз інформації отриманої під час інтерв'ю;
•  обговорення труднощів, що виникли в ході реалізації проекту;
•  оформлення самого проекту.

Коментар:

Протягом довгого часу традиційні засоби масової інформації, відомі під назвою «четверта влада» за аналогією з трьома традиційними гілками влади демократичного режиму (законодавчої, виконавчої та судової) союзниками держави, допомагали представникам громадськості отримати відповіді на питання політичного характеру.                                                                                                        Інформаційний простір колишнього СРСР багатошаровий.                                  Оскільки радянська журналістика, як і виробництво, наука, освіта, була

плановою, то кожне видання, в міру своєї специфіки та можливостей, вело

боротьбу з “буржуазією”, “імперіалізмом”, “роздмухувачами світової війни”,

“шпигунами”, “націоналістами” тощо.  Радянських учених, артистів, літераторів, освітян змушували висловлюватися про капіталістичний світ, його зовнішню політику, економічний стан з огульною критикою, не шкодуючи темних барв. У цьому річищі діяла й преса, радіо, телебачення. Мова продукції ЗМІ тих років наскрізь просякнута комуністичними ідеологемами. Агітація й пропаганда в компартійному дусі — невід’ємна складова більшості наукових та інших публікацій, що мали на меті довести тріумф марксистсько-ленінської ідеології, засвідчити її вирішальне значення в розвитку науки. Засобами масової інформації, водночас, доводилась помилковість буржуазних напрямків мислення.                                                                                     Середина і кінець 1980-х років були цікавим тим, що хоча до свободи слова і появи справжніх незалежних ЗМІ було ще далеко, однак вже відчувався вітер позитивних змін, а самі компартійні цензори дещо притихли, ніби нутром відчуваючи, що їхній час повільно, але невблаганно вже відходить.                                                                                                                                            Актуальність досліджуваної теми випливає із необхідності вивчення особливостей розвитку ЗМІ у 80-90-х роках задля ґрунтовного дослідження сутності суперечливих тенденцій в розвитку ЗМІ  та підкреслити  виняткову важливість преси, електронних засобів масової інформації як продуктивну силу в області масової свідомості, як діючого учасника формування нової політичної та економічної інфраструктури.                                                                                      Під час роботи над проектом було взято інтерв’ю у Сарнацької  Раїси Іванівни. У минулому, звичайної людини, яка жила в СРСР і на собі зазнала особливості впливу ЗМІ на людину. І тому вона як найкраще змогла відповісти на складені запитання.                                                                                                                Під час інтерв'ю майже не виникало складнощів. Учасниця інтерв'ю не відволікалася від теми і чітко та конкретно відповідала на запитання. Запитання ставляться за згодою Сарнацької Р.І. Проект проілюстровано фотографіями з її особистого архіву.                                                                   

 Інтерв’ю з  Сарнацькою Раїсою  Іванівно.

Адреса: Україна, м. Харків

Локальний проект:  проект з усної історії.

Інтерв'юер: Башевська Єлизавета, учениця КЗ "ХЗОШ №63".

Транскрипція: ДоценкоЛюдмила Леонтіївна, Башевська Єлизавета.

Вид інтерв'ю: аудіо інтерв'ю за допомогою телефону

Місце проведення інтерв'ю: за адресою Харків, вул. Миру 80, квартира 66.

Дата проведення: 21 жовтня 2020.

АНКЕТА РЕСПОНДЕНТА:

Вік:  84 роки.

Дата народження: 20 жовтня 1936 р.

Освіта: закінчила технікум залізничного транспорту.

Працевлаштування: управління Південною залізницею.

Сторінки біографії:  Сарнацька Раїса Іванівна, ветеран праці, трудовий стаж 42 роки, закінчила технікум залізничного транспорту, працювала черговим по парку, старшим вагарем на станції, на пенсію пішла з посади старшого ревізора фінансової служби Південної залізничної дороги.  Волонтер цієї ж служби.

