На Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів

«Нові технології у новій школі»

Номінація: Корекційно-розвиткові програми

Автор: Джулай Анжела Олександрівна

Зміст

Теоретичні основи програми	4
Науково-методичне обґрунтування програми	5
Структура та зміст програми	7
Опис використаних методик і технологій із зазначенням джерел	9
Перелік необхідних матеріалів та обладнання для реалізації програми	11
Строки та етапи реалізації програми	14
Очікувані результати	15
АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Заняття 1. «Малюємо кола»	16
Заняття 2. «Малюємо дерева»	19
Заняття 3. «Лялькотерапія»	22
Заняття 4. «Домашня лялькотерапія»	24
Заняття 5. «Неіснуюча тварина»	26
Заняття 6. «Моя школа»	28
Заняття 7. «Малюємо маски»	30
Заняття 8. «Історії в малюнках»	33
Етюди і вправи	35
Золоті правила арт-терапевтичного обговорення образотворчого матеріалу	39
Оцінка діагностичних параметрів у арт-терапії	40
Діагностичні ознаки в арт-терапії: символ та лінія	42
Символіка кольорів у арт-терапії	43

 

Проективна методика «МАЛЮНОК СІМ'Ї»	44
Проективна методика «НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА»	53
Проективна методика «МАЛЮНОК ДЕРЕВА»	59
Проективна методика «БУДИНОК-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА»	64
Схема обробки малюнка в тесті: ●             Будинок ●             Людина ●             Дерево ●             Стовбур ●             Земля	71- 83
Проективна методика «ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ»	84
Проективна методика «ПАЛІТРА ПОЧУТТІВ»	88
Проективна методика «МАЛЮНОК ШКОЛИ»	90
Проективна методика «Кактус»	92
Список використаної літератури	94

р

Т

и

ч

ні

ос

н

ов

и

п

р

ог

р

ам

и

еоет

п

ис

п

с

их

о

ло

гі

ч

но

ї/с

о

ці

а

л

ь

но

ї

п

ро

б

л

е

ма

т

и

к

и)

(о

Програма «Кольоровий світ» з арт-терапії полегшить першокласникам успішно пройти етап адаптації до шкільного середовища, а психологу детально діагностувати процес адаптації.

Психолого-педагогічний супровід є важливою складовою в освітньому процесі. Безпосередньо особливої уваги потребують найменші учні школи першокласники. Саме на адаптаційний період спрямована дана програма, яка допоможе вирішити важливі завдання щодо профілактики, попередження та корекції багатьох психічних явищ, які особливо актуалізуються в цей період.

Застосування арт-терапевтичних методик в період адаптації сприяє розвитку:

-                 навичок вирішення проблем в різних ситуаціях;

-                 міжособистісної компетентності; - комунікативних навичок; - творчого потенціалу.

Школярі - першокласники, стикаючись з невідомою раніше діяльністю і соціальною ситуацією, з першого тижня навчання мають усвідомити, що таке відповідальність і самостійність. Таким чином, поступово добиваючись успіхів в школі та за її межами.

Арт-терапевтична робота по корекції і розвитку психоемоційної сфери дитини в період адаптації до шкільного навчання довела свою ефективність.

На

у

к

ово

-

м

ет

о

д

и

ч

не

о

бґ

р

н у т

у

в

ан

н

я

п

р

ог

р

ами

Арт – терапія «Кольоровий світ» актуальна, з точки зору психології, тому що творча діяльність вирішує серйозні завдання вікового етапу з розвитку:

●           комунікативності;

●           творче мислити та уявляти;

●           рефлексивних умінь; ●   емоційно-чуттєвої сфери;

●           здібностей до самоаналізу і ін.

Мета програми:

-                  підвищити адаптивність першокласників до нових умовах

діяльності;

-                  усвідомити та прийняти нові соціальні позиції «школяра»; - розвивати гнучкість в прояві себе, своїх почуттів;

-                  поліпшити взаємини з вчителем та однокласниками. Головні завдання програми:

-                  зменшити емоційне вираження тривожності в учнів за допомогою емоцій і почуттів, які пов'язані з переживанням проблем;

-                  розвивати комунікативні навички через нові форми взаємодії з однолітками та з собою;

-                  підвищити самооцінку своєї значимості, неповторності, індивідуальності;

-                  сприяти до утворення позитивних поведінкових реакцій та їх закріплення.

Тривалість заняття: 35-40 хвилин.

Програма розрахована на учнів першого класу для успішної адаптації в освітньому процесі. Містить авторські розробки занять на 2 місяці

(вересень-жовтень), додаткові вправи, детальну інтерпретацію використаних методик.

Курс роботи - 8 занять.

Психолог формує на заняттях атмосферу доброзичливості, безпеки, взаємодопомоги, емоційної підтримки один одного.

Етапи заняття:

●  1 етап – введення та «настрій на творчість»

На цьому етапі націлюємо дітей уявити те, що будемо малювати (3-5 хвилин). Готуємо учнів до групової комунікації та творчої роботи.

Використовуються різні рухові вправи (психогімнастика), прості образотворчі прийоми («карлючки», «естафета ліній», «закриті очі»).

Подібні вправи знижують контроль свідомості та розслабляють. Можна використовувати етюди (психогімнастичні вправи).

●  2 етап – образотворча робота

Цей етап передбачає невербальну, творчу частину заняття (15 хвилин). В процесі малювання можна увімкнути тиху спокійну музику.

●  3 етап – обговорення

Це вербальна, апперцептивна частина заняття. (10 хвилин). Головним завданням цього етапу вважається створити умови для групової комунікації. Дітям пропонують розповісти та показати свою роботу. Під час обговорення малюнків психолог враховує:

●  як дитина себе виражає; ●      що вона виражає; ●       у якій формі.

●  4 етап – рефлексія

Кожен учень висловлює, що для нього було важливо на занятті, що важко, що сподобалося.

Обов'язково! Заняття закінчується тим, що психолог підкреслює успіх кожного першокласника.

Результативність програми відслідковується по проективних методиках: «Будинок. Дерево. Люди», «Неіснуюча тварина», та по спостереженнях за дітьми на заняттях і під час навчання.

Образотворча діяльність є помічником в засвоєні та розширені свого досвіду, переробці свого життєвого уявлення.

Арт-терапія, як метод діяльності психолога, по супроводу адаптації дитини до шкільного навчання можна віднести до здоров'язберігаючих технологій і може бути використана педагогами-психологами завдяки своїм широким можливостям і універсальності.

м

и

С

труктура та зміст програ

Програма «Кольоровий світ» розпочинається з занять, спрямовані на діагностування малюнків, які дозволяють дослідити широке коло проблем та переживань першокласників, системи відносин та образа «Я», емоційний стан дитини.

Тема	Кількість годин
Заняття 1: Малюємо кола	1 година
Заняття 2: Малюємо дерева	1 година
Заняття 3: Лялькотерапія	1 година
Заняття 4: Домашня лялькотерапія	1 година
Заняття 5: Малюємо маски	1 година
Заняття 6: Моя школа	1 година
Заняття 7: Малюємо маски	1 година
Заняття 8: Історії в малюнках	1 година
Всього:	8 годин

Далі кожний психолог може обрати тему за власним бажанням, враховуючи індивідуальні особливості учнів та їх розвиток.

На одну тему планується одне заняття.

Можна використовувати наступні теми для занять:

1. Малювання з метою діагностики:

●  Неіснуюча тварина.

●  Будинок. Дерево. Людина.

2.Теми, які пов'язані з освоєнням матеріалів:

●  Мої лінії;

●  Ляпкам весело і сумно.

3.Теми, за допомогою яких досліджують різні проблеми і переживання учнів класу:

●  Намалюємо казку;

●  Зайчик у моїх малюнках;

●  Мій кущ;

●  Моя школа і Я у ній;

●  Мій будинок;

●  Я і мої друзі;

●  Який кактус в моїй уяві;

●  Веселка;

●  Дерево в моєму дворі.

4.Теми, які можна використати для дослідження системи відносин і образа «Я»:

●  Хто Я;

●  Школа та я у ній;

●  Вулиця на якій я живу;

●  Мій дім;

●  Я людина – Ми люди; ● Автопортрет; ● Моє ім'я.

5.Теми для дослідження емоційних станів:

●  Малюємо гнів, злість, страх, смуток, радість, веселощі; ● Намалюємо настрій улюбленим кольором.

6.Теми для парних робіт:

●  Нам весело – Ми разом;

●  Метелик. Який він; ● Малюнок у групі; ● Створимо колаж.

7.Теми для спільної образотворчої діяльності учнів першого класу:

●  Моя подорож;

●  Родина їжаків; ● Листівки в подарунок;

●  Мої почуття мають колір.

Опис використаних методик і технологій із зазначенням джерел

Назва методики	Опис методики	Джерело
Проективна методика «Малюнок сім’ї»	Дослідження відношень дитини до всієї родини та до окремих її членів.	Венгер А.Л. Психологічні малюнкові тести: Ілюстроване керівництво. - М .: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003 http://tipolog.narod.ru/Biblio/Ve nger_A._L._Psihologicheskie_ri sunochnye_testy.pdf
Проективна методика «Неіснуюча тварина»	Досліджує загальні особливості особистості дитини, агресивність, труднощі у спілкуванні. Методика може допомогти зрозуміти внутрішній світ дитини, те як вона сприймає оточуюче середовище.	Венгер А.Л. Психологічні малюнкові тести: Ілюстроване керівництво. - М .: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003 http://tipolog.narod.ru/Biblio/Ve nger_A._L._Psihologicheskie_ri sunochnye_testy.pdf
Проективна методика «Малюнок дерева»	Малюнок дерева розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрет, у якому цілісно відображається ставлення до себе, самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні якості.	Венгер А.Л. Психологічні малюнкові тести: Ілюстроване керівництво. - М .: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003 http://tipolog.narod.ru/Biblio/Ve nger_A._L._Psihologicheskie_ri sunochnye_testy.pdf
Проективна методика «Будинок – дерево – людина»	Оцінка особистості досліджуваного, рівня його розвитку, працездатності та інтеграції; отримання	http://www.refmaniya.org.ua/psi chologu/algoritm-roboti-z-metod ikoiu-budinok-derevo-liudina

 

	даних, що стосуються сфери його взаємин з навколишнім світом в цілому і з конкретними людьми зокрема.
Проективна методика «Людина під дощем»	Допомагає визначити силу характеру людини, її здатність долати несприятливі ситуації, протистояти їм. Як людина справляється з труднощами, які захисні механізми застосовує? Наскільки вона стійка до стресів?	http://practicalpsychology93.blo gspot.com/2016/06/blog-post_25 .html
Проективна методика «Малюнок школи»	Метою цієї методики є виявити відношення дитини до школи.	Венгер А.Л. Психологічні малюнкові тести: Ілюстроване керівництво. - М .: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003 http://tipolog.narod.ru/Biblio/Ve nger_A._L._Psihologicheskie_ri sunochnye_testy.pdf
Проективна методика «Кактус» М. А. ПАНФИЛОВА	Дослідження емоційно-особистісної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її направленості і інтенсивності.	Венгер А.Л. Психологічні малюнкові тести: Ілюстроване керівництво. - М .: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003 http://tipolog.narod.ru/Biblio/Ve nger_A._L._Psihologicheskie_ri sunochnye_testy.pdf

Перелік необхідних матеріалів та обладнання для реалізації програми

Матеріали до занять: фарби, акварель, воскові крейди, олівці, фломастери, папір формату А3, А4.

Фарби

Дозволяють емоціям, настроям і образам перетікати через руки (малювання пальцями) прямо в матеріал і відображатися з мінімальним контролем.

Акварель

Можна наносити по-різному: вони можуть бути яскравими чи тьмяними, чіткими чи розмитими, важкими чи легкими.

Воскові крейди

Вони суттєво твердіші, чим вище перераховані матеріали. Таким чином, відкривають тільки частину можливостей психічної саморегуляції. Вони дозволяють виразити себе у формі і кольорі тим учням, хто лякається текучої, непередбачуваної сторони несвідомого.

Фломастери

Під час малювання вимагають сильного контролю. Використання фломастерів розкриє момент придушення страху перед безліччю власних переживань і відчуттів.

Простий олівець

Якщо дитина, незважаючи на запропонований колірний матеріал, часто вибирає простий олівець, виходить, щось, можливо, перешкоджає його емоційному вираженню.

Папір формату А 3

Спонукає до широких вільних рухів, дозволяє відмовитися від контролю та обмежень, які потрібні при роботі із дрібними форматами.

С

т

р

ок

и т

а

ета

п

и

р

еа

лі

за

ці

ї

п

р

ог

р

ами

Для реалізації програми потрібно проводити по 1-й годині на тиждень.

Таким чином, на 2 місяці навчання (вересень-жовтень) відводиться - 8 годин.

Програма арт - терапії допоможе дітям успішно пристосуватися до школи, упоратися з різними психологічними труднощами, та, в цілому, спрямована на:

-                 духовне оздоровлення;

-                 особистісний ріст дитини;

-                 діагностику рівня адаптації першокласника до навчання в школі.

Увага! Якщо протягом 2-х місяців було досліджено, що діти першого класу не повністю адаптувались до шкільних умов, або деякі з них мають низький рівень адаптації, то необхідно продовжувати використовувати запропоновані завдання та методики з метою подолання виявлених труднощів.

Очікувані результати

Шкільна адаптація має на меті адаптувати дитину, тобто пристосувати до повноцінного особистісного, фізичного, інтелектуального розвитку в освітньому середовищі.

Відомо, що як дитина проживе цей адаптаційний період, багато в чому буде залежати і все її подальше життя в школі. А це дуже важливий етап у формуванні та розвитку особистості будь-якої людини.

Цикл профілактичних та розвиваючих заходів в період адаптації дитини до шкільного навчання з використанням методів арт-терапії вирішать проблеми емоційної сфери, а також особистісних і індивідуально-психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Розроблена арт-терапевтична програма з розвитку психологічних особливостей довела свою ефективність в Ребедайлівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Михайлівської сільської ради Кам’янського району Черкаської області.

АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Заняття 1

Т

ема

:

М

ал

ю

ємо

к

о

ла

Хід заняття

                                   1.       Налаштування (“розігрів”)

Передача аркушу по колу

-                     Діти, доброго дня! Бажаю вам гарного настрою та позитиву на весь день! Сьогодні ви помандруєте у світ незвичайної картини, яку створите власноруч.

-                     Чи подобається вам малювати?

На аркуші потрібно намалювати простий та відомий всім образ, після чого необхідно передати малюнок товаришу справа. У кожного із вас з'явиться новий малюнок до якого потрібно буде щось домалювати по сюжету за власним бажанням. Робота буде закінчена, коли кожний малюнок повернеться до свого власника.

                                   2.       Індивідуальна робота

-                     Діти, оберіть, будь ласка, парту за якою ви хочете працювати! В процесі малювання, ви можете пересідати, вільно рухатись біля своєї парти чи працювати у будь-якому іншому місці (на килиму, на підлозі, за іншим столом).

-                     Намалюйте коло будь-якого розміру та кольору, який вам найбільше подобається. Далі зобразіть ще 1 чи 2 кола (колір і розмір за власним бажанням).

-                     Тепер відійдіть від своєї парти та роздивіться свій малюнок з боку.

Наступна інструкція для тих дітей, які не зовсім задоволені особистим результатом роботи і мають бажання змінити його, підправити колір, вид і місцезнаходження. Дозволяється виконати ще один чи два малюнки.

-                     Діти, вам потрібно обвести контури малюнків та з’єднати за допомогою ліній круги, які ви намалювали з кругами, які вам більше всього сподобалися. Можна уявити, що ви прокладаєте дорогу.

Якщо уважно подивитися на малюнок, то діти повинні самостійно побачити та вказати на порожній простір на малюнках, тобто всередині кола.

-                     Порожній простір свого кола чи кіл ви повинні заповнити малюнками, символами або різноманітними знаками.

-                     Зробіть свою роботу оригінальною!

                                   3.      Колективна робота

В процесі малювання потрібно спостерігати за поведінкою дітей, їхнім спілкуванням між собою, для подальшої успішної діагностики та адаптації дітей до навчального середовища.

-                     Діти, далі вам потрібно навколо свого аркуша походити, роздивитися його та подумати чи задоволені своєю роботою.

-                     Вам подобаються ваші незвичайні картини?

-                     А чи подобаються тобі картини твоїх однокласників?

Діти уважно ходять повз парт та розглядають малюнки. Якщо у них виникло бажання доповнити картину чи картини того чи іншого однокласника потрібно, щоб школяр самостійно домовився про це.

-                     Замалюйте місця, що залишилися символами чи візерунками та ін.

