Програма МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

№

К-

сть

год

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

1.

Пропедевтичний період

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КАБІНЕТОМ МУЗИКИ

Орієнтація в навчальному просторі та назва музичних об’єктів, що використовуються на уроці (місцезнаходження фортепіано, технічних засобів: магнітофону, програвача), місцезнаходження робочого місця учня тощо.

 Ознайомлення з елементарними поняттями, пов’язаними з слуханням музики і джерелами музичних звуків: фортепіано, голосом вчителя, технічними засобами; елементарними правилами слухання музики ( сидіти рівно, не відволікатися, спокійно слухати музику).

Рецептивне (пасивне)сприймання

заспокійливої музики

Музично–звукова підготовка до слухання музики. Розвиток емоційних реакцій на музику (мімічних, жестових, поведінкових дій). Слухання спокійної музики.

Учень:

– розуміє навчальне мовлення вчителя (за уточненням учителя);

– називає і визначає місцезнаходження музичних об’єктів у кабінеті музики, своє робоче місце;

– реагує на джерела музичних звуків; розрізняє їх (за підказкою вчителя);

– намагається дотримуватись елементарних правил слухання музики (під контролем учителя);

Конкретизація уявлень про: місцезнаходження і назву музичних об’єктів, що використовуються на уроці (фортепіано, магнітофон, програвач), своє робоче місце тощо.

Уточнення елементарних навчальних понять.

Нагадування правил слухання музики.

2.

СЛУХАННЯ–СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ

Слухання фрагментів знайомих пісень (з мультфільмів, радіо і телепередач).

 Слухання звуків, що нас оточують: музичних (пісень, музичних творів); звуків живої природи (птахів, жуків, свійських тварин).

Ознайомлення з звуконаслідуванням голосів птахів у музиці (зозулі – “зовом зозулі”, тьохканням птахів тощо). Використання музично–дидактичного матеріалу.

– намагається: слухати музику;

– виявляє зовнішні позитивні емоційні реакції на музику (мімічні, жестові, поведінкові).

Учень:

– впізнає фрагменти знайомих пісень;

– називає пісні (за допомогою вчителя);

– запам’ятовує та розрізняє на слух музичні звуки і звуки живої природи (за допомогою вчителя);

– підбирає дидактичний матеріал, що відповідає назві і змісту прослуханої пісні: картинки, малюнки, картки (під керівництвом вчителя).

Організація слухової уваги, активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Стимуляція слухової пам’яті та інтересу до музики (скрипковою музикою В. А. Моцарта, Вівальді тощо.)

Корекція музично–звукових і природно–звукових уявлень.

Розвиток слухової уваги, зосередженості.

збагачення слухової пам’яті і досвіду музично–слухового сприймання.

Виховання бажання слухати звуки живої природи і музичні твори.

Виховання в учнів бажання поділитися враженнями від прослуханих творів.

3.

СПІВИ

Організація готовності до співу

Розвиток інтересу до співу пісень.

Ознайомлення з правилами охоронного співочого режиму (не співати коли хворе горло, співати спокійно без напруження, не перекрикувати сусідів).

Ознайомлення з елементарними правилами співу ( сидіти рівно, спокійно; голову тримати рівно; руки покласти на коліна).Виконання вправ.

Ознайомлення з елементарною символікою диригентських жестів (увага, вступ, закінчення).

Формування етичних взаємовідносин в процесі вокально хорової діяльності.

Розвиток вокально–хорових навичок:

Дихання.

Розширення і закріплення елементарних навичок правильного дихання (підтягувати живіт, безшумно набирати і випускати дихання, не піднімати плечей, короткострокова затримка дихання, рівномірне його витрачання).

Виконання дихальних вправ (на короткострокову затримку дихання, спокійний вдих і видих).

Спів на одному диханні поспівок, невеличких фраз з пісень.

