Управління освіти виконавчого комітету

Лубенської міської ради Полтавської області

Лубенська загальноосвітня школа І-III ступенів № 8

 Лубенської міської ради Полтавської області

 

 

Медяник Віра Василівна,

практичний психолог

Манько Надія Олександрівна,

соціальний педагог

 

Профілактична програма

 

 

Стабілізація емоційного стану під час військових дій в Україні

для роботи з підлітками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 Лубни-2023

«Ми не повинні уникати стресу. Але ми можемо використовувати його та насолоджуватись ним. Якщо краще пізнаємо його механізм, то виробимо відповідну філософію життя»

 

Г. Сельє

 

 

 

Дана програма спрямована на підвищення рівня психологічної компетентності учнів щодо тематики стресу, сприяння формуванню навичок конструктивного подолання стресу, саморегуляцію в умовах стресу, підвищенню стресостійкості, активізацію особистісних ресурсів учнів, формуванню позитивного мислення, сприйняття стресу як ресурсу для самовдосконалення, формуванні особистої відповідальності за власне життя, здоров’я, емоції та дії.

Програма містить 8 занять для дітей підліткового віку.

 

Рекомендована для використання практичним психологам, соціальним педагогам та класним керівникам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ………………………………………………. 4

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ…………………………………………….. 7

 

ОПИС ВИМОГ ДО СПЕЦІАЛІСТА, ЯКИЙ ВПРОВАДЖУЄ ПРОГРАМУ..  9

 

ОПИС АПРОБАЦІЇ ПРОГРАМИ……………………………………………....10

 

ПЛАН – СХЕМА ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ПРОГРАМИ…………………...…….12

 

Заняття № 1………………………………………………………………………18

 

Заняття № 2 ……………………………………………………………………...25

 

Заняття № 3 ……………………………………………………………………...31

 

Заняття № 4 ……………………………………………………………………...36

 

Заняття № 5 ……………………………………………………………………...42

 

Заняття № 6 ……………………………………………………………………...48

 

Заняття № 7 ……………………………………………………………………...51

 

Заняття № 8 ……………………………………………………………….……..56

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………….60

 

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………62

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка

 

    В Україні сьогодні, на жаль, триває війна. Катастрофа, яка спіткала нашу країну і нашу націю торкнулась кожної людини. Війна є надзвичайним психологічним подразником для людини та суспільства. Кризові події руйнують звичний світ дітей та підлітків, який складається зі знайомих і близьких людей, звичного середовища перебування і життєвого устрою, що надавали їм відчуття власної безпеки. Ми не маємо природного імунітету, здатного захистити від стресу, що спричиняють бойові дії. Втім, існують правила і практики, які дозволяють навчитися спокійніше сприймати ситуацію і цим зберегти фізичне здоров’я та душевну рівновагу.

    У зв’язку з цим, зрозуміло, що перед психологічною наукою, як у суто науковому, так і в практичному плані, постають першочерговими завдання зберегти психічне здоров’я населення, вирішення яких повинно починатися із покращення психічного здоров’я дітей.

      Не тільки під час війни, а й в умовах соціуму постійно з’являються фактори, які впливають на те, яким буде рівень стресу, а також стресостійкості самої особистості й це вимагає від неї вміння управляти своїм станом під час стресу. Теорія стресу вперше запропонована канадським вченим Г. Сельє в 1936 р.  Ганс Сельє, сформував першу концепцію стресу. Сельє виявив неспецифічну, тобто не пов’язану з конкретною причиною, універсальну, або загальну, реакцію організму на зовнішні впливи, зокрема й патологічні, що потребують змін. Цю реакцію він і назвав спочатку «загальним адаптаційним синдромом», а потім перейменував на «стрес». Термін «стресор» Г. Сельє використав для позначення зовнішнього впливу, що викликає стрес. Критична величина стресу, після якої він стає руйнівним, для кожної людини своя.

 

   Дуже важливо не пропустити характерні ознаки, які подають сигнал, що людина наближається до такого піку. Термін «стрес» у фізіології, психології, медицині застосовується для позначення великого кола станів людини, що виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи.

     Спочатку поняття стресу виникло у фізіології для позначення неспецифічної реакції організму, «загального адаптаційного синдрому», у відповідь на будь-який несприятливий вплив. Стресогенним є не сама по собі життєва подія (зміна умов життя, втрата житла, припинення стосунків з близькими та ін.), а пов’язана з цим втрата будь-якої життєвої позиції. Стресори – будь-які, особистісно значущі та різні за інтенсивністю, тривалості та природі подразники, які можуть викликати порушення в організмі по-різному за ступенем вираженості.  

   Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми. За своєю природою вони можуть бути: фізичними, хімічними, біологічними, психогенними та інформаційними.

    Сучасне життя в умовах постійних стресогенних факторів збільшує групу стресорів, які мають вплив на людину, а ще доволі часто не є можливим уникнути дії цих самих стресорів на організм, тим самим змушує адаптуватись до них. В організмі виникає відповідь на дію самих різних стресорів, вони представляють як правило – адаптивні або ж корисні для людини реакції, які допомагають відновити порушений баланс.  Проблема стресостійкості підлітків є маловивчена, хоча деякі її аспекти відображені в роботах  авторів (Е. А. Смірнова, Л. І. Волосовцева, І. А. Андрєєва). Під стресостійкістю підлітка розуміється емоційна стійкість, та стійкість, яка забезпечує протистояння стресовим факторам, організує направленість поведінки підлітка так, щоб подолати стресову ситуацію. Стресостійкість може забезпечити високу ефективність діяльності й допоможе зберегти здоров’я підлітка. Стресостійкість є необхідною властивістю розвитку дитини, а також виступає феноменальним об’єктом у вивченні.

 

 

 

 

     Для підлітків, яким притаманна стресостійкість, характерним є конструктивні способи подолання стресу, що пов’язані з механізмами регуляції та саморегуляції.

Фактори, які впливають на стресостійкість:

• життєвий досвід поводження себе в конкретних стресових ситуаціях, спосіб реагування, сформоване відношення до стресових ситуацій;
• психологічна компетентність, тобто розуміння своїх психофізіологічних, особистісних якостей;
• особистісні відмінності, в тому числі мотивація, саморегуляція, вміння знаходити нові соціальні зв’язки.

Подолання стресу оцінюється як успішне, якщо воно:

• усуває фізіологічні й зменшує психологічні прояви напруження;
• дає особистості можливість відновити достресову активність;
• запобігає дистресу.

    Необхідно допомогти дітям опанувати навички управління своїми емоційними реакціями, щоб здобути контроль над стресором, над своєю реакцією на нього, активізувати власні внутрішні та зовнішні ресурси.

    Саме тому важливим складником роботи з дітьми є формування стресостійкості,  шляхом психологічної просвіти учнів щодо розуміння природи стресу, управління стресом, зняття емоційної напруги, релаксації, регуляції дихання тощо.

Мета програми: сприяння підвищенню рівня психологічної компетентності учасників щодо тематики стресу.

Зазначена мета конкретизується у ряді завдань :

• сприянні формуванню навичок конструктивного подолання стресу, саморегуляції в умовах стресу;
• сприянні підвищенню стресостійкості;
• активізації особистісних ресурсів учасників;
• формуванні позитивного мислення, сприйняття стресу як ресурсу для самовдосконалення;
• формуванні особистої відповідальності за власне життя, здоров’я, емоції та дії.

     Для підвищення результативності реалізації програми під час роботи використані такі принципи:

-         добровільна участь у тренінгових заняттях;

-         забезпечення необхідних умов активного залучення до співпраці кожного учасника групи;

-         самодіагностика, направлена на формування мотивації до самопізнання, самоусвідомлення та самоаналізу особистості в даному напрямку;

-         зворотний зв'язок – отримання інформації про результати співпраці.

     Ефективність програми забезпечується використанням тренінгової форми роботи.

    Сьогодні тренінг є одним з найбільш ефективних методів навчання дітей та дорослих. І не дивно, адже основне його завдання – не так опрацювати теоретичну інформацію, як сформувати в учасників нові вміння і навички, розвинути особистісні якості.

Структура тренінгу

    Програма містити 8 занять. Заняття пов’язані один з одним по змісту, тому проводити їх необхідно у вказаній послідовності. Кожне заняття має свою структуру та розкриває зміст ключових понять. Крім того, в кожному занятті присутня практична частина, де представлені доступні вправи та методики для формування практичних навичок дій в стані стресу та способи саморегуляції власним емоційним станом.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

   Після проходження практичних занять за програмою «Стабілізація емоційного стану під час військових дій в Україні» учасники отримують знання, необхідні для усвідомлення важливості збереження власного здоров’я, шляхом позитивної  трансформації негативних стресових впливів. Програма має сприяти:

• формуванню особистої відповідальності за власне життя, здоров’я, емоції та дії;
• підвищенню рівня стресостійкості;
• зміні внутрішньої установки щодо реагування на стресові ситуації;
• формуванню практичних навичок саморегуляції емоційного стану.

Методи та прийоми, які використовуються у програмі:

 

• вправи на знайомство; сприяють формуванню довірливих, доброзичливих стосунків в групі, формуванню мотивації до самопізнання та навичок самопрезентації;
• інформаційні повідомлення;  дозволяють у короткий термін часу надати правдиву, науково обґрунтовану інформацію, підвищити рівень інформованості здобувачів освіти з проблеми;
• мозковий штурм; сприяє мисленнєвій активності, напрацюванню власних ідей, висновків;
• самодіагностика; направлена на формування мотивації до самопізнання, самоусвідомлення та самоаналізу особистості в даному напрямку;
• робота з опорою на схеми, пам’ятки;  сприяє систематизації та
• оптимізації засвоєння знань;
• перегляд мультфільму; сприяє засвоєнню інформації на метафоричному рівні;
• вправи на релаксацію (дихальні вправи, м’язове розслаблення, візуалізації); сприяють формуванню практичних вмінь та навичок;
• рефлексія; дозволяє учасникам проаналізувати та поділитися своїми думками, враженнями й відчуттями.

Наповнюваність групи: 8-12 осіб

 

Вікова категорія : учні 7-9-х класів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОПИС ВИМОГ ДО СПЕЦІАЛІСТА, ЯКИЙ ВПРОВАДЖУЄ ПРОГРАМУ

 

    Профілактичну програму  «Стабілізація емоційного стану під час військових дій в Україні» можуть впроваджувати фахівці психологічної служби, які обізнані щодо тематики стресу, володіють  методами його подолання та запобігання, формування стресостійкості. Це можуть бути практичні психологи, соціальні педагоги. Ці спеціалісти повинні  володіти навичками ведення практичних занять, мати професійну підготовку, володіти теоретичними знаннями з вікової та педагогічної психології, мати практичний досвід взаємодії з підлітками та роботі в онлайн форматі. Під час   онлайн-тренінгів особливо важлива роль спеціаліста, який стає, по суті,  відеоблогером, подкастиром або іншого роду контент-мейкером і тим самим привертає й утримує аудиторію.

     В умовах воєнного стану в нашій країні сьогодні онлайн – це  найефективніший спосіб отримання й обміну інформацією. Для психологічної служби доступ до віртуальних джерел часто виявляється порятунком, коли неможливі зустрічі офлайн.

     Контент, зворотний зв'язок, формат і подача матеріалів – усе повинно ефективно працювати на стабілізацію емоційного стану учнів і приносити дієвий результат вже під час навчання.

     Починаючи роботу над програмою, фахівцям необхідно усвідомити мету, завдання, етапи й методи її досягнення. Реалізовувати програму треба чітко дотримуючись структури занять. Заняття повинні бути регулярними, не рідше одного разу на тиждень і здійснюватися у формі позакласної роботи після навчальних занять. Краще вибирати дні, коли навантаження дітей є не дуже значним.

    У процесі взаємодії з дітьми є нагальна потреба орієнтуватися на вікові та індивідуальні особливості учасників, враховувати їх емоційний стан.

 

 

 

 

 

ОПИС АПРОБАЦІЇ ПРОГРАМИ

 

    Профілактична програма «Стабілізація емоційного стану під час військових дій в Україні» апробована протягом травня-жовтня 2021-2022 навчального року (1 раз на тиждень)  з учнями 7-9 класів Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Лубенської міської ради Полтавської області, в кількості 12 осіб.

     На І етапі впровадження програми, з метою вивчення стану  обізнаності учнів щодо тематики стресових станів, вміння долати та керувати стресом було проведено анкетування (ДОДАТОК 1) серед даних учнів.

     Після проведеного анкетування, можна зробити наступні висновки:

1. 25% респондентів правильно визначають, що таке стрес,  75% - не змогли визначити правильну відповідь.

2. 38% респондентів правильно визначили, що таке страх, 62% - не знають правильної відповіді.

3. Приклади позитивного мислення навели 46%, не пригадали – 54%.