(Тоді, коли діти домальовують чужі картини особливу увагу звертаємо на те, чи продовжують вони фон попереднього художника чи вибирають інший).

                                   4.      Етап вербалізації та рефлексивного аналізу

Утворені чудо-картини прикріплюються до дошки. Після чого кожен учень висловлює свої враженнями про спільну працю, розповідає про свої малюнки, про особисті почуття, задум та сюжет.

Вчитель повинен обов'язково подякувати дітей за творчість та нарядний клас. Малюнки знімають через тиждень (за 1 день до нового заняття), щоб продовжити арт-терапевтичний ефект.

2

Заняття

Т

ема

:

М

ал

ю

ємо

д

ер

е

ва

Хід заняття

1.             Налаштування (“розігрів”)

-                     Доброго дня! Діти, сьогодні ми продовжуємо мандрувати і зустріне вас гарний ліс, в якому ростуть та набираються сили і мужності всі дерева.

(Активізуємо аудіальні, візуальні, кінестетичні відчуття). Дітям потрібно запропонувати вибрати зручне для них положення (сісти, встати, присісти, лягти, якщо для цього забезпечені умови).

-                     Діти, закрийте очі, а тепер уявіть звук та колір, за допомогою якого можна показати чи виразити ваш стан на даний момент.

-                     Зробіть коло. Опишіть словами, що ви зараз відчуваєте.

2.             Пошук образу посередництвом рухів під музику

Увімкнена повільна музика (мінусовка).

-                     Закрийте очі і уявіть ліс.

-                     Кожний з вас - це “дерево”. Відшукайте для себе місце серед інших дерев.

Потрібно вибрати місце в нашому класі, де тобі-„дереву” буде найзручніше рости вверх та ще і танцювати.

-                     Тепер за допомогою рухів, танцюючи, покажіть, як ви почуваєтесь.

-                     Дерево відкрите для всіх і кожного. Влітку нещадно на нього світить сонце, а взимку пече мороз. Кожен звір має можливість сховатися біля самотнього дерева. Добре, коли є поруч вірні друзі. Тому підійдіть один до одного на таку відстань, як цього бажає серце. Якщо наші дерева зроблять декілька гайків, то зможуть ніжно торкнутися пальчиками-листочками один до одного.

(Звертаємо увагу на ефект вибору по соціометрії).

-                     Наші дерева, створіть разом образ могутнього, дуже сильного дерева. Знайдіть своє місце поряд один біля одного в колі. Подивіться на наший великий, а головне надійний стовбур нашого дерева! Віти потягнулися догори. Наша крона забезпечить затишок білкам та птахам. Тепер, не деревце, а міцне дерево, якому нічого не страшно: ні буря, ні грози, ні самотність.

(Спостерігається, у яких образах школярі арт-терапевтичного заняття відчувають себе найкомфортніше і найвпевненіше.)

3.             Індивідуальна робота

Інструкція розповідається заздалегідь. Це необхідно для того, щоб не порушився емоційний стан, в якому перебуває дитина. Кожному з школярів потрібно вибрати місце за партою.

-                     Діти, ваше завдання намалювати на аркуші паперу ті уявні образи дерев, в яких ви тільки що побували.

-                     Після чого, придумайте для свого малюнка назву та розкажіть про нього словами того дерева, що намалюєте, ніби воно самостійно все це розповідає.

4.             Етап вербалізації

Першокласники на стільці кладуть свої роботи, об'єднавшись у коло. Після чого, учні розповідають кожний про свій витвір мистецтва. Відсоток відкритості буде залежати від „художника”. Якщо дитина за своїм власним бажанням мовчить, то дозволяється обережно розпитати про надії, бажання та мрії її “дерева”. Проте, при відмові, не слід наполягати.

Для пояснення деталей розповідей, психолог може додатково запитати:

-                     Де твоє дерево хоче знаходитись: в саду, лісі чи на самоті?

-                     Чи має твоє дерево друзів або ворогів?

-                     Дереву страшно?

-                     Чи є загрози якоїсь небезпеки?

-                     Які мрії в цього дерева?

-                     Якби на місці дерева була зображена людина, хто б це був?

-                     Чому дерево люблять? Хто любить?

-                     Чи вночі сняться сни дереву? Що?

-                     Про який подарунок мріє дерево?

-                     Яким способом можна врятувати дерево, коли йому погано чи воно захворіло?

Далі першокласникам говориться інструкція.

-                     Діти, ваше завдання зараз відокремити дерево від фону. Вам потрібно відірвати зображення дерева і це зробити обережно по контуру. (Відривати пальцями, без допомоги ножиць)

5.             Колективна робота

На кінець заняття діти роблять один одному подарунки і говорять добрі побажання.

-                     Уявіть, що даний ватман – це ліс чи садок, чи галявина, на якій „потрібно посадити” ваші дерева. Ви самостійно вирішуєте, де покласти малюнок: серед дерев (у лісі, гайочку) чи залишити наодинці.

-                     Оберіть це місце на площині ватмана.

Цей етап має велике значення - виявляє стан впевненості, захищеності. Зображення дерева можна неодноразово міняти місцями. Ефективний терапевтичний ефект буде в тому випадку, якщо аркуш буде мати форму кола чи еліпса.

6.             Завершальний етап -   Залишаємо „ліс” у класі.

-                     Ви сьогодні добре попрацювали. Дерева будуть спостерігати за вами, а у вас є можливість при необхідності змінювати місце свого дерева протягом одного тижня до наступного заняття.

Зазвичай, діти змінюють розташування зображення дерев, в залежності від свого настрою.

3

Заняття

п

ія

Тема: Лялькотера

Хід заняття

                                   1.       Налаштування («розігрів»)

-                     Доброго дня, діти! На попередніх двох заняттях ми подорожували, сьогодні відправимся в “казковий світ пальчикових ляльок”.

-                     Сідайте зручненько та приготуйте аркуш паперу, фарби, олівці чи інші необхідні матеріали для малювання.

-                     Візьміть олівець, ручку, фарби чи фломастер, закрийте очі, а тепер намалюйте на аркуші паперу різні закарлючки, лінії, фігурки, знаки. Рухи своїми руками не обмежуйте.

Потім діти роздивляються особистий малюнок. При бажанні можуть його домалювати, а також пояснити словами.

-                     Діти, тепер з відкритими очима намалюйте на новому аркуші паперу нові каракулі, при цьому обирайте колір, який вам найближчий по настрою в даний час. Підійдіть зі своїм малюнком до будь-якого однокласника, а він нехай доповнить зображення так, щоб в результаті воно було зрозумілим.

Вправа допоможе першокласникам налаштуватися на їхній внутрішній світ.

                                   2.       Активізація комунікації

-                     Сядьте в коло та розкладіть малюнки на підлозі, для того щоб роздивитися їх.

Потім за бажанням діти розповідають про свій сюжет, задум, настрій та почуття.

Навчаємо дітей співчувати, співпереживати іншим дітям. Потрібно використовувати виховні можливості подібних ситуацій. Завершаємо даний етап подарунками один для одного з добрими побажаннями.

                                   3.       Індивідуальна робота

-                     Діти, перед вами лежать вісім клаптиків тканини, вам потрібно закріпити один із них у вигляді косинки, використовуючи резинку, на будь-який палець лівої руки.

-                     Роздивіться свою ляльку та уявіть, яке в неї обличчя та вираз, який характер твого персонажа (злий, добрий, сміливий чи боязкий, сміливий?)

-                     Ляльці не вистачає обличчя? Намалюйте його та виріжте ножицями і вставте в овал, утворений косинкою.

Якщо в дітей є бажання, то можна зробити одяг для ляльки.

4.                 Етап вербалізації і лялькової театралізації

Дітям необхідно придумати історію від імені ляльки, яку вона дуже хоче розповісти.

5.                 Заключний етап

           -   Діти, оберіть знову клаптик і зав’яжіть на палець.

(Потрібно звернути увагу на колір, тому що, якщо порівняти з першим вибором, то колір змінюється, це як індикатор динаміки емоційного самопочуття та настрою).

Заняття 4

Т

ема

:

Д

о

м

ашн

я л

ял

ьк

от

ер

ап

ія

Хід заняття

1.Індивідуальна робота

-                     Доброго дня, мої дорогенькі!

-                     Як ваші справи?

-                     Чи пам'ятаєте ви, що ми робила на минулому уроці? Що вам запам'яталося найкраще?

Сьогодні ми будемо створювати також ляльку, але нехай для вас це буде сюрприз не буду забігати наперед.

-                     Зараз вам необхідно на аркуші паперу прямокутної форми намалювати ляльку, потім склеїти папір у вигляді циліндра.

За власним бажанням, ви можете зробити ляльці одяг, а також додати необхідні аксесуари, деталі.

2.Вербалізація і театралізація (драматизація)

-                     У кожного з вас є лялька і її можна надіти на палець. Спробуйте це зробити.

-                     Подумайте, чи хоче щось лялька розповісти, можливо якусь історію про себе.

Розпочинати розповідь можна словами: „В одному селі/місті живе лялька, яка дуже схожа на мене...” Коли розповідь починається словами „Жила в одному селі/місті дівчинка (хлопчик), схожа (схожий) на мене...”, то це підсилить ефект проекції і полегшить вербалізацію внутрішнього стану.

За словами Д.Бретт, подібні історії називають психотерапевтичними.

Першокласники по черзі розповідають власні історії.

3. Заключний етап. Рефлексивний аналіз

Обговорення:

-                     Як справи у наших ляльок?

-                     Які почуття вони відчували в процесі заняття?

-                     Пропоную створити для наших ляльок спільний будинок, де вони будуть жити до нашої наступної гри. Як вам така думка?

Головне! До ляльки потрібно мати серйозне ставлення, тому що це – персоніфікований образ дитини.

Тему для занять вдома можна обрати відповідно до проблеми, яка підлягає корекції.

Наприклад:

-                     „Коли я ще не ходив (не ходила) до школи...”;

-                     „Нещодавно мені снився сон...”;

-                     „Одного разу моя лялька дуже злякалась...”.

Спостерігати чи змінюється образ, чи спостерігається емоційні переживання, чи є зміни в особистості дитини і т.д.

Заняття 5

Т

ема

:

Не

іс

н

у

юч

а

твар

и

на

Хід заняття

1.     Налаштування („розігрів”) -   Діти, доброго дня!

-         Як ваший настрій? Яким би кольором ви його зобразили? Чому?

-         Чи бачили ви сьогодні тварин по дорозі до школи? Яких? Чим вони вам запам'яталися?

-         Як ви думаєте, чому я у вас запитала про тварин? (Тому що ми сьогодні будемо говорити і малювати звірів).

На сьогоднішньому занятті, ми помандруємо у світ неіснуючих тварин.

Руханка. Діти уявляють себе котиками і виконують вказівки психолога (вчителя).

-         А тепер встаньте із-за парт, зробіть коло, уявіть себе котиками та йдіть по колу, поки я не скажу “Котик, зупинись!”, після цих слів всі зупиняються, повертаються обличчям до своєї пари та виконують вказівки, наприклад: “Котики, потисніть один одному руки!”, “Котики, зробіть один стрибок!”, “Котики, торкніться п’ятками один до одного!”, “Котики, покрутіть своїм хвостиком!” (діти уявляють, що в них є хвостик та крутять ним) і т.д.

2. Індивідуальна робота

-         Я вам обіцяла, що ви сьогодні потрапите у світ неіснуючих тварин. А де ж нам взяти цих тварин? Правильно, ви їх намалюєте самостійно.

Діти сідають за свої парти чи обирають місце самостійно, де їм буде зручно малювати, готують білий аркуш паперу або злегка кремового кольору та простий олівець (ручкою чи фломастерами малювати не можна).

-         Діти, чи готові вже працювати? Завдання: намалюйте неіснуючу тварину та придумайте для неї неіснуючу назву.

3. Рефлексивний аналіз

Коли всі малюнки дітей будуть готові, потрібно запропонувати сісти на килимок в коло та розповісти про свою тваринку:

-                     Як її звати?

-                     Чому в неї таке ім'я?

-                     Що їй подобається?

-                     Кого вона боїться?

-                     Де вона живе?

-                     Що любить робити?

-                     Чи є в неї друзі та хто вони?

-                     Про що мріє?

(Спостерігати за емоційним станом дітей, коли вони розповідають про свою неіснуючу тварину).

Далі першокласники обмінюються своїми враженнями.

6

Заняття

Т

ема

:

М

оя

ш

к

ола

Хід заняття

1. Налаштування («розігрів») - Доброго дня!

-                  Діти, скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, де знаходитесь?

-                  Куди кожного дня (крім вихідних) ходите?

-                  Чи подобається вам школа?

-                  Що найкраще запам'яталось з першого дня навчання?

-                  Який урок вам більше всього подобається?

-                  Чи з'явились у вас нові знайомі в школі? Як їх звати? До якого класу вже ходять?

Руханка. Вчитель пропонує дітям стати в пари (діти обирають собі самостійно пару, навчаються знаходити спільну мову з однокласниками). Першокласникам потрібно розповісти своєму партнеру в парі про свою родину (хто буде розповідати першим, учні домовляються самостійно). Завдання: знайти щось спільне чи схоже.

Головна умова: на все це лише 5 хв. Після цього діти за бажанням та за згодою свого партнера розповідають всім, що є спільного в їх родинах.

2.   Індивідуальна робота

-                  Діти, займіть зручне для себе місце для малювання. Приготуйте аркуш паперу, кольорові олівці, фарби, фломастери (що кому буде потрібне при роботі).

-                  Сьогодні ви малюєте свою школу. Ніяких заборон при малюванні немає.

Після того, як малюнки готові, то діти роблять виставку своїх робіт.

3.   Вербалізація. Завершальний етап

Психолог пропонує дітям за власним бажанням розповісти про свій малюнок, розповісти про школу. Якщо дитина по якійсь причині не хоче показувати свій малюнок однокласникам, то не потрібно цього вимагати.

Після розповідей потрібно зібрати малюнки для детальної інтерпретації (з метою дослідження рівня адаптації першокласників до школи).

7

Заняття

Т

ема

:

М

ал

ю

ємо

ма

с

ки

Хід заняття

1.                 Налаштування

-Доброго дня, першокласники! Сьогодні будемо подорожувати у світ емоцій. Займіть місця для індивідуальної роботи.

Вам потрібно зобразити з допомогою кольору і лінії емоції (злість, страх, любов). Головна умова: зображення мають бути абстрактними, не містити конкретних знаків чи образів.

2.                 Актуалізація емоцій страху

Учні займають місця на стільцях, які стоять по колу.

-      Діти, усі знають, яке це відчуття страху. Вам потрібно закрити очі та згадати ситуацію, коли вам було дуже страшно. Як це відчуття можна назвати, придумайте йому назву.

-      Відкрийте очі. У кожного з вас виникли свої емоції, розкажіть про них.

Першою повинна говорити той школяр, на обличчі якого буде помітно найсильніше емоцію страху.

Не можна примушувати говорити, якщо першокласник відмовляється!

3.   Індивідуальна робота. «Матеріалізація страху»

Діти знову сідають на свої місця для індивідуальної роботи.

-      Намалюйте страх, який у вас виник на папері. Якщо ви не бажаєте своє зображення показувати класу, то не потрібно це робити.

Зробите з малюнком все, що захочеться. Можна порвати, зім’яти або знищити іншим способом.

Далі психолог пропонує дітям намалювати на аркуші страх, але страх - це маска, тобто намалювати маску.

Використовувати можна крейду. На коричневому або чорному фоні (використовувати кольоровий папір) намалювати крейдою контури маски. Відірвати пальцями весь зайвий папір, щоб утворилась маска. (Ножиці не використовувати).

Розмір маски - це зображена емоція. Присутність очей, рота, зубів, вух, ріг та ін. також говорить про страх.

4.   Ритуальна драматизація. «Спонтанний театр»

Потрібно створити ситуацію випадкового переживання страху.

Першокласники об’єднуються для спільної роботи у групки по 3-5 учнів.

Роздивіться маски. Розкажіть про свої враження.

Подумайте над назвою і змістом історії. В якій масці ви б хотіли зіграти головного героя театру. Покладіть маски на ватмані і домалюйте «картину».

-      Діти, тепер вам необхідно озвучити зроблену «картину».

-      Ролі потрібно розподілити та потренуватися зіграти в театр по придуманому сюжету. Слова говорять від імені маски.

Групи по черзі виходять на сцену. Інші діти – це глядачі. Таким чином, виходить коротенький спектакль.

5.   Заключний етап. Рефлексивний аналіз

-      Діти, що ви відчували, коли працювали самі, а коли в групі?

-      Чия ідея з вашої групи по змісту сюжету для виступу?

-      Як допомогти собі, якщо випадково стало страшно?

-      Який колір у ваших відчуттів, коли страшко?

