Професійне вигорання вчителя

Професійне вигорання вчителів

 Яким повинен бути справжній вчитель?

 Як ми вже  знаємо, більшість людей можуть довго перелічувати  якості і чесноти, які повинен мати сучасний педагог, але , нажаль мало хто з них замислюється наскільки це складна праця. Наскільки нелегко постійно перебувати у напруженні, здійснювати численні планування, розписувати кожен крок, брати роботу додому і т.д.. І не дивлячись на перевтому  вчителі  докладають  чимало мужності та сил, аби щоденно з посмішкою заходити до класу, обіймати усіх своїх славних, унікальних “чомучок” і дарувати їм любов та мудрість.

  Але мало хто з педагогів витримують  таке “перевантаження”. Сьогодні  все частіше з'являється такий синдром  як “професійне вигорання”, що є реакцією організму на тривалий вплив стресів.

 Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер.

 Якщо ми не знаходимо спокою у собі,  безнадійно його шукати будь-де.

 Вигорання відбувається дуже поступово (I стадія триває 3-5 років, II триває 5-15 років, III – від 10 до 20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби.

         Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово. Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для  роботи, виникають певні симптоми, проблеми зі здоров'ям.

Психофізичні та психологічні симптоми:

- пригнічення, апатія, депресія, тривожність

- роздратування, відчуття дискомфорту ,напруги, страху, гніву, загрози,

 - почуття постійної втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну

 - відчуття емоційного і фізичного виснаження;

- часті безпричинні головні болі, розлади шлунково-кишкового тракту;

 - різка втрата чи різке збільшення ваги;

 - повне чи часткове безсоння

 - бажання спати протягом усього дня;

 - порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні;

 - погіршення зору, слуху

- бажання усамітнитися, ні з ким не спілкуватися

- байдужість, цинізм, ненависть, агресія

Поведінкові симптоми:

 - відчуття, що робота стає все важчою і важчою, а виконувати її — все складніше і складніше;

- дистанціювання від  учнів

 - зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день цигарок.

Профілактика і подолання синдрому професійного вигорання

        Адекватно  ставтеся до роботи і відводьте їй належне  місце у житті

        Правильно плануйте свій час:

        Не беріть роботу додому

        Не розмовляйте про справи під час відпочинку

        Забезпечте собі достатньо тривалий і якісний сон

 - збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, бананах, шоколаді

 - достатнє фізичне навантаження

 - танці , музика

 - фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої)

 - масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини

 - терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість)

 - ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження)

 - дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість)

 - ванна і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив)

- гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості;

- крик та плач

 - спілкування з сім’єю, друзями

 - заняття улюбленою справою , хобі ( книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм… )

 - спілкування з природою(природа завжди дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії)

 - спілкування з тваринами

- відвідування храму, читання молитви

 - медитації, візуалізації,  (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, на березі моря і т.д.

- самонавіювання, аутогенні вправи (спрямовані на напруження та розслаблення м’язів)

 «Дуже важливо для людини відчувати свою межу й розуміти: так далі не можна,  — І приймати для себе якесь рішення: або відновлюватися, або полишати професію. Хтось із педагогів іде у суміжну професію (няня, репетитор), хтось змінює фах, хтось успішно долає синдром емоційного вигорання. Коли ж людина нічого не змінює, вона поступово знищує себе.

Пропонуємо вашій увазі «Медитацію натхнення», яка допомагає розслабитись і замислитись над багатьма питаннями.

 Професійне вигорання — недуга серйозна, але не смертельна. У західних країнах, де послуги психотерапевта коштують дуже й дуже недешево, існує обов’язкова безкоштовна психотерапевтична допомога для представників даної професії. Українським педагогам на це сподіватися поки що не доводиться. Тому давайте допомагати собі самостійно, звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них.

Методика дослідження  синдрому  «вигорання»