Програма з української літератури для 7, 9 класів

Про матеріал

Програма з української літератури для 7, 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році. Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

$C:\Users\Клиент\Pictures\шаблони\ukrainian-flag.jpg$

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

7, 9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

на 2018-2019 н.р.

Авторський колектив:

Р. В. Мовчан, доктор філологічних наук (керівник групи); К.В. Таранік-Ткачук, кандидат педагогічних наук, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ);
О.М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних наук (Ялта); Л. І. Кавун, доктор філологічних наук (Черкаси);
О. І. Неживий, кандидат педагогічних наук (Луганськ); Н. В. Михайлова, учитель-методист (Київ).

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3.06.2016 р:
Н. І. Шинкарук, завідувач сектору відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту модернізації змісту освіти; Р. В. Мовчан, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук; Л. Т. Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Н. М. Логвіненко, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Н. В. Ілясевич, учитель української мови і літератури Слов'янської гімназії м. Києва, учитель-методист;
Н. В. Михайлова, учитель української мови і літератури ліцею «Наукова зміна» м. Києва, учитель-методист;
Г. О. Усатенко, голова Громадської ради при МОН України, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Н. М. Панасенко, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені
Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13.01.2017 р та №201 від10.02.2017 р.:

С. Р. Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, учитель-методист (голова робочої групи); Н. В. Михайлова, учитель-методист ліцею «Наукова зміна» м. Києва (модератор); О. Ю. Котусенко, головний спеціаліст департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; А. М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; Д. І. Дроздовський, докторант, науковий співробітник Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук;
О. М. Ратушняк, доцент кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;
В. Р. Півторак, учитель української мови і літератури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка;
А. В. Білоус, учитель української мови і літератури комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 54» Дніпровської міської ради; Т. В. Стус, методист Національного Центру «Мала академія наук України».

Пояснювальна записка

Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.

Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.
№ 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на утвердження серед школярів культури читання. У середній школі важливо сформувати уявлення про читання як соціокультурну практику, важливий елемент повсякдення учнів та учениць. Для цього програма має бути захопливою, відповідати очікуванням сучасної молоді, яка живе в динамічному інформаційному світі. Нинішні школярі перебувають у полоні віртуального середовища, якому притаманна «кліповість», «клаптиковість», фрагментарність. Зрештою, сучасне життя постає світом «коротких» повідомлень, швидкоплинних новин. Не лише дитині, а й дорослому непросто розібратися в інформаційному огромі сьогодення. Тому настільки важливо навчити школярів читати, допомогти їм усвідомити, що читання – запорука успішного становлення в житті, чинник саморозвитку впродовж життя. Читання – не марнування часу, а можливість здобути безцінний психологічний, соціокультурний, зрештою, життєвий досвід. Крім того, читання творів у 5–9 класах дає естетичне задоволення й художню насолоду від спілкування з героями пропонованих творів.

Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на виявлення в учнів та учениць справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти репрезентують і класичні зразки, і сучасний літературний процес, здатний викликати неудавані емоції, рефлексії, спонуки до розмислів над сьогоденням.

Учням 5–7 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають школярів фантазувати над життям персонажів, переживаючи за них, виявляючи емпатію до мешканців художнього світу. Здатність до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

Учням 8–9 класів запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та здатність до творчого мислення.

Попри те, що в основі предмета «Українська література» — естетичні феномени, які дають можливість пережити насолоду від прочитаного, ці тексти також допомагають дітям в ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі. У невимушених текстах сховано важливі соціальні проблеми, над якими на уроках української літератури замислюються учні 5–9 класів.

Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

Відповідно мета літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі в його самопізнанні, життєвому самовизначенні, самоздійсненні, формуванні предметної (літературної) і ключових компетентностей, здатності до читацького й особистісного саморозвитку.

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Оновлена програма покликана стати одним із інструментів упровадження засадничих ідей особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів у повсякденну практику.

Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів) і ключові (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Спілкування іноземними мовами.
Математична компетентність.
Компетентності в природничих науках і технологіях.
Інформаційно-цифрова компетентність.
Уміння вчитися впродовж життя.
Ініціативність і підприємливість.
Соціальна та громадянська компетентності.
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Екологічна грамотність і здорове життя.

Стосовно української літератури предметною компетентністю, за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, буде літературна. Її трактуємо як готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовано прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення.

Відповідно, учня, який володіє такою здатністю, вважаємо компетентним читачем.

Йому притаманні такі риси: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури й поважати здобутки інших народів.

Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань, таких, як здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до особистісних самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:

Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем.
Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення й образного мовлення, чуття жанру, форми.
Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.
Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.
Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.
Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.
Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.
Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:

розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;
зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;
формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;
виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою формування суб’єктності учня;
укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;
уведення наскрізних змістових ліній.

Під час оновлення програми враховувався пізнавальний, виховний, компетентнісний потенціал предмета.

Загальновизнано, що українська література в загальному світовому контексті є свідченням високого духовного та цивілізаційного розвитку українського народу, невід’ємним складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»
№ п/п	Ключова компетентність	Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета
1.	Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою	Уміння: розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; толерантно дискутувати, відстоювати власну думку. Ставлення: поцінування краси і багатства української мови; усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
2.	Спілкування іноземними мовами	Уміння: порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади. Ставлення: утвердження багатства української мови; обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду
3.	Математична компетентність	Уміння: – розвивати абстрактне мислення; – установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; – чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно
4.	Компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: – готовність до опанування новітніми технологіями; оперативне реагування на технологічні зміни.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: діяти за алгоритмом; працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм; грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет. Ставлення: прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; критичне ставлення до медійної інформації
6.	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; використовувати різноманітні стратегії навчання; користуватися різними джерелами інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; працювати в парі, групі; читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування. Ставлення: прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання
7.	Ініціативність і підприємливість	Уміння: аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри
8.	Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у процесі спілкування; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. Ставлення: повага до різних поглядів, ідей, вірувань; здатність співчувати, довіряти й викликати довіру; поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм; утвердження права кожного на власну думку
9.	Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; ідентифікувати себе як представника певної культури; визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. Ставлення: поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними; відкритість до міжкультурної комунікації; потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;
формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;
дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

сприймання природи як цілісної системи;
усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;
розуміння важливості екологічної безпеки;
готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську

позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;

твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;
працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;
приймати спільне рішення.

Ставлення:

відчуття себе членом спільноти;
усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;
використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;
наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;
ведення здорового способу життя й пропаганда його;
усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

готовність проявляти ініціативу.

У навчальній програмі ці аспекти відображено в переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів із зазначенням тієї чи іншої наскрізної лінії (НЛ–1, НЛ–2, НЛ–3, НЛ–4).

