ПРОСВІТНИЦЬКИЙ СЕМІНАР- ТРЕНІНГ Інноваційний підхід до активізації пізнавальної діяльності учнів

СУЧАСНИЙ УРОК:

Інноваційний підхід до активізації пізнавальної діяльності учнів

 

ПРОСВІТНИЦЬКИЙ СЕМІНАР- ТРЕНІНГ  

 

Блізнякова О.А.,

Вчитель економіки

Люботинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

 

 

     Мета тренінгу:

• ознайомити педагогів з поняттям «емпауермент-педагогіка» та використанням елементів емпауермент педагогіки на уроках економіки, структурою діяльнісно спрямованого уроку економіки, формувати в учителів вміння використовувати діяльнісний підхід під час викладання економічний курсів
• розширити знання вчителів про сучасні форми і методи навчання і на основі цієї інформації формувати в педагогів навички ефективної взаємодії з учнями;
• підтримати педагогічні пошуки, творчу ініціативу вчителів.

 

Форма проведення: просвітницький тренінг.

 

Тренер: вчитель економіки, методист міського методичного кабінету.

 

Учасники: вчителі.

 

Матеріали для семінару: картки «Правила роботи в групі», кольоровий папір, ножиці, роздаткові картки з інформаційним матеріалом, кольорові фішки, аркуші формату А-3, фломастери

 

 

План проведення тренінгу

 

Вступна частина

Вправа «Асоціативний ряд»

 

Основна частина

І інформаційний блок

«Сучасний урок економіки: який він?» (презентація)

Вправа «Калейдоскоп»

 

II   інформаційний блок

«Реалізація діяльнісного  підходу у моделі емпауермент  педагогіки» (міні-лекція)

Вправа «Конструктор»

III  інформаційний блок

«Технології  діяльнісного підходу до організації навчання учнів на уроках економіки» (інформаційне повідомлення)

Вправа «Лабіринт ідей» 

 

Заключна частина

Вправа «Дерево підсумків»

 

 

ХІД СЕМІНАРУ-ТРЕНІНГУ

 

Сьогодні ми з вами зібралися на занятті, яке проводиться у формі просвітницького тренінгу. Тренінг – це продуктивний і цікавий процес. Одночасно з отриманням нової інформації ми будемо обговорювати незрозумілі моменти, задавати питання, ділитися власним досвідом, накопичувати досвід колег.

Тема нашого тренінгу: «Сучасний урок. Інноваційний підхід до активізації пізнавальної діяльності учнів».

Гаслом нашої роботи будуть слова К. Ушинського «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».

Основними завданнями нашого тренінгу є:

• поглиблення знань учасників тренінгу про пізнавальний інтерес, класифікацію інтересів за різними категоріями;
• вдосконалення вмінь вчителів в активізації пізнавального інтересу учнів на уроках економіки;
• поглиблення уявлень учасників тренінгу про сучасний урок;
• набуття навичок конструювання уроку у моделі емпауермент-педагогіки;
• допомога в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти

 

ВПРАВА «АСОЦІАТИВНИЙ РЯД»

Мета: активізувати мислення учасників тренінгу шляхом висловлення власних думок, розкрити сутність поняття, поділитися досвідом з колегами, визначити аспекти проблеми. 

 Форма проведення: індивідуальна та парна робота, презентація результатів

 

Сьогодні ми з вами вчителі – люди, які навчають дітей, допомагають панувати нові знання, спрямовують підростаюче покоління до особистого розвитку.

Однак, був час, коли ми також сиділи за партами в якості учнів: готувалися до улюбленого уроку або сумно поглядали на годинники, чекаючи дзвоника з уроку. Пригадайте той час, та спробуйте дібрати 4 слова, якими можна описати нецікаві уроки вашого шкільного життя.

 

Кожен учасник отримує картку із словом «УРОК», та записує ознаки нецікавого уроку на основі кожної літери. Наприклад,               У – убого

 Р – розлючений 

 О – обурений

 К – крикливо

 

Озвучимо і порівняємо ваші записи.

