​Пропедевтичний курс «Вступ до історії» 5 клас

№ уроку

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

                     Тема уроку

Домашнє завдання

5А

5Б

5В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20-21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

Розумію:

• значення термінів «історія» й «історик»;
• мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;
• взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;
• завдання історії як шкільного предмета.

Умію:

• використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);

вправно користуватися підручником.

Знаю:

• назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розумію:

• відмінність між календарним та історичним часом;
• умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;
• поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;
• необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

Умію:

• співвіднести рік – століття – тисячоліття;
• визначити тривалість історичної події;
• побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

створити і заповнити хронологічну таблицю

Знаю:

– як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розумію:

– територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

– поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;

– відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

– як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

– як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);

–як читати історичну карту за її легендою.

Умію:

–скласти розповідь за історичною картою;

–визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Знаю:

– різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розумію:

– історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;

– як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;

– які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;

– відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;

– як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);

– поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

Умію:

– розрізнити історичні джерела за видами;

– поставити запитання до змісту історичних джерел;

– визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

– розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

Знаю:

– 988 р. – хрещення Русі;

– 1253 р. – коронація Данила Галицького;

– 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;

– 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

– 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

– 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;

– 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;

– 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

– 2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розумію:

–пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;

–поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;

–як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Умію:

–розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;

–описати пам’ятку історії;

–показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

–відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;

–розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;

–наводити приклади порушення прав людини у минулому;

–розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Знаю:

–імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;

–імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розумію:

–значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;

–взаємопов’язаність історичних подій;

–правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

–поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Умію:

–відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;

–повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;

–зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;

пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя

Знаю:

– 1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;

– 1661 р. – заснування Львівського університету;

– 1805 р. – відкриття Харківського університету;

– 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);

– 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;

– 1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розумію:

– господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;

– причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;

– освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя;

– гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню;

– поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».

Умію:

– розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;

– розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;

– встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;

висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.

Вступ. Що таке історія

Що таке історія

Тема 1. Відлік часу в історії

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.

Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час).

Історія України на шкалі часу.

Практична робота: Відлік часу в історії, робота зі шкалою часу. Розв’язання історичних задач на обчислення часу

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Тема 2. Де відбувається історія

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.

Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

 Територіальні межі (кордони) Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни.

Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.

Історико-географічні регіони України та їх особливості

Територіальне розташування та історичне походження рідного міста

Практичне заняття Позначення і надписування на контурній карті історико-географічних регіонів, територію рідного краю.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії.

Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.

Критичне ставлення до джерельних відомостей.

Місця, де зберігають історичні джерела.

Практичне заняття  Інформація про минуле з візуальних джерел(сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо)

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: а) княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький;

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: б) козацька Україна: Богдан Хмельницький;

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: в) новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Українська революція, Голодомор, Друга світова війна, проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності).

Практичне заняття Розповідь про  пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір)

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка;

Історичні праці про Україну та їхні автори: в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

Дослідження з історії рідного краю

Практична робота. Повідомлення з історії родини,  презентація родового дерева.

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства.

Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки.

Практичне заняття. Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці.

Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час.

Узагальнення. Тематичний контроль

Узагальнення до курсу

Опрацювати § 1

Опрацювати §1

Опрацювати § 2,

Опрацювати § 3,4

Опрацювати додаткову літературу

Опрацювати §1-5

Опрацювати § 6

Опрацювати § 7

Опрацювати § 8

Опрацювати § 9

Опрацювати § 10