Програма: "Профілактика проявів мобінгу в малих соціальних групах"

Криворізька гімназія №130

Програма профілактики проявів мобінгу в малих соціальних групах

                                 Підготувала:

                                 соціальний педагог

                                 Криворізької гімназії № 130

                                 Рябова Наталія Анатоліївна

м. Кривий Ріг 2022р.

Рябова Н. А.

Програма профілактики проявів мобінгу в малих соціальних групах

Соціально-педагогічна профілактика мобінгу має на меті зусилля, спрямовані:

-   на превенцію соціальних проблем чи життєвих криз учнів, які можутьстимулювати виникнення мобінгу

-   попередження ускладнення вже наявних проблем учнів.

Профілактика ґрунтується на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку дітей і молоді, в їхній поведінці, стані здоров'я, а також в організації життєдіяльності та дозвілля.

У  програмі представлені практичні заняття  з  елементами тренінгу, які носять превентивний та попереджувальний характер. Тематика є  універсальною та вдало  може  бути адаптована до  змісту та щоденного плану роботи соціального педагога. Запропоновані розробки тренінгових занять можуть бути використані у роботі з  малою соціальною  групою   відповідно до  запиту.

       Впровадження програми дає змогу створити таке середовище, в якому і теорія , і практика засвоюються одночасно. Під час розв’язання проблемних питань діти використовують власний досвід. Виконуючи  вправи на емпатію вчаться розуміти почуття інших. Під час рольових ігор та інсценізації  стають на місце іншої людини і роблять самооцінку і самоаналіз  власним діям.  Мозковий штурм, диспут  дають змогу набути навички впевненої поведінки, вчаться не соромлячись, висловлювати власні думки, навіть фантастичні. Одночасно з цим, діти  призвичаюються  поважати думки інших, приймати як такі, що мають право на існування. Тобто засвоюють всі рівні пізнання:знання, розуміння, застосування, оцінка.

Програма створена на подолання явища мобінгу в учнівському середовищі.

Цілі програми:

-                      створення умов для формування вмінь і навичок для ненасильницької поведінки в учнівському середовищі, соціальної компетентності здобувачів освіти, що передбачає виявлення ними конфліктологічної компетентності;

-                      формування у дітей та підлітків позитивного досвіду соціальної поведінки, навичок  спілкування та взаємодії з оточуючими людьми;

-                      психологічна і педагогічна підтримка, яка сприяє ліквідації кризових станів особистості;

Задачі програми:

-                      надати базові теоретичні знання з конфліктології;

-                      ознайомити з поняттям «насильство», його видами;

-                      ознайомити дітей з сутністю явища мобінг, його видами, причинами виникнення в групі дітей;

-                      закріпити практичні навички вирізнення проявів насильства у повсякденному житті;

-                      відпрацювати практичні навички протидії мобінгу;

-                      сформувати розуміння безпечного освітнього середовища;

-                      створення адекватних та ефективних навичок спілкування;

-                      створення навичок групової взаємодії, формування довіри між членами групи;

-                      допомога підліткам щодо подолання агресивних станів соціально допустимими способами;

-                      створення навичок взаємодії з протилежною статтю.

Під час реалізації програми діти будуть вчитися  доречно виражати свої емоції, проявляти увагу, співчувати та будувати співпрацю, будуть вчитися усвідомлювати та приймати відмінності.

Важливо розуміти, що програма тренінгових занять буде ефективною лише тоді коли вона відповідає віку, досвіду та рівню обізнаності учасників щодо конкретних тем. Тому, готуючись до занять, необхідно враховувати вікові та інші особливості їхніх учасників.

Важливим етапом є рефлексія в кінці кожного заняття. Вона містить вправи на встановлення зв’язку з дітьми та формування довіри.

Варто регулярно робити моніторинг ефективності проведених заходів. Для цього можна застосовувати анонімні опитування. В залежності від отриманих результатів слід коригувати заплановану роботу.

Кожна тема Програми містить теоретичну і практичну частину. Зокрема, теоретична частина передбачає використання інформаційних повідомлень, дискусій з дітьми. Практична робота об’єднує роботу в малих групах, парах.

Основною організаційною формою реалізації теми, передбаченої Програмою, є тематичне заняття з використанням елементів тренінгу.

Важливим етапом є рефлексія в кінці кожного заняття. Вона містить вправи на встановлення зв’язку з дітьми та формування довіри.

Діти під час навчання щодо питань профілактики шкільного мобінгу  не можуть виступати в ролі “об'єктів”, пасивних слухачів. Ефективність роботи залежатиме від того,  наскільки буде високою їх активність у творчій взаємодоповнювальній праці.

Тривалість роботи групи: 6-8 тренінгових занять по 1 годині протягом місяця  с періодичністю зустрічей 2 рази на тиждень.

Склад групи: 15–20 дітей з числа учнів 7 класу.

Зміст програми:

Вступ. Оголошення мети і завдань. Ознайомлення з планом роботи групи. Обговорення правил співпраці, взаємодії між членами групи. Створення навиків групової взаємодії, формування довіри між членами групи.

Розділ 1. Насильство. Жорстоке поводження.

Теоретична частина. Визначення поняття “насильство”. Види, прояви насильства.

Практична частина. Виконання вправ на вироблення навичок ненасильницької поведінки. Створення особистого плану безпеки.

Розділ 2. Конфлікт. Типологія конфліктів.

Теоретична частина. Визначення поняття конфліктної ситуації. З чого складається конфлікт.  Чим конфлікт відрізняється від булінгу, мобінгу.

Практична частина. Вправи на розуміння структури конфлікту.

Розділ 3. Вирішування конфліктних ситуацій.

Теоретична частина. Як діяти в конфлікті.

Практична частина. Обговорення особистої поведінки в конфлікті. Аналіз конфліктних ситуацій з огляду стилів вирішення конфліктів.

Розділ 4.Явище мобінгу, булінгу. Як протистояти.

Теоретична частина. Визначення поняття «булінг», «мобіінг». Форми, види ознаки. Жертви, ініціатори, спостерігачі цькування. Булінг, мобінг в учнівському середовищі.

Практична частина. Виконання вправ на формування здатності протистояти явищам цькування.

Розділ 5. Теоретична частина. Адміністративна, кримінальна відповідальність за цькування.

Практична частина. Створення брошури «Куди звертатися, якщо ви стали жертвою, свідком мобінгу, булінгу?» Практичне опрацювання історій «булінг», «мобінг» в учнівському середовищі.

                                         Тренінгові заняття

Тренінгове заняття № 1

Тема:Визначення поняття конфліктної ситуації. З чого складається конфлікт.  Чим конфлікт відрізняється від булінгу, мобінгу. Вправи на розуміння структури конфлікту.

План проведення:

1.   Привітання. Вправа “ Повертаємо ідентифікацію”

2.   Зворотній зв'язок.

3.   Очікування.

4.Інформаційне повідомлення.