Як бачимо, ті ознаки, що дібрали Ви, пригадуючи зовсім нецікаві уроки шкільного життя навіть нагадують нам визначення із підручника з педагогіки 80-х років: «Урок  – це форма організації діяльності постійного складу вчителя та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів»

 

Між тим, кожен з нас став вчителем. Кожного дня ми проводимо уроки. І, мабуть, кожен прагне, що урок дитині запам’ятався, знання, що опановували ся, не забувалися. Тому кожного уроку, ми шукаємо й шукаємо нові підходи, щоб навчити сьогоднішніх учнів: адже вони зовсім не схожі на нас. А значить, не навчайте сучасних дітей так, як навчали вас,- вони народились в інші часи...

Саме тому перед нами і постає питання щодо осучаснення нашого уроку: особливо уроку економіки – адже всім нам відомо, що відношення до нашої дисципліни досить невмотивовано не тільки у дітей, а й в адміністрації.

Спробуємо, згуртувавшись у групи, знайти характерні ознаки сучасного уроку на основі перших літер поняття «сучасний»

 

Групи отримують картку із словом «СУЧАСНИЙ», та записує ознаки сучасного уроку на основі кожної літери. Наприклад,               С – самовираження, самостійність, самоосвіта;

У – успішність, урізноманітнення, удосконалення;

Ч – чіткість, чесність, чуйність;

А – актуальність, активність, аналітичність;

С – самоконтроль, саморегуляція, системність;

Н – навички, науковість, наполегливість;

… – ИЙ

 

Озвучимо і порівняємо ваші записи.

Отже, ми маємо спільні думки щодо сучасного уроку: давайте їх узагальнимо та систематизуємо.

Саме такий напрямок наших уроків може із безрезультатного уроку створити урок, що стане нашим учням в нагоді:

У – уміння, упевненість, універсальність;

Р – раціональність, результативність, різноманіття;

О – оптимальність, організація, об’єктивність;

К – комфорт, корекція, контроль.

 

До вашої уваги пропонується загальна картина сучасного уроку.

 

І інформаційний блок

«Сучасний урок економіки: який він?» (презентація)

Мета: поглибити уявлення про теоретичні засади сучасного уроку: його характерні ознаки, етапи, стадії, функції, методи.

 

Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо.

Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як осно¬вної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.

Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.
Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти.

Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.

Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.

(опрацювання в групах інформаційних слайдів презентації)

 

ВПРАВА «КАЛЕЙДОСКОП»

Мета: удосконалити знання про нетрадиційні форми навчання; стимулювати вчителів працювати творчо, використовуючи нетрадиційні методики.

 

Досить часто ми говоримо про нестандартні уроки, як ті, що найбільш повно враховують вікові особливості, інтересі, нахили, здібності кожного учня. В таких заняттях поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах. Саме такі уроки містять в собі елементи новітніх технологій, які при групуванні їх у певну систему, що ґрунтується на глибокому знанні потреб, інтересів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними. Широке використання нетрадиційних методик, які застосовують на уроках, спонукає учнів до самостійної праці, до творчого мислення, пошуку.

Нетрадиційні уроки сприяють готовності дитини до життя, що включає такі якості: уміння приймати рішення та робити вибір; завжди працювати якісно; проявляти ініціативу; вміти працювати з іншими людьми.

Поділіться власним досвідом, що до форм нестандартних уроків, які ви проводили або на яких вам довелося побувати і ви плануєте їх застосувати в своїй педагогічній діяльності.

 

Учасники об’єднуються у пари, які отримують аркуш паперу формату А3 та маркери (кожна пара отримає маркер різного кольору).

Завдання учасникам: заповнити опорну схему відповідно до визначеної форми уроку.

Заповнивши схему пари по колу обмінюються аркушами і доповнюють відповіді один одного, дописуючи їх маркером свого кольору. Після того, як кожна пара отримає назад своє завдання, презентує свою роботу з аналізом доповнень.

Тренер доповнює і узагальнює відповіді груп з опорою на презентаційні слайди.

 

Погляди педагогів на нестандартні уроки розходяться: одні бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи, а інші навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском обледащіли учнів, які не бажають і не вміють серйозно працювати.

Отже, ефективність навчального процесу багато в чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму проведення заняття.

 

II   інформаційний блок

«Реалізація діяльнісного  підходу у моделі емпауермент-педагогіки» (міні-лекція)

Мета: ознайомити педагогів з поняттям «емпауермент-педагогіка» та використанням елементів емпауермент педагогіки на уроках економіки, структурою діяльнісно спрямованого уроку економіки

 

Ми живемо в країні, де панує економічна криза, політична нестабільність, соціальна незахищеність. Ми живемо в державі, з високим рівнем корупції і практично відсутнім громадянським суспільством.