4. Приклади негативного мислення назвали 58%.

5. На запитання, що таке хронічний стрес, 74% не дали правильної відповіді.

6. Симптоми стресу визначили лише 26% опитуваних.

7. 32% правильно відповіли на запитання, що таке позитивний стрес.

8. На запитання, що таке дистрес, правильно відповіли 22%.

9. На запитання, чи  необхідний людині помірний стрес, правильно відповіли 34%.

10. Знання про стресори мають 28% учнів.

11. Ознаки хронічного стресу (соціальна складова здоров’я) визначили 35%.

12. 47%  учнів правильно відповіли на запитання, які чинники допоможуть    подолати стрес.

 

 

 

 

    Після проведення занять за даною програмою відбулося вихідне діагностування і порівняльний аналіз вхідної та вихідної діагностики, за результатами якого можна зробити наступні висновки: обізнаність учнів щодо тематики стресу значно зросла. Переважна більшість учнів правильно визначають поняття «Стрес», «Стресор», «рефреймінг», «релаксація»,  види та фази стресу, знайомі з техніками подолання стресу.

    Отже, за результатами проведення порівняльного аналізу вхідного та вихідного діагностування, можна зробити висновки про те, що проведення профілактичних занять за програмою «Стабілізація емоційного стану під час військових дій в Україні» виявилося результативним і її можна рекомендувати для роботи з підлітками в закладах загальної середньої освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН - СХЕМА ПРОСВІТНИЦЬКОЇ  ПРОГРАМИ

 

Заняття	Обладнання	Тренінгові дії	Час	Критерії успіху
Заняття  1 Знайомство Завдання: мотивування учасників до участі в межах програми, створення сприятливої атмосфери у групі, розвиток навичок самопрезентації.	Аркуші формату А4, ручки, ноутбук або інший електронний носій інформації.	1. Вступне слово 2. Вправа : «Знайомство» 3. Вправа : «Очікування» 4. Анкетування  «Що я знаю про стрес» 4. Вправа : «Правила групи» 5. Мозковий штурм «Що для мене означає стрес?». 6. Інформаційне повідомлення «Стрес – це…». 7. Вправа «Утримати під контролем» 8. Вправа на саморегуляцію 9. Домашнє завдання 10. Рефлексія заняття	2 хв 3 хв   5 хв   5 хв     10 хв   5 хв     5 хв     10 хв     5 хв   3 хв   2 хв	Налагоджено позитивні взаємостосунки між учасниками програми, учні мають позитивну мотивацію й  зацікавленість у заняттях.
Заняття  2 «Фактори (стресори), що викликають стани стресу. Уникнення стресового навантаження» Завдання:  ознайомити з факторами, що викликають стресові стани та можливостями уникнення стресового навантаження.	Аркуші формату А4, кольорові олівці, фломастери, ноутбук або інший електронний носій інформації.	1.Вступне слово 2.Аналіз домашнього завдання. 3. Інформаційне повідомлення «Стресори – це…».  4. Читання та обговорення оповідання В. Сухомлинського «Сива волосинка» 5. Вправа на саморегуляцію 6. Дискусія 7. Вправа  «Кактус» 8. Домашнє завдання 9.Рефлексія заняття	2 хв 5 хв     10 хв       10 хв             5 хв     10 хв   10 хв 5 хв     3 хв	Учасники ознайомились з факторами, що викликають стресові стани та можливостями уникнення стресового навантаження.
Заняття  3 «Причини виникнення стресу. Інтроспекція» Завдання: ознайомлення з  суб’єктивними та об’єктивними причинами виникнення стресу.	Аркуші формату А4, кольорові олівці, фломастери, ноутбук або інший електронний носій інформації	1. Вступне слово 2. Аналіз домашнього завдання.  3. Інформаційне повідомлення «Специфічність проявів стресу». 4. Вправа «Стрес в повсякденному житті» 5. Вправа на саморегуляцію (Способи, пов’язані з впливом слова) 6. Вправа  «Сканування тіла» 8. Домашнє завдання 9. Рефлексія заняття	2 хв 5 хв     7 хв       10 хв     10 хв       5 хв   2 хв   3 хв	У дітей сформувалось уявлення про суб’єктивні та об’єктивні причини виникнення стресу.
Заняття  4 «Поведінкові ознаки стресу. Дистрес. Еустрес» Завдання: Ознайомлення з поняттями дистрес, еустрес та впливом на здатність протидії стресу.	Ноутбук або інший електронний носій інформації, аудіозапис https://www.youtube.com/watch?v=LdsTydS4eww	1. Вступне слово 2. Аналіз домашнього завдання. 3. Інформаційне повідомлення: Дистрес. Еустрес. 4. Вправа  «Позитивне мислення» 5. Казка про те, що можуть накоїти темні думки 6. Вправа «Трамвай».  7. Домашнє завдання 8. Рефлексія заняття	5 хв 3 хв     10 хв     10 хв     5 хв     5 хв    2 хв   5 хв	Учасники ознайомились з поняттями: дистрес, еустрес. Зрозуміли їх значимість   та вплив на фізичну і нервову діяльність людини.
Заняття  5 « Форми стресу. Аптечка самодопомоги» Завдання: Ознайомлення с формами проявів стресу, методами самодіагностування та самодопомоги.	Ноутбук або інший електронний носій інформації,  опитувальник "Індикатор стратегій подолання стресу"  Д. Амірханова; аркуші формату А4, ручки, відео «Кольоротерапія Білий колір». https://www.youtube.com/watch?v=E0hugKCyjo8, презентація «Форми стресу»	1. Вступне слово 2. Аналіз домашнього завдання. 3. Перегляд презентації «Форми стресу». 4.  Інформаційне повідомлення « Способи керування стресом» 5. Методика "Індикатор стратегій подолання стресу"  Д. Амірханова 6. Вправа  «Техніка звільнення емоційної свободи» («Emotion freedom tecnics»). 7. Домашнє завдання 8. Рефлексія заняття	5 хв 5 хв     10 хв     10 хв       15 хв         10 хв         2 хв   3 хв	Учасники  усвідомили вплив стресу на самопочуття людини. Ознайомились з формами прояву, способами керування стресами, визначили переважні стратегії подолання стресових ситуацій.
Заняття  6 «Стрес і здоров'я» Завдання: ознайомити з впливом стресових факторів на організм людини.	Ноутбук або інший електронний носій інформації, аркуші форматуА4, олівці, фарби, стаканчики з водою, пензлики.	1. Вступне слово 2. Аналіз домашнього завдання. 3. Мозковий штурм: «Ознаки стресу». 4. Перегляд відеоролика «Стрес мій друг, стрес мій ворог» 5. Притча про склянку води 6. Вправа «Малювання на вільну тему» 7. Домашнє завдання 8. Рефлексія заняття	2 хв 5 хв     5 хв   10 хв       5 хв   15 хв     5 хв   5 хв	Учасники визначили   вплив стресогенних факторів на самопочуття та здоров’я людини та дійшли висновку, що впливова дія стресу на організм неоднозначна та залежить від різновиду стресової ситуації.
Заняття  7 «Позитивний рефреймінг». Завдання: познайомити учнів з поняттям «рефреймінг», розвивати вміння визначати ресурс у стресових ситуаціях, сприяти формуванню навичок зняття емоційного напруження.	Ноутбук або інший електронний носій інформації,  аркуші форматуА4, кольорові олівці	1. Вступне слово 2. Аналіз домашнього завдання 3. Інформаційне повідомлення «Позитивний рефреймінг» 4. Мозковий штурм «Що таке ресурси»? 5. Вправа «Внутрішні й зовнішні ресурси» 6. Вправа «Малюємо  дорогу життя» 7. Домашнє завдання 8. Рефлексія заняття	2 хв 8 хв     10 хв       10 хв   15 хв       17 хв   3 хв   5 хв	У дітей сформувалось уявлення про власні ресурси та прийшло розуміння, що ресурсні запаси людини можливо поповнювати, адже вони відіграють важливу роль в подоланні  та попередженні стресу.
Заняття  8 «Моя особиста відповідальність» Завдання: активізувати відчуття особистої відповідальності за власне здоров’я та емоційну стабільність; створювати позитивний емоційний фон; використовувати набуті знання учасників  в подоланні стресових станів.	Ноутбук або інший електронний носій інформації,  аркуші формату А4, ручки, кольорові олівці.	1. Вступне слово 2. Аналіз домашнього завдання. 3. Притча «Поради мудреця» 4. Вправа «Парасолька» 5. Інформаційне повідомлення «Почни думати позитивно» 6. Вправа «Екстрена валіза» 7. Анкетування «Що я знаю про стрес» 8. Рефлексія	2 хв 5 хв     8 хв   10 хв   5 хв       15 хв   5 хв   10 хв	Учасники зрозуміли важливість особистої відповідальності за власне здоров’я та емоційну стабільність.

 

Заняття № 1

(тривалість  55 хв)

 

«У періоди стресу найкраще, що ми можемо зробити один для одного - це слухати вухами та серцем і бути впевненими, що наші питання так само важливі, як і наші відповіді.»

 Фред Роджерс

Тема:  «Знайомство»

Мета: знайомство учасників тренінгу, мотивація  до участі в програмі, створення сприятливої атмосфери у групі, розвиток навичок самопрезентації.

Обладнання: ноутбук або інший електронний носій інформації, аркуші формату А4, ручки.

Хід заняття

1. Вступне слово (2 хв)

Мета:повідомлення учасникам мети та структури просвітницької програми, повідомлення мети заняття.

Хід вправи:

   Ведучий повідомляє учасникам групи, що  у зв’язку з воєнним станом та  відсутністю можливості працювати очно, заняття будуть проходити в режимі онлайн.  Тобто,  будемо працювати у  вебсервісі  GoogleClassroom.

 Метою даної просвітницької програми є сприяння підвищенню рівня психологічної компетентності учасників щодо тематики стресу, формування навичок подолання стресу та його наслідків, сприяння формуванню позитивного мислення, сприйняття стресу, як ресурсу для самовдосконалення.

   Ведучий ознайомлює учасників зі складовими частинами, метою і завданнями програми та зазначає мету першого заняття.

 

2. Вправа : «Знайомство» (3 хв)

Мета: знайомство учасників, мотивація до участі в заході, створення сприятливої атмосфери у групі, розвиток навичок самопрезентації.

 

Хід вправи:

    Ведучий пропонує учасникам групи відгадати загадку: «Дорогоцінний товар, який дарується безплатно. Її можна знайти на обличчях і багатих і бідних, і низьких і високих, але вона особливо поширена серед дітей.»

-  Що це? (Посмішка)

     Ця проста маленька річ, дійсно, стає цінним товаром, як тільки людина дорослішає. Багато хто в цей складний час страждає від тривоги  та  постійного стресу. Але щира посмішка - це ліки, які спроможні розвіяти смуток і підтримати друзів та рідних, що знаходяться поряд. Тому хай кожен з вас подарує свою посмішку, назве своє ім’я та свою позитивну рису характеру.

 

3. Анкетування «Що я знаю про стрес?» (5 хв) (ДОДАТОК 1)

Мета: виявлення рівня обізнаності учасників  з тематикою стресу та наявність знань які сприяють подоланню стресу та руйнівних наслідків на здоров’я людини.

 

4. Вправа : «Очікування» (5 хв)

Мета:сприяти усвідомленню учасниками власних очікувань від занять, виявлення рівня зацікавленості проблемою стресу та отримання дієвих знань, спрямованих на подолання негативних впливів стресогенних факторів.

Хід вправи:

   Кожному учаснику пропонується згадати ситуацію з власного життя коли стрес став на заваді здійсненню певних планів. Занотувати цю ситуацію та здійснити оцінку (від 0 до 10) власного рівня проінформованості щодо методів та прийомів подолання стресу.

 

 

 

5. Вправа : «Правила групи» (10 хв)

Мета:виробити правила спільної роботи, створити атмосферу активної співпраці.

Хід вправи:

Обговорення правил групи:

1. Добровільність і активність.

2. Не перебивай.

3. Конфіденційність.

4. Доброзичливість.

 

6. Мозковий штурм «Що для мене означає стрес?». (5 хв)

 Мета: привернути увагу до внутрішнього стану, до розуміння терміну «стрес».

Хід вправи:

    Ми ведемо стресовий спосіб життя. Від самого народження ми зіштовхуємося з перешкодами та труднощами. Життя – дуже динамічне і постійно змінюється. Часто ми не готові до змін. Особливо, коли вони пов’язані з війною яка увійшла в кожний дім та вразила кожне серце. Ми втрачаємо контроль, спокій, напружуємося, нервуємося, втрачаємо рівновагу. Саме цей період  називається стресовим. У перекладі з англійської мови «стрес» означає тиск, напруження.

Питання для обговорення:

– Які асоціації у вас викликає слово «стрес»? (кожен охочий  озвучує свої асоціації).