5.Робота в групах. Вправа “ Безперервна розповідь” .

6.   Гра — розминка “ Хто швидше “ ( вправа на конструктивнувзаємодію).

7.   Інформаційне повідомлення.

8.   Практична робота. Робота в групі. “Мій стиль спілкування”

          9.Диспут.

10.   Практична робота “Самооцінка”

11.   Вправа “Екстрасенс”

12.   Підбиття підсумків. Рефлексія. Прощання “Оплески”.

Тривалість: орієнтовно 2 години.

Хід заняття:

Привітання.  Вправа “ Повертаємо ідентифікацію”. Тренер пропонує дітям   на аркуші написати своє ім'я. На кожну літеру імені згадуємо якусь свою ресурсну якість. Наприклад: Роман — розумний,  охайний,  ніжний, моторний, наполегливий

Зворотний зв’язок. Обговорення теми минулого заняття.

Тренер оголошує тему тренінгового заняття і просить дітей висловити свої очікування.

Інформаційне повідомлення.

Конфлікт – це зіткнення протилежних думок, поглядів, інтересів, прагнень, дій, планів у свідомості й поведінці окремої людини, різних індивідів або груп людей.

Конфлікти є невіддільною частиною людських стосунків. Важливо розуміти, що конфлікти на макрорівні (суспільства) підживлюють конфлікти на мікрорівні (сім’я, групи людей, колективи). 

Найчастіше конфлікти виникають через те, що кожна людина є унікальною, має відмінні від інших погляди, вподобання і переконання, власні інтереси й бажання, які можуть вступати у суперечність з інтересами та бажаннями інших.

Причини конфліктів можуть бути різноманітними, наприклад:  відмінності в інформації: неправильна інформація, брак інформації, додумування інформації, різниця в тлумаченні інформації (перекручування) тощо;  відмінності в психологічних особливостях;  незадовільні стосунки: брак взаємодії, неефективна комунікація, повторювана негативна поведінка, помилкове сприйняття, стереотипи, недовіра.

Конфлікти можуть спричинятися відмінностями стилю життя, ідеологією, релігією, часовими обмеженнями тощо. Найвагомішими є відмінності в уявленнях та цінностях.

За своїми наслідками конфлікти можуть бути деструктивними та конструктивними. До деструктивних відносяться всі ті, що ведуть до загострення взаємовідносин та не сприяють пошукам позитивного вирішення конфліктного питання. Конструктивні – навпаки, сприяють взаємопорозумінню та пошуку позитивних шляхів до вирішення конфлікту.

 Елементи конфлікту – це:   суб’єкти  конфлікту (люди, групи людей, країни, які вступають в конфлікт; вони активні учасники конфлікту);  предмет конфлікту (те, через що відбувається конфлікт; може мати різне значення для суб’єктів конфлікту, бути матеріальним або нематеріальним);   ресурсний бік взаємодії (законодавчі акти, правила, традиції тощо);  позиції учасників стосовно один одного (вимоги, дії суб’єктів конфлікту);  образ конфліктної ситуації – відображення предмету конфлікту у свідомості його суб’єктів; мотиви конфлікту (інтереси, погляди, цілі, переконання, побоювання).

Робота в групах. Вправа “ Безперервна розповідь” . Тренер пропонує дітям скласти історію конфлікту колективними зусиллями. Для цього він просить по черзі додавати до попереднього речення логічне продовження, що переходить у зв'язне оповідання.

Гра — розминка “ Хто швидше “ ( вправа на конструктивну взаємодію). Мета: формувати у членів групи почуття згрунтованності, навчати вмінню визначати стратегії діяльності для досягнення мети.

Учасники під музику будують за участю всіх членів команди:

3.   Квадрат;

4.   Трикутник;

5.   Коло; 6. Ромб.

Вправа на конструктивну взаємодію . Діти встають у пари, один з пари стискає кулаки, інший повинен зробити так, щоб його партнер розкрив свої кулачки. Потім міняються місцями.

Вправа “Домовся”. Учасники об'єднуються  в трійки. Кожен гравець визначає свою роль. Перший гравець відіграє роль сліпої людини, яка, однак чує і розмовляє. Другий- глуху, яка бачить і рухається. Третій зображує людину, яка не рухається і не говорить. Тренер повідомляє завдання: трійка повинна виробити загальне рішення, наприклад домовитися про час і місце зустрічі. З огляду на запропоновані ролі зробити це складно. А хто сказав, що зрозуміти інших людей — це завжди легко?

Інформаційне повідомлення. Виникнення конфліктної ситуації відбувається при зіткненні людей, інтереси і переконання яких істотно різняться. Мобінг, булінг — це явища систематичного характеру, це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. 

         Варто пам’ятати, що булінг, мобінг  (цькування) відрізняється від сварки або          конфлікту між     дітьми кількома типовими ознаками:

-По-перше, це систематичність (повторюваність) діяння — вчинення різних форм насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;

-По друге булінг, мобінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм  інтересам ; -По-третє, для булінгу, мобінгу  (цькування) характерний дисбаланс сил - владний дисбаланс між кривдниками і потерпілим (асиметричні відносини), різниця уфізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;

-По-четверте, відсутність розкаяння у кривдників.

Мобінг відрізняється від булінгу тим, що діє не одна людина, а група людей.

У розвитку конфліктів виокремлюють п'ять стадій:

1.                 Виникнення конфліктної ситуації відбувається при зіткненні людей, інтереси іпереконання яких істотно різняться.

2.                 Усвідомлення конфлікту відбувається тоді, коли хоча б один із його учасниківпочинає відчувати дискомфорт у спілкуванні з іншими, критично й недоброзичливо відгукується про них або уникає контактів з ними.

3.                 Початок відкритого протистояння – момент, коли один з учасників зважується назаяву або погрозу. Інший у відповідь також починає діяти: захищатись або нападати.

4.                 Ескалація конфлікту. На цьому етапі сторони відкрито заявляють про своїпозиції. Вони можуть і не розуміти глибинної сутності конфлікту. Сторони часто вдаються до конфліктогенів – слів або дій, які провокують, розпалюють, посилюють конфлікт. 5. Завершення конфлікту можливе в разі його вирішення, досягнення домовленостей, порозуміння, втрати інтересу учасників до протистояння або відсторонення одного з опонентів.

Практична робота “Мій стиль спілкування”. Робота в групі.

1                    етап. Кожна група складає складає перелік якостей важливих для конструктивного спілкування. Складаючи перелік, бажано уявити себе товариськими людьми.

2                    етап. Диспут, основна мета якого — скласти загальний перелік якостей, важливих для спілкування. Думку треба аргументувати, наводити для ілюстрації приклади, як і коли ці якості допомагали подолати ту чи іншу перешкоду, поліпшити взаємини з оточуючими.  Названі якості після обговорення включаються до загального переліку, що оформлюється на дошці.

