Суїцидальна поведінка підлітка ― це крик про допомогу. Підліток, що замислюється про суїцид, все-таки сподівається, що щось зміниться на краще, що хоч хтось побачить, як він потребує допомоги, розуміння і підтримки, як йому хочеться поділитися своїми переживаннями. Тоді він і починає поводитися так, щоб привернути увагу до себе.
10 вересня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила Всесвітнім днем запобігання самогубствам. Сьогодні Україна ввійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності. За кількістю самогубств посідає у Європі – 1 місце. За кількістю самогубств серед дітей та підлітків — 2 місце.
Гаряча лінія Lifeline Ukraine приймає від 4-ох до 6-ти тисяч кризових звернень на місяць за допомогою телефону чи тексту. З цієї кількості близько 20% – саме суїцидальні звернення. Інші – це депресія, посттравматичні симптоми, стресові ситуації, складності в стосунках, домашнє насильство, розлучення. Близько 60% з тих, хто звертається, – жінки, 40% – чоловіки. .
Відповідно до інформації Державної служби статистики України, від навмисного самоушкодження померли протягом: - 2017 року –106 дітей; - 2018 року – 82 дітей; - 2019 року – 88 дітей; - 2020 року – 94 дитини; - 2021 року – 94 дитини. За оперативними даними обласних військових адміністрацій, у 2022 році дітьми скоєно 127 спроб самогубства, станом на 15 листопада 2023 за неповний рік сталися 116 випадків суїцидів серед дітей.
У суїцидальній поведінці підлітків можна умовно виділити 3 фази: Фаза обдумування — свідомі думки про здійснення суїциду, які можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними (спостерігаються зміни в поведінці і зовнішньому вигляді). Фаза амбівалентності ― настає за умов появи додаткових стресових факторів(підліток висловлює погрози або наміри суїциду, «крик про допомогу»). Фаза суїцидальної спроби — швидка друга фаза переходить у третю.
Словесні ознаки Людина, яка готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Вона може: 1. Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити». 2. Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися». 3. Багато жартувати на тему самогубства. 4. Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.
Поведінкові ознаки: Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами. Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як: в їжі – їсти замало або забагато; у сні – спати занадто мало або занадто багато; у зовнішньому вигляді – стати неохайним; в навчальних звичках – пропускати заняття , не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати у пригніченому настрої; замкнутися, відсторонитися від родини і друзів; бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу. 3. Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.
Ситуаційні ознаки Людина може зважитися на самогубство, якщо вона: Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою. Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині — у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм — особиста або сімейна проблема). Почуває себе жертвою насильства — фізичного, сексуального або емоційного. Вже здійснювала спроби суїциду. Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).
У випадку, коли ваш товариш виявляє суїцидальні тенденції або відчай : Стань йому другом, якому можна довіряти. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про цю людину. Зосередьте свою увагу на почуттях людини, на тому, що замовчується нею, дозвольте їй вилити вам душу. Виявляйте щиру участь та інтерес до людини, не удавайтесь до допиту з пристрастю, задавайте прості, щирі запитання («Що трапилось?»,«Що відбулося?»). Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима людини. Надайте людині можливість знайти свої власні відповіді, навіть якщо ви вважаєте, що знаєте вихід із ситуації. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з людиною, що страждає.
Пам’ятайте: За В Україні працює декілька гарячих ліній, куди можна звернутися анонімно і конфіденційно: національна цілодобова «гаряча лінія» з попередження суїцидів та психологічної підтримки Lifeline Ukraine за номером 7333, Всеукраїнський телефон довіри за номером 0–800–501–701, а також «Телефон довіри» Центру медико-психологічної допомоги та профілактики кризових станів за номерами телефонів 044 456 17 02 та 044 456 17 25. Крім того, діє Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?».