-      Який колір ваших відчуттів зараз?

8

Заняття

Т

ема

: І

с

тор

ії

в

м

ал

ю

н

к

ах

Хід заняття:

                                   1.      Налаштування

-      Вітаю! Діти, як ваший настрій? З яким кольором ви його можете проасоціювати? Чому?

-      Сьогоднішнє заняття буде різнокольорове. Як ви думаєте, чому? Правильно, тому що ви будете малювати.

Психолог розповідає учням, що малювання називається “Вільне” (для роботи потрібен аркуш паперу А3).

-      Діти, на своєму аркуші паперу намалюйте лінії кольоровими фломастерами чи олівцями. Тільки є правило: малювати потрібно автоматично, не задумуючись.

Розкажіть про малюнок від власного імені. Розпочати опис необхідно словами:

-      «Я – картинка, на всій моїй поверхні розміщені лінії…»

Звертаємо увагу на те, що можна проговорити діалог з окремими частинами картинки.

2. Індивідуальна робота

Психолог говорить наступні слова:

-      Діти, уявіть:

-      На планеті живе дитина, учень першого класу, дуже схожий на тебе. Він має таке ж ім'я, сім'ю, дім, школу, друзів, як і в тебе. Усе дуже схоже. Трапилось так, що він збрехав. Закрий очі і подумай, яка б це могла бути історія? Візьми аркуші паперу, олівці чи фломастери і намалюй «Історію однієї брехні в малюнках». Намагайся створити серію малюнків, з яких би було видно, як вчинив хлопчик (дівчинка), чому це сталося, якою була реакція дорослих, що думав і відчував «автор» подій. На останньому малюнку зобразити, як буде поводити себе цей учень, коли ситуація повториться знову.

3.   Етап вербалізації і рефлексивного аналізу

Пріоритет інтерпретації малюнків повинен належати їх авторам. Обговорення історій ведеться по колу. Використовується прийом опосередкованої розповіді, що починається зі слів «Один хлопчик (одна дівчинка)…» або «Я придумав і намалював історію про одну людину, яка…»

4.   Заключний етап

Учасники обмінюються враженнями, розказують про позитивний досвід вирішення конфліктних ситуацій подібних їм «Історій».

Етюди не читати. Зміст переказувати дітям з емоціями.

1.   Квітка (етюд на вираз радості)

Теплий промінь сонця впав на землю і зігрів у землі насіннячка. З насіннячка проклюнувся паросток. З паростка виросла прекрасна квітка.

Ніжиться квітка на сонці, повертає теплу і світла голівку слідом за сонцем.

2.   Після дощу (етюд на вираз радості)

Діти обережно ступають, ходять навколо уявних калюж, намагаючись не замочити ніг. Потім розбестилися , стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять на всі боки. Їм дуже весело.

3.   Собачка принюхується (етюд на вираз інтересу)

Мисливський собака, побачивши дичину, моментально застиг в напруженій позі. Він уважно вдивляється у видобуток, готуючись кинутися вперед.

4.   Царівна-жаба (етюд на вираз гордості)

Ведучий читає уривок, де Олена Прекрасна величаво і гордо, немов пава танцює. Діти під музику намагаються показати танок царівни.

5.   Ой, ой, живіт болить! (етюд на вираз страждання)

У хлопчика раптово заболів живіт, він страждає (поникла голова, зведені брови, опущені куточки рота, руки на животі).

6.   Гнівна гієна (етюд на вираз гніву)

Гієна стоїть біля самотньої пальми.У листках пальми ховається мавпа.

Гієна чекає, коли мавпа, знесиливши від голоду і спраги, зістрибне на землю. Тоді вона її з'їсть. Гієна приходить у лють, якщо хто-небудь наближається до пальми, бажаючи допомогти мавпочці.

7.   Провинився

Хлопчик розбив вазу. Мама його лає. Він розуміє, що провинився, тому стоїть, опустивши голову.

8.   Лисеня (етюд на вираз страху)

Лисеня побачило на березі ріки свою маму, але не зважується ввійти у воду.

Вода така холодна, та й глибоко тут.

➢        Дитина розповідає про свою роботу

так, як хочеться.

➢        Необхідно попросити дитину прокоментувати ті чи інші частини малюнка, пояснити їхнє значення, описати деякі форми, предмети та

персонажі.

➢        Можна попросити описати роботу від першої особи, навіть від зображення, побудувати діалоги між окремими частинами роботи.

➢        Потрібно спонукати дитину фокусувати увагу на кольорах (кольори можуть використовуватись у різний час по-різному: відображати властивості об'єкта або ставлення до об'єкта).

➢        Необхідно намагатися фіксувати особливості інтонації, положення тіла, виразу обличчя, ритму дихання дитини.

➢        Завдання – допомогти дитині усвідомити зв'язок між своїми висловлюваннями про творчу роботу та життєвою ситуацією.

➢        Обережно запитати про те, що і як із реального життя може відображати створений ним образотворчий продукт (обережно – тому що важливо, наскільки дитина готова інтегрувати інтерпретацію).

➢        Потрібно звернути особливу увагу на відсутні частини зображення та проміжні місця у малюнку.

➢        Іноді варто сприймати зображення буквально, іноді шукати щось протилежне зображеному.

➢        Можна попросити дитину розповісти про те, що вона відчуває у процесі створення роботи, до її початку, після її завершення.

➢        Важливо надати дитині можливість працювати в зручному для неї темпі та з усвідомленням того, що вона буде зображувати щось, що може відобразити ті стани, досліджувати які вона готова.

➢        Треба виділяти в роботах дітей найбільш стійкі теми таобрази.

Формат аркуша паперу

●             Великий – свідчить про високий

рівень домагань особистості, високу самооцінку;

●             Маленький – низька самооцінка;

●             Відривання     аркушу       потрібного

розміру:

➢            відривання «під лінійку» - це ознака

консерватизму;

➢            відривання неакуратно – слабкість «над-Я».

Композиція малюнка

●          Формат альбомний - екстенсивний тип особистості, бажання все встигнути, побачити якомога більше;

●          Формат книжковий – інтенсивний тип особистості, вміння

зосередитися, цілеспрямованість;

●          Наявність рамки малюнка - прагнення сховатися, захиститися, страх, невпевненість щодо зовнішньої небезпеки;

●          Рамка із незайнятого простору також показує страхи, невпевненість, а якщо рамка лише з однієї сторони малюнка, то саме звідти клієнт чекає на небезпеку;

●          Зміщення композиції малюнка вгору свідчить про високу самооцінку, вниз – про низьку;

●          Ліва сторона малюнка відображає емоційну складову особистості, права – інтелектуальну, когнітивну, раціональну.

Матеріали для художньої творчості:

●          Кулькова ручка - відмова від кольору, тобто страх емоцій;

●          Простий олівець дає можливість багато разів перемальовувати задумане, тому що не важко стерти зображення. Це

може бути свідченням прагнути до ідеального; якщо лінії чіткі, то ймовірно, що клієнт належить до шизоїдного типу (як і у випадку з кульковою ручкою), а якщо лінії розмазані, розмиті, то, можливо, клієнт депресивний;

●          Кольорові олівці - потреба в опорі, у орієнтації, тому що мають чіткі лінії; менше це стосується пастелі та крейди;

●          Фарби (гуаш, масло, акварель) «провокують» спонтанність в образотворчій діяльності, допомагають більш яскраво та відкрито проявити різноманітні емоції, дослідити власні переживання; акварель – свідчення найбільшої внутрішньої свободи особистості;

●          Фломастери. Якщо людина завжди тягнеться до фломастерів, це може свідчити про істеричні риси особистості.

Психолог має звернути увагу на такі ознаки:

●          Непромальована лінія - внутрішня роздвоєність;

●          У центрі малюнка завжди розташовуються найбільш емоційно значимі для клієнта речі;

●          Порушення чи відсутність перспективи може свідчити навіть про ознаки психозу;

●          Відсутність необхідних частин (наприклад, частин людського тіла) чи їхня гіпертрофованість – свідчить про потреби особистості, що з цим пов'язані (на цьому засновано багато проективних тестів);

●          Ознаки вітальності у неживих предметів, чи навпаки – механічні частини у дітей свідчать про роздвоєння психіки на емоційний та когнітивний компоненти.

Символіка ліній та форм:

•                 Вертикальна лінія (хребет, розвиток,

дух, творчість);

•                 Горизонтальна лінія (руки, земля,

надійність);

•                 Чаша (емоції, почуття, пластичність).

Жіночі праформи:

•                 Коло (цілісність, вічність, несвідоме);

•                 Спіраль (розвиток);

•                 Дуга (захист, егоїзм, дах);

•                 Чаша (прийняття, альтруїзм);

•                 Хвиля (гнучкість, швидкоплинність, рухливість).

Чоловічі праформи:

•                 Крапка (початок, кінець, концентрація);

•                 Лінія (дія, напрямок, правильність, сила, насильство);

•                 Квадрат (максимальна врівноваженість, консерватизм); •     Меандр (поєднання гнучкості та цілеспрямованості); •  Кут (потенційність, свобода).

Кожен      малюнок     –        це      лист  від     несвідомого до      свідомості, до фасилітатора. Лінії та форми – це сфера мислення, буквально напрямок думок людини.

Червоний колір. Асоціюється з силою, любов’ю, енергією, пристрастю, тривогою, насильством, кров'ю, нервовим напруженням та неспокоєм, гнівом. Червоний колір, насамперед, символізує безсвідоме, фізичне, фізіологічне.

Помаранчевий колір. Відсутній аспект агресії. Притаманна м'яка сила – він викликає радість і тепло, приємно збуджує, вважається кольором здоров'я та творчості, внутрішньої рівноваги й гармонії, толерантності, мудрості. Також може свідчити про жагу до пригод та радісно-солодких вражень.

Жовтий колір. У найсприятливішому аспекті – радість. Також означає усвідомлення, свідомість, нестриманість, променистість, свободу, рефлективність, надію і сподівання на щастя. Виражає прагнення до нового майбутнього. Підвищує самооцінку.

Зелений колір. Заспокоює, допомагає розсіювати негативні емоції, приймати рішення та засинати. Нормалізує тиск, пульс, покращує інтелектуальну працездатність, концентрацію уваги. Асоціюється з життєвою силою, юністю, процвітанням, спокоєм, надією, розвитком духу. Любов до всього світу – його позитивний аспект.

Синій колір. Асоціюється з вірністю, повним спокоєм, традиційністю, почуттям спільності, загадковістю, мрійливістю, фанатизмом, сумом, глибокою серйозністю.

Фіолетовий колір. Символ мрій і фантазій. Це колір внутрішньої концентрації. Асоціюється з містичними знаннями, духовним зростанням, жертовністю, прагненням повної свободи.

Білий колір. Колір повної свободи й довершеності, рівності й відсутності обмежень. Асоціюється з натхненням, вірою, миром, злагодою, справедливістю, істиною, порятунком, чистотою, цілісністю, спокоєм.

Чорний колір. Протилежний білому, вбирає в себе всі кольори. Пов'язується із загадковістю, таємничістю, страхом, працелюбністю, негативізмом.

Негативні переживання дитини (6-8 років), пов'язані з сім'єю, незадоволення сімейною ситуацією відбиваються вже в самому відношенні до завдання: спостерігаються захисні реакції, що набувають форми трансформації завдання (малювання тільки не пов'язаних з сім'єю людей або взагалі відмова від зображення людей), відкладання виконання релевантного завдання в часі (початок малювання з різних об'єктів). Таким дітям властиве спотворення складу сім'ї, зменшення складу сім'ї, включення до складу сім'ї людей, які з нею безпосередньо не пов'язані.

Відношення дітей до сім'ї і окремих її членів виражається в характері розташування членів сім'ї в малюнку, в їх згуртованості, в тому, чи малює дитина себе разом з іншими членами сім'ї або окремо. Виявлено, що з почуттям незадоволення, знедоленості пов'язана поява в малюнку зображення хмар (дощу.) і сонця, розташування членів сім'ї на лінії основи. Ці характеристики, напевно, мають символічне значення і відбивають відповідно почуття пригніченості, потребу в любові, потреба в безпеці.

Інструкція і особливості проведення процедури обстеження

Для дослідження потрібні: аркуш білого паперу (21х29 см), шість кольорових олівців (чорний, червоний, синій, зелений, жовтий, коричневий), гумка. Дитині дається інструкція: «Намалюй, будь ласка, свою сім'ю».

Ні в якому разі не можна пояснювати, що означає слово "сім'я", оскільки цим спотворюється сама суть дослідження. Якщо дитина запитує, що йому малювати, психолог повинен просто повторити інструкцію. Час виконання завдання не обмежується (в більшості випадків воно триває не більше 35 хвилин).

При виконанні завдання слід відмічати в протоколі:

а) послідовність малювання деталей;

б) паузи більше 15 секунд;

в) стирання деталей;

г) спонтанні коментарі дитини;

д) емоційні реакції і їх зв'язок із зображеним змістом.

Після того, як дитина виконає завдання, потрібно прагнути отримати максимум інформації вербальним шляхом. Зазвичай ставлять наступні питання:

1.       Скажи, хто тут намальований?

2.       Де вони знаходяться?

3.       Що вони роблять? Хто це придумав?

4.       Їм весело або нудно? Чому?

5.       Хто з намальованих людей найщасливіший? Чому?

6.       Хто з них найнещасливіший? Чому?

Останні два питання провокують дитину на відкрите обговорення почуттів, що схильна робити не кожна дитина. Тому, якщо дитина не відповідає на них або відповідає формально, не слід наполягати на експліцитний відповіді. При опитуванні психолог повинен намагатися з'ясувати сенс намальованого дитиною:

●             почуття до окремих членів сім'ї;

●             чому дитина не намалювала кого-небудь з членів сім'ї (якщо

так сталося);

●             що   означають  для    дитини певні деталі малюнка (птахи,

звірятка і т. д.)

При цьому по можливості слід уникати прямих питань, наполягати на відповіді, оскільки це може індукувати тривогу, захисні реакції. Часто продуктивними виявляються проектні питання (наприклад: "Якщо замість пташки була б намальована людина, то хто б це був"?, "Хто б виграв в змаганнях між братом і тобою"?, "Кого мама покличе йти з собою"? і т. п.).

Після опитування дитині пропонують обговорити 6 ситуацій: три з них повинні виявити негативні почуття до членів сім'ї, три - позитивні:

1.     Уяви собі, що у тебе є два квитки в цирк. Кого б ти покликав з собою?

2.     Уяви, що уся твоя сім'я йде у гості, але один з вас захворів і повинен залишитися вдома. Хто він?

3.     Ти будуєш з конструктора будинок (вирізати паперову сукню для ляльки), і у тебе погано виходить. Кого ти покличеш на допомогу?

4.     Ти маєш квитків (на один менше, ніж членів сім'ї) на цікавий фільм. Хто залишиться удома?

5.     Уяви собі, що ти потрапив на незаселений острів. З ким би ти хотів там жити?

6.     Ти отримав в подарунок цікаве лото. Уся сім'я сіла грати, але вас однією людиною більше, ніж потрібно. Хто не гратиме?

Для інтерпретації також потрібно знати:

а) вік досліджуваної дитини;

б) склад його сім'ї, вік братів і сестер.

Бажано мати відомості про поведінку дитини в сім'ї, дитячому саду або школі.

Інтерпретація

Пропоновані нижче інтерпретації результатів, отриманих при використанні методики "Малюнок сім'ї" грунтуються на роботах А. І. Захарова (1982), В. Хьюлса (Hulse W., 1951), Дж. Ди Лио (Di Leo J" 1973), Л. Кормана (Corman L., 1964), P. Бернса, С. Кауфмана (Bums R., Kaufinan S., 1972), До. Маховера (Machover До., 1949), а також на досвіді практичної роботи з методикою Г. Т. Хоментаускаса (Chomentauskas G., 1983), Бодалева А.А., Столина В. В.

Інтерпретація ділиться на три частини:

●             аналіз структури малюнка;

●             аналіз особливостей графічних презентацій членів

сім'ї;

●             аналіз процесу малювання.

                                         1.  Аналіз структури малюнка

Очікується, що дитина, що переживає емоційне благополуччя в сім'ї, малюватиме повну сім'ю. За нашими даними, близько 85 % дітей 6-8 років, нормального інтелекту, що проживають спільно зі своєю сім'єю, на малюнку зображують її повністю. Спотворення реального складу сім'ї заслуговує на найбільшу увагу, оскільки за цим майже завжди стоїть емоційний конфлікт, невдоволення сімейною ситуацією. Крайні варіанти є малюнками, в яких:

1)    взагалі не зображені люди;

2)    зображені тільки не пов'язані з сім'єю люди.

