Протокол групової діагностики за Костроміна визначення рівня мотивації

ПРОТОКОЛ групової психологічної діагностики ______класу Дата проведення:__________. Мета діагностики: визначення мотивації до навчання у школі. Психодіагностичний інструментарій: анкета для визначення шкільної мотивації (за О. Ануфрієв, С. Костроміна). Характеристика вибірки: Кількість учнів:__________ Дівчат ( %), хлопців ( %). Вік від - до - років. Результати обстеження: Рівень мотивації Загальний відсоток Хлопці Дівчата І рівень (висока мотивація) % % ІІ рівень (хороша мотивація) % % ІІІ рівень (позитивне ставлення до школи) % % ІV рівень (низька мотивація) % % V рівень (негативне ставлення до школи) % % Висновки: В результаті вивчення шкільної мотивації за методикою О.Ануфрієва і С.Костроміної були отримані наступні дані: загальний рівень шкільної мотивації в класі _____________________________________________________________________________ І рівень шкільної мотивації виявлено в ____________% учнів. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Такі діти мають пізнавальний мотив, прагнуть найуспішніше виконувати вимоги, що висуває школа. Учні чітко дотримуються всіх указівок учителя, сумлінні й відповідальні, засмучуються через незадовільні оцінки. ІІ рівень шкільної мотивації виявлено в ____________ % учнів. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Такі показники має більшість учнів, які успішно можуть упоратися з навчальною діяльністю. Ці діти виявляють меншу залежність від суворих вимог і норм. Подібний рівень мотивації є середньою нормою ІІІ рівень мотивації виявлено у _______% учнів. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ У цих учнів позитивне ставлення до школи, але школа цікавить таких дітей здебільшого позаурочною діяльністю. Такі діти досить добре почуваються в школі, однак відвідують її переважно заради спілкування з друзями та вчителями. Їм подобається почуватися учнями, мати гарний портфель (рюкзак), ручки, зошити. Пізнавальні мотиви в таких дітей сформовані меншою мірою, тому навчальний процес їх цікавить недостатньо. IV рівень шкільної мотивації виявлено в _______% учнів _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Такі діти мають низьку шкільну мотивацію. Ці діти відвідують школу неохоче, пропускають заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, граються, бешкетують. Зазнають серйозних труднощів у навчальній діяльності. Нестійко адаптуються до навчання. V рівень шкільної мотивації виявлено в _______% учнів __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ У таких діток негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація. Такі діти зазнають серйозних труднощів у навчанні: вони не здатні впоратися з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Вони досить часто сприймають школу як вороже середовище, перебування в якому є для них нестерпним. Також такі учні можуть поводитися агресивно, відмовлятися від виконання завдань, дотримання певних норм і правил. Часто такі школярі страждають на нервово-психічні порушення. Найпоширенішими причинами низького рівня мотивації є:  невміння ефективно спланувати час, щоб його вистачило не лише на заняття, а й на відпочинок (це призводить до перевтоми, частих захворювань, зниження оцінок і втрати інтересу до навчання);  стосунки з новими вчителями (багатьом дітям, зокрема сором’язливим, важко спілкуватися з новими вчителями);  неблагополуччя в сім’ї: дитина, що звикла до високого емоційного негативного напруження, як правило, не має достатньо енергії для високої залученості до навчання.  порівняння дитини з іншими дітьми, висміювання чи некоректне висловлювання щодо дитини;  «неправильні» методи виховання в сім’ї;  слабка навчальна підготовка у початкових класах;  негативний статус у колективі однолітків у шкільному закладі;  неповна сім’я тощо. нейродинамічні розлади, пов’язані з психомоторною загальмованістю, з емоційною нестійкістю (гіпердинамічний синдром, рухова розгальмованість);  особистісні риси (агресивність, тривожність); Рекомендації: 1.Класному керівнику: - сприяти формуванню ставлення до себе, як до школяра, мотивувати високу навчальну активність; - працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи. - пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення); - уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість. 2. Вчителям, які викладають у 5-их класах: - забезпечуйте систематичне повторення; - уникайте перевантаження дітей;. - заохочуйте і знаходьте шляхи підвищення мотивації до навчання у слабких учнів; - пам’ятайте, що немає позитивних чи негативних учнів, є бажання знайти конструктивний підхід до взаємодії; - уникайте критики учня при свідках, не порівнюйте роботу з роботами інших учнів ( краще порівнюйте з попередніми роботами). 2.Практичному психологу: - продовжувати здійснювати супровід п’ятикласників ; - проводити розвивальну, корекційну, просвітницьку роботу; - проводити консультативну та просвітницьку роботу з батьками, надати рекомендації щодо того, як краще підтримувати дітей в період адаптації.