ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИС ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Степаніцька О.М.
ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
РИС ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
ВСТУП…………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ……………………………………………………………...4
1.1. Особистість як психологічна категорія………………………… 7
1.2. Предмет і завдання психодіагностики ………………………….13
Висновки до розділу 1…………………….…………………………. 14
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………….. 15
2.1. Методика проведення дослідження……………………………..15
2.3. Аналіз результатів дослідження…………………………………16
ВИСНОВОК……………………………………………………………31
СПИСОК ВИОКРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ………….32
ДОДАТКИ………………………………………………………………35
ВСТУП
Актуальність дослідження. Уявлення про особистість почало складатися здавна. Спочатку терміном «особистість» позначалася маска, яку вдягав актор древнього театру, потім – сам актор та його роль у виставі. Згодом терміном «особистість» стали називати реальну роль людини в суспільному житті. Сьогодні психологія розглядає людину (особистість) з погляду її здібностей, якостей, мотивів, характеру, темпераменту, тощо. Завдяки проведенню досліджень, люди почали правильно користуватися своїми якостями (властивостями) в потрібному напрямку.
Об’єкт дослідження – особистість студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.
Предмет дослідження – особистісні риси студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.
Мета дослідження – вивчення особистісних рис студентів гуманітарних і технічних спеціальностей.
В емпіричному дослідженні вирішувалися наступні завдання:
1. Провести теоретичний огляд спеціальної літератури, що висвітлює проблеми особистості і особистісних рис, та формує уявлення про особливості психологічного дослідження особистості.
2. Шляхом проведення експериментального дослідження встановити виразність особистісних рис та виявити рівень виразності ціннісних орієнтацій студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.
3. Визначити наявність розбіжностей між особистісними особливостями студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні наявності певних відмінностей у проявах особистісних рис студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.
З метою підтвердження/спростування висуненої гіпотези нами було сформовано схему дослідження, яка складається з психодіагностичної методики - багатофакторний опитувальник Р. Б. Кеттелла (форма С) (дод.1);
Структура та загальний об’єм роботи: робота складається з вступу, 2 розділів та висновків, загального висновку, переліку використаних джерел та 2 додатків. Основний об’єм роботи 35 сторінки.
Проблема особистості – одна з центральних у філософії, соціології, педагогіці, психології та низці інших наук. Одначе кожна наука вивчає особистість, керуючися своїм предметом дослідження. У психології окремо вивчають психологію особистості, теорії особистості, які використовуються в сучасній психології для пояснення, прогнозування і внесення цілеспрямованих змін у поведінку людини, психологічну структуру особистості, її феноменологію, інтелектуальний та емоційний світ, глибинні причини поведінки, унікальні аспекти особистості: творчість, самореалізацію, психологічну зрілість, психічне здоров'я.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Психологія особистості визначає та описує найсуттєвіші стабільні характеристики особистості, розробляє класифікації особистісних характеристик, дає пояснення цілісності психологічного світу окремої людини та унікальності цієї цілісності. Психологи, які працюють у сфері дослідження особистості, вивчають індивідуальні особливості, що визначають стиль життя та взаємодію з оточенням. У центрі їхньої уваги - індивідуальні відмінності та цілісний опис людини на основі синтезу всіх психологічних параметрів.
Через складність проблем психології особистості експеримент не домінує в цій предметній галузі. Ця наука все ще не має серйозних здобутків на основі експериментальної стратегії дослідження. Це в першу чергу зумовлено позиціями щодо експерименту її авторитетних засновників, які в більшості своїй не були ентузіастами психологічного експерименту. Подібно до античних філософів, які вважали, що слід "рятувати феномени" від спекуляцій, авторитети в цій галузі психології намагалися "врятувати" особистість від експерименту.
Поняття особистості належить до найбільш суперечливих і складних для визначення в сучасній психології. Спроби пояснити його ніколи не припиняються. Це ніби своєрідний ключ до психології та її найсуттєвіших проблем. З того часу, як постала проблема вивчення особистості, багато честолюбців та звитяжців психологічної науки мали наміри окреслити реальність особистості і визначити її характеристики. Виявилось, що концептуальне визначення особистості дати дуже важко. Єдиного загальновизнаного тлумачення немає і нині [1, 282].
Особистість – це складна психологічна реальність, що є надзвичайно складним об'єктом дослідження. Особистість зумовлена соціокультурними впливами, але залежить і від генетичних чинників, вона функціонує на свідомому і несвідомому рівні, змінюється і розвивається і тим не менш відзначається усталеними тенденціями, які дають змогу відрізняти її впродовж тривалого часу, ідентифікувати її стиль, дії, сутність.
Персонологія – це напрям психологічної науки, основним предметом вивчення якого є особистість як особлива первинна реальність. Цей термін запропонував Генрі Мюррей (1938). Експерта у сфері досліджень та інтерпретації особистості називають персонологом. Його робота полягає у проведенні теоретичного аналізу особистості, емпіричних досліджень, діагностичної роботи та психотерапії. Персонолог встановлює, якою мірою поведінка людини визначається особистісними особливостями [2, 67].
Розвиток персонології мав свої характерні риси. Психологія постала наприкінці XIX ст. як дитя філософії та експериментальної фізіології. Видатні представники академічної психології ХІХ ст. Вундт, Еббінгаус, Гельмгольц, Тітченер працювали в тиші університетів, рухались у науковому пошуку за своїми індивідуальними уподобаннями. Теоретики особистості з самого початку вимушені були займатися практичними питаннями, вони усвідомлювали серйозний дефіцит наукових пояснень людської поведінки. Для них на перший план вийшли проблеми цілісності і мотивації психічного життя особистості. [3, 67]. Частково така спрямованість досліджень перших персонологів зумовлена також тим, що в академічній психології завжди існують певні обмеження для швидкої професійної кар'єри, а заняття практичною психологією, з яких довелось почати цим ученим, завжди приводять до зустрічі з психологією особистості. Щоправда, сучасні практичні психологи при такій зустрічі зазвичай роблять вигляд, що вони давні добрі знайомі.
Спочатку дослідження особистості відбувались у медичній практиці. Перші дослідники в цій сфері Фройд, Юнг, Мак-Дауголл були кваліфікованими медиками і практикували як психотерапевти. З самого початку персонологи поводилися менш відповідально, ніж "правильні" вчені. Теорії особистості стали у психології певним видом наукового бунтарства. Дослідники особистості виступали проти конвенційних ідей, типових методів, звичної практики досліджень, нормативної проблематики. Це були люди, мало пов'язані з академічною психологією, тому їм було легше відкинути модель поведінки "правильного" вченого. Теоретики особистості і сьогодні від традиційних психологів помітно відрізняються тим, що їхні теорії заплутані та нечітко окреслені, мають спекулятивний характер, не завжди прив'язані до експериментальних і психометричних процедур. Теоретики-персонологи часто відкидають обмеження і вимоги експериментальних підходів, охоплюють будь-які аспекти психічного функціонування своїми теоретичними імпровізаціями. В колі персонологів така наукова поведінка не вважатиметься неприйнятною, все залежить від віртуозності теоретика та інтриги створеної ним персонологічної картини. Персонологічні теорії оцінюються в першу чергу щодо того, наскільки цікаво в них представлена особистість, а вже потім виникає питання, наскільки теорія відповідає реальності. [4, 82]. Втім, справжні персонологи здатні визнати досить суперечливі колізії в своїх теоретичних і емпіричних дослідженнях і мислити такими суперечностями. В цьому проявляються особливості саме персонологів як частини психологічного наукового товариства.
Проведено теоретичний аналіз основних положень психології рис особистості в науковій літературі. Розглянуті основні підходи до вивчення проблеми психодіагностики рис особистості. Визначені методи дослідження особистості. Досліджені риси особистості в психології.
Терміни: особистість, здібності, інтереси, психічні процеси, риси характеру, темперамент, фізичні якості.
- Особистість як психологічна категорія
У сучасній психології нараховують десятки теорій особистості. Допарадигмальний характер психологіїне дає достатніх підстав визначити, яка з них є правдивою. С. Л. Рубінштейн зазначав, що особистості характерний такий рівень психічного розвитку, який дозволяє їй свідомо керувати власною поведінкою і діяльністю. Суть особистості, за К. Роджерсом, виражає її самосвідомість, суб'єктивність, здатність діяти свідомо і відповідально[5, 56].
Отже, особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня соціального розвитку і самосвідомості, який дозволяє їй знаходити і обирати серед цінностей культури особистісні смисли, самостійно виконувати відповідну перетворювальну діяльність, свідомо і відповідально здійснювати саморегуляцію діяльності й поведінки.
