Програма корекційно – розвивальних занять для дітей, які мають порушення в емоційній сфері «ЗАГАДКОВИЙ СВІТ ЕМОЦІЙ»

«Затверджено»

рішення міської експертної комісії

психологічної служби методичного кабінету

відділу освіти м. Коростеня

від «____»____________20____р.,

Протокол № ______________

Голова міської експертної комісії

_____________________________

_{підпис П.І.П}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма корекційно – розвивальних занять

для дітей, які мають порушення в емоційній сфері

 

«ЗАГАДКОВИЙ СВІТ ЕМОЦІЙ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кузнецова Тетяна Миколаївна

практичний психолог

ДНЗ № 14

 

 

 

 

 

2014 рік

Пояснювальна записка.

  

 Емоції відіграють у житті дитини особливу роль. Від емоцій, які часто переживає і проявляє дитина, залежить успіх її взаємовідносин з оточуючими людьми, успіх сприйняття її іншими, а значить і успіх соціального розвитку та соціалізації. Емоції відіграють своєрідну орієнтовну і регулюючу роль у спілкуванні. Вони є суб’єктивною формою вираження потреб людини, тому попереджають діяльність, спонукають і спрямовують її.

Емоційно - значить гармонійно, цілісно, безконфліктно по відношенню до себе і соціуму. Позитивні емоції та позитивний емоційний стан дитини забезпечують її емоційну стабільність та благополуччя, формують впевненість у собі, адекватну самооцінку, детермінують формування Я-концепції.

Останні дослідження американських вчених показують, що навіть розумові здібності не є такими важливими, як рівень емоційного розвитку. Адже люди з добре розвиненою емоційною сферою можуть краще налагоджувати стосунки з оточуючими, швидше знаходять вихід з скрутного становища, здатні більш цілеспрямовано керувати своєю поведінкою.

У зв’язку з цим, вважається, що розвиток дитини пов'язаний з особливостями світу її почуттів і переживань. Емоції з одного боку є індикатором стану дитини, з другого - самі впливають на її пізнавальні процеси та поведінку, визначаючи особливості сприймання оточуючого світу.

Зовнішні прояви емоційного стану визначаються за мімікою, пантомімікою та «вокальною» мімікою. Такими виразними рухами не тільки визначається, але і формується емоційна сфера.

Маленькі діти ще не можуть керувати своїми почуттями, що може привести до імпульсивності поведінки, ускладнень у спілкування з однолітками і дорослими. Чим молодша дитина, тим емоційніше вона відноситься до всього навколишнього, тим більше на стані її здоров'я, на її самопочутті відбивається виникаючий емоційний дискомфорт. Негативні емоції, відзначає І. Дубровіна, можуть стати пусковим механізмом небажаних наслідків. Лише в міру особистісного розвитку у дошкільників поступово формується здатність усвідомлювати і контролювати свої переживання, розуміти емоційний стан інших людей, почуття стають більш стійкими і глибокими. Діти, які отримують знання для розпізнавання своїх емоцій та почуттів, зможуть відчувати емоційний стан інших людей та сприяти доброзичливим стосункам з ними, а це гарантує загальне психічне оздоровлення дітей та взагалі всього суспільства.

Формування «розумних» емоцій у дітей, корекція недоліків емоційної сфери мають розглядатися в якості одного із найбільш важливих завдань виховання. Те, що говорив Л. Виготський про феномен «засушене серце» (відсутність почуттів), який спостерігався у його сучасників, не втратив свого значення та актуальності і в наш час, коли втраті почуттів сприяє технологізація життя, в якій приймає участь дитина. Сьогодні значна кількість старших дошкільників проводить багато часу біля телевізора та комп’ютера. Це обмежує їх спілкування з дорослими та однолітками, суттєво зменшує можливості збагачення емоційної сфери. На жаль, досить помітним стає той факт, що у сучасних дітей недостатньо розвинені емпатійні почуття: вони стали менш чуйними до емоційного стану та почуттів інших.

У більшості дітей у ті чи інші періоди під впливом певних ситуацій можуть виникати порушення емоційної сфери або емоційної поведінки, які обумовлюють виникнення негативних емоційних станів. У деяких дітей ці порушення проявляються досить часто, стійко і приводять до психічних розладів. У тих випадках, коли дошкільник страждає від недостатнього спілкування з дорослими та від їхнього недоброзичливого ставлення і при цьому порушується його емоційна сфера, вже неможливо говорити про наявність емоційного благополуччя дитини. Звідси витікає значна кількість недоліків у загальному особистісному та поведінковому розвитку дошкільника.

З цих позицій стає очевидною важлива мета та завдання корекційно-розвивальної програми «Загадковий світ емоцій».

Мета корекційно-розвивальної  програми: навчитися виявляти розлади у емоційній сфері дитини, які ведуть до порушень у її поведінці та забезпечити своєчасну корекцію такої поведінки психолого-педагогічними засобами.

Завдання корекційно-розвивальної програми:

• створити позитивний настрій та атмосферу «безпеки» в групі однолітків;

• коректувати агресивну поведінку, замкненість та сором’язливість дітей,  нейтралізувати негативну емоційну енергію, тривожність, дратівливість та вразливість дітей;

• розвивати у дітей навички спілкування й розв'язання конфліктних ситуацій;

• формувати позитивні риси характеру;

• підвищувати рівень контролю емоційного стану;

• навчати прийомів саморелаксації, зняття м'язового напруження.

Цільова група: корекційно-розвивальна програма розрахована на дітей старшого  дошкільного віку (5 - 7 років), хоча деякі завдання можна використовувати з дітьми середнього віку.

Перелік методів та форм роботи, які використовуються під час занять:  використання пісочної терапії; психогімнастика; арт-терапія; етюди, вправи для релаксації, психокорекційні казки; лялько терапія; музикотерапія, танцювально – рухова терапія.

Програма включає в себе:

Діагностичний блок ( попередня робота ):

Діагностика дітей:

• Тест «Тривожність» (за Р. Темпл, М. Доркі, В. Амен)

Мета: виявити рівень тривожності дитини.

• Колірний тест (за М. Люшер)

Мета: виявити актуальний емоційний стан дитини.

• Тест «Малюнок дерева»

Мета: виявити особистісні та емо­ційні особливості дитини.

• Тест «Руки» (Е.Вангер)

Мета: діагностика агресивної поведінки

• Проективна методика "КАКТУС" (М.А. Панфілова)

Мета: визначення різноманітності емоцій дитини

• М.А. Панфілова «Страхи в будиночках»

Мета: визначення страхів у дітей

Діагностика батьків та педагогів:

• Методика «Визначення імпульсивності»  (Г. Лаврентьева, Т. Титаренко)

Мета: визначення рівня імпульсивності дитини

• Методика «Визначення агресивності» (Г. Лаврентьева, Т. Титаренко)

Мета: визначення рівня агресивності дитини

• Методика «Визначення  тривожності» (Г. Лаврентьева, Т. Титаренко)

Мета: визначення рівня тривожності у дітей

Корекційно – розвивальний блок:

Розділ І. Знайомство.

Мета: створити позитивний настрій та «безпечну» атмосферу в колективі дітей, де кожен відчуває взаємопорозуміння, підтримку; налаштувати їх на роботу. (Заняття 1 – 4).

Розділ ІІ. Корекція.

Мета: знайомство дітей з емоційними станами людини (радість, сум, злість, здивування, страх), формування у дошкільників позитивних рис характеру і корекція небажаних проявів поведінки. (Заняття 5 – 12).

Розділ ІІІ. Закріплення.

Мета: закріплення здобутих навичок та форм спілкування, рефлексії та контролю за своєю поведінкою. (Заняття 13 -14).

Структура занять.

Заняття проводяться з групою дітей не більше 10 осіб 1 раз на тиждень. Тривалість занять - 35 хвилин.

Кількість занять – 14.

Заняття проводяться:

• за добровільної участі дітей;
• кожна дитина має право на свою думку, виявлення почуттів, власне бачення;
• негативна оцінка відповідей та дій не допускається.

