Професійна адаптація молодих вчителів до педагогічної діяльності у ЗСО

Про матеріал
У статті розглянуто предмет наукового аналізу – професійна адаптація, її вивчення у різноманітних сферах діяльності. Зазначено основні компоненти професійної адаптації та структура її процесу. Проаналізовані чинники, які впливають на ефективність професійної адаптації. Запропоновано теоретичну рівневу модель системи освіти, яка має сприяти продуктивному становленню їхнього професіоналізму.
Перегляд файлу

 

К. В. Світличний, вчитель фізичної культури

КЗ «Харківська спеціалізована школа з поглибленим вивченням                            окремих предметів № 133 «Ліцей мистецтв», Харків, Україна

Е-mail: svitju1608@gmail.com

 

Професійна адаптація молодих вчителів

до педагогічної діяльності у ЗСО

Professional adaptation of young teachers for teaching activities at scools

 

Анотація. У статті розглянуто предмет наукового аналізу – професійна адаптація, її вивчення у різноманітних сферах діяльності. Зазначено основні компоненти професійної адаптації та структура її процесу. Проаналізовані чинники, які впливають на ефективність професійної адаптації. Запропоновано теоретичну рівневу модель системи освіти, яка має сприяти продуктивному становленню їхнього професіоналізму.

Ключові слова: професійна адаптація, компоненти, структура, показники ефективності, модель.

Abstract. The article deals with the subject of scientific analysis - professional adaptation of study in various fields. Outlines the components and structure of professional adaptation of the process. The factors that influence the effectiveness of professional adaptation. A theoretical model of tiered education system, which should facilitate the establishment of productive their professionalism.

Keywords: professional adaptation, components, structure, performance, model.

 

Проблема адаптації є однією з важливих міждисциплінарних проблем. Її вивчають у різноманітних сферах діяльності людини: біологічній, психологічній, педагогічній, соціальній, економічній, медичній та ін.

Професійна адаптація як предмет наукового аналізу висвітлена у працях Т.Г. Дичева, І.А. Жданова, Е.Ф. Зеєра, Н.Е. Зикової, К.І. Бодрової, І.І. Бондаренко, В.І. Брудного, О.М. Галуса, Є.Г. Горбачової та ін.

Значну увагу в науковій літературі приділено й адаптації фахівців у процесі трудової діяльності (Я.В. Абсалямова, С.Д. Артемов, В.Г. Асеєв, В.Н. Безносиков, І.І. Бондаренко, М.П. Булякіна, Т.Н. Вершиніна та ін.). Щораз більше уваги приділяють педагогічному забезпеченню професійної адаптації.

Як зазначив Р.В. Ваврик, професійна адаптація – адаптація людей різних поколінь до самостійної продуктивної трудової діяльності; процес або результат процесу пристосування працівника в початковий період його роботи на конкретному підприємстві до особливостей робочого місця та організації праці на виробництві [2].

О.М. Галус зазначає, що постійним джерелом професійної адаптації особистості є неперервні внутрішні прагнення до професійного розвитку. «Це є не наслідком дії зовнішніх впливів, під якими розуміються незалежні від свідомості та волі особистості зміни її самої і зміни середовища перебування, в якому здійснюється діяльність, а результатом неперервного розвитку особистості» [3].

В Енциклопедії сучасної України виділено такі компоненти професійної адаптації: адаптація до загальнокультурних цінностей і норм виробничої професійно-трудової діяльності; оволодіння професійними техніко-технологічними операціями; адаптація до умов та режиму праці на робочому місці; адаптація до специфічних культурних норм, цінностей установи, фірми, корпорації; адаптація до специфічних міжособистісних взаємин у первинній робочій групі.

Структура процесу професійної адаптації, як зазначає О.М. Галус, охоплює такі основні складові: а) компоненти професійної адаптації, які становлять перший рівень ієрархії; б) чинники, які розкривають структурну і змістовну сутність компонентів і становлять другий рівень композиції в ієрархії; в) актуалізовані потреби та їх задоволення сьогодні та в майбутньому, що становлять третій рівень в ієрархії [3].