Особистість є категорією і предметом вивчення психології особистості. Назва цієї дисципліни вказує на те, що її предметом є психологічна феноменологія особистості. На теперішній час не має загально прийнятого визначення особистості. [6, 79]. Але, по-перше, — це людина як суб'єкт суспільних стосунків, соціальних взаємин та свідомої діяльності. По-друге, особистість інтегрує всі психічні процеси, стани і властивості, наприклад, — уяву, пам'ять, мислення, мотив, темперамент,характер тощо. Це вказує на те, що будь-які явища у психіці людини існують та функціонують виключно як елемент, невіддільна складова цієї системи. Тобто, особистість — це форма існування людської психіки. [7, 37].Названі ознаки є базовими та найважливішими у функціональній структурі цього феномену. Об'єднавчим ядром особистості є Я-концепція або Я-образ: її знання, уявлення про себе як про окремого індивіда, що існує в певних суспільних умовах, її ставленні до себе, до своїх властивостей, особливостей.
Особистість з точки зору психології — це сукупність вироблених звичок і уподобань, психічний настрій і тонус, соціокультурний досвід та набуті знання, набір психофізичних рис та особливостей людини, її архетип, що визначають повсякденну поведінку і зв'язок з суспільством і природою. Також особистість спостерігається як прояв «поведінкових масок», вироблених для різних ситуацій та соціальних груп взаємодії.
Кожну особистість сприймають як носія певних рис, властивостей, якостей. С. Крате у 1991 р. виявив риси схожості в описах батьками немовлят віком менше двох місяців: вісімнадцять із них перелічили 63 різні ознаки. Найчастіші характеристики: активний, жвавий, серйозний, щасливий, чутливий, боязкий, невпевнений, упертий, безпосередній, свавільний, незалежний і схильний до реакцій уникнення тощо.
Усі люди роблять певні вчинки, які можна назвати добрими, чесними, великодушними, та це не означає, що можна прогнозувати таку їх поведінку і надалі. Риси не є типовими для всієї групи, а характерні для окремої людини. Якщо порівняти тип особистості з груповим портретом, то риса - характеристика, яка виходить за межі узагальненого образу, стійка якість, властива конкретній людині, що виявляється в різних ситуаціях [8, 134].
Психодіагностика зосереджується не на дослідженні, а на діагностуванні рис. Діагностичні методики повинні бути змістововалідними, ґрунтуватися на певних теоріях рис.
Теорію рис плідно розробляв основоположник ідіографічного підходу до особистості Г. Олпорт. Критикуючи типологічний підхід, він вказував, що будь-яка типологія ґрунтується на визначенні певного сегмента із цілісної особистісної структури і на приписуванні йому невластивого структурі значення. На цій підставі він виокремив такі основні характеристики рис особистості:
1) є не лише номінальними, а й реальними позначеннями, дійсно існують у людях, а не виникають як результат теоретизування;
2) більш узагальнена якість, ніж звички, які, об'єднуючись, формують риси;
3) діють як рушійні елементи поведінки, спонукаючи людину створювати або шукати ситуації, у яких вони можуть виявитися;
4) їх наявність встановлюють емпірично, за допомогою психологічних методів;
5) окрема риса особистості лише відносно незалежна від решти, переплітаючись, вони виявляються в узагальнених характеристиках поведінки;
6) риса не є синонімом моральної або соціальної оцінки, тобто негативний полюс вираженості риси - не завжди "погано", а позитивний - не завжди "добре";
7) рису особистості розглядають або в контексті особистості, в якої вони виявлені, або за поширеністю в суспільстві;
8) неузгодженість деяких вчинків з рисою не є доказом її відсутності у людини.
Ці характеристики дають ключ до розуміння суті особистісної риси.
Особистісна риса (риса особистості) - гіпотетична базова диспозиція або характеристика особистості, яку можна використовувати для пояснення постійності і послідовності її поведінки [9, 116].
Спочатку Г. Олпорт розрізняв загальні (вимірювані, узаконені) риси як характеристики, що відрізняють одну групу людей від іншої в межах певної культури, та індивідуальні (морфологічні), які не допускають порівнювання з іншими людьми. Індивідуальні риси він позначав як індивідуальні диспозиції, котрі становлять основний інтерес для психології особистості.
Індивідуальні диспозиції Г. Олпорт визначав як нейропсихічні елементи, які спрямовують і мотивують певні види пристосовницької поведінки, керують нею. Диспозиції можуть бути більш і менш виражені: кардинальні диспозиції - риси, що супроводжують людину усе життя (наприклад, схильність до співчуття); центральні диспозиції - тенденції в поведінці, що легко виявляються оточенням; вторинні диспозиції - переваги і ситуативні прояви людини [10, 119].
При трактуванні диспозицій Г. Олпорт надавав однакове значення впливу середовища і спадковості. Емпірична валідизація цього підходу не була підтверджена в практичних дослідженнях, проте сприяла розвитку вчення про риси особистості. Тобто особистість виступає як структура рис, і в рамках цього підходу особистість уявляється як деяка сукупність психологічних якостей, стабільна структура рис, що детермінується поведінкою. З’ясування цієї сукупності дає можливість пояснити або передбачити поведінку людини в певних життєвих ситуаціях. Одним з представників теорії рис є Р. Кеттелл [11, 234]. Він один із найвпливовіших та найоригінальніших психологів, які працювали в галузі індивідуальних відмінностей, інтелекту та особистості, психометрики та генетики поведінки. Вважав метою психологічного дослідження особистості встановити закони, за якими поводяться люди в усіх видах соціальних ситуацій та у типових ситуаціях середовища. Саме він уперше визначив практично вичерпний список нормальних і аномальних темпераментних та структурних рис. Потім Кеттелл перейшов до вимірудинаміки особистості, знайшовши при цьому риси, які він назвав мотиваційними. [12, 123]. На думку Кеттелла, знаючи структуру і динаміку особистості, можна успішно передбачати поведінку конкретної людини.
За довгі роки праці Кеттел створив оригінальну теорію особис-тості на основі психометричних досліджень. Вчений виділив основні структури (первинні фактори), які визначають особистість. У цілому психолог визначив 35 особистісних рис першого порядку, з яких 23 риси притаманні нормальній особистості та 12 свідчать про патологію. У результаті повторного факторного аналізу Кеттелу вдалося визна-чити вісім рис другого порядку. Первинні і вторинні фактори в теорії Кеттела називаються «основними рисами особистості», і, відповідно, сама теорія дістала назву теорії рис [13, 96].
Кеттел настільки захопився вивченням рис, що виявив прагнення з їх допомогою описати не тільки особистість окремої людини, ай соціальні групи, до яких вона входить. Кеттел зазначав, що на особистість впливають як ситуаційні чинники, так і ті групи, до яких вона належить. Він запропонував спеціальний термін на позначеннядіапазону рис, з допомогою яких може бути охарактеризована окрема група, - синтальність[14, 113].
Після майже шістдесятьох років роботи Кеттелл, який ставив перед собою завдання скласти повну карту особистості, досяг успіху устворенні вичерпної кваліфікації особистісних структур, а також роз-робив метод, що дозволяє передбачати поведінку особистості. ТеоріяКеттела беззаперечно є найбільш комплексною системою поглядів наособистість у сучасній психології, що повністю спирається на використання точних емпіричних методів дослідження [15, 10].
У психології існує кілька способів виокремлення рис.
1. Концептуалізація особистості, пошук рис, що відповідають теоретичним уявленням. Тривалий час він був основним (Ф. Гальтон, А. Лазурський). Теоретично можна уявити і сконструювати будь-яку психологічну якість, однак ця робота може бути марною, якщо недотримуватися певних вимог визначення рис: відбирати переважно прості властивості; звертати увагу на варіативні у різних людей властивості; вивчати найпоширеніші властивості; виокремлювати ті властивості, які пов'язані з іншими.
2. Вивільнення семантичної подібності психологічних якостей. Кожна людина володіє власним семантичним простором, основними вимірами в якому є сила, активність і оцінка. Будь-який об'єкт людина незалежно від свого бажання сприймає як сильний - слабкий, активний - пасивний, добрий - поганий. Це відбувається переважно не усвідомлено, однак психосемантичні методи, засновані на явищі синестезії - взаємодії подразників різних модальностей, що допомагають виявити взаєморозміщення об'єктів у просторі. Якщо цими об'єктами є риси, то можна отримати інформацію про властивості, з якими вони пов'язані і які їм протиставлені або незалежні (ортогональні).
3. Факторний аналіз. Його використовують переважно для виявлення характеристик, що не піддаються безпосередньому спостереженню, проте можуть впливати на сукупність властивостей. Фактори можуть мати кілька рівнів, і чим вищий рівень фактора, тим більше психологічних якостей він визначатиме. У цьому сенсі риси не обов'язково характеризують особистісні особливості, вони також описують інтелект. Факторний підхід вивчає загальні риси і встановлює проміжний між номінативним та ідіографічним масштаб розгляду людської індивідуальності [16, 129].