Очікувані результати: оволодіння навичками саморегуляції, розвиток емоційної сенситивності, зняття психо-м'язового напруження, розвиток навичок вольової регуляції у процесі соціальних конфліктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура та обсяг корекційно-розвивальної програми:

«Загадковий світ емоцій»

№	Назва теми заняття	К-ть годин
1.	Заняття 1. Гра «Привітання» Вправа «Додаткові слова» (5 хв.) Вправа «Добра тварина» (5 хв.) Вправа «Малювання фарбами» ( 15 хв.) Гра «Клейовий дощик» (5 хв.) Вправа «Водоспад» (5 хв.) Вправа «Прощання»	35 хв.
2.	Заняття 2. Вправа «Створи фігуру» (5 хв.) Гра «Живий клубочок» (10 хв.) Вправа-релаксація «Квітка» (5 хв.) Гра «Рукавичка» (10 хв.) Етюд «Посмішка по колу» (5 хв.)	35 хв.
3.	Заняття 3. Гра «Веселий м’ячик» (5 хв.) Гра «Який я?» (10 хв.) Етюд «Насос і м’яч» (5 хв.) Гра «Сороконіжка» (10 хв.) Вправа «Сліпий і поводир» (5 хв.)	35 хв.
4.	Заняття 4. Вправа « Компліменти» (10 хв.) Вправа «Поглянь у дзеркало» ( 10 хв.) Гра «Тух-тібі-дух» (5 хв.) Етюд «Руки!» (5 хв.) Гра «Ображалки» (5 хв.)	35 хв.
5.	Заняття 5. Гра «На що схожий твій настрій» (5 хв.) Вправа «Наші емоції» (10 хв.) Гра – вправа «Посварилися - помирилися» (5 хв.) Настільна гра «Створи настрій» (10 хв.) Рефлексія (5 хв.)	35 хв.
6.	Заняття 6. Гра «Мімічна гімнастика» (5 хв.) Гра «Відгадай емоцію» (10 хв.) Гра « Веселка настрою» (10 хв.) Вправа «Закінчи речення» (5 хв.) Рефлексія (5 хв.)	35 хв.
7.	Заняття 7. Вправа «Дзеркало»  (5 хв.) Гра «Чарівний мішечок» (5 хв.) Гра «Малюємо емоції пальцями» (15 хв.) Гра  «Кричалки – шепотіли - мовчалки» (5 хв.) Етюди на виразність жестів і міміки (5 хв.)	35 хв.
8.	Заняття 8. Гра «Світ почуттів» (5 хв.) Лялько-терапія «Лялька настрою» (15 хв.) Інтерактивна гра «Що потрібно для гарного настрою» (5 хв.) Вправа «Казковий герой» (5 хв.) Вправа «Чарівний дощ» (5 хв.)	35 хв.
9.	Заняття 9. Вправа «Покажи емоцію» (5 хв.) Релаксивне малювання «Уявіть собі…» (15 хв.) Вправа «Склади емоцію» (5 хв.) Гра «Відгадай» (5 хв.) Вправа «Димок» (5 хв.)	35 хв.
10.	Заняття 10. Вправа «Продовж речення» (5 хв.) Гра «Різнокольорова вода» (10 хв.) Гра «Музика та емоції» (5 хв.) Малювання «Веселі колобки» (10 хв.) Гра «Рвемо папір» (5 хв.)	35 хв.
11.	Заняття 11. Вправа «Чи корисний страх?» (5 хв.) Гра «Я страшилок не боюся, у кого хочеш перетворюсь» (5 хв.) Гра «Намалюй свій страх, подолай його» (15 хв.) Гра «Проженемо страх» (5 хв.) Релаксація (5 хв.)	35 хв.
12.	Заняття 12. Гра «Жужа» (5 хв.) Вправа у піску «Переможець злості» (15 хв.) Вправа «Втікай злосте, втікай!» (5 хв.) Гра – вправа «Давай миритися» (5 хв.) Вправа «Опануй себе» (5 хв.)	35 хв.
13.	Заняття 13. Кавова терапія «Придумай казку» (15 хв.) Гра « Щасливі предмети» (5 хв.) Вправа «Зірочка» (5 хв.) Вправа «Двоє з одним олівцем» (5 хв.) Вправа «Поза спокою» (5 хв.)	35 хв.
14.	Заняття 14. 1. Гра «Згадаємо емоції» (5 хв.) 2. Тісто пластика « Створи емоцію сам» (15 хв.) 3. Вправа «Масаж» (5 хв.) 4. Казка «Королівство емоцій» (5 хв.) 5. Вправа «Павутинка почуттів» (5 хв.)	35 хв.
	Всього:	7 год.

 

 

Корекційно – розвивальний блок.

Розділ І. Знайомство.

Мета: створити позитивний настрій та «безпечну» атмосферу в колективі дітей, де кожен відчуває взаємопорозуміння, підтримку; налаштувати їх на роботу.             

Заняття 1.

Мета: встановити між учасниками групи дружні, довірливі стосунки; розвивати здатність до емпатії, розуміння емоційного стану інших дітей.

Дидактичний матеріал: аркуші паперу А4, акварельні фарби, вологі серветки.

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Гра «Привітання»

Мета: створення психологічного комфорту в дітей.

Треба в коло нам ставати,

Ігри різні починати.

Ви своє ім’я назвіть —

Руку дружби простягніть.

Діти стають у коло, знайомляться й потискують один одному руки.

 

Вправа «Додаткові слова до імені»

Психолог. Людину можна назвати не на ім'я, а улюбленим словом (сонечком, рибкою).

•              А які ви знаєте слова?
•              Хто назве більше?
•              А може когось будемо так називати?
•              Як вас удома називають батьки?
•              Іноді діти називають одне одного негарно. Як?

Висновок:  буде добре, якщо ми називатимемо одне одного ласкаво і ніжно.

 

Вправа «Добра тварина»

Мета: сприяти згуртуванню дитячого колективу, навчити розуміти почуття іншого.

Психолог. Встаньте, будь ласка, у коло й візьміться за руки. Ми — одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер ди­хаємо разом! На вдих робимо два кроки вперед, на видих — два кроки назад. Вдих — видих. Так дихає тварина, так чітко і рівно б’ється її ве­лике добре серце. Стук — крок уперед, стук — крок назад і т. д. Ми все (дихання і стук серця цієї тварини) беремо собі.

Вправа «Малювання фарбами»

(Пальчикова техніка)

Мета: розвивати уяву та фантазію дітей; стабілізувати психічні процеси (збудження-гальмування, переключення з активної діяльності на пасивну); сприяти зменшенню емоційно-психічного та тілесного напруження.

Дитині дають аркуш формату А4, змочений водою, і набір акварельних фарб. Пропонують намалювати свої уявні образи, почуття, використовуючи при цьому замість пензлика пальці.

Гра «Клейовий дощик»

Мета: розвивати почуття єдності.

Тренер розповідає малюкам, що на галявину, на якій гралися діти, пролився незвичайний, клейовий дощик. Він склеїв усіх дітей так, щоб вони відтепер могли рухатися лише в склеєному вигляді. А щоб поверну­тися додому, діткам необхідно обійти галявину, перестрибнути струмок, продертися через кущі.

 

Вправа «Водоспад»

Мета: зменшення психологічного напруження.

Психолог (вмикає музику). Заплющте очі й уявіть собі, що ви стоїте під невеликим водоспадом. Небо світло-блакитне. Повітря свіже. Вода чиста і прохолодна. Вона м’яко струмениться по спині, стікає з ніг і продовжує свій біг далі. Постійте трохи під водоспадом, дозволяючи воді омивати вас.

Рефлексія:

• Що запам’яталось найбільше?
• Що сподобалось робити?

 

Вправа «Прощання»

Кожне заняття закінчується одним і тим же про­щанням. Така процедура зближує й об'єднує дітей.

Мета: розвивати емпатію; формувати вміння залишатися відкритими, чуйними.

В коло станьте, діти, тут,

Я твій друг і ти мій друг,

Добрий вірний друг.

Ми з тобою грались дружно?

Отже, разом не сутужно!

Зустріч нову призначаймо,

Усім щастя побажаймо.

Руку стисни на прощання,

Усміхнись, як сонце раннє!

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

Заняття 2.

Мета: продовжувати встановлювати довірливі стосунки між учасниками групи; розвивати здатність  до емпатії; знижувати емоційне напруження.

Дидактичний матеріал: вирізані з паперу рукавички, три різнокольорових олівця.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Вправа «Вітання»

Мета: створювати позитивну психологічну атмосферу в групі; виховувати у дітей взаємну довіру.

Здрастуй, милий друже мій!

Йди сюди, до нас мерщій.