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для формування предметної (літературної) і ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо. Художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: ощадливості, естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Курс української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками:

• 5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

• 6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»);

• 7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми – українці»);

• 8 клас («Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира»).

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. Ураховано також і важливість тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Отже, українська література в 5–8 класах вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» у визначеній темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент із біографії має зацікавлювати й бути доступним дитині певного віку.

Із 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний, ураховано історико-літературний контекст. Також зміст цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виокремлено години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. На уроках літератури рідного краю пропонуємо також включати художню творчість ровесників.

Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, вагомий чинник підвищення загального рівня освіченості юних читачів, розвиток їх творчого потенціалу.

Вивчення цього предмета відбувається із залученням широкого мистецького контексту (МК), а також міжпредметних зв’язків — МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації компетентнісного підходу запропоновано рекомендаційні рубрики: «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв, з якими вчитель, на власний розсуд, може ознайомити учнів; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).

Підкреслимо демократичне спрямування всіх компонентів програми. Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо), ознайомлення із творами сучасної української дитячої та підліткової літератури, уведеними в рубрику «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), – на вибір учителя.

Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається впродовж року.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); уводяться необхідні під час розгляду та аналізу художніх творів нові теоретичні поняття. Водночас ураховано навчально-методичні особливості шкільного літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення художнього твору.

Однак ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише стартові знання, висловлює певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння), що заохочувало б до пізнання, роздумів, висловлення власної думки, зацікавило, скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати до власних оціночних висновків. Учень учиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Важливо звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті програми півжирним шрифтом, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України, коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.

Програма передбачає подальшу модернізацію шкільного літературознавства. Вона полягає у відході від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібного історико-літературного і соціокультурного контексту; урізноманітненні інтерпретування художнього твору, тобто розуміння його не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізування творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються – відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя, підготовленості учнів.

Рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.

Стосовно емоційно-ціннісної сфери – це передбачення морально-етичних цінностей, які можуть формуватися в учня в процесі вивчення художнього твору. Звісно, це гіпотетичний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому часто непередбачуваний. Однак такий прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках літератури, надає йому цілісності, робить потужним націє- та людинотворчим чинником.

Програма кожного класу завершується узагальненим переліком очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. Перераховані в ньому предметні уміння і навички взято зі списку кожної навчальної теми. Вони в сукупності складають основу предметної (літературної) компетентності. Загальнонавчальні уміння й навички (ключові компетентності) забезпечують становлення суб’єктності учня-читача, його автономності, яка є осердям компетентнісного навчання. Їх учитель, дбаючи про послідовність і наступність, сам «розписує» у календарно-тематичному плані з урахуванням індивідуальних особливостей учнів конкретного класу.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.

7 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 53 год. Повторення та узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 4 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення).

Резервний час — 7 год.

Кількість годин (орієнт.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє функції літератури як мистецтва слова та називає їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про функції мистецтва, його місце в житті людини.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби в читанні художніх творів та ознайомленні з іншими видами мистецтва.

ВСТУП

Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва.

МК: образотворче мистецтво, музичне мистецтво, кіномистецтво.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє зміст козацьких і чумацьких пісень; добирає висловлювання відомих людей про українські пісні, коментує їх; вдумливо читає суспільно-побутові пісні, коломийки; аналізує їхній зміст, образи, настрої, з’ясовуючи роль художніх засобів, специфічні ознаки народної пісні та коломийки.

Вивчає напам’ять: 1 пісню (на вибір).

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про роль народної пісні в житті людини; про відповідальність кожного за збереження духовної спадщини для майбутніх поколінь; розуміє важливість відродження народної творчості для сьогодення; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення значення пісенної спадщини українців, усвідомлення важливості відродження й вивчення оригінальної творчості в наш час.

ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ

Суспільно-побутові пісні

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька» (2 пісні — на вибір учителя).

Висловлювання відомих людей про українські народні пісні. Їхнє ідейно-художнє багатство. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо), їхнє ідейно-художнє багатство. Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях.

Коломийки

«Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» — «перли розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок. Гумор і любов до життя.

ТЛ: суспільно-побутові пісні, коломийки.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: І. Айвазовський. «Чумацька валка» (образотворче мистецтво); М. Лисенко. «Запорозький марш» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає коротко про І. Франка; знає історичну основу повісті; переказує і коментує зміст; визначає тему повісті; характеризує образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка; підтверджує власну думку цитатами з тексту; визначає улюбленого героя; аналізує роль художніх засобів, особливості мови; пояснює роль діалектизмів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації; розуміє значення історичної пам’яті для кожної людини, приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині.

НЛ–1, 2, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби виховання патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності в дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.

ПРО МИНУЛІ ЧАСИ

Іван ФРАНКО. «Захар Беркут» Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників. Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. Лідерські якості головного героя твору. Патріотична ідея у творі.

ТЛ: історична повість.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: фільм «Захар Беркут»,1971; режисер Леонід Осика (кіномистецтво);

Б. Лятошинський. «Золотий обруч» (музичне мистецтво);

СЛ: Мія Марченко. «Місто тіней».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про творче життя поета; розуміє значення його творчості для українського народу; виразно й осмислено читає твори; аналізує роздуми поета про сирітське дитинство; пояснює роль контрасту та інших художніх засобів у творі «Мені тринадцятий минало»; визначає ознаки балади («Тополя»), фольклорну основу твору, народно-пісенні засоби; аналізує твір «Заповіт».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує з приводу порушених у творах проблем; критично оцінює тексти; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

Вивчає напам’ять: «Як умру, то поховайте...».

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення великого значення для формування особистості почуття вірності (ідеї, батьківщині, любові, принципам).

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», «Тополя», «Як умру, то поховайте…»

Життєпис поета (викуп з неволі, навчання в Петербурзькій академії мистецтв, збірка «Кобзар»). Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі («Мені тринадцятий минало…»). Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності («Тополя»).

«Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.

ТЛ: балада, метаморфози, ідея.

МК: пісня «Заповіт» («Як умру, то поховайте») (2016) миколаївських музикантів (вокал – Микола Осадчий); Г. Гладкий. «Заповіт» (музичне мистецтво);

І. Їжакевич. «Тарас-пастух»; роботи О. Шупляка (образотворче мистецтво);

СЛ: Оксана Лущевська. «Задзеркалля».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

аналізує повість; визначає її жанрові ознаки; характеризує образи козаків-запорожців; з’ясовує фольклорні мотиви, засоби; висловлює власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

складає план до характеристики Павлуся; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й образотворчому мистецтві.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби виховання лицарських чеснот, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

Андрій Чайковський. «За сестрою» Коротко про митця. Відтворення історичних подій із позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті. Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості. Родинні цінності і патріотизм у творі. Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації). Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків.