Розвиток музичного слуху, відчуття ритму, темпу, характеру музичних творів

Розвиток відчуття ритму і ритмічної пам’яті, вміння ритмічно точно відтворювати фрагменти мелодій дитячих пісень.

Розвиток відчуття сильної долі у такті.

Закріплення уявлень про: характер пісень (веселим і сумним); темпом (швидким, повільним); використання принципу контрастності.

Відтворення з голосу вчителя та інструменту нескладних вокальних вправ, пісень.

Розширення діапазону голосу (ми 1– сі 1).

Артикуляція і дикція

Розвиток дикційно–артикуляційних навичок, уміння співати округлим, протяжним звуком.

Пісенно–виконавська творчість.

Розвиток творчих здібностей та бажання співати пісні виразно, у певному настрої, самостійно та з однокласниками.

Формування злагодженого співу (в ансамблі).

Учень:

– виявляє готовність і інтерес до вокально–хорових занять;

– намагається дотримуватись елементарних правил співу в положенні сидячи, стоячи (за нагадуванням вчителя);

– намагається зрозуміти і своєчасно реагувати на диригентські жести;

– дотримується правил ансамблевої поведінки в процесі вивчення та колективного виконання пісень (за підтримкою вчителя);

– намагається дотримуватись правил правильного дихання;

– розуміє: складові дихання ( вдих, видих, затримка дихання), що не можна брати дихання по середині слова;

– намагається правильно виконувати дихальні вправи. (за інструкцію і підтримкою вчителя);

– намагається зосереджувати слухову увагу під час виконання вправ, пісень; чисто і ритмічно співати пісні, вправи (за підтримкою вчителя);

– намагається правильно витримувати

тривалості (короткі і довгі) і силу звука у піснях; прислухатися до співу учителя;

– акцентує сильну долю у такті (за сигналом вчителя);

– намагається розрізняти характер і темп пісень (за допомогою вчителя);

– знає мелодії і слова більшості пісень (або фрагменти), розуміє і розповідає їх зміст (за підтримкою вчителя);

– виявляє самостійність у виконанні пісень, вправ, на розвиток голосу, музичного слуху, ритму;

 – намагається дотримуватись елементарних правил артикуляції і дикції (за нагадуванням вчителя);

•        – намагається емоційно виразно і злагоджено співати у дитячому ансамблі; ритмічно і розбірливо відтворювати слова пісні (за підтримкою учителя);

Виховання у учнів зовнішньої організованості і зосередженості, точного виконання інструкцій вчителя.

Контроль і корегування негативних комунікативних навичок, поведінки.

Опанування правил охоронного співочого режиму( не співати, коли хворе горло; співати спокійно, без напруження, не заважати іншим співакам)

Уточнення диригентських жестів.

Нагадування про важливість для навчання доброзичливих взаємовідносин у процес навчального спілкування і колективного виконання пісень.

Контроль і коригування співочого дихання.

Усвідомлення поняття, що дихання у пісня відрізняється від звичайного дихання.

Виконання спеціальних дихально–розважальних вправ на розвиток правильного співочого дихання.

 Розвиток, дитячого голосового апарату; звуковисотного і ритмічного слуху.

Контроль і уточнення вокально–співочих навичок

Стимуляція правильного виконання темпо – ритмічної структури пісень, фонематичної і музичної пам’яті .

Уточнення і виправлення помилок в процесі співу.

Розвиток дикційно – співочого апарату.

Корегування орфоепічного виспівування слів у піснях.

 Формування округлого співу голосних і приголосних; контроль за

протяжним їх виспівуванням.

Формування бажання художньо -

емоційно виконувати пісні, співати їх самостійно та разом з однолітками в урочний та позаурочний час.

Уточнення та виправлення недоліків у процесі виконання пісень.

4

ГРА НА ДИТЯЧИХ ШУМОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ

Ознайомлення зі звучанням дитячих шумових, ударних інструментів (брязкальцями, бубном, барабаном,) та звуковисотними інструментами (фортепіано, дзвіночками). Ознайомлення з прийомами і правилами гри на них.