Як жити далі? Хто зможе змінити ситуацію на краще? Всі надії на покоління тих, хто сидить ще за партами, навчається в школі.

Все залежить від них: чи виростуть вони творчими, енергійними, соціально адаптованими, зрілими, професійно орієнтованими?

Все залежить від нас: чи виховаємо ми підростаюче покоління моральними, духовними, активними людьми, небайдужими до себе, суспільства й природи?..

Сьогодні освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Державний стандарт освіти (ДСО) - це сукупність норм, що визначають зміст освіти, обсяг навчального навантаження, засоби діагностики якості освіти та рівня підготовки учнів. Розвиток суспільства вимагає зміни стандартів. Це постійний процес, необхідний для того, щоб забезпечити конкурентоспроможність як особистості, так і країни.

Освіта і наука мають стати інструментом суспільних змін, а не дзеркалом суспільних бід.

Сучасна освіта, загальними  світовими параметрами якої виступають якість і доступність, потребує прискореного інноваційного розвитку. Одною з прогресивних тенденцій цього процесу стає освіта для сталого розвитку. Сталий розвиток – соціально-економічна категорія, яка визначає розвиток, що ґрунтується на збалансованому вирішенні соціально-економічних завдань, проблем збереження сприятливого навколишнього середовища з метою задоволення потреб сучасного та наступних поколінь людства. У Декларації Всесвітнього саміту з проблем сталого розвитку, яка відбулася у 2002 році, визначалося, що головним інструментом забезпечення сталого розвитку може і повинна стати освіта.

Освіта для сталого розвитку – це освіта життєзабезпечення та покращення якості життя, яка інтегрує в собі особистісно-дієвий, компетентнісний підходи, продуктивні, інтерактивні технології. Тому в змістовно-цільовому та технологічному плані освіта для сталого розвитку розглядають як синергетичну систему.

Існує ряд індикаторів освіти для сталого розвитку 

•                   Створення умов для розвитку ефективної економіки
•                   Екологічна освіта
•                   Створення сприятливого середовища для життя
•                   Залучення молоді до практичних дій
•                   Пропагування здорового способу життя
•                   Створення  умов та рівний доступ до якісної освіти
•                   Правова безпека людини
•                   Реалізація програм профілактики захворювань

Проблемне питання:

На які індикатори освіти ми можемо вплинути під час уроків економіки?

 

Сутність   концептуального підходу полягає у зміщенні акценту з процесу формування системи знань, умінь, навичок на розвиток кожним учнем власних моделей поведінки в різних ситуаціях, їх авторську апробацію, адаптацію до особливостей мислення, ціннісних орієнтацій особистості, інтегрування внутрішніх і зовнішніх компонентів поведінки, відображаючи те, що можна означити словами "я знаю, як це зробити", а й те, що означене словами "я вмію і хочу застосувати це у конкретній ситуації", акцентується увага на предметно-дієвому компоненті, який, на відміну від традиційного, знаннєвого, передбачає не тільки  засвоєння знань і умінь, а оволодіння комплексною процедурою їх застосування для розв’язання актуальних життєвих ситуацій.

Виникає питання: якою повинна бути людина, спроможна забезпечити сталий розвиток суспільства?

Підростаюча людина повинна бути щасливою, жити в гармонії з собою, суспільством, природою, бути здоровою, такою вона зможе стати в здоровому суспільстві на здоровій планеті. Тому  завдання – зорієнтувати  учня на здоровий спосіб життя, зміну стилю життя, здорове та природозбережувальне ставлення до навколишнього середовища. Підростаюча людина, повинна бути соціально активною, дієвою та відповідальною за свої дії, чітко усвідомлючи їх наслідки. І  завдання педагога – допомогти їй в цьому. Тому «входження» в систему освіти для сталого розвитку на уроках економіки відбувається у площині, що забезпечує виховання ціннісно-орієнтованої, толерантної, полікультурної, активної особистістості, діяльність якої креативна.

Отже, освіта для сталого розвитку на  уроках економіки не зводиться тільки до економічного виховання.

Наступне питання: як необхідно організувати навчальний процес, щоб виховати, виростити людину, спроможну забезпечити сталий розвиток суспільства?