ТЛ: героїко-романтична повість, композиція.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: А. Монастирський. «Погоня за татарином» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про звичаї і традиції українського народу; переказує зміст розділів повісті; характеризує образ Михайлика, його сприйняття життя, образи діда, батьків, подружки Люби; визначає головну думку твору; з’ясовує роль художніх засобів та елементів фольклору; пояснює своє розуміння образу гусей-лебедів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює необхідність гармонійного розвитку особистості для самореалізації; дискутує щодо проблем самореалізації творчої особистості; поваги до представників старшого покоління.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до старших, любов до батьків, природи і світу – важливі моральні цінності людини. Потреба розвивати фантазію, уяву.

Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…» (фрагменти твору, розділи 1–9 на вибір учителя)

Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. Автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і світу дитячої душі
(у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). Звичаї, традиції українців. Образи гусей-лебедів, чутливого до краси Михайлика.

ТЛ: автобіографічний твір.

МК: фільм «Гуси-лебеді летять», 1974; режисер Б. Зеленецький (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна); переказує зміст повісті; проводить паралелі між життям автора і сюжетом твору; аналізує епічний твір, пояснює його художні особливості; характеризує образ Климка.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами; висловлює судження про значення доброти й чуйності в людському житті та важливості поціновування людської гідності; порівнює події минулого і сьогодення.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Потреба виховання важливих гуманних якостей людини – чуйності, доброти, турботи про ближнього, здатності співпереживати.

Григір ТЮТЮННИК. «Климко» Коротко про дитинство письменника. Автобіографічна основа твору. Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Художні особливості твору (мова персонажів, художня деталь).

ТЛ: художня деталь.

МЗ: Друга світова війна (історія України, всесвітня історія).

МК: фільм «Климко», 1983; режисер М. Вінграновський (кіномистецтво).

СЛ: В. Рутківський. «Потерчата».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує і коментує сюжет твору; пояснює особливості змалювання образу головного героя, його поведінки; розуміє значення художніх образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні міркування про сенс людського буття, щастя людини; дискутує про морально-етичні проблеми, порушені у творі.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення цінності життя людини, його наповненості й сенсу.

«ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА…»

Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб» Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми в оповіданні. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб — узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.

СЛ: Ірен Роздобудько. «Арсен».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає твір, переказує та коментує його зміст, визначає ідею; знаходить та коментує реальне й уявне у творі; висловлює судження про трагічну й комічну ситуації, їхню роль у втiленні ідеї, притчевої моралі; придумує власне закінчення.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей, усвідомлює важливість власної ініціативи брати на себе відповідальність; дискутує про морально-етичні проблеми, порушені у творі.

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення загальнолюдських цінностей.

Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» Актуальні морально-етичні проблеми в ньому. Збереження загальнолюдських цінностей – необхідна умова життя в суспільстві. Трагічна й комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі.

МЗ: Перша світова війна на теренах України (історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно, вдумливо читає та коментує поезії; пояснює умовність ситуацій, зображених у них; характеризує образи в поезіях, пояснює їх метафоричний підтекст; розуміє різницю між матеріальним і духовним; визначає й пояснює головну думку.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про духовність людини та її значення в сучасному житті; усвідомлює потребу в розвитку творчої уяви, фантазії, необхідності зберегти в собі ці якості; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі та інших видах мистецтв.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини.

Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»

Коротко про письменницю. Уявне, фантастичне і реальне в її поезіях. Ідея зіткнення неповторності й буденності в «Кольорових мишах». Умовна, вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. Ідея глибокого духовного наповнення людини – її «крилатості», що проявляється індивідуально. Духовне багатство – найбільший скарб у житті.

МК: В. Ковальчук. «Дитячі сни» (образотворче мистецтво);

Ю. Голумбовська. «Крила» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пояснює поняття «ліричний герой»;

виразно і вдумливо читає та коментує поезії; аналізує художні засоби; пояснює символічний зміст образів; висловлює судження про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності, самодостатності.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює необхідність виявляти активну життєву позицію в житті та прагнути максимальної самореалізації; під час читання творів використовує досвід взаємодії із творами мистецтва в життєвих ситуаціях.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості любові до матері, Батьківщини, виховання почуття власної гідності. Осмислення необхідності активної життєвої позиції та максимальної самореалізації.

Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»

Коротко про митця. Громадянські, патріотичні мотиви його лірики. Загальнолюдські цінності та ідеї.

МЗ: Р. Кіплінг. «Якщо…» (зарубіжна література).

МК: «Ти на землі людина» у виконанні «Піккардійської терції»; «Лебеді материнства» (музика і виконання «Bandurband», дебютна відеоробота на муз. А. Пашкевича Ірини Стиць у її вокальному виконанні) (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує й коментує сюжет повісті, пояснює особливості композиції; знаходить у ній казкове й реальне; характеризує образи дітей та дорослих, аналізує їхні вчинки; розкриває символічне значення образів старовинної шафи та чарівних коралів / пояснює назву твору «Аргонавти»; виокремлює і з’ясовує роль художніх засобів у творі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Спонукання до творення й примноження добра, краси. Усвідомлення відповідальності за свою справу і вчинки.

Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7–В, або Прокляття роду Кулаківських»

Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній. Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині.

Або

Степан ПРОЦЮК. «Аргонавти»

Коротко про письменника та його твори для дітей. «Аргонавти» – третя історія Марійки та Костика. Роздуми про перше кохання, про суперництво і справжню дружбу. Античний міф про аргонавтів – композиційний центр твору. Роль у творі вставної історії про хлопчика і дівчинку, пісень, віщих снів, передчуття серця. Докори сумління – найстрашніше покарання. Мрія в житті людини, пошуки істини, людина і гроші, доля заробітчанина – проблеми сучасного життя, розкриті через образи твору. Людина повинна навчитися любити – ідея твору.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє значення понять «толерантність», «гуманізм»; уважно читає новелу; пояснює головну думку; коментує власне розуміння закінчення твору; висловлює судження про роль гуманізму, толерантності в розвитку людства і духовності кожної людини.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює важливість міжкультурного діалогу; висловлює судження про порушені у творі проблеми.

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі й значення гуманізму, толерантності в розвитку людства і духовності кожної людини.

Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений»

Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин тощо).

ТЛ: новела.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й вдумливо читає поезії, аналізує їх визначає їхні провідні мотиви та ідеї; пояснює поняття «ліричний герой».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні роздуми (дискутує) про сенс людського життя, патріотизм, віру в краще, формування себе як особистості.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення духовної краси особистості, наділеної розумом, талантом, вірній гуманістичним переконанням. Плекання прагнення стати особистістю. Усвідомлення активної життєвої позиції як вияву європейськості.

