Профілактика захворювань нервової системи.

8 клас

Урок № 45

Тема: Профілактика захворювань нервової системи.

Завдання уроку: на основі узагальнення відомого учням матеріалу про функції нервової системи дати загальне поняття про її значення в організмі; встановити рефлекторний характер діяльності нервової системи; нагадати про основні етапи розвитку нервової системи у тварин.
Обладнання. Демонстраційний матеріал: таблиці: «Схема будови нервової системи», «Розвиток нервової системи у представників тваринного світу».

План уроку

Проведення уроку
Після дуже короткого введення в нову тему в перші 15 - 20 хвилин уроку робляться заздалегідь підготовлені учнями повідомлення на тему «Розвиток нервової системи у тварин».
Користуючись таблицею «Розвиток нервової системи у представників тваринного світу», учні розповідають про подразливість та збудливість у найпростіших, про нервовій системі у рефлексах у гідри, про нервових ланцюгах хробаків і членистоногих, про нервовій системі риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців. Кожен доповідач розповідає про будову нервової системи у типових представників типу або класу тварин, що вказує характерні особливості поведінки, наводить приклади безумовних і умовних рефлексів. Учень, який виступав останнім, описує нервову систему ссавців, показує по таблиці нервову систему людини (головний і спинний мозок, периферичну нервову систему) і робить висновок про характерні особливості її будови (розвиток великих півкуль переднього мозку). Після повідомлень учнів учитель ставить запитання: яке значення нервової системи у вищих тварин? Наведіть приклади регулювання яких-небудь функцій організму.
Потім пропонується описати роль нервової системи при фізичній роботі. Учні

вказують приклади змін у роботі і стані органів під час фізичного навантаження, і один з учнів робить другий висновок: нервова система погоджує роботу органів у відповідності з потребами організму.
Третє питання, яке самостійно вирішують учні, це встановлення ролі нервової системи у взаємодії організму з зовнішнім середовищем. Учні відзначають зміна діяльності організму при коливаннях температури зовнішнього середовища, при нестачі їжі, пересуванні з перешкодами і т. п. Записується наступний висновок: нервова система здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищем.
А потім вчитель розповідає: «Здійснюючи зв'язок із зовнішнім середовищем, нервова система регулює роботу всіх органів. Нервова система забезпечує правильне орієнтування в зовнішньому світі, пристосування до постійно мінливих умов, в яких існує організм».
На питання, як здійснюється нервова діяльність, учні відповідають правильно і згадують визначення рефлексу.
Вчитель повідомляє, що всі вказані вище функції нервової системи відносяться до людини і до вищим тваринам.

Епілепсія

В однієї з 200 осіб виникають епілептичні напади. Вони характеризуються неконтрольованою, хаотичною електричною активністю в головному мозку, з утратою свідомості та мимовільними рухами. Епілепсія у дорослих осіб може бути зумовлена пухлиною чи абсцесом головного мозку, травмою голови, інсультом або порушенням хімічного балансу. Під час сильних нападів хворий непритомніє, падає, у нього розвиваються судоми, які тривають декілька хвилин. Малі напади, які ще називають абсансом, характеризуються короткочасною втратою притомності на декілька секунд, без судом.

Епілепсії скроневих часток

При цьому типові нападів уражується одна із скроневих часток. Нападові може передувати стан, який характеризується специфічними звуковими або нюховими відчуттями. Під час нападу можливі мимовільні рухи, особливо жувальні або смоктальні, та часткова втрата притомності. У хворого може виникати невмотивоване відчуття страху або гніву (рис. 61).

Розсіяний склероз (РС) - захворювання нервової системи у молодих осіб із втратою працездатності (захворюваність 1:1000). Прояви - погіршення зору або подвоєння в очах, частковий параліч, порушення ходи. Можливі порушення чутливості. Періоди загострення можуть тривати декілька тижнів, періоди ремісії (покращення стану) - місяці або роки. РС розвивається внаслідок імунно-опосередкованого ураження мієлінової оболонки, яка захищає нервові волокна. Макрофаги видаляють ушкоджені ділянки мієліну, що призводить до оголення волокон та порушення проведення імпульсів по них.

Цереброваскулярні розлади

Поняття "цереброваскулярні розлади" охоплює будь-які порушення в судинах, що забезпечують кровопостачання головного мозку. Найважчим ускладненням цих розладів є інсульт: третина хворих умирає, третина втрачає працездатність, третина одужує.

Інсульт може бути зумовлений порушенням кровопостачання головного мозку або крововиливом на його поверхню чи глибоко в тканини мозку. Будь-яке порушення кровообігу в головному мозку спричиняє нестачу кисню та поживних речовин у нервових клітинах. Уражені клітини нездатні регулювати роботу відповідних частин тіла, що призводить до тимчасової чи стійкої втрати їхньої функції. Крововилив порушує нормальну роботу головного мозку, стискаючи його тканини.

При тривалому підвищені артеріального тиску та при діабеті іноді ушкоджуються дрібні судини, що розміщені глибоко в мозку. Це призводить до місцевого порушення кровоплину (лакунарний інсульт) і, як наслідок, до деменції.