 

7. Інформаційне повідомлення «Стрес – це…».(5 хв)

Мета: розширити рівень інформованості учасників щодо понять «стрес», «стресова ситуація», ознайомити зі стадіями стресу.

    На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовища.

   Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію - стрес.

   Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найскладніших і важких умовах. На наших заняттях ми будемо вчитися долати стрес різними методами, а також попереджати його.  

Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярною є теорія стресу, запропонована відомим фізіологом Г. Сельє. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу пояснюється в такий спосіб.

   Усі біологічні організми мають життєво важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги й балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу.

   Якщо стресова ситуація  не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак, можливості організму не безмежні й при сильному стресовому впливові швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

1. Стадія тривоги. Це найперша стадія, яка виникає з появою подразника, що викликає стрес. У людини підвищується частота дихання, трохи підіймається тиск, збільшується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. Це стан мобілізації захисних сил організму.

 

 

2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо фактор, що викликав стрес продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.
3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Оскільки, в тих самих ситуаціях одні люди бачать погрозу різного ступеня, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім, то і стрес, і його ступінь у кожного свої.

    Отже, переживання стресу може мати як позитивне, мобілізаційне, значення для організму людини, так і негативні, патологічні наслідки. Якщо людина має знання та бажання подолати негативні наслідки стресових впливів, то це явище може мати позитивне значення у вигляді набутого, нехай навіть негативного, досвіду. Але це відбувається зовсім рідко, і емоційне напруження накопичується в м’язах.

  Опановування способами зняття напруги, що накопичилася - один зі способів боротьби зі згубними наслідками стресів.

 

8. Вправа «Утримати під контролем» (10 хв)

Мета: ознайомити з прийомами саморегуляції, вчити досягати м’язового розслаблення за короткий час.

Хід вправи:

   Саморегуляція – це здатність контролювати свої емоції й поведінку в залежності від ситуації. Вона охоплює вміння справлятися з сильною емоційною реакцією на різні стимули, що травмують, уміння заспокоїтися, коли ви засмучені, а також уміння справлятися з роздратуванням без емоційних спалахів. Ці навички допомагають нам досягати життєвих цілей, попри катастрофічні наслідки військових дій в країні й наші власні почуття.

    Ведучий пропонує записати, завдяки яким засобам саморегуляції можливо позитивно вплинути на руйнівні емоційні реакції та по закінченню озвучити власні засоби саморегуляції.

Засоби саморегуляції:

• сміх, посмішка, гумор;
• роздуми про хороше, приємне;
• різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів;
• розглядання квітів в приміщенні, пейзажу за вікном, фотографій, інших приємних або дорогих серцю речей;
• уявне звернення до вищих сил (Бога, Всесвіту, великої ідеї);
• «купання» (реальне або уявне) в сонячних променях;
• вдихання свіжого повітря;
• читання віршів;
• висловлювання похвали, компліментів кому-небудь просто так.

Висновок: Саморегуляція – це управління своїм психоемоційним станом, який досягається шляхом впливу людини на самого себе за допомогою слів, уявних образів, управління м’язовим тонусом і диханням.

9. Вправа на саморегуляцію (управління м’язовим тонусом і диханням.),

(5 хв )

Мета:ознайомити з прийомами саморегуляції: управління м’язовим тонусом і диханням.

Хід вправи:

    Під впливом психічних навантажень виникає м’язове напруження. Уміння його розслабляти дозволяє зняти нервово-психічне напруження, швидко відновити сили. Оскільки, домогтися повноцінного розслаблення всіх м’язів відразу не вдається, потрібно зосередити увагу на найбільш напружених частинах тіла.

• Сядьте зручно, якщо є можливість – закрийте очі;
• дихайте глибоко і повільно;
• пройдіться внутрішнім поглядом по всьому вашому тілу, починаючи від верхівки голови до кінчиків пальців ніг (або у зворотній послідовності) і знайдіть місця найбільшої напруги (часто це бувають рот, губи, щелепи, шия, потилиця, плечі, живіт);
• постарайтеся ще сильніше напружити місця, які складно розслабити (до тремтіння м’язів), робіть це на вдиху;
• відчуйте цю напругу;
• різко скиньте напругу – робіть це на видиху; (зробіть так кілька разів).

    У добре розслаблених м’язах ви відчуєте появу тепла і приємної важкості.

Якщо напруження зняти не вдається, особливо, на обличчі, спробуйте розгладити його за допомогою легкого самомасажу круговими рухами пальців (можна зробити гримаси – подиву, радості та ін.).

 

10. Домашнє завдання. (3 хв) (ДОДАТОК №2)

    У кінці кожного заняття ви будете отримувати домашні завдання.

Для цього кожен зайде до своєї віртуальної  кімнати на платформі GoogleClassroom.

Мета: закріплення знань отриманих на занятті

Завдання: відпрацьовувати навички виконання вправ на  управління м’язовим тонусом і диханням.

 

11. Рефлексія заняття (2 хв)

Отримати зворотний зв'язок щодо ефективності роботи в форматі онлайн.

- Що нового ви дізналися на занятті?

- Що зацікавило вас найбільше?

 

 

Заняття № 2

(тривалість 60 хв)

 

«Не дозволяйте розуму знущатися над своїм тілом, вважаючи, що він повинен нести тягар своїх турбот.»

Астрід Алауда

 

Тема:Фактори (стресори), що викликають стани стресу.  Уникнення стресового навантаження.

Мета: ознайомлення з факторами, що викликають стресові стани та можливостями уникнення стресового навантаження

Обладнання:  аркуші формату А4, кольорові олівці, фломастери, ноутбук або інший електронний носій інформації.

 

1. Вступне слово (2 хв)

Мета: Оголошення теми та мети заняття.

Хід вправи:

   Продовжуючи тему стресу, сьогодні ми розглянемо фактори, які викликають стани стресу, та почнемо ознайомлення з засобами саморегуляції стресу.

 

2. Аналіз домашнього завдання. (5 хв)

Запитання:

 

3. Інформаційне повідомлення «Стресори – це…».(10 хв)

Мета: розширити рівень інформованості учасників щодо понять «стрес», «стресова ситуація», ознайомити зі стадіями стресу.

 

Хід вправи:

    Слово "стресори" та слово "стрес" звучать схоже, але вони мають різний зміст. Стрес - це тілесна реакція, а стресори - це те, що створює цю реакцію.

   Іншими словами, стресором є будь-який стимул, який виробляє психічне або фізичне навантаження. Зауважте, що ми визначаємо стреси як подразники. Вони є причиною стресової реакції, але це не сам стрес. Це важливий факт, який слід пам’ятати, коли ви маєте справу зі стресом, оскільки відокремлення стресу від стресора може допомогти вам зрозуміти, що з цим робити.

    Різні впливи, які викликають стрес, називаються чинниками стресу, або стресорами. Вони зазвичай поділяються на: фізіологічні (біль, голод, висока, низька температура, спрага, тиск) і психологічні (інформаційні та емоційні).

    Люди можуть відчувати стрес через вимушений голод або голодування для схуднення, від надміру їжі й пиття.  Так само як від голоду або переїдання, людина може страждати від спеки або холоду, від самотності й постійної присутності інших людей, у результаті конфлікту або в його передчутті. Стрес виникає, коли важливі потреби людей залишаються незадоволеними.

Американський психолог Абрахам Маслоу виокремив сім груп, або рівнів, потреб.

    Людина перебуває у стресовому стані, поки не задовольнить свої потреби. Насамперед мають задовольнятися фізіологічні потреби – людина не може жити без їжі й води. Поки людина не відчуває себе в безпеці від голоду, холоду, зовнішніх загроз, вона не може належно дбати про інші потреби вищого порядку. Задоволення базових потреб дає змогу людям дбати про реалізацію більш «високих» потреб.

   Щойно потреби нижчого рівня задовольняються (повністю або частково), людина починає потребувати задоволення потреб вищого рівня.

 

 

 

 

 

 

    Однак і потреби вищого рівня можуть стати домінантними (найважливішими). Наприклад, у підлітковому віці стає домінантною потреба належності до групи. Заради цієї потреби підлітки можуть пожертвувати багатьма іншими потребами.

    Відповідно до потреб людини можна перелічити й основні стресові фактори:

Потреби	Приклади стресових факторів
Фізіологічні	Голод, спрага, нестача сну, сильний холод або сильна спека, розумова і фізична втома, надміру швидкий темп життя або його різка зміна.
У безпеці, захисті, порядку, стабільності	Страхи й тривоги: страх втратити роботу, провалитися на іспиті, страх смерті, побоювання несприятливих змін в особистому житті, страх за здоров'я близьких і т.д.
У любові й належності до групи	Моральна або фізична самотність, втрата близьких людей або їхні хвороби, проблеми з друзями, нерозділене кохання.
У повазі й самоповазі	Несправедливе ставлення до людини або її близьких, крах кар'єри, незмога реалізувати свої амбіції.
Естетичні	Відсутність гармонії  та краси у житті.
Когнітивні	Незадоволена потреба у знаннях, відсутність доступу до інформації.
У самореалізації	Незмога реалізувати своє покликання, займатися улюбленою справою.

 

  

 

 

  Незмога реалізації чинної потреби призводить до фрустрації – психологічного стану, в якому поєднуються роздратування, тривога, розчарування і, навіть, відчай. Деякі люди, якщо нема змоги досягти бажаного, стають агресивними й демонструють асоціальну поведінку. Інші замикаються в собі й відчувають образу на навколишній світ.

  Треті знецінюють своє бажання за принципом «не дуже-то й хотілося», а четверті аналізують причини своїх невдач і роблять ще один спробу.

 4. Читання та обговорення оповідання В. Сухомлинського  

«Сива волосинка» (10 хв)

Мета: закріплення поняття «стресор» та вплив стресорів на ситуативне сприйняття.

Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

- Мамо, у Вашій косі три сиві волосинки, — сказав хлопчик.

Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

- Мамо, — сказав Михайлик здивовано, — у Вашій косі чотири сиві волосинки, а було три... Чого це посивіла ще одна волосинка?

- Від болю, — відповіла мати. — Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка... - А від чого ж у Вас боліло серце?

- Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її й тихо спитав:

- Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

 

 

Обговорення:

-  Які емоції пережила мама Михайлика, коли побачила його на тоненькій гілці?

-   Які стресори вплинули на здоров’я матері?

 

5.Вправа на саморегуляцію (управління диханням.) (5 хв)

Мета: продовжити ознайомлення  з прийомами саморегуляції.

    Управління диханням – це ефективний засіб впливу на тонус м’язів і емоційні центри мозку. Повільне і глибоке дихання (за участю м’язів живота) знижує збудливість нервових центрів, сприяє м’язовому розслабленню, тобто релаксації. Часте (грудне) дихання, навпаки, забезпечує високий рівень активності організму, підтримує нервово-психічну напруженість.

Спосіб 1

    Сидячи або стоячи постарайтеся по можливості розслабити м’язи тіла і зосередьте увагу на диханні.

    На рахунок 1-2-3-4 робіть повільний глибокий вдих (при цьому живіт випинається вперед, а грудна клітка нерухома); – на наступні чотири рахунки проводиться затримка дихання; потім плавний видих на рахунок 1-2-3-4-5-6;

знову затримка перед наступним вдихом на рахунок 1-2-3-4.

   Вже через 3-5 хвилин такого дихання ви помітите, що ваш стан став помітно спокійніший.

Спосіб 2

    Уявіть, що перед вашим носом на відстані 10-15 см висить пушинка. Дихайте тільки носом і так плавно, щоб пушинка НЕ ​​колихалася.

 

6. Дискусія (10 хв)

Мета: вчити аналізувати отримані знання, аргументувати власну думку.

- Великий німецький композитор Йоганн Себастьян Бах говорив: «Навколишній світ — це дзеркало наших думок». Що він мав на увазі?

7. Вправа  «Кактус» (10 хв)

Мета: Формувати відчуття впевненості у власній спроможності протистояти стресу.

Хід вправи:

    Намалюйте кактус, замість колючок напишіть негативні прояви почуттів. Обговорення малюнків.

 -   Що можна зробити, щоб кактус почувався краще? (домалюйте).

 

8. Домашнє завдання.  «Мій ідеальний щоденник» (5 хв)

Мета: ознайомлення із можливостями та варіантами ведення особистого  щоденника, як засоби, що сприяє вивільненню негативних емоцій та зниженню емоційної напруги.

Завдання:  Розробіть план-ескіз щоденника для себе: які мають бути пункти, частини? Про що будете писати? Чи додасте фото, малюнки, наклейки?

 

9. Рефлексія заняття: (3 хв)

- Які з методів релаксації зацікавили вас найбільше?

- Що б ви порадили своєму другові (подрузі) у ситуації тривалого напруження?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №  3

(тривалість 30 хвилин)

«Найбільшою зброєю проти стресу є наша здатність вибирати одну думку над іншою»

 Вільям Джеймс 

Тема: Причини виникнення стресу. Інтроспекція.