Гру хутенько почитаймо,

Всіх довкола привітаймо.

Руку дружби простягни

І заняття розпочни!

Вправа «Створи фігуру»

Мета: навчати дітей орієнтуватися в просторі; розвивати уяву; формувати здатність узгоджувати власні дії з діями інших.

Діти, тримаючись за руки, за командою психолога створюють коло, квадрат, ромб, трикутник, вісімку тощо.

Гра «Живий клубочок»

Психолог стоїть у центрі кола, яке утворюють усі діти групи. Він виконує роль «клубочка». Один із малюків перший підходить до нього, бере його за руку; в цей час уся група називає разом ім’я цієї дитини. Потім це саме робить інша дитина, беручи за руку вже першу дитину й «намотуючись» навколо «клубочка» — психолога. Гра завершується тоді, коли остання дитина «намотається» навколо «клубочка».

 

Вправа-релаксація «Квітка»

Мета: зниження психологічного напруження.

Психолог вмикає спокійну, плавну музику і каже:

«Присядьте, опустіть голову і руки. Уявіть, що ви зернятко, з якого виростуть чудові квіти.

Ось тепле проміння сонця досягло землі й зігріло в ній зернятко. Із зернятка проклюнувся росток. Із ростка виросла чарівна квітка.

Встаньте, підніміть та розведіть руки в боки.

Пеститься квітка на сонці. Підставляє під тепло та світло кожен пе­люсток, повертаючи голівку за сонечком.

Підніміть підборіддя, уявіть, що ви дивитеся на сонце з-під прикритих вій, усміхніться, повільно повертайте голову вправо-вліво.

А тепер розкажіть, що ви відчували, коли були квітами».

Гра «Рукавички»

Мета: розвиток навичок спілкування, вміння організовувати спільну роботу.

Для гри потрібні вирізані з паперу рукавички, кількість пар дорівнює кількості пар учасників. Психолог розкидає рукавички з однаковим орнаментом (але не розфарбованим) по приміщенню. Діти ходять по залу, шукають свою пару, а знайшовши, відходять у куточок і за допомогою трьох різнокольорових олівців намагаються якнайшвидше однаково розфарбувати рукавички.

 

Етюд «Посмішка по колу»

В коло знову всі ставайте ,

посмішку передавайте,

на сусіда подивіться

і ласкаво посміхніться.

Вчимо вірш, посміхаємось одне одному.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 3.

Мета: створення сприятливої атмосфери у групі, зняття емоційного напруження, розви­ток уміння правильно оцінювати себе, регулювати власні відчуття, розуміти їх.

Дидактичний матеріал: м’ячик, дзеркало на кожну дитину.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Вправа «Посмішка по колу»

Психолог зачитує вірш і пропонує дітям посміх­нутися й передати одне одному посмішку по колу.

Я всміхаюсь сонечку: «Здрастуй, золоте!».

Я всміхаюсь квіточці, хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику: «Лийся, мов з відра!».

Друзям посміхаюся, зичу їм добра!

Гра «Веселий м’ячик»

Мета: створення сприятливої атмосфери в групі.

Завдання: діти стають у коло і під музику починають передавати один одному м’ячик, промовляючи:

Ти котись, веселий м’ячик,

Швидко, швидко по руках.

У кого веселий м’ячик,

Той… (присідає, стрибає, і т. д.)

 

Гра «Який я?»

Мета: розвиток адекватної самооцінки.

Дітям пропонується уважно роздивиться себе у дзеркалі. Увага дітей звертається на особливості їхньої зовнішності та її емоційну оцінку:

•          Які в тебе чудові очі!
•          Поглянь, якого вони кольору!
•          Які брови, вії!
•          Зверни увагу на свою усмішку! Як вона тобі личить!

Відповіді дітей на запитання «Який я?» з використанням великої кількості слів — ознак.

Етюд «Насос і м'яч»

Мета: зняття емоційного напруження.

Психолог пропонує поділитися на пари. Один виконує роль «м'яча», другий — «насоса».

«М'яч здутий» — дитина сидить навприсядки.

«Насос надуває м'яч» — дитина робить рухи руками, супроводжуючи звуками «с-с-с».

«М'яч стає все більшим» — дитина поступово встає, надуває щічки, піднімає руки вгору.

«Насос закінчує роботу» — дитина вдає, ніби висмикує шланг.

«М'яч знову здувається» — дитина повільно сідає, випускає повітря, опускає руки. Вправа повторюється кілька разів.

 

Гра «Сороканіжка»

Мета: розвиток комунікативних навичок, уміння працювати у загаль­ному режимі групи, зняття тілесної скутості.

Обирається «голова». Решта дітей присідають, беруть один одного за пояс і йдуть слідом за «головою», намагаючись рухатись всім тілом, обходячи перешкоди, падаючи на бік, уповільнюючи чи пришвидшуючи рух, завертаючись у кільце. Завдання кожного — не випасти із загального ритму, не відірватися від частин тулуба.

Вправа «Сліпий і поводир»

Мета: розвивати соціальну довіру; виховувати уважне став­лення один до одного; спонукати учасників ставати «відкрити­ми», довірливими.

Психолог і дитина стають у парі. Один — «сліпий», інший — його «поводир». «Поводир» повинен провести «сліпого» через різні перешкоди. Перешкоди створені заздалегідь (столи, стільці, кубики...). У «сліпого» зав’язані очі. Ціль «поводиря» — про­вести «сліпого» так, щоб той не спіткнувся або не впав через перешкоди.

Після проходження маршруту учасники міняються ролями.

Щоб грати було цікавіше, можна змінювати маршрут.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 4.

 

Мета: створити сприятливу атмосферу в гру­пі, розвивати вміння розуміти себе та інших; учити регулювати свої відчуття, коригувати негативні особистісні риси.

Дидактичний матеріал: дзеркало на кожну дитину, м’яч.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

Привітання

Доброго ранку, сонце привітне,                                                                                                Доброго ранку, небо блакитне,                                                                                           Доброго ранку, небесні пташки,                                                                                         Доброго ранку, маленькі дубки.                                                                                                       Я вас вітаю, люблю, поважаю,                                                                                                       Бо ми живемо у ріднім краю.                                                                                                  Доброго ранку всім,                                                                                                                           І дорослим, і малим.

Вправа «Компліменти»

Мета: подолання сором’язливості та вдосконалення комунікативних навичок.

Сидячи в колі, усі беруться за руки. Дивлячись у вічі сусіду, треба сказати йому кілька добрих слів, за щось похвалити. Інший киває голо­вою і каже: «Спасибі, мені дуже приємно!». Потім він дарує комплімент своєму сусідові. Вправа виконується по колу.

Вправа «Поглянь у дзеркало».

Мета: корекція дитячої вередливості, розвиток невербальної знакової системи.

Хід проведення. Психолог пропонує дітям нахмуритись, надути губки, скривитись та ін., а тоді подивитися на своє личко у дзеркало. Чи красиве воно?

 

Гра «Тух – тібі – дух».

Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій, навчання дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності.

 Психолог. Я по секрету скажу вам чарівне слово, це заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб заклинання подіяло треба ходити по кімнаті і ні з ким не розмовляти. Коли ж ви захочете поговорити з кимось, то зупиніться, подивіться іншій дитині прямо в очі і сердито –                         сердито вимовте чарівне слово: «Тух – тібі – дух». Потім продовжуйте рухатися по кімнаті. Час від часу зупиняйтеся перед кимось і знову повторіть: «Тух – тібі – дух».

Примітка: у грі закладений комічний парадокс. Вимовляти: «Тух – тібі – дух» і не засміятися досить складно.

Етюд «Руки»

Мета: знайомити дітей з невербальними формами спілкування, допомагати долати замкненість, скутість.

Етюд виконують у парах.

Психолог говорить фразу, а діти виконують її:

• руки знайомляться;
• руки вітаються;
• руки обнімаються;
• руки сваряться;
• руки миряться тощо.

Гра «Ображалки»

Мета: зниження невербальної агресії.

Психолог, передаючи м'яч по колу, просить назвати одне одного необразливими словами (заздалегідь обговорюється, якими «ображалками» можна користуватися, це можуть бути назви овочів, фруктів, грибів тощо). Кожне звертання має починатися зі слів: «А ти... яблучко». У за­ключному колі слід сказати своєму сусідові щось приємне.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Корекція.