Відкладання ліпідів у стінці артерій (атеросклероз) спричиняє звуження судин та утворення кров'яного згустку або тромбу. Якщо тромб блокує артерію головного мозку, розвивається інсульт, наслідком якого є ушкодження та некроз тканин мозку через нестачу кисню.

Блокада мозкової артерії і, як наслідок, інсульт можуть бути зумовлені наявністю у крові частинок, що закупорюють просвіт судин. Такі частинки - емболи, є фрагментами кров'яного згустку з атеросклеротично змінених артерій шиї або серця.

Крововилив у мозок (внутрішньомозкова геморагія) є основною причиною інсульту в людей похилого віку з гіпертензією. Високий артеріальний тиск призводить до розтягнення дрібних артерій головного мозку та їх розриву.

Внутрішньо-мозковий крововилив виникає раптово. Він супроводжується болем голови, блюванням. Далі розвивається прогресуючий параліч і хворий втрачає притомність.

Якщо у людей похилого віку інсульти зумовлені переважно атеросклерозом або тривалим підвищенням кров'яного тиску, то в молодих людей вони виникають внаслідок крововиливу, спричиненого природженими вадами артерій. Здебільшого крововилив відбувається в субарахноїдальний простір, між судиною та павутинною оболонками, що вкривають мозок.

Основною природженою причиною субарахноїдального крововиливу є гроноподібна аневризма. Ці гроноподібні здуття мозкових артерій є слабкими місцями, що спонтанно розриваються. Природжені вади сполучень між мозковими судинами, з яких може витікати кров - це ще одна причина субрахноїдального крововиливу. Ці вади вдвічі частіше трапляються у чоловіків, ніж у жінок.

Гроноподібна аневризма зазвичай утворюється в місці розгалуження артерій, часто у колі Вілізія, кровоносних судинах основи мозку. Кровотечу з розриву аневризми можна спинити, наклавши затискач навколо шийки аневризми.

Артеріовенозна мальформація

У разі природженої вади виявляється клубок кровоносних судин, у яких між артеріолами та венулами є менше сполучень, ніж у нормі. Внаслідок цього виникає підвищення тиску та крововилив у субарахноїдальний простір.

Тимчасові ішемічні напади (ГІН) характеризуються періодичними розладами кровообігу головного мозку, подібними до інсульту симптомами, які тривають від 2 до 30 хв., але не більше 24 год. Основною причиною є емболи - невеликі згустки крові або частинки ліпідів з будь-яких частин тіла. В однієї третини хворих з ТІН протягом 5 років розвивається інсульт.

Мігрень належить до розладів кровопостачання головного мозку, яке не призводить до втрати його функцій (рис. 62). Мігренозний біль голови періодично виникає у 10% населення. Можливі декілька форм перебігу захворювання. Мігрень проявляється болем, запамороченням, порушенням зору, які часто супроводжуються нудотою та блюванням. Тяжкі напади мігрені можуть спричиняти порушення функції головного мозку. Симптоми зумовлені змінами діаметра кровоносних судин. Деякі продукти харчування, червоне вино, стрес, ліки, контрацептиви можуть спричиняти звуження судин головного мозку. Зміни діаметра судин призводять до відчуття миготіння світла та тимчасових порушень зору. Сильний пульсуючий біль, локалізований переважно у половині голови, зумовлений розширенням судин головного мозку. Медіатор серотонін, що виділяється нервовими клітинами, бере участь у регуляції тонусу кровоносних судин. Протимігренозні ліки пригнічують дію серотоніну в мозку.

Захворювання нервової системи можуть призводити до психічних та фізичних розладів. Череп є закритою структурою, тому набряк мозку зумовлює підвищення тиску. Це спричинює ушкодження життєво важливих центрів із втратою відповідних функцій. При травмах спинного мозку уражаються нервові шляхи з подальшим розвитком паралічу або втратою чутливості.

Абсцеси та пухлини мозку

Розвиваються всередині черепа, на поверхні або в тканині мозку. Вони можуть призводити до підвищення внутрішньочерепного тиску і спричиняти такі симптоми: біль голови, слабкість м'язів, порушення зору та мови (рис. 63).

Параліч

Параліч різних частин тіла виникає внаслідок ушкодження рухових ділянок головного мозку або нервових шляхів спинного мозку (рис. 64). Можливі порушення контрольованих рухів та втрата чутливості. Свідомість та розумова діяльність не змінюється. Ушкодження середньої або нижньої частини спинного мозку може спричинити параліч обох ніг і частини тулуба, так звану параплегію. Можливе нетримання сечі та калу. Ушкодження спинного мозку в нижній частині шийного відділу призводить до паралічу всього тулуба, рук та ніг, тобто до тетраплегії. Ушкодження рухової ділянки з одного боку головного мозку веде до паралічу тіла з протилежного боку. Такий однобічний тип паралічу називається геміплегією.

Завдання додому: стаття підручника «Розвиток нервової системи та її значення».