3                    етап. Кожен з учнів працює самостійно, записує на своєму аркуші тільки-но складений перелік якостей, важливих для спілкування. Потім у графі “Самооцінка” діти повинні зробити самоаналіз  за десятибальною шкалою наявності в них цих якостей.

Якості важливі для спілкування

Самооцінка

Вправа “Екстрасенс”. Учасникам пропонується відчути себе екстрасенсами, які можуть читати думки іншої людини, відчувати почуття людини за виразом очей, обличчям, позою. Кожен вибирає одну людину, чий стан і думки буде відгадувати. Той, чий стан описували, може прокоментувати розповідь, тобто висловити свою думку.

Підбиття підсумків. Рефлексія «Найцінніше, найважливіше, з чим я йду з тренінгу – це……»

Прощання «Оплески» Мета: сприяти позитивному завершенню заняття. Тренер  дякує учасникам за роботу та просить учасників подякувати один одному оплесками за активну участь під час заняття.

Тренінгове заняття № 2

Тема:  Форми та види цькування. Виконання вправ на формування здатності протистояти явищам цькування.

План проведения:

1.   Привітання.

2.   Зворотній зв'язок.

3.   Очікування.

4.   Інформаційне повідомлення.

5.Робота в групах. Вправа “Я був (була) жертвою фізичного насильства”, “Я був (була) спостерігачем фізичного насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у фізичному насильстві”.

6.       Вправа “Позитив, негатив”.

7.       Руханка “ Три стихії.

8.       Інформаційне повідомлення.

9.       Вправа “Я був (була) жертвою психологічного  насильства”, “Ябув (була) спостерігачем психологічного насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у психологічному насильстві”.

10.   Вправа “Позитив, негатив”.

11.   Вправа “Плутанина”

12.   Інформаційне повідомлення.

13.   Вправа “Я був (була) жертвою економічного  насильства”, “Я був (була) спостерігачем економічного  насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у економічному  насильстві”.

14.   Вправа “Позитив, негатив”.

15.   Руханка “Три рухи”.

16.   Вправа “Я був (була) жертвою економічного  насильства”, “Я був (була) спостерігачем економічного  насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у економічному  насильстві”.

17.   Вправа “Позитив, негатив”.

18.   Вправа “Мокрий пес”.

19.   Мозковий штурм.

20.   Підбиття підсумків. Рефлексія.

Тривалість: орієнтовно 4 години.

Привітання.  Тренер пропонує учням продовжити речення:

➢          Якщо я був(ла) б твариною, то якою...

➢          Якщо я був(ла) б птахом, то яким...

➢          Якщо я був(ла) б кольором, то яким...

➢          Якщо я був(ла) б рослиною, то якою...

Зворотний зв’язок. Обговорення теми минулого заняття.

Тренер оголошує тему тренінгового заняття і просить дітей висловити свої очікування.

Інформаційне повідомлення.

Булінг (цькування) проявляється через різні форми насильства, які вчиняються систематично по відношенню до однієї і тієї ж особи.

Види цькування:

1) Фізичне насильство, що включає штовхання, зачіпання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, удари та інші дії, які завдають біль і тілесні ушкодження тощо.

Тренер наводить приклад вчинення фізичного насильства, користуючись матеріалами звернень дітей на Гарячу лінію.

Вправа “Я був (була) жертвою фізичного насильства”, “Я був (була) спостерігачем фізичного насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у фізичному насильстві”.

Тренер пропонує дітям описати ситуацію з особистої позиції, поділитися враженнями і почуттями, які були викликані, акцентувати увагу на наслідках.

Колективне обговорення. Складання таблиці : “Фізичне насильство:

Причини, почуття , наслідки”

Фізичне насильство

          Причини                                   Почуття                                    Наслідки

                                          

Жертва  Агресор  Спостерігачі      Жертва  Агресор  Спостерігачі        Жертва  Агресор  Спостерігачі

                                                          

                                                                                      

Вправа “Позитив, негатив”. Після створення наочної таблиці, тренер пропонує дітям зробити позначки на таблиці, червоні квіточки (паперові) приклеїти поруч з висловлюваннями, які викликають у них негативну реакцію, а синенькі квіточки приклеїти поруч із твердженнями, які викликають позитивну реакцію.

Колективне обговорювання. Висновки: фізичне явище — негатив чи позитив. Руханка “ Три стихії. Діти стають в коло. Тренер називає вогонь- діти над головою розмахують руками, імітуючи полум'я; земля — тупотять ногами, вода- підстрибують, наче перестрибують хвилі; повітря- витягують руки вгору і, повільно колихаються, як дерева під впливом сили вітру.

Продовження інформаційного повідомлення.

2) Психологічне насильство- включає образи, поширення неправдивих чуток, глузування, залякування, ізоляція, ігнорування, бойкот, відмова від спілкування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо.

Тренер наводить приклад вчинення психологічного насильства, користуючись матеріалами звернень дітей на Гарячу лінію.

Вправа “Я був (була) жертвою психологічного  насильства”, “Я був (була) спостерігачем психологічного насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у психологічному насильстві”.

Тренер пропонує дітям описати ситуацію з особистої позиції, поділитися враженнями і почуттями, які були викликані, акцентувати увагу на наслідках.

Колективне обговорення. Складання таблиці : “Психологічне: Причини, почуття , наслідки

Психологічне  насильство

            Причини                                       Почуття                                      Наслідки

  Жертва  Агресор  Спостерігачі      Жертва  Агресор  Спостерігачі    Жертва  Агресор  Спостерігачі

                                                          

                                                                                     

Вправа “Позитив, негатив”. Після створення наочної таблиці, тренер пропонує дітям зробити позначки на таблиці, червоні квіточки (паперові) приклеїти поруч з висловлюваннями, які викликають у них негативну реакцію, а синенькі квіточки приклеїти поруч із твердженнями, які викликають позитивну реакцію.

Колективне обговорювання. Висновки: психологічне  насильство — негатив чи позитив.

Вправа “Плутанина” Усі діти піднімаються і, вільно пересуваючись в зоні

для ігор,  беруть будь-кого за праву руку своєю правою рукою, когось іншого своєю лівою рукою за ліву руку. Учасники та учасниці утворюють заплутане коло.

Далі необхідно розплутатися, не розриваючи рук.

Продовження інформаційного повідомлення.

3) Економічне насильство, що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо.

Тренер наводить приклад вчинення економічного насильства, користуючись матеріалами звернень дітей на Гарячу лінію.

Вправа “Я був (була) жертвою економічного  насильства”, “Я був (була) спостерігачем економічного  насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у економічному  насильстві”.

Тренер пропонує дітям описати ситуацію з особистої позиції, поділитися враженнями і почуттями, які були викликані, акцентувати увагу на наслідках.

Колективне обговорення. Складання таблиці : “Економічне насильство :

Причини, почуття , наслідки”

Економічне  насильство

             Причини                                    Почуття                                             Наслідки

Жертва  Агресор  Спостерігачі      Жертва  Агресор  Спостерігачі        Жертва  Агресор  Спостерігачі

                                                          

                                                                                    

Вправа “Позитив, негатив”. Після створення наочної таблиці, тренер пропонує дітям зробити позначки на таблиці, червоні квіточки (паперові) приклеїти поруч з висловлюваннями, які викликають у них негативну реакцію, а синенькі квіточки приклеїти поруч із твердженнями, які викликають позитивну реакцію

Руханка “Три рухи”. Тренер демонструє три рухи і просить дітей запам’ятати їхні порядкові номери. Потім промовляє номери рухів, а діти відтворюють відповідний рух.

Продовження інформаційного повідомлення.

4) Сексуальне насильство, що включає образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту тощо.

Тренер наводить приклад вчинення сексуального насильства, користуючись матеріалами звернень дітей на Гарячу лінію.

Вправа “Я був (була) жертвою сексуального  насильства”, “Я був (була) спостерігачем сексуального  насильства”, “Я виступала (виступав)   у ролі агресора у сексуальному  насильстві”.

Тренер пропонує дітям описати ситуацію з особистої позиції, поділитися враженнями і почуттями, які були викликані, акцентувати увагу на наслідках.

Колективне обговорення. Складання таблиці : “ Сексуальне насильство :

Причини, почуття , наслідки”

Сексуальне насильство

               Причини                                    Почуття                                        Наслідки

Жертва  Агресор  Спостерігачі      Жертва  Агресор  Спостерігачі        Жертва  Агресор  Спостерігачі

                                                           

                                                                                     

Вправа “Позитив, негатив”. Після створення наочної таблиці, тренер пропонує дітям зробити позначки на таблиці, червоні квіточки (паперові) приклеїти поруч з висловлюваннями, які викликають у них негативну реакцію, а синенькі квіточки приклеїти поруч із твердженнями, які викликають позитивну реакцію.

Вправа “Мокрий пес” ( для позбавлення негативних емоцій). Тренер пропонує дітям утворити коло й уявити таке: «Ви мокрий пес, який вийшов із води. Зараз струсіть воду з голови, тепер із правої лапи, з лівої, із задніх лап, з усього тіла».

Колективне обговорювання.  Діти аналізують створені таблиці (квіточок якого кольору  більше?) І роблять висновки : Явища насильства, цькування — позитив чи негатив.

Мозковий штурм:  Кожен з дітей має назвати одну причину, яка спала йому на думку, через яку можна поважати та любити людину, яка не подобається та робить погані вчинки відносно тебе та оточуючих.

Підведення підсумків заняття. Рефлексія. Закріпити набуті знання. Обговорити,  що  діти нового дізналися, чи було їм комфортно працювати в групі. Які є побажання для проведення наступного заняття.

Прощання.  Тренер  дякує учасникам за роботу та просить учасників висловитися про свої враження   жестами, мімікою.

Тренінгове заняття № 3

Тема: Вирішування конфліктних ситуацій. Як діяти в конфлікті. Обговорення особистої поведінки в конфлікті. Аналіз конфліктних ситуацій з огляду стилів вирішення конфліктів.

План проведення:

1.   Привітання. Зняття м’язової напруги, переключення уваги.

2.   Зворотній зв'язок.

3.   Очікування.

4.   Вправа « Самооцінка»

5.   Вправа  “М'яч ”

6.   Практична робота.   Робота в групах

6.       Обговорення результатів роботи груп, підведення підсумків.

7.       Інформаційне повідомлення.

8.       Ситуативні інсценізації.

9.       Мозковий штурм.

10.   Гра “Три долоньки”

11.   Фізкультхвилинка для зняття м'язової напруги.

12.   Диспут.

13.   Підбиття підсумків. Рефлексія. Прощання “Оплески”.

 

Тривалість: орієнтовно 2 години. 

Хід заняття:

Привітання. Зняття м’язової напруги, переключення уваги.

Діти за сигналом ведучого починають хаотично рухатися по кімнаті і здороваються з усіма, хто зустрічається на їхньому шляху (а можливо, що хтонебудь з дітей буде спеціально прагнути привітатися саме з тим, хто звичайно не звертає на нього уваги).

Вітатися треба певним чином:

1)  один раз плеснули в долоні — здороваємося за руку;

2)  двічі плеснули в долоні – здороваємося плечиками;

3)  тричі плеснули в долоні — здороваємося спинками.

Зворотній зв'язок.

Тренер оголошує тему заняття, діти висловлюють свої очікування

Вправа « Самооцінка» . Вправа спрямована на вміння мислити  про себе позитивно, тому, виконуючи її, необхідно уникати будь-яких висловлювань про свої недоліки.Тренер пропонує дітям, по черзі розповісти про свої сильні сторони — про те, що він любить, що приймає в собі, про те, що дає йому почуття впевненості. Наголошує на тому, що не треба применшувати своїх достоїнств, не іронізувати над собою, говорити прямо, без нататків.

Вправа  “М'яч ” (концентрація уваги на позитивних сторонах особистості кожного члена групи).

Тренер пропонує дітям стати в коло і , по черзі кидати один одному м'яч, називаючи позитивну рису, яка їм запам'яталася того кому кидається мяч. Таким чином, діти ще раз концентрують увагу на позитивних характеристиках кожного з членів групи.

                Обговорення               «Причини конфліктів. Учасники конфліктів. Наслідки

конфліктів. Робота в групах

Тренер пропонує дітям  об’єднатися в 3 групи.  Завдання: групі 1 – необхідно прописати причини конфліктів; групі 2 –з ким можуть виникати конфлікти у дітей (навчальний заклад, сім’я, вулиця); групі 3 –наслідки конфліктів для людини особисто та суспільства в цілому. 

Обговорення результатів роботи груп, підведення підсумків.

Інформаційне повідомлення.

5 основних стратегій поведінки людей у конфліктній ситуації: 

1.                 Конкуренція (боротьба, домінування) – це спроба розв’язати конфлікт черезтиск, погрози, застосування влади або сили, щоб змусити опонента прийняти протилежну позицію. Характерними особливостями є: повне зосередження виключно на власних інтересах, акцент – на досягненні мети будь-якою ціною.  Цю стратегію обирає той, хто має переваги  у фізичній силі, підтримці, у статусі і правах, матеріальних та інших можливостях. Оцінка успішності відбувається за основним критерієм: виграв чи програв. Це найтиповіша стратегія поведінки у конфлікті, але задоволення від такого результату отримує тільки сторона конфлікту, яка прагне добитися свого будь-якою ціною. Крім того, це задоволення швидкоплинне, оскільки пригнічена сторона отримає незадовільний результат та буде всіма способами уникати його виконання, в неї може виникнути образа або навіть прагнення помсти. Крім того, агресор також понесе репутаційні втрати, оскільки мати справу з людьми, що звикли таким чином розв’язувати конфлікти, мало, хто захоче.