Мета: ознайомлення з суб’єктивними та об’єктивними причинами виникнення стресу.

Обладнання:  аркуші формату А4, ручки, ноутбук або інший електронний носій інформації.

Хід заняття:

1. Вступне слово  (2 хв)

- Добрий день. Продовжуємо тему ресурсного стресу. Сьогодні ми розглянемо суб’єктивні та об’єктивні причини виникнення стресу.

 

2. Аналіз домашнього завдання (5 хв)

Запитання:

- Чи легко було виконувати завдання?

-  Які думки й почуття виникали під час його виконання?

 

3. Інформаційне повідомлення «специфічність проявів стресу» (7 хв)

Мета: встановити залежність специфічних проявів стресу  від психологічних особливостей людини.

  Вивчення даного питання розпочнемо з такого прикладу.

  В одному дослідженні з солдатами-новобранцями імітувалася ситуація аварії й вимушеної посадки літака. Перед підйомом на борт кожному була вручена для 10-хвилинного вивчення брошура з інструкціями про необхідні дії за можливої катастрофи.

 

 

     Кожен учасник польоту вдягнув рятівний пояс та парашут. Несподіванки почалися на висоті 1,5 км кілометра: літак нахилився набік. Усі побачили, як один з вітряків  перестав крутитися, а через навушники почули про інші неполадки. Потім солдатам повідомили, що склалася критична ситуація. Вірогідність збільшувалася тим, що вони, начебто, випадково чули крізь навушники тривожний діалог пілота з наземними службами. Літак знаходився неподалік від аеродрому, тому учасники могли бачити, як на злітну смугу з'їжджаються вантажні та санітарні машини. Через кілька хвилин пролунав наказ приготуватися до приводнення у відкритому океані, оскільки відмовив посадковий пристрій... Через деякий час літак щасливо приземлився на аеродромі. Як же реагували солдати на катастрофічну ситуацію? У багатьох виникли сильні емоційні переживання, пов'язані зі страхом смерті, деякі «оніміли від жаху». Але це не дивно. Дивно інше: у декількох учасників цього, не спостерігалося. Дехто мав солідний льотний досвід і міг розгадати інсценування, а інші були впевнені у своїй здатності вижити.

Обговорення:

Висновок:

    Як бачимо, виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається, та ін. Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором. При цьому, не мають значення зміст самої ситуації та ступінь її об’єктивної загрози. Важливим є саме суб’єктивне ставлення до неї.

 

 

 

 

   Тому, певна ситуація (скажімо, отримання «двійки») одними може сприйматися як стресова, а в інших вона не викличе жодного стресу. Матимуть значення внутрішні психологічні особливості людини. Зверніть увагу на цю важливу особливість стресу, вона має значення для боротьби з ним.

 

4. Вправа «Стрес в повсякденному житті» (10 хв)

Мета: узагальнення об’єктивних чинників виникнення стресу.

Хід вправи:

    На аркуші паперу кожен з вас намалює власну стресову ситуацію. Вона може бути зображена фрагментарно.  Згадайте емоції, які були викликані цією подією. Наприклад : конфлікт з другом (відповідний смайлик).

Обговорення малюнків та емоційної складової стресогенних ситуацій.

Висновок: Об'єктивні причини стресів сучасної людини можна розбити на чотири групи:

1)  соціальні умови (житлові умови, виробничі фактори, екологія);

2) люди, з якими вона взаємодіє (суворий вчитель, однокласники, батьки та ін.);

 3) соціальні фактори середовища - політичні та економічні чинники (високі ціни, умови кредиту, погана влада, податки);

 4) надзвичайні обставини (природні й техногенні катастрофи, військові дії, вимушена міграція, хвороби й травми).

     Зазначимо, що термін «об'єктивні причини» досить умовний, бо людина може тою чи іншою мірою впливати, майже, на будь-який «об'єктивний» стресор.

 Наприклад, вона може вибирати інші умови свого життя, змінювати склад найближчого соціального оточення і навіть протидіяти певним природним або техногенним катаклізмам. Людина - господар свого життя!

  Є речі, події, які відбуваються незалежно від волі й нашого впливу, але все ж таки, більшою мірою від нас, наших думок, вчинків і дій залежить наше щастя, наша доля. До групи об’єктивних причин ми віднесли ті стресори, які існують поза свідомістю людини, що переживає стрес, хоча вони й можуть бути модифіковані свідомістю.

 

5. Вправа на саморегуляцію (Способи, пов’язані з впливом слова), 10 хв

Мета: продовжити ознайомлення  з прийомами саморегуляції.

Хід вправи:

   Словесний вплив залучає свідомий механізм самонавіювання, йде безпосередній вплив на психофізіологічні функції організму. Формулювання самонавіювання будуються у вигляді простих і коротких тверджень, з позитивною спрямованістю (без частки «не»).

Спосіб 1. Самонакази

Самонаказ – це коротке, уривчасте розпорядження, зроблене самому собі. Застосовуйте самонаказ, коли переконані в тому, що треба поводитися певним чином, але відчуваєте труднощі з виконанням. «Розмовляти спокійно!», «Мовчати, мовчати!», «Не хвилюватися!» – це допомагає стримувати емоції, поводитися гідно, дотримуватися вимог етики.

Спосіб 2. Самопрограмування

   У багатьох ситуаціях доцільно «озирнутися назад», згадати про свої успіхи в аналогічних обставинах. Минулі успіхи говорять людині про його можливості, про приховані резерви в духовній, інтелектуальній, вольовій сферах і вселяють впевненість у своїх силах.

 

     Згадайте ситуацію, коли ви впоралися з аналогічними труднощами.

    Сформулюйте текст програми, для посилення ефекту можна використовувати слова «саме сьогодні»: «Саме сьогодні у мене все вийде»; «Саме сьогодні я буду найспокійніший і витриманий»; «Саме сьогодні я буду кмітливим і впевненим»; «Мені подобається вести розмову спокійним і впевненим голосом, показувати зразок витримки й самоконтролю».

Подумки повторіть його кілька разів.

Спосіб 3. Самосхвалення (самозаохочення)

     Люди часто не отримують позитивної оцінки своєї поведінки з боку навколишніх. Особливо в ситуаціях, коли є підвищення нервово-психічних навантажень це одна з причин збільшення нервозності, роздратування. Тому важливо заохочувати себе самому.

– У випадку навіть незначних успіхів доцільно хвалити себе, подумки кажучи: «Молодець! Розумниця! «Здорово вийшло!»

Знаходьте можливість хвалити себе протягом  дня не менше 3-5 разів.

Кожен по черзі озвучує свій спосіб.

 

6. Вправа  «Сканування тіла» (5 хв)

Мета: вчити здійснювати самомоніторинг (інтроспекцію) внутрішнього стану при стресі.

Хід вправи:

    - Зосередьтеся на кожній клітинці свого тіла, починаючи від маківки й до п’ят. Заплющить очі, завчасно переконавшись у власній безпеці. 

Спробуйте відчути своє чоло, очі, ніс, губи, підборіддя, шию. Відчуйте свої 

плечі та руки, спостерігайте за тим, як ваші легені самостійно дихають і вашагрудна клітка підійматися та опускається. 

Продовжуйте так до самого низу.

    Скануючи, таким чином, своє тіло ви зможете відчути затиснення та спрямувати власну енергію на  розслаблення та зниження стресової напруги.

 

 

7. Домашнє завдання (2 хв)  (ДОДАТОК 3)

Мета: Засвоєння вправ на саморегуляцію стресового стану, використовуючи уявні образи, які допомагають знизити рівень стресу та тривоги.

 Завдання: Виконання методики «Фортеця». Здійснити інтроспекцію внутрішнього стану під час виконання вправи.

 

8. Рефлексія заняття: (3 хв)

- Який із запропонованих прийомів саморегуляції для вас найбільш дієвий?

- Що б ви порадили своєму другові (подрузі) у ситуації тривалого напруження?

 

 

Заняття № 4

(тривалість 45 хвилин)

«Стрес може насправді допомогти вам зосередитись і може бути позитивним. Наявність невеликої кількості стресу може стимулювати вас думати. Вміння управляти своїм стресом - це ключове значення».

Френк Лонг

Тема: Поведінкові ознаки стресу. Дистрес. Еустрес.

Мета: Ознайомлення  з поняттями дистрес, еустрес та впливом на здатність протидії стресу.

Обладнання: ноутбук або інший електронний носій інформації.  

Аудіозапис https://www.youtube.com/watch?v=LdsTydS4eww.

 

1. Вступ (5 хв)

    Тренер повідомляє тему заняття та налаштовує на закріплення інформації отриманої на попередніх заняттях.

 

 

Висновок: До стану стресу можуть призвести як негативні події (втрата близьких, хвороба, конфлікт та ін.) так і позитивні (неочікувана зустріч з рідними, різкі позитивні зміни в житті та ін.). Стрес ми також можемо поділити на «хороший» та «поганий».

 

2. Аналіз домашнього завдання (3 хв)

-  Чи дозволило відчути спокій та безпеку переміщення себе в уяві у    фортецю?

- Процес малювання  дозволив відірватися від думок та емоцій ?

- Чи вдалося просканувати власні відчуття?
               

3. Інформаційне повідомлення: Дистрес. Еустрес. (10 хв)

Мета: ознайомлення з «хорошим» та «поганим» стресом, їх впливом на фізичну та нервову діяльність людини.

   Еустрес, або «хороший» стрес, характеризується такою реакцією організму, яка підвищує адаптаційні характеристики людини й не супроводжується негативними наслідками для загального стану. В його основі лежить реакція нервової системи, що забезпечує посилення кровотоку в мозку і м’язах, забезпечуючи відчуття енергійності.

   «Хороший» стрес значно підвищує працездатність у більшості видів нервової й фізичної діяльності, як заявляє професор департаменту психіатрії при університеті Каліфорнії Венді Беррі Мендес. Саме завдяки позитивним якостям стресових реакцій було можливо виживання людини ще на ранніх етапах еволюції. Тоді це було пов’язано з бігом, полюванням, захистом себе і близьких, зараз же, сприятливий вплив «хорошого» стресу на життя людини найбільш яскраво проявляється підвищенням концентрації уваги, мотивацією, підвищенням імунітету і проявом рішучості у розв'язанні проблем. У сучасному суспільстві  це дає переваги одним індивідуумам перед іншими.

 

      До найбільш типових проявів дистресу, або «поганого» стресу, відносять:

• нездатність сконцентруватися або виконувати поставлені завдання;
• часті простудні захворювання;
• болі в тілі, пов’язані з патологічними змінами;
• маніфестацію інших захворювань (аутоімунних та інших);
• головні болі;
• дратівливість;
• порушення сну;
• сонливість вдень;
• зміна апетиту;
• поява гніву і занепокоєння.

4.  Вправа  «Позитивне мислення» (10 хв)

Мета: створення  формули позитивного мислення, що буде сприяти послабленню емоційного  напруження, допоможе знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.       

Хід вправи:

  Інструкція. Кожному з нас під силу розірвати «ланцюг» самопідтримки стресу, змінивши негативні думки на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

    На екрані ваших моніторів будуть з’являтись написи з негативним забарвленням, які поглиблюють стрес і вам буде потрібно змінити негативні думки на позитивні, які допомагають зберегти самоконтроль. Наприклад: «У мене нічого не вийде… Але  я зроблю все, що в моїх силах, а якщо не вийде, то все одне у мене залишиться досвід».

 

 

На моніторі з’являються написи:

  - Це безнадійно;

  - Я не зможу;

- У мене нічого не вийде;                                          

- Усе втрачено;

- Не варто й починати;

   Отже, формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Та якщо, попри наші зусилля, бажання не здійснюється, ми почуваємося трохи розчарованими, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе чи інших людей. Бо шлях подолає той, хто йде!».

 

5. Казка про те, що можуть накоїти темні думки. (5 хв)

     На одній прекрасній планеті жили добрі, сильні й красиві люди. Їхній світ заворожував своєю красою. Дивно доброзичливі, незвичайні по вигляду і забарвленню тварини й птахи, яскраві фарби квітів і дерев, що радують душу... Скрізь панувала гармонія.

    Але одного разу прилетів на планету чорний чаклун. Сподобалася йому чудова планета, а людей він зненавидів, бо у нього душа була чорна, повна злості. Вирішив  він витіснити людей, а самому стати правителем планети. Покопався чаклун у своїй чорній душі й витяг звідти безліч темних думок. Тут були думки заздрості, ліні, злості, підступності, образи, зради, невпевненості в собі, жадібності, ненависті, боягузтва...