Підготовка до гри на дитячих шумових інструментах: виконання спеціальних вправ на розвиток дрібної моторики (кистей рук, пальців, рухів всієї руки), комбінованих вправ на координацію дрібної моторики рук і артикуляційної моторики (відбивання ритму свого імені і простих імен однокласників, ритмодекламація дитячих примовок, закличок, фрагментів слів з дитячих пісень з одночасним відстукуванням, плесканням, відбиванням найпростіших ритмічних малюнків, за показом вчителя: “Луна”, “Сорока – ворона”, “Гуси, гуси – га, га, га”, “Іди, іди дощику” тощо.).

Розвиток відчуття сильної долі у такті.

Учень:

– знає назви дитячих інструментів, елементарні правила користування та прийоми гри на них (правильно тримати руку, струшувати);

– використовує під час виконання завдань збережені аналізаторні системи: зір, дотик, слух; розрізняє на основі полісенсорного сприймання дитячі інструменти, на яких грає протягом року (за нагадуванням і під контролем вчителя);

 – розуміє: умовні сигнали вчителя (увага, своєчасний початок і закінчення гри); найпростіші принципи гри в дитячому шумовому оркестрі (прислухатися до гри товаришів, грати з ними злагоджено);

– намагається: правильно відбивати і промовляти ритм знайомих імен, найпростіших вправ, дитячих пісень; відчувати сильну долю у такті ( за підтримкою вчителя).

Формування організаційно–ансамблевих навичок.

Корекція дотикового і полісенсорного

сприймання.

Виправлення і уточнення правил користування, прийомів і правил гри.

Опанування навичок своєчасного реагування на інструментально–виконавські сигнали вчителя.

Корекція і координація артикуляційної і дрібної моторики рук, відчуття ритму.

5.

6.

МУЗИЧНО–РИТМІЧНІ РУХИ ТА ОБРАЗНО–ІГРОВА ТВОРЧІСТЬ.

Ознайомлення з назвами частин тіла (голова, тулуб, спина, плечі, кінцівки: руки ліва, права, лікті, пальці; ноги, п’ятки, носки, ступні).

Орієнтація у навчальному просторі: вправи на орієнтацію у просторі (ознайомлення з інтервалом відносно місцезнаходження один щодо одного, на відстані витягнутих вперед рук, не торкаючись інших; напрямками в яких можна рухатись усім тілом і кінцівками: вгору, вниз, ліворуч, праворуч, перед собою, назад, вперед).

Розвиток: емоційного відгуку на музику, відчуття характеру музики та єдності музики і руху; своєчасних реакцій на зміни в характері музики (темпові, динамічні).

Ознайомлення з елементарними назвами рухів, що використовуються на заняттях ( за вибором вчителя).

Відтворення через рух найпростіших казкових образів (ведмедя, зайця, пташки тощо.).

МІЖПРЕДМЕТНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ

Використання на уроках музики знань, навичок отриманих на уроках з інших предметів (рідної мови: вміння переказувати зміст пісеньки, правильно вимовляючи слова; математики: кількісні і просторові поняття: один, багато; зліва – справа, зверху – знизу, між, усередині, близько – далеко; ознайомлення з навколишнім світом: ознаки тварин, рослин; образотворчої діяльності – картинки, що відображують зміст або образ з певної пісеньки; ритміки – елементарні навички ритмічно–рухової діяльності, назви рухів тощо.)

Учень:

– розуміє зміст завдань та інструкції учителя;

– знає: межі вільної площини, де відбуваються музичні заняття; назви частин тіла та напрям в якому можна рухатись; назву і спосіб виконання елементарних музично–ритмічних рухи( за підтримкою вчителя);

– намагається: правильно орієнтуватись у навчальному просторі; реагувати відповідними рухами на зміни в характері музики; передавати найпростіші музично–ігрові образи під час інсценізації змісту дитячих пісень (під керівництвом учителя);

– рухається в хороводі за вчителем, наспівуючи мелодію і зберігаючи стрункість постави.