2.                 Відсторонення від конфлікту (ухилення) – полягає у прямому висловлюваннінебажання брати участь у врегулюванні конфлікту та захисті власних інтересів або обрання пасивної позиції. Часто замість розв’язання конфлікту відбувається його «заморожування», яке рано чи пізно призводить до нової ескалації. Ця стратегія може формувати невиправдані очікування або змушувати іншу сторону переходити до стратегії боротьби. Іноді ця стратегія може бути способом маніпуляції партнером.

3.                 Поступка (пристосування, підлаштування) – поведінка, спрямована напом'якшення конфліктної ситуації та збереження стосунків, поступаючись тискові опонента та жертвуючи своїми інтересами.  У результаті одна сторона почувається у програші, оскільки відмовляється від своїх інтересів, бажань, жертвуючи ними на користь іншої, а інша сторона задоволена тільки результатом, але обидві сторони не задоволені стосунками. Цей спосіб дещо схожий зі способом ухилення, однак для поступки характерна активна позиція, вчинення дій, яких хоче інша сторона конфлікту.

4.                 Компроміс – це врегулювання конфлікту через взаємні поступки. Одна сторонадещо поступається своїми інтересами, щоб задовольнити їх частково, а інша сторона робить те саме. У результаті компромісу сторони не отримують повного задоволення, але зберігають стосунки. Ризик – обидві сторони не повністю задоволені результатом, що в майбутньому може спонукати їх до пошуку способів переглянути досягнуті домовленості.

5.                 Співпраця передбачає спільний пошук рішення, яке відповідає інтересам усіхсторін. Обидві сторони хочуть спільно розв’язати проблему, готові обговорювати суть конфлікту для пошуку рішення, яке влаштовуватиме всіх. Цей спосіб має свої особливості, оскільки сторони спочатку «викладають на стіл» свої потреби та інтереси, а потім спільно обговорюють їх. Сторони повинні інвестувати свій час у пояснення власних бажань, вираження своїх потреб та інтересів (у тому числі, прихованих), вислуховування одне одного та напрацювання варіантів розв’язання проблеми з акцентом на задоволення справжніх бажань з обох сторін. Ця стратегія сприяє зміцненню стосунків.  Співпраця – найскладніший, але найекологічніший спосіб вирішення конфліктів.

Ситуативні інсценізації. Дітям пропонуються описи конфліктних ситуацій. 

Завдання : продемонструвати стратегії поведінки в конфліктній ситуації.

Мозковий штурм:

Питання 1 : Яку поведінку в конфліктній ситуації  передбачає стратегія “ Компроміс”?

Питання 2 : Яку поведінку в конфліктній ситуації  передбачає стратегія “ Співпраця”?

Питання 3 : Яку поведінку в конфліктній ситуації  передбачає стратегія “ Поступка”?

Питання 4 : Яку поведінку в конфліктній ситуації  передбачає стратегія “ Ухилення”?

Питання 5 : Яку поведінку в конфліктній ситуації  передбачає стратегія “ Конкуренція”?

Робота в групах. Діти діляться на 5 груп. Кожна група отримує певну стратегію поведінки в конфлікті. Завдання : знайти причини, ситуації в яких буде доцільно використовувати кожну із стратегій.

Колективне обговорювання після презентації роботи кожної групи. Створення пам'ятки — підказки “ Доцільність використання стратегій поведінки в конфлікті”

Діти колективно приймають свій перший офіційний документ класу: Використання стратегій поведінки в конфлікті між учнями класу”

 Конкуренція.  Цей спосіб може бути ефективним, якщо:

1.                потрібно ухвалити швидкі рішення та достатньо влади й інших ресурсівдля цього;

2.                розв’язок конфлікту іншим способом може зашкодити;

3.                учаснику конфлікту нема, що втрачати;

4.                відносини з опонентом не важливі.

Відсторонення. Цей спосіб є прийнятним, коли:

1.   потрібен час для опанування емоцій та відновлення раціонального мислення;

2.   предмет спору не важливий;

3.   необхідно виграти час (наприклад, для збору додаткової інформації, дляроботи з власними аргументами);

4.   спроба швидкого вирішення конфлікту може ускладнити ситуацію.

       Поступка. Цей спосіб доцільно застосовувати у разі:

1.             розуміння хибності власної позиції;

2.             якщо предмет спору важливіший для опонента; 

3.             усвідомлення, що втрати від конфлікту будуть значними;

4.             важливості збереження стосунків;

5.             небезпеки будь-якого загострення стосунків. 

       Компроміс. Випадки, коли цей спосіб  може бути ефективним:

1.   обидві сторони мають однакову владу (ресурси) і мають взаємовиключніінтереси;

2.   важливим є збереження відносин та отримання хоча б частини бажаного, замість втрати всього;

3.   як тимчасове рішення для зниження конфронтації;

4.   коли він є кращим за інші альтернативи.

Співпраця. Такий підхід рекомендується використовувати, якщо:

1.     предмет спору є дуже важливим для обох сторін, і ніхто не хоче повністювідмежовуватись або перекладати відповідальність на третіх осіб;

2.     між опонентами є певний рівень довіри;

3.     є відчуття рівності можливостей та відсутнє очевидне домінування однієї із сторін;

4.     опоненти мають різні приховані інтереси; 

5.     у сторін є стратегічне бачення вигоди від співробітництва.

Гра “Три долоньки” . Направлена на зняття емоційної напруги, агресивності.

Зелена долонька — діти замовкають.

Червона долонька - діти в голосно співають — ла-ла-ла ( варіанти-му, мяу, гав...)

Жовта долонька — діти шиплять .

Фізкультхвилинка для зняття м'язової напруги.

Диспут.  Дітям пропонується згадати конфлікті ситуації, які у них виникали на протязі останнього місяця. Виступаючі діти розказують сутність ситуації, обмірковують яку б стратегію правильно було б використати під час її вирішення.

При необхідності задають додаткові питання учню, який поділився досвідом.

Підведення підсумків заняття. Закріпити набуті знання. Обговорити,  що діти нового дізналися, чи було їм комфортно працювати в групі. Які є побажання для проведення наступного заняття.

Прощання «Оплески» Мета: сприяти позитивному завершенню заняття. Тренер  дякує учасникам за роботу та просить учасників подякувати один одному оплесками за активну участь під час заняття.

Тренінгове заняття № 4.

Тема: Визначення поняття «булінг», «мобіінг». Жертви, ініціатори, спостерігачі цькування. Виконання вправ на формування здатності протистояти явищам цькування.

План проведення:

1.   Привітання. Вправа “Думка друзів.

2.   Зворотній зв'язок.

3.   Очікування.

4.   Лінійка настрою.

5.   Вправа “Недописане судження”.

6.   Інформаційне повідомлення.

6.       Вправа. Створення словесного портрету булерів.

7.       Інформаційне повідомлення.

8.       Гра« Асоціації»  ( Жертва , кривдник). Діти працюють у малих групах.

9.       Вправа  для зняття емоційної напруги “Знайди свою пару”.

10.   Інсценізація.

11.   Мозковий штурм.

12.   Робота у групах.

13.   Мозковий штурм.

14.   Підбиття підсумків. Рефлексія.

Тривалість: орієнтовно 2 години.

Хід заняття: 

Привітання. Вправа “Думка друзів. Усі діти встають у коло. Кожен учасник по черзі робить крок у коло і закінчує думку  “Про мене всі друзі кажуть...”Усі його вітають, називаючи його так, як про нього говорять друзі  (наприклад, учасник: «Про мене всі друзі кажуть, що я щирий». Всі: «Добрий день, щирий  Ігор!»)

Лінійка настрою. Дітям пропонується визначитися з яким настроєм вони починають заняття, зробивши вибір на лінійці настрою.

Зворотній зв'язок. Тренер оголошує тему заняття, діти висловлюють свої очікування.

Вправа “Недописане судження”. Дітям видаються картки з недописаними судженнями.

Зміст карток:

“ Я раніше думав (ла) , що посміятися  над кимось із класу, це ...”

“ З проблемою булінгу я зіткнувся (лася)...”

“Багато дітей стикаються з цькуванням тому, що...”

“Коли у однокласників є певний рівень довіри, то  ...”

“Під час конфлікту я частіше використовує стратегію...”

“ Для мене під час конфлікту важливе те, що...”

“ Я був (ла) свідком булінгу і ...”

“Мене іноді дратують діти в класі, тому, що...”

“Я відчуваю злість, коли...”

“ Я гублюся у ситуаціях, коли мене...”

“Я знаю, що насильство це...”

           Інформаційне повідомлення «Про боулінг»

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» - задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Характерною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху додому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі. Вправа. Створення словесного портрету булерів.
	1.        Якщо булер знущається, як правило, в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній, то він — трусливий; не бажає нести відповідальність за вчинки; 2.        Якщо булеру байдуже, що відчуває інша дитини під час його знущань, то він — безсердечний,жорстокий і таке інше.
Інформаційне повідомлення «Булінг в Україні». Жертви та ініціатори цькування.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Зазвичай в якості об'єкта знущань (жертви) булінґу обираються ті, в кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна приналежність. Найчастіше жертвами  стають діти, які мають:
	1.                 Фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі. 2.                 Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні. 3.                 Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту. 4.                 Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками. 5.                 Відсутність досвіду життя в колективі; 6.                 Деякі захворювання: заїкання, порушення письма, порушення читання; 7.Труднощі у навчанні.
8.Обдарованість, видатні досягнення.
	9.Слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

Кривдники – це ті, хто безпосередньо вчиняють цькування. Їм дуже часто не вистачає поваги до їх особистості, через що їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших.  Авторитет кривдників піднімається не за рахунок особистих досягнень, а шляхом приниження інших, демонстрації своєї сили та переваги над слабшими. Вони нечутливі до страждань інших і можуть сприймати цькування по відношенню до інших як розвагу, ніколи не розкаюються у вчиненому. Принижуючи інших, вони підвищують власну значимість.

Гра« Асоціації»  ( Жертва , кривдник). Діти працюють у групах.

       Інформаційне повідомлення

На боці кривдників можуть  виступати спостерігачі, вони підтримують дії кривдників, але самі в  діях активну участь не беруть. Серед спостерігачів виділяють виділяють:

➢                 активних – це ті, хто активно та відкрито підтримує знущання, наприклад, сміхом або приверненням уваги до випадку;

➢                 пасивних – це ті, яким подобаються знущання, але вони не демонструють явних ознак підтримки.

 Вправа  для зняття емоційної напруги “Знайди свою пару”. Тренер роздає картки з назвами тварин і просить прочитати ці назви подумки. Завдання: знайти собі пару, але при цьому не можна говорити (користуватися лише характерними жестами тварин). Коли учасники та учасниці знайшли свою пару, вони залишаються поруч і не перемовляються, поки всі інші теж не знайдуть собі пару. Коли усі пари знайдено, тренер запитує по черзі у кожної: «Хто ви?».

Інсценізація. Дітям роздаються ролі (булер, жертва, спостерігачі). Тренер читає сценарій явищ цькування, а діти використовуючи пантоміму, відтворюють ситуацію паралельно із тренером по ходу його розказу.

Мозковий штурм. Дітям пропонується дати поради жертві цькування щоб покращити своє самопочуття та підвищити впевненість:

1.Пам’ятай, це не твоя провина.

2.Ти не повинен/повинна соромитися того, що відбувається.

3.Ніхто не заслуговує цькувань, і ніщо не виправдовує булінгову поведінку.

4.Багато відомих та успішних людей страждали від цього у дитинстві. Якщо ти знаєш дорослих, які пережили булінг, обов’язково поговори з ними.

5.Приєднуйся до груп, які пропонують цікаві активності та дозволяють проявляти себе. Це може бути туристичний гурток, редакція газети, шкільний парламент, ансамбль тощо. Зміна діяльності та коло однодумців покращать самопочуття та підвищать самооцінку.

9.Займайся творчістю – танцюй, співай, малюй, фотографуй, майструй.

10.Роби все, що приносить тобі задоволення та робить щасливішим/щасливішою. 11.Займайся фізичними вправами.

12.Знаходь час на відпочинок та достатньо спи. Розслаблення потрібне нашому тілу, мозку та психіці.

13.Будь собою! Не дозволяй думкам однієї людини чи групи людей пригнічувати твою особистість. 14.Не підлаштовуйся та проявляй себе.

Робота у групах. Діти отримують завдання скласти конкретні відповіді від особи жертви кривднику. Якщо, наприклад, дитину називають «ботаном»,то поставити таке запитання:  «Що тобі заважає вчитися так само гарно, як і я?», «Що тобі заважає звернутися до мене за допомогою замість того, щоб заздрити?» тощо.

Мозковий штурм:  кожен з дітей має назвати одну причину, яка спала йому на думку, через яку можна поважати та любити людину, яка не подобається та робить погані вчинки відносно тебе та оточуючих.

Тренінгове заняття № 5.

Тема: Наслідки булінгу, мобінгу для жертви, агресора, спостерігачів. Розвиток навичок емпатії.

План

1.   Привітання.

2.   Зворотній зв'язок.

3.   Очікування.

4.   Інформаційне повідомлення.

6. Робота в групах. Вправа “Прямі наслідки”, “Віддалені наслідки”

7.Вправа “Годинник”

8.       Інформаційне повідомлення.

9.       Робота в групах. Вправа “Прямі наслідки”, “Віддалені наслідки”.

10.   Вправа на емпатію “Як вчинити”

11.   Вправа “Історії з життя”

12.   Мозковий штурм.

13.   Вправа на емпатію “Що трапилося з героєм?”

14.   Обговорення.