Єлизавета - Є:

Раїса - Р:

Я отримала досить цікаву тему для свого проекту це "ЗМІ у період 1980-1990 років". Для ознайомлення цього матеріалу я познайомилась, та буду брати інтерв'ю у однієї чудової людини досить поважного віку - це Сарнацька Раїса Іванівна.

Є: Вітаю, Вас, Раїса Іванівна, мені дуже приємно буде з вами поспілкуватися та перш за все для вашої зручності хочу запитати, на якій мові російській чи українській вам зручніше розмовляти?

Р: В настоящее время, конечно, по-русски. Я заканчивала  школу украинскую, но так как, в то время, в Союзе стремились все республики разговаривать на русском языке, мы вынуждены были переходить все на русский язык.

Є: Раиса Ивановна расскажите немного о себе.

Р: Я родилась 20 октября 1936-го года. Вот в 80-е мне уже было около сорока лет. Закончила я школу в 1954 году, в Изюме в самом сладком городе мира.

Є: В свободное от работы время, какие вы любили смотреть передачи и сериалы?

Р: "Клуб путешественников", ведущим был Владимир Шнейдеров, очень любили, не только я, а и мой сын. "В мире животных", ведущий Николай Дроздов. "Поле Чудес", ведущий Леонид Якубович. Очень все у нас в семье любили эти передачи. "Голубой огонек", Новый год без Голубого огонька - это не Новый год. Ещё "Время", но это как   последние "известия" передача была.

Є: А что вы вспомните, и скажите про сериалы?

Р: Сериалов много было. И по телевизору смотрели сериалы и в кинотеатрах ходили, смотрели. На телевидении запомнились, уже, сколько времени прошло, это: "Гардемарины вперёд", с Сергеем Жигуновым во главе; "Три мушкетера", с Михаилом Боярским; "Санта Барбара"; "Пробуждение", Михаил Кузнецов; "Овод".

Є: Часто ли вы были в кинотеатрах?

Р: Очень часто, при первой возможности мы посещали кинотеатры. Очень любили с мужем ходить, смотреть новые фильмы. И очень много фильмов было взятых в качестве трофея, после Второй Мировой войны. Демонстрировали очень много фильмов и по содержанию были очень прекрасные фильмы. Ну и свои фильмы, наши советские: "Зимняя Вишня", "Государственная граница". Очень любила индийские фильмы, особенно музыка мне нравилась их. А "Граф Монте Кристя" —  это мой самый любимый был фильм, и в главной роли был Жан Море.

Є: Расскажите о популярных газетах и журналах того времени.

Р: Много газет выпускалось, журналов. Любимая моя газета была — "Комсомольская правда". Так как я в школе комсоргом класса была, комсорг школы, в техникуме комсорг группы. Очень была интересная газета. Некоторые рассказы, хоть читала я её хоть и читала  50 лет назад, но я помню до сих пор, чудесные были рассказы. Выписывала "Известия" и свою профессиональную: сначала "Железнодорожник Донбасса" потом ''Южную магистраль". А сейчас это "Магистраль", две газеты свели в одну: была на Южной дороге  "Южная магистраль", а по всей Украине "Магистраль". А теперь только "Магистраль'', и уже не то.

Є: Какие книги вы читали в то время?

Р: Много книг я прочитала, много. Увлекалась классикой, Дюма прочла, всего прочла. Многие книги, такие классические книги. Стоит вот шкаф с книгами и почти все они прочтены.

Є: Были ли среди них запрещённые?

Р: Да, были книги это -- Солженицына, в которых он критиковал Советскую власть, за что его не воспринимало правительство, Советского Союза, и за что он отсидел в тюрьме. "Гулаг" и ещё одна книга сейчас уже не могу вспомнить. Солженицын был такой писатель в то время.

Є: Как часто вы посещали концерты?

Р: Бог ты мой, да кто только приезжал в Харьков, всех мы посещали. По-моему, ни одного концерта, что были здесь, не пропустили, ни одного.

Є: Были ли у вас любимые исполнители?

Р: Самое большее мне понравилось это Галина Карева, исполнительница русских и цыганских романсов. Я смотрела дважды её, она два раза приезжала в начале 70-тых и потом уже в 80-тых, я оба раза ходила на неё. Очень нравился мне Анатолий Соловьяненко, тоже ходили на концерт с его участием. Последняя песня, какую он исполнил, это была на слова Ивана Франка "Ой ти дівчино з горіха зерня". Публика воспринимала очень хорошо и её и его. Много приезжало, и Пугачева приезжала, и трио Мареничи, и Людмила Гурченко была,  наша харьковчанка, и Вячеслав Тихонов, и Наталья Гундарева. А вот Юрий Соломин запомнился мне, он выступал в нашем ДК железнодорожном и на сцене он стоит, его дочери подарили огромную куклу, и вот стоит на сцене с этой куклой и говорит (у дочери спрашивают): "А кто твой папа? - она говорит с таким пафосом, - Папа? Мой папа? Мой папа адъютант его превосходительство". Эта главная роль у него в фильме "Адъютант его превосходительство", вот так мне запомнился Юрий Соломин. Очень любила я песни в исполнении Юрия Гуляева, Константина Огневого, Андрея Сова —  это они втроём приезжали сюда. Так я, три месяца не умывалась после того как я преподнесла цветы  своей любви, Юрию Гуляеву, а он меня чмокнул в щеку.

Є: А были ли исполнители, которые вам не понравились?

Р: Ой, все любимые были кроме Андрея Совы, его перестала уважать, его и Аллу Пугачёву, двоих. Сова, приехал, уже Юрий Гуляев работал в Киеве на тот момент с Москвы ушел, и женщина Андрею Сове букет вынесла на сцену, это было в старом здании оперного театра. Высокая, стройная, молоденькая, красивая такая, все разодетая, и она не успела ещё сойти со сцены, как он прочел басню ей вслед, что это не выражает любовь к артисту, они хотят показать только себя, что они из себя представляют. Зал перестал ему аплодировать. И вторая, это Пугачева. Смотрели мы её во Дворце спорта. И ей огромнейший букет вынесла девочка, больше чем она сама, и бант у неё на голове, был больше чем она сама. И она так небрежно взяла букет этот у ребенка, и кому-то сразу передала, и ноль эмоций. А оно стоит такое разочарованное, махонькое, годика 3 было, не больше. И все, ей аплодировать зал тоже перестал, и начали люди из зала выходить даже. Вот эти два артиста, которые вот так глупо себя повели, по отношению к зрителям.

 Є: Как изменилась ваша культурная жизнь после распада СССР?

Р: Очень изменилась, очень. Перестали приезжать из Москвы артисты, запрет им посещения Украины. Наши артисты, ну что наши, "Кролики" наши, Василий Зенькевич приезжал, трио Маренич, ну и очень уже мало, не то, что было раньше.

Є: Есть ли у вас пожелания для нашего поколения?

Р: Конечно есть, самые добрые, хочется, чтобы, вы, молодежь, были счастливы, чтобы у вас была работа, чтобы вы пользовались всеми льготами, чтобы у вас были отпуска, чтобы вы могли куда-то поехать, попутешествовать по своей стране, попутешествовать за границей, чтобы вы жили в достатке, в радости  и  счастье.

Є: Спасибо вам за интервью, мне было приятно с вами общаться. Здоровья вам и всего наилучшего!

Р: Спасибо.

ОПИТУВАЛЬНИК:

1. Раиса Ивановна расскажите немного про себя.

2. В свободное от работы время, какие вы любили смотреть передачи и сериалы?

3. А что вы вспомните и скажите про сериалы?

4. Часто ли вы были в кинотеатрах?

5. Расскажите о популярных газетах и журналах того времени?

6. Какие книги вы читали в то время?

7. Были ли среди них запрещённые?

8. Как часто вы посещали концерты?

9. Были ли у вас любимые исполнители?

10. А были ли исполнители, которые вам не понравились?

11. Как изменилась ваша культурная жизнь после распада СССР?

12. Есть ли у вас пожелания для нашего поколения

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Раїса Іванівна разом з «символом 80-тих років», м. Харків

Сарнацька Раїса Іванівна у 1982 році

 

 

Випадкова зустріч з Вахтангом Кікабідзе у м. Мінську.