    Заточив чаклун ці думки в чарівний глечик, і відлітаючи, скинув на планету. Розбився глечик об землю, і розлетілися темні думки серед людей. А щоб не могли люди цим думкам протистояти, чаклун викрав у людей їхню силу волі. Заточив її у велику скриню і кинув на дно морське. Потер чаклун руки від задоволення і вирішив повернутися на цю планету через кілька років, щоб з легкістю стати її правителем.

         Відтоді розпочались на тій планеті нещастя. Поширювалися думки чаклуна, залітали в голови людей і там застрягали. Застрягали тому, що позбутися від них без сили волі було не так – то просто.  Як тільки в голові людини зароджувалася хоча б одна дрібна  погана  думка, як вона, підгодовувалася  людською  уявою, починала рости, набиратися сил і управляла людиною. Адже, вигнати цю думку без сили волі не кожному вдавалося.

     Ось так і вийшло. Погані думки стали народжувати в людях погані бажання, а ці бажання стали штовхати людей на погані дії й вчинки. Все менше в людських головах залишалося місця для думок про хороше і красиве, їх витісняли «темні» думки.

     Стала планета задихатися від цієї негативної людської енергії й захворіла. І все живе, і, навіть, сама планета, опинилися на краю загибелі. Більшість людей уже не могла отямитися, оскільки не навчилися контролювати своє мислення. Тільки діти ще могли щось змінити, бо їхні душі ще не встигли потемніти, і вони були здатні відрізнити добро від зла, красу від юродства.

      І ось одного разу зібралися разом діти всієї планети й стали думати, як врятувати її та людей. Думали – думали й ось що придумали ...

     Не потрібно бути як усі. Робіть найскладніше – залишайтеся собою. Гарні, добрі та розумні думки спонукають людей робити світ кращим. У цьому світі не має місця для горя та страждання, для війни та гірких втрат.

 

6. Вправа  «ТРАМВАЙ» (5 хв)

Мета: вчити використовувати техніки дистанціювання у часі, що допомагають керувати своєю увагою та позбавляють від нав’язливих тривожних думок, й таким  чином знижують рівень тривоги та стресу.

 

 

 

 

Хід вправи:

- Кожного разу, як відчуваєте стрес та тривогу задавайте собі питання: «Про що я зараз думаю?».

- Як тільки помітите думки, які викликають у вас стрес та тривогу, назвіть їх «У мене є думки, що…». Наприклад, «У мене є думки, що я втрачу друзів і не зможу знайти нових».

    Уявіть трамвай, і  «посадіть» ці думки в нього.

    Трамвай під’їжджає до зупинки, але ви не сідаєте в нього, а кажете собі: «Це не мій трамвай» і спостерігайте як він їде далі.

   Перемикайте свою увагу на щось корисне та важливе для вас «тут і тепер». Якщо ви не будете перемикати увагу на важливу та корисну діяльність, то її займуть знову ті думки, які ви «посадили» у трамвай.

    Кожного разу, як думки повертаються, повторюйте попередні кроки.

 

7. Домашнє завдання. (2 хв)

Мета: сприяти усвідомленню, у світі навколо нас є багато естетичних стимулів, що сприяють поліпшенню настрою та зняттю психічного напруження.

Завдання:  створити слайд-шоу «Краса довкола».

 Зробіть добірку фото з красивими пейзажами природи, інших міст, картинами, космосу тощо.

 

8. Рефлексія заняття: (5 хв)

- Які з методів релаксації зацікавили вас найбільше?

- Що з отриманої інформації ви зможете використати  в разі нервового напруження з метою саморегуляції?

 

 

 

 

Заняття № 5

(тривалість 60 хв).

«Один з найкращих способів зменшити стрес – це прийняти речі, якими ти не можеш керувати».

 М. П. Близький

 

Тема: «Форми стресу. Аптечка самодопомоги»

Мета: Ознайомлення с формами проявів стресу, методами само діагностування та самодопомоги.

 Обладнання: : ноутбук або інший електронний носій інформації.

Хід заняття

1. Вступне слово (5 хв)

Тренер повідомляє тему заняття та  ставить учасникам запитання, які спрямовані на актуалізацію знань.

 

2. Аналіз домашнього завдання (5 хв)

Запитання:

- Чи вплинули на ваші власні відчуття створені вами слайд-шоу.

-  Які відчуття виникали під час пошуку?

- Чи складно було знаходити красу в навколишньому світі?

 

3. Перегляд презентації «Форми стресу». (10 хв)

 Мета: сприяти більш ґрунтовному знайомству з впливом стресу на самопочуття людини та формами його прояву.

Хід вправи

Обговорення після перегляду.

   Ми вже знаємо яку велику шкоду може завдати стрес, а також, знаємо, що він може бути й корисним.

 

   Як ми вже говорили, для кожної людини є певний індивідуальний рівень, коли її працездатність є найкращою і коли цей стрес не завдає шкоди. Цей рівень є різним для кожної людини. Для того, щоб вміти його знайти, потрібно навчитися здійснювати оцінку рівня стресу.

4.  Інформаційне повідомлення «Способи керування стресом» (10 хв)

Мета: ознайомлення  з ефективними  способами, що допомагають керувати стресами.

Хід вправи

    Існує безліч ефективних і цілком безпечних способів, що допомагають керувати стресами. Керувати – означає «впливати, контролювати, змінювати в бажаному напрямку». Розрізняють фізичні, емоційні, інтелектуальні й духовні способи керування стресом.

Фізичні способи керування стресом.

    Фізичні вправи допомагають майже відразу. Навіть фізична активність щодня по 20 хвилин значно покращує самопочуття. Особливо корисні плавання, біг, рухливі ігри на свіжому повітрі (футбол, волейбол, теніс, бадмінтон).

Раціональне харчування. 

     Люди, які перебувають у стані хронічного стресу, часто зловживають солодощами. Це допомагає підтримувати рівень цукру в крові для компенсації ослабленої стресом функції гормонів. Однак набагато корисніше їсти овочі, у яких містяться потрібні для подолання стресу вітаміни й мінерали.

 

Відпочинок і сон. 

   Першим симптомом стресового перевантаження є порушення сну: ввечері людина довго не може заснути, вночі часто прокидається, а вранці почувається знесиленою. Це означає, що її біологічний годинник «зламався». Для його відновлення потрібно близько трьох тижнів. Щовечора треба лягати в один і той самий час. Перед сном потрібно провітрити кімнату, прийняти теплу ванну або душ і випити склянку трав'яного чаю або молока з медом.

Емоційні способи керування стресом.

   Стрес потрібно «проговорити» – висловити свої почуття словами, розповісти про них близькій людині – другові, подрузі, батькам. Проблема, обговорена кілька разів, поступово «зітреться». Можна записати свої думки й почуття. Викладені на папір, вони втрачають свої руйнівні властивості. Щоб заспокоїти емоції, варто відволіктися від них. Допомагають заспокійлива музика, ігри з друзями, тваринами, відпочинок на природі, вправи на релаксацію.

Інтелектуальні способи керування стресом.

Планування часу - неодмінний складник профілактики стресів. Організована людина робить набагато більше, ніж та, яка діє хаотично і хапається відразу за кілька справ. Замість того, щоб зайнятися всіма справами відразу, краще скласти список того, що хотілося б зробити, і поступово викреслювати те, що вже зроблено. Найважливіші й термінові справи зі списку потрібно виконувати в першу чергу.

    Позитивне мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин. Узагальнена формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Однак, якщо попри наші зусилля, бажання не виконуються, ми звичайно відчуваємо розчарування, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе та інших людей».

 Духовні способи керування стресом.

    Кожна людина прагне знайти своє призначення, замислюється над сенсом життя, проблемами справедливості. Такі думки можуть посилювати стрес.

   Ті, хто усвідомив своє призначення або вірять у безсмертя душі простіше переживають період духовного становлення. Їм також легше заспокоїтися після пережитих випробувань, трагічних подій, важких захворювань, навіть смерті близьких.

 

5. Методика "Індикатор стратегій подолання стресу" Д. Амірханова

   (15 хв)

Мета: визначити переважні стратегії подолання стресових ситуацій.

      У психології є поняття «копінг», яке включене в структуру стресу і перекладається як психологічне подолання. Поняття «копінг-стратегії»  включає комплекс способів і прийомів подолання дезадаптації й стресових станів[8]. За допомогою опитувальника ви дізнаєтеся яка із копінг-стратегій подолання стресу у вас переважає, тобто  як саме ви дієте в більшості випадків під час стресу.

 (учні з допомогою психолога виконують обробку діагностування)

 

6. Вправа  «Техніка звільнення емоційної свободи»      («Emotion freedom tecnics»). (10 хв)

Мета:  зниження неприємних сильних почуттів, не лише тривоги та неспокою, але й гніву, почуття самотності, образи, заздрості, невпевненості тощо.

Хід вправи

Алгоритм виконання цієї вправи складається з п’яти кроків.

КРОК ПЕРШИЙ - знайти тривожну думку або думку про негативне відчуття (злість, розчарування, страх), запитати себе, як вона звучить і записати її або ж просто запам’ятати.

КРОК ДРУГИЙ - виміряти інтенсивність цієї тривожної думки в балах за десятибальною шкалою. «Десятка» - максимально високий бал, «одиниця» -  мінімальний. Запам’ятовуємо або записуємо це значення.

КРОК ТРЕТІЙ - з’ясувати, у якому місці тіла «локалізується» ця тривожна думка, тобто які частини організму «відгукуються» на неї.

  Після виконання вправи варто перевірити, чи думка все ще знаходиться в цьому місці.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ - скласти словесну формулу, яку потрібно повторювати під час виконання вправи. Ця формула складається з двох частин. У першій - наша тривожна думка, в іншій - постійний елемент, що складається зі слів «приймаю» і «люблю». Ці слова викликають активність певних ділянок мозку, що запускають більш адаптивний, ніж тривога, процес переорієнтації на ресурс, відчуття контролю та здатності впоратися. 

КРОК П’ЯТИЙ - повторювати формулу, постукуючи по певних точках на тілі. У разі потреби повторіть вправу ще раз або кілька разів, аж доки не відчуєте, що рівень тривожності впав. Досить, аби він опустився нижче «п’ятірки» за десятибальною системою.

 

7. Вправа «Звуки природи». (5 хв)

Мета: продовжити ознайомлення  з прийомами саморегуляції.

(використання уявних образів)

Хід вправи

     Учням пропонується заплющити очі, вмоститися зручніше за партою, можна покласти голову на руки й послухати звуки моря.

https://www.youtube.com/watch?v=LdsTydS4eww

 

Інструкція: сядьте зручно, заплющіть очі. Спокійно вдихніть і видихніть.    Уявіть собі, що ви пливете на човні морем далеко від дому. Усі проблеми й турботи залишилися вдома, ви почуваєтеся вільно, на вас не тисне тягар відповідальності. Ваш човен вільно пливе на хвилях.

   Ви насолоджуєтеся відчуттям спокою. Ви то підіймаєтеся на хвилі, то опускаєтеся. Ви відчуваєте приємне тепло сонячних хвиль. Ви спокійні й розслаблені.  Ви відчуваєте своє дихання: вдих, видих... Теплий, м'який спокій розливається по всьому тілу. Ви дедалі спокійніші, вільніші... Ваш погляд зупиняється на маленькому острові. Вас тягне туди, ви там шукаєте спокою, захисту, задоволення. Ваш човен наближається до острова. Уже можна розрізнити рослинність, дерева, пісок. І ось ви виходите на берег. Ви лягаєте, вам тепло, розслабляєтеся... На губах у вас морська сіль... Ви дивитеся на хмаринки й відчуваєте тепло сонця. Тут ваша гавань. Насолоджуйтеся почуттям спокою, впевненості, тепла. Сюди ви зможете повернутися будь-коли. Це місце дасть вам упевненість, силу, безпечність. Попрощайтеся з цим місцем, настав час повертатися до реальності. Повільно розплющуйте очі.

По закінченню пропонується поділитися відчуттями.

 

 8. Домашнє завдання. (2 хв)

Мета: стимулювати до пошуку дієвих релаксаційних засобів.

Завдання: Переглянути  відео «Кольоротерапія. Білий колір».

 https://www.youtube.com/watch?v=E0hugKCyjo8

 

9. Рефлексія заняття: (3 хв)

- Які з методів релаксації зацікавили вас найбільше?

-  Назвіть ваші переважні стратегії подолання стресових ситуацій.

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 6

(тривалість 52 хв)

 «Людина не обирає свою хворобу, але вона обирає стрес – і саме стрес вибирає хворобу.»

Ірвін Ялом «Коли Ніцше плакав»

 

Тема: «Стрес і здоров'я»

Мета: ознайомити з впливом стресових факторів на організм людини.

 Обладнання: папір, олівці, фарби, стаканчики з водою, пензлики.

Хід заняття

1. Вступне слово (2 хв)

Мета: повідомлення теми та  мети заняття.