В цілому   спрямовується  діяльність на активізацію в учня продуктивного та раціонального оволодіння знаннями і формування необхідних компетентностей, їх застосування на практиці, розширення сфери самоактивного навчання й регулювання учнями  своєї освітньої діяльності, необхідно акцентувати розвивальний зміст освіти через диференціацію та персоніфікацію навчально-виховного процесу.    Основним засобом навчання і виховання людини, спроможної до забезпечення    сталого розвитку суспільства є діяльність.

Використання освіти для сталого розвитку викликає потребу в нових педагогічних моделях, новій педагогічній культурі, новому педагогічному змісті.  Актуальними є засади педагогіки емпауерменту. Це надання людині сили і натхнення до дії. Модель освіти орієнтується на самореалізацію і особистісний розвиток учня. Основними принципами є створення на уроці умов для психологічного комфорту в процесі навчання, підвищення впевненості та відповідальності за його результати, набуття умінь контролювати ситуацію навчання, виникнення ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів.

Роль вчителя – підбадьорити  і скеровувати учнів  в їх зусиллях. Розуміють як співпрацю учнів у малих групах, так і самостійне навчання, здобуття практичного досвіду, виникнення позитивної мотивації та адекватної самооцінки, дій щодо змін власного стилю життя. Основна ідея:  учень – це активна і творча особистість, здатна пізнавати і саморозвиватись. Необхідно наділити її  можливістю відкриття й творення власного способу життя, впливати на стан ближнього і дальнього середовища.

Тому, реалізація освіти для сталого розвитку орієнтується на впровадження активних методів опрацювання проблем і пошуку рішень на основі співробітництва вчителів і учнів. Застосовані  форми і методи роботи не є специфічними, але з огляду на освіту для сталого розвитку є ефективні і бажані.  Активно застосовуються дискусії, моделювання, екскурсії, рольові та імітаційні ігри. Їх доцільність визначається тим, що, передбачаючи велику самостійність учнів, вони сприяють активізації емоційної сфери особистості, що, у свою чергу, є ефективною умовою формування мотивів, ставлень, цінностей. Ігрові, проектні, інтерактивні технології є найбільш ефективними у реалізації принципів сталого розвитку.

Поступово учні  змінюють власні погляди і поведінку, свідомо ставляться до необхідності зміни стилю життя і виховують нові ресурсозберігаючі звички. Звичайно перевтілення складне і довготривале. Наситити урок практичними діями допомагають  різноманітні  форми роботи:

•                   дискусії;
•                   ситуативні ігри;
•                   тести,
•                   розв’язування задач

Співпраця вчителя й учнів у процесі набуття предметної компетентності засобами емпауермент-педагогіки має відбуватися за схемою:

1 етап: знати (що): ви знаєте, що ви знали про це раніше.

Наприклад, матеріал навчальних тем «Виробничий потенціал національної економіки», «Безробіття і зайнятість трудових ресурсів» та «Сучасне світове господарство: головні ознаки» перегукується із навчальним матеріалом уроків географії у 9 та 10 класах. За допомогою таких вправ, як «Інтерв’ю» (обираються учні, що грають ролі видатних експертів, а інші ставлять їм питання), «Аукціон» (учні повинні назвати якомога більше термінів з вивченої теми; перемагає той, хто називає останній термін) та «Будівництво» (усім колективом слід побудувати певну будівлю, наприклад, «Биржу»: кожен учень отримує «цеглинку» – певне поняття, яке відповідає даній темі; якщо він правильно дає визначення цьому поняттю, він додає свою цеглинку до   спільного будівництва) можна швидко поновити знання учнів.

2 етап: знати (як): яким чином ви про це дізналися.

Успішними є такі прийоми як розв’язання творчих завдань: «Що станеться, якщо...?» (тема «Обмеженість ресурсів та безмежність потреб як головна проблема економіки»), виконання творчих завдань: «Якю я уявляю собі… (наприклад, підприємницьку діяльність)», «Я хочу це пізнати, тому що…»

3 етап: знати (чому): ви розумієте, як це важливо і чому це потрібно зробити саме таким чином.