На ефективність професійної адаптації, її тривалість на кожному етапі життєдіяльності людини впливають соціально-економічні та соціокультурні чинники, зокрема культурні цінності, нормативно-правова база, науково-методичне забезпечення, кон’юнктура ринку праці, кадрова політика підприємств і закладів. Усі компоненти цієї системи впливають на родину та на особу адаптанта, від активності й рівня підготовленості якого до професійної діяльності, від його психологічної готовності до праці в нових умовах залежить ефективність професійної адаптації. Неперервна творча взаємодія всіх суб’єктів педагогічного процесу професійної адаптації сприятиме професійній самореалізації молодого вчителя.

Я.В. Абсалямова на основі комплексного підходу в логічній структурі профадаптації педагога виділяє соціально-психологічний, теоретичний (дидактичний) та практичний (методичний) аспекти. Отже, професійна адаптація молодого вчителя є комплексом соціально-психологічної та виробничо-технологічної адаптації як дидактичного і методичного вдосконалення педагога у процесі післядипломної освіти та самоосвіти.

Досліджуючи професійну адаптацію молодих викладачів, Я.В. Абсалямова пропонує теоретичну рівневу модель системи освіти, яка має сприяти продуктивному становленню їхнього професіоналізму протягом періоду профадаптації. На мою думку, ця модель актуальна для будь-якого молодого викладача [1].

Перший рівень запропонованої моделі відповідає початковому етапу профадаптації, на якому змістом освіти молодих викладачів є базові професійні знання (предметні, методичні, психологічні, педагогічні, технологічні, загальнокультурні) та вміння, що становлять основу для подальшого розвитку окремих фахових умінь, навичок, здібностей. Реалізація цього змістового насичення забезпечується для молодих педагогів ЗСО «Школою молодого викладача»  за місцем роботи через різні форми науково-методичної роботи у контексті підвищення кваліфікації та самоосвіти.

Змістовим насиченням другого рівня, який відповідає другому адаптаційному етапу, є поповнення базових знань і розвиток умінь, навичок, здібностей, необхідних у професійній діяльності молодих вчителів, що реалізується різними формами науково-методичної роботи: стажуванням, наставництвом, самоосвітою, відкритими заняттями і взаємовідвідуванням занять, діловими іграми, лекціями-консультаціями, доповідями, практичними заняттями, презентацією та обговоренням наукової літератури і періодичних видань, семінарами.

Щодо третього рівня моделі освіти, то на етапі повної адаптованості змістом освіти молодих викладачів є продукування нових професійних знань, розвиток фахових умінь, навичок, творчості. Реалізацію змісту на цьому етапі забезпечують різні форми науково-методичної роботи (відкриті заняття та взаємовідвідування занять, презентація та обговорення наукової літератури і періодичних видань, ділові ігри, лекції-консультації, доповіді, семінари, науково-практичні конференції), а також педагогічне стажування в інших вищих навчальних закладах і самоосвіта [1].

Важливим показником ефективності професійної адаптації молодих викладачів вищої школи є їхня професійна готовність до педагогічної діяльності. Р.В. Ваврик визначає такі принципи розвитку професійної готовності до педагогічної діяльності: індивідуалізації та диференціації формування професійної готовності; професійної спрямованості цілісного навчального процесу на здобуття фахових знань; єдності наукової та навчальної діяльності; активної спрямованості на оволодіння вітчизняним і світовим науково-педагогічним досвідом; загальнокультурного розвитку; неперервності та наступності; залучення в інноваційну діяльність; гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності; єдності системного й особистісно-діяльнісного підходів у формуванні його особистості; педагогічного самовдосконалення; продуктивності та ін. [2].

Отже, перелічені принципи актуальні для професійної адаптації викладачів у процесі педагогічної діяльності у ЗСО, а їх дотримання сприятиме ефективності навчально-виховного процесу та подальшій творчій самореалізації.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Абсалямова Я.В. Професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови до роботи у вищих технічних навчальних заклад : Дис... к-та пед.наук: 13.00.04 - 2005.
  2. Ваврик Р. В. Структура професійної готовності викладачів ВВНЗ до педагогічної діяльності // Військова освіта: Зб. наукових праць. 2003.
  3. Галус О. М. Педагогічне управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти : Дис. д-ра наук: 13.00.06 - 2009.

 

docx
Додано
18 лютого
Переглядів
52
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку