проектна робота на уроках французької мови

Міністерство освіти і науки України

 Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ  ОСВІТИ

Підсумкова(залікова)робота слухача курсів підвищення кваліфікації для вчителів французької мови та літерітури »Проектна робота на уроках іноземної мови»               

Виконала :Стрілець Світлана Іванівна вчитель французької мови та літератури,вищої кваліфікаційної категорії.вчитель-методист Харківської гімназії №12 Харківської міської ради           Харківської області

Харків 2021

План

                                                                Вступ

Частина 1. ПЕРЕВАГИ ПРОЕКТІВ…………………………………….3

   Частина 2. ВИДИ ПРОЕКТІВ………………………………………….…4

    Частина 3.ЕТАПИ ПРОЕКТІВ............................6

Висновки………………………………………………………………...14

               Використані джерела…………………………………………………..15

Вступ

Сучасна дидактична теорія бачить своє найважливіше завдання в тому, щоб залучити учнів до  навчання. Уроки ,що проводяться за традиційною схемою, мають  ілюстративний характер, який не може дати учневі повної й комплексної уяви про той чи інший матеріал. Проектні роботи  вигідно відрізняються від інших методів навчання тим, що дозволяють учням бути причетними до розробки теми, яку вивчають, дають можливість їм як би «прожити» деякий час у ролі когось іншого, спробувати свої сили в конкретних життєвих ситуаціях. При цьому треба підкреслити, що проектні роботи  не замінюють традиційні методи навчання, а раціонально їх доповнюють. Дана  робота присвячена методиці використання проектні роботи   навчанні діалогічного мовлення учнів на заняттях з іноземної мови.

Актуальність теми обумовлена комунікативним підходом до навчання іншомовного спілкування, зокрема навчання усного  мовлення.

 Об’єктом ї роботи є вплив проектні роботи   на процес навчання і на процес формування знань, умінь, навичок.

Предметом дослідження є проектні роботи   як засіб підвищення ефективності навчання  на уроках іноземної мови в середній загальноосвітній школі.

Мета роботи полягає у розкритті значення проектні роботи   при навчанні діалогічного мовлення на заняттях з іноземної мови.

  Чого бажає вчитель, розпочинаючи свій урок? Не думаю, що помилюся, якщо сформулюю вчительське бажання таким чином: бажає, щоб у класі була дисципліна, учні уважно слухали, старанно працювали, запам’ятовували і в кінці уроку змогли максимально відтворити навчальний матеріал. Та багато з вас скаже, що цього замало. Більшість педагогів прагнуть, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, сперечались, досліджували, творили, вирішували , висловлювали і відстоювали свої думки. Таке навчання сьогодні вважається «найкращою практикою»

              Але як цього досягти? Як підвищити інтерес до навчання і до вивчення іноземної мови зокрема? В центрі уваги педагогів повинна знаходитись пізнавальна  діяльність учнів. Безумовно . здібності учнів розвиваються різними темпами і несправедливою є вимога, щоб всі учні мали однакові успіхи з ІМ і повинні вивчати її в однаковому обсязі. Найважливішим , на мою думку, є те, щоб прищепити учням почуття того, що вивчення іноземної мови є приємним процесом.

             Одним із перспективних видів навчання, який підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, створює умови для творчої самореалізації учнів вважається метод проектів.

             Метод проектів – це метод, в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватись в інформаційному просторі, критично мислити.

«Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати»- основна теза сучасного розуміння методу проекту .

              Саме слово «проект»у перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед, задум, план» Чим цікавий метод проектів?

Частина1.Переваги проектів.

Метод проектів створює:

•             умови для творчої самореалізації учнів,
•             підвищує мотивацію до навчання,
•             сприяє розвитку інтелектуальних здібностей,
•             учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують у навчанні.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

•           самостійно отримувати знання з різних джерел;
•           користуватися цими знаннями для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань;
•           планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
•           аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;
•           приймати рішення;
•           набувати комунікативних умінь, працюючи в різних групах;
•           створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, стінгазета, фотоальбом);
•           представляти створене перед аудиторією;
•           оцінювати себе та інших.