Наприклад, під час вивчення теми «Загальний рівень цін та інфляція» пропоную розв’язати  завдання: «Чи загальмується інфляція, якщо ми товарно-грошові відносини замінимо на бартерні?»                                                             

4 етап: цікавитися (навіщо): ви цікавитися, чому потрібні ті чи інші дії.

Найбільшу роль тут відіграють практичні роботи, завдання яких мають бути наближені до реальних умов життя дітей: бюджету їх родини, бізнес-планування їх підприємницької ідеї, розрахунок ринкової ціни на самостійно вироблений товар, тощо.

 

Проведення діяльнісно спрямованого уроку  потребує не лише трансформації змісту навчального предмету, а  і внесення аналогічних змін у змістово-процесуальні аспекти власної підготовки до кожного уроку. Змінюється і структура уроку:

•                   мотиваційна діяльність;
•                   емпауермент-педагогіка;
•                   рефлексивна діяльність

В залежності від конкретного практичного напрацювання учнів під час емпауермент-уроку за діяльнісними технологіями, визначають наступні типи уроків:

•                   уроки відкриття нових знань;
•                   уроки-тренінги;
•                   уроки рефлексії;
•                   уроки контролю.

Уроки відкриття нових знань реалізують етап  побудови нового поняття і встановлення первинних зв'язків з іншими елементами системи

Уроки тренінги реалізують мету підготовки місця для нового поняття, практичного його опанування

Уроки рефлексії здійснюють корекцію нового поняття та  встановлення зв'язків між новим і вже знайомими елементами системи

Уроки контролю здійснюють контроль діяльності  із використання нових знань та вмінь

Активна діяльність учнів значуща не лише з економічної, а й з педагогічної точки зору. Адже особистість здобуває можливість втілювати свої переконання у практику повсякденного життя, виявляючи, зрештою, економічну компетентність у конкретних, реальних ситуаціях. Такий дієвий підхід, практична участь у вирішенні суспільних проблем на повсякденно-побутовому рівні перетворює учня на активіста життя.

Отже, вже сьогодні, завдяки освіті, сталий розвиток перетворюється з філософської ідеї на інструмент повсякденного життя, пов'язується з відповідальністю кожного громадянина перед собою і суспільством за наслідки своєї діяльності.

Таким чином, у процесі на уроках економіки  акцентується діяльність на

• впровадженні дослідницького методу (через моделювання системи проблем – завдань – ситуацій відносно конкретного змісту навчального процесу та їх розв'язок в параметрах сталого розвитку – «забезпечення якісного життя собі і своїм нащадкам»);
• формуванні суб'єкт – суб'єктних відносинах «вчитель-учень» (співпраці та створення позитивно-активного емоційного               поля (висока активність учнів  в поєднанні з доброзичливістю, справедливістю, професіоналізмом               вчителя-порадника, консультанта…(емпауермент – педагогіка);
• технологізації навчально-виховного процесу (технології рівневої диференціації, критичного мислення,               ІКТ, ігрові та проектні технології на основі впровадження               продуктивного, інтерактивного навчання);
• психолого-педагогічній підтримці учня (через навчально-пізнавальну гру, кооперовану діяльність, пошук альтернативних рішень, створення ситуації успіху та взаємодопомоги, інші форми ціннісно-орієнтованої практичної діяльності)

Отже, оновлення змісту освіти у школі, зміщення акцентів зі знаннєвої парадигми на діяльнісну сприятимуть формуванню технологічної культури школяра, вихованню внутрішньої потреби й шанобливого ставлення до праці, підготовку до успішної творчої предметно-перетворювальної діяльності та професійного самовизначення.

Ми працюємо, щоб зробити нове відкриття. І це відкриття – підростаюча людина:  щаслива, здорова, успішна.

 

Вчителі витягують фішки з номерами запитань та дають відповіді на них

1.                  Що таке сталий розвиток?
2.                  Освіта для сталого розвитку це …
3.                  Назвіть найголовніші засади емпауермент-педагогіки
4.                  Назвіть методи і прийоми емпауермент-педагогіки
5.                  Яка структура уроку в емпауермент технології?
6.                  Які типи уроків за діяльнісною емпаурмент-педагогікою?
7.                  На що акцентується увага на уроках економіки  в моделі емпауерменту?

 

ВПРАВА «ЛАБІРИНТ ІДЕЙ»

Мета: закріпити знання про структуру уроків на засадах емпауермент-педагогіки; стимулювати вчителів працювати творчо, використовуючи нетрадиційні методики.