Г. Олпорт у співробітництві з X. Одбертом проаналізував 18 000 слів, що стосуються внутрішнього і зовнішнього вигляду людини, з яких згодом вони відібрали 4600 слів, що повинні чітко позначати риси особистості. На основі результатів кореляційно-факторних досліджень Дж.-П. Гілфорд і В. Циммерман виокремили 13 факторів структури особистості:
- загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до них);
- домінування (ініціативність, відстоювання своїх прав, прагнення до лідерства);
- мужність (безстрашність, брак співчуття, невисока емоційність);
- самовпевненість (компетентність, прагнення до визнання, урівноваженість);
- спокій (холоднокровність, розслабленість, мала стомлюваність, низька дратівливість, висока концентрація на поточній роботі);
- товариськість (соціальна активність, соціальна стабільність, інтерес до лідерства);
- рефлексивність (мрійливість, цікавість, споглядальність);
- депресія (емоційна і фізична пригніченість, тривога, неспокій);
- емоційність (легкість виникнення і збереження емоцій, поверховість переживань, фантазування);
- самообмеження (стриманість, самоконтроль, серйозність);
- об'єктивність (реалістичність, тверезість оцінок);
- поступливість (легкість зміни позиції, дружелюбність);
-співпраця (терпимість до зауважень, відсутність егоїзму, довірливість).
Усі риси мають змішану соціобіологічну природу, а належного діагностичного інструменту для їх фіксації створено не було[17, 78].
1.2. Предмет і завдання психодіагностики
Однозначного трактування предмета психодіагностики не існує. Психологи розглядають психологічну діагностику як науку про встановлення достовірного психологічного діагнозу (О. Бодальов, В. Столін); особливий вид психологічного експериментування, яке полягає у ран жуванні людей за психологічними і психофізіологічними ознаками, що дає змогу вивчати їх різноманітні психологічні і психофізіологічні риси (С. Рубінштейн, К. Гуревич, П. Дерюгін, В. Дюк та ін.; сукупність методик і прийомів формування психологічного діагнозу оцінки (Л. Бурлачук, С. Морозов, С. Батигін, І. Дев'ятко та ін.); розділ психології, що вивчає принципи, методи і засоби психологічної оцінки (М. Шевардін) [18, 56].
Загальна психодіагностика розглядає закономірності прийняття валідних і надійних діагностичних суджень, правила "діагностичних умовиводів", за допомогою яких здійснюється перехід від ознак або індикаторів певного психічного стану, структури, процесу до констатації наявності і вираження цих психологічних "змінних". Вона охоплює сукупність правил застосування психодіагностичних інструментів, заснованих на знанні властивостей змінних, що вимірюються, і вимірювальних інструментів, а також етичних і професійних норм психодіагностичної роботи. Водночас психодіагностика досліджує мотивацію клієнта щодо обстеження і способи її підтримки, розробляє методи оцінювання стану обстежуваного загалом, способи повідомлення йому інформації без завдання шкоди, навики презентації інформації тощо.
Отже, більшість дослідників визнають психодіагностику галуззю психологічного знання, спрямованою на розроблення методів розпізнавання індивідуально-психологічних особливостей, яка оперує тестами (стандартизованим мірилом індивідуально-психологічних особливостей) і якісними (не стандартизованими) оцінками особистості. Психодіагностику вважають частиною або особливим видом експерименту (К. Гуревич, С. Рубінштейн, В. Дюк); предмет психодіагностики - інструментом психологічного вимірювання, оцінки досліджуваного об'єкта (Л. Бурлачук, Р. Немов), її також визначають як розділ психологічної науки, теоретичної дисципліни і сфери практичної діяльності психолога (О. Бодальов, В. Столін, М. Шевардін) [19, 78].
Психодіагностика (грец. psyche - душа і diagnostikos - здатність розпізнавати) - галузь психологічної науки, що розробляє теорію, принципи, інструменти оцінювання і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, змінні соціального оточення, в якому здійснюється життєдіяльність особистості [20, 82].
Специфічність психологічного оцінювання полягає в тому, що у процесі діагностики досліджуваний і психолог вступають у певні міжособистісні стосунки, які позначаються на результатах діагностики. На них впливають також стан і настрій досліджуваних, умови діагностування, тобто ергономічні чинники (шум, вібрація, освітленість приміщення, де проходить дослідження, мікроклімат тощо, навіть те, зручно чи ні людині заповнювати реєстраційні бланки, працювати на комп'ютері або на апаратурі) [21, 55]. Відповіді на питання і поведінка під час експерименту залежать від соціального статусу людини, її статусу в групі в умовах колективного психодіагностування. Це уміння психолога адекватно побудувати діагностичний процес (психологічне оцінювання).
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.
Отже, поняття "риси особистості" (особистісні риси) можуть мати різне тлумачення в межах певної теорії. Зокрема, їх можна трактувати як стійкі особливості поведінки людини, що повторюються в різних ситуаціях; як стабільну схильність поводитися певним чином, що виражається у різних соціальних умовах. Г.Ю. Айзеик риси особистості виражає як спосіб поведінки в певних життєвих сферах. Теорія центральних рис особистості описує риси особистості як характеристики людини, які зумовлюють думку про неї. Особистісні риси є структурним особистісним утворенням і можуть діагностуватися тестами для діагностики особистості загалом.
А психологічне оцінювання, що застосовується для дослідження особистості - процес систематизованого збирання інформації про особистість і особливості навколишнього середовища, на основі якого здійснюється прийняття відповідного поставленим завданням рішення (висновку). В нашій праці, основуючись на психодіагностику ми здійснили оцінювання рис особистості студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.
РОЗДІЛ2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Одна з найвідоміших моделей дослідження особистості була сформульована Реймондом Кеттелом в 1965 році. Завдання практики, пов'язані з проблемами психологічної діагностики, поставили ряд вимог, що стосуються оцінки властивостей особистості. Одна з найбільш актуальних завдань психологічної науки - розробка діагностичних методів, які давали б можливість виявляти індивідуальні відмінності у розвитку тих чи інших властивостей особистості [22, 78]. Об'єктивізація психологічної діагностики передбачає використання стандартизованих, тобто мають нормативні дані тестових методик. Ми використали опитувальник Кеттелла, що в даний час найбільш часто використовується в експериментальних дослідженнях особистості і отримав досить високу оцінку у психологів-практиків. У даній роботі ми ознайомимося з методикою, яка дасть можливість дати характеристику рис студентів гуманітарних та технічних спеціальностей ВНЗ.
2.1. Методика проведення дослідження
Під час дослідження студентам роздали тест-опитувальник, який складається з 105 питань з трьома варіантами відповідей (а, в, с). Випробуваний вибирає та фіксує його у бланку відповідей (дод.2.). У процесі роботи випробовуваний повинен дотримуватися наступних правил: не втрачати часу на обдумування, а давати одразу відповідь; не давати невизначених відповідей; не пропускати питань; бути щирим. [23, 55]. Питання групуються за змістом навколо певних рис, що виходять в кінцевому підсумку до тих чи інших факторів. Обробка результатів ведеться за спеціальним ключем, де дано номери питань і кількість балів, які отримують відповідь 1, 2, 3 в кожному питанні. У тих клітинах, де проставлена літера, що позначає фактор, кількість балів дорівнює нулю. Таким чином, за кожну відповідь випробуваний може отримати 2, 1 або 0 балів. Кількість балів по кожному фактору підсумовується і заноситься до бланку відповідей (у правий стовпчик), експериментатор отримує профіль особистості по 16-ти чинникам у сирих оцінках. [24, 75] Ці оцінки переводяться в стандартні (стіни) за таблицею 3. Потім ми визначили який розвиток отримав кожен фактор: низька, середня, висока, виписує риси, що характеризують ступінь їх розвитку та аналізуємо результати. Результати застосування даної методики дозволяють визначити психологічну своєрідність основних підструктур темпераменту і характеру. [25, 35] Причому кожен фактор містить не тільки якісну і кількісну оцінку внутрішньої природи людини, але і включає в себе її характеристику з боку міжособистісних відносин. Порівняли опис властивостей особистості I фактора
2.2. Аналіз результатів дослідження
Ми запропонували відповісти 10 студентам спеціальності «історія» Київського славістичного університета та 10 студентам спеціальності «системний аналіз» КПІ ім. Ігоря Сікорського на ряд даних питань, метою яких є встановити особливості їхнього характеру та інтереси.
Провели оцінку індивідуально-психологічних особливостей особистості. Надали інструкцію до тесту. Запропонували ряд питань , які допомогли нам встановити деякі властивості особистості. Не було вірних чи не вірних питань, адже всі люди різні, в цьому й полягає даний метод.