   Чому саме проектна робота?

      Проектна робота мотивує (учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть виконати свій власний проект – великий чи малий, простий чи складний – і зможуть пишатися ним. Наприклад, деякі учні в класі можуть слабше знати мову за інших, але це їм не заважатиме у процесі виконання проекту виявити здібності до проектування чи ілюстрування своєї роботи або знайти оригінальний підхід до презентації проекту);

  є особистісно зорієнтована (готуючи розповідь в письмовій формі, учні відкривають для себе знання французької мови. Колись у майбутньому, можливо, їм доведеться говорити французькою мовою про  себе, свої уподобання  );

     має загальноосвітню цінність ( більшість програм вимагають,щоб викладання предметів сприяло розвитку в учнів ініціативи, незалежності, уяви,  самодисципліни, співпраці з іншими учнями і корисних дослідницьких навичок.) Проектна робота є практичним шляхом реалізації освітніх цілей на уроці та в позаурочний час).

Частина2. Види проектів.

     Аналізуючи роботи різних авторів можливо виділити наступні види проектів:

                     • ознайомлювально-інформаційні.

    Проекти спрямовані на збір інформації про певний об'єкт чи явище. Передбачається ознайомлення учнів групи з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів

                     • дослідницько-пошукові.

     Діяльність учнів спрямовується на ви рішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових   досліджень.

                      • монопредметні.

      Провідна проблема таких проектів вирішується в  межах одного навчального предмета, хоча для її вирішення залучаються  знання з інших галузей.

                      • міжпредметні.

     Зміст проектів охоплює кілька навчальних предметів. Такі проекти вимагають злагодженої роботи творчих груп, чіткого визначення дослідницьких завдань, проведення  проміжних звітів.

За кількістю учасників виділяють такі проекти:

                     • індивідуальні.

      Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації.  Тему та проблему проекту формулює сам учень, і воназалежить від  його інтересів та можливостей

                      • парні.

      Проект виконують двоє учнів. Вони складають спільний план  дій; визначають форму  представлення результату; добирають творчу  назву свого проекту; беруть активну участь в організації   захисту проекту.

                      • групові.

      Кількість учасників визначається на етапі планування; вона  залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання  учасників об'єднуватись за інтересами (чи особистими симпатіями).

 Робота в групі полягає в тому, щоб у процесі розробки навчального  проекту учасники  обмінювались власним досвідом, радились один з  одним, училися знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп учасників; гнучко підпорядковує її спільній темі та меті;  проводить індивідуальні консультації, а за потреби — надає допомогу.

       За тривалістю проекти бувають:

                        • короткострокові.

                           Проекти тривають від двох до шести годин (або уроків);

                        • середньої тривалості.

                          Тривають від тижня до місяця;

                        • довгострокові

                          Тривають від одного до кількох місяців.

           Проект розглядають як п’ять «П»:

-проблема

-планування

-пошук інформації

-продукт

-презентація

 Робота над проектом організовується в кілька етапів:

Частина 3 .Етапи проектів

1)-організаційний

Саме на цьому етапі ставиться проблема,повідомляється тема, мета, завдання, план роботи Все це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції. Проект може стати діяльністю всього класу або утворюються 4-5 груп і кожна з них готує свій варіант проекту.

                Як уже зазначалось, в основу кожного навчального проекту покладене вирішення певної    проблеми. Визначаючи проблему проекту, варто усвідомлювати, чи вона буде актуальною для учнів, чи стане стимулом їхньої активної пізнавальної діяльності, а її вирішення зумовить  утворення нових знань і засвоєння нового соціального досвіду.

Повідомлення теми проекту — це своєрідна рекламна кампанія. Форма її подачі має вплив на створення відповідного мотиваційного  середовища, на активність учасників проекту. Це може бути емоційна розповідь, імітація життєвої проблеми, бесіда на основі конкретної ситуації в класі тощо. У будь-якому випадку в учнів має виникнути інтерес, відчуття деякої причетності до вибору теми чи обізнаності в ній. .

 Якщо проектна діяльність уже стала зрозумілою та прийнятною для учнів, вони можуть запропонувати свої теми, керуючись при цьому не лише пізнавальними, а й творчими або практичними  потребами.

 При виборі теми проекту вчителю варто орієнтуватись на такі критерії:

 • чи дійсно серйозно захопить учнів за пропонований проект;

 • чи піддаватиметься він успішній реалізації з їхнього боку;

 • чи буде мати практичний, особистісно чи соціально значущий результат.

Важливою складовою організації навчального проекту є визначення вчителем дидактичної мети .

 Освітня мета:

• підвищити мотивацію учнів для отримання нових знань;

 • виробити вміння конструювати свої знання;

 • формувати вміння висувати й обґрунтовувати задум, самостійно поставити

 і сформулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації);

 • формувати вміння висловлювати, аргументувати та захищати свої ідеї;

 • ознайомити зі способами роботи з інформацією;

 • формувати навички самоорганізації

 Розвивальна мета:

 • розвиток творчих здібностей особистості;

 • розвиток критичного мислення (здатність до планування, гнучкість  мислення, готовність виправляти власні помилки, пошук компромісних рішень);

• уміння визначити власну позицію, планувати свою роботу й час;

 • розвиток комунікативних умінь і навичок;

 • уміння презентувати результати своєї роботи.

 Виховна мета:

 • виховання значущих загальнолюдських цінностей (соціальне партнерство, толерантність, діалог);

 • виховання почуття відповідальності, самодисципліни і самоорганізації; бажання виконати роботу якісно.

             2) Підготовчий

-Етап організації проектної діяльності учнів. Учитель ознайомлює дітей із загальною темою навчального проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку підпроблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи вирішення проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає в її плануванні.

 Після такого «занурення» в проект організовується активна спільна (чи індивідуальна) проектна діяльність учнів. Для цього, за бажанням учасників, утворюються робочі групи й обирається напрям діяльності, який узгоджується із загальною темою та ідеєю проекту. Учасники визначаються із формою представлення результатів.

 На цьому етапі ініціатива переходить до учнів. Варто взяти до уваги, що виконання певних завдань за прямою вказівкою вчителя може не співпадати з нахилами та бажаннями дітей. Коли ж мету ставлять учні, то найчастіше вони творчо підходять до її реалізації. Таким чином, учні отримують можливість усвідомлено організовувати власну діяльність, виявляти свою індивідуальність, втілювати творчі задуми.

 -Вибір учнями напряму діяльності та шляхів вирішення проблеми

 Ставлячи перед учнями проблему, учитель передусім має заінтригувати їх, по-перше, важливістю її подолання в конкретній ситуації; по-друге, показати власну зацікавленість у цій проблемі та виявити готовність брати участь у її вирішенні. Така емоційно забарвлена атмосфера стимулює учнів до активної взаємодії в процесі розробки проекту. Водночас учитель дає зрозуміти, що відповідний результат можна отримати за умов оперативності, узгодженості дій, цілеспрямованості, активності, дослідницького характеру діяльності тощо.

- Формування робочих груп

 Кількість учасників проекту визначається залежно від складності та масштабу передбачуваної діяльності, а також від бажання учнів. Якщо проект груповий, потрібно об'єднати учасників у групи, визначити функції кожного учня, чітко окреслити проблемне поле діяльності, цілі та задачі.

