Кондратьєва Людмила Олександрівна,

вчитель початкових класів ІІ категорії.

Комунальний заклад «Харківський ліцей Харківської міської ради»

Харківської області

kondratievalyuda@gmail.com

Сушко Вікторія Вікторівна

практичний психолог

спеціаліст вищої категорії,

 «практичний психолог – методист»

Комунальний заклад «Харківський ліцей Харківської міської ради»

Харківської області

victoria.syshko@gmail.com

ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА ТА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Анотація. У статті висвітлюється досвід особливостей психоемоційної підтримки та психологічної допомоги учасникам освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти.

Ключові слова: психоемоційна підтримка, психологічна допомога.

Постановка проблеми. Триваюча широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України викликала стрес у всіх учасників освітнього процесу. І учні, і батьки, і вчителі опинилися в складних, незвичайних для себе умовах. Багато хто втратив свої домівки, був вимушений змінити своє життя, опинився перед вибором: що робити далі. На щастя, освітній процес не зупинився. І саме це залишилося незмінним у житті учасників освітнього процесу. Саме тому вагомого значення набуває створення психологічно комфортного освітнього простору для здобувачів освіти, забезпечення якісного освітнього процесу для здобувачів освіти, які мають психологічну травму, та надання своєчасної підтримки як учням і їх батькам, так і вчителям. Незважаючи на масштабність і складність сьогоденної ситуації, система освіти має у своєму розпорядженні значні можливості для надання допомоги учасникам освітнього процесу. Її професійний та організаційний ресурс, сфера соціального впливу дають змогу здійснювати комплексний і системний підхід до всіх учасників освітнього процесу. Сьогодення передбачає перезавантаження української освіти з оновленням наявного алгоритму професійної діяльності та переглядом особливостей роботи з учнями, батьками, вчителями; зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат.

Аналіз останніх публікацій. Спираючись на останні публікації сайту  Міністерство освіти і науки України розпочало масштабну реформу психологічної служби у системі освіти. 

21 лютого 2023 року відбулася стратегічна сесія «Удосконалення діяльності фахівців психологічної служби задля забезпечення ментального здоров’я учасників освітнього процесу». «Актуальність цього питання вкрай висока, адже наразі досвід «дотику до війни» мають мінімум 50% громадян України, які потребуватимуть психологічної підтримки різного ступеня інтенсивності, зокрема близько 4 млн підлітків, – про що було оголошено під час розширеного засідання Міжвідомчої координаційної ради.

Мета статті. Перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання. Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель, знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги.  У статті розглянено рекомендації та шляхи психоемоційної підтримки та психологічної допомоги учасникам освітнього процесу. Це не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність.

Виклад основного змісту.  В  умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України діти часто зазнають травматичного досвіду та потребують підтримки від дорослих або психологів. Але дитячий травматичний стрес не завжди проявляється явно, інколи зміни в поведінці можуть відбуватись впродовж тижнів, місяців та навіть років. До того ж різні вікові групи дітей можуть переживати стрес по-різному. Міністерство освіти та науки разом з педагогами та психологами розповідають, як розпізнати в дітей травматичний стрес.

Ознаки травматичного стресу у дітей різних вікових категорій

Діти дошкільного віку:

-         плачуть або кричать частіше, ніж звичайно;

-         відчувають себе пригнічено або боязко;

-         переживають нові страхи, зокрема тривогу при розлуці з батьками;

-         сняться кошмари;

-         у дитини може бути нетримання сечі в ліжку; 

-         розвиваються шкідливі звички в їжі, дитина може набирати зайву вагу;

-         дитина відтворює травматичний досвід під час гри;

-         ставить запитання про смерть;

-         повертаються до моделі поведінки, яка притаманна в більш ранньому віці;

-         можуть мати затримки в розвитку.

Діти, які навчаються в початковій школі:

-         відчувають сором і провину;

-         демонструють надмірну прив’язливість до дорослих, котрим довіряють;

-         мають проблеми зі сном та концентрацією уваги;

-         надмірно турбуються про свою безпеку;

-         здригаються від найменшого подразника;

-         постійно розповідають про травмуючий досвід та бояться, що він повториться;

-         засмучуються через найменші дрібниці;

-         знижується успішність в школі.

Підлітки:

-         мають ознаки депресії;

-         почуваються самотніми або "божевільними"

-