Прояви обмеженості виробничих ресурсів

17 ЖОВТНЯКЛАСНА РОБОТАПрояви обмеженості виробничих ресурсів. Підготувала: Кальницька Олександра Сергіївна

Під "виробничими ресурсами" розуміють усі природні, людські і вироблені людиною ресурси, котрі використовуються для виробництва товарів і послуг.

Виробничі ресурси поділяються на відтворювані та невідтворювані. До відтворюваних ресурсів належать ті, що створюються й  відновлюються природою (водні басейни, ґрунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). До невідтворюваних належать корисні копалини, що споживають як сировину. Крім того, процес відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних (чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми).

Земля (обмеженість природно-ресурсного потенціалу)До поняття "земля" в економічній науці відносять усі природні ресурси - "дарові блага природи", які застосовуються у виробничому процесі. До цієї ресурсної групи, зокрема, входять: орні землі, ліси, мінеральні ресурси, водні ресурси тощо. Обмеженість землі як ресурсу полягає у відсутності конкретних, сталих розмірах земної поверхні та відповідно природніх ресурсів. Пропозиція землі є абсолютно нееластичною

За ознакою вичерпності природних ресурсів їх поділяють на дві групи: невичерпні і вичерпні. До невичерпних належать сонячна радіація, енергія вітру. Вичерпні поділяються на вичерпні відновлювані та вичерпні невідновлювані. До вичерпних відновлюваних належать: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі. До вичерпних невідновлюваних належать паливні (вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці, торф), рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів) і  нерудні (флюси, вогнетривкі глини, апатити, кам’яна й  калійна солі, сірка, фосфорити, флюсові вапняки, азбест, тальк, графіт, слюда, крейда, вапняки, глина, гіпс, бутовий камінь, бетоніти, мергель, граніт, мармур, бурштин, самоцвіти)

Праця(обмеження трудових ресурсів)Праця - категорія, яку використовують для позначення всіх фізичних і розумових здібностей людини, що застосовуються у виробництві товарів і послуг. Отже, професійну діяльність лісоруба, продавця, машиніста, вчителя, професійного футболіста, фізика-атомника - визначають загальним поняттям "праця". Обмеженість трудових ресурсів проявляється в чіткій певній кількості субєктів (людей) на даний момент часу що є носіями цих ресурсів

Населення  — це сукупність людей, що проживають на певній території  — у  селі, місті, районі, області, країні, світі. Розвиток народного господарства можливий лише за певної кількості населення, яке здійснює виробництво товарів і  послуг, необхідних для існування суспільства. Таким чином, населення як основа для формування трудових ресурсів потребує аналізу з  точки зору обмеженості, а  саме: поперше, воно створює матеріальні цінності й  виступає їх споживачем; по-друге, населення є природною основою формування трудових ресурсів.

Які  ж причини спонукають дбати про раціональне використання трудових ресурсів?По-перше, на підготовку працівника, на навчання в  середній загальноосвітній школі, у  професійно-технічних училищах, у  вищих навчальних закладах держава витрачає значні кошти. По-друге, людина, досягнувши певного віку, виходить на пенсію. Тому раціонально використати фізичну силу й  розумові здібності можна лише в  період її активної трудової діяльності. По-третє, кожна людина незалежно від того, працює вона чи ні, потребує витрат на їжу, одяг, взуття, забезпечення житлом і  всіма видами комунальних та соціальних послуг. По-четверте, людина лише в  праці вдосконалює свою майстерність і  навички. Закріпити отримані в навчальних закладах знання, підвищити свою ділову кваліфікацію можна лише на робочому місці.

Підприємницькі здібності1. Підприємець бере на себе ініціативу поєднання виробничих ресурсів - землі, капіталу й праці - в єдиний процес виробництва товарів і послуг. 2. Підприємець бере на себе прийняття основних рішень у процесі ведення бізнесу, тобто непростих нестандартних рішень.3. Підприємець - це новатор, особа, яка намагається впровадити на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології.

Капітал(обмеженість капітальних ресурсів)Капітал охоплює усі виробничі знаряддя, тобто усі види інструментів, машин, устаткування, а також фабрично-заводські, складські й транспортні засоби і збутову мережу, які використовують у виробництві товарів і послуг та постачанні їх до кінцевого споживача. Під грошовим капіталом розуміють безпосередньо гроші. Реальний, або фізичний, капітал - інструменти, машини та інше виробниче устаткування – - це виробничий ресурс; гроші, або фінансовий капітал, не є таким ресурсом.

Виробничий потенціал — це сукупність засобів виробництва, які можна задіяти при виробництві економічних благ, необхідних для країни. Він характеризується як величиною (вартістю) основних виробничих фондів, так і  їх наявністю в  натуральному вимірі. До основних виробничих фондів належать приміщення, машини й  обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар, доросла робоча і  продуктивна худоба, багаторічні насадження (сади й виноградники). Основні засоби багаторазово використовуються в матеріальному виробництві. Зберігаючи натуральну форму, засоби виробництва постійно зношуються та переносять частинами свою вартість на вироблену продукцію у  вигляді амортизаційних відрахувань. Обмеженість передбачає вибір. І  люди, і  суспільство мають постійно робити вибір: як використовувати доступні їм обмежені ресурси з  метою знайти найбільш ефективний спосіб, тобто той, який найбільшою мірою сприяє задоволенню їхніх потреб. Проблема вибору виявляється у  взаємозамінності виробничих ресурсів і  їх різноманітному використанні.

Взаємозамінність вимагає вибору, із яких видів сировини можна виробити певний товар. Насамперед із проблемою вибору стикаються виробники. Їм необхідно прийняти рішення: що виробляти, щоб задовольнити потреби споживачів та отримати прибуток. Обмеженість ресурсів ставить перед виробником нову проблему: які використовувати ресурси, технології, методи організації виробництва. Економіка вивчає проблеми виробничого вибору. Будь-який вибір передбачає заперечені рішення. Якщо ми використовуємо якісь обмежені ресурси для досягнення певної мети, то втрачаємо можливість скористатися ними з іншою метою. При цьому поняття «ціна вибору» (або альтернативна вартість) належить до найбажаніших серед необраних альтернатив.

Альтернативна вартість  — це вартість (цінність) найкращого з благ, отримання яких стає неможливим за обраного способу використання обмежених ресурсів. Можна зробити висновок: ресурси завжди обмежені, але раціональне використання ресурсів може змінити рівень обмеженості. Обмеженість ресурсів може бути відносною, тобто за деякий час можна відтворити ресурси в  певних обсягах або зменшити обмеженість за рахунок більшої продуктивності їх використання.