Таке захисне уникнення завдання зустрічається у дітей досить рідко. За такими реакціями найчастіше криються:

1)    травматичні переживання, пов'язані з сім'єю;

2)    почуття знедоленості, покинутості (тому такі малюнки відносно часті у дітей, що нещодавно прийшли в інтернат з сімей);

3)    аутизм;

4)    почуття небезпеки, великий рівень тривожності; 5) поганий контакт психолога з досліджуваною дитиною.

У практичній роботі, як правило, доводиться стикатися з менш вираженими відступами від реального складу сім'ї. Діти зменшують склад сім'ї, "забуваючи" намалювати тих членів сім'ї, які їм менш емоційно привабливі, з якими склалися конфліктні стосунки. Не малюючи їх, дитина як би розряджає неприйнятну емоційну атмосферу в сім'ї, уникає негативних емоцій, пов'язаних з певними людьми.

Найчастіше в малюнку відсутні брати або сестри, що пов'язано із спостережуваними в сім'ях ситуаціями конкуренції. Дитина у такий спосіб в символічній ситуації "монополізує" любов і увагу батьків. Відповіді на питання, чому не намальований той або інший член сім'ї, бувають, найчастіше, захисними: "Не намалював тому, що не залишилося місця"; "Він пішов гуляти" і т. д. Але іноді на вказане питання діти дають і більше емоційно насичені реакції: "Не хотів - він б'ється"; "Не хочу, щоб він з нами жив", і т. п.

В деяких випадках замість реальних членів сім'ї дитина малює маленьких звіряток, птахів. Психологові завжди слід уточнити, з ким дитина їх ідентифікує (найчастіше так малюють братів або сестри, чий вплив в сім'ї дитина прагне зменшити).

Великий інтерес представляють ті малюнки, в яких дитина не малює себе або замість сім'ї малює тільки себе. У обох випадках той, що малює не включає себе до складу сім'ї, що свідчить про відсутність почуття спільності.

Відсутність на малюнку його автора характерне для дітей, що відчувають відкидання.

Презентація в малюнку тільки самого себе може вказувати на різний психічний зміст залежно від контексту інших характеристик малюнка. Якщо вказаній презентації властива ще і позитивна концентрація на малюванні самого себе (велика кількість деталей тіла, кольорів, декорування одягу, велика величина фігури), то це разом з несформованим почуттям спільності вказує і на певну егоцентричність, істероїдні риси вдачі.

Якщо ж малюнок самого себе характеризує маленька величина, схемна, якщо в малюнку іншими деталями і колірною гамою створений негативний емоційний фон, то можна припускати присутність почуття знедоленості, покинутості.

Інформативним є і збільшення складу сім'ї. Як правило, це пов'язано з незадоволеними психологічними потребами в сім'ї. Прикладами можуть служити малюнки єдиних в сім'ї дітей - вони відносно частіше включають в малюнок сім'ї сторонніх людей. Вираженням потреби в рівноправних, кооперативних зв'язках є малюнок дитини, в якому додатково до членів сім'ї намальована дитина того ж віку (двоюрідний брат, дочка сусіда і т. п.). Презентація більше маленьких дітей вказує на незадоволені афіліативні потреби, бажання зайняти охороняючи, батьківську, керівну позицію по відношенню до інших дітей (таку ж інформацію можуть дати і намальовані додатково до членів сім'ї собачки, кішки і т. п.).

Намальовані додатково до батьків (чи замість них), не пов'язані з сім'єю дорослі вказують на сприйняття інтегративної сім'ї, на пошук людини, здатної задовольнити потребу дитини в близьких емоційних контактах. В деяких випадках - на символічне руйнування цілісності сім'ї, помста батькам внаслідок відчуття знедоленості, непотрібності.

Розташування членів сім'ї на малюнку вказує на деякі психологічні особливості взаємин в сім'ї. Сам аналіз розташування за своїм змістом співзвучний з оцінкою групи людей, з тією різницею, що малюнок - це символічна ситуація, створення і структура якого залежать тільки від однієї людини - автора малюнка. Ця обставина робить необхідним (як і при інших аспектах аналізу) розрізняти, що відбиває малюнок: суб'єктивно реальне (сприймане), бажане або те, чого дитина боїться, уникає.

Згуртованість сім'ї, малювання членів сім'ї із сполученими руками, об'єднаність їх в загальній діяльності є індикаторами психологічного благополуччя, сприйняття інтегративної сім'ї, включеності в сім'ю. Малюнки з протилежними характеристиками (роз'єднаністю членів сім'ї) можуть вказувати на низький рівень емоційних зв'язків. Обережності в інтерпретації вимагають ті випадки, коли близьке розташування фігур обумовлене задумом помістити членів сім'ї в обмежений простір (човен, маленький будиночок і т. п.). Тут близьке розташування може, навпаки, говорити про спробу дитини об'єднати, згуртувати сім'ю (для цієї мети дитина вдається до зовнішніх обставин, оскільки відчуває марність такої спроби).

Психологічно цікавіше ті малюнки, на яких частина сім'ї розташована в одній групі, а один або декілька членів сім'ї - віддалено. Якщо віддалено дитина малює себе, це вказує на почуття відчуженості. У разі відділення іншого члена сім'ї можна припускати негативне відношення дитини до нього, іноді - наявність загрози, витікаючої від нього. Часті випадки, коли така презентація пов'язана з реальним відчуженням члена сім'ї, з малою його значущістю для дитини.

Розташування членів сім'ї на малюнку іноді допомагає виділити психологічні мікроструктури сім'ї, коаліції. Так, наприклад, дівчинка 6 років намалювала себе поряд з матір'ю, а в окремій групі - батька з братом, ілюструючи таким чином існуючу в цій сім'ї конфронтацію на ґрунті ролевих неспівпадінь "мужності" і "жіночності".

Як вказувалося вище, дитина може виражати емоційні зв'язки в малюнку за допомогою фізичних відстаней. Те ж значення має і відділення членів сім'ї об'єктами, ділення малюнка на осередки, по яких розподілені члени сім'ї. Такі презентації вказують на слабкість позитивних міжперсональних зв'язків.

2. Аналіз особливостей графічних презентацій окремих членів сім'ї.

Цей вид аналізу може дати інформацію великого діапазону: про емоційне відношення дитини до окремого члена сім'ї, про те, як дитина його сприймає, про "Я-образ" дитини, його статевої ідентифікації і т. д.

При оцінці емоційного відношення дитини до членів сім'ї слід звертати увагу на наступні елементи графічних презентацій :

1)             кількість деталей тіла. Чи є присутні: голова, волосся, вуха, очі, зіниці, вії, брови, ніс, щоки, рот, шия, плечі, руки, долоні, пальці, ноги, ступні;

2)             декорування (деталі одягу і прикраси): шапка, комір, краватка, банти, кишені, ремінь, ґудзики, елементи зачіски, складність одягу, прикраси, візерунки на одязі і т. п.;

3)             кількість використаних кольорів.

Як правило, хороші емоційні стосунки з людиною супроводжуються позитивною концентрацією на його малюванні, що в результаті відбивається в більшій кількості деталей тіла, декоруванні, використанні різноманітних кольорів. І навпаки, негативне відношення до людини веде до більшої схемної, безкінечності його графічної презентації. Іноді пропуск в малюнку істотних частин тіла (голови, рук, ніг) може вказувати, разом з негативним відношенням до нього, на агресивні спонукання відносно цієї людини.

Про сприйняття інших членів сім'ї і "Я-образ" автора малюнка можна судити на основі порівняння розмірів фігур, особливостей презентації окремих частин тіла і усієї фігури в цілому.

Діти, як правило, найбільшими за величиною малюють батька або матір, що відповідає реальності. Проте іноді співвідношення розмірів намальованих фігур явно не відповідає реальному співвідношенню величин членів сім'ї семирічна дитина може бути намальована вище і ширше за своїх батьків. Це пояснюється тим, що для дитини (як, до речі, і для древнього єгиптянина) розмір фігури є засобом, за допомогою якого він виражає силу, перевагу, значущість, домінування. Так, наприклад, в малюнку дівчинки б років мама намальована на третину більше батька і удвічі більше інші члени сім'ї. Для цієї сім'ї була характерна велика домінантність матері, яка була істинно авторитарним керівником сім'ї. Деякі діти найбільшими або рівними за величиною з батьками малюють себе. У нашій практиці це було пов'язано з:

а) егоцентричності дитини;

б) змаганням за батьківську любов з іншим батьком, при якому дитина прирівнює себе батьку протилежної статі, виключаючи або зменшуючи при цьому "конкурента".

Значно меншими, ніж інших членів сім'ї, себе малюють, діти:

а) що відчувають свою незначність, непотрібність і т. п;

б) вимагаюча опіка, турботи з боку батьків.

Ілюстрацією цього положення може служити малюнок хлопчика 6,5 років. На малюнку він зображував себе ненатурально маленьким. Аналогічна трансформація характерна і для його поведінки. Активний в групі дитячого саду, хлопчик займав удома позицію "малюка", використовуючи свою плаксивість, безпорадність як засіб привернення уваги батьків. Взагалі, при інтерпретації розмірів фігур психолог повинен звертати увагу тільки на значні спотворення, а при оцінці величин з реального співвідношення (наприклад, семирічна дитина в середньому на 1/3 нижче за свого батька).

Інформативним може бути і абсолютний розмір фігур. Великі, займають весь лист фігури малюють імпульсивні, впевнені в собі, схильні до домінування діти. Дуже маленькі фігури пов'язані з тривожністю, почуттям небезпеки.

Слід звертати увагу і на малювання окремих частин тіла членів сім'ї. Річ у тому, що окремі частини тіла пов'язані з певними сферами активності, є засобами, спілкування, контролю, пересування і т. д. Особливості їх презентації можуть вказувати на визначений, пов'язаний з ними чуттєвий зміст. Коротко проаналізуємо самі інформативні в цьому плані частини тіла.

Руки є основними засобами дії на світ, фізичного контролю поведінки інших людей. Якщо дитина малює себе з піднятими вгору руками, з довгими пальцями, то це часто пов'язано з його агресивними бажаннями. Іноді такі малюнки малюють і зовні спокійні, поступливі діти. Можна припускати, що дитина відчуває ворожість по відношенню до оточення, але його агресивні спонукання пригнічені. Таке малювання себе також може вказувати на прагнення дитини компенсувати свою слабкість, на бажання бути сильним, володарювати над іншими.

Ця інтерпретація достовірніше тоді, коли дитина на додаток до "агресивних" рук ще малює і широкі плечі або інші символи мужності і сили. Іноді дитина малює усіх членів сім'ї з руками, але "забуває" намалювати їх собі. Якщо при цьому дитина малює себе ще і непропорційно маленьким, то це може бути пов'язано з почуттям безсилля, власній незначності в сім'ї, з відчуттям, що оточення пригнічує його активність, надмірно його контролюють. Цікаві малюнки, в яких один з членів сім'ї намальований з довгими руками і дуже великими пальцями. Найчастіше це вказує на сприйняття дитиною, агресивності цього члена сім'ї. Те ж значення може мати і презентація члена сім'ї взагалі без рук - таким чином дитина символічними засобами обмежує його активність.

Голова - центр локалізації інтелектуальної і апперцептивної діяльності; обличчя - найважливіша частина тіла в процесі спілкування. Вже діти 3 років обов'язково малюють голову, деякі частини тіла. Якщо діти старше за п'ять років (нормального інтелекту) в малюнку пропускають частини лиця (очі, рот), це може вказувати на серйозні порушення у сфері спілкування, відгороджена, аутизм. Якщо при малюванні інших членів сім'ї автор малюнка пропускає голову, риси обличчя або штрихує усю особу, то це часто пов'язано з конфліктними стосунками з цим членом сім'ї, ворожим відношенням до нього.

Вираження обличь намальованих людей також може бути індикатором почуттів дитини до них. Проте потрібно мати на увазі, що діти схильні малювати усміхнених людей, це своєрідний штамп в їх малюнках, але це зовсім не означає, що діти так сприймають оточення. Для інтерпретації малюнка сім'ї вираження осіб значущі тільки в тих випадках, коли вони відрізняються один від одного. У цьому випадку можна вважати, що дитина свідомо або несвідомо використовує вираз обличчя як засіб характеризує людину.

Презентація зубів і виділення рота найчастіше зустрічаються у дітей, схильних до агресії. Якщо дитина так малює не себе, а іншого члена сім'ї, то це пов'язано з почуттям страху, сприймання дитиною ворожості цієї людини.

3. Аналіз процесу малювання

При аналізі процесу малювання слід звертати увагу:

●     послідовність малювання членів сім'ї;

●     послідовність малювання деталей;

●     стирання;

●     повернення до вже намальованих об'єктів, деталей, фігур;

●     паузи;

●     спонтанні коментарі.

Відомо, що за динамічними характеристиками малювання криються зміни думки, актуалізація почуттів, напруга, конфлікти. Аналіз процесу малювання вимагає творчого використання усього практичного досвіду психолога, його інтуїції. Незважаючи на великий рівень невизначеності, якраз ця частина інтерпретації отриманих результатів часто дає найбільш змістовну, глибоку, значущу інформацію.

Примітні випадки, коли дитина останньою малює матір. Найчастіше це пов'язано з негативним відношенням до неї.

Послідовність малювання членів сім'ї може бути достовірніше інтерпретована в контексті аналізу особливостей графічної презентації фігур. Якщо намальована першою фігура є найбільшою, але намальована схемний, не декорована, то така презентація вказує на сприймання дитиною значущість цієї особи, силу, домінування в сім'ї, але не вказує на позитивні почуття дитини в його відношенні до цієї фігури. Проте якщо фігура, що з'явилася першою, намальована ретельно, декорована, то можна думати, що це найбільш улюблений дитиною член сім'ї, якого дитина виділяє і на якого хоче бути схожий.

Як правило, діти, отримавши завдання намалювати сім'ю, починають малювати членів сім'ї. Проте деякі діти спершу малюють різні об'єкти, лінію основи, сонце, меблі і т. д. і лише в останню чергу приступають до зображення людей. Є основа вважати, що така послідовність виконання об'єктів малюнка є своєрідною захисною реакцією, за допомогою якої дитина відсовує неприємне йому завдання в часі. Найчастіше це спостерігається у дітей з неблагополучною сімейною ситуацією, але це також може бути наслідком поганого контакту дитини з психологом.

По   своєму        характеру   тест   "Неіснуюча тварина" належить до проектних. Для статистичної перевірки або  стандартизації     результат   аналізу       може бути представлений в описових формах. По складу цей тест - орієнтовний і як єдиний метод дослідження зазвичай не використовується і вимагає об'єднання з іншими методами як батарейний інструмент дослідження.

Інструкція:

Придумайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її не існуючою назвою.

Показники й інтерпретація

Положення малюнка на аркуші

У нормі малюнок розташований по середній лінії вертикально поставленого аркуша. Аркуш паперу краще всього взяти білий або злегка кремовий. Користуватися олівцем середньої м'якості; ручкою і фломастером малювати не можна.

Положення малюнка ближче до верхнього краю листа (чим ближче, тим більше виражено) трактується як висока самооцінка, як незадоволення своїм положенням в соціумі, недостатністю визнання з боку оточення, як претензія на просування і визнання, тенденція до самоствердження.

Положення малюнка в нижній частині - зворотна тенденція: невпевненість в собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість у своєму положенні в соціумі, у визнанні, відсутність тенденції до самоствердження.

Центральна смислова частина фігури (голова або деталь, що заміщає

її)

Голова повернута вправо - стійка тенденція до діяльності, дієвості: майже усе, що обмірковується, планується - здійснюється або, принаймні, починає здійснюватися (якщо навіть і не доводиться до кінця). Випробовуваний активно переходить до реалізації своїх планів, схильностей.

Голова повернута вліво - тенденція до рефлексії, до роздумів. Це не людина дії: лише незначна частина задумів реалізується або хоч би починає реалізуватися. Нерідко також боязнь перед активною діє і нерішучість. (Варіант:

відсутність тенденції до дії або боязнь активності - слід вирішити додатково.)

Положення "анфас", тобто голова спрямована на того, що малює (на себе), трактується як егоцентризм.

На голові розташовані деталі, відповідні органам чуття, - вуха, рот, очі. Значення деталі "вуха" - пряме: зацікавленість в інформації, значущість думки оточення про себе. Додатково за іншими показниками і їх поєднанням визначається, чи робить випробовуваний що-небудь для завоювання позитивної оцінки або тільки продукує на оцінки тих, що оточують відповідні емоційні реакції (радість, гордість, образа, засмучення), не змінюючи своєї поведінки. Прочинений рот у поєднанні з мовою за відсутності промальовування губ трактується як велика мовна активність (балакучість), у поєднанні з розмальовуванням губ - як чуттєвість; іноді і те і інше разом.