Опитуванні відповідали на питання, де їм пропонувалося три варіантів відповідей і залежно з поглядами опитуваних вони давали відповідь. Час проведення 8.00 ранку (перед першою парою). Наш експеримент тривав 35 хв. Кожному студенту ми роздали бланк тесту. Під час проходження тесту була помічена неоднозначна реакція студентів на ті чи інші питання, але після підсумку результатів виявилось, що у відповідях студентів різних напрямків дуже багато спільного. Хоча певні відмінності у характерах присутні, але загальна картина як для студентів гуманітарного напрямку так і технічного практично виявилась практично ідентична. Було проведено аналіз Факторів, які характеризують особистість.
|
Фактор А: "замкнутість - товариськість" |
|
|
Студенти технічних вузів |
А + / 7-12 балів |
|
Товариськість, відкритість, природність, невимушеність, готовність до співпраці, пристосовність, увага до людей, готовність до спільної роботи, активність в усуненні конфліктів у групі, готовність йти на поводу. Легкість у встановленні безпосередніх, міжособистісних контактів |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
А + / 7-10 балів |
|
Товариськість, відкритість, природність, невимушеність, готовність до співпраці, пристосовність, увага до людей, готовність до спільної роботи, активність в усуненні конфліктів у групі. Легкість у встановленні безпосередніх, міжособистісних контактів. |
|
Полюс А +іменується affectothymia, і він характеризує інтенсивне вираження афектів (почуттів). У цілому фактор А орієнтований на вимірювання товариськості людини в малих групах і здатності до встановлення безпосередніх, міжособистісних контактів. У відповідях опитувальника особистостість з А +віддає перевагу роботі з людьми, любить йти в ногу з часом. Особистість з полюсом А - любить ідеї, вважає за краще працювати одна. Існують докази того, що особи з А + товариські, можуть бути лідерами в малих групах і часто вибирають роботу з людьми; особистості з полюсом А - можуть бути художниками, вченими-дослідниками і вважають за краще працювати самостійно, ізольовано від групи. Але більшість студентів, опитуваних нами, малі показник з полюсом А + .
Фактор В не визначає рівень інтелекту, він орієнтований на вимірювання оперативності мислення і загального рівня вербальної культури і ерудиції. Слід зазначити, що низькі оцінки за цим фактором можуть залежати від інших характеристик особистості: тривожності, фрустрированности, низького освітнього цензу. І головне, фактор В, мабуть, єдиний фактор методики, який не є строго валідованих.
|
Фактор В: інтелект |
|
|
Студенти технічних вузів |
B + / 4-8 балів |
|
Розвинуте абстрактне мислення, оперативність, кмітливість, здатність швидко навчатися. Досить високий рівень загальної культури, особливо вербальної. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
B + / 4-8 балів |
|
Розвинуте абстрактне мислення, оперативність, кмітливість, здатність швидко навчатися. Досить високий рівень загальної культури, особливо вербальної. |
|
Фактор С характеризує динамічний узагальнення і зрілість емоцій на противагу нерегульованої емоційності. Згідно з методикою Кеттелла, особистість з полюсом C - легко дратується через тих чи інших подій або людей, не задоволена життєвими ситуаціями, власним здоров'ям, крім того, це особистість безвольна. Однак така інтерпретація досить ортодоксально, оскільки тут не враховується пластичність емоційної сфери. Люди з високою оцінкою за фактором C + частіше є лідерами, ніж ті, чиї показники за цим фактором ближче до полюса C -. . Встановлено, що людям з високою і середньою оцінкою за фактором властиві і більш високі моральні якості. У цілому чинник має генетичне походження і на вимір емоційної стабільності; він у великій мірі співвідноситься з поняттями слабкої і сильної нервової системи (за І. П. Павлову). Професіями, які вимагають постійного концетрування та математичних знань (системні адміністратори, програмісти), повинні бути більш сконцентровані та всидчинів, більш чіткіші та практичніші в совїх рішеннях, це індивідууми з високими оцінками за фактором С. У той же час в професіях, де не потрібно швидкого прийняття рішень, і де можна вирішувати питання самому, але мати високий рівень обізнаності (історики), можна мати також високі оцінки за цим фактором.
|
Фактор С: "емоційна нестабільність-емоційна стабільність" |
|
|
Студенти технічних вузів |
C + / 8-12 балів |
|
Емоційна стійкість, витриманість; людина емоційно зрілий, спокійний, стійкий в інтересах, працездатний, може бути ригідним, орієнтований на реальність. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
C + / 7-10 балів |
|
Емоційна стійкість, витриманість; людина емоційно зрілий, спокійний, стійкий в інтересах, працездатний, може бути ригідним, орієнтований на реальність. |
|
Фактор Е не дуже істотно корелює з досягненнями лідерства, однак пов'язаний з соціальним статусом і вище у лідерів, ніж у послідовників. Існує припущення, що оцінки з цього фактору з віком змінюються і залежать від статі випробовуваного. У своїй поведінці люди з високими оцінками (за цим фактором) відчувають потребу в автономії.
|
Фактор Е: "підпорядкованість-домінантність" |
|
|
Студенти технічних вузів |
E + / 7-11 балів |
|
Самостійність, незалежність, наполегливість, впертість, наполегливість, норовливість, іноді конфліктність, агресивність, відмова від визнання зовнішньої влади, схильність доавторитарного поведінки, спрага захоплення, бунтар. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
E + / 8-12 балів |
|
Самостійність, незалежність, наполегливість, впертість, наполегливість, норовливість, іноді конфліктність, агресивність, відмова від визнання зовнішньої влади, схильність доавторитарного поведінки, спрага захоплення, бунтар. |
|
Даний фактор представляє собою компонент факторів другого порядку різних властивостей особистості. Цікавий той факт, що з роками прояв імпульсивності і безпечності поступово знижується, що можна розглядати як свідчення певної емоційної зрілості. У цілому фактор F орієнтований на вимірювання емоційної забарвленості і динамічності в процесах спілкування. Приклад: актори, ефективні лідери мають більш високі оцінки, художники, послідовники - більш низькі.
|
Фактор F: "стриманість - експресивність" |
|
|
Студенти технічних вузів |
F - / 0-5 балів |
|
Розсудливість, обережність, розважливість у виборі партнера по спілкуванню. Схильність до стурбованості, занепокоєння про майбутнє, песимістичність у сприйнятті дійсності, стриманість у прояві емоцій. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
F - / 0-5 балів |
|
Розсудливість, обережність, розважливість у виборі партнера по спілкуванню. Схильність до стурбованості, занепокоєння про майбутнє, песимістичність у сприйнятті дійсності, стриманість у прояві емоцій. |
|
Цей фактор нагадує фактор С, особливо в тому, що стосується ролі саморегуляції поведінки та ставлення до інших людей. Даний фактор характеризує особливості емоційно-вольової сфери (наполегливість, організованість - безвідповідальність, неорганізованість) та особливості регулювання соціальної поведінки (прийняття або ігнорування загальноприйнятих моральних правил і норм). Психоаналітикиінтерпретують цей фактор як високе супер-его і як низька супер-его. Досліднику слід бути особливо уважним у аналізі низьких оцінок з даного фактору (G -) так як немає прямолінійною залежності низьких оцінок від вираженого асоціальної поведінки (наприклад, зі злочинцями). Навпаки, відомо, що багато людей, не сприймають "мораль середнього класу", "інтелектуали", "емансиповані особистості", особи, які виражають гуманістичні ідеали і гнучко пов'язані з соціальним і культурним традиціям, можуть мати низькі оцінки за цим фактором.
Високі оцінки часто можуть характеризувати не тільки виражені вольові риси особистості, але й схильність до співпраці і конформізму.
|
Фактор G: "низька нормативність поведінки - висока нормативність поведінки" |
|
|
Студенти технічних вузів |
G + / 9-11 балів |
|
Сумлінність, стабільність, врівноваженість, наполегливість, схильність до моралізування, розумність, сумлінність. Розвинуте почуття обов'язку і відповідальності, наполегливість у досягненні мети, ділова спрямованість. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
G + / 9-12 балів |
|
Сумлінність, стабільність, врівноваженість, наполегливість, схильність до моралізування, розумність, сумлінність. Розвинуте почуття обов'язку і відповідальності, усвідомлене дотримання загальноприйнятих моральних правил і норм, наполегливість у досягненні мети, ділова спрямованість. |
|
Фактор H - чітко певний фактор, який характеризує ступінь активності в соціальних контактах. При цьому треба враховувати, що цей фактор має генетичне походження і відображає активність організму і особливості темпераменту. Люди з високими оцінками цього фактора мають схильність до професій ризику (льотчики-випробувачі), наполегливі, соціабельності, вміють витримувати емоційні навантаження, що часто робить їх лідерами.
Низькі оцінки цього фактора характеризують людей соромливих, боязких, не соціабельності, важко приймають самостійні рішення.
|
Фактор Фактор Н: "боязкість - сміливість" |
|
|
Студенти технічних вузів |
H + / 6-12 балів |
|
Сміливість, підприємливість, активність; людина має емоційні інтереси, готовність до ризику і співробітництва знезнайомими людьми в незнайомих обставинах, здатність приймати самостійні рішення, схильність до авантюризму і прояву лідерських якостей. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
H + / 6-12 балів |
|
Сміливість, підприємливість, активність; людина має емоційні інтереси, готовність до ризику і співробітництва знезнайомими людьми в незнайомих обставинах, здатність приймати самостійні, неординарні рішення, схильність до авантюризму і прояву лідерських якостей. |
|
Згідно з рядом досліджень, люди з високими показниками за цим фактором зазвичай налаштовані романтично, люблять подорожі і нові переживання. Вони володіють розвиненою уявою, для них важлива естетика. Цей фактор відображає відмінності в культурному рівні та естетичної сприйнятливості особистості. Цікавий той факт, що люди з низькими показниками за цим фактором менше хворіють, більш агресивні, частіше займаються спортом, атлетичний. Характеристики цього чинника ближче до чинника другого порядку "низька емоційність - висока емоційність". Особистість з високими показниками за цим фактором характеризується як фізично і розумово витончена.