15.   Підбиття підсумків. Рефлексія. Прощання. Вправа “Імпульс”

Тривалість: орієнтовно 2 години.

Привітання. Тренер  пропонує дітям привітатися один з одним, назвавши своє ім'я і запропонувавши дітям виконати якісь рухи. Наприклад, мене звати Ігор, а ви вмієте робити так як я? І плескає в долоні). Діти за ним повторюють (рухи повинні бути безпечними).

Зворотній зв'язок.

Тренер оголошує тему заняття, діти висловлюють свої очікування ( діти стоять у колі, у кожного є паперова зірочка; називаючи свої очікування, учні передають свої зірочки по колу; коло замикається, дитина, у якої опинилися зірочки всієї групи, передає їх тренеру). Тренер розташовує зірочки на підготовлений аркуш синього паперу-небо зірок групи.

 Хід заняття:

Інформаційне повідомлення.

Наслідки цькування можуть виявлятися як одразу (так звані «прямі»), так і через довготривалий час («віддалені»).

Найважче наслідки цькування позначаються на жертві.

До прямих наслідків для потерпілогоцькування відносяться:

Ø   фізичні травми та ушкодження;

Ø   гострі психічні порушення (страх, тривога, гнів), які можуть проявлятися у прагненні кудись тікати, сховатися, у зовнішній байдужості тощо.

Віддаленими наслідками цькування є серйозні порушення фізичного, психічного та соціального стану дитини, які неминуче позначаються на її подальшому житті. Наслідки цькування для потерпілого  відображаються на:

Ø   якості навчання та успішності;

Ø   знижується пізнавальна спроможності;

Ø   може з'явитися  відчуття страху відвідувати школу;

Ø   учні,   які потерпали від цькування, можуть стати агресивними по відношенню до слабших (молодших дітей, братів (сестер), тварин тощо;

Ø   часто залишаються самотніми;

Ø   постійно відчувають підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози; Ø вони більше за їхніх однолітків схильні до нервово-психічних розладів та депресій, що може призвести до самогубства;

Ø   властивою стає занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисності, втрата поваги до себе;

Ø   схильність до правопорушень, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Робота в групах. Вправа “Прямі наслідки”, “Віддалені наслідки”. Діти отримують опис ситуацій цькування, після обговорення представляють які можуть бути прямі та віддалені наслідки для дітей, які постраждали від булінгу, мобінгу.

Після презентації роботи групи — колективне обговорення.

Вправа “Годинник” Уявіть, що наша група – це великий годинник (учасники та учасниці розраховуються за порядком, запам’ятовуючи свої порядкові номери). Він показує час таким чином: Тренер називає час, наприклад, 15 годин 20 хвилин. Той, у кого порядковий номер 1, плескає в долоні (першим), 5, плескає вдолоні (другим), а ті, у кого числа 2 і 0, кажуть по черзі- «бом». Якщо годинник показує час, наприклад 10 годин 10 хвилин, тоді учасники з порядковими номерами 1 і 0 спочатку плескають  в долоні, а потім  кажуть «бом».

Інформаційне повідомлення.

Досвід цькування деструктивний і для кривдників. Вони не рідко потрапляють у ситуації, де проявляється насильстиво та порушуються закони, що має негативні наслідки в дорослому житті та гальмує їхню соціалізацію. Цей досвід призводить до огрубіння почуттів, відрізання можливостей для  близьких відносин, у кінцевому підсумку – до деструктивних, асоціальних рис особистості. Наслідками для кривдників можуть бути прояви асоціальної поведінки: зловживання алкоголем, наркотиками, паління або інша небажана поведінка.

Наслідки цькування для кривдників:

− проблеми у стосунках з однолітками та дорослими

− надмірна агресія

− прояви асоціальної поведінки

− неблагополучне майбутнє

− недостатня соціалізація

− асоціальні риси особистості

Робота в групах. Вправа “Прямі наслідки”, “Віддалені наслідки”. Діти отримують опис ситуацій цькування, після обговорення представляють,  які можуть бути прямі та віддалені наслідки для дітей, які постраждали від булінгу, мобінгу.

Після презентації роботи групи — колективне обговорення.

Вправа на емпатію “Як вчинити”

 Тренер пропонує дітям розглянути сюжетні зображення конфліктного змісту.

Наприклад:

1.Усі  навколо працюють, а одна дитина сидить без діла.

2.Діти граються, а одна дитина стоїть осторонь з похмурим обличчям.

3.Хтось плаче, а поряд однолітки сміються.

Тренер  пропонує учням узяти будь-яку картку навмання, описати подію, яку відтворено на малюнку, та запропонувати свій вихід із конфліктної ситуації.

Інформаційне повідомлення.

Щодо наслідків цькування для спостерігачів, то такі діти також зазнають значних психічних травм. Спостерігачі отримують досвід безсилля перед владою

 

натовпу або сильнішого, сорому за свою легкодухість, оскільки не наважуються заступитися і підтримували цькування зі страху виявитися наступною жертвою. У тих, хто стає свідками цькування, нерідко виникає переконання, що насильство – це нормально. Спостерігачі страждають від відчуття безпорадності, часто потерпають від депресивних станів чи перезбудження. Іноді намагаються менше
відвідувати школу.
Розповідь історії про мобінг.  Завдання: залучити дітей до розуміння, що
переживає дитина, яка опиняється у ворожому середовищі
Тренер.“Я  розкажу вам реальну історію про хлопця, якому було .... років. Хлопець був змушений змінити школу, адже його сім'я переїхала в інший район міста. Він прийшов до нового класу і зразу став в центрі уваги однокласників. Спочатку вони придивляються до нього, а потім з часом почали сміятися за його спиною, шуткувати над ним, при всіх глузувати і ображати. Їм, чомусь, не подобалось, як він одягався, їх дратувала його зачіска, не подобався його рюкзак, їм здавалось, що саме він постійно кашляє та шморкає носом…. За словами йшли справи. Однокласники сховали його щоденник. Порвали його листок з контрольною роботою. Викинули рюкзак з вікна. Втопили зошит у туалеті. Поставили йому підніжку. Хлопчик думає, що все обійдеться, огризається, але все рівно терпить. Він стає замкнутим, мовчазним, роздратованим, інколи запальним без причини. Він все менше говорить з батьками, тому що йому неприємно це пригадувати. Мама не знає, що після школи він часто плаче. На питання батьків «Як нова школа?» хлопчик відповідає просто - “все нормально”. Але, насправді, сил на навчання у нього немає, тому що він постійно прокручує у голові цю ситуацію і подумки мстить кривдникам. Одного разу по дорозі зі школи він зустрічає своїх однокласників. Вони починають його ображати. Він відповідає, розпочинається бійка, яку розбороняє вчитель. Коли у школі розбирають цей випадок, однокласники заявляють: «Він завжди все починає. Він сам винен». Батьків викликають у школу з приводу його агресивної поведінки. Вдома батьки додають

«Якщо вони до тебе чіпляються, ти сам провокуєш. Сам винен!». Хлопчик починає виправдовуватися. Він не знає що йому робити. З ким говорити….».