Хід вправи:

     Ведучий повідомляє учасників, що темою заняття є визначення впливу стресогенних факторів на самопочуття та здоров’я людини.

 

2. Аналіз домашнього завдання. (5 хв)

Мета: залучати до висловлювання власних відчуттів після перегляду відео «Кольоротерапія. Білий колір».

Обмін враженнями після перегляду відео «Кольоротерапія. Білий колір».

 

3. Мозковий штурм: «Ознаки стресу» (5 хв)

Мета: активізація раніше набутих знань.

Хід вправи:

    Запропонувати  назвати ознаки, за якими вони можуть дізнатися, що перебувають у стані  стресу.

 

4. Перегляд відеоролика «Стрес мій друг, стрес мій ворог» (10 хв)

Мета: засвоїти, що впливова дія стресу на організм неоднозначна та залежить від різновиду стресової ситуації.

Обговорення:

- Чи є значення, що викликало стрес – реальна загроза чи словесна образа, реальні події чи уявні?

- Як відрізняються реакції в залежності від різновиду стресових подій?

- Дайте характеристику фізіологічній реакції.

- Назвіть психологічні ознаки стресу.

- Які поведінкові реакції збільшують дію стресу на організм людини.

- Які хвороби спричиняє стрес?

5. Притча про склянку води. (5 хв)

     Я пропоную вам обрати будь-який невеликий предмет, який знаходиться поряд з вами. У мене є склянка наповнена водою. Я поставлю її на витягнуту руку. І ви зробіть так само з вашими предметами.

Чи важко вам тримати?

- А мені?

- Як ви думаєте, скільки важить ця склянка? (грамів 200). Зараз це не так важливо, у мене до вас інше питання.

- Що буде, якщо я почну тримати цю склянку на витягнутій руці 2 хвилини?

- А якщо я буду тримати її протягом дня? У цьому випадку рука, швидше за все, заніміє, будуть якісь м'язові спазми, може бути параліч, доведеться навіть їхати в лікарню.

   - Як видумаєте, чи зміниться вага склянки від того, що я цілий день її триматиму? Ні, звичайно, ніяк не зміниться.

- А що мені потрібно зробити, щоб виправити цю ситуацію? (учні пропонують варіанти)

    Просто поставити склянку на стіл чи передати другові… Так і з проблемами у житті. У нас з вами в руках різні предмети, різні проблеми та різні стреси.

 

    Але, скільки б ми не думали про них, як правило, їх вага від цього не зміниться. «Вага» в лапках, серйозність, масштабність проблеми вирішуються тільки діями. Тому, або виріши, або відклади вбік. Немає сенсу тягати з собою ці важкі камені на душі, які тебе паралізують.

     Зі свого життєвого досвіду можу сказати, що всякі недороблені справи, якісь проблемні ситуації, що висять на душі,  дуже сильно витягають енергію, негативно впливають на стан здоров'я і не дають рухатися вперед. Щоб зберегти власне здоров’я потрібно,  як тільки проблема з’являється, максимально швидко її вирішувати, щоб вона тебе не засмоктувала, що не паралізувала, не ставала цим самим важким каменем. А щоб зберегти власне здоров’я використовувати різноманітні методи боротьби зі стресом.

 

6. Вправа «Малювання на вільну тему» (15 хв)

Мета: ознайомлення із можливостями власної творчості як прийому самодопомоги та позитивного впливу на самопочуття

Хід вправи

    Намалюйте те, що вам хочеться. Постарайтеся отримати від цього процесу максимум задоволення.

Обговорення: Що саме ви намалювали? Розкажіть про свій малюнок. Як він називається? Які думки й почуття виникали під час малювання? Чи отримали ви задоволення від виконання завдання?

 

7. Домашнє завдання. (5 хв)

Мета: вчити робити висновки, спираючись на набуті знання.

Завдання: Одними із проявів стресового стану людини є тривога і страх, що виконують захисну функцію для організму й пов'язані з потребою самозбереження.

 

 

-    Що таке страх? Застосуйте знання про стадії стресу й поясніть, чому страх є найліпшим сторожем організму? У якому випадку страх матиме негативне значення?

8. Рефлексія заняття: (5 хв)

- Наведіть  приклади випадків коли стресові ситуації пішли вам на користь?

-  Чи можна розглядати творчість, як прийом самодопомоги?

 

Заняття № 7

(тривалість 1 час 10  хв)

 «Найбільшою зброєю проти стресу є наша здатність вибирати одну думку над іншою.»

Вільям Джеймс

Тема: «Позитивний рефреймінг»

Мета: познайомити учнів з поняттям «рефреймінг», розвивати вміння визначати ресурс у стресових ситуаціях, сприяти формуванню навичок зняття емоційного напруження. 

Хід заняття

1. Вступне слово (2 хв)

- Добрий день. Сьогодні ми з вами поповнимо скарбничку наших знань новим поняттям «Позитивний рефреймінг», поговоримо про методи запобігання стресам.  

 

2. Аналіз домашнього завдання. (8 хв)

Запитання:

- Що для кожного з вас поняття «страх»?

- Чому страх є найліпшим сторожем організму?

- У якому випадку страх матиме негативне значення?

 

 

3. Інформаційне повідомлення «Позитивний рефреймінг» (10 хв)

Мета: ознайомити з поняттями «рефреймінг», «позитивний рефреймінг».

   Отже, багато залежить від того, під яким кутом ми дивимося на ситуацію. За допомогою рефреймінгу можна знайти нове розв'язання проблеми, побачити несподівані плюси в далеко несприятливій ситуації.

     Ось кілька прикладів використання рефреймінгу в повсякденному житті. Нашим помічником стане чудове слово «зате», з його допомогою ми будемо шукати хороше, приємне, корисне.

Наприклад:

- Я не красуня, зате можу бути душею компанії.

- Я не красень, зате маю чудове почуття гумору.

- Я мовчазний, зате всі цінують моє вміння зберігати таємниці.

Або пошукати новий зміст:

- Я не сором’язливий, просто скромний і порядний, не нахабний.

- Я не скупий, просто дбайливий; не розтрачу все до копійки.

- Я не повільна, а дуже відповідальна, вдумлива, виважена, більш старанна.

    Звичайно, якщо ситуація пов’язана з трагічними подіями в житті людини, то рефреймінг теж можна використовувати, але більш глибоко і поряд з іншими методами терапії.

 

4. Мозковий штурм  «Що таке ресурси»?  (10 хв)

 Мета: розширити поняття «ресурси», їх значення для подолання стресових ситуацій.

Хід вправи:

- Які асоціації у вас викликає поняття «ресурси»? Ресурси – це те, що допомагає людині в складних ситуаціях, її можливості. Зазвичай ресурси можна розділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. Внутрішні ресурси – це здібності людини, а зовнішні – це можливості, які ми можемо черпати від інших людей, обставин.

 

5. Вправа «Внутрішні й зовнішні ресурси» (15 хв)

 Мета: розширити знання учасників про зовнішні й внутрішні ресурси, про їх складові.

Хід вправи:

    Ведучий ділить учасників на 2 групи «День» та «Ніч». Завдання для 1 групи: скласти список «Внутрішні ресурси людини». Завдання для 2 групи скласти список «Зовнішні ресурси людини». Презентація робіт.

 

6. Вправа «Малюємо  дорогу життя» (17 хв)

 Мета: зануритися у власний світ, переосмислити власний досвід, звільнитися від негативу, наповнитися позитивом, віднайти внутрішні ресурси для відновлення.

Хід вправи:

   Для роботи використовуйте кольорові олівці. Використовуйте ті кольори, які підкаже вам інтуїція. Проаналізувати, допрацювати ви зможете вдома. Ця робота для особистісного користування. Заспокойтесь, прислухайтесь до себе і розпочнемо. Життєву дорогу можна зобразити по різному. Я пропоную вам зобразити її у вигляді трьох кіл : коло минулого, коло теперішнього і коло майбутнього. Розміщення на аркуші, розмір кіл, колір обираєте за власним відчуттям. Оберіть колір, який для вас символізує минуле. Промалюйте коло. Оберіть колір, який символізує теперішній час. Промалюйте коло. Оберіть колір для майбутнього. Промалюйте коло.

І. Попрацюймо з минулим. Минуле... Його вже немає. Змінити його вже ніхто не може. Але ми добре пам’ятаємо деякі події. Причому, одні з них – з радістю, інші – з сумом. Спробуймо розкласти ці події в уявний сейф для суму та в скриньку радості. Намалюйте уявні сейф та скриньку, зробіть схематичні малюнки,  подій, які б ви хотіли  туди помістити. Використовуйте кольори. (Учасники працюють). Питання для обговорення:

–  Як почувалися?

–  Що було важко?

 

Висновок: У нашому минулому є величезний ресурс – це наш досвід. Досвід стосунків, досвід у розв'язання проблем, у прояві емоцій і т.п. Саме цим досвідом можна скористатися надалі.

II. Попрацюймо з майбутнім. Майбуття… Воно в нашій уяві. Це наші сподівання, мрії, бажання, цілі, плани. Саме бачення майбутнього підіймає людину з ліжка, спонукає рухатися, здійснювати подвиги, досягати бажаного. Ви теж бачите власне майбутнє.

 –  Яке воно?

–  Якого кольору?

–  Які події-зірочки вам там виблискують?

Намалюйте уявне, активізуйте його здійснення. (Учасники працюють).

Питання для обговорення:

-  Як почувалися?

- Що було важко?

Висновок: бачення майбутнього, його планування, надії, мрії про краще – величезний ресурс для людини, ніби крила, що підіймають і несуть до кращого.

III.  Попрацюймо з теперішнім. Жити минулим чи лише надіятися на майбутнє – це втрачати час, втрачати смак реального життя. Саме «тут і тепер» є вирішальним. Саме об’єктивне відчуття сьогодення допомагає бачити позитив, відчувати радість, задоволення – всі реальні емоції життя. Саме тут і тепер можна щось змінювати, при цьому використовувати досвід та мрії як ресурс. Ви перебуваєте в теперішньому часі. Оберіть колір, який символізує вас. Та поставте в колі теперішнього крапку. Ви – тут. Саме тут ви відчуваєте кольори життя. Зафарбуйте, які кольори присутні у вашому сьогоденні. (Учасники працюють.)

 – Яка подія сьогодні вас найбільше радує? Запишіть.

– Яка найбільша цінність у вас є на цей момент? Запишіть.

 

 

Висновок:

    Ви записали те головне, що є на сьогодні для вас ресурсом; те, що допомагає вам, підживлює вас, відновлює ваші резерви.

 – Про кого ви найбільше турбуєтеся на цей момент свого життя? Запишіть.

 – Чи є в списку турботи ви самі?

 Висновок: турбота про себе, віра в себе – це теж величезний ресурс. Турбуючись про себе, ви даєте шанс собі турбуватися про інших. Тому все: віра, відповідальність, турбота, рівновага, реакції, емоції, думки, бажання вдосконалювати себе, працювати над собою, знаходити резерви та ресурси для відновлення – все це у ваших руках.

 

7. Домашнє завдання: (3 хв)

Мета: Вправлятися у формуванні позитивного мислення

 Завдання: Скласти кілька фраз, які б сприяли формуванню позитивного мислення («Усе мине», «Я це подолаю» тощо).

 

8. Рефлексія:(5 хв)

- Хто бажає поділитися враженнями?

- Що ви відчували під час виконання вправи й після них?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 8

(тривалість 60 хвилин)

                                                  "Дайте крила стресу і нехай летить геть".

Terri Guillemets

Тема: Моя особиста відповідальність

Мета: активізувати відчуття особистої відповідальності за власне здоров’я та емоційну стабільність; створювати позитивний емоційний фон; використовувати набуті знання учасників  в подоланні стресових станів.

Хід заняття

1. Вступне слово: (2 хв)

  - Добрий день. Заняття яке буде відбуватися сьогодні допоможе нам остаточно зрозуміти, все, що відбувається з нашим емоційним фоном, емоційною стабільністю залежить виключно від нас самих. І лише активізуючи власні знання та власні ресурси ми зможемо контролювати свої емоції. 

 

2. Аналіз домашнього завдання (5 хв)

   Ведучий пропонує озвучити  фрази, які б сприяли формуванню позитивного мислення. Та проаналізувати, як ці фрази впливають на самопочуття.

 

3. Притча «Поради мудреця» (8 хв)

Колись до мудреця завітав бідняк.

«Ми з дружиною, шістьма дітьми та тещею ледве поміщаємось у нашому крихітному будиночку. Стрес щоденний. Як не збожеволіти?» — голосив гість.

- "Позич у сусідів козу і приведи її в будинок: нехай живе з вами", - наказав учитель.

    Через тиждень бідняк знову з'явився до мудреця  ще в більш збудженому стані: «Я привів козу в будинок. І що тепер? Стало ще гірше».