Відзначимо, що оцінки з даного фактору у жінок вища, ніж у чоловіків, при цьому вони залежать від оточуючих умов і культурного рівня. Кеттелла визначає дану рису особистості як "запрограмовану емоційну чутливість", підкреслюючи тим самим прерогативу генетичного походження цієї властивості особистості. Слід зазначити, що чоловіки, які мають високі оцінки, частіше за все відносяться до художнього типу особистості. За родом занять високі оцінки з цього фактору об'єднують художників, артистів, музикантів, письменників лікарів-діагностів і психіатрів, адвокатів. Особи з I -більше схильні до невротичних неузгодженості (при дослідженні за тестом Айзенка ці люди мають високі показники по такій характеристиці, як нейротизм). У цілому цей чинник визначає ступінь емоційної витонченості особистості.
|
Фактор I: "жорсткість - чутливість" |
|
|
Студенти технічних вузів |
I + / 6-12 балів для чоловіків, 7-12 балів для жінок |
|
Чутливість, вразливість, багатство емоційних переживань, схильність доромантизму, художнє сприйняття світу, розвинені естетичні інтереси, артистичність, жіночність, схильність до емпатії, співчуття, співпереживання тарозуміння інших людей, витончена емоційність. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
I + / 6-12 балів для чоловіків, 7-12 балів для жінок |
|
Чутливість, вразливість, багатство емоційних переживань, схильність доромантизму, художнє сприйняття світу, розвинені естетичні інтереси, артистичність, жіночність, схильність до емпатії, співчуття, співпереживання тарозуміння інших людей, витончена емоційність. |
|
Кеттелла назвав цей фактор alaxia (L -) - protensia (L +). Термін protensia означає "захист" і "внутрішня напруженість"; високі показники за цим фактором можуть корелювати з невротичними характеристиками. У той же час високі оцінки з цього чинника часто зустрічаються у людей незалежної поведінки, у тих, хто за родом діяльності пов'язаний з творенням чого-небудь, наприклад, в галузірелігії та науки. У цілому чинник L відображає емоційне ставлення до людей. Дуже високі оцінки з цього фактору говорять про зайву захисту та емоційної напруженості, фрустрированности особистості. Низький полюс(L -) характеризує особистість добродушну, але схильну до конформізму.
|
Фактор L: "довірливість - підозрілість" |
|
|
Студенти технічних вузів |
L + / 6-12 балів |
|
Обережність, егоцентрічность, настороженість по відношенню до людей, схильність до ревнощів, прагнення покласти відповідальність за помилки на навколишнє юіх, дратівливість. Іноді автономність, самостійність і незалежність в соціальній поведінці. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
L - / 0-5 балів |
|
Відкритість, товариськість, терпимість, поступливість, свобода від заздрості, поступливість. Може бути відчуття власної меншовартості. |
|
Картина цього чинника досить складна. В основному особистості з M + мають яскраву внутрішню інтелектуальне життя, з інтенсивним проживанням ідей і почуттів. У поведінці можуть бути "богемний", нонконформність. Високі оцінки з цього фактору мають художники, поети, дослідники, експериментатори, керівники високого рангу, редактори і т. д. Низькі оцінки мають особи, зайняті механічними розрахунками, де необхідна увага, зосередженість. Їх характеризує врівноваженість і розсудливість. Однак, в несподіваних ситуаціях їм часто не вистачає уяви і винахідливості. У цілому чинник орієнтований на вимірювання особливостей уяви, романтичне ставлення до життя.
|
Фактор М: "практичність - мрійливість"
|
|
|
Студенти технічних вузів |
M - / 0-5 балів |
|
Висока швидкість вирішення практичних завдань, прозаїчність, орієнтація на зовнішню реальність, розвинене конкретне уяву, практичність, реалістичність. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
M + / 6-12 балів |
|
Багата уява, поглощенность своїми ідеями, внутрішніми ілюзіями ("витає в хмарах"), легкість відмови від практичних суджень, вміння оперувати абстрактними поняттями, орієнтованість на свій внутрішній світ; мрійливість. |
|
Фактор орієнтований на вимір відносин особистості до людей і навколишньої дійсності. Поки цей чинник недостатньо досліджений. Проте можна говорити про те, що фактор характеризує деяку форму тактичної майстерності особистості (фактор позитивно корелює з розумовими здібностями і домінантністю і з певною невпевненістю особистості в собі). Високі оцінки з цього фактору характеризують дипломатів на противагу "природному і прямолінійним" людині з наївною емоційної щирістю, відвертістю і невимушеністю. Кеттелла охарактеризував людей з високими оцінками за фактором N так: "Вони можуть бути або Сократом, або спритним хлопчиськом, а люди з низьким полюсом відрізняються експресивністю, теплотою і добротою".
Існують дані про те, що люди з низькими оцінками за цим фактором викликають більше довіри і симпатії, особливо у дітей. Людей з високими оцінками можна охарактеризувати як інтелектуальних, незалежних, зі складною натурою. У субкультурних дослідженнях був виявлений зв'язок високих показників за цим фактором зі здатністю до виживання і певної витонченістю. За динамічним характеристикам люди з високими показниками є лідерами в аналітичній, цілеспрямованої дискусії і у формуванніфункціональних групових рішень (у театральних режисерів, кінорежисерів, дипломатів як правило високі оцінки з цього фактору). Люди з низькою оцінкою за фактором N повільні, консервативні, перешкоджають прийняттю рішення групою. Позитивний полюс Кеттелла образно назвав полюсом Маккіавеллі, а негативний - полюсом Руссо.
|
Фактор N: "прямолінійність-дипломатичність" |
|
|
Студенти технічних вузів |
N - / 0-5 балів |
|
Відвертість, простота, наївність, прямолінійність, нетактовність, природність, безпосередність, емоційність, недисциплінованість, невміння аналізувати мотиви партнера, відсутність проникливості, простота смаків, утримання наявних. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
N + / 6-12 балів |
|
Вишуканість, вміння вести себе в суспільстві, у спілкуванні дипломатичність, емоційна витриманість, проникливість, обережність, хитрість, естетична витонченість, іноді ненадійність, вміння знаходити вихід зі складних ситуацій, розважливість. |
|
Раніше при інтерпретації цього чинника вживалися такі терміни як "депресивна тенденція", "поганий настрій", "самоприниження" і навіть "невротичний стан". Низькі оцінки характерні для людей, які "керують своїми невдачами". Особистість з високими оцінками за цим фактором відчуває свою нестійкість, напруженість у важких життєвих ситуаціях, легко втрачає самовладання, сповнена жалю і співчуття; для неї характерна комбінація симптомів іпохондрії і неврастенії з переважанням страхів. Цей фактор ширше, ніж почуття провини в загальноприйнятому сенсі. У цьому факторі важливий і компонент стійкості; люди з високими показниками часто сором'язливі, їм важко вступити в контакт з іншими людьми[26,56]. Низькі оцінки за цим фактором характеризують тих людей, які можуть справлятися зі своїми невдачами, на відміну від тих, хто переживає невдачі як внутрішній конфлікт..
За родом занять високу оцінку з цього фактору мають релігійні особи, художники, артисти, літератори. Високі оцінки багато в чому визначають успішне лідерство в складних ситуаціях і прагнення особистості до самоактуалізації. У той же час ці оцінки властиві невротикам, алкоголікам та особам із деякими видами психопатії. Кеттелла вважає, що цей фактор можна в певних межах назвати фактором Гамлета і він може мати соціально-моральне значення, яке туітівно відчувають шанувальники Достоєвського. Слід враховувати, що високі оцінки з цього фактору можуть мати ситуативну походження [27, 34].
|
Фактор В: "спокій - тривожність" |
|
|
Студенти технічних вузів |
O - / 0-6 балів |
|
Безпечність, самовпевненість, життєрадісність, впевненість у собі і в своїх силах, безтурботність, небоязлівость, холоднокровність, спокій, відсутність каяття і почуття провини. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
O - / 0-6 балів |
|
Безпечність, самовпевненість, життєрадісність, впевненість у собі і в своїх силах, безтурботність, небоязлівость, холоднокровність, спокій, відсутність каяття і почуття провини. |
|
У дослідженнях було отримано доказ того, що особи з високими показниками за цим фактором краще інформовані, менше схильні до моралізаторства, висловлюють більший інтерес до науки, ніж до догм. Більше того, вони готові до порушення звичок і усталених традицій, їм властива незалежність.