Відкритий рот без промальовування мови і губ, особливо - закреслений, трактується як легкість виникнення побоювань і страхів, недовіри.

Рот з зубами - вербальна агресія, в більшості випадків - захисна (огризається, задирається, грубить у відповідь на звернення до нього негативної властивості, засудження, осуд). Для дітей і підлітків характерний малюнок закресленого рота округлої форми (боязлива, тривожність).

Особливе значення надають очам. Це символ властивого людині переживання страху: підкреслюється різким промальовуванням райдужки. Звернути увагу на наявність або відсутність вій. Вії - демонстративні манери поведінки; для чоловіків: жіночі риси вдачі з розмальовуванням зіниці і райдужки співпадають рідко.

Вії - також зацікавленість в захопленні оточення зовнішньою красою і манерою одягатися, надання цьому великого значення.

Збільшений (відповідно до фігури в цілому) розмір голови говорить про те, що випробовуваний цінує раціональний початок (можливо, і ерудицію) в собі і оточенні.

На голові також бувають розташовані додаткові деталі: наприклад, роги захист, агресія. Визначити по поєднанню з іншими ознаками - кігтями, щетиною, голками - характер цієї агресії: спонтанна або захисна відповідь. Пір'я - тенденція до самоприкраси і самовиправдання, до демонстративності. Грива, шерсть, подібність зачіски - чуттєвість, підкреслення своєї підлоги і, іноді, орієнтування на свою сексуальну роль.

Частини тіла (ноги, лапи, іноді - постамент), що несе, опорна. Розглядається ґрунтовність цієї частини по відношенню до розмірів усієї фігури і за формою:

а) ґрунтовність, обдуманість, раціональність ухвалення рішення, шляхи до

висновків, складання-судження,    опора на      істотні        положення і         значущу інформацію;

б) поверхневість суджень, легковажність у висновках і безпідставність суджень, іноді імпульсивність ухвалення рішення (особливо за відсутності або майже відсутності ніг).

Звернути увагу на характер з'єднання ніг з корпусом: з'єднання точне, ретельно або недбало, слабо сполучені або не сполучені зовсім - це характер контролю за своїми міркуваннями, висновками, рішеннями.

Однотипність і однонаправленість форми ніг, лап, будь-яких елементів опорної частини - суджень і установок в ухваленні рішень, їх стандартність, банальність. Різноманітність у формі і положенні цих деталей - своєрідність установок і суджень, самостійність і небанальність; іноді навіть творчий початок (відповідно до незвичності форми) або іншого мислення (ближче до патології).

Частини, що піднімаються над рівнем фігури. Можуть бути функціональними або прикрашаючими: крила, додаткові ноги, щупальця, деталі панцира, пір'я, бантики на зразок завитих-кучерів, квітково-функціональні деталі - енергія охоплення різних областей людської діяльності, впевненість в собі,

"саморозповсюдження" з неделікатним і нерозбірливим утиском оточення, або допитливість, бажання брати участь як можна в більшому числі справ оточення, завоювання собі місця під сонцем, захопленість своєю діяльністю, сміливість підприємств (відповідно до значення деталі-символу - крила або щупальця і так далі). Прикрашаючі деталі - демонстративність, схильність звертати на себе увагу оточення, манірність (наприклад, кінь або її неіснуюча подібність в султанові з павиного пір'я).

Хвости

Виражають відношення до власних дій, рішень, виводів, до своєї вербальної продукції - судячи по тому, чи повернені ці хвости управо (на листі) або вліво. Хвости повернені вправо - відношення до своїх дій і поведінки. Вліво відношення до своїх думок, рішень; до упущених можливостей, для власної нерішучості. Позитивне або негативне забарвлення цього відношення виражене напрямом хвостів вгору (упевнено, позитивно, бадьоро) або рухом, що падає, вниз (невдоволення собою, сумнів у власній правоті, шкода про зроблене, сказаному, розкаяння і тому подібне). Звернути увагу на хвости, що складаються з декількох, іноді повторюються, ланок, на особливо пишні хвости, особливо довгі і іноді розгалужені.

Контури фігури

Аналізуються по наявності або відсутності виступів (типу щитів, панцирів, голок), промальовування і затемнення лінії контура. Це захист від оточення, агресивний, - якщо вона виконана в гострих кутах; із страхом і тривогою - якщо має місце затемнення, "забруднення" контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю - якщо поставлені щити, "заслони", лінія подвоєна. Спрямованість такого захисту - відповідно до просторового розташування: верхній контур фігури - проти вищестоящих, проти осіб, що мають можливість накласти заборону, обмеження, здійснити примус, тобто проти старших за віком, батьків, учителів, начальників, керівників; нижній контур - захист проти кепкувань, невизнання, відсутності авторитету у нижчестоячих підлеглих, молодших, боязнь засудження; бічні контури - недиференційована боязкість і готовність до самозахисту будь-якого порядку і в різних ситуаціях; те ж саме - елементи "захисту", розташовані не по контуру, а усередині контура, на самому корпусі тварини. Справа - більше в процесі діяльності (реальною), ліворуч - більше захист своїх думок, переконань, смаків.

Загальна енергія

Оцінюється кількість зображених деталей - чи тільки необхідна кількість, щоб дати уявлення про придуману неіснуючу тварину (тіло, голова, кінцівки або тіло, хвіст, крила і тому подібне) : із заповненим контуром, без штрихування і додаткових ліній і частин, просто примітивний контур, - або має місце щедре зображення не лише необхідних, але ускладнюючих конструкцію додаткових деталей. Відповідно, ніж більше складових частин і елементів (окрім найнеобхідніших), тим вище енергія. У зворотному випадку - економія енергії, астенічність організму, хронічне соматичне захворювання. (Те ж саме підтверджується характером лінії - слабка павутиноподібна лінія, "возить олівцем по паперу", не натискаючи на нього.) Зворотній характер ліній - товста з натиском - не є полярним: це не енергія, а тривожність. Слід звернути увагу на різко продавлені лінії, видимі навіть на зворотному боці аркуша (високий тонус м'язів малюючої руки) - різка тривожність. Звернути увагу також на те, яка деталь, який символ, виконаний таким чином (тобто до чого прив'язана тривога).

Оцінка характеру лінії (дубляж лінії, недбалість, неакуратність з'єднань, "острівці" з ліній, що знаходять один на одного, зачорнює частин малюнка, "забруднення", відхилення від вертикальної осі, стереотипності ліній і так далі). Оцінка здійснюється так само, як і при аналізі піктограми. Те ж фрагментарність ліній і форм, незавершеність, обірвана малюнка.

Тематично тварини діляться на загрозливих, нейтральних (подібності лева, бегемота, вовка або птаха, равлика, мурашки, або білки, собаки, кішки). Це відношення до власної персони і до свого "Я", уявлення про своє положення у світі, якби ідентифікація себе за значимістю (із зайцем, комашкою, слоном, собакою і так далі). В даному випадку мальована тварина - представник того, що самого малює.

Уподібнення мальованої тварини людині, починаючи з постановки тварини в положення прямої ходи на дві лапи, замість чотирьох або більше, і закінчуючи одяганням тварини в людський одяг (штани, спідниці, банти, пояси, сукня), включаючи схожість пики на обличчя, ніг і лап на руки, - свідчить про інфантильність, емоційну незрілість, відповідно до міри вираженості "олюднення" тварини. Механізм схожий (і паралельний) алегоричному значенню тварин і їх характерів в казках, притчах і тому подібне

Міра агресивності виражена кількістю, розташуванням і характером кутів в малюнку, незалежно від їх зв'язку з тією або іншою деталлю зображення. Особливо вагомі в цьому відношенні прямі символи агресії - кігті, зуби, дзьоби.

Фігура круга (особливо - нічим не заповненого) символізує і виражає тенденцію до скритності, замкнутість, закритість свого внутрішнього світу, небажання давати відомості про себе оточенням, нарешті, небажання піддаватися тестуванню. Такі малюнки зазвичай дають дуже обмежену кількість даних для аналізу.

Звернути увагу на випадки того, що вмонтувало механічних частин в тіло "тварини" - постановка тварини на постамент, тракторних або танкових гусениць, треножник; прикріплення до голови пропелера, гвинта; вмонтувало в око електролампи, в тіло і кінцівки тварини - руків'я, клавіш і антен. Це спостерігається частіше у хворих шизофренією і глибоких шизоїдів.

Творчі можливості виражені зазвичай кількістю елементів, що поєднуються у фігурі: банальність, відсутність творчого начала приймають форму "готової", існуючої тварини (люди, коні, собаки, свині, риби), до якої лише приробляється "готова" існуюча деталь, щоб намальована тварина стала неіснуючою - кішка з крилами, риба з пір'ям, собака з ластами і тому подібне. Оригінальність виражається у формі побудови фігури з елементів, а не цілих заготівель.

Назва може виражати раціональне з'єднання смислових частин (летючий заєць, "бегемот", "мухожер" і тому подібне). Інший варіант - словотворення з книжно-науковим, іноді латинським суфіксом або закінченням ("ратолетиус" і тому подібне). Перше - раціональність, конкретна установка при орієнтуванні і адаптації; друге - демонстративність, спрямована головним чином на демонстрацію власного розуму, ерудиції, знань. Зустрічаються назви поверхнево-звукові без жодного осмислення "лялі", "лиошана", "гратекер" і тому подібне), що знаменують легковажне відношення до оточення, невміння враховувати сигнал небезпеки, наявність ефективних критеріїв в основі мислення, перевага естетичних елементів в судженнях над раціональними.

Спостерігаються іронічно-гумористичні назви ("риночурка", "пузиренд" і тому подібне) - при відповідно іронічно-поблажливому відношенні до оточення. Інфантильні назви мають елементи ("тру-тру", "лю-лю", "кускус" і тому подібне), що зазвичай повторюються. Схильність до фантазування (гущавині захисного порядку) виражена зазвичай подовженими назвами ("аберосінотиклірон" і тому подібне).

Дитині пропонується намалювати листяне дерево. Використання кольору не передбачене. Повноцінне зображення дерева має на увазі наявність трьох елементів: коренів, стовбура, крони. На стовбурі повинні розташовуватися гілки, на кроні - квіти і плоди.

Інтерпретація

Корені

Корені - частина дерева, безпосередньо пов'язана із землею, живленням, зростанням, відновленням, витоками, природою, але в той же час корені - це прихований елемент дерева і його опора, засіб заземлення, основа.

Якщо біля основи дерева відсутні і корені, і лінія землі - схильність стресам. Корені зображені окремими лініями, як трава - поверхневість мислення, лінощі, небажання поглиблюватися в деталі. Така дитина вважає за краще займатися активною фізичною діяльністю. Дитина, що дивиться на світ реалістично, усе що зважує в думці, роздумує - зображуватиме тільки видиму частину коренів, яка видно на поверхні землі.

Величезні, перебільшені корені, що часом перевершують розмірами самого дерева, - неврівноваженість, внутрішній дисбаланс, прихований конфлікт. Корені зображені чітко, добре промальовані, мають адекватні розміри або на них зроблений акцент (жирні лінії, посилений натиск і так далі) - дитина надає велике значення зовнішній опорі, підтримці з боку оточення. Можливо, він чинить опір дорослішанню, відмовляється брати на себе відповідальність, приймати рішення, бути самостійним. Дитина залежна, флегматична, не впевнена в собі, хоче довше залишатися маленьким. (Завдання батьків не потурати, а м'яко, без агресії і сильного тиску, виховувати самостійність, заохочувати будь-який прояв ініціативи).

Стовбур

Найпоширеніша форма - пряма, типово для дітей. Основа стовбура має розширення - зріліша форма. Якщо розширення перенесене вліво - недолік ініціативи і самостійності, м'якість, поступливість, боязкість. Основа стовбура, розширена управо, - обачність, звичка усе зважувати, знаходити компромісні рішення, наполегливість, бажання домагатися свого. Припухла, заокруглена основа - пасивність, повільність рухів і розуму, помірність, ґрунтовність, розміреність. Дитина не дуже діяльна, спокійна, не визнає поспішні і різкі дії.

Біля основи стовбура умовно зображена коренева система - реальний погляд на речі, прагнення до визначеності і конкретності, розвинене почуття відповідальності. Також - деяка невпевненість, сумніви, недостатня внутрішня опора.

Стовбур дерева зображений штриховими, переривчастими лініями непосидючість, рухливість, нетерплячість. Така дитина чутлива, ранима, схильна до різкої зміни небудов, може бути нервова, вередлива.

Стовбур зображений двома асиметричними лініями - нестійкий характер, дещо замкнутість, контакт з оточенням трохи ускладнений, прагне до самоти. Може бути впертим, ігнорувати оцінки і думки оточення, протистояти авторитету дорослих.

Кривизна стовбура передана хвилястими лініями - символ хорошої пристосованості, енергійності, позитивного відношення до життя.

Стовбур нестандартної форми - ознака почуття незадоволення. Дитина зазнає якісь труднощі, можливо перехідного віку, або переживає дискомфорт.

Стовбур вкритий штрихуванням - невпевненість, соромливість, скритність. Дитина важко приймає рішення, переживає по дрібницях. Дуже обережна, часто випробовує занепокоєння. Можливо, має тривожний, легко збуджуваний характер.

Якщо дитина наносить на стовбур деякий малюнок, намагаючись зображувати кору - раціональність, спостережливість, критичність розуму.

Стовбур покритий дрібною або великою цяткою, зафарбованими плямами, за допомогою яких дитина хотіла передати нерівність поверхні стовбура, тверезо дивиться на речі і завжди намагається бути адекватною, але іноді (і в даний момент) незадоволена собою, турбує внутрішня проблема.

На стовбурі є штрихування, але воно нанесене виключно на праву сторону - контактність, здатність добре ладнати з оточенням, розвинене почуття соціальності, легкість у встановленні і підтримці стосунків з людьми.

Стовбур заштрихований тільки з лівого боку - тонка, чутлива натура. Дитина емоційна, вразлива, сприйнятлива. Схильна до творчої діяльності.

Гілки

Двовимірні гілки (зображення двома паралельними лініями) практичність, ясне мислення, реалістичний погляд на речі і явища. Енергійність, здатність знаходити вирішення виникаючих проблем, самостійність.

Гілки, виходячи із стовбура, розширюються, так що на кінці вони виявляються ширше, ніж спочатку. Дитина - підбурництво спокою. Орієнтована на зовнішній світ, любить пригоди і забави, не упустить випадок виявити себе, схильна до ризику, має дух авантюризму і здорову агресію.

Одновимірні гілки у вигляді павутини або бризки фонтану, що нагадують. У малюнках маленьких дітей - нормальне явище, у дітей старше - ознака крайньої невпевненості. Дитину щось турбує. Через наявність проблеми відчуває нервозність, запальність, дратівливість.

Гілки відокремлені від стовбура - слабкий зв'язок з реальністю, поверхневість мислення, непостійність характеру.

Викривлені гілки - м'який, нестійкий характер, невпевненість, схильність піддаватися чужому впливу, підкорятися. Більше подобається байдикувати і розважатися, чим зосереджено працювати над чим-небудь.

Тонкі, слабкі гілки, нахилені вниз, - лагідний, покірний характер. Це меланхолійна, замкнута дитина, схильна до роздумів і самоти. Зовні покірлива, але всередині може переживати сильні емоції.

Гілки, безкомпромісно спрямовані вгору, - прямолінійна, запальна дитина, не здатна стримати свої емоції, контролювати імпульси, схильна до ризику. Вважає за краще швидше діяти, ніж думати.

Серед гілок окремі, зростаючі в протилежному напрямі - тривожна ознака. Це вираження внутрішнього конфлікту (якщо дитина старша за дошкільний вік).

Спиляні гілки - крайній негативізм, пригноблений стан, відсутність віри в майбутнє, відчуття непотрібності і даремності.

Крона

Крона овальної форми - скритність, відгородженість від зовнішнього світу. Схильність не вирішувати проблеми, а йти від них, замикатися в собі. Любить фантазувати, в реальному житті, не звик до рішучих дій, для цього дитина занадто повільна.

Крона складається з декількох частин, нагадуючи зграю хмарок, обережність, вдумливість, здатність аналізувати і знаходити рішення виникаючих проблем, схильність до самоконтролю, акуратність в усьому - і в манері поведінки, і у відношенні до оточення.

Форма крони нагадує форму квітки - незрілість і поверхневість мислення або досить хороша адаптація, легкість сприйняття, здоровий оптимізм, життєрадісність. Перевага інтерпретації віддається з урахуванням значення інших елементів малюнка.