 

Мета: знайомство дітей з емоційними станами людини (радість, сум, злість, здивування, страх), формування у дошкільників позитивних рис характеру і корекція небажаних проявів поведінки.

 

Заняття 5.

 

Мета: розвивати здатність розуміти та розрізняти емоційні стани, розширити знання про настрій, від чого він залежить; допомогти справлятись з негативними переживаннями; здійснювати психом’язове тренування.

 

Дидактичний матеріал: малюнки-схеми, картки із «порожніми обличчями», розрізані навпіл картки, люстерко на кожну дитину.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Привітання

Доброго ранку полям росистим!

Доброго ранку квітам барвистим!

Доброго ранку сонечку ясному,

Людям усім і всьому прекрасному!

 

Гра «На що схожий твій настрій?»

Діти сідають у коло на килимку або стільчиках разом із психологом, який запитує у дітей що таке настрій, чи завжди він однаковий, що впли­ває на настрій людини? Потім психолог говорить малюкам, що настрій може бути на щось схожий, наприклад, на м’яку хмаринку, на їжачка, на грім або ще на щось. Пропонує дітям подумати і сказати на що схожий їх настрій.

Гра триває поки всі малята не висловляться. Психолог обов’язково до­помагає тим дітям, які відчувають труднощі в комунікації.

 

Вправа «Наші емоції»

Мета: знайомство з емоційними станами людини. Розвиток емоційно- вольової сфери у дітей.

Діти знайомляться із зображенням різних емоційних станів людини; страх, спокій, злість, сум, провина, сором, радість.

• За допомогою малюнків-схем діти за вказівкою психолога знаходять відповідні картки. Обговорюють особливості міміки обличчя людини. (Додаток 1).
• Відображення емоцій на картках із «порожніми обличчями».

(Додаток 2).

• Діти згадують випадки з життя, коли їм було сумно, соромно. Чого вони найбільше бояться? На що розгнівалися й чому? За що відчувають провину?

Гра-вправа «Посварилися — помирилися»

Мета: зняття емоційного напруження; створення теплої атмосфери у групі, хороших взаємин, підняття настрою.

Щічки й губки в нас надулись.

Посварились. Відвернулись.

Ви у коло поверніться —

Усміхніться й помиріться.

Діти діють відповідно до слів психолога: стають у коло, надувають щоки, сердяться й відвертаються.

Потім повертаються обличчям у коло, посміхаються, обнімають одне одного.

 

Настільна гра «Створи настрій»

Мета: навчити розрізняти людські емоції та володіти ними.

Із розрізаних навпіл карток діти складають зображення обличчя , яке передає певний емоційний стан людини. (Додаток 3).

Психолог пропонує відобразити з допомогою міміки ту емоцію, яку дитина склала (використовуємо люстерко).

 

Релаксація.

Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.

Війки опускаються,

Повіки закриваються…

Сном чарівним засинаємо

І у сні відпочиваємо…

Гріє сонечко в цей час,

Ручки й ніжки теплі в нас…

Добре нам відпочивати,

Але час уже вставати,

Потягнімося, усміхнімося!

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

Кожне заняття закінчується одним і тим же про­щанням. Така процедура зближує й об'єднує дітей.

Кожен погляд, кожне слово

Мають значення.

Попрощаємося з вами:

- До побачення!

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

Заняття 6.

 

Мета: розвивати здатність дитини розуміти свій емоційний стан та стан іншої людини; правильно описувати та передавати мімікою різні емоції; розвивати фантазію та неординарне мислення.

 

Дидактичний матеріал: картки зі схематичними зображеннями емоційного стану хлопчика, кружечки кольору веселки на кожну дитину, дзеркало на кожну дитину.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Пальчикова гімнастика «Привітання».

Добрий день, добрий день, -

Пальчики сказали, -

Ми сьогодні всіх дітей

Зранку привітали.

(Пальці обох рук назустріч «кланяються», потім ритмічно на кожний склад з’єднуються).

 

Гра «Мімічна гімнастика»

Мета: вивчити міміку обличчя і пов’язаний із нею емо­ційний стан людини; тренувати виразну міміку.

Хід гри

Психолог пропонує дітям виконати низку вправ для мімічних м’язів обличчя. Наморщити лоба, підняти брови (подив). Розслабитися. Зберегти лоба гладеньким протягом однієї хвилини. Звести брови, насупити (сердитий). Розслабитися. Повністю розслабити брови, закотити очі (а мені все одно — байдужість). Розширити очі, рот відкритий, руки стиснуті в кулаки, усе тіло напружене (страх, жах).

Розслабитися. Розслабити ніздрі, зморщити носа (брид­кість, вдихаю неприємний запах). Розслабитися. Стисну­ти губи, примружити очі (презирливість). Розслабитися. Усміхнутися, підморгнути (весело, он я який!).

 

Гра «Відгадай емоцію»

Мета закріпити знання про емоції.

Психолог показує дітям картки зі схематичними зображеннями емоційного стану хлопчика і сам, за допомогою міміки обличчя, показує ці стани: радість, здивування, образу, сум, гнів, страх. (Додаток 4).

Одна дитина повертається спиною до інших. Психолог разом із дітьми, а потім діти самі, з допомогою мімічних рухів показують одну з емоцій. Дитина, яка стояла спиною повертається, вдивляється в обличчя дітей і відгадує, який емоційний стан вони зображують. Якщо дитина відгадала, вона вибирає інший емоційний стан, який буде зображено дітьми. Хто найкраще виконав завдання, відгадує наступну емоцію.

Гра «Веселка настрою»

У кожної дитини – кружечки кольору веселки, дорослий називає емоцію або почуття, діти піднімають кружечок, колір якого вважають відповідним названій емоції.

 

Вправа «Закінчи речення». (дзеркала на кожну дитину).

• Якщо мені весело ,то я - …(радію);
• Якщо я хворію , то я -…(сумую);
• Якщо в мене день народження, то я - …(радію);
• Якщо я боюся, то я -…(сумний, наляканий);
• Якщо мене образили , то я -…(сумний, ображений);
• Якщо до мене завітав мій друг, то я - …(веселий, радію).

Кожну емоцію показують діти у дзеркалах.

 

Релаксація.

Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.

Психолог. Я - вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами, я ніжно торкаюся їх пелюсток. Я ховаюся у вітах дерев і шурхочу листочками. Я вдихаю в себе чисте повітря лісів і стаю сильнішим і добрішим… Я піднімаюся високо в гори і співаю на весь голос: «Я – вітер. Я швидкий, сильний, добрий вітер».

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 7.

Мета: розвивати емоційну сферу, спонукати до вираження своїх емоцій та почуттів; знижувати емоційне напруження, навчати способів подолання замкненості, пасивності.

Дидактичний матеріал: два мішечка із тканини, папір, скля­ночки з гуашевою фарбою, три різнокольорові долоньки із картону.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Гра «Створюємо гарний настрій».

Мета: створення позитивної психологічної атмосфери в групі.

Хід проведення. Психолог і діти ходять по кімнаті і тиснуть один одному руки.

Щоби настрій гарний мати – треба друзів привітати,

Вправо, вліво повернись і до друга посміхнись.

 

Вправа «Дзеркало»

Мета: розвиток невербальних методів комунікації, вміння розуміти міміку, статус дитини в групі.

Діти сідають напроти один одного. Одна дитина відображає якусь емоцію людини. Інша — «дзеркало» — відтворює цю емоцію й називає її. Потім діти міняються місцями.

 

Гра «Чарівний мішечок».

Мета: вироблення вміння контролювати свої емоції та дії.

Хід гри. Дітям пропонується покласти в чарівний мішечок такі риси, як нетерплячість, неуважність, непосидючість та ін. Мішечок зав’язують і викидають геть. А з іншого мішечка діти можуть взяти терпіння, уважність, доброзичливість, вольові якості та ін.

 

Гра «Малюємо емоції пальцями»

Мета: усвідомити свій емоційний стан та зобразити йо­го на папері.

Хід гри. Психолог пропонує кожній дитині намалювати свої емоції пальцями. Для цього необхідно використати скля­ночки з гуашевою фарбою.

 

Гра «Кричалки — шепотілки — мовчалки»

Мета: розвиток самоорганізації та самоконтролю.