Учень:

– намагається зрозуміти, що один і той же образ, зміст пісеньки можна передавати через різні види мистецтва, відповідними засобами виразності ( в музиці –музичними звуками, в літературі – словами, в малюванні – фарбами, в танці – рухами);

– намагається під керівництвом учителя у змісті віршів, образотворчій діяльності знаходити музичні образи (казкових персонажів: зайця, ведмедя, пташки тощо.)

Виправлення пошкоджених уявлень про назви тіла, напрямки в яких можна рухатись.

Подолання у дітей страху під час виконання різних рухів, орієнтації у просторі.

Збагачення словникового запасу назвами музично–ритмічних рухів.

Корегування рухових дій; поєднання їх з музикою.

Корекція уявлень про характерні рухи казкових персонажів, що потрібно передати через рух.

Корекція і розширення загального культурного досвіду.

Закладення основ культури особистості.

Уточнення уявлень про різні види мистецтва і засоби їх виразності.

1.

2.

Пропедевтичний період

ОРІЄНТАЦІЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

Закріплення місцезнаходження та назв музичних об’єктів, що використовуються на уроці (фортепіано, технічних засобів: магнітофона, програвача, робочого місця учня тощо.)

Організація психологічної готовності до слухання–сприймання музики

.

Закріплення: елементарних понять–термінів, пов’язаних із слуханням музики і джерелами музичних звуків ( фортепіано, голосом вчителя, технічними засобами; елементарних правил слухання музики ( сидіти рівно, не відволікатися, спокійно слухати музику, намагатися зрозуміти про що розповідає музика).

Формування інтересу до слухання музики.

Рецептивне (пасивне)сприймання

заспокійливої музики

Музично–звукова підготовка до слухання музики. Використання релаксійної музики. Подальший розвиток емоційних реакцій на музику (мімічних, жестових, поведінкових дій).

Слухання спокійної музики.

СЛУХАННЯ–СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ

Слухання знайомих і улюблених пісень (або їх фрагментів) з мультфільмів, радіо і телепередач (можливо за замовленням учнів).

 Закріплення слухового досвіду. Опанування навичок диференціації звуків, що нас оточують та виділення їх акустичних характеристик: музичних (пісень, музичних творів); звуків живої природи (птахів, жуків, свійських тварин). Слухання звуків неживої природи (грому, дощу, хуртовини тощо.); шумів пересувних об’єктів (машин, тепловозів; побутових шумів.

Закріплення звуконаслідування: голосів птахів у музиці (зозулі – “зову зозулі”, тьохкання птахів, тепловоза, машини тощо).

Використання музично–дидактичного матеріалу.

Учень:

– розуміє навчальне мовлення вчителя;

– називає і визначає місцезнаходження музичних об’єктів, що знаходяться в класі, своє робоче місце ( за підказкою вчителя);

– позитивно реагує на джерела музичних звуків;

– намагається дотримуватись елементарних правил слухання музики;

– виявляє зацікавленість і готовність до слухання музики;

– розуміє елементарні поняття–терміни, пов'язані із слуханням музики і джерелами музичних звуків;

– намагається правильно слухати музику;

– виявляє зовнішні позитивні емоційні реакції (мімічні, жестові, поведінкові) на різні види музичного впливу (психічної і соматичної релаксації, рецептивного сприймання музики);

Учень:

– впізнає: фрагменти знайомих пісень вивчених у попередньому класі (самостійно) і нових музичних творів (за допомогою вчителя);

– запам’ятовує та розрізняє на слух музичні звуки і звуки живої та неживої природи; шуми пересувних об’єктів (за допомогою вчителя);

 – намагається відтворювати голос зозулі і тьохкання птахів, звуки дощу; визначає їх у музичних творах (за підказкою вчителя);