Овальна, спіралевидна форма крони - зосередженість на власному "Я", урівноваженість, самодостатність. Дитину важко вивести з себе, він має спокійний, мирний характер, прагне не контактувати без необхідності з оточенням, уникає метушні, замкнутість. Зображення концентричних кругів всередині крони - перенесена у минулому психічна травма.

Крона типу "шкура баранчика" - енергійність, працьовитість, ентузіазм. Дитина із задоволенням береться за справу, і доводить її до кінця, ніколи не скаржиться, відноситься до життя легко, сприймає її життєрадісно, але поверхнево, глибина явищ залишається для неї прихованою, недоступною. Нездатність "читати між рядків", часто розсіяність. Натура, що захоплюється, має хороше фізичне здоров'я.

Крона позначена безладними карлючками - безладність, імпульсивність. Така дитина схильна до різких змін настрою, легко збуджується, виплескує свої емоції, не любить щось приховувати і тримати в собі. Легко забуває образи, незлопам'ятність. Діє спонтанно, керується інтуїцією, має здібності до творчої діяльності, артистичність.

Крона будь-якої форми заштрихована або позначена виключно нанесенням штрихування - нервовість, запальність, дещо ослаблений самоконтроль, підозрілість, замішання, зазнає труднощі в ухваленні рішень, схильність швидше довіряти авторитетній думці, чим самому шукати відповіді на питання.

Крона у формі обвислої хмари - слабкість "Я", залежність, слабовілля, безініціативність. Дитина пасивна, не звикла самостійно приймати рішення, схильна до чужого впливу.

Будь-які нетипові форми крони - або сила уяви, творчі здібності дитини, або низька соціальна пристосованість, сплутане мислення.

Крона будь-якої форми, зрушена вправо, - спрямованість дитини в майбутнє, активність, прагнення діяти, домагатися свого.

Крона зрушена вліво - дитину більше притягує свій внутрішній світ, більше до душі занурення в мрію, чим рішучі дії.

Надмірно підкреслена крона, яскраво виражене акцентування на ній емоційна загальмованість, слабо розвинені здібності до міркування.

Дуже слабке, немічне деревце (навіть з опорою) - потреба в підтримці, відсутність любові і турботи, бажання мати сильного покровителя і відчувати більше теплоти в сімейних стосунках і в стосунках з іншими людьми.

Дитина не обмежується зображенням дерева, і створює навкруги цілий світ, малює навколишній пейзаж - наявність почуття невпевненості, незахищеності, уразливості, яке дитина маскує. Дитина прагне не розкривати себе, побоюється негативного до себе відношення з боку оточення. Щось схоже відбиває дерево, намальоване на пагорбі. До вже описаного можна додати наявність почуття самотності, непотрібності і занедбаності.

Додаткові елементи (птахи, гнізда, шпаківні) - деяка інфантильність або оптимізм, веселий, безжурний характер.

Листя, квіти, плоди на дереві - хороше почуття реальності, адекватність, добрий смак, марнославство, прагнення отримати визнання і схвалення оточення.

Це - одна з найвідоміших проективних методик, де дослідження особи було запропоновано Дж. Буком в 1948 р. Тест призначений як для дорослих, так і для дітей, можливе групове обстеження.

Суть методики полягає в наступному. Обстежуваному пропонується намалювати будинок, дерево і людину. Потім проводиться опитування по розробленому плану.

Особливим способом інтерпретації може бути порядок, в якому виконується малюнок будинку, дерева і людини. Якщо першим намальовано дерево, значить, основне для людини - життєва енергія. Якщо першим малюється будинок, то на першому місці - безпека, успіх або, навпаки, зневага цими поняттями.

Інтерпретація ознак в тесті «Будинок. Дерево. Людина»

Будинок

Будинок старий, розвалений, - іноді суб'єкт таким чином може виразити відношення до самого себе.

Будинок вдалині - почуття знедоленості. Будинок зблизька - відкритість, доступність і почуття теплоти і гостинності.

План будинку (проекція згори) замість самого будинку - серйозний конфлікт.

Різні будівлі - агресія спрямована проти фактичного хазяїна будинку або бунт проти того, що суб'єкт вважає штучними і культурними стандартами.

Віконниці закриті - суб'єкт в змозі пристосуватися в інтерперсональних стосунках.

Сходинки, що ведуть в глуху стіну (без дверей), - віддзеркалення конфліктної ситуації, що завдає шкоди правильній оцінці реальності. Неприступність суб'єкта (хоча він сам може бажати вільного сердечного спілкування).

Стіни

Задня стіна, розташована незвично, - свідомі спроби самоконтролю, пристосування до конвенцій, але, в той же час, є сильні ворожі тенденції.

Контур задньої стіни значно яскравіше (товще) в порівнянні з іншими деталями - суб'єкт прагне зберегти (не втратити) контакту з реальністю.

Стіна, відсутність її основи - слабкий контакт з реальністю (якщо малюнок поміщений внизу).

Стіна з акцентованим контуром основи - суб'єкт намагається витіснити конфліктні тенденції, зазнає труднощі, тривогу.

Стіна з акцентованим горизонтальним виміром - погане орієнтування в часі (домінування минулого і майбутнього). Можливо, суб'єкт чутливий до тиску середовища.

Стіна: бічний контур занадто тонкий і неадекватний - передчуття (загроза) катастрофи.

Стіна: контури лінії занадто акцентовані - свідоме прагнення зберегти контроль.

Стіна: перспектива - зображена всього одна сторона. Якщо це бічна стіна, є серйозні тенденції до відчуження і опозиції.

Прозорі     стіни -        неусвідомлений   потяг,         потреба      впливати        (володіти, організовувати) на ситуацію, наскільки це можливо.

Стіна з акцентованим вертикальним виміром - суб'єкт шукає насолоди передусім у фантазіях і має меншу кількість контактів з реальністю, ніж бажано.

Двері

Їх відсутність - суб'єкт зазнає труднощі при прагненні розкритися перед іншими (особливо в домашньому колі).

Двері (одна або декілька), задні або бічні, - відступ, відчуженість, уникнення.

Двері відкриті - перша ознака відвертості, досяжності.

Двері відкриті. Якщо будинок є жилим - це сильна потреба до тепла ззовні або прагнення демонструвати доступність (відвертість).

Двері         бічні  (одна або    декілька)    - відчуження, самота, неприйняття реальності. Значна неприступність.

Двері дуже великі - надмірна залежність від інших або прагнення здивувати своєю соціальною комунікабельністю.

Двері дуже маленькі - небажання пускати у своє "Я". Почуття невідповідності, неадекватності і нерішучості в соціальних ситуаціях.

Двері з величезним замком - ворожість, недовірливість, скритність, захисні тенденції.

Дим

Дим дуже густий - значна внутрішня напруга (інтенсивність по густині диму).

Дим тоненькою цівкою - почуття недоліку емоційної теплоти будинку.

Вікна

Перший поверх намальований у кінці - відраза до міжперсональних стосунків. Тенденція до ізоляції від дійсності.

Вікна сильно відкриті - суб'єкт поводиться декілька розбещено і прямолінійно. Безліч вікон показує готовність до контактів, а відсутність штор відсутність прагнення приховувати свої почуття.

Вікна закриті (завішені). Заклопотаність взаємодією з середовищем (якщо це значущою для суб'єкта).

Вікна без скла - ворожість, відчуженість. Відсутність вікон на першому поверсі - ворожість, відчуженість.

Вікна відсутні на нижньому, але є на верхньому поверсі - пропасти між реальним життям і життям у фантазіях.

Дах

Дах - сфера фантазії. Дах і труба, зірвані вітром, символічно виражають почуття суб'єкта, що їм повелівають, незалежно від власної сили волі.

Дах, жирний контур, невластивий малюнку, - фіксація на фантазіях як джерелі задоволень, зазвичай супроводжувана тривогою.

Дах, тонкий контур краю - переживання послаблення контролю фантазії.

Дах, товстий контур краю - надмірна заклопотаність контролем над фантазією (її приборкуванням).

Дах, що погано поєднується з нижнім поверхом, - погана особова організація.

Карниз даху, його акцентування яскравим контуром або продовженням за стіни - посилено захисна (зазвичай з недовірливістю) установка.

Кімната

Асоціації можуть виникнути у зв'язку з:

1)  людиною, що проживає в кімнаті;

2)  особистими стосунками в кімнаті;

3)  призначенням цієї кімнати (реальним або приписуваним їй). Асоціації можуть мати позитивне або негативне емоційне забарвлення.

Кімната, що не помістилася на листе- небажання суб'єкта зображувати певні кімнати із-за неприємних асоціацій з ними або з їх мешканцем.

Суб'єкт вибирає найближчу кімнату - недовірливість.

Ванна - виконує санітарну функцію. Якщо манера зображення ванни значуща, можливе порушення цих функцій.

Труба

Відсутність труби - суб'єкт відчуває нестачу психологічної теплоти будинку.

Труба майже невидима (схована) - небажання мати справу з емоційними діями.

Труба намальована криво по відношенню до даху - норма для дитини; значна регресія, якщо виявляється у дорослих.

Водостічні труби - посилений захист і зазвичай недовірливість. Водопровідні труби (чи водостічні з даху) - посилені захисні установки (і зазвичай підвищена недовірливість).

Доповнення

Прозорий, "скляний" ящик символізує переживання виставлення себе усім на огляд. Його супроводжує бажання демонструвати себе, але обмежуючись лише візуальним контактом.

Дерева часто символізують різних осіб. Якщо вони неначе "ховають" будинок, може мати місце сильна потреба залежності при домінуванні батьків.

Кущі іноді символізують людей. Якщо вони тісно оточують будинок, може мати місце сильне бажання захистити себе захисними бар'єрами.

Кущі хаотично розкидані по простору або по обидві сторони доріжки незначна тривога у рамках реальності і свідоме прагнення контролювати її.

Доріжка, хороші пропорції, легко намальована - показує, що індивід в контактах з іншими виявляє такт і самоконтроль.

Доріжка дуже довга - зменшена доступність, що часто супроводжується потребою адекватнішої соціалізації.

Доріжка дуже широка на початку і що сильно звужується біля будинку спроба замаскувати бажання бути самотнім, поєднується з поверхневою дружелюбністю.

Сонце - символ авторитетної фігури. Часто сприймається як джерело тепла і сили.

Погода (яка погода зображена) - відбиває пов'язані з середовищем переживання суб'єкта в цілому. Швидше за все, чим гірше, неприємніше погода зображена, тим вірогідніше, що суб'єкт сприймає середовище як ворожу, таку, що сковує.

Колір

Звичайне його використання:

●          зелений - для даху;

●          коричневий - для стін;

●          жовтий,      якщо вживається тільки         для    зображення        світла всередині будинку, тим самим відображуючи ніч або її наближення, виражає почуття суб'єкта, а саме:

❖          середовище до нього вороже;

❖          його дії мають бути прихована від сторонніх очей.

Кількість використовуваних кольорів: добре адаптований, сором'язливий і емоційно не обділений суб'єкт зазвичай використовує не менше двох і не більше п'яти кольорів.

Суб'єкт, що розфарбовує будинок семи-восьми кольорами, у кращому разі є дуже лабільним. Якщо використовується всього один колір - боїться емоційного збудження.

Вибір кольору

Чим довше, не впевненіше і важче суб'єкт підбирає кольори, тим більше вірогідність наявності особових порушень.

Колір чорний - соромливість, лякливість.

Колір зелений - потреба мати почуття безпеки, захистити себе від небезпеки. Це положення є не таким важливим при використанні зеленого кольору для гілок дерева або даху будинку.

Колір помаранчевий - комбінація чутливості і ворожості.

Колір пурпурний - сильна потреба влади.

Колір червоний - найбільша чутливість. Потреба теплоти з оточення.

Колір, штрихування 3/4 листи - нестача контролю над вираженням емоцій.

Штрихування, що виходить за межі малюнка, - тенденція до імпульсивної відповіді на додаткову стимуляцію. Колір жовтий - сильні ознаки ворожості.

Загальний вигляд

Приміщення малюнка на краю листа - почуття невпевненості, небезпеки. Часто зв'язано з певним тимчасовим значенням:

●     права сторона - майбутнє, ліва - минуле;

●     пов'язана з призначенням кімнати або з постійним її мешканцем,

●     що вказує на специфіку переживань : ліва сторона - емоційні, права інтелектуальні.

Перспектива

Перспектива "над суб'єктом" (погляд від низу до верху) - почуття, що суб'єкт знехтуваний, відсторонений, не визнаний удома. Чи суб'єкт відчуває потребу в домівці, яка вважає недоступною, недосяжною.

Перспектива, малюнок зображений вдалині - бажання відійти від конвенціонального суспільства. Почуття ізоляції, знедоленості. Явна тенденція відмежуватись від оточення. Бажання відкинути, не визнати цей малюнок або те, що він символізує. Перспектива, ознаки "втрати перспективи" (індивід правильно малює один кінець будинку, але в іншому малює вертикальну лінію даху і стіни не вміє зображувати глибину) - сигналізує про складнощі інтеграції, що починаються, страх перед майбутнім (якщо вертикальна бічна лінія знаходиться справа) або бажання забути минуле (лінія ліворуч).

Перспектива потрійна (тривимірна, суб'єкт малює щонайменше чотири окремі стіни, на яких навіть двох немає в тому ж плані) - надмірна заклопотаність думкою оточення про себе. Прагнення мати на увазі усі зв'язки, навіть незначні, усі риси.

Розміщення малюнка

Розміщення малюнка над центром листа - чим більше малюнок над центром, тим більше вірогідність, що:

1.              Суб'єкт відчуває тяжкість боротьби і відносну недосяжність мети;

2.              Суб'єкт вважає за краще шукати задоволення у фантазіях (внутрішня напруженість).

3.              Суб'єкт схильний триматися з боку.

4.              Розміщення малюнка точне в центрі листа - незахищеність і ригідність (прямолінійність). Потреба дбайливого контролю заради збереження психічної рівноваги.

Розміщення малюнка нижче за центр листа - чим нижче малюнок по відношенню до центру листа, тим більше схоже на те, що:

1)                   суб'єкт почуває себе небезпечно і незручно, і це створює у нього депресивний настрій;

2)                   суб'єкт почуває себе обмеженим, скутим реальністю.

Розміщення малюнка в лівій стороні листа - акцентування минулого.

Розміщення малюнка в лівому верхньому кутку листа - схильність уникати нових переживань. Бажання піти в минуле або поглибитися у фантазії.

Розміщення малюнка на правій половині листа - суб'єкт схильний шукати насолоди в інтелектуальних сферах. Контрольована поведінка. Акцентування майбутнього.

Малюнок виходить за лівий край листа - фіксація на минулому і страх перед майбутнім. Надмірна заклопотаність вільними відвертими емоційними переживаннями.

Вихід        за      правий       край  листа - бажання "втекти" в майбутнє, щоб позбавитися від минулого. Страх перед відкритими вільними переживаннями. Прагнення зберегти суворий контроль над ситуацією.

Вихід за верхній край листа - фіксація на мисленні і фантазії як джерелах насолод, яких суб'єкт не випробовує в реальному житті.

Контури дуже прямі - ригідність.

Контур ескізний, вживаний постійно, - у кращому разі дріб'язковість, прагнення до точності, в гіршому - вказівка на нездатність до чіткої позиції.

СХЕМА ОБРОБКИ МАЛЮНКА В ТЕСТІ "БУДИНОК"

Ознака, що виділяється

1.     Схематичне зображення.

2.     Деталізоване зображення.

3.     Метафоричне зображення.

4.     Міський будинок.

5.     Сільський будинок.

6.     Запозичення      з        літературного або казкового сюжету.

7.     Наявність вікон і їх кількість.

8.     Наявність дверей.

9.     Труба з димом.

10.Віконниці на вікнах.

11.Розмір вікон.

12.Загальний розмір будинку.

13.Наявність палісадника.

14.Наявність людей         поряд з будинком і в будинку.

15.Наявність крильця.

16.Наявність штор на вікнах.

17.Наявність рослин (кількість).

18.Кількість тварин.

19.Наявність пейзажного зображення        (хмари,       сонце, гори і так далі).

20.Наявність штрихування       за шкалою інтенсивності 1,2,3. 21.Товщина         ліній  за   шкалою інтенсивності 1, 2, 3.

22.Двері відкриті.

23.Двері закриті.

Людина

Голова

Сфера інтелекту (контролю). Сфера уяви. Голова велика - неусвідомлене підкреслення переконання про значення мислення в діяльності людини.

Голова маленька - переживання інтелектуальної неадекватності. Нечітка голова - соромливість, боязкість. Голова зображується в самому кінці міжперсональний конфлікт.

Велика голова у фігури протилежної статі - уявна перевага протилежної статі і вищий його соціальний авторитет.

Шия

Орган, символізуючий зв'язок між сферою контролю (головою) і сферою потягів (тілом). Таким чином, це їх координаційна ознака.

Підкреслена шия - потреба в захисному інтелектуальному контролі.

Надмірно велика шия - усвідомлення тілесних імпульсів, старання їх контролювати.

Довга тонка шия - гальмування, регресія.

Товста коротка шия -уступки своїм слабкостям і бажанням, вираження непригніченого імпульсу..

Плечі, їх розміри

Ознака фізичної сили або потреби у владі. Плечі надмірно великої сили або надмірної заклопотаності силою і владою.

Плечі дрібні - відчуття малоцінності, нікчемності. Плечі занадто незграбні - ознака надмірної обережності, захисту.

Плечі похилі - смуток, відчай, відчуття провини, недолік життєвості.

Плечі широкі - сильні тілесні імпульси.

Тулуб - символізує мужність.

Тулуб незграбний або квадратний - мужність.

Тулуб занадто великий - наявність незадоволених суб'єктом потреб.

Тулуб ненормально маленький - почуття приниження, малоцінності.

Обличчя

Риси обличчя включають очі, вуха, рот, ніс. Це сенсорний контакт з дійсністю.

Обличчя підкреслене - сильна заклопотаність стосунками з іншими, своїм зовнішнім виглядом.

Підборіддя занадто виділене - потреба домінувати. Підборіддя занадто велике - компенсація слабкості, що відчувається, і нерішучості.

Вуха занадто                    підкреслені      -    можливі     слухові     галюцинації.

Зустрічаються у особливо чутливих до критики.

Вуха маленькі - прагнення не приймати ніякої критики, заглушити її.

Очі закриті або заховані під полями капелюха - сильне прагнення уникати неприємних візуальних дій.

Очі зображені як порожні очні ямки - значуще прагнення уникати візуальних стимулів. Ворожість. Очі витріщені - грубість, черствість. Очі маленькі - занурення в себе. Підведені очі - грубість, черствість. Довгі вії кокетство, схильність спокушати, демонструвати себе.

Повні губи на обличчі чоловіка - жіночність. Рот клоуна - вимушена привітність, неадекватні почуття.

Рот запалий - пасивна значущість. Ніс широкий, видатний, з горбовинкою зневажливі установки, тенденція мислити іронічними соціальними стереотипами.

Ніздрі - примітивна агресія. Зуби чітко намальовані - агресивність. Особа неясна, тьмяна, - боязлива, соромливість. Вираз обличчя підлесливий незахищеність. Особа, схожа на маску, - обережність, скритність, можливі почуття деперсоналізації і відчуженості.

Брови рідкісні, короткі - презирство, витонченість.

Волосся

Ознака мужності (хоробрості, сили, зрілості і прагнення до неї).

Волосся сильно заштриховане - тривога, пов'язана з мисленням або уявою.

Волосся не заштриховане, не зафарбоване, обрамляють голову - суб'єктом управляють ворожі почуття.

Кінцівки

Руки - знаряддя досконалішого і чуйного пристосування до оточення, головним чином в міжперсональних стосунках.

Широкі руки (розмах рук) - інтенсивне прагнення до дії.

Руки ширше у долоні або у плеча - недостатній контроль дій і імпульсивність.

Руки, зображені не злито з тулубом, а окремо, витягнуті в сторони - суб'єкт іноді ловить себе на діях або вчинках, які вийшли у нього з-під контролю.

Руки схрещені на грудях - вороже-недовірлива установка.

Руки за спиною - небажання поступатися, йти на компроміси (навіть з друзями). Схильність контролювати прояв агресивних, ворожих потягів.

Руки довгі і мускулисті - суб'єкт потребує фізичної сили, спритності, хоробрості як в компенсації.

Руки занадто довгі - надмірно амбітні прагнення.

Руки розслаблені і гнучкі - хороша пристосованість в міжперсональних стосунках.

Руки напружені і притиснуті до тіла - неповороткість, ригідність.

Руки дуже короткі - відсутність прагнень разом з почуттям неадекватності.

Руки занадто великі - сильна потреба в кращій пристосованості в соціальних стосунках з почуттям неадекватності і схильністю до імпульсивної поведінки.

Відсутність рук - почуття неадекватності при високому інтелекті.

Деформація або акцентування руки або ноги на лівій стороні соціально-рольовий конфлікт.

Руки зображені близько до тіла - напруга. Великі руки і ноги у чоловіка грубість, черствість. Руки, що звужуються, і ноги - жіночність. Руки довгі бажання чогось досягти, оволодіти чим-небудь.

Руки довгі і слабкі - залежність, нерішучість, потреба в опіці. Руки, повернені в сторони, що дістають щось, - залежність, бажання любові, прихильності.

Руки витягнуті з боків - труднощі в соціальних контактах, страх перед агресивними імпульсами.

Руки сильні - агресивність, енергійність. Руки тонкі, слабкі, - відчуття недостатності досягнутого.

Рука як боксерська рукавичка - витіснена агресія. Руки за спиною або в кишенях - відчуття провини, невпевненість в собі.

Руки незрозуміло обкреслені - нестача самовпевненості в діяльності і соціальних стосунках.

Руки великі - компенсація слабкості, що відчувається, і провини.

Пальці відокремлені (обрубані) - витіснена агресія, замкнутість. Великі пальці - грубість, черствість, агресія. Пальців більше п'яти - агресивність, амбіції.

Пальці без долонь - грубість, черствість, агресія.

Пальців менше п'яти - залежність, безсилля. Пальці довгі - прихована агресія. Пальці стислі в куркулі - бунтарство, протест. Кулаки притиснуті до тіла - витиснений протест. Кулаки далеко від тіла - відкритий протест. Пальці великі, як цвяхи (шпильки) - ворожість.

Пальці одновимірні, обведені петлею - свідомі зусилля проти агресивного почуття.

Ноги непропорційно довгі - потреба незалежності і прагнення до неї.

Ноги занадто короткі - почуття фізичної або психологічної незручності.

Малюнок початий із ступень і ніг - боязлива. Ступні не зображені замкнутість, боязкість. Ноги широко розставлені - відверта зневага (непокора, ігнорування або незахищеність).

Ноги неоднакових розмірів - прагнення до незалежності.

Ноги відсутні - боязкість, замкнутість. Ноги акцентовані - грубість, черствість. Ступні - ознака рухливості (фізіологічною або психологічною) в міжперсональних стосунках.

Ступні непропорційно довгі - потреба безпеки. Потреба демонструвати мужність.

Ступні непропорційно дрібні - скутість, залежність.

Поза

Обличчя зображене так, що видно потилицю - тенденція до замкнутості.

Голова в профіль, тіло анфас - тривога, викликана соціальним оточенням і потребою в спілкуванні.

Людина, що сидить на краєчку стільця, - сильне бажання знайти вихід з ситуації, страх, самотність, підозра.

Людина, зображена таким, що біжить, - бажання втекти, сховатися від кого-небудь.

Людина з видимими порушеннями пропорцій по відношенню до правої і лівої сторони - відсутність особистої рівноваги.

Людина без певних частин тіла вказує на відразу, невизнання людини в цілому або його відсутніх частин (актуально або символічно зображених).

Людина в сліпій втечі - можливі панічні страхи.

Людина в плавному легкому кроці - хороша пристосованість. Людина абсолютний профіль - серйозна відчуженість, замкнутість і опозиційні тенденції.

Неврівноважена стояча фігура - напруга. Ляльки - поступливість, переживання домінування оточення. Робот замість чоловічої фігури деперсоналізація, відчуття зовнішніх контролюючих сил.

Фігура з паличок - може означати ухилення і негативізм.

Фігура Баби-Яги - відкрита ворожість до жінок.

Клоун, карикатура - властиве підліткам відчуття неповноцінності.

Фон. Оточення

Хмари - боязлива тривога, побоювання, депресія. Огорожа для опори, контур землі - незахищеність. Фігура людини на вітрі - потреба в любові, прихильності, дбайливій теплоті.

Лінія основи (землі) - незахищеність. Є необхідною точкою відліку (опори) для конструювання цілісності малюнка, надає стабільність. Значення цієї лінії іноді залежить від того, що надається нею суб'єктом якості, наприклад, "хлопчик катається на тонкому льоду". Основу частіше малюють під будинком або деревом, рідше - під людиною.

Зброя - агресивність.

Багатопланові критерії

Розриви ліній, стерті деталі, пропуски, акцентування, штрихування - сфера конфлікту.

Ґудзики, бляшка ременя, підкреслена вертикальна вісь фігури, кишені залежність.

Контур. Натиск. Штрихування. Розташування Мало гнутих ліній, багато гострих кутів - агресивність, погана адаптація.

Закруглені (заокруглені) лінії - жіночність. Комбінація впевнених, яскравих і легких контурів - грубість, черствість.

Контур неяскравий, незрозумілий, - боязливий, боязкість. Енергійні, впевнені штрихи - наполегливість, безпека.

Лінії неоднакової яскравості - напруга. Тонкі продовжені лінії - напруга.

Контур, що не обривається, підкреслений, обрамляє фігуру, - ізоляція.

Ескізний контур - тривога, боязкість. Розрив контура - сфера конфліктів. Підкреслена лінія - тривога, незахищеність. Сфера конфліктів. Регресія (особливо по відношенню до підкресленої деталі).

Зубчасті, нерівні лінії - зухвалість, ворожість. Впевнені тверді лінії амбіції, завзяття.

Яскрава лінія - грубість. Сильний натиск - енергійність, наполегливість. Велика напруженість.

Легкі лінії - недолік енергії. Легкий натиск - низькі енергетичні ресурси, скутість.

Лінії з натиском - агресивність, наполегливість.

Нерівний, неоднаковий натиск - імпульсивність, нестабільність, тривога, незахищеність.

Мінливий натиск - нестабільність, лабільні настрої.

Прямі штрихи - впертість, наполегливість, завзятість. Короткі штрихи імпульсивна поведінка. Ритмічне штрихування - чутливість, співчуття, розкутість.

Короткі, ескізні штрихи - тривога, невпевненість. Штрихи незграбні, скуті, - напруженість, замкнутість.

Горизонтальні штрихи - підкреслення уяви, жіночність, слабкість.

Неясні, різноманітні, мінливі штрихи - незахищеність, недолік завзятості, наполегливості.

Вертикальні штрихи - впертість, наполегливість, рішучість, гіперактивність.

Штрихування справа наліво - ізоляція. Штрихування зліва направо наявність мотивації. Штрихування від себе - агресія, екстраверсія. Стирання тривожність, боязкість. Часті стирання - нерішучість, невдоволення собою. Стирання при перемальовуванні (якщо перемальовування досконаліше) - це хороший знак.

Стирання з наступним псуванням (погіршенням) малюнка - наявність сильної емоційної реакції на мальований об'єкт або на те, що він символізує для суб'єкта.

Стирання без спроби перемальовувати (тобто поправити) - внутрішній конфлікт або конфлікт власне цією деталлю (чи з тим, що вона символізує).

Великий малюнок - експансивність, схильність до марнославства, зарозумілості.

Маленькі фігури - тривога, емоційна залежність, почуття дискомфорту і скутості.

Дуже маленька фігура з тонким контуром - скутість, почуття власної малоцінності і незначності.

Недолік симетрії - незахищеність.

Малюнок у самого краю листа - залежність, невпевненість в собі.

Деталі

Тут важливе їх знання, здатність оперувати ними і пристосуватися до конкретних практичних умов життя. Дослідник повинен відмітити міру зацікавленості суб'єкта такими речами, міру реалізму, з яким він їх сприймає; відносну значущість, яку він їм надає; спосіб з'єднання цих деталей в сукупність.

Деталі істотні - відсутність істотних деталей в малюнку суб'єкта, який, як відомо, зараз або в недалекому минулому характеризувався середнім або вищим інтелектом, частіше показує інтелектуальну деградацію або серйозне емоційне порушення.

Надлишок деталей - "неминучість тілесності" (невміння обмежити себе) вказує на вимушену потребу налагодити всю ситуацію, на надмірну турботу про оточення. Характер деталей (істотні, несуттєві або дивні) може послужити для точнішого визначення специфічності чутливості.

Зайве дублювання деталей - суб'єкт, швидше за все, не вміє входити в тактовні і пластичні контакти з людьми.

Недостатня деталізація - тенденції до замкнутості. Особливо педантична деталізація - скутість, педантичність.

Орієнтація в завданні

Здатність до критичної оцінки малюнка при проханні розкритикувати його - критерії незагубленого контакту з реальністю.

Прийняття завдання з мінімальним протестом - хороший початок, за яким йде втома і переривання малювання.

Вибачення із-за малюнка - недостатня впевненість.

По ходу малювання зменшуються темп і продуктивність - швидке виснаження.

                   Назва      малюнка       -     екстраверсія,         потреба       і     підтримка.

Дріб'язковість

Підкреслена ліва половина малюнка - ідентифікація з жіночою статтю.

Наполегливо малює, незважаючи на труднощі - хороший прогноз, енергійність.

Опір, відмова від малювання - приховання проблем, небажання розкрити себе.

Дерево

Корені - колектив, несвідоме. Стовбур - імпульси, інстинкти, примітивні стадії. Гілки - пасивність або протистояння життя.

Інтерпретація малюнка дерева завжди містить постійне ядро (коріння, стовбур, гілки) і елементи прикрас (листя, плоди, пейзаж). Як вже відзначалося, інтерпретація До. Коха була спрямована в основному на виявлення патологічних ознак і особливостей психічного розвитку. На наш погляд, в інтерпретації є ряд протиріч, а також спостерігається використання понять, які важко конкретизувати. Наприклад, в інтерпретації ознаки "закруглена крона", "недолік енергії", "дрімота", "клювання носом" і тут же "дар спостережливості", "сильна уява", "частий вигадник" або: "недостатня концентрація" - чого? Яка реальність стоїть за цим поняттям? Залишається невідомим. До того ж тлумачення ознак містить надмірне вживання буденних визначень.

Наприклад: "порожнеча", "пихатість", "пишномовність", "плоский", "вульгарний", "дрібний", "недалекий", "манірність", "удаваність", "манірність", "химерність", "фальшивість" і тут же - "дар конструктивності", "здібності до систематики", "технічна обдарованість"; чи поєднання "самодисципліна", "самовладання", "вихованість" - "пихатість", "чванливість", "байдужість".

Ми хотіли б звернути увагу на те, що при спілкуванні з нормальними людьми в процесі психологічного консультування навряд чи допустимо вимовляти подібні епітети в їх адресу.

Земля підводиться до правого краю малюнка - завзяття, ентузіазм.

Земля опускається до правого краю листа - знесилення, недостатність прагнень.

Корені

Коріння менше стовбура - тяга до захованого, закритого. Коріння дорівнюють стовбуру - сильніша цікавість, що вже представляє проблему.

Корені більше стовбура - інтенсивна цікавість, може викликати тривогу.

Коріння позначені рисою - дитяча поведінка відносно того, що тримається в секреті.

Корені у вигляді двох ліній - здатність до розрізнення і розсудливість в оцінці реального; різна форма цих коренів може бути пов'язана з бажанням жити, пригнічувати або виражати деякі тенденції в незнайомому крузі або близькому оточенні.

Симетрія - прагнення здаватися у згоді із зовнішнім світом. Виражена тенденція стримати агресивність. Коливання у виборі позиції по відношенню до почуттів, моральні проблеми.

Розташування на листі подвійне - відношення до минулого, до того, що зображує малюнок, тобто до свого вчинку. Подвійне бажання: незалежності і захисту у рамках оточення. Центральна позиція - бажання знайти згоду, рівновагу з оточенням. Свідчить про потребу в жорсткій і неухильній систематизації з опорою на звички.

Розташування зліва направо - збільшується спрямованість на зовнішній світ, на майбутнє. Потреба в опорі на авторитет; пошуки згоди із зовнішнім світом; честолюбство, прагнення нав'язувати себе іншим, відчуття покинутості; можливі коливання в поведінці.

Форма листя

Кругла крона - екзальтованість, емоційність. Круги в листі - пошук заспокійливих і винагороджуючих відчуттів, почуття покинутості і розчарування.

Гілки опущені - втрата мужності, відмова від зусиль. Гілки вгору ентузіазм, порив, прагнення до влади. Гілки в різні боки - пошук самоствердження, контакті. Метушливість, чутливість до оточення, відсутність протистояння йому.

Листя-сітка, більш менш густа - велика або менша спритність в уникненні проблемних ситуацій.

Листя з кривих ліній - сприйнятливість, відкрите прийняття оточення.

Відкрите і закрите листя на одному малюнку - пошуки об'єктивності.

Закрите листя - охорона свого внутрішнього світу дитячим способом.