- «Візьми свиню і посели її поруч із собою», — суворо відповів мудрець.

    Через тиждень, бідолашний посивів від нестерпної напруги, прийшов до вчителя і заволав: «У моєму домі неможливо жити! Допоможи мені! Допоможи!»

- "Повертайся додому. Поверни сусідам козу та свиню», - дозволив мудрець.

  Через кілька днів бідняк знову завітав. Його обличчя світилося від щастя та радості: «Учителю, у мене вдома тепер так просторо і так тихо! Ти, без сумніву, наймудріша людина на землі!»

    Чимало подій та обставин у нашому житті претендують на роль стрес-факторів - провокаторів стресової реакції. Але чи стане фактор стресу причиною стресу, залежить від самої людини, її вибору.

    Стрес може раптово охопити людину, вибити її з колії. Але, на відміну від тварини, людина може вибирати: потонути в морі стресових реакцій або розвивати в собі вміння «відпускати» проблему, прощати кривдника.

 Д.Чопра називає це здатністю «витягувати з переживання необхідні «поживні речовини» та виводити геть те, що не приносить вам користі».

 

4. Вправа «Парасолька» (10 хв)

 Мета: наголошувати учасників на особистій відповідальності

Хід вправи:

    Тренер пропонує намалювати різноколірну парасольку та записати на ній, які отримані на заняттях знання та вміння допоможуть утримувати себе в рівновазі та гармонії.

Висновок: нехай ця парасолька знань і вмінь захистить вас, допоможе жити в гармонії й рівновазі. У ваших руках – все. Володійте цим і будьте капітаном свого життя.

 

 

 

 

5. Інформаційне повідомлення «Почни думати позитивно» (5 хв)

                                              «Це неможливо», - сказала Причина.

                                              «Це безвідповідально», - зауважив Досвід.

                                              «Це марно», - відрізала Гордість.

                                              «Спробуй …» - прошепотіла Мрія.

   Напевно, на сьогодні, ніхто не буде заперечувати силу позитивного мислення. Про силу думок свідчать досліди  Масару Емото, котрий сфотографував кристали води. Якщо  рідина знаходилась в приміщенні, де сварились та злились, то її кристали були деформованими, а якщо вода  знаходилась в кімнаті, де проговорювалися слова любові, то утворювався кристал, схожий на прекрасну сніжинку. Ми складаємося з води приблизно на 80%. Виходить, своїми думками ми змінюємо себе!

 

6.Вправа «Екстрена валіза» 

(за Мар'яною Франко,  модифікація методики Луізе Реддеман)” (15 хв)

Мета: формувати навички самодопомоги, актуалізувати власні ресурси.

Хід вправи:

- Складіть  список стресорів, які викликають у вас надмірні 

переживання чи негативні думки?

- Упорядкуйте список стресорів за 10-бальною шкалою (де 1 - подія/переживання, які викликають у вас найменше напруження та неспокій, а 10 - найбільше. Наприклад: 1 - неприємна розмова,  10 - самотність чи негативні думки про здоров'я).

 - Складіть свій список ресурсів. Для цього навпроти кожного стресора вкажіть ресурс, який уже допомагав/може допомогти вам впоратись в стресовій для вас ситуації. Наприклад: 1 – приємна музика чи запах,  10 - розмова з близькою людиною, улюблений вислів.

 

 

 

ЕКСТРЕННА ВАЛІЗА
СТРЕСОР (приклад: неприємна розмова, самотність)	РЕСУРСИ (приклад: музика, розмова з близькою людиною)

 

(охочі представляють свою екстрену валізу)

   Зберігайте свою «Екстрену валізу», щоб скористатися нею у випадку необхідності впоратись з емоційно складною для вас ситуацією.  

Так ви швидше знайдете необхідні ресурси  для самодопомоги.

 

7. Анкетування «Що я знаю про стрес?» (5 хв)  (ДОДАТОК 1)

Мета: виявлення рівня обізнаності учасників  з тематикою стресу та наявність знань які сприяють подоланню стресу та руйнівних наслідків на здоров’я людини.

 

8. Рефлексія. (10 хв)

    Наші заняття завершилися. Потрібно багато ще осмислити. Робота над пізнанням себе не закінчується ніколи.

 – Як почувалися на заняттях?

 – Що нового відкрили в собі?

 – Чи поглянули на стрес з іншої точки зору?

 – Що було корисним ?      

     Закінчити нашу зустріч мені б хотілося б словами Г. Сельє «Ми не повинні уникати стресу. Але ми можемо використовувати його та насолоджуватись ним. Якщо краще пізнаємо його механізм, то виробимо відповідну філософію життя».

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Альошкіна С. «Тренінгове заняття з профілактики стресових станів у дітей.» URL: https://urok-ua.com/treningove-zanyattya-s-profilaktiki-stresovih-staniv-u-ditey/

2. Занюк С. С. «Психологія мотивації та емоцій»: Навч. посіб. - Луцьк: Волинський держ. ун-т, ім. Л. Українки, 1997.

3. Ігнатович Д.А. «Способы быстрого снятия психоэмоционального и мышечного напряжения». URL:  https://omr.by/news/stati/sposoby-bystrogo-snyatiya-psikhoemotsionalnogo-i-myshechnogo-napryazheniya

4. Контроль емоційного стану під час війни – пояснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/kontrol-emocijnogo-stanu-pid-chas-vijni-

poyasnennya-psihologiv

5. Куріцина А. Розуміння терміну “стрес” – зменшує його негативний вплив на особистість. URL: https://vinps.vn.ua/?p=1034.

6. Островерха Ю.А., Тіістун І.П., Хобзей М.К. Охорона життя і здоров’я учнів та безпека їх життєдіяльності. / Навчально-методичне видання. «Сполом», Львів - 1999 - 160 с. (81 -122)

7. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник [у співавторстві]. За ред. З. Г. Кісарчук — К. : ТОВ «Видавництво «Логос». — 207 с.

8. Розов В.І. Адаптивні антистресові психотехнології: Навч. посібн. - К.: Кондор, 2005.-278с

9. Савчин М.В. Загальна психологія. Навч. посіб. У 2-хчЧ. 2.-Дрогобич: Відродження, 1998.

10. Що таке релаксація? URL: https://garmonya.in.ua/shho-take-relaksatsiya

 Селье Г. Стресс без дистресса. – М. : Прогресс, 1979. – 124 с. – URL

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              11. Цигульсъка Т.Ф. «Загальна та прикладна психологія: як допомогти собі                         та іншим. Курс лекцій.» Навчальний посібник. Рекомендовано Міністерство освіти України. / Київ. «Наукова думка». 2000. 191 с.    нttp://www.lib.ru/PSIHO/SELYE/distree.txt_with-big-pictures.html.

12. «Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану?» – поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-kontrolyuvati-emocijnij-stan-pid-chas-voyennogo-stanu-poradi-psihologiv

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

Анкета «Що я знаю про стрес?»

 

Запитання 1

В перекладі з англійської мови слово "стрес" означає:

варіанти відповідей

- напруження

 - виснаження

- тренування

Запитання 2

Стрес – це…

варіанти відповідей

 - Неочікувана подія

 - Негативна реакція людини на певну ситуацію

- Реакція організму на несподівану ситуацію

Запитання 3

Страх — це емоція, яка:

варіанти відповідей

- виникає внаслідок усвідомлення власного невміння, нерозсудливості й стримує людину від ганебних учинків

- виражається в тому, що людина вороже ставиться до тих, хто в чомусь її   перевершив

 - з’являється тоді, коли людину ображають, несподівано обманюють, коли вона дізнається про те, що їй заважають досягти певної мети

- виникає в людини при переживанні реальної або уявної небезпеки, загрози для життя, здоров’я, добробут.

 

 

 

 

 

 

 

Запитання 4

Позначте приклади позитивного мислення.

варіанти відповідей

 -  «у мене нічого не вийде»

 -  «у мене достатньо бажання й волі, щоб це зробити»

 -  «у мене погані передчуття»

 -  «мені щастить»

 -  «мені обов’язково щось завадить»

 -  «я зумію, зможу, у мене вийде»

 -  «не варто й братися за це, у мене мало сил і можливостей»

 -  «я обов’язково розв'язувати цю проблему»

Запитання 5

Позначте приклади негативного мислення.

варіанти відповідей

 - «у мене нічого не вийде» 

 - «мені обов’язково щось завадить»

 -  «я зумію, зможу, у мене вийде»

 - «не варто й братися за це, у мене мало сил і можливостей»

 - «я обов’язково розв'яжу цю проблему»

 - «у мене погані передчуття»

 - «у мене достатньо бажання й волі, щоб це зробити»

 - «мені щастить»

Запитання 6

Хронічний стрес - це

варіанти відповідей

- стрес, який людина переживає впродовж тривалого часу

-  збудження, дратівливість, характерні для характеру людини

Запитання 7

Симптоми стресу -

варіанти відповідей

 - Холод у животі

 - Стійкість до конфліктів

 - Підкошування ніг

 -Тремтіння голосу, рук, колін

 - Прискорене дихання

 - Спітнілі долоні

Запитання 8

Позитивний стрес це

варіанти відповідей

- Дистрес

- Еустрес

- Неустрес

Запитання 9

Вид стресу, що виснажує організм

варіанти відповідей

 - еустрес

 - дистрес

 - нейтральний

 - неустрес

Запитання 10

Чи можна сказати, що помірний стрес необхідний людині?

варіанти відповідей

- так 

- ні

Запитання 11

Прикладом еустресу є

варіанти відповідей

- весілля

- операція

- сюрприз

- екзамен

Запитання 12

Внаслідок дистресу людина відчуває...

варіанти відповідей

- знесилення організму, ослаблення захисних сил

- підвищення працездатності і захисних сил організму

Запитання 13

Засновником теорії стресу був

варіанти відповідей

- Зігмунд Фрейд

- Ганс Сельє

- Ерік Берн

Запитання 14

Стресор це

варіанти відповідей

- Людина, що бореться зі стресом

- Чинник, що спричиняє стрес

- Вид стресової ситуації

Запитання 15

Ознаки хронічного стресу (соціальна складова здоров’я)

варіанти відповідей

- Постійна тривога

- Зниження імунітету

- Зниження працездатності

- Порушення уваги

- Пригніченість

Запитання 16

Ознаки хронічного стресу (психологічна складова здоров’я)

варіанти відповідей

- Постійна втома

- Дратівливість

- Зниження інтересу до спілкування з людьми

- Безпорадність

 

 

 

Запитання 17

Ознаки хронічного стресу (фізична складова здоров’я)

варіанти відповідей

- поганий сон

- постійна тривога

- зниження працездатності

- головний біль

Запитання 18

Опанувати стрес допоможуть

варіанти відповідей

  - Самоконтроль, оптимізм, позитивні думки

  - Впевненість, самоконтроль, перевтома

  - Позитивні думки, страх, самоконтроль

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  2

Вправа «Релаксація на контрасті»

   Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

Якщо ситуація навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за сто­лом, практично непомітно для навколишніх.

Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.

Напружте й розслабте ступні ніг.

Напружте й розслабте гомілки.

Напружте й розслабте коліна.

Напружте й розслабте стегна.

Напружте й розслабте сідничні м’язи.

Напружте й розслабте живіт.

Розслабте спину й плечі.

Розслабте кисті.

Розслабте передпліччя.

Розслабте шию.

Розслабте лицьові м’язи.

Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджу­ючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете,— ви повністю розсла­билися.

Вправа «Піджак на вішалці»

    Зняти напруження в м’язах можна не лише, лежачи або сидячи, а й стоячи чи навіть ідучи. Для цього достатньо уявити себе «без кісток», зробленим ніби з гуми, або уявити своє тіло піджаком, що висить на вішалці. Порухайте тілом, яке, наче вільно висить на хребті. Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі, тазовий пояс, коли ви рухаєте хребтом.

   Коли людина хвилюється, її дихання прискорюється і стає поверхневим. Щоб не допустити надмірної емоційної реакції під час стресових ситуацій, потрібно стежити за тим, щоб дихання залишилося глибоким і повільним.

 

 

 

 

Вправа «Ритмічне дихання»

   Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим:  видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо.

 

 

Методика «Фортеця» Світлана Соловій 

    Коли ви наповнені стресом, тривогою, страхом та не маєте можливості змінити ситуацію, щоб відновити спокій (для прикладу, перебуваєте у бомбосховищі).

Для її виконання необхідно мати де малювати (папір, телефон тощо) та чим малювати (олівці, фарби, крейда тощо). Якщо цього немає, то вистачить вашої уяви.

Кроки техніки:

1. Займіть якомога зручніше положення. Таке, щоб вас відволікало якомога менше факторів.

2. По можливості закрийте очі або ж виберіть точку, на якій ви б могли зосередить свою увагу та активізувати уяву.