– визначає: елементарні засоби музичної виразності у прослуханих творах (темп: швидкий, помірний; динаміку: гучна, тиха; регістри: низький, високий; характер музики: бадьорий, маршовий, спокійний;

 – підбирає дидактичний матеріал, що відповідає назві і змісту прослуханого твору (картинки, малюнки, картки);

Конкретизація уявлень учнів про місцезнаходження і назву музичних об’єктів, що використовуються на уроці; свого робочого місця; розрізнення їх за звучанням (фортепіано або баян, магнітофон, програвач тощо.),

Організація слухової уваги, активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Стимуляція слухової пам’яті та інтересу до музики (скрипковою музикою В. А. Моцарта, Вівальді тощо.)

Психічна і соматична релаксація.

Активізація емоційних реакцій

на музику.

Корекція музично–звукових природно–звукових, уявлень, шумів пересувних об’єктів, побутових шумів.

Розвиток слухової уваги, зосередженості.

Уточнення, збагачення слухової пам’яті і досвіду музично–слухового сприймання.

Виховання бажання слухати звуки живої природи і неживої природи у музичних творах.

Виховання в учнів навчальної етики (спокійно слухати пояснення вчителя, відповіді однокласників).

Стимулювати бажання поділитися враженнями від прослуханих творів.

3.

СПІВИ

Організація готовності до співу

Подальший розвиток інтересу до співу пісень.

Закріплення правил охоронного співочого режиму (не співати коли хворе горло, співати спокійно без напруження, не перекрикувати сусідів).

Розширення і закріплення елементарних правил співу і співочої постави( сидіти рівно і спокійно; корпус тримати рівно; голову трохи підняти вгору; ноги поставити разом; руки покласти на коліна).

Закріплення навичок спокійного співу, легким звуком у динаміці mp, mf.

Закріплення елементарної символіки диригентських жестів (увага, вступ, закінчення).

Закладення основ культури взаємовідносин і спілкування у процесі колективного виконання пісень.

Розвиток вокально–хорових навичок

Дихання

Формування елементарних навичок правильного дихання (безшумно набирати і випускати дихання, не піднімати плечей, затримка дихання, рівномірне його витрачання).

Виконання дихальних вправ (на короткострокову затримку дихання, спокійний вдих і видих).

Спів на одному диханні поспівок, невеличких фраз з пісень.

Розвиток музичного слуху, відчуття ритму, темпу, характеру музичних творів

Регулювання голосом висоти звука, його сили, темпу).

Розвиток відчуття ритму і ритмічної пам’яті, вміння ритмічно точно відтворювати мелодію дитячої пісеньки.

Закріплення відчуття сильної долі у такті.

Закріплення уявлень про характер пісень, музичних творів (веселим, жартівливим і сумним); ознайомлення з характером колискової пісні; темпом (швидким, повільним); використання принципу контрастності.

Розширення співочого діапазону (ре 1 – сі 1).

Відтворення з голосу учителя нескладних вокальних вправ, пісень.

Артикуляція і дикція

Розвиток дикційно–артикуляційних навичок, уміння співати округлим звуком.

Чітко декламувати тексти пісень, що вивчаються протягом року.

 Розбірливо проспівувати слова у піснях, вимовляти їх у музично–дидактичних іграх. Виховання і розвиток автоматизації вимовних навичок.

Пісенно–виконавська творчість.

Подальший розвиток вокально–творчих здібностей. Закріплення бажання співати пісні виразно, емоційно. У певному настрої. Самостійно та з однокласниками.