Психолог. Діти, уважно стежте за сигналами. Коли я піднімаю чер­вону долоню — «кричалку», можна бігати, кричати, шуміти; жовту долоню — «шепотілку» — можна тихо рухатися та шепотіти, на сигнал «мовчалка» — синя долоня — ви повинні завмерти на місті або лягти на підлогу і не рухатися. Закінчити гру слід «мовчанками».             

 

Етюди на виразність жестів і міміки.

Мета: тренування уміння виражати емоції в міміці і жестах.

• Наш Сашко бува веселий, коли друзі всі в оселі.
• Наш Сашко бува сердитий, коли чоло його набили.
• Наш Сашко сумний буває, коли іграшки не має.
• Наш Сашко, буває, плаче, коли хтось забере м’ячик.
• Наш Сашко, бува, хитрує, коли фокуси майструє.
• А як його насварять – він ображений стоїть.
• Як незвичне щось побачить, то дивується одначе.
• А як чогось злякається –  у кущі ховається.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 8.

 

Мета: розвивати емоційну сферу; формувати доброзичливе ставлення до людей, розвивати комунікативні здібності; знижувати емоційне напруження.

Дидактичний матеріал: кубик із зображенням різних емоцій, фотографії дітей із різними емоційними станами, кольорові шматочки тканини, картинки, на яких зображені діти з різною поведінкою, великий аркуш паперу, рідкі фарби, зубні щітки, олівці.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Психогімнастика «Ранок» (з відповідними рухами) - оптимістичний настрій.

Сонечко прокинулось (очі заплющені, руки піднімаються вгору)

В різні боки повернулось (очі відкриті, вираз подиву)

Потім весело всміхнулось (посмішка)

Кругом себе повернулось (повертають голову вправо-вліво)

Стали квіти оживати (видих - Ах!)

Пташки весело співати (губи трубочкою - тьох, тьох, тьох)

Діти стали танцювати (танцюють)

Любе сонечко вітати (піднімають руки над головою,

дивляться вгору та кажуть «Привіт!»).

 

Гра «Світ почуттів» - розвиток емоційно-ціннісної сфери.

Дітям пропонується по черзі кинути кубик, на гранях якого зображені різні емоції. Потім кожна дитина відшукує серед фотографій дітей з різними емоційними станами, ті, які відповідають зображенням емоцій на кубику, що їм випали. Після цього кожна дитина розповідає, що на її думку, трапилось з дитиною (сумна, бо її хтось образив; весела, бо зустріла своїх друзів тощо).

 

Лялько-терапія «Лялька настрою»

Мета: вчити дітей розпізнавати свій внутрішній стан і розуміти емоційний стан іншої людини, включатися в гру. Розвивати вміння правильно виражати свої емоції та почуття, розвивати навики комунікативної взаємодії один з одним.                 Виготовлення ляльок.                                                                                                            

Психолог пропонує дітям зв’язати із кольорових шматочків тканини ляльку настрою і дати їй ім'я (в залежності від їх настрою).

Презентація ляльок.

 

Інтерактивна гра «Що потрібно для гарного настрою» - робота в парах.

Діти поділяються на пари. Кожній парі пропонується розглянути картинки, на яких зображені діти з різною поведінкою. Дітям потрібно відібрати картинки, які на їх думку показують правильні дії дітей щодо гарного самопочуття, настрою (діти обіймають бабусю, дівчинка годує кошеня, хлопчики грають дружно на вулиці, хлопчик виконує зарядку тощо). Діти кладуть ці картинки до кишеньки, на якій зображений веселий смайлик, розповідають, чому вони зробили такий вибір.

Інші картинки, які залишились, показує психолог, діти називають неправильну поведінку дітей та кладуть їх до кишеньки, на якій зображений сумний смайлик.

Висновок: тільки добрі справи допомагають нам жити весело, радісно, дружно.

 

Вправа «Казковий герой»

Дітям пропонується назвати злих казкових героїв і придумати, що можна зробити, щоб злі герої стали добрими.

 

Вправа «Чарівний дощ»

Мета: вчити дітей умінню довільно напружувати та розсла­блювати м’язи рук, суглобів, п’ястей; розвивати уяву; сприяти зменшенню психоемоційного напруження.

Перед дітьми великий аркуш паперу, рідкі фарби. У руках учасників зубні щітки й олівці — «чарівні палички».

Дітям пропонується опустити зубні щітки в рідкі фарби (колір дитина вибирає). Після цього діти легенько стукають по щітках «чарівними паличками», розбризкуючи фарбу на аркуші.

Вільне падіння крапель на аркуш паперу — «чарівний дощ». Виходить фантастична картина, яку всі разом називають.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 9.

 

Мета: продовжувати розвивати здатність розрізняти та називати емоційні стани; вчити позитивно ставитись до інших; вміння художньо зображувати емоції на папері.

Дидактичний матеріал: піктограми на кожну дитину, аркуші паперу, фарби, картки-половинки із зображенням емоцій, конверти із піктограмами.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Вправа «Привітаємося по-різному»

Психолог пропонує дітям привітатися одне до одного:

• за допомогою звертання «Здрастуй, це я...»;

• за допомогою долоньок;

• притулившись плечима одне до одного.

 

Вправа «Покажи емоцію»

Дітям зачитують уривки з казок, а вони мають подумати, що відчуває казковий герой, і показати відповідну піктограму.

1. Мишенятка тільки й знають, що танцюють і співають. (Радість.)

2. Ведмеді прийшли додому голодні і захотіли пообідати. Михайло Іванович узяв свою тарілку і заревів страшним голосом: «Хто їв з моєї тарілки?». (Злість.)

3. Стоїть груша, а на ній бубликів рясно — аж віти гнуться. Хвеська кричить: «Чоловіче, чоловіче! Бачиш — бублики на груші?». (Подив.)

4. Прийшов Котик додому, дивиться — немає Півника. Заплакав, а далі надумався, взяв скрипку та писану торбинку й пішов до лисиччиної хатки. (Сум.)

5. Пішла дівчинка з подружками в ліс по гриби та ягоди і заблукала. А вже ніч. (Страх.)

 

Релаксивне малювання «Уявіть собі...»

Психолог: Всі ви добре знаєте, що трава зелена, небо синє, по­мідор червоний, корови не бувають фіолетовими, а місяць часто буває сріблясто-білим. Всі ці та багато інших кольорів вам добре відомі.

• А ось якого кольору доброта?
• Уявіть, і ви побачите незвичайні кольори і фарби, нікому поки ще не відомі.
• Уявіть, яких кольорів олівці можуть бути в коробці.
• А тепер уявіть, якого кольору сміх? Опишіть або намалюйте колір сміху.

(Роздаються аркуші, звучить музика у запису, діти малюють.)

 

Вправа «Склади емоцію»

Діти з карток-половинок складають ціле зображення емоції та називають її. (Додаток 5).

Гра «Відгадай»

Психолог пропонує дітям конверти, у яких знаходять­ся піктограми емоцій радості, смутку, страху, злості, оги­ди, здивування. Психолог вмикає аудіозаписи заздалегідь підготовлених уривків із творів у різних інтонаціях. Діти повинні дібрати до кожної інтонації відповідну картку. Ба­жано, щоб на кожну емоцію було дібрано, як мінімум, по два твори. Після виконання цього завдання він пропонує дітям під музику зобразити почутий настрій. Причому зо­бражувати потрібно не тільки за допомогою виразу облич­чя, але і за допомогою пози, жестів, танцю. Після кожного музичного уривка психолог зупиняє запис, і діти назива­ють ту емоцію, яку вони щойно зображували.

 

Вправа «Димок».

Мета: зняття психоемоційного напруження.

Психолог. Станьте рівно, поставте ноги на ширині плечей, закрийте очі. Почніть повільно розхитуватись з ноги на ногу. Хитайтесь так повільно, як вам подобається. Починайте поступово повертатись навколо себе, так само похитуючись. Закрийте оченята. Уявіть, що ви легкий, невагомий дим... Повільно ви піднімаєтесь вгору, все вище і вище… Ви відчуваєте свободу, ви відпочиваєте. Запам’ятайте цей стан… А тепер ви повільно повертаєтеся назад. Ви торкаєтесь землі і розплющуєте очі.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 10.

 

Мета: продовжувати вчити розпізнавати емоції; розвивати творчість та неординарне мислення; знижувати емоційне напруження; виховувати доброзичливість.

 

Дидактичний матеріал: картинки із зображенням персонажів, склянки із чистою водою, фарби, паперові кружечки на кожну дитину, олівці, старі газети.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Привітання.