МИ – УКРАЇНЦІ

Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»), «Господь багатий нас благословив» (на вибір учителя)

Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість» (на вибір учителя)

Українські національні герої, лицарі духу. Романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм, висловлені образним словом. Ідея оптимізму і життєлюбства у творах. Моральний заповіт нащадкам.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

ознайомлюється з історичною довідкою про Івана Фірцака; переказує зміст повісті; визначає головні проблеми, характеризує образи героїв.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про необхідність серйозного ставлення до свого здоров’я, до спорту; про чесність у спортивних змаганнях; створює свою історію з головним героєм — Іваном Силою; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й кіномистецтві.

НЛ–1, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Утвердження оптимістичних настроїв, бажання розвивати своє тіло, здобувати спортивні перемоги, досягати вершин у житті.

Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»

Повість про пригоди українського силача, який став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту, здобувши безліч перемог. Іван Сила (Іван Фірцак) – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.

МК: кінофільм «Іван Сила», 2013; режисер В. Андрієнко (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основні відомості про поета та його пісні; виразно і вдумливо читає поезії; визначає і коментує основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні роздуми; визначає виражальні засоби поетичного й музичного творів; розуміє значення пісенної спадщини українських поетів, усвідомлює важливість відродження і вивчення оригінальної творчості в наш час.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості морально-етичних цінностей, розвитку естетичного смаку.

Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю…»

Відомий український поет і його пісні, що стали народними. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в них. Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій
А. Малишка.

Або

Володимир ІВАСЮК. Пісенна творчість («Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй»)

Відомий український поет і композитор. Пісні митця, що сприяли відродженню національної самосвідомості, патріотичних почуттів.

МК: Композиторська творчість

П. Майбороди, Г. Майбороди, О. Білаша, П. Козицького, Л. Ревуцького,

М. Вериківського, А. Штогаренка,

В. Івасюка (музичне мистецтво).

(упродовж

року)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає імена письменників, які народилися в рідному краї; читає їхні твори; висловлює власні міркування про них; виразно читає; визначає роль художніх засобів у них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Виховання шанобливого ставлення до талановитих земляків.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає імена митців та їхні твори, які вивчалися; виокремлює серед них ті, які найбільше запам’яталися; висловлює міркування про них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; критично оцінює набутий досвід після прочитання художніх творів.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби мати й захищати власну думку, власну позицію в процесі пізнання.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчались упродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 7 класу

(з урахуванням набутих у попередніх класах)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про літературу як мистецтво слова;

розповідає коротко про творче життя Т. Шевченка, І. Франка; називає цікаві факти з життя інших письменників, творчість яких вивчається;

знає, коментує, переказує зміст творів, що вивчаються; визначає їх тему, ідею, головні проблеми, особливості композиції, жанрові ознаки, автобіографічні мотиви (якщо є), специфічні ознаки національної літератури;

пояснює умовність ситуацій, зображених у поетичних творах, метафоричний підтекст; характеризує образи; аналізує роль засобів образотворення;

розкриває основні ознаки і використовує під час аналізу художнього твору літературознавчі поняття суспільно-побутові пісні, коломийки, історична повість, балада, героїко-романтична повість, автобіографічний твір, новела, метаморфози, ідея, композиція.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про функції мистецтва, його місце в житті людини;

усвідомлює потребу в розвитку творчої уяви, фантазії;

володіє читацькими стратегіями (вибіркове, динамічне, оглядове та ін. читання);

групує і класифікує матеріал на основі певних критеріїв, узагальнює його, робить висновки;

видобуває інформацію з кількох, у т.ч, й електронних, джерел; критично осмислює їх;

формулює самостійно (під керівництвом учителя) навчальну задачу; визначає й обґрунтовує раціональну послідовність навчальних дій; виробляє самостійно алгоритм дій;

здійснює контроль і самоконтроль навчальної діяльності, оцінює її;

організовує і здійснює діяльність у групі.

9 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 56 год. Повторення й узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 2 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення)

Резервний час — 6 год.

Кількість годин (орієнт.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пояснює багатозначність художнього образу; розрізняє і називає різні типи образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

відчуває красу й силу художнього слова; за допомогою слова створює елементарні образи; використовує художнє слово в повсякденному житті; висловлює судження, оперуючи різними виражальними засобами мови; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; виявляє зв’язок літератури з філософією, міфологією, фольклором, іншими видами мистецтва.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі краси й сили художнього слова в повсякденному житті людини. Розуміння значення літератури у формуванні особистості.

ВСТУП

Роль і місце літератури в житті

нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця.

МК: Образотворче мистецтво, музичне мистецтво, театральне та кіномистецтво.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розрізняє види й жанри усної народної творчості; пояснює роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури; визначає види родинно-побутових пісень; виразно читає й аналізує пісні про кохання.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує тексти, пояснює тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; визначає зміст, обсяг своєї навчальної діяльності, способи опрацювання навчального матеріалу; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу для майбутніх поколінь.

Родинно-побутові пісні

«Місяць на небі, зiроньки сяють…», «Цвіте терен, цвіте терен…», «Сонце низенько…» (2 на вибір), «Ой під вишнею, під черешнею…»

Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення й узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя, жартівливі). Культ романтизованих почуттів, традиційна символіка.

МК: Фольклор слов’янських народів.
І. Соколов. «З базару»;
М. Пимоненко. «Ревнощі», «Побачення», «Суперниці»; С. Васильківський. «А що мати скажуть» (образотворче мистецтво);
музика М. Лисенка до українських народних пісень (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розкриває зміст поняття «балада»; розрізняє види балад; аналізує тексти за змістом і стильовими особливостями; інтерпретує балади в культурологічному контексті; пояснює драматизм твору, специфічність закінчення,

реалістичне і фантастичне в баладі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці; висловлює судження про історичні події, реальне і фантастичне в баладах.

Вивчає напам’ять: 1 баладу або пісню (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу для майбутніх поколінь.

Українські народні балади

«Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»

Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад.

ТЛ: народна пісня (поглиблено), балада.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: В. Васильківський. «Козак в степу. Тривожні знаки»; С. Якутович (із альбому «Абсолютний слух часу», 2008); О. Сластіон. «Проводи на Січ», 1898; Ю. Нікітін. «Козак-херувим» (образотворче мистецтво); «Ой, із-за гір, з-за гір» із альбому «Українські народні козацькі пісні та думи», 2005; «Ой на горі вогонь горить» (із альбому «Українська козацька історична пісня (XVI-XVII ст.»); гурт «Хорея Козацька», 2005 (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу; називає найдавніші книги Русі-України, імена перекладачів Біблії українською мовою; перші друковані книги в Україні; переказує й коментує біблійні легенди, притчі; розуміє основні моменти християнської моралі: ідеали правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує з приводу порушених у Біблії проблем; толерантно відстоює власну позицію; знаходить компроміс у дискусії; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; здійснює самоаналіз роботи з інформацією; перевіряє одержану інформацію; інтерпретує універсальність євангельських істин людського буття в культурологічному контексті.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Повага до літератур інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємного чинника у становленні української національної культури.

ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

Українська середньовічна література ХІ–ХV ст.

Розвиток писемності після хрещення Русі-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово).

Перекладна література

Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Біблія як Святе Письмо й художній текст. Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у зарубіжній та українській літературах.

ТЛ: притча (повторення й поглиблення).

МЗ: історія українського середньовіччя (історія України).

МК: Рафаель Санті. «Суд Соломона», «Сікстинська Мадонна»; Леонардо да Вінчі. «Таємна вечеря»; П. Брейгель Старший. «Вавилонська вежа»; Рембрандт. «Повернення блудного сина» (образотворче мистецтво);

М. Скорик. Опера «Мойсей», 2014 (музичне мистецтво).

СЛ: твори В. Арєнєва.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає основні пам’ятки оригінальної літератури; пояснює значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів; розповідає про історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви; виразно й усвідомлено читає поему, переказує і коментує сюжет «Слова…»; характеризує образи руських князів, княгині Ярославни, образ Руської (української) землі, символічно-міфологічні образи; визначає основну ідею твору, особливості його композиції.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

коментує фольклорні мотиви, стилістичні засоби; висловлює судження про актуальність твору; зіставляє специфіку розкриття тем в літературі та інших видах мистецтв; дискутує з приводу порушених у творі проблем; толерантно відстоює власну позицію.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння «золотої середини» у вчинках людини. Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток. Усвідомлення, що любов до рідної землі, вірність у коханні, повага до історичного минулого народу, до його культурних пам’яток — вічні загальнолюдські цінності.

Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України

Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).

«Слово о полку Ігоревім» — давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Переклади й переспіви його в ХІХ–ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.

ТЛ: літописи, ліро-епіка.

МЗ: похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у
1185 році (історія України).

МК: М. Лисенко. «Плач Ярославни»;

О. Бородін. «Князь Ігор» (музичне мистецтво).

В. Лопата. Цикл гравюр за мотивами «Слова о полку Ігоревім»;

картини Ю. Нарбута, О. Кульчицької.

Ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім» В. Єфименка.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає назви перших друкованих книг в Україні; пояснює особливості епох Ренесансу і Бароко; розуміє значення видатних діячів української культури цього часу; знає загальну інформацію про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва, про життя Г. Сковороди; виразно читає поезії, коментує їх зміст.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок Г. Сковороди в скарбницю української літератури, у світовий мистецький поступ; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; висловлює судження про філософські ідеї Г. Сковороди та їх актуальність.

Вивчає напам’ять: «Всякому місту – звичай і права».

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі самопізнання і гармонії зі світом у становленні й реалізації себе як особистості.

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко

Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський – видатні діячі української культури (оглядово). Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка) та «Історію русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства (оглядово).

Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту – звичай і права…», «De libertate» (зі збірки «Сад Божественних пісень»)

Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості

Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські».

ТЛ: Ренесанс, Бароко.

МК: образотворче та музичне мистецтво, театральне мистецтво, архітектура цього періоду; документальний фільм «Великі українці – Григорій Сковорода», 2008 (кіномистецтво).

Карп Трохименко. «Григорій Сковорода» (1976) (образотворче мистецтво)

СЛ: поезії Артема Полежаки, Олександра Ірванця, Сергія Жадана.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає найвизначніших письменників нової української літератури ХVIII ст.; розповідає про життя і творчість
І. Котляревського; розуміє його роль у розвитку української літератури, національного самоусвідомлення; вдумливо читає та аналізує поему «Енеїда»; характеризує образ Енея, висловлює власні міркування про його вчинки й характер; коментує проблему війни: погляд автора і героїв; характеризує образи твору «Наталка Полтавка»; визначає й коментує роль гумористичних засобів у творі; робить порівняльну характеристику дійових осіб п’єси (Петра і Миколи, возного і виборного), їхніх життєвих позицій; пояснює роль і функцію пісень у драмі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

визначає проблеми й підтекст твору; пояснює алюзію на події історії України; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

НЛ–1,2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості активної життєвої позиції; бажання захищати людську гідність, власні принципи; потреба пошуку власного щастя.

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Суспільно-історичні, культурні обставини. Літературний процес кінця ХVIII ст. – першої половини
ХІХ ст. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (бароко, класицизм, романтизм, реалізм тощо). Визначні українські письменники.

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія появи «Енеїди». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в поемі. Бурлескний гумор, народна українська мова. Ствердження народної моралі (картини пекла).

Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії. Колоритні образи твору. Образ Наталки як уособлення кращих рис української жінки. Сценічне життя твору.

ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія.

МЗ: Україна у ХVIII ст.; доба козаччини (історія України).

МК: опери М. Лисенка «Наталка Полтавка», «Енеїда» (музичне мистецтво); фільм «Наталка Полтавка», 1978 (кіномистецтво); ілюстрації А. Базилевича до твору “Енеїда” (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основну інформацію про життя і творчість письменника; розуміє причини написання перших творів російською мовою і важливість його виступів на захист рідної мови; має уявлення про ознаки сентименталізму, християнські ідеали повісті «Маруся»; характеризує образи персонажів твору; визначає композиційні особливості та проблематику твору.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про поведінку та моральні пріоритети героїв твору, про сенс людського життя, справжнє кохання й вірність; оцінює й характеризує внесок Г. Квітки-Основ’яненка у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.

НЛ–1,2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості соціально активної позиції в житті; розвитку уміння відстоювати людську гідність, власні принципи в пошуках щастя.

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся»

Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманізм та християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози із виразними рисами сентименталізму. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору. П. Куліш про Г. Квітку.

МЗ: обряди українців (народознавство).

СЛ: М. Павленко. «Моя класнюча дівчинка».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає загальну інформацію про розвиток романтизму в Україні, називає провідних діячів та осередки романтичного руху, твори романтизму в музиці та образотворчому мистецтві.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює значення романтизму для нового етапу розвитку літератури; виявляє зв’язок літератури романтизму з філософією, міфологією, фольклором, іншими видами мистецтва.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості емоційної, почуттєвої сфери в житті людини.

Література українського романтизму (оглядово)

Ідейно-художні особливості

романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині, у Західній Україні («Руська трійця»). Поети-романтики (Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, А. Метлинський,

В. Забіла, М. Петренко,

О. Афанасьєв-Чужбинський,

М. Шашкевич.

Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур.

МЗ: Генріх Гейне, Джордж Ноел Гордон Байрон (зарубіжна література); «Стилі та напрями мистецтва» (мистецтво).

МК: романтизм у музиці (Дж. Россіні, Ф. Шопен, Й. Брамс, опера «Запорожець за Дунаєм С. Гулака-Артемовського) та образотворчому мистецтві (Ежен Делакруа, Франсіско Гойя, К. Брюллов).

СЛ: поезії Олесі Мамчич, Мар’яни Савки, Оксани Забужко.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає найголовніше з біографій митців; виразно читає вірші, аналізує їх; визначає жанрові ознаки творів, пояснює їх фольклорну основу.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

створює ілюстрації до творів поетів-романтиків, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби; оцінює й характеризує внесок митців у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Шанобливе ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові. Краса вірності в коханні.

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. Балада «Рибалка»

Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору.

Євген ГРЕБІНКА. Вірш «Човен» Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета українською та російською мовами («Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Чёрные очи» та ін.).

ТЛ: романтизм, романс.

МК: романси М. Глінки; авторські пісні Максима Паленка, Марійки Бурмаки (музичне мистецтво); романтичний живопис Г. Світлицького, М. Самокиша, А. Мокрицького (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає біографію митця, пов’язану з Україною; розуміє місце творчості письменника на порубіжжі культур двох народів, культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір митця; знає і коментує думки Т.Шевченка про М. Гоголя; переказує зміст повісті «Тарас Бульба»; знаходить зв’язок сюжету з історією України; характеризує образ головного героя; пояснює колізію морального й національного вибору в образах синів Тараса Бульби.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує щодо порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок М. Гоголя у світовий мистецький поступ; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; розуміє цінність україномовного перекладу твору.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення, що Україна — країна визначних мистецьких талантів, які зробили великий внесок у культуру інших народів.

Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба» (переклад М.Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича) Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело.

Повість «Тарас Бульба». Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору; піднесено-героїчний образ головного героя. Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Вплив творчості М. Гоголя на розвиток українського письменства.

МЗ: козацька доба (історія України); проза М. Гоголя (зарубіжна література).

МК: опера М. Лисенка «Тарас Бульба» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає біографію поета; розуміє його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст.; розрізняє лірику й ліро-епіку, визначає жанр, до якого належить твір; виразно читає поезію, коментує її ідейно-художній зміст, контрастні картини в ньому.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про необхідність свободи, національного визволення для вільного розвитку особистості та побудови демократичного устрою; пояснює великий духовний імпульс, який подала діяльність Т. Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення громадянської позиції людини як одного з проявів духовності.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «До Основ’яненка»

Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої…»). Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»). Вісь неперервності історичного часу
(«До Основ’яненка»).

ТЛ: послання.

МЗ: Історія України, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

МК: пісні на слова Шевченка гуртів «Kozak system», «Кому вниз», «ДримбаДаДзиґа», «Бандурбенд», сестер Тельнюк (музичне мистецтво); фільм «Мій Шевченко», 2001 (кіномистецтво); живопис Т. Шевченка «Автопортрет» (1840).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

коментує сюжет твору, його ідейний зміст, контрастні картини в ньому; інтерпретує твір у культурологічному контексті; коментує оцінку твору критиками, зіставляє її з власною; визначає його місце в мистецькому доробку автора, історії української літератури; пояснює його актуальність сьогодні.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

коментує створені поетом образи морально звироднілих «землячків», висловлює власне ставлення до таких людей; знаходить паралелі в сьогоденні; дискутує з приводу порушених у творі проблем; застосовує комунікативні

стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування; визначає особливості представлення творчості Т.Г. Шевченка в різних видах мистецтв.

Вивчає напам’ять: фрагмент (на вибір).

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування вільнодумної, національно свідомої особистості.

Усвідомлення громадянської позиції людини.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема («комедія») «Сон» і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний характер поеми.

ТЛ: гротеск, контраст, умовність.

МК: документальний фільм «Великі українці — Т. Шевченко», 2008 (кіномистецтво); Ф. Рубо. «Кавказька сцена»; художні роботи О. Шупляка (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно читає та коментує фрагменти поеми; визначає епізоди з ліричним, іронічним забарвленнями; коментує використання контрасту в поемі;

пояснює узагальнену ідею твору та її актуальність.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про зв’язок творів Т.Шевченка із сучасністю; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом.

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості почуття солідарності з боротьбою інших народів за визволення від гніту; засудження загарбницьких війн, пропаганда неприйняття насильства, поневолення людей.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ» Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

МЗ: образ Прометея (міфологія). Історія України (гетьман Павло Полуботок).

МК: Якоб Йорданс. «Прикутий Прометей», 1640 (живопис).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє культурні й політичні чинники, що спонукали поета до написання цього твору;

виразно й усвідомлено читає твір, визначає і коментує його головну думку та особливості композиції, його різні настроєві інтонації; визначає і характеризує адресата послання.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про актуальність проблем твору; розрізняє іронію і сарказм у творі, цитує приклади їх уживання; дискутує з приводу порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію.

Вивчає напам’ять: фрагмент (на вибір).

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з народом, його цінностями.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Продовження теми «землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості, національного безпам’ятства та байдужості до рідної мови. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка;

порівнює різні типи втілення теми жіночої долі у творчості поета (на прикладі творів);

пояснює поведінку та порівнює вчинки героїнь поем «Катерина», «Наймичка», коментує їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про материнство та вічну проблему жіночого щастя.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана та ін.). Усвідомлення того, що жінка – уособлення краси на землі.

Тема жіночої долі

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…»

«Вічна» тема матері й сина. Еволюція жіночого образу у творах Т. Шевченка. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний («Катерина»), реалістично-побутовий («Наймичка»). Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі («У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм творів Т. Шевченка про жіночу долю.

МК: Богородиця в українському іконописі (живопис).

СЛ: оповідання Оксани Забужко зі збірки «Сестро, сестро».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про обставини написання цих творів; коментує настрої, внутрішній світ героїв.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про ліризм та настроєвість творів, засоби художньої виразності в них; визначає роль поетичної й малярської творчості Т.Г. Шевченка в загальнокультурному контексті.

Вивчає напам’ять: вірш «Доля».

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Переконання, що контакт із друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, що жити треба чесно, у добрі та взаємоповазі.

Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення з нього. «Доля», «Росли укупочці, зросли…». Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі.

ТЛ: ліричний герой (поглиблено), лірична медитація.

МК: Т. Шевченко – художник: «Циганка-ворожка» (1841), «Катерина» (1842).

СЛ: Оксана Лущевська. «Інший дім».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пояснює розуміння Шевченком ідеї Бога; має уявлення про її стильове й образне вираження у творчості поета; аналізує та інтерпретує текст твору; визначає його головну думку.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

порівнює твір Т. Шевченка з оригінальними біблійними текстами; визначає домінанти поетового почуття; дискутує з приводу порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення важливості моральних чеснот у житті.