 Форма проведення: парна робота, складання опорного конспекту

 

Для того, щоб будь-яка діяльність відбулася успішніше, важливо попередньо максимально повно уявити собі її процес і структуру: необхідні етапи, зміст, форми, методи, засоби, умови, поведінку суб’єктів і можливі перешкоди. Ідеалізоване уявлення майбутньої діяльності називається плануванням.

Календарно-тематичне планування розробляється вчителем на кожний клас у відповідності з навчальною програмою та вимогами Державного освітнього стандарту.

Давайте спробуємо визначити можливий тип уроків економіки, що складають розділ «Світова економіка» програми за 11 клас.

 

Учасники заповнюють наданий примірник календарного планування із визначенням типу уроку.

Пари презентують свою роботу, використовуючи метод «ПРЕС»

 

 

III  інформаційний блок

«Технології  діяльнісного підходу до організації навчання учнів на уроках економіки» (інформаційне повідомлення)

Мета: актуалізувати уявлення про компетентнісно-діяльнісний  підхід в навчальному процесі; визначити технології, методи і засоби здійснення компетентнісно-діяльнісного підходу; визначити актуальні проблеми реалізації компетентнісно-діяльнісного підходу в навчальному процесі та їх практичне розв’язання.

 

Діяльнісні технології орієнтовані на форму­вання практичних умінь навчально-пізнаваль­ної діяльності (компетенцій), при яких навчаль­на інформація виступає інструментом, що дає можливість якісно виконувати ту або іншу ді­яльність.

1. Навчальна задача:

•  розвиток в учнів умінь самостійно поповнювати знання з різних дже­рел (підручників, навчальних посібників, наукової літератури, Інтернету, спілкування з фахівцями, проведення пошукової, експеримен­тальної діяльності).

2. Діяльність вчителя:

• визначає (формує) разом з учнями проблему соціального (навчально­го) характеру в контексті знань, які необхідно засвоїти;

• перед лекцією, бесідою, поясненням навчального матеріалу учням ставить задачу виділити знання (на їхній погляд), за допомогою яких можна вирішити визначену проблему;

• ставить задачу провести самостійний пошук знань в різних інформацій­них джерелах, за допомогою яких можна вирішити визначену проблему;

• організує навчальну діяльність учнів (спілкування с фахівцями — діло­ва гра) з метою отримання інформації про проблему, яка вирішується і можливі шляхи її вирішення. Пропонує провести експеримент, за не­обхідності, для підтвердження суджень, виявлення закономірностей тощо. Роботу можна організувати як поетапно протягом одного уро­ку, так і окремо на різних уроках. Головна задача вчителя — надання консультативної допомоги за потребою учнів.

3. Діяльність учнів:

•  під час бесіди, лекції, пояснення навчального матеріалу вибірково ве­дуть записи знань, ідей, за допомогою яких можна вирішити визначе­ну проблему;

• працюють індивідуально або колективно, в залежності від запропоно­ваного методу організації навчальної діяльності, з різними джерелами інформації, виділяючи знання, які допоможуть вирішити визначену проблему;

•  під час спілкування (ділової гри) фіксують ідеї, знання, шляхи, за допо­могою яких, на їхній погляд, можна вирішити зазначену проблему;

• самостійно індивідуально вирішують проблему, вибудовуючи логічно знання по відношенню до проблеми. Визначають достатність чи недо­статність знань, надлишкову інформацію, формують питання, що ви­никли в процесі вирішення проблеми, висловлюють своє відношен­ня до проблеми і наводять приклади смислового порівняння з інши­ми подібними проблемами.

Як писав Л. С. Виготський, «те, що сьогодні дитина вміє робити в спілку­ванні і під керівництвом, завтра вона стане спроможною виконувати само­стійно. Досліджуючи, що спроможна виконувати дитина самостійно, ми до­сліджуємо розвиток вчорашнього дня. Досліджуючи, що дитина спромож­на виконувати в співтворчості, ми визначаємо розвиток завтрашнього дня». Вчитель обирає не просто систему прийомів роботи на уроці, він обирає те, що в майбутньому допоможе сформувати місце дитини в суспільстві.

Слід звернути увагу на те, що створення таких уроків — це кропіткий, важкий і тривалий процес перебудови мислення учнів і вчителя зі схеми «почув — запам'ятав — переказав» до схеми: «пізнав (шляхом пошуку ра­зом з учителем і однокласниками) — осмислив — сказав — запам'ятав».

Уроки та­кого роду не завжди методично бездоганні, відповіді учнів на таких уроках менш відшліфовані й красиві, ніж відповіді-переказ. Питання й завдан­ня вчителя на творчому рівні не завжди супроводжуються «лісом» рук, ос­кільки розумовий процес не завершується блискавично й одночасно в усіх.

На творчих  уроках не почуєш тиші. Такі уроки частіше запам'ятовуються школярам, вони більш результативні для їхнього просування в особистісному  розвитку.

Цей  тип навчання орієнтований не тільки на розвиток пізнавальних функцій (мислення, сприйняття, пам'яті та ш.), але більшою мірою це процес становлення дитини як суб'єкта різноманітних видів і форм людської діяльності, утому числі й навчальної.

Практика навчання показує: коли вчителем використовується матеріал, пов'заний з життям, а для отримання відповіді на питання потребується усвідомленість і розуміння, а не заучування й запам'ятовування, то зни­кне погреба в тиску на учня ззовні, а процес навчання стає цікавим. Са­мостійне мислення сприяє виникненню почуття причетності до школи, оскільки дитина сама вбачає сенс у навчанні.

Час зламати стереотип щодо формування питань: вони повинні вимагати від учня абсолютно усвідомлених, а не заучених відповідей.

У житті достатньо проблем, які не мають однозначного рішення, а значить, учням ще в шкільному віці треба навчитися філософії сприйняття будь - якої суперечливої ситуації, розумінню наявності неоднозначних рішень, це в подальшому може стати для людини позитивним життєвим стимулом.

 

ВПРАВА «КОНСТРУКТОР»

Мета: опанування педагогами методики вибору різних організаційних форм навчання залежно від цілей навчання й специфіки економічних знань в моделі емпаурменту; підготувати практичні рекомендації щодо конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку економічного курсу.

 Форма проведення: групова робота, презентація результатів

 

На запитання «Який урок ви вважаєте кращим?» учитель відповідає: це коли діти добре відповідали, на уроці було опрацьовано багато матеріалу. Але учні на це питання мають іншу відповідь. Для учнів урок цікавий, якщо він не нудний і не помітно як він закінчився.

Тож завдання вчителя при підготовці до уроку врахувати все це і використати педагогічні технології, що допомагають ефективно його провести.

Сучасний якісний урок — це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до постав­леної мети й наявних можливостей.

Спробуємо наповнити емпауермент-урок методичними прийомами, що допоможуть реалізувати діяльнісний принцип навчання.

 

Учасники об’єднуються у 3 групи, які отримують аркуш паперу формату А3 та маркери.

Завдання групи – методично наповнити заданий етап із структури діяльнісного уроку.

 

Презентація роботи груп

ВПРАВА «ДЕРЕВО ПІДСУМКІВ»

Мета: закріпити позитивні результати тренінгу. 

 

Сьогодні під час заняття  ми повторили теоретичні засади сучасного уроку, вправлялися у практичному застосуванні нетрадиційних уроків, будували етапи емпауермент-уроку.

Під час тренінгу я використала інтерактивні методики. Педагогічна практика показує, що робота в інтерактивному режимі дає високу якість знань дітей незалежно від рівня знань з предмета. Ці методи навчання:

• розвивають уміння працювати самостійно та в колективі, залучають учнів до спілкування;
• створюють доброзичливу атмосферу на заняттях;
• формують навички самопідготовки;
• сприяють гармонійному розвитку якостей особистості.

 

Настав час підвести підсумки нашого спілкування. Перед вам на малюнку дерево: одна частина його вкрита листя, інша – всихає; одна частина отримала стимул для розквіту, інша – так нічого і не змогла для себе знайти корисного. Запишіть свої думки-пропозиції-емоції: позитивні на квітучій стороні, негативні – на тій, що всихає.

 

Учасники записують свої емоції від заняття, чи справдились їхні очікування. Відповіді мають бути  лаконічними, поради – дієвими та конкретними. Записана інформація промовляється.

 

 

 

Список  використаної літератури

Діяльнісний підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.-  П.шк.№3, 2005.

Освітні технології /За ред.О.М.Пєхоти. - К.-2002.

Сучасні педагогічні технології. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т.- К.-2000.

Балаба В. Формування професійної компетентності вчителів // Завучу. Усе для роботи.-№ 7.-2009.-с.11

Біда С. „ Створення ситуації успіху у навчально-виховному процесі”.- П.шк.”№2, 2007.

Воловик О. Мотивація педагога як умова зростання професійної компетентності // Управління школою.-№10.-2009.-с.10

Гандробура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи.-№ 46, грудень, 2008.-с.21

Гергун Н. Зростання професійної майстерності вчителя. Особистісно зорієнтований підхід // Школа.-№ 1.-200

Громовий В. „Компетентнісний підхід до навчання”.- Завуч №1, 2009.

Зайцев В.М. Практична дидактика. Москва, 2000 рік

Коваленко Л. Формування компетентності вчителя // Завучу. Усе для роботи.-№17, вересень, 2009.-с.20

Муравйова Є.Г. Проектування технологій навчання. Іваново, 2001 рік

Петерсон Л.Г. Деятельностный метод обучения: образовательная система «Школа 2000…» / Построение непрерывной сферы образования. М., 2007.

Петерсон Л.Г., Кубышева М.А., Кудряшова Т.Г. Требование к составлению плана урока по дидактической системе деятельностного метода. М., 2006.

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник / К: АСК, 2003.

Савченко О. „Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно вчитися”.- П.шк.№8, 2007.

Сіданіч І. Професійна компетентність учителя та культура мислення учнів // Директор школи.Україна.-№ 3.-2008.-с.2

Додаток 1

 

Методика “Прислів’я про господарювання”

Мета: вивчити рівень розвитку економічного мислення школярів через усвідомлення ними змісту прислів’їв та приказок про господарську діяльність людини.

 

Хід виконання

Дослідник разом із учнями вивчає низку прислів’їв та приказок, зміст яких вони повинні пояснити.

Для вивчення пропонуємо наступні афоризми:

1. Без господаря двір плаче, а без господині – хата.

2. У доброго хазяїна й соломинка не пропаде.

3. Господар перший встає, останній лягає.

4. Господаря видно по господарству.

5. Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

6. Де нема ґазди, там ладу не жди.

7. Добрий хазяїн рук не покладає.

8. За добрим господарем і свиня господиня.

9. Кепський господар десять робіт починає, а жодної не кінчає.

10. Як будеш ґаздувати, так будеш і мати.

11. Почав ґаздувати і не стало йому хліба.

12. Догосподарювався до дідівської торби.

13. Він би ґаздував, якби віко жита мав.

14. Де дві ґаздині, там каша несолена і хата неметена.

15. У доброї господині й півень несеться.

16. Краще бути гарною наймичкою, ніж ледачою хазяйкою.

17. У ледачого хазяїна й чоботи з ніг вкрадуть.

18. Хто валяється під столом, тому повік не бути хазяїном.

19. Господарське око бачить глибоко.

20. Без труда нема плода.

21. Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

22. Чужого не зберіг – свого не побачиш.

23. Відкладений лише сир добрий.

24. Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

25. Копійка гривню береже.

26. Краще зберегти старе, ніж придбати нове.

27. Два дими, два півні і дві господині ніколи не погодяться.

28. Де дві ґаздині, там голодні й свині.

29. Гірко поробиш – солодко з’їси.

30. Що сьогодні збережеш – завтра знадобиться.

 

Усвідомивши для себе зміст того чи іншого народного

афоризму, віднесіть його до однієї із трьох груп:

І група – прислів’я, в яких йдеться про ощадливість у господарській діяльності людини (прислів’я, які подані за номерами: 2, 21, 22, 23, 25, 26, 30)

ІІ група – прислів’я, в яких акцентується увага на залежності результатів господарської діяльності від власних зусиль, економічного мислення, здібностей, наполегливості (прислів’я, які подані за номерами: 1, 4, 6, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 27, 28)

ІІІ група – прислів’я, в яких йдеться про якість та результативність трудової діяльності, зокрема потребу розвитку цілеспрямованості, відповідальності, дисциплінованості, працелюбності та ін. (прислів’я, подані за номерами: 3, 5, 7, 9, 16, 17, 18, 20, 24, 29)

Додаток 2