Здрастуй, Небо!

(Руки підняти вгору.)

Здрастуй, Сонце!

(Руками над головою описати велике коло.)

Здрастуй, Земля!

(Плавно опустити руки на килим.)

Здрастуй, планета Земля!

(Описати велике коло над головою.)

Здрастуй, наша велика сім’я!

(Усі діти беруться за руки і піднімають їх догори.)

 

Вправа «Продовж  речення»

Дітям  пропонується  продовжити  речення,  у  якому  дається  опис  емоційного  стану персонажів, зображених  на  предметних  та  сюжетних  картинках. Після  розглядання  картинки  пропонується  гра «Я  почну, а  ти  продовж  речення».

«У  цього  зайчика  свято. Він… (веселий). На  його  мордочці…(посмішка). Його  очі…(сяють  від  радості). Вони схожі…(на  сонечко  з  проміннячками). Зайчик  з  радості  плескає…(у  долоні)  і  стрибає…(на  одній  лапці)».

«Цей  ведмедик  смутний. На  його  мордочці  немає…(посмішки), очі…(сумні). Лапки…(лежать на  колінах). Він  смутно  опустив…(плечі)   і  тихо  сидить…(на  стільці). Грати  йому…(не  хочеться)».

«Мальвіна  дуже  здивувалася. Її  очі…(широко  відкриті), руки…(притиснуті  до  щік, до  грудей). Вона  викрикнула  від  несподіванки…(«Ах!», «Ох!», «Оце  так!») і  навіть  злегка…(присіла)».

«Цей  гном  сильно  злякався.  Його  очі…(широко  відкриті). Від  страху  він  сильно…(тремтить). Руки…(притиснуті  до  грудей).

«Карабас  дуже  розсердився. Його  очі…(дивляться  зі  злістю, зіщурені). Він стиснув…(кулаки), тупотить…(ногами)  і  голосно  кричить… («Я  вам  покажу!»)».

 

 

Гра «Різнокольорова  вода»

Дітям  пропонується розфарбувати  воду  в  різні  кольори. Запитайте  в  дітей, як  зробити  «сердиту  воду», «добру», «веселу».  Можна  розфарбовувати  воду  в  найрізноманітніші  настрої. Покажіть  їм, як  можна  за  допомогою  однієї  і  тієї  ж  фарби  отримати  різні  відтінки  і  як  при  цьому  зміниться  «настрій» води. Наприклад, чорна  вода була  «сердитою», а  сіра  стала  вже  «задумливою».

 

Гра «Музика та  емоції»

Прослухавши  музичний  уривок, діти  описують  настрій  музики: весела – сумна, задоволена – сердита, смілива – боязлива, бадьора – втомлена, тепла – холодна.

 

Малювання «Веселі колобки» - виховання доброзичливості.

Дітям пропонується на паперових кружечках намалювати веселих колобків (очі, носик, посмішка), а потім подарувати один одному свій малюнок.

 

Гра «Рвемо папір»

Мета: позбавити напруження, стану тривоги; навчати передавати свої емоції.

Хід гри

На початку гри психолог може, не пояснюючи пра­вил, запропонувати дітям рвати папір. Потім він сам бере газету, починаєте її рвати і кидати шматочки в центр сто­лу, запевняючи при цьому дітей, що розмір шматочків не важливий. Якщо діти не приєднуються, то їх не можна при­мушувати. Психолог може повернутися спиною до дітей, удаючи, що не помічає їх. Як правило, діти починають бра­ти участь у грі. Коли купа паперу в центрі столу стане ве­ликою, психолог пропонує дітям пограти зі шматочками, починає енергійно підкидати їх угору, розкидає кімнатою. Психолог також може робити купки і стрибати на них, об­сипаючи шматочками паперу дітей та залучаючи їх до цьо­го, або підкидати шматочки паперу вгору.

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 11.

 

Мета: забезпечення позитивного психологічного настрою в групі; запобігання та корекція страхів; зниження рівня тривожності; ослаблення та зняття емоційного та фізичного напруження.

 

Дидактичний матеріал: великий аркуш паперу, олівці або фарби, ножиці.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Вправа «Вітання»

Мета: створити позитивні психологічні умови для роботи; сприяти встановленню емоційного контакту; розвивати здатність координувати голосову та рухову активність; формувати позитивну моти­вацію на заняття.

Вітаю... (посміхнутися, кивок — вітання).

Вітаємо.... (посміхнутися, кивок — вітання).

Здрастуй, небо голубе (руки підняти вгору, вліво, вправо, вниз опустити),

Здрастуй, сонце золоте (руки підняти, розвести в сторони, простягти долоні до сонечка),

Річка, хвилі, деревця й кучерявенька вівця (хвилеподібні рухи руками, підняти руки вгору, погойдуватися вліво — вправо, опустити руки на рівень голови, стиснути в кулачки, а вказів­ним пальцем круговими рухами зобразити завитушки, опустити руки)

Всім здоров’я побажаймо (руки витягає вперед, розводить у сторони, розкривши долоні, кивок — вітання),

Руки в потиску з’єднаймо (рукостискання в парі).

А тепер пора трудитись — гарно і старанно вчитись! (Ритмічні стверджувальні погойдування головою з боку в бік).

Вправа «Чи корисний страх?»

Мета: знайомство з позитивними й негатив­ними аспектами почуття страху.

Психолог запитує малюків, коли почуття стра­ху може врятувати нам життя, чому варто боро­тися зі страхом.

Психолог. Скажіть, будь ласка, чи корисний страх і коли? Так, якби ми не боялись, то могли б потрапити під колеса машини. Так, якби не бо­ялись, то могли б випасти з балкона. Якби не бо­ялись, то могли б обпектись окропом, врізатися ножем тощо.

То треба всього боятися?! Ні! Через постійний страх перед чимось люди частіше хворіють. Ні! Бо діти бояться пізнавати навколишній світ, а в ньому стільки цікавого! Ні! Тому що діти, які часто бояться, стають невпевненими й плаксивими. Ні! Діти бояться знайомитися з іншими дітьми й до­рослими, в них мало друзів.

Отже, страх інколи потрібний, бо вберігає нас від небезпеки. Але всього боятися не варто! Треба вміти боротися зі своїм страхом!

 

 

Гра «Я страшилок не боюсь, у кого хочеш перетворюсь».

Діти йдуть по колу, тримаючись за руки, і промовляють хором ці слова. Коли психолог називає якогось страшного персонажа ( Змія Горинича, Бармалея, Бабу – Ягу, Відьму, Вовка, Тигра…) дітям потрібно швидко «перетворитись» в нього і завмерти. Психолог обирає самого страшного персонажа серед дітей.

 

Гра «Намалюй свій страх, подолай його»

Психолог (звертаючись до кожної дитини по черзі). Чого ти боїшся? Коли тобі буває страшно? Чи було таке, коли ти сильно злякався?

Потім він пропонує дітям намалювати те, чо­го кожна з них боїться. Психологу необхідно подбати про те, щоб кожна дитина мала великий аркуш паперу, олівці або фарби. Після малювання ще раз запитує, чого ж конкретно дитина боїться. Потім психолог бере но­жиці, просить дитину розрізати «страх» на дрібні шма­точки, а дрібні — ще на дрібніші, допомагає дитині в цьому. Коли «страх» розсипається на дрібні шматочки, психолог показує дитині, що тепер його неможливо зібрати. Загортає ці дрібні шматочки у великий папір, підходить до смітника і викидає туди, потім із дітьми йде і викидає все сміття.

Психолог. Воно нам не потрібно, його відвезуть, спалять, а разом зі сміттям спалять і страх, і більше його ніколи не буде.

Гра «Проженемо страх»

Мета: пошук способів подолання страхів.

Діти і психолог сидять у колі. Дорослий по­чинає розповідати про те, чого він боїться, а всі діти говорять про свої страхи. Наприкінці діти і психолог встають, узявшись за руки, і промов­ляють хором:

Страх-страх-страшилко,

Геть, геть котись!

На сміх-сміх-смішинку

Пе-ре-тво-рись! (Повторюють кілька разів.)

 

Релаксація.

Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.

Психолог. Я - вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами, я ніжно торкаюся їх пелюсток. Я ховаюся у вітах дерев і шурхочу листочками. Я вдихаю в себе чисте повітря лісів і стаю сильнішим і добрішим… Я піднімаюся високо в гори і співаю на весь голос: «Я – вітер. Я швидкий, сильний, добрий вітер».

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

Заняття 12.

 

Мета: забезпечення позитивного психологічного настрою в групі; вчити доброзичливо розв’язувати конфліктні ситуації; розвивати вміння виходити із стану злості;  корекція агресивності;.

Дидактичний матеріал: рушник, пісок, подушки на кожну дитину.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Вправа «Вітання»

Мета: створювати позитивну психологічну атмосферу в гру­пі; виховувати у дітей взаємну довіру.

Здрастуй, милий друже мій!

Йди сюди, до нас мерщій.

Гру хутенько починаймо,

Всіх довкола привітаймо.

Руку дружби простягни

І заняття розпочни!

Гра «Жужа»

Мета: навчити агресивних дітей бути лагіднішими, менше обража­тися, дати їм змогу поглянути на себе очима оточуючих.

«Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Усі бігають біля неї, дражнять, торкаються до неї. «Жужа» терпить, але коли їй усе це набрид­не, вона виказує і починає бігати за кривдниками, намагаючись спіймати того, хто образив її найбільше, він і буде «Жужою».

Психолог стежить, щоб «дражнівки» не були дуже образливими.

Вправа «Переможець злості» (пісочна терапія)

Психолог. За допомогою піску можна вилі­пити і побачити власну злість, а згодом перемогти її.

Психолог, а потім діти, коментуючи весь процес ви­готовлення, роблять із мокрого піску грудку-«злюку», на якій роблять заглибленнями або малюють очі, ніс, рот. Після того як усі завершили робити свої споруди, психолог пропонує кожній дитині покласти руки на свою грудку-«злюку», заплющити очі, пригадати, на що вони зазвичай зляться, і спробувати перенести свій гнів на цю грудку. Ді­ти розплющують очі, а психолог пояснює їм, що тепер у кожній грудці живе їхня злість.

Потім діти у будь-який спосіб руйнують піщану груд­ку, говорячи «чарівне заклинання»: «Проганяємо злість, напрошуємо радість!»

Після цього вони руками повільно вирівнюють поверх­ню піску, залишаючи на ній відбитки своїх долонь. Психолог пропонує дітям прикрасити ці відбитки намистин­ками, черепашками, камінчиками на знак їх заспокоєння, отримання рівноваги: «Я переміг свою злість, тому я спо­кійний».

Вправа «Втікай, злосте, втікай!»

Мета: зняття агресії.

Завдання: діти сидять на килимку, на колінах у них – подушки. Заплющивши очі, вони б’ють руками по подушці і примовляють: «Втікай, злосте, втікай!».  Так триває 3 хв. Потім вони лягають на килимок, заплющивши очі і 3 хв. відпочивають, слухаючи тиху музику.

Психолог. А ще, малята, коли ви починаєте сердитися:

• Заспівайте веселу пісеньку.
• Пограйтеся з м’ячиком.
• Розкажіть про свою злість друзям.
• Пограйтеся у гру «Розривання паперу».

 

 Гра-вправа «Давай миритися»

Мета: формувати вміння справедливо й доброзичливо розв’язувати конфліктні ситуації, налагоджувати товариські стосунки.

Психолог пропонує двом дітям удавати сварку (відвернутися, нахилити голови). Інші стають у коло (ведуть хоровод) і мирять тих, хто «посварився».

Мир-миром, пироги з сиром,

Поверніться, подружіться.

Будем  в мирі жити

З усіма дружити.

Діти, що «посварилися» піднімають голови, повертаються один до одного, беруться за руки, посміхаються й весело танцюють. Діти в колі плескають у долоні.

 

Вправа «Опануй себе».

Мета: самоконтроль і саморегуляція поведінки.

Хід проведення. Психолог говорить, що коли виникає бажання когось вдарити, щось кинути чи поламати іграшку, є дуже простий спосіб довести свою силу: потрібно обхопити долонями лікті і сильно пригорнути руки до грудей – це поза витриманої, сильної духом людини. (Діти повторюють жести за психологом).

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Закріплення.

Мета: закріплення здобутих навичок та форм спілкування, рефлексії та контролю за своєю поведінкою.

Заняття 13.

Мета: формування почуття згуртованості дитячого колективу, створення позитивного настрою в групі; закріпити отримані знання про емоції;  закріпити вміння розуміти свої почуття.

Дидактичний матеріал: ватман, мелена кава, картинки з малюнками різних предметів, чотири зірочки кожній дитині, аркуш паперу А3, фломастери.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Вправа «Вітання»

Мета: створювати позитивну психологічну атмосферу в гру­пі; виховувати у дітей взаємну довіру.

Доброго ранку, сонце привітне,

Доброго ранку, небо блакитне,

Доброго ранку, небесні пташки,

Доброго ранку, маленькі дубки,

Я вас вітаю, люблю, поважаю,

Бо живемо ми у ріднім краю,

Доброго ранку усім:

І дорослим, і малим!

 

Вправа «Придумай казку» (кавова терапія)

Після повторення з дітьми відомостей про емоції, психолог пропонує їм придумати спільну казку. Та не просто її розказати, а намалювати за допомогою кави. Усі сіда­ють у коло. Психолог насипає на ватман мелену каву і так розташовує листок, щоб кожна дитина змогла до нього дотягнутися. Історію починає психолог. Діти по колу про­довжують почату розповідь та зображують кожен елемент на ватмані. Після того, як діти закінчили придумувати казку, психолог обговорює з ними малюнок, який у них вийшов; звертає увагу на на­стрій персонажів, на те, що саме викликало цей настрій.

 

Гра «Щасливі предмети»

Мета: виховувати взаємодопомогу, доброзичливість.

Хід гри. Психолог об’єднує дітей у групи і роздає їм картинки з малюнками різних предметів: вікон, дерев, будинків то­що. Кожна група повинна придумати сценку про те, як зро­бити, щоб той чи інший предмет був щасливим.

Наприклад, щоб вікно стало щасливим, його потрібно помити, дерево — полити тощо.

Діти повинні показати свої сценки за допомогою мімі­ки і жестів. Решта дітей відгадують, які предмети зображу­ють їх товариші та що було зроблено, щоб ці предмети по­чувалися щасливими.

 

Вправа «Зірочка»

Мета: розвивати почуття емпатії; активізувати дітей на прояв почуттів любові, дружби та взаєморозуміння.

Дітям роздають по чотири зірочки, які символізують сим­патію до учасників групи. Кожен віддає зірочки тим дітям, які йому найбільше подобаються.

Рефлексія: діти пояснюють, чому й за що віддали свої зірочки саме цьому учасникові.

 

Вправа «Двоє з одним олівцем»

Мета: вчити дітей взаємодіяти один з одним; розвивати на­вички сприйняття, здатність тонко відчувати партера; формувати навички взаєморозуміння.

Діти об’єднуються в пари. Кожна пара одержує аркуш папе­ру, фломастери. Пара має намалювати картину, сидячи за од­ним столом. Діти не повинні розмовляти, домовлятися про те, що вони малюють. Можна тільки дивитися один на одного, щоб відгадати ідею партнера. Після завершення вправи учасники демонструють свої роботи.

 

Вправа «Поза спокою» (релаксаційна пауза)

Мета: навчати дітей умінню спостерігати за відчуттями в тілі; визначати та порівнювати м’язові відчуття (напруження, роз­слаблення); відпрацьовувати правильне діафрагмальне дихання (вміння довго видихати); формувати здатність регулювати про­цеси збудження та гальмування.

Діти вільно рухаються по кімнаті. Психолог читає «релак­саційну формулу». Діти узгоджують слова психолога зі своїми діями.

Всі уміють танцювати (виконують танцювальні рухи),

Бігти, плигать, малювати (стрибки на місці, біг на місці).

Але поки що не вміють (вільно рухаються у кімнаті)

В спокої відпочивати.

Гра у нас тепер така —

Дуже легка і проста.

Уповільнюємо рухи (діти уповільнюють рухи),

Позбуваємось напруги...

Маєм враження взаємне —

Це розслаблення приємне! (Зупиняються, спокійно, ритмічно м’яко вдихаючи та видихаючи.)

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

Діти стоять у колі, тримаються за руки, легенько ними похитують, промовляючи: «Усім, усім бажаємо бути здоровими! До побачення!».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

Заняття 14.