Біблія в житті Т. Шевченка

Світле пророцтво поета («Ісаїя. Глава 35»). Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у

Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності, неправедними діяннями «сильних світу», пригнічення люду новими, внутрішніми «ворогами». Біблійні реалії в текстах творів.

ТЛ: псалом.

або

«Злоначинающих спини…»

Біблійні мотиви в поезіях Т. Шевченка періоду після заслання.

Молитва як жанр у творчості поета. Ідея єдності й згоди в поезії «Злоначинающих спини…», пробудження сили в тих, хто прагне добра, правди, чистоти, щирої дружби.

Потреба єднання й взаєморозуміння на ґрунті загальнолюдських цінностей.

ТЛ: молитва.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює й характеризує внесок Т. Шевченка в скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; уміє користуватися різними джерелами інформації; узагальнює й систематизує її.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливої ролі
Т.Г. Шевченка в історико-культурному поступі України.

Підсумковий урок: Світова велич українського поета

Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історико-культурний поступ України. Ушанування пам’яті поета в Україні й за кордоном.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основні віхи життєвого і творчого шляху письменника; розрізняє епічні жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка, біографічний роман; визначає й коментує історичну і художню правду у творі, основний конфлікт у ньому, особливості оповіді, історичний колорит; характеризує образи й символи; порівнює образи Якима Сомка та Іванця Брюховецького.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

добирає цитати для характеристики ситуацій та образів; коментує вчинки героїв; знаходить паралелі до образів і проблематики роману П. Куліша в інших історичних творах української та зарубіжної літератури; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії.

НЛ–2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку.

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»

П.Куліш – відомий письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач («Біблія», твори В. Шекспіра, Дж. Байрона, Ф. Шиллера), автор підручників для школи, українського правопису («кулішівка»). Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва: «Українець у Європі, європеєць в Україні». Романтична основа світогляду. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації. «Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв. Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т. Шевченком.

ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман.

МЗ: Історичні події в Ніжині 1663 р. («Чорна рада»); Літопис Самовидця (історія України); історичні романи В. Скотта, В. Гюго (зарубіжна література).

МК: народні перекази про козака Мамая (фольклор); фільм «Чорна рада», 2002; режисер-постановник М. Засєєв-Руденко (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає й переказує зміст твору, коментує його сюжет; визначає жанр, особливості сюжету; пояснює причини тяжкого життя народу в добу кріпацтва.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює і коментує вчинки героїв; дискутує з проблем, порушених у творі; усвідомлює внутрішні спонуки прагнення людини до вільного, щасливого життя.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Переконаність у тому, що кожна людина, незалежно від свого суспільного стану, має право бути щасливою.

Марко ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська). «Інститутка»

Життя і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г. К. Андерсена, А. Е. Брема). «Народні оповідання»; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів — людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.

ТЛ: реалізм.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає і коментує їх; розкриває особливості художнього зображення теми у творах митців рідного краю.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

проводить аналогії з власними спостереженнями;

визначає критерії для порівняння фактів (явищ, предметів, образів) і здійснює його.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення і сприйняття сили й енергетики поетичного та прозового слова, прагнення наслідувати своїх відомих земляків.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами

письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця: називає імена митців та їхні твори, які вивчалися;

виокремлює серед них ті, які найбільше запам’яталися;

висловлює міркування про найулюбленіші твори.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює й характеризує внесок митців, творчість яких вивчалася, у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ;

добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування власної думки та власної позиції у процесі пізнання й вивчення.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 9 класу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає найдавніші книги Київської Русі, основні пам’ятки оригінальної літератури; перші друковані книги в Україні; імена перекладачів Біблії українською мовою; найважливіші ознаки творчих методів і літературних напрямів; різні типи художніх образів; види й жанри усної народної творчості;

розповідає про історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви; про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва; внесок митців, твори яких вивчаються, у розвиток української літератури;

висвітлює роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури; значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів;

переказує біографію Т. Шевченка, основні біографічні відомості інших митців, творчість яких вивчається;

знає визначення, ознаки й застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття: народна пісня, балада, притча, літописи, романс, послання, пародія, псалом, роман, роман-хроніка, історичний роман, лірична медитація, Ренесанс, Бароко, сентименталізм, романтизм, реалізм, травестія, бурлеск, алюзія, гротеск, контраст, умовність, ліричний герой;

переказує і коментує ідейно-тематичний зміст виучуваних творів; визначає їх жанрові та художні особливості; основну ідею твору, задум автора, чинники, які могли спонукати до написання; особливості композиції; роль художніх засобів;

пояснює багатозначність художнього образу; роль християнства в духовному житті українського народу; основні постулати християнської моралі: ідеали правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього, універсальність євангельських істин людського буття; великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України; розуміння Шевченком ідеї Бога;

установлює специфіку втілення окремих тем, ідей, сюжетів, образів, мотивів священних книг людства в літературі та інших видах мистецтва;

характеризує образи виучуваних творів, у т. ч. символічні; визначає їх роль у донесенні до читача авторського задуму, ставлення автора до свого героя;

аналізує та інтерпретує твір у культурологічному контексті;

коментує оцінку виучуваних творів критиками, зіставляє її з власною;

розглядає художній твір в історичному і культурному контексті періоду створення; визначає його місце в мистецькому доробку автора, історії української літератури, актуальність сьогодні;

установлює міжпредметні зв’язки на рівні тем, ідей, образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

виявляє зв’язок літератури з філософією, міфологією, фольклором, іншими видами мистецтва;

дискутує з приводу порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію; знаходить компроміс у дискусії;

добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом;

здійснює самоаналіз роботи з інформацією; перевіряє одержану інформацію;

визначає зміст, обсяг своєї навчальної діяльності, способи опрацювання навчального матеріалу; формує індивідуальний читацький маршрут, за потреби коригує його;

володіє різноманітними способами саморефлексії і самоконтролю; самостійно визначає причини труднощів у навчанні.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ (на вибір)

7 клас

 АРСЕНИЧ-БАРАН Г. «Ти – людина?»