Фактор визначає радикальне, інтелектуальне, політичне і релігійне відносини.
Високі оцінки з цього фактору спостерігаються у керівників, адміністраторів, науковців, викладачів університетів і особливо - у дослідників і теоретиків. Низькі - у малокваліфікованих фахівців та обслуговуючого персоналу.
Є припущення, що даний фактор має генетичне походження і в побутовій свідомості співвідноситься з такими характеристиками людини як "Найрозумніший" (Q 1 +) і "дурний" (Q 1 -). Звертає на себе увагу те, що ділові лідери мають високі оцінки з цього фактору [28, 35].
У поведінковому малюнку людина з низькими оцінками за цим фактором характеризується як "консерватор", з високими оцінками - як "радикал".
|
Фактор Q 1: "консерватизм - радикалізм" |
|
|
Студенти технічних вузів |
Q 1 - / 0-6 балів |
|
Консервативність, стійкість по відношенню до традицій, сумнів у відношенні до нових ідей і принципів, схильність до моралізації та моралей, опір змінам, вузькість інтелектуальних інтересів, орієнтація на конкретну реальну діяльність. |
|
|
Студенти |
Q 1 + / 7-12 балів |
|
гуманітарних вузів |
Вільнодумство, експериментаторство, наявність інтелектуальних інтересів, розвинене аналітичне мислення, сприйнятливість до змін, до нових ідей, недовіру до авторитетів, відмова приймати що-небудь на віру, спрямованість на аналітичну, теоретичну діяльність. |
Низькі оцінки за цим фактором мають особистості товариські, для яких багато важить схвалення суспільства, це світські люди. Високі оцінки мають люди, які часто роз'єднані з групою і за родом занять є індивідуалістами.
Слід особливо враховувати, що показники за цим фактором можуть характеризувати певну социабельность особистості і мають постійний зв'язок з критеріями реального життя. По суті, Кеттелла вважає, що цей фактор є "мислячою інтроверсією" і у формуванні такої моделі поведінки істотну роль відіграють як сімейні, так і суспільні традиції. Таких людей характеризує досить високий ступінь усвідомленості у виборі лінії поведінки.
|
Фактор Q 2: "конформізм - нонконформізм" |
|
|
Студенти технічних вузів |
Q 2 + / 6-12 балів |
|
Незалежність, орієнтація на власні рішення, самостійність, винахідливість, прагнення мати власну думку. При крайніх високих оцінках схильність до протиставлення себе групи та бажання в ній домінувати. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
Q 2 + / 6-12 балів |
|
Незалежність, орієнтація на власні рішення, самостійність, винахідливість, прагнення мати власну думку. При крайніх високих оцінках схильність до протиставлення себе групи та бажання в ній домінувати. |
|
Низькі оцінки за цим фактором вказують на слабку волю і поганий самоконтроль. Діяльність таких людей невпорядкований і імпульсивна. Особистість з високими оцінками за цим фактором має соціально схвалювані характеристики: самоконтроль, наполегливість, схильність до дотримання етикету. Для того, щоб відповідати таким стандартам, від особистості потрібна програма певних зусиль, наявність чітких принципів, переконань та врахування громадської думки. [29, 403] Люди з високими оцінками за цим фактором схильні до організаторської діяльності і домагаються успіху в тих професіях, де потрібні об'єктивність, рішучість, врівноваженість. Фактор характеризує усвідомленість людини в регулюванні сили "я" (фактор С) і сили "над-я" (фактор G) і визначає вираженість вольових характеристик особистості. Цей фактор є одним з найбільш важливих для прогнозу успішності діяльності. Він позитивно пов'язаний з частотою вибору в лідери і ступенем активності при вирішенні групових проблем.
|
Фактор Q 3: "низький самоконтроль - високий самоконтроль" |
|
|
Студенти технічних вузів |
Q 3 + / 6-12 балів |
|
Цілеспрямованість, сильна воля, вміння контролювати свої емоції і поведінку. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
Q 3 + / 6-12 балів |
|
Цілеспрямованість, сильна воля, вміння контролювати свої емоції і поведінку. |
|
Висока оцінка (9-12 балів) інтерпретується як енергетична збудженість, яка вимагає певної розрядки; іноді цей стан може перетворитися на психосоматичний порушення: знижується емоційна стійкість, порушується рівновага, може виявлятися агресивність. Такі люди рідко стають лідерами. Дослідження показали, що низька оцінка (0-5 балів) характерна для людей з невисоким рівнем мотивації досягнення. Особи зі значеннями цього фактору від 5 до 8 балів характеризуються оптимальним емоційним тонусом і стійкістю до стресових ситуацій, невзгод.
|
Фактор Q 4: "розслабленість - напруженість" |
|
|
Студенти технічних вузів |
Q 4 + / 8-12 балів |
|
Зібраність, енергійність, напруженість, фрустрированность, підвищена мотивація, занепокоєння, напруженість, дратівливість. |
|
|
Студенти гуманітарних вузів |
Q 4 + / 8-12 балів |
|
Зібраність, енергійність, напруженість, фрустрированность, підвищена мотивація, занепокоєння, напруженість, дратівливість. |
|
|
Фактор MD: "адекватна самооцінка - неадекватна самооцінка" |
|
|
MD - / 0-4 балів |
MD + / 10-14 балів |
|
Невдоволення собою, невпевненість у собі, надмірна критичність по відношенню до себе. |
Переоцінка своїх можливостей, самовпевненість і достаток собою. |
ВИСНОВОК
Інтерес психологів до вивчення особистісних рис людей різного віку та статусу виявився досить давно. У рисах особистості є щось універсальне, але, поряд із цим, у кожної окремої людини набір рис є унікальним. Найважливішими способами діагностики особистости, за висловлюванням дослідника Карла Леонгарда є спостереження і обстеження [30, 45].
Під час нашого дослідження зясувалось, що жодну з особистісних рис не можна назвати домінуючою, оскільки кожна з них вносить свій більш-менш значний внесок у характер людини. Залежить це, на наш погляд, насамперед, від особистої життєвої ситуації. Але, поряд із цим, ми вважаємо, що в представників конкретної спільності (у тому числі представників однієї професійної сфери) в особистісних особливостях присутня певна подібність. У результаті проведення емпіричного дослідження, учасниками якого стали 20 студентів технічних та гуманітарних спеціальностей нами було виявлено, що таки дійсно в них присутні певні відмінності. Так, нами було визначено, що студенти гуманітарних спеціальностей більше, ніж студенти технічних спеціальностей, вони більш схильні до підвищеного самоконтролю, самоствердження та конформності. В той же час, студентам технічних спеціальностей більше, ніж студентам гуманітарних спеціальностей, властиві самодисципліна, товариськість та прагнення до лідерства. В студентів гуманітарних та технічних спеціальностей присутні також і певні відмінності в ціннісних орієнтаціях. Наприклад, студенти технічних спеціальностей, більш ніж студенти гуманітарних спеціальностей, прагнуть до одержання морального задоволення у всіх сферах життя, вони більш орієнтовані на саморозвиток і самоосвіту, а також на формування широкого кола соціальних контактів. Для них більш, ніж для студентів гуманітарних спеціальностей, важливі цінність власного престижу, цінність досягнень і цінність збереження індивідуальності. В студентів же гуманітарних спеціальностей спостерігається орієнтація на високе матеріальне становище. Спираючись на результати дослідження можна визнати, що наше припущення про наявність розбіжностей в особистісних рисах студентів гуманітарних та технічних спеціальностей підтвердилася. Отримані в результаті проведеного дослідження дані, на нашу думку, розширюють наявні уявлення про особистісні риси студентів, необхідних для успішної соціально-психологічної адаптації, і можуть бути використані фахівцями психологічної служби ВНЗ, що займаються проблемами досягнення професійного успіху студентською молоддю. Нами було надано рекомендації щодо форм роботи, орієнтованих на розвиток особистісних рис, необхідних студентам для досягнення професійних успіхів в обраних сферах діяльності. Зазначено, що найважливішими засобами розвитку особистісних якостей є тренінги різної тематики та метод аутотренінгу. Таким чином, мета дослідження досягнута, завдання виконані, гіпотеза підтверджена.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абульханова К. А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности) : Избранные психологические труды / К. А. Абульханова. – М. : МПСИ ; Воронеж : МОДЭК, 1999. – 224 с.
2. Аверин В. А. Психология личности : учебное пособие / В. А. Аверин. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 1999. – 89 с.
3. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 2. – 230 с.
4. Анастази А. Психологическое тестирование. 7-е изд. / А. Анастази, С. Урбина ; Пер с англ. – Спб. : Питер, 2007. – 688 с.
5. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – 5-е изд., испр. и доп. – М. : Аспект Пресс, 2007. – 363 с.
6. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования / А. Г. Асмолов. – М. : МГУ, 1984. – 104 с.