Мозковий штурм. Питання для обговорення:

1)  Як ви думаєте що було далі?

2)  Чи було таке у вашій групі/класі?

3)  Як Ви думаєте, хто може допомогти хлопцю в цій ситуації?

4)  Як ви гадаєте, чому хлопець став жертвою нападів? (важливо зазначити, щожертвою не обов’язково стає слабий, інколи досить якоїсь відмінності – окулярів, зачіски, зросту, звички, хобі, риси характеру та ін.) 5)  Як сталося, що він потрапив в таку ситуацію?

6)  Як ви гадаєте, що буде дали? Чим закінчиться ситуація?

7)  Чи можна якось допомогти в її вирішенні?

Тренер пропонує дізнатись, як сталося насправді.

Завершення: “Один із членів родини — мама, тато — зрозумів, що відбувається щось незвичайне з їхнім сином, він звернувся до вчителя, а вчитель – до фахівця – психолога. Фахівець визначив, що це «хвороба» класу – мобінг – і весь клас почав вчитися будувати стосунки без принижень і образ.

Вправа на емпатію «Що  трапилось з  героєм?»

Разом з учнями переглядаємо світлини людей, які переживають певні емоції, та обговорюємо, що могло їх викликати, поставивши запитання, наприклад: «Як ви думаєте, що відчуває в цей момент людина, яка зображена на світлині?», «Про що «говорить» обличчя та пози персонажа (його руки, плечі, вираз обличчя тощо).

Тренер пропонує учням скласти розповідь про події, що викликали зображену ситуацію.

Вправа “Злість і емпатія” (допоможе дитини впоратися зі злістю на іншу людину за допомогою емпатії за схемою: Злість - емпатичні твердження).

Робота в парах. Одна дитина — в ролі роздратованої, інша - емпатійний слухач.

Приклад:

Роздратована дитина : Ти ніколи не робиш того чого я тебе прошу!!!

Емпатійний слухач: Ти відчуває роздратування через те, що я не зробив свою роботу ( не помив посуд, не взяв участі у спільній творчій чи навчальній діяльності і таке інше) і тобі довелося робити справу за мене! Я правий?

Колективне обговорення за питаннями:

-   Як ви думаєте, що відчуває роздратована людина, коли почує емпатичнувідповідь?

-   Чи згодні ви, що ворожість зникне, хоча і не одразу після емпатичних відповідей.

Вправа повторюється з різними відчуттями (страху, образи, невдоволення...)

Підведення підсумків заняття. Рефлексія. Закріпити набуті знання. Обговорити,  що  діти нового дізналися, чи було їм комфортно працювати в групі.

Тренер пропонує дітям залишити враження на своїх зірочках.

Прощання. Вправа “Імпульс”. Діти стають в коло і, по черзі, передають один одному імпульс, злегка стискаючи долоньку сусіда, поки коло не замкнеться.

Тренінгове заняття № 6.

Тема: Адміністративна, кримінальна відповідальність за цькування. законодавчі документи, які будуть регламентуватися в їх державі (класі).

Зворотній зв'язок.

Тренер оголошує тему заняття, діти висловлюють свої очікування.

План

1.   Привітання. Вправа “Комплімент”

2.   Зворотній зв'язок.

2. Очікування.

3 Вправа “ Знайди спільні риси”.

4.   Інформаційне повідомлення.

5.   Практична робота. Індивідуальна робота.

7.       Вправа “Юридична консультація”. Обговорення.

8.       Вправа “Комплімент”.

9.       Робота в групах.

10.   Обговорення.

11.   Творча майстерня.

12.   Підбиття підсумків. Рефлексія. Вправа “Намисто”.

Тривалість: орієнтовно 2 години.

Хід заняття:

Привітання. Вправа “Комплімент ”. Діти стоять у колі , кидають один одному м'яч і говорять компліменти. Тренер попередньо  пояснює значення слова “комплімент”.

Вправа “ Знайди спільні риси”. Тренер просить дітей об'єднатися у пари. Кожна пара повинна знайти 10 характеристик, які їх об'єднують. Потім кожен член групи обирає іншого партнера й перевіряє схожість своїх характеристик з його характеристиками. Процедура повторюїться з кожним із членів групи.

Обговорення : спільні риси можна знайти будь з ким (друг, однокласник..., хлопчик, дівчинка).

Зворотній зв'язок.

Тренер оголошує тему заняття, діти висловлюють свої очікування.

На дошці ескіз золотої рибки, діти отримують аркуші паперу у вигляді кола (луска) , описують на них свої очікування і прикріпляють  “луску” на рибку.

Тренер оголошує тему заняття, діти висловлюють свої очікування ( передають один одному паперовий літачок , свої очікування на паперових блакитних хмарках приклеюють на дошку). Тренер повідомляє, що наш літак вирушає у політ.

Інформаційне повідомлення.	Тренер знайомить дітей з законодавчою базою щодо захисту дітей від будь-яких
форм насильства, а також щодо захисту і охорони прав дітей:
➢          Конвенція ООН про права дитини; ➢          Конституція України;

➢             Сімейний кодекс України;

➢             Цивільно-процесуальний кодекс України;

➢             Кодекс України  «Про адміністративні правопорушення»;

➢             Закон України «Про освіту»;

➢             Закон України « Про попередження насильства в сім“ї».

Практична робота. Індивідуальна робота. Тренер роздає дітям перелік прав.

Запитує, що для них важливо, на що вони мають право. Діти розмірковують і заповнюють таблички “ Я і мої права”.

Вправа “Юридична консультація”. Діти працюють в малих групах. Тренер пропонує їм уявити себе юристами.   Вони отримують описи життєвих ситуацій ( стосовно явищ цькування )  і повинні   надати клієнту кваліфіковану юридичну консультацію.

Обговорення.

Вправа “Комплімент”.  Діти стають в коло, тримаються за руки. Один із учасників  стоїть за колом. Його завдання: зробити так, щоб діти впустили його в коло. Для цього потрібно сказати комплімент    двом дітям з пари кола. Приємні слова повинні задовольнити  дітей і вони , піднімаючи руки, пропускають ігрока в коло (чи ні).

Робота в малих групах.  Групи  отримують статті законів, їм потрібно знайти той законодавчий документ до яких вони відносяться.

Обговорення.

Робота в групах. Тренер пропонує дітям уявити себе мешканцями Нової держави. Їм потрібно: прописати права свої і мешканців цієї держави. Прописати аспекти безпечного середовища мешканців цієї держави.

Обговорення.

Творча майстерня. Діти створюють свої законодавчі документи, які будуть регламентуватися в їх державі (класі); створюють брошури

Підведення підсумків заняття. Рефлексія. Вправа “Намисто”. Збираємо свої враження у намисто.