Закрите густе листя - прихована агресивність. Деталі листя, не пов'язані з цілим, - малозначні деталі беруться за характеристику явища в цілому.

Гілки виходять з однієї ділянки на стволі - дитячі пошуки захисту, норма для дитини семи років.

Гілки намальовані однією лінією - втеча від прикростей реальності, її трансформація і прикрашання.

Товсті гілки - хороше розрізнення дійсності. Листя-петельки - вважає за краще використовувати чарівливість. Пальма - прагнення до зміни місць. Листя-сітка - відхід від неприємних відчуттів. Листя як візерунок - жіночність, привітність, чарівливість. Плакуча верба - недолік енергії, прагнення до твердої опори і пошук позитивних контактів; повернення до минулого і досвіду дитинства; труднощі в ухваленні рішень.

Стовбур

Заштрихований стовбур - внутрішня тривога, підозрілість, боязнь бути покинутим; прихована агресивність.

Стовбур у формі розламаного куполу - бажання бути схожим на матір, робити усе, як вона, або бажання бути схожим на батька, помірятися з ним силою, рефлексія невдач.

Стовбур з однієї лінії - відмова реально дивитися на речі. Стовбур намальований тонкими лініями, крона товстими - може самостверджуватися і діяти вільно.

Листя тонкими лініями - чутливість, навіюваність. Стовбур лініями з натиском - рішучість, активність, продуктивність.

Лінії стовбура прямі - спритність, винахідливість, не затримується на тривожних фактах.

Лінії стовбура криві - активність загальмована тривогою і думками про непереборні перешкоди.

"Вермішель" - тенденція до скритності заради зловживань, непередбачені атаки, прихована лють.

Гілки не пов'язані із стовбуром - відхід від реальності, невідповідної бажанням, спроба "втекти" в мрії і ігри.

Стовбур відкритий і пов'язаний з листям - високий інтелект, нормальний розвиток, прагнення зберегти внутрішній світ.

Стовбур відірваний від землі - недолік контакту із зовнішнім світом; життя повсякденне і духовне мало пов'язані.

Стовбур обмежений знизу - відчуття нещастя, пошук підтримки. Стовбур розширюється донизу - пошук надійного положення у своєму колі.

Стовбур звужується донизу - відчуття безпеки в крузі, який не дає бажаної опори; ізоляція і прагнення зміцнити своє "Я" проти неспокійного світу.

Загальна висота - нижня чверть листа - залежність, недолік віри в себе, компенсаторні мрії про владу.

Нижня половина листа - менш виражена залежність і боязкість.

Три чверті листа - хороше пристосування до середовища. Лист використаний цілком - хоче бути поміченим, розраховувати на інших, самостверджуватися.

Висота листа (сторінка ділиться на вісім частин):

1/8 - недолік рефлексії і контролю. Норма для дитини чотирьох років, 1/4 здатність осмислювати свій досвід і гальмувати свої дії, 3/8 - хороший контроль і рефлексія, 1/2 - надії, компенсаторні мрії, 5/8 - інтенсивне духовне життя, 6/8 висота листя знаходиться в прямій залежності від інтелектуального розвитку і духовних інтересів, 7/8 - листя майже на всю сторінку - втеча в мрії.

Манера зображення

Гостра вершина - захищається від небезпеки, справжньої або уявної, сприйманої як особистий випад; бажання діяти на інших, атакує або захищається, труднощі в контактах; хоче компенсувати почуття неповноцінності, прагнення до влади; пошук безпечного притулку із-за почуття покинутості для твердого положення, потреба в ніжності.

Множинність дерев (кілька дерев на одному листі) - дитяча поведінка, випробовуваний не наслідує цю інструкцію.

Два дерева - можуть символізувати себе і іншу близьку людину (див. положення на листі і інші моменти інтерпретації).

Додавання до дерева різних об'єктів - трактується залежно від конкретних об'єктів.

Пейзаж - означає сентиментальність.

Перевертання листа - незалежність, ознака інтелекту, розсудливість.

Земля

Земля зображена однією рисою - зосередженість на цілі, прийняття деякого порядку.

Земля зображена кількома різними рисами - дії відповідно до своїх власних правил, потреба в ідеалі. Декілька спільних ліній, що зображують землю і що стосуються краю листа - спонтанний контакт, раптове видалення, імпульсивність, примхливість.

 

Мета проектної методики "Людина під дощем" - діагностика особливостей того, що впорався із складними ситуаціями, готовність людини справлятися з труднощами, а також вживані захисних механізмів.

Інструкція: пропонуємо клієнтові чистий вертикально розташований аркуш паперу і даємо першу інструкцію: "Намалюйте людину". Після того, як людина виконала завдання, даємо йому інший лист і пропонуємо намалювати людину під дощем. Для чого це треба? Перше завдання відбиває уявлення людини про себе в звичайній ситуації, а друге - в несприятливій. З порівняння двох малюнків можна зробити цікаві висновки. Буває, що дівчинка в першому завданні малює людину своєї статті, а в іншому - чоловіка, хлопчика. Це може означати, що в складній ситуації вона використовує захисні механізми, характерні для чоловіків.

При обробці результатів тесту спираються на ряд критеріїв.

Положення малюнка на листі.

Верх-вниз:

Якщо малюнок розташований переважно у верхній частині листа, це може означати, що у людини висока самооцінка, він незадоволений своїм становищем в суспільстві, йому не вистачає визнання. Якщо при розташуванні у верхній частині листа фігура дуже маленька, то людина вважає себе свого роду невизнаним генієм.

Якщо малюнок розташовується переважно в нижній частині листа, то у його автора може бути низька самооцінка, невпевненість в собі, пригніченість, нерішучість, страхи, пов'язані з самопред'явленням, незацікавленість у своєму становищі в суспільстві.

Положення малюнка по горизонтальній осі (ліво-правий):

●     якщо малюнок розташований більше в лівій частині, людина більше спирається на минулий досвід, схильний до самоаналізу, нерішучий в діях, пасивний;

●     якщо велика частина малюнка розташовується в правій частині листа, то перед нами людина дії, яка реалізує задумане, активна і енергійна.

Оцінка характеру ліній:

●     легкі лінії - недолік енергії, скутість;

●     лінії з натиском - агресивність, владність, наполегливість, тривожність; ● нерівний натиск - імпульсивність, нестабільність, тривога.

Контури фігури:

●     невідривні лінії - ізоляція;

●     розрив контура - сфера конфлікту;

●     багато гострих кутів - агресивність, погана адаптація; ● подвійні лінії - тривога, страх, підозрілість; ● штрихування - зона тривожності.

У проектній методиці "Людина під дощем" важливо, як зображена фігура людини:

-          повернута вліво - увага зосереджена на собі, своїх думках, переживаннях у минулому;

-          повернута вправо - автор малюнка спрямований на майбутнє, активний;

-          видно потилицю, людина зображена спиною - прояв замкнутості, відхід від вирішення конфліктів.

Якщо людина зображена таким, що біжить, автор малюнка хоче втекти від проблем. Крокуюча людина означає хорошу адаптацію.

Фігура з паличок вказує на негативізм, опір методиці. Надмірно дитячі, ігрові малюнки говорять про потребу в схваленні.

Засоби захисту від дощу

Парасолька, головний убір, плащ і так далі - це символи захисних механізмів, способів справлятися з прикростями. Дуже велика парасолька означає залежність з батьками, бажання у важкій ситуації отримувати підтримку від авторитетних осіб.

Відсутність капелюха, парасольки і інших засобів захисту говорить про погану адаптованість і потребу в захисті. Капелюх на голові - потреба в захисті від батьків, вчителів.

Фон, оточення

По лініях, якими зображений дощ, можна судити про відношення автора малюнка до довкілля. Урівноважені, однакові штрихи, в один бік, говорять про збалансоване довкілля. Безладні штрихи - довкілля тривожне, нестабільне. Вертикальні штрихи говорять про впертість, рішучість.

Короткі, нерівні штрихи по всьому полю і відсутність усіх захисту вказує на тривогу і сприйняття довкілля як ворожою.

Калюжі символізують невирішені проблеми. Треба звернути увагу, ліворуч або праворуч від персонажа знаходяться калюжі: якщо ліворуч, значить, людина бачить проблеми у минулому, якщо справа - передбачає їх в майбутньому. Якщо людина стоїть в калюжі, це може означати незадоволення, втрату орієнтирів.

Додаткові предмети, зображені на малюнку (ліхтар, сонце і так далі), зазвичай символізують значущих людей для автора малюнка.

Тіло

Голова - сфера інтелекту і контролю. Непропорційно велика голова говорить про переконаність випробуваного в значущості мислення. Маленька голова - переживання інтелектуальної неадекватності, неповноцінності.

Шия - зв'язок розуму з почуттями. Надмірно велика шия говорить про те, що той, що малює усвідомлює свої тілесні імпульси і прагне їх контролювати.

Довга, тонка шия означає гальмування в усвідомленні своїх тілесних імпульсів.

Коротка товста шия - той, що малює робить поступки своїм слабкостям, бажанням. Шия перев'язана хусткою - розривши зв'язки між розумом і почуттями.

Плечі - ознака фізичної сили. Чим більше плечі, тим більше потреба у владі, визнанні. Плечі дрібні - відчуття власної малоцінності, нікчемності. Похилі плечі - смуток, відчай, відчуття провини.

Тулуб надмірно великий - наявність незадоволених потреб, бажань. Тіло квадратне - ознака мужності. Тіло дуже маленьке - почуття приниження, малоцінності.

Обличчя показує відношення до світу, важливо звернути увагу на вираження тих або інших рис. Обличчя підкреслене - сильна заклопотаність стосунками з іншими, своїм зовнішнім виглядом. Обличчя заховане під полями капелюха або закрите парасолькою або не промальовувало - прагнення уникати неприємних дій.

Великі, заштриховані очі говорять про наявність страхів, бажання контролювати зовнішнє середовище. Маленькі очі-точки (палички) - занурені в себе, уникнення візуальних стимулів. Вії - демонстративність.

Великі вуха - чутливість до критики, зацікавленість в позитивній думці оточення. Вуха маленькі, відсутність вух - уникнення критики, небажання слухати про себе погане.

Кінцівки, руки - символ міжперсональної взаємодії. Широко розкриті руки, долонями вперед говорять про відкритість, прагненню до дій. Якщо руки зображені окремо від тіла - імпульси тіла для того, що малює непідконтрольні. Руки за спиною означають небажання поступатися, проте агресія знаходиться під контролем. Руки занадто довгі - великі амбіції. Руки напружені і притиснуті до тіла - ригідність, неповороткість, напруга. Відсутність рук - небажання спілкуватися, почуття власної неадекватності. Пальці на малюнку втілюють почуття, найчастіше агресію. Великі пальці, намальовані окремо, виражають витіснену агресивність.

 

ЛЮБОВ
НЕНАВІСТЬ
ЩАСТЯ
СМУТОК
ЗЛІСТЬ
СТРАХ
САМОТНІСТЬ
ПРОВИНА

Мета: Методика призначена для вивчення емоційного стану дитини.

Опис тесту

Для проведення тесту потрібний аркуш білого паперу (А3 або А4) і бланк палітри.

Дослідження може проводиться як індивідуально з дитиною, так і усією сім'єю. Дитині пропонується на аркуші білого паперу (А3 або А4) намалювати фарбами малюнок будь-якої тематики.

Після завершення малюнка випробуваному дається бланк з таблицею. І зачитується інструкція:

"У цій палітрі ліворуч написані назви почуттів, а справа - порожні квадрати. Вибери колір для кожного почуття і зафарбуй цим кольором порожній квадрат справа".

Примітка: Фіксується колір, який був обраний для кожного почуття, і стиль зафарбовування.

Обробка результатів тесту

При аналізі результатів необхідно співвідносити колір, присвоєний кожному почуттю в палітрі, і кількості і якостям цього кольору на малюнку.

Цей тест допоможе дитині виразити фарбами ті почуття, які він не може висловити. А батькам допоможе почути і зрозуміти почуття своєї дитини, а також самих себе, якщо вони пройдуть цей тест разом.

Бесіда, уточнюючі питання про намальоване, коментарі записуються на зворотному боці малюнка.

Обробка результатів : Емоційне відношення до школи і вчення оцінюється по 3 показникам:

●             колірна гамма

●             лінія і характер малюнка

●             сюжет малюнка

При аналізі малюнка по кожному з цих показників виставляється бальна оцінка, потім бали складаються.

                                       1.  Колірна гамма:

2 бали - в малюнку переважають яскраві, чисті, світлі тони і їх поєднання (жовтий, ясно-зелений, блакитний, т.д.)

1 бал - в рівній мірі є присутній світлі і темні тони.

0 балів - малюнок виконаний в темних тонах (темно-коричневий, темно-зелений, чорний).

                                       2.   Лінія і характер малюнка :

2 бали - об'єкти промальовували ретельно і акуратно; використовуються довгі, складні лінії різної товщини, немає "розривів" контура.

1 бал - в малюнку є присутній обидві характеристики.

0 балів - об'єкти зображені нарочито недбало, схемний; лінії подвійні, що уриваються, однакової довжини і товщини, слабка лінія.

                                       3.   Сюжет малюнка :

2 бали - симетричне зображення (малюнок школи займає центральне місце на листі); наявність деталей і прикрас, елементів декорування, зображення різних предметів, оживляючих пейзаж (квіти, дерева, плакати, прапори, завіски на вікнах, ін.); зображення дітей, що йдуть в школу або сидять за партами, учителя і "процесу вчення"; пора року - весна, літо (сонце, немає хмар); зображення світлого часу доби.

1 бал - обидві характеристики є присутній.

0 балів - асиметричність малюнка; відсутність деталей і прикрас; відсутність людей або зображення дітей, що йдуть зі школи; пору року - осінь, зима (темне небо, йде дощ або сніг); час доби - ніч або вечір.

Аналіз результатів

6-5 балів - у дитини склалося емоційноблагополучне відношення до школи й навчання, він готовий до прийняття навчальних завдань і взаємодії з учителем.

4-2 бала - у дитини є деяка тривога з приводу шкільного навчання як незнайомій для нього ситуації, необхідно розширити коло його знань і уявлень про навчальну діяльність, сформувати позитивне ставлення до вчителя і однокласників; причинами тривоги може бути нервозність і необдумані висловлювання дорослих, негативний досвід навчання в школі старших дітей.

1-0    балів - у дитини явно виражений страх перед школою, часто це призводить до неприйняття навчальних завдань і відмови від навчальної діяльності, труднощів у спілкуванні з учителем і однокласниками.

Мета: виявлення стану емоційної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її спрямованості і інтенсивності.

Вік: дошкільний, проводиться з дітьми з 4-х років.

Матеріал: папір (формат А4), олівець.

Інструкція: "На аркуші паперу намалюй кактус, такий, який ти його собі уявляєш"!

Питання і додаткові пояснення не допускаються. Дитині дається стільки часу,          скільки       йому необхідно.  Після закінчення  малювання з        дитиною проводиться бесіда.

Бесіда:

●     Кактус домашній або дикий?

●     Його можна поторкати?

●     Кактусу подобається, коли його доглядають?

●     У кактуса є сусіди?

●     Які рослини його сусіди?

●     Коли кактус виросте, що в нім зміниться?

Інтерпретація:

Агресія: наявність голок, голки довгі, сильно стирчать і близько розташовані.

Імпульсивність: урвисті лінії, сильний натиск.

Егоцентризм: великий малюнок, в центрі листа.

Залежність, невпевненість: маленькі малюнок внизу листа.

Демонстративність, відкритість: наявність виступаючих відростків, незвичність форм.

Скритність, обережність: розташування зиґзаґів по контуру або усередині кактуса.

Оптимізм: використання яскравих кольорів.

Тривога: використання темних кольорів, внутрішнього штрихування, переривчасті лінії.

Жіночність: наявність прикраси, кольорів, м'яких ліній, форм.

Прагнення до домашнього захисту: наявність квіткового горщика.

Прагнення до самотності: зображений дикорослий кактус.

но

ї л

іт

е

рату

ри

Список використа

1.     Захаров А.І. Як допомогти нашим дітям позбутися страху.– 128 с.

2.     Грехова А.В. Педагогічні можливості використання елементів арт-терапії – М, 1997 – 167 с.

3.     Копитін О.І. Теорія й практика арт-терапії. 2002 – 327 с.

4.     Уэлсбі К. Частина цілого: арт-терапія в школі. Арт-терапія. Хрестоматія (Під ред. О.І. Копитіна). – 2001 – 477 с.

5.     Венгер А.Л. Психологічні малюнкові тести: Ілюстроване керівництво. - М .: ВЛАДОС-ПРЕС, 2003

6.     http://tipolog.narod.ru/Biblio/Venger_A._L._Psihologicheskie_risunochny e_testy.pdf