7. Асмолов А. Г. Психология личности : культурно-историческое понимание развития человека / А. Г. Асмолов. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Академия ; Смысл, 2007. – 528 с.
8. Бодалев А. А. Психология личности / А. А. Бодалев. – М. : Изд-во. Моск. ун-та, 1988. – 188 с.
9. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию : курс лекцій / Ю. Б. Гиппенрейтер. – М. : ЧеРо, 2002. – 336 с.
10. Зинченко В. П. Человек развивающийся : Очерки российской психологии / В. П. Зинченко, Е. Б. Моргунов. – М. : Тривола, 1994. – 304 с.
11. Казаков Ю. Н. Психология и педагогика. Раздел «Инструментарий психологических технологий» Электронный ресурс / Ю. Н. Казаков. – Режим доступа: http://mr-kaev2009.narod.ru/psychology/Kazakov.htm.
12. Капустина А. Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла / А. Н. Капустина. – СПб. : Речь, 2001. – 112 с.
13. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1970. – 391 с.
14. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
15. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций / Д. А. Леонтьев. – 2-е изд. – М. : Смысл, 2000. – 18 с.
16. Макконнелл C. Электронный ресурс / C. Макконнелл. – Режим доступа: Личность программиста http://habrahabr.ru/post/24564/.
17. Мейли Р. Різні аспекти Я // Експериментальна психологія / Р. Мейли ; Під ред. П. Фресса, Ж. Піаже. – М. : Прогрес, 1975. – С. 132−141.
18. Мельников В. М. Введение в экспериментальную психологию личности / В. М. Мельников, Л. Т. Ямпольский. – М. : Просвещение, 1985. – 319 с.
19. Мерлин В. С. Структура личности : характер, способности, самосознание / В. С. Мерлин. – Пермь : ПГПИ, 1990. − 107 с.
20. Нюттен Ж. Мотивація // Експериментальна психологія / Ж. Нюттен ; Під ред. П. Фресса, Ж. Піаже. – М . : Прогрес, 1975. – Т. 5. – С. 15−109.
21. Палей И. М. Психологические характеристики личности и предпосылки ее социальных потенциалов / И. М. Палей, В. С. Магун // Социальная психология. – Л., 1979. – С. 90−106.
22. Первин Л. Психология личности : Теория и исследования / Л. Первин, О. Джон ; Пер. с англ. М. С. Жамкочьян; Под. ред В. С. Магуна. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 607 с.
23. Капустина А.Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла. СПб., 2001. 156 с.
24. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. – М. : Наука, 1985. – 255 с.
25. Погорельцева Ю. А. Психология личности / Ю. А. Погорельцева. – СПб. : СПбГТУРП., 2011. – 105 с.
26. Психологическая диагностика : учебное пособие / Под ред. К. М. Гуревича и Е . М. Борисовой. – М. : УРАО, 1997. – 304 с.
27. Психологическая диагностика : учебное пособие / Под ред. М. К. Акимовой, К. М. Гуревича. – СПб. : Питер, 2008 . – 650 с.
28. Психология личности: тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера, А. А. Пузырея. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 288 с.
29. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб. : Питер, 2006. – 607 с.
30. Карл Леонгард. Акцентуированные личности. Оп.: Москва: Феникс, 1989. 328 с
Додаток 1.
Питання до теста
1. Я думаю, що моя пам'ять зараз краще, ніж була раніше.
а) так
б) важко сказати
с) немає
2. Я цілком міг би жити один, далеко від людей.
а) так
б) іноді
с) немає
3. Якби я говорив, що небо "знаходиться знизу", і що взимку "жарко", я повинен був би назвати злочинця.
а) Гангстером
в) Святим
с) Хмарою
4.Коли я лягаю спати, я:
а) засипаю миттєво
в) щось середнє
с) засинаю повільно, важко.
5.Якби я вів машину по дорозі, де багато інших автомобілів, я почував себе задоволеним:
а) Я б залишився позаду інших машин
б) Не знаю
с) я обігнав усі машини, що йдуть попереду
6.У компанії я надаю іншим жартувати і розповідати всякі історії:
а) Так
в) Іноді
с) ні
7.Для мене важливо, щоб у всьому, що мене оточує, не було безладу
а) вірно
в) важко сказати
с) невірно
8.Більшість людей, яких я зустрічаю на вечірці, раді мене бачити.
а) Так
в) Іноді
с) ні
9.Я б швидше займався:
а) Фехтуванням і танцями
в) Важко сказати
с) Боротьбою і ручним м'ячем.
10.Про себе я сміюся над тим, що існує така велика різниця між тим, що люди роблять і тим, що вони розповідають про це.
а) Та
в) Іноді
с) Немає
11.Коли я читаю про яку-небудь подію, я точно хочу з'ясувати як це усе сталося.
а) Завжди
в) Іноді
с) Рідко
12. Коли я читаю про яку-небудь подію, я точно хочу з'ясувати як це усе сталося.
а) Завжди
в) Іноді
с) Рідко
13. Коли друзі жартують наді мною, я зазвичай сміюсь з усіма і не ображаюсь.
а) Вірно
в) Не знаю
с) Невірно.
14.Когда хто-небудь грубо говорит зі мной, я швидко забуваю про це.
а) Завжди
в) Іноді
с) Рідко
15.Мені подобається придумувати нові способи у виконанні якої-небудь роботи.
а) Завжди
в) Іноді
с) Рідко
16. 16. Думаю, що я - менш чутливий і менш збудливий, ніж більшість.
а) вірно
б) важко відповісти
с) невірно
17. Мене дратують люди, які не можуть швидко приймати рішення.
а) вірно
б) коли як
с) невірно
18. Іноді, хоча і короткочасно, у мене виникало почуття роздратування
по відношенню до моїх батьків.
а) так
б) не знаю
с) немає
19. Я швидше розкрив би свої сокровенні думки:
а) своїм друзям
б) не знаю
с) у своєму щоденнику
20. Я думаю, що слово, протилежне по сенсу протилежності
слова "неточний", - це:
а) недбалий
б) ретельний
с) приблизний
21. У мене завжди вистачає енергії, коли мені це необхідно.
а) так
б) важко сказати
с) немає
22. Мене більше дратують люди, які :
а) своїми грубими жартами вганяють людей у фарбу
б) важко відповісти
с) створюють незручності, коли спізнюються на обумовлену зустріч зі мною
23. Мені дуже подобається запрошувати до себе гостей і розважати їх.
а) вірно
б) не знаю
с) невірно
24. Я думаю, що:
а) можна не все робити однаково ретельно
б) важко сказати
с) будь-яку роботу слід виконувати ретельно, якщо Ви за неї взялися
25. Мені зазвичай доводиться долати зніяковіння.
а) так
б) іноді
с) немає
26. Мої друзі частіше:
а) радяться зі мною
б) роблять те і інше
с) дають мені поради порівну
27. Якщо приятель обманює мене в дрібницях, я швидше вважатиму за краще зробити вигляд, що не помітив цього, чим викрию його.
а) так
б) іноді
с) немає
28. Я віддаю перевагу друзям:
а) інтереси яких мають діловий і практичний характер
б) не знаю
с) які відрізняються філософським поглядом на життя
29. Не можу байдуже слухати, як інші люди висловлюють ідеї на противагу моїм, в які я свято вірю.
а) вірно
б) важко сказати
с) невірно
30. Мене хвилюють мої минулі вчинки і помилки.
а) так
б) не знаю
с) немає
31. Якби я однаково добре умів робити і те і інше, я б вважав за краще :
а) грати в шахи
б) важко сказати
с) грати в міста
32. Мені подобаються товариські, компанійські люди.
а) так
б) не знаю
с) немає
33. Я настільки обережний і практичний, що зі мною трапляється менше
неприємних несподіванок, чим з іншими людьми.
а) так
б) важко сказати
с) немає
34. Я можу забути про свої турботи і обов'язки, коли мені це необхідно.
а) так
б) іноді
с) немає
35. Мені буває важко визнати, що я не правий.
а) так
б) іноді
с) немає
36. На підприємстві мені було б цікавіше:
а) працювати з машинами і механізмами і брати участь в основному виробництві
б) важко сказати
с) розмовляти з людьми, займаючись громадською роботою
37. Яке слово не пов'язане з двома іншими?
а) кішка
б) близько
с) сонце
38. Те, що в деякій мірі відволікає мою увагу :
а) дратує мене
б) щось середнє
с) не турбує мене абсолютно
39. Якби у мене було багато грошей, то я:
а) жив би, не утрудняючи себе ні в чому
б) не знаю
с) потурбувався б про те, щоб не викликати до себе заздрості
40. Гірше покарання для мене:
а) важка робота
б) не знаю
с) бути замкнутим наодинці
41. Люди повинні більше, ніж зараз, дотримуватися моральних норм.
а) так
в) іноді
с) ні
42. Мені говорили, що дитиною я був:
а) спокійним і любив залишатися один
в) важко сказати
с) живим і рухливим і мене не можна було залишити одного
43. Я вважав за краще б працювати з приладами.