 Важливим моментом організації груп є формування учасниками правил спільної роботи, наприклад:

• працювати дружно, злагоджено, разом;

 • усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно;

 • викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця,

    не перебивати;

 • радитись із товаришами, приймати рішення спільно;

 • висловлюватися по суті справи, не відволікатися на стороннє;

 • «запозичати» ідеї в інших груп з їхнього дозволу;

 • бути доброзичливими, старанними, відповідальними;

 • доводити свою справу до кінця та ін.

 Якщо хтось із учнів виявив бажання працювати окремо, учителю варто зайняти позицію консультанта й коректно скеровувати діяльність учня..

- Визначення виду майбутнього результату та форми представлення

 Вид продукту, який буде отримано в результаті розробки навчального проекту, залежить від теми та характеру діяльності. Це може бути малюнок, плакат, газета, сценарій, літературний твір, макет, , відеосюжет тощо. Продукт проектної діяльності засвідчує підсумок вирішення поставленої проблеми.

 Отриманий результат презентується у відповідній формі: урок-проект, , вистава, екскурсія, конкурс, виставка творчих робіт, фотогалерея, тощо.

- Складання учнями плану роботи над проектом

 Учні за допомогою вчителя визначають послідовність питань, на які потрібно буде відповісти в ході самостійного дослідження, тобто складають індивідуальний план; між учасниками проекту розподіляються обов'язки щодо пошуку та обробки інформації.

 Планування пошукової діяльності учасників проекту залежить від об'єкту дослідження.

1.  Якщо таким об'єктом є певний предмет , учасники проекту обмірковують:

 • що з цим предметом можна робити, як використовувати;

 • як його пізнавати;

 • яку інформацію про нього потрібно зібрати, як її обробити й

    узагальнити;

 • як цей предмет можна змінити, покращити;

 • в який спосіб презентувати результат проекту.

2.  Якщо об'єктом дослідження є інформація , учасники знаходять відповідь на головне питання: що ми хочемо дізнатися про певний об'єкт? Така діяльність має переважно пізнавальний характер.

3.  Якщо об'єктом дослідження є проблема,  спочатку з'ясовується сутність проблеми, а потім розробляються варіанти її вирішення. Учасники проекту знаходять відповіді на такі питання:

 • що нас не задовольняє?

 • що нам заважає?

 • що хотіли б покращити?

 • якою є позиція інших людей щодо цієї проблеми?

4. Якщо предметом дослідження є конкретна справа , з'ясовується насамперед її корисність. Не занурюючись у дослідження проблеми, плануються дії щодо виконання цієї справи. Така діяльність має переважно організаційний характер.

- Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників

 На другому етапі також визначаються критерії оцінювання проектної діяльності учасників. Враховуючи, що провідною метою проектної  діяльності є самоствердження учня, зміцнення або підвищення його суспільного статусу, сприймання та визнання його суб'єктного досвіду, оцінка навчального проекту повинна мати вербальний стимулюючий характер. Для цього необхідно пояснити учням особливості оцінювання їхньої діяльності (оцінюється сам процес, а не результат; не застосовується оцінювання в балах); які критерії оцінки будуть використовуватись; в який спосіб буде відбуватися цей процес (оцінювання експертною групою, самооцінювання, взаємооцінювання).

 Орієнтовні критерії оцінювання проектної діяльності можуть бути такими:

 • активність кожного учасника проекту відповідно до його можливостей;

 • характер спілкування та взаємодопомоги;

 • глибина розкриття проблеми;

 • використання інформації з різних галузей знань;

 • естетика оформлення результату;

 • практична значущість результату;

 • вміння презентувати проект тощо

3)- Реалізація проекту

 Етап відрізняється інформаційно-операційним характером діяльності учасників. Учні за допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідні матеріали, безпосередньо виконують поставлені завдання проекту. Педагог займає позицію консультанта, а за потреби—координатора; він спрямовує пошукову діяльність учнів в оптимальному напрямі. Етап завершується виготовленням освітнього продукту, визначеного на попередньому етапі діяльності.