Відтворення доступного звуконаслідування: пташок, звірів (ку–ку; тьох–тьох; а–у; мя–у, мя–у; )

Учень:

– виявляє готовність і інтерес до вокально–хорових занять;

– намагається дотримуватись елементарних правил охоронного співацького режиму і співу пісень (за нагадуванням вчителя);

– розуміє диригентські жести учителя і намагається своєчасно реагувати на них;

– дотримується правил ансамблевої поведінки в процесі вивчення та колективного виконання пісень (за підтримкою вчителя);

– намагається співати спокійно, легким звуком у динаміці mp, mf (за нагадуванням вчителя);

Учень:

– намагається дотримуватись правил правильного дихання;

– розуміє: складові дихання ( вдих, видих, затримка дихання), що не можна брати дихання по середині слова; що дихання під час співу відрізняється від звичайного дихання;

– намагається правильно керувати своїм диханням (під контролем вчителя); виконувати дихальні вправи, інструкції вчителя;

– співати невеличкі фрази на одному диханні (за підтримкою учителя); правильно брати дихання у піснях;

– намагається правильно витримувати

тривалості у піснях (короткі і довгі), прислухатися до співу учителя;

– акцентує сильну долю у такті (за сигналом вчителя);

– намагається розрізнювати характер і темп пісень (за допомогою вчителя);

– знає мелодії і слова більшості пісень (або фрагменти), розуміє і розповідає їх зміст (за підтримкою вчителя);

– виявляє самостійність у виконанні вправ на розвиток голосу (у діапазоні ре 1– сі 1), музичного слуху, ритму; пісень;

– намагається дотримуватись елементарних правил артикуляції і дикції (за нагадуванням учителя);

 – намагається емоційно виразно і злагоджено співати у дитячому ансамблі; ритмічно і розбірливо відтворювати слова пісні (за підтримкою вчителя);

– знає і виконує мелодії і слова більшості пісень (або їх фрагменти за підказкою вчителя); розуміє їх зміст;

– намагається емоційно виразно і злагоджено співати у дитячому ансамблі ( у повільних темпах); ритмічно і розбірливо відтворювати слова пісні (за підтримкою учителя);

Стимуляція процесів пізнавальної діяльності (слухової уваги, музичної пам’яті, мислення).

Виховання у учнів зовнішньої організованості і зосередженості, точного виконання інструкцій вчителя.

Опанування правил охоронного співочого режиму: не співати, коли хворе горло; співати спокійно, без напруження.

Уточнення диригентських жестів.

Виховання доброзичливих взаємовідносин у процес навчального спілкування і колективного виконання пісень.

Виправлення прояву негативної поведінки у процесі навчання співу.

Уточнення і коригування співочого дихання; збільшення затримки дихання.

Свідоме закріплення поняття, що дихання у піснях відрізняється від звичайного дихання.

Виконання спеціальних дихально–розважальних вправ на розвиток правильного співочого дихання.

 Розвиток, дитячого голосового апарату; звуковисотного і ритмічного слуху.

Стимуляція правильного виконання темпо – ритмічної структури пісень, фонематичної і музичної пам’яті .

Розвиток фонематичного слуху.

Розвиток дикційно – співочого апарату.

Корегування орфоепічного виспівування слів у піснях.

 Формування округлого співу голосних і приголосних. Контроль за протяжним їх виспівуванням.

Стимуляція вимовних навичок.

Формування бажання художньо -

емоційно виконувати пісні, співати їх самостійно та разом з однолітками.

Стимуляція емоційної сфери.

Виправлення вокально–виконавських недоліків у процесі виконання пісень.

4.

ГРА НА ДИТЯЧИХ ШУМОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ

Закріплення ознайомлення із зовнішнім виглядом і звучанням дитячих шумових, ударних(бубон барабан брязкальця). Ознайомлення з новими ударно–шумовими дитячими інструментами (маракасами, трикутником, тарілками, кастаньєтами, ложками) і звуковисотних інструментів (баяном, дитячим піаніно).

Виявлення і розвиток у дітей інструментально виконавських здібностей.

Розрізнення на дотик і за звучанням шумових, ударних, звуковисотних інструментів.

Виконання підготовчих вправ та ігор на розвиток технічних навичок (для кистей рук і пальців).

Подальший розвиток відчуття сильної долі у такті.

Відтворення ритмічного малюнка різними способами (проговорюванням, відбиванням, вистукуванням, плесканням тощо.).