 ВАСИЛЬЧЕНКО С. «Приблуда»

 ГУЛАК К. «Перекличка»

 ДЕВ’ЯТКО Н. «Легенда про юну Весну»

 ДІМАРОВ А. «Друга планета», «Блакитна дитина»

 ДОРОЖОВЕЦЬ О. «Старий будинок»

 ЗАРЖИЦЬКА Е. «Як козак у морського царя служив», «Легенди про козаків»

 ЗАХАРЧЕНКО О. «Вертеп. Роман про Майдан»

 КАЩЕНКО А. «Над Кодацьким порогом»

 КОКОТЮХА А. «Гімназист і Чорна Рука»; збірники «Мисливці за привидами», «Колекція гадів», «Подвійний капкан»

 КОРОЛІВ-СТАРИЙ В. «Потороча Хрипка»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Друзі за листуванням», «Задзеркалля», «Інший дім»

 МАЛИК В. «Таємний посол»

МАЛИК Г. «Злочинці з паралельного світу»

 МАРЧЕНКО М. «Місто тіней»

МАТІЯШ Д. «День Сніговика»

 МУЛЯР М. «Гра»

 ОПІЛЬСЬКИЙ Ю. «Золотий лев», «Ідоли падуть»

 ПАВЛЕНКО М. Про Павла Тичину, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко та ін. (серія «Життя видатних дітей»)

 ПАВЛЕНКО М. «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу», «Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту», «Русалонька із 7-В та загублений у часі (Кн. 2)», «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія», «Миколчині історії»

 ПРОЦЮК С. «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце», «Аргонавти»

 РАДУШИНСЬКА О. «Метелики у крижаних панцирах»

 РОЗДОБУДЬКО Ірен. «Арсен»

 РУТКІВСЬКИЙ В. «Потерчата»

 СТЕЛЬМАХ М. «Щедрий вечір»

 СТОРОЖЕНКО О. «Закоханий чорт», «Голка», «Вуси»

 ТРУБЛАЇНІ М. «Шхуна „Колумб”» , «Лахтак»

 ТЮТЮННИК Г. «Вогник далеко в степу»

 ХАРЧУК Б. «Діана»

 ЧАЙКОВСЬКИЙ А. «Богданко», «Сагайдачний»

9 клас

 АРЄНЄВ В. «Душниця»

 БАЧИНСЬКИЙ А. «140 децибелів тиші»

 ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ І. «Зегар цілий і полузегарок»

 ВИШЕНСЬКИЙ І. Твори (в перекладі В. Шевчука)

 ВОВЧОК МАРКО. «Народні оповідання», «Маруся»

 ВОРОБКЕВИЧ С. «Турецькі бранці», «Вісім чи дев’ять? Смiховинки про Безглуздів»

 ГОРАК Р. «У сутінках», «Тричі мені являлася любов»

 ГРЕБІНКА Є. «Чайковський» (роман)

 ДЕВ’ЯТКО Н. Фентезійна трилогія «Скарби Примарних островів»

 ДЕРЕВО ПАМ’ЯТІ. Книга українського історичного оповідання

 ЗАБУЖКО О. Оповідання зі збірки «Сестро, сестро»

 ЗАЙЦЕВ П. «Життя Тараса Шевченка»

 ЗАХАРЧЕНКО О. «Вишивані гарбузи»

 ЗУБЧЕНКО О. «Перемагаючи долю»

 ІВАНЕНКО О. «Марія»

 ІВАНЧЕНКО Р. «Гнів Перуна»

 ІВЧЕНКО М. Напоєні дні [повість про Г. Сковороду]

 «ІСТОРІЯ РУСІВ» (у перекладі І. Драча)

 КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Г. «Салдацький патрет», «Конотопська відьма»

 КОНИСЬКИЙ О. «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя»

 КОРОЛЮК Н. «Маленькі історії про українських
композиторів ХVІІІ—ХХ ст.»

 КОСАЧ Ю. «Володарка Понтиди»

 КОСТОМАРОВ М. «Сава Чалий», «Чернігівка»

 КУЛІШ П. «Жизнь Куліша», «Дівоче серце»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Інший дім»

 ОГНЕННИЙ ЗМІЙ. Антологія української фантастики ХІХ ст.

 ПАВЛЕНКО М. «Моя класнюча дівчинка»

 РУТКІВСЬКИЙ В. «Сині води»

 СВИДНИЦЬКИЙ А. «Люборацькі»

 СЕМКІВ Р.«Як писали класики»

 СКЛЯРЕНКО С. «Святослав», «Володимир»

 СКОВОРОДА Г. Листи до Михайла Ковалинського, поезії, байки, філософські трактати

 ТУРЧИНОВСЬКИЙ І. «Моє житіє і страданіє»

 ФЕДЬКОВИЧ Ю. «Довбуш» (трагедія)

 ЦІЛИК І. «МІСТОрія однієї дружби»

 ШЕВЧЕНКО Т. «Кобзар», «Автобіографічний нарис», «Щоденник», «Художник», «Назар Стодоля», «На пащині пшеницю жала…», «Марія».

Ключові зміни оновлених програм 5-9 класів з української літератури

Упроваджено компетентнісний підхід до навчання української літератури в контексті положень «Нової української школи» (2016) відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462).

1. Створено проект пояснювальної записки до програми: мету базової загальної освіти, роль української літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника основної школи.

2. Опрацьовано матеріали, що базуються на досвіді міжнародних проектів: «Практичні пропозиції щодо розвитку компетентностей для демократичного громадянства в Новій українській школі», «Керівні принципи освіти в галузі прав людини для системи середньої школи», «Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів», «Рекомендації щодо впровадження підходу, заснованого на правах людини, до загальної середньої освіти в Україні (соціогуманітарний цикл)», «Шкільний календар прав людини», програму курсу «Вчимося жити разом», матеріали проектів «Основи здоров’я» та «Фінансова грамотність», матеріали з медіаграмотності.

3. Запропонований «Новою українською школою» структурний компонент «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» укладено з урахуванням компетентнісного підходу до літературної освіти.

4. Задля осучаснення змістового компоненту програми, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційні рубрики «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із творами для текстуального вивчення (можна використовувати за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання, літератури рідного краю).

5. Здійснено частковий перерозподіл кількості годин на вивчення творів (зі збереженням структурних тематичних блоків чинної програми) (табл.1).

6. З урахуванням численних пропозицій у змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи (табл. 2), що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами.

7. Оновлено список додаткової літератури для читання.

8. Унормовано (відповідно до специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури (додаток).

9. Спрощено й відкориговано анотації до літературних тем, запропонованих до вивчення (додаток).

10. Вилучено вивчення напам’ять: загадок, прислів’їв, приказок (5 клас), байку Л. Глібова «Щука» (6 клас), поезії Олега Ольжича / Олени Теліги (7 клас).

7 клас

твір Б. Лепкого «Цвіт щастя» – винесено на позакласне читання;
вірш А. Малишка «Приходять предки…» – вилучено з програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг…»);
твір І. Франка «Іван Вишенський» – текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);
поезії В. Самійленка «Ельдорадо» і «Патріоти» вилучено з програми, замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія…»;

9 клас

притча І. Липи «Мати» – вилучено з програми;
усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу – знято);
зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).