 

Мета: закріпити знання дітей про емоції, вміння їх розрізняти; розвивати вміння керувати собою та власними емоційними станами; здійснювати  психом’язове тренування.

Дидактичний матеріал: піктограми, малюнки казкових героїв, кольорове тісто для кожної дитини, клубочок ниток.

 

Щоденник настрою.

Мета: діагностика психоемоційного стану.

Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій на початку заняття. Психолог відмічає настрій в особистих щоденниках настрою дітей.

 

Привітання

Психолог.  Сьогодні, вітаючись одне з одним, ми будемо ділитися своєю добротою. (Діти складають долоньки, дмухають у них і передають одне одному «краплинку» своєї доброти.)

Гра «Згадаймо емоції»

Психолог пропонує дітям обрати по одній пікто­грамі, дібрати до неї малюнок казкового персонажа. Після виконання завдання діти називають обрану емоцію і придумують по одній ситуації, що спричиняє появу цього настрою.

 

Вправа «Створи емоцію сам» (тісто пластика)

Мета: закріпити отриманні знання про емоції; вчити передавати почуття через символічні образи.

Психолог пропонує дітям самостійно створити за допомогою кольорового тіста обрану ними емоцію (позитивну або негативну). Можна запропонувати додатковий матеріал, наприклад камінці, палички, зубочистки, шкаралупу горіхів та ін.

Після того, як діти закінчать ліпити, кожен презентує свій витвір і за бажанням може його комусь подарувати.

 

Вправа «Масаж»

Мета: активізувати дітей на прояв почуття любові, турботи, взаємодовіри; навчати звільнятися від емоційно-м’язових за­тисків; підвищувати рівень групової згуртованості.

Усі діти стають у коло. Психолог пропонує повернутися пра­воруч і покласти руки на плечі учасникові, який стоїть попереду. За командою всі діти починають рух по колу й роблять масаж тому, хто стоїть попереду під час слів психолога: «Масажуємо плечі... руки до ліктів... знову повертаємося до плечей... масажу­ємо шию... хребет... талію... повертаємося по хребту до плечей. Зупинилися, зробили поворот на 180 градусів. А тепер подякуйте своїм партнерам».

Попередньо психолог показує дітям елементи руху рук і кистей, які використовують під час масажу.

 

 

Казка «Королівство Емоцій» (авторська розробка)

Мета: закріпити знання дітей про емоції, вміння їх розрізняти.

За горами та лісами, біля великого озера на зеленій квітучій галявині розмістилося Королівство Емоцій. Жили в тому королівстві різні емоції: радість, сум, подив, відраза, гнів, страх, задоволення, сором, провина, захоплення, презирство, інтерес. Керували королівством дві сестри: Королева Добрих Емоцій та Королева Поганих Емоцій.

І все було б нічого, якби сестри змогли порозумітися між собою. Кожна з них вважала своїх підданих найкращими і найпотрібнішими людям.

І так вони розсварилися, що вирішили роз’єднати королівство на дві частини: Королівство Добрих Емоцій та Королівство Поганих Емоцій.

І тут сталося лихо. Перестали люди відчувати емоції: радіти, сумувати, гніватися. Весь світ почав втрачати свої барви, все навкруги стало сірим і безликим. Перестали співати птахи, рости квіти.  Емоції стали нікому не потрібними.

Як вони перелякалися! Адже раніше вони хоч і не товаришували, але допомагали один одному (піднімали настрій людям, підвищували працездатність, допомагали позбутися переживань). А що тепер їм робити?

Довго думали всі емоції – як би зарадити лиху. І надумали. Написали вони два листа і відправили королевам.

Ось, що вони написали. «Шановні наші Королеви! Звертаємося до Вас ми, емоції, тому що спіткало нас велике лихо. Коли розділили Ви наше королівство, то відібрали у людей можливість відчувати, переживати різні емоції. Ми їм більше непотрібні.

Ми, як день і ніч, не схожі між собою, але не можемо існувати окремо. Якби не було смутку, хіба відчували б люди радість, якби не було захоплення, знали б вони, що таке відраза. Адже ми доповнюємо один одного. Ми всі важливі і потрібні».

Прочитали Королеви листа та замислилися. Дійсно, всі емоції потрібні.

Зустрілися сестри, обнялися та об’єднали два королівства у одне. І одразу все навкруги змінилося: почали з’являтися барви, заспівали пташки, засвітило сонце. Люди знову почали радіти, сумувати, дивуватися, захоплюватися – почали жити.

Запам’ятайте, діти! Всі емоції потрібні. Без емоцій люди не жили б повноцінним життям.

Вправа «Павутинка почуттів»

Дитина передає клубочок іншій дитині, при цьому дарують одна одній різні почуття (радість, добро, любов).

 

Рефлексія.

 

Вправа «Прощання».

Діти стоять у колі, тримаються за руки, легенько ними похитують, промовляючи: «Усім, усім бажаємо бути здоровими! До побачення!».

 

Щоденник настрою. Діти показують ті піктограми  настрою, які відображають їхній настрій на даний момент.

Список використаних джерел.

1. Алєксєєва І.В. Гіперактивні діти: корекція поведінки/Ірина Алєксєєва, Марина Калмикова. – К.: Шк. Світ, 2011. – 96 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
2. Готовність дитини до навчання. / Упор.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос – СВС, 2003. – С. 20–28.
3. Дмитерко – Карабин Х. М., Королик Н. В. Психологічна допомога тривожній дитині: теорія, діагностика, корекція. – Навчально – методичний посібник. – Івано – Франківськ: Гостинець, 2007. – С. 129–162.
4. Емоційний розвиток дитини / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Плавник. – К.: Мікрос – СВС, 2003. – 112 с.
5. Заняття психолога з малятами. / Упор. Т. Гончаренко. — К.: «Шкільний світ», 2005р.
6. Корекційні програми на допомогу практичному психологу ДНЗ / Уклад. О. Є. Марінушкіна,  Г. В. Замазій . – Х.; Вид. група «Основа», 2008 (серія «Психологія виховання»).
7. Кравець Г. Емоції та спілкування. // Дошкільне виховання. – 2004. - № 2.– С. 21–23.
8. Лютова Е.К., Монина Г.Б. Шпаргалка для родителей: Психокоррекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми. – СПб.: Изд-во «Речь»; «ТЦ Сфера», 2002.
9. Мартиненко О.А. Як навчити вашу дитину володіти емоціями. – Х.:Вид-во «Ранок», 2009. – 144 с.: іл.. – (Сімейна психологія).
10. Методи вивчення психічного розвитку дитини – дошкільника: Метод. посіб. для педагогів, практичних психологів, студ. серед. і вищ. пед. закл. / С. Є. Кулачківська, Т. О. Піроженко,  Л. Г. Подоляк  та  ін. – К.:  Світич,  2003. – 40 с.
11.  Минаева В.М. Развитие эмоций дошкольников. Занятия. Игры. - М., 2000.

        59 с.

12. Павленко Т. Емоції, емоції… Комунікативні аспекти емоційного розвитку дітей. // Палітра педагога. – 2003. – № 2. – С. 19–20.
13. Почуття. Емоції: Комплект наочних посібників для дошкільних закладів і початкової школи. – Х.; Вид. «Ранок», 2006р.
14. Психічний розвиток дитини – дошкільника: Навч. посіб. для педагогів, психологів, вихователів дит. дошк. закладів, студ. сер. і вищ. пед. закладів батьків. / С. Є. Кулачківська, С. О. Лади вір, Т. О. Піроженко та ін. – К.: Світич,2004. – 75 с.
15. Психологічне здоров’я дошкільників. / Уклад. Т. І. Прищепа. – Х.; Вид. група «Основа», 2010 (серія «Психологія виховання»).
16. Психологічні заняття з дошкільнятами / Упоряд. Т. Червонна. – К.: Шк. Світ, 2008. – С. 100 – 117.
17. Психічний розвиток дитини – дошкільника: Навч. посіб. для педагогів, психологів, вихователів дит. дошк. закладів, студ. сер. і вищ. пед. закладів батьків. / С. Є. Кулачківська, С. О. Лади вір, Т. О. Піроженко та ін. – К.: Світич,2004. – 75 с.
18. Туріщева Л.В. Увага! Особливі діти. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 128 с. – (Серія «Тренінги у педагогічній практиці»).

Додаток 1.

 

Додаток 1.

 

Додаток 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

 

 

Додаток 4.

 

Додаток 5.