Гра в ансамблі (за сигналом вчителя в єдиному темпі, ритмі, динаміці).

Учень:

–знає: назви дитячих шумових, ударних. звуковисотних інструментів. що вивчались протягом року та елементарні правила користування і прийоми гри на них (правильно тримати руку, струшувати);

–розуміє: умовні сигнали своєчасного початку і закінчення гри; найпростіші принципи гри в дитячому шумовому оркестрі (прислухатися до гри товаришів, грати з ними злагоджено, в одному темпі, ритмі, динаміці, характері); намагається їх виконувати;

– намагається правильно відбивати ритм найпростіших вправ, дитячих пісень; відчувати сильну долю у такті;

– намагається усвідомити, що гра на інструментах красивий і корисний вид діяльності.

Закріплення організаційно-ансамблевих навичок.

Корекція дотикового і полісенсорного сприймання.

Корекція і координація артикуляційної і дрібної моторики рук, відчуття ритму

Конкретизація і закріплення навичок і прийомів гри, отриманих у попередньому класі. Опанування прийомі і навичок гри на нових інструментах.

Стимуляція бажання грати на дитячих інструментах на уроці і вдома.

5.

6.

МУЗИЧНО–РИТМІЧНА ТА ОБРАЗНО–ІГРОВА ТВОРЧІСТЬ

Закріплення практичних навичок, набутих у підготовчому класі.

Розвиток просторової пам’яті. .

Розвиток зосередженості і контролю за виконанням рухів, не відволікаючись на інші предмети і об’єкти, які потрапляють в поле зору.

Емоційний відгук на музику, відчуття руху і характеру в музиці.

Чіткість реакцій (темпових, динамічних) на зміни в характері музиці, її).

Координованість і злагодженість під час виконання рухів під музику.

Розширення досвіду відтворення через рух найпростіших казкових образів (за вибором учителя).

МІЖПРЕДМЕТНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ЗВЯ,ЗКИ

Розширення міжпредметних зв’язків.

Співбесіди по темі уроку. Знаходження загальних тем, образів, що вивчаються на різних уроках; ознайомлення з різними засобами музично–естетичної виразності фрагменту (або образу) з певної теми

Учень:

– розуміє необхідність для здоров’я музично-ритмічних рухів; зміст завдань та інструкції вчителя;

– знає: межі вільної площини, де відбуваються музичні заняття; назви частин тіла та напрям, в якому вони можуть рухатися; назву елементарних музично–ритмічних рухів;

– відповідає рухами (енергійними, танцювальними, спокійними) на характер музики (маршової, танцювальної, спокійної);

– намагається правильно орієнтуватися на вільній площині у процесі виконання рухів під музику; виконувати рухові інструкції вчителя (передавати найпростіші музично–ігрові образи під час інсценування дитячих пісень тощо);

– рухається в хороводі за вчителем, наспівуючи мелодію і зберігаючи стрункість постави.

Учень:

– намагається зрозуміти, що один і той же образ, зміст пісеньки можна передавати через різні види мистецтва, відповідними засобами виразності;

– намагається під керівництвом учителя у змісті різних предметів знаходити певний образ.

Подолання у дітей страху під час виконання різних рухів, орієнтації у просторі.

Збагачення словникового запасу назвами музично–ритмічних рухів.

Стимуляція емоційного відгуку на музику через свою фізичну участь в образно–ігровій діяльності; розвиток кін естетичного відчуття в різних рухах.

Навчання відтворення рухових дій, музично-ігрових образів, зкоординоваості з музикою і інструкціями вчителя.

Корекція загальної моторики і рухових недоліків.

Виховання позитивних якостей особистості (взаємопідтримки і взаємовиручки) в процесі образно–ігрової діяльності.

Корекція і розширення загального культурного досвіду.

Закладення основ культури особистості.

Уточнення уявлень про різні види мистецтва в засоби їх виразності.

Стимуляція асоціативного мислення, з опорою на збережені аналізаторні системи.