 

3. Як тільки будете відчувати, що ваша уява готова до роботи, спробуйте переміститися в місце, де знаходиться фортеця, яка оберігає вас від усіх небезпек. Це може бути реальне місце або ж створене вами. Перемістіть себе туди, ніби ви тілом та душею знаходитеся у цьому місці.

4. Відчуйте усіма органами чуття це місце. 

Що ви бачите? Яка ця фортеця? Опишіть її в деталях. Завдяки чому чи кому вона вас захищає? Де ви знаходитеся у цій фортеці? Які там запахи?

Спробуйте відчути це місце на дотик. Відчуйте підлогу, доторкніться руками до якоїсь поверхні. Що ви там чуєте?  Яка там температура?

5. Проаналізуйте, що з вами відбувається, коли ви знаходитеся у своїй фортеці. Які у вас емоції? Про що думаєте? Які відчуття у тілі? Наскільки вам безпечно у ній (від 0 до 10, 0 – зовсім не відчуваю безпеку, 10 – найбільша безпека, повний спокій).

6. Якщо ви не відчуваєте безпеку у цій фортеці, спробуйте додати щось, що допоможе її відчути. Пам’ятайте, що у вашій уяві можна все. Можливо там не вистачає Капітана Америки, який буде стояти на стражі. Або ж  гармати, стіни, чарівної палички… Додайте усе, що дозволить відчути безпеку.

7. Заміряйте знову відчуття безпеки, коли ви знаходитеся у цій фортеці (від 0 до 10). Коли ж відчуваєте достатньо безпеки, спробуйте відчути її у тілі. Де вона знаходиться? Як ви її відчуваєте? Якщо вам не вдається відчути безпеку у цій фортеці, повторіть крок 6, або ж спробуйте інші техніки (дихальні техніки чи релаксацію)

8. Перенесіть вашу фортецю з уяви на аркуш паперу чи у ваш девайс. Намалюйте її в усіх можливих деталях.

9. Кожного разу, як ви будете зустрічатися зі страхом, тривогою та відчуттям небезпеки, на які у вас немає можливості впливати, переміщайтеся у вашу фортецю та відновіть безпеку та спокій. Зображення фортеці можете мати завжди під рукою, воно буде допомагати поринати у безпеку.

 

 

 

Чому ця техніка працює?

     Наший мозок не відрізняє де є реальні, а де уява. Тому, коли ви бачите сновидіння або ж уявляєте, якусь подію, то реакція вашого організму майже така сама, як ніби ви знаходитеся безпосередньо в тій ситуації. Й переміщення себе в уяві у фортецю, дозволяє відчути спокій та безпеку або ж знизити неспокій та відчуття небезпеки. А сам процес малювання залучає відділи мозку, які відповідають за структурованість та впорядкованість й дозволяє відволіктися від думок, емоцій та самої ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

Методика діагностики стрес - впорається

 (копінг-поведінка в стресових ситуаціях)

       Методика дослідження базисних копінг-стратегій - "Індикатор стратегій подолання стресу" створений Д. Амірханов в 1990 році. Методика являє собою короткий самооцінюючий опитувальник складається з 33 тверджень, що визначає базисні копінг-стратегії, їх вираженість у структурі впорається зі стресом поведінки. Трьох стадійний факторний аналіз різноманітних ситуаційно-специфічних копінг-відповідей на стрес, дозволив Д. Амірханову визначити три базисні копінг-стратегії: розв'язання проблем, пошук соціальної підтримки, уникнення (ухилення). Опитувальник може застосовуватися для дослідження осіб підліткового та юнацького віку і дорослих.

Прізвище ім'я ________________________________________________

вік ______________________________________________________

клас ________________________________________________________

Ми цікавимося, як люди справляються з проблемами, труднощами й неприємностями в їхньому житті. На бланку заявлено кілька можливих варіантів подолання неприємностей. Ознайомившись з твердженнями, ви можете визначити, які із запропонованих варіантів, зазвичай, вами використовуються. Всі ваші відповіді залишаться невідомими стороннім. Спробуйте згадати про одну з серйозних проблем, з якими ви зіткнулися за останні 6 місяців, які змусили вас неабияк турбуватися, і опишіть цю проблему в кількох словах. Тепер, коли читаєте нижченаведені твердження, оберіть одну з трьох найбільш прийнятних відповідей для кожного.

 

 

 

 

 

 

 

	Так	Скоріше так ніж ні	немає
1. Дозволяю собі поділитися почуттям з другом
2. Намагаюся все зробити так, щоб мати можливість найкращим чином розв’язати проблему
3. Здійснюю пошук всіх можливих рішень, перш ніж щось зробити
4. Намагаюся відволіктися від проблеми
5. Приймаю співчуття і розуміння від кого-небудь
6. Роблю все можливе, щоб не дати оточуючим побачити, що мої справи кепські
7. Обговорюю ситуацію з друзями, оскільки обговорення допомагає мені почувати себе краще
8. Ставлю для себе ряд завдань, що дозволяють поступово справлятися з ситуацією
9. Дуже ретельно зважую можливості вибору
10. Мрію, фантазую про кращі часи
11.Намагаюся різними способами розв’язувати проблему, поки не знайду слушний
12. Довіряю свої страхи родичу або другу
13. Більше часу, ніж зазвичай, проводжу один
14. Розповідаю іншим  про ситуацію, бо тільки її обговорення допомагає мені прийти до її вирішення
15.Думаю про те, що потрібно зробити, щоб виправити становище
16.Зосереджується повністю на розв’язанні проблеми
17. Обмірковую про себе план дій
18. Дивлюся телевізор довше, ніж зазвичай
19. Іду до кого-небудь (друга або фахівця), щоб він допоміг мені відчувати себе краще
20. Стою твердо і борюся за те, що мені потрібно в цій ситуації
21. Уникаю спілкування з людьми
22. Перемикаюся на хобі чи займаюся спортом, щоб уникнути проблем
23. Іду до друга чи дорослого за порадою - як виправити ситуацію
24. Іду до друга чи дорослого, щоб він допоміг мені краще відчути проблему
25. Приймаю співчуття, взаєморозуміння друзів
26. Сплю більше звичайного
27. Фантазую про те, що все могло б бути інакше
28. Уявляю себе героєм книги або кіно
29. Намагаюся розв’язувати  проблему сам
30. Хочу, щоб залишили мене одного
31. Приймаю допомогу від друзів або родичів
32. Шукаю заспокоєння у тих, хто знає мене краще
33. Намагаюся ретельно планувати свої дії, а не діяти імпульсивно під впливом зовнішнього спонукання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Техніка «Час для переживань»

     Ситуація, яка захопила нашу країну, продукує дуже багато переживань про майбутнє, які викликають стрес та тривогу. Якщо заповнити свій день цими переживаннями, то у нас не буде часу для спротиву викликам сьогодення. Тому, дуже важливо виділяти обмежену кількість часу для самих переживань та більше діяти для вирішення реальних викликів та проблем. Сам процес переживання не вирішує того, що відбувається у реальності, лише забирає дорогоцінні ресурси та енергію.

   Визначте конкретний час у кожному дні, коли ви вільні та можете приділити 15-30 хвилин своїм тривожним переживанням. У цей час ви маєте приділити усю увагу та ресурси винятково переживанням.

 Наприклад:15 хв, коли йду додому, або вдома на дивані з 21:00 до 21:15

    Відтермінувати переживання. Щоразу, коли ви помічаєте, що переживання приходять до вас, скажіть собі: «Стоп, це просто думки, я зараз не буду включатися в це, я буду мати можливість попереживати у призначений для цього час».  Можете записувати те, про що турбуєтеся, щоб не забути.

    Переключіть увагу на ту діяльність, яка є для вас корисною (виконання домашніх завдань, прогулянка, розмова з другом, перегляд фільму тощо).          Якщо ви не будете переключати увагу, то думки будуть продовжувати атакувати вас. Якщо вони повертаються знову, повторіть попередні 2 кроки.

     У вказаний час ви можете дозволити собі переживати про те, що відклали, протягом виділеного часу.

Важливо! Якщо ви забули попереживати у запланований час, переносьте «час для переживань» на наступний день.

 

 

 

 

ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ – ЦЕ КЛЮЧ ДО ВИРІШЕННЯ ЖИТТЄВИХ ЗАВДАНЬ ТА ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ

   Мозок людини - це орган, що керує всією життєдіяльністю людини, як на фізичному, так і психічному рівні. Мислення людини це теж робота мозку. В організмі людини все взаємопов'язано і фізичне і психічне.

  Як навчитися мислити позитивно? – питання, яке задають собі люди, що намагаються змінити своє життя на краще. Мислити позитивно – це означає знаходити можливість там, де інші знаходять відчай і розчарування.  Будь-яка подія в житті – це лише подія. Песиміст – впадає у відчай, оптиміст – радіє. Людина сама обирає як реагувати на ту чи іншу ситуацію.

   Якщо Ви хочете бути здоровою, щасливою, успішною людиною – навчіться мислити позитивно. Ось кілька порад саме для Вас.

       Як навчитися мислити позитивно?

       1) Завжди посміхайтеся. Тільки прокинулися – відразу посміхніться, і цей ранок посміхнеться і Вам.

       2) Хваліть себе. Щовечора згадуйте як пройшов день, що хорошого Ви зробили для себе, для людей, для життя. І обов'язково знайдеться, за що можна себе похвалити. І день прожитий недарма…

       3) Любіть себе. Коли говоримо про любов до себе, я маю на увазі зробити щось корисне для душі й тіла, а не егоїзм. Зарядка чи пробіжка зранку, читання корисної літератури, відпочинок на природі.

       4) Оточуйте себе позитивними людьми. Коли навколо себе Ви бачите посмішки людей, гарний настрій, Ви самі розпочнете частіше посміхатися і радіти життю.

   5) Дякуйте за все, і за успіхи й за невдачі, які відбуваються у Вашому житті. Невдачі, помилки - це Ваші уроки, на яких треба вчитися. Розчарувалися у найближчій людині – від душі дякуйте, значить це не та людина, на яку можна розраховувати у житті.

       6) Коли думаєте про минуле, намагайтеся згадувати лише приємні моменти. Минулого вже не змінити. Але теперішнє можна сильно змінити негативними думками.

       7) Використовуйте читання афірмацій – це коротке твердження про життя. Проговорюйте щоденно вдома, на вулиці, у транспорті, скрізь: «Моє життя прекрасне! Я люблю, я кохана (ий)! Я насолоджуюся дивовижним життям!»

       8) Приймайте життя і людей такими, якими вони є. Просто це така людина, з такими якостями й рисами. У всьому є як позитивне, так і негативне, вибір за Вами, на що більше звертати уваги.

 ДОВІРЯЙТЕ СВОЄМУ СЕРЦЮ, ІНТУЇЦІЇ. ВОНИ ЗАВЖДИ ПІДКАЗУЮТЬ ПРАВИЛЬНО.

      Щоденно виконуйте ці поради й вже через місяць Ваше життя зміниться на краще. Ви, ніби прокинетесь, побачите, наскільки прекрасне Ваше життя. Оточуючі будуть ставити питання – в чому секрет? А відповідь проста – секрет у позитивному мисленні!

ПРИТЧА ПРО ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ

    Якось старий учитель сказав своєму учневі:

       -  Будь ласка, оглянь цю кімнату і спробуй знайти у ній все, що має             сірий колір.

     Молодий чоловік оглянувся. У кімнаті було багато сірих речей: книга, підлога, підставка під квіти, фіранки й ще багато різних дрібниць.

   -  А тепер закрий очі й назви вголос всі речі… блакитного кольору, - попросив учитель. Молодий чоловік розгубився:

       -  Але я нічого не помітив!

       Тоді учитель сказав:

       -  Відкрий очі. Подивися, як тут багато речей блакитного кольору!!!

 

 

 

       Це була правда: ваза, рамки фотографій, килим. Учень відповів:

       -   Але ж це хитрість! Адже я за вашою вказівкою шукав сірі речі, а не блакитні!

       Учитель тихо зітхнув, а потім посміхнувся:

       -   Саме це я і хотів тобі показати! Ти шукав і знаходив тільки сірий колір. Так само відбувається з тобою і в житті: ти шукаєш і знаходиш тільки погане і не помічаєш хорошого!

       Учень заперечив:

       -  Мене завжди вчили, що слід чекати гіршого, і тоді ніколи не будеш розчарованим. А якщо гіршого не станеться, то мене чекає приємний сюрприз. Ну, а якщо я завжди буду надіятись на краще, то ризикую бути розчарованим.

       На що старий вчитель відповів:

       -   Упевненість у користі очікування гіршого змушує нас не помічати все хороше, що відбувається у нашому житті. Якщо чекаєш гіршого, то, скоріш за все, його й отримаєш. І навпаки. Можна знайти таку точку зору, з якою кожне переживання буде мати позитивне значення. З цієї хвилини ти будеш шукати у всьому щось позитивне!