- Визначення джерел потрібної інформації

 Значні труднощі в учнів у процесі проектної діяльності викликає робота з інформацією, адже розробка проекту потребує вмінь, що виходять за межі навчальної програми.  Джерелами інформації в такому випадку можуть бути підручники , енциклопедії, публікації у фаховій періодиці, телепередачі,  вчителі. Спочатку учні з'ясовують, до яких із названих джерел вони мають доступ, після цього між учасниками розподіляються обов'язки щодо збору інформації за визначений проміжок часу. Отримані матеріали аналізуються; відбираються ті, які безпосередньо стосуються сформульованої проблеми проекту; з ними ознайомлюються всі учасники.

- Самостійна пошукова робота учнів

 Однією з визначальних складових проектної діяльності є самостійна робота дітей. Самостійна пошукова робота підпорядкована певній логіці та здійснюється за таким алгоритмом:

 • усвідомлення проблеми власного пошуку;

 • з'ясування незрозумілих питань;

 • спостереження, збір фактів, доказів;

 • аналіз та узагальнення зібраних даних;

 • узгодження виконаної роботи із запланованою;

 • висновки.

4)  Підсумок проекту

На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення та презентація його результату, аналіз й оцінка проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактом, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

 Педагогічна цінність проектної діяльності полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності. На підсумковому етапі учителя передусім цікавить, як працювали учні, як змогли реалізувати свої можливості, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і вмінь набули. Для учнів цей етап пов'язаний із демонстрацією зростання своєї компетентності.

 - Презентація результатів навчального проекту

 Під час публічного представлення проекту його учасники ознайомлюють присутніх із поставленими завданнями; розповідають, що нового дізналися та навчилися; демонструють результат своєї діяльності; доводять його цінність; діляться власними враженнями; будують плани на майбутнє. У цьому випадку доцільними будуть запитання, які дозволять присутнім уявити, як здійснювалася розробка проекту. Наприклад:

 — Чому ви вирішили працювати над цим проектом?

 — У чому полягав задум проекту?

 — Якими були пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми? Чому

 вони не всі були використані?

 — Чи достатньо було у вас знань для розробки проекту? Якими

 джерелами користувались, щоб отримати нові знання?

 — Чого навчились під час роботи над проектом?

 — Що в роботі було найскладнішим? А що найцікавішим?

 — Чи виникали нові ідеї під час самостійної пошукової роботи?

 — Чи задоволені ви отриманим результатом? Як він буде використовуватись?

 — Як можна покращити проект? Яку ще проблему вам хочеться

 вирішити?  На цьому етапі проходить оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями: учні дають оцінку внеску кожного учасника творчої групи, а вчитель оцінює діяльність групи в цілому

                                                    Висновки

 Насамкінець хочу сказати, що можливості цієї технології великі, але в проектній діяльності не існує єдиних рецептів. Ця діяльність  глибоко індивідуальна, залежить від багатьох факторів. Головне, що ця технологія розвиває пізнавальну сферу і особистісні якості учня. Підвищує інтерес до навчання, тому відкиньмо всі сумніви-результат обов’язково буде.

                                                Використана література:

-Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. -Іноземні мови - 2001. - № 1. - с. 50 - 58

-Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. - Іноземні мови - 2002. - № 1. - с. 39 – 46

-.Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці): --Навчальний посібник / С.Ю. Ніколаєва. - К. : Ленвіт, 2008. - 285 с.              Чиркова Є.Б. Модель уроку в режимі технології проектного навчання . Початкова школа.-2003.-№12

-. Матяш М.В., Симоненко В.Д. Проектна діяльність молодших школярів. Книга для учителя початкових классов.-М.: Вентана-Графф. 2002

-. Горячев А.В. Проектна діяльність молодших школярів / А.В.Горячев  Початкова школа.-2004.- №5.-С.3-8.

-. Симоненко В.Д. Проектна діяльність молодших школярів / Симоненко, Н.В.Матяш.-М.: Вентана-Граф, 2002.