а) так
в) не знаю
с) ні
44. Думаю, що більшість свідків на суді говорять правду, навіть якщо
це нелегко для них.
а) так
в) важко сказати
с) ні
45. Іноді я не наважуюся впровадити в життя свої ідеї, тому що вони
здаються мені нездійсненними.
а) вірно
в) важко відповісти
с) невірно
46. Я намагаюся сміятися над жартами не так голосно, як більшість людей.
а) вірно
в) не знаю
с) невірно
47. Я ніколи не почував себе таким нещасним, щоб хотілося плакати.
а) вірно
в) не знаю
с) невірно
48. Мені більше подобається:
а) марш у виконанні духового оркестру
в) не знаю
с) фортепіанна музика
49. Я вважав за краще б провести відпустку:
а) в селі з одним або двома друзями
в) важко сказати
с) очолюючи групу в туристському таборі
50. Зусилля, витрачені на складання планів :
а) ніколи не лишні
в) важко сказати
с) не коштують цього
51. необдуманих вчинків і висловлювання моїх приятелів в мою адресу не
кривдять і не засмучують мене.
а) вірно
в) не знаю
с) невірно
52. Справи, що вдалися, здаються мені легкими.
а) завжди
в) іноді
с) рідко
53. Я вважав за краще б працювати:
а) в установі, де мені довелося б керувати людьми і увесь час бути серед
них
в) важко відповісти
с) наодинці, наприклад архітектором, який розробляє свій проект
54. Будинок відноситься до кімнати, як дерево:
а) до лісу
в) до рослини
с) до листа
55. Те, що я роблю, у мене не виходить:
а) рідко
в) час від часу
с) часто
56. У більшості справ я вважаю за краще :
а) ризикнути
в) коли як
с) діяти напевно
57. Ймовірно, деякі люди вважають, що я надто багато говорю.
а) швидше за все, це так
в) не знаю
с) думаю, що це не так
58. Мені більше подобається людина:
а) великого розуму, навіть якщо він ненадійний і непостійний
в) важко сказати
с) з середніми здібностями, та зате що уміє протистояти всяким спокусам
59. Я приймаю рішення:
а) швидше, ніж багато людей
в) не знаю
с) повільніше, ніж більшість людей
60. На мене велике враження справляють:
а) майстерність і витонченість
в) важко сказати
с) сила і потужність
61. Я вважаю себе людиною, схильною до співпраці.
а) так
в) не знаю
с) ні
62. Мені більше подобається розмовляти з людьми вишуканими, ніж з відвертими і прямолінійними.
а) так
в) не знаю
с) ні
63. Я вважаю за краще :
а) сам вирішувати питання що стосуються мене особисто
в) важко відповісти
с) радитися з моїми друзями
64. Якщо людина не відповідає на мої слова, то я відчуваю, що, мабуть
сказав яку-небудь дурість.
а) вірно
в) не знаю
с) невірно
65. У шкільні роки я найбільше отримав знань
а) на уроках
в) не знаю
с) читаючи книги
66. Я уникаю громадської роботи і пов'язаної з цим відповідальності.
а) вірно
в) іноді
с) невірно
67. Якщо дуже важке питання вимагає від мене великих зусиль, то я:
а) почну займатися іншим питанням
в) важко сказати
с) ще раз спробую вирішити це питання
68. У мене виникають сильні емоції: тривога, гнів, напади сміху і т. д.,
- здавалося б, без певних причин.
а) так
в) іноді
с) немає
69. Іноді я міркую гірше, ніж зазвичай.
а) вірно
в) не знаю
с) невірно
70. Мені приємно зробити людині послугу, погодившись призначити зустріч з ним на якийсь час, зручний для нього, навіть якщо це трохи незручно для
мене.
а) так
в) іноді
с) немає
71. Я думаю, що правильне число, яке повинне продовжити ряд 1, 2,
3,6,5, ... - це:
а) 10
в) 5
с) 7
72. Іноді у мене бувають нетривалі напади нудоти та запаморочення без певної причини.
а) так
в) дуже рідко
с) немає
73. Я вважаю за краще швидше відмовитися від свого замовлення, чим доставити офіціанту або офіціантці зайве занепокоєння.
а) так
в) іноді
с) немає
74. Я живу сьогоднішнім днем більшою мірою, чим інші люди.
а) вірно
в) важко сказати
с) невірно
71. Я думаю, що правильне число, яке повинне продовжити ряд 1, 2,
3,6,5, ... - це:
а) 10
в)5
с) 7
75. На вечірці мені подобається:
а) брати участь в цікавій діловій бесіді
в) важко відповісти
с) відпочивати разом з усіма
76. Я висловлюю свою думку незалежно від того, хто мене слухає :
а) так
в) іноді
с) немає
77. Якби я міг перенестися в минуле, я хотів би зустрітися з:
а) Ньютоном
в) не знаю
с) Шекспіром
78. Я вимушений утримувати себе від того, щоб не залагоджувати чужі справи.
а) так
в) іноді
с) немає
79. Працюючи в магазині, я вважав за краще б :
а) оформляти вітрини
в) не знаю
с) бути касиром
80. Якщо люди погано думають про мене, я не намагаюся переконати їх, а
продовжую поступати так, як вважаю потрібним.
а) так
в) важко сказати
с) немає
81. Якщо я бачу, що мій старий друг холодний зі мною і уникає мене, я
зазвичай:
а) відразу ж думаю: "У нього поганий настрій"
в) не знаю
с) починаю думати про те, який невірний вчинок я вчинив
82. Багато неприємностей відбуваються із-за людей:
а) які намагаються внести зміни у все, хоча вже існують
задовільні способи вирішення цих питань
в) не знаю
с) які відкидають нові, багатообіцяючі пропозиції
83. Я отримую велике задоволення, розповідаючи місцеві новини.
а) так
в) іноді
с) невірно
84. Акуратні, вимогливі люди не уживаються зі мною.
а) вірно
в) іноді
с) невірно
85. Мені здається, що я менш дратівливий, ніж більшість людей.
а) вірно
в) не знаю
с) невірно
86. Я можу легше не зважати на інших людей, ніж вони на мене.
а) вірно
в) іноді
с) невірно
87. Буває, що увесь ранок я не хочу ні з ким розмовляти.
а) часто
в) іноді
с) ніколи
88. Якщо стрілки годинника зустрічаються рівно через кожні 65 хвилин, відмірених по точному годиннику, то цей годинник:
а) відстає
в) йде правильно
с) поспішає
89. Мені буває нудно:
а) часто
в) іноді
с) рідко
90. Люди говорять, що мені подобається все робити своїм оригінальни способом.
а) вірно
в) іноді
с) невірно
91. Я вважаю, що треба уникати зайвих хвилювань, тому що вони
стомлюють.
а) так
в) іноді
с) немає
92. Удома у вільний час я:
а) відпочиваю від усіх справ
в) важко відповісти
с) займаюся цікавими справами
93. Я обережно відношуся до зав'язання дружніх стосунків з незнайомими людьми
а) так
в) іноді
с) ні
94. Я вважаю, що те, що люди говорять віршами, можна так само точно виразити прозою.
а) так
в) важко відповісти
с) ні
95. Мені здається, що люди, з якими я знаходжуся в дружніх стосунках
можуть виявитися зовсім не друзями за моєю спиною.
а) так
в) іноді
с) ні
96. Мені здається, що найдраматичніші події вже через рік не залишать
у моїй душі ніяких слідів.
а) так
в) не знаю
с) ні
97. Я думаю, що цікавіше:
а) працювати з рослинами
в) не знаю
с) бути страховим агентом
98. Я схильний до забобонів і безпричинного страху по відношенню до деяких речей, наприклад, до певних тварин, місць, дат і так далі
а) так
в) іноді
с) ні
99. Я люблю роздумувати про те, як можна було б поліпшити світ.
а) так
в) важко сказати
с) ні
100. Я віддаю перевагу іграм:
а) де потрібно грати в команді або мати партнера
в) не знаю
с) де кожен грає за себе
101. Вночі мені сняться фантастичні і безглузді сни.
а) так
в) іноді
с) ні
102. Якщо я залишаюся у будинку один, то через деякий час відчуваю тривогу
і страх.
а) так
в) іноді
с) немає
103. Я можу своїми дружніми стосунками ввести людей в оману, хоча
насправді вони мені не подобаються.
а) так
в) іноді
с) ні
104. Яке слово не відноситься до двох іншим?
а) думати
в) бачити
с) чути
105. Якщо мати Марії є сестрою батька Олександра, то ким є
Олександр по відношенню до батька Марії?
а) двоюрідним братом
в) племінником
с) дядьком
Додаток 2
Бланк відповідей теста Кеттелла (форма С, 105 питань)Прізвище_________________Ім’я______________________По батькові_______________Вік______Дата проведення тесту______Спеціальність___________________
|
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку