Реферат на тему: "Технологія розвитку творчої особистості ТРВЗ"
Реферат
на тему:
«Технологія розвитку творчої особистості ТРВЗ»
Виконала:
Вихователь Гніванського ЗДО №3, №4
Григус Ганна Сергіївна
План:
Вступ
1. Технологія розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера (теорія розв'язання винахідницьких завдань - ТРВЗ).
2. П’ять рівнів творчих завдань теорії Альтшуллера.
3. Порівняльна характеристика звичайного і творчого мислення.
4. Суть теорії розв'язання винахідницьких завдань – ТРВЗ.
5. Сфери застосування ТРВЗ.
6. Приклади дидактичних ігор та завдань за методикою теорії розв’язання винахідницьких завдань.
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Генріх Альтшуллер
«…Система освіти має виховувати, а не вбивати креативність та творчі здібності… »
Сер Кен-Робінсон.
Актуальність теми зумовлена тим, що зміна парадигми освіти в напрямку виховання творчої особистості вимагає від педагогів якісно нового підходу в роботі з розвитку творчих можливостей дітей.
«Досягнення творчого рівня розвитку особистості може вважатися найвищим результатом у будь-якій педагогічній технології. Але існують технології, у яких розвиток творчих здібностей є пріоритетною метою, це ...технологія технічної творчості (теорія розв'язання винахідницьких завдань) Г.С.Альтшуллера...» Г.Селевко.
Оптимізувати навчальний процес, підвищувати ефективність обсягу та форм роботи з дошкільниками вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи (відверто кажучи) застарілими методами та прийомами виховання та навчання дітей дошкільного віку. З 1987 року ТРВЗ активно використовується в роботі педагогічними працівниками дошкільних закладів Росії та України.
Як свідчить аналіз наукової літератури, ТРВЗ як технологію творчості, розвитку творчого мислення дітей різного віку, розроблену Г. Альтшуллером, досліджують А. Гін, Т. Сидорчук, В. Телячук, О. Лесіна та інші.
В. Сухомлинський визначав творчість як «бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, розуміння і творення краси внаслідок праці, своїх зусиль».
Ця технологія була розроблена радянським психологом Генріхом Альтшуллером. В основі методики лежать різноманітні прийоми (всього їх близько 100), спрямовані на активізацію творчих здібностей людини. Методика здобула визнання в усьому світі.
Теорія є вельми знаною і використовуваною, вона допомагає дітям оволодіти навичками самостійного здобування знань:
«ТРВЗ пропонує певний набір прийомів мислення, кінцевою метою яких є свідоме досягнення стану «осяяння», підказок інтуіції тощо. Те, що раніше вважалось незалежним від волі людини, певним «даром», у ТРВЗ стає зрозумілим і свідомим. Досягнення учнем творчого рівня можна вважати найвищим результатом будь-якої педтехнології, але саме в ТРВЗ розвиток творчих здібностей є пріоритетною метою».
Мета системи ТРВЗ - формування творчої особистості, тобто особистості, здатної вирішувати творчі завдання будь-якого рівня інтелектуальної та творчої складності. Використання цієї технології дозволяє суттєво підвищити вірогідність розв’язання деяких класів нестандартних (творчих, креативних) задач.
1. Технологія розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера (теорія розв'язання винахідницьких завдань - ТРВЗ)
Технологія розвитку творчої особистості — змістова техніка формування системного творчого мислення, уяви, винахідницької кмітливості на основі використання законів розвитку технічних систем.
Використання її не лише розвиває фантазію дітей, а й учить їх розуміти єдність і суперечності навколишнього світу, бачити і розв'язувати проблеми.
Завдання стає творчим, винахідницьким, якщо містить суперечності, у подоланні яких виявляється сутність творчого процесу. ТРВЗ застосовують і для виховання та розвитку мислення людини. Провідне місце в ній належить життєвій стратегії творчої особистості (ЖСТО) та розвитку творчої уяви (РТУ). Творчість — це діяльність, яка на основі реорганізації наявного досвіду і формування нових комбінацій знань породжує нове. Вона може виявлятися на різних рівнях: у використанні наявних знань і розширенні галузі їх застосування або у створенні нового підходу, що змінює усталений погляд на об'єкт чи галузь знань. Сутність кретивності (здатності творити) полягає в інтелектуальній активності та чутливості до побічних продуктів діяльності. Творча особистість бачить результати, які становлять принципову новизну, а нетворча — лише результати, пов'язані з досягненням мети (доцільні результати). За спостереженнями Г. Альтшуллера, відмінності між звичайним і творчим мисленням стосуються багатьох аспектів.
Досягнення творчого рівня розвитку особистості можна вважати найвищим результатом будь-якої педагогічної технології. Але існують технології, в яких розвиток творчих здібностей є пріоритетною метою. Серед них чільне місце посідає ТРВЗ — теорія розв´язання винахідницьких завдань, яка ефективно сприяє розвиткові технічної творчості загалом і творчої особистості зокрема. Створена вона в 1946 р. російським ученим-дослідником, письменником-фантастом Генріхом Альтшуллером (1926—1998).
Технологію Альтшуллера протягом тривалого часу з успіхом використовували у роботі з дітьми на станціях юних техніків, де і з´явилася її друга частина — творча педагогіка, а згодом і новий розділ ТРВЗ — теорія розвитку творчої особистості. У 70—80-ті роки XX ст. ТРВЗ широко впроваджували в школах і училищах, а з 1987 р. — і в дитячих садках.
Теоретичним джерелом технології розвитку творчої особистості є закони розвитку технічних систем, пізнання яких передбачає аналіз різноманітної патентної та науково-технічної інформації. Як правило, вдосконалення технічних систем відбувається у процесі реалізації винахідницьких завдань з дотриманням відповідної системи стандартів. Значну роль при цьому відіграє систематизований інформаційний фонд, який постійно оновлюється, збагачується.
Як точна наука, теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) має свою галузь дослідження і відповідний інструментарій. Попри те, що вона виникла у техніці (технічній системі), її ідеї та механізми можуть бути використані при розв'язанні нетехнічних творчих завдань у соціальних, наукових, художніх системах, тобто в галузі психології, педагогіки, культури та ін. На відміну від методик, які становлять сукупність окремих прийомів, ТРВЗ є цілісною, самодостатньою технологією, послуговуючись якою можна розв'язувати проблеми будь-якої складності.
У багатьох дослідженнях процесу творчості висловлюються різні, аж до діаметрально протилежних, думки щодо ролі й місця інтуїції. Одні вчені намагаються підкреслити чи навіть абсолютизувати її провідну роль, інші — заперечують вплив інтуїції, зосереджуючись на логічних елементах творчого процесу. З прагненням формалізувати цей процес пов'язані зусилля щодо створення універсальної науки про творчість — еврилогії.
За переконаннями Г. Альтшуллера, створенню загальної теорії творчості мають передувати дослідження конкретних видів творчості. Лише спираючись на окремі теорії творчості (винахідницької, наукової, літературної), можна створити загальну теорію творчості, яка, в свою чергу, дасть новий поштовх розвитку окремих теорій.
2. П’ять рівнів творчих завдань теорії Альтшуллера.
1. Завдання, під час розв'язання яких використовують призначені для цього засоби. Знаходять їх у межах однієї вузької спеціальності, обравши одне рішення кількох загальноприйнятих і очевидних варіантів. Сам об'єкт при цьому залишається без змін.
2. Завдання, розв'язання яких вимагає певної видозміни об'єкта. При цьому з десятків варіантів доводиться обирати оптимальний. Засоби розв'язання таких завдань належать до однієї галузі техніки.
3. Завдання, розв'язання яких приховане серед сотень неправильних, оскільки об'єкт, що вдосконалюється, має бути значно змінений. Прийоми розв'язання таких завдань знаходять в інших галузях техніки.
4. Завдання, у процесі розв'язання яких об'єкт, що вдосконалюється, змінюється повністю. Пошук рішень, як правило, відбувається не у сфері техніки, а в сфері науки.
5. Завдання, розв'язання яких досягається зміною всієї технічної системи, до якої належить об'єкт, що вдосконалюється. Кількість проб і помилок за таких обставин зростає до сотень тисяч і мільйонів. Здебільшого засоби розв'язання завдань цього рівня знаходяться за межами тогочасних можливостей науки. Тому традиційно розв'язанню винахідницького завдання передує наукове відкриття.
Ефективним прийомом розв'язання винахідницьких завдань є переведення їх з вищих рівнів на нижчі. Якщо, наприклад, завдання четвертого чи п'ятого рівнів, послуговуючись спеціальними прийомами, перевести на перший або другий рівень, то далі спрацює звичайний для такої ситуації механізм їх розв'язання. Головне, щоб навчитися швидко звужувати пошукове поле, перетворюючи «складне» завдання на «просте».
Творчі, винахідницькі завдання стають такими, оскільки містять у собі суперечності, в подоланні яких виявляється сутність творчого процесу.
3. Порівняльна характеристика звичайного і творчого мислення.
|
Звичайне мислення |
Творче мислення |
|
Тенденція до ускладнення вимог задачі. |
|
Прагнення йти шляхом поглиблення складності. |
|
3. Уявлення про об'єкт нечітке, зосереджене на об'єкті-прототипі. |
Уявлення про об'єкт чітке, спрямоване на пошук ідеального кінцевого варіанта. |
|
4. Уявлення про об'єкт однобічне, поверхове. |
Уявлення про об'єкт «об'ємне». Охоплює одночасно його підсистему й надсистему, до яких він належить. |
|
5. Уявлення про об'єкт без бачення його розвитку. |
Об'єкт бачиться в історичному розвитку: у минулому, сьогоденні й майбутньому, якщо буде збережена лінія розвитку. |
|
6.Уявлення про об'єкт «жорстке». |
Уявлення про об'єкт «пластичне», легко піддається змінам у просторі й часі. |
|
7. Пам'ять підказує близькі, а тому слабкі аналогії. |
Пам'ять підказує далекі (а тому сильні) аналогії, причому запас інформації постійно поповнюється за рахунок добору принципів, прийомів. |
|
8. Бар'єр спеціалізації з часом стає все вищим |
Бар'єр спеціалізації постійно руйнується
|
|
9. Рівень управління мисленням не зростає. |
Мислення стає все більш керованим: дослідник оцінює розвиток мислення, відхиляє невдалі варіанти, легко здійснює розумові експерименти. |
4. Суть теорії розв'язання винахідницьких завдань – ТРВЗ.
Технологія зорієнтована на розвиток системного мислення дитини, її творчих здібностей. Основне її завдання — навчити дитину вирішувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань.
Автор обґрунтовує і класифікує творчі завдання за рівнями складності. Основна ідея технології розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) полягає в тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації треба навчити дитину виявляти проблеми, з'ясовувати, чому легкі завдання вирішуються просто, а важкі — складно. Це є запорукою того, що вихованці поступово привчаються «звужувати пошукове поле»: вони вміють трансформувати складні завдання на прості, бачити й вирішувати суперечності.
Методи ТРВЗ: фокальних об'єктів, мозковий штурм, синектика, моделювання маленькими чоловічками, ЧРШ (час, розмір, швидкість) тощо.
Виділяють методи творчого мислення, а саме :
2. Метод контрольних запитань. Цей метод є удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також одним із методів активізації творчого мислення. Метою методу є: за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання поставленого завдання.
3. Метод фокальних об’єктів або Метод каталогу – є одним із методів активізації творчої думки, який допомагає зняти психологічну інерцію й віднайти оригінальні вирішення. Визначається будь-який реальний об’єкт з метою його вдосконалення.
За допомогою МФО розв'язуються такі завдання:
1. Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об'єкт.
2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.
3. Проаналізувати художній твір або картину.
4. Скласти розповідь чи казку про об'єкт, який розглядається.
Зазначений метод можна використовувати під час таких видів роботи:
1. Розглянути всі словосполучення: знайти для них реальний аналог у природі, придумати фантастичний об'єкт.
2. Пригадати, у яких творах художньої літератури зустрічаються аналогічні предмети.
3. Обрати одне із словосполучень і скласти про нього описову розповідь.
4. Складаючи розповідь про об'єкт у фокусі, використати дібрані визначення.
Найбільш відомим методом, який дає змогу зняти психологічну інерцію й отримати нові ідеї у мінімальний термін, є “ мозковий штурм “. Це побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів розв'язання проблеми.
Розрізняють такі види прямої аналогії:
1) Аналогія за формою.
2) Компонентна аналогія.
3) Функціональна аналогія.
4) Аналогія за кольором.
5) Аналогія за ситуацією та станом явищ та предметів.
6) Аналогія за властивостями.
7) Комплексна і пряма аналогія.
Розвиваючи та комбінуючи різні види прямої аналогії, Г. Буш запропонував так званий метод гірлянд та асоціацій. Використовуючи метод гірлянд та асоціацій, можна дізнатися, що найбільше сподобалося чи запам'яталося дітям на святі, на прогулянці, у дитячому садку, у вихідний день.
Фантастична аналогія дає змогу відмовитися від стереотипів, піти невідомим раніше шляхом. Вона здатна будь-яку ситуацію перенести у казку, використати чарівництво, тобто уявити, яким чином вирішили б цю проблему казкові персонажі.
Дошкільнята висловлюють незвичайні ідеї, якщо запропонувати їм описати, як вони собі уявляють:
- казковий дитсадок;
- казкове заняття, прогулянку, обід;
- фантастичний вихідний, вечір, свято.
У таких описах діти інтуїтивно передають свої потаємні думки та бажання.
Помічено, що навчання нової справи або закріплення якихось навичок відбувається більш продуктивно, якщо робочу ситуацію перенести у казку.
6. Моделювання маленьких чоловічків (ММЧ). Ігри з використанням „маленьких чоловічків” допоможуть пояснити й змоделювати внутрішню будову предметів і речовин, фізичну суть явищ і процесів, що відбуваються у живій та не живій природі (наприклад, як з води утворюється пара). Суть методу полягає в тому, що потрібно уявити: всі речовини, предмети, об’єкти, явища складаються з безлічі маленьких чоловічків, причому живих, мислячих. Вони можуть пересіватися або виконувати якісь дії; ті, що утворюють тверду речовину або предмет, міцно тримаються за руки, і щоб роз’єднати їх треба прикласти певні зусилля. Цей метод допоможе у доступній формі пояснити дітям процес перетворення різних речовин і навіть утворення електричного струму.
В основу навчання покладено головні принципи методики ТРВЗ:
1) розв'язання суперечностей;
2) системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його елементів);
3) вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.
Педагоги-дошкільники помітили, як у дітей зникає страх діяти з будь-яким предметом, використовувати його не тільки за прямим призначенням, але й за знайомими якостями роботи – новий винахід.
Підгалузь ТРВЗ - розвиток творчої уяви (РТУ), яка вже трансформувалась у самостійну науку, що допомагає дітям і дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв'язувати свої проблеми. Предмети і явища стають багато функціональними, що відразу вирішує безліч проблем у грі, побуті, спілкуванні.
Виявлено, що ТРВЗ у дошкільному навчальному закладі має кілька напрямків:
a) естетична діяльність;
б) образотворче мистецтво;
в) складання казок;
г) розв'язування казкових завдань.
Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому – у постановці запитань, прийомах їх розв'язання, подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми за цією методикою – це пошук, знахідки.
Головне у розвивальному навчанні – дати змогу висловитись, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості.
Виявлено, що робота з ТРВЗ у дитячому садку проходить у п'ять етапів і визначається такими послідовними завданнями:
завдання першого етапу:
- навчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі;
- навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів;
- формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси.
На другому етапі необхідно вчити дошкільників винаходити (наприклад, на заняттях з конструювання можна запропонувати придумати новий стілець). На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ „оживляють“ предмети та явища, приписують одним якості інших і навпаки, а також відкидають непотрібні і знаходять найкращі варіанти.
Третій етап – вирішення казкових завдань і придумування казок. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету, складати нові казки на основі добре відомих.
Четвертий етап – використовувати нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації.
П'ятий етап ТРВЗ – це проведення бесід з вихованцями на історичну тему. Дітям варто пропонувати прослідковувати історію виникнення книги, олівця, стола, вчити логічно обґрунтовувати свої вимисли.
Причому для розвитку творчих якостей особистості і колективу в ТРИЗ використовуються: методи розвитку творчої уяви, теорія розвитку творчої особистості, теорія розвитку творчих колективів.
Методи розвитку творчої уяви дозволяють зменшити психологічну інерцію при вирішенні творчих завдань. Існуюча в ТРВЗ система розвитку творчої уяви являє собою набір прийомів фантазування і спеціальних методів. Назвемо основні:
- Використання науково-фантастичної літератури (НФЛ) у розвитку творчої уяви.
- Метод золотої рибки (метод розкладання та синтезу фантастичних ідей).
- Ступенева конструювання.
- Метод асоціацій.
- Метод тенденцій.
- Метод прихованих властивостей об'єкта.
- Погляд з боку.
- Ситуаційні завдання.
Методи, які застосовують у технології ТРВЗ, розвивають такі пізнавальні та творчі здібності дітей, як уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибудовувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв'язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове; творча уява, дивергентність мислення (здатність припускати існування кількох правильних відповідей на одне запитання і продукувати оригінальні творчі ідеї), розуміння неоднозначності ідей, розвинена інтуїція та ін.
Методи ТРВЗ мають проблемний характер. Суть їх у тому, що дитина не отримує знання в готовому вигляді, а втягнута у процес активного пошуку, своєрідного «відкриття» нових для неї явищ і закономірностей.
ТРВЗ - це складний, але цікавий процес оволодіння знаннями. Під час проведення уроків можна застосовувати такі форми роботи з дітьми: бесіду, сюжетно-рольові та дидактичні ігри, прослуховування музики, інсценування та моделювання ситуацій, виконання практичних робіт. Важливу роль виконують схеми, таблиці, умовні позначення та інші способи подачі інформації. Використовуються казки, загадки, прислів’я, твори дитячих письменників.
5. Сфери застосування ТРВЗ.
Спочатку ТРВЗ створювався для вирішення винахідницьких задач у технічних системах. Сьогодні ТРВЗ використовується для вирішення завдань в різних областях, наприклад: бізнес, природничі науки, педагогіка, література, мистецтво.
ТРВЗ-педагогіка, як наукове і педагогічне спрямування, сформувалося в нашій країні наприкінці 80-х років. В її основу була покладена теорія рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ) радянської) школи Г. С. Альтшуллера.
ТРВЗ-педагогіка ставить за мету формування сильного мислення та виховання творчої особистості, підготовленої до вирішення складних проблем у різних галузях діяльності. Її відмінність від відомих засобів проблемного навчання - у використанні світового досвіду, накопиченого в області створення методів вирішення винахідницьких завдань. Звичайно, цей досвід перероблений і узгоджений з цілями педагогіки.
Сучасна ТРВЗ-педагогіка включає в себе курси, розраховані на вікові групи від дошкільнят до студентів і дорослих фахівців. Особливістю роботи з кожною віковою групою є вибір об'єктів винахідницької діяльності, відповідних віку. На сьогоднішній день видано більше 60 методичних посібників, книжок з педагогічної тематики.
Принципи побудови занять з ТРВЗ з дітьми 6-10 років:
- Мінімум повідомлення інформації, максимум міркувань.
- Оптимальна форма організації обговорення проблемних ситуацій - мозковий штурм.
- Системний підхід (все в світі взаємопов'язане, і будь-яке явище має розглядатися в розвитку).
- Включення в процесі пізнання всіх доступних для дитини розумових операцій і засобів сприйняття (аналізаторів, причинно-наслідкових висновків і висновків, зроблених самостійно; предметно-схематичною наочності).
- Обов'язкова активізація творчої уяви.
У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені запитання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини — предмета, матеріалу, виду діяльності. Ігрові, казкові завдання стимулюють розвиток пізнавального інтересу, уяви, фантазії дітей.
Результати психолого-педагогічних досліджень свідчать, що, коли дитині 3—6 років, її творча уява, фантазія сягають найвищого розвитку. Та якщо три-чотирирічний малюк мислить нестандартно, часом навіть інтуїтивно, то згодом ця здатність зникає, оскільки дітей вчать сприймати вже готове, всіма доведене. Навіть молодші школярі настільки пригноблені стереотипами мислення (у ТРВЗ — психологічною інерцією), що їх уже неможливо навчити грамотно творчо мислити.
Психологічна інерція є бар´єром при створенні, застосуванні нового. Такими психологічними бар´єрами можуть бути:
— боязнь втрутитися в чужу галузь, породжена вузькою спеціалізацією;
— боязнь видатися некомпетентним, що породжує боязнь критики;
— страх перед авторитетом;
— боязнь ідеального як чогось недосяжного, нереального;
— невміння сприймати об´єкт у незвичній функції, тобто творча сліпота.
Для усунення цих бар´єрів необхідно дотримуватися основних принципів стимулювання творчої активності, які передбачають:
— створення для дитини безпечної психологічної бази, до якої вона могла б повертатися, будучи «здивованою» власними відкриттями у процесі пошуків нестандартних рішень;
— підтримання здатності дитини до творчості, неприпустимість несхвальної оцінки творчих спроб;
— терпимість до незвичних ідей і запитань, необхідність відповідати на всі запитання дітей тощо.
Важливим для педагогів є дотримання розроблених професором К. Вайнцвангом «заповідей» творчої особистості:
— будь господарем своєї долі;
— досягни успіху в тому, що любиш;
— зроби свій конструктивний внесок у спільну справу;
— вибудовуй свої відносини з людьми на довірі;
— розвивай свої творчі здібності;
— культивуй у собі сміливість;
— піклуйся про своє здоров´я;
— не втрачай віри в себе;
— намагайся мислити позитивно;
— поєднуй матеріальний достаток із духовним задоволенням.
Стосовно дитини концепція ТРВЗ понад усе ставить принцип природовідповідності, згідно з яким педагог, навчаючи дитину, повинен знати і враховувати її природу. Водночас вона спирається на положення Л. Виготського про те, що дитина дошкільного віку приймає програму навчання тією мірою, якою ця програма стає її власною.
Психолог Л. О. Макрiдiна видiляє такi концептуальнi положення технологiї ТРВЗ:
◦ Теорiя – каталiзатор творчого розв’язання проблем.
◦ Знання – iнструмент, основа творчої iнтуiцiї.
◦ Творчими здiбностями надiлена кожна людина (винаходити можуть Усi).
◦ ТВОРЧОСТI треба навчати всiх!
◦ ТВОРЧОСТI, як i будь-якiй дiяльностi, можна навчитися.
6. Приклади дидактичних ігор та завдань за методикою теорії розв’язання винахідницьких завдань.
Дидактична гра „Що у крузі”
Мета: формувати системне бачення світу.
Хід: круг це: група, дитячий садок, місто, країна, планета, Земля.
Дітям пропонують називати, що входити у даний круг. Наприклад: групова кімната: роздягала: шафи, лави, стільчики, одяг, взуття, двері, вікно, штора і т.д.
Дидактична гра „машина часу”
Мета: вчити дітей фантазувати, познайомити з прийомами універсалізації.
Хід: вихователь пропонує перенестися за допомогою машини часу у майбутнє чи у минуле, у жарку країну чи на північ, пофантазувати про те ,що можна там побачити, які труднощі доведеться подолати під час подорожі.
Дидактична гра ”Що без чого не буває”
Мета: закріпити знання про взаємозв’язок явищ, об’єктів, предметів.
Хід: діти повинні дати відповіді на запитання про взаємозв’язок явищ, об’єктів, предметів.
Дидактична гра „у весняному лісі”
Мета: вчити дітей системного аналізу.
Хід: дітям пропонуються предметні картинки із зображенням звірів, птахів, рослин, необхідно розповісти про зміни, які відбуваються з даним об’єктом навесні.
Висновок
ТРВЗ-технологія – це унікальний інструмент для пошуку нових оригінальних ідей; виявлення і вирішення багатьох творчих проблем. Причому для розвитку творчих якостей особистості в ТРВЗ-технології використовуються методи розвитку творчої уяви; теорія розвитку творчої особистості; теорія розвитку творчих колективів.
Застосовуючи різноманітні ігри, казки, методичні прийоми, навчаємо дошкільнят аналізувати конкретну ситуацію і знаходити оригінальні шляхи її розв’язання. Цей процес краще відбувається у співпраці, спільній творчості дітей та дорослих. Методика ТРВЗ сприяє зниж енню шаблонного мислення, розкриває пластичність думки, допомагає бачити й розуміти сміливі та неочікувані рішення, привчає до використання незвичних прийомів, допомагає зберегти широкий кругозір та передбачення, виховує вміння долати страх перед «безглуздою» ідеєю.
Список використаних джерел
- Андреєвець Н.О. 26 ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2013. – №3(43)
- Альтшуллер Г.С ., Верткин И.М. Как стать гением: жизненная стратегия творческой личности. – Минск: Беларусь, 1994. – 124с. 2.
- Гин С . Использование опыта ТРИЗ-педагогики в процессе формиро- вания креативности младших школьников [Електронный ресурс]. – Режим доступу: www.trizway/com/art/search/196/html
- Зарицька В.Г., Бухлова Н.В. Концептуальні моделі навчання обда- рованих учнів та розвитку їх творчого потенціалу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.google.com/document/edit?id= 13fddZDj3dONC9d1ctbKmB_VaEQFvMImdl7SXmn9-olk&hl=en
- Дичкiвська I.М. Основи педагогiчної iнноватики : навчальний посiбник / I.М. Дичкiвська. – Рiвне : Зелент, 2001. – 222 с.
- Болсун С.А. Освітній потенціал ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких завдань) С.А. Болсун //Завуч. Усе для роботи (Осн). – 2014. - №7-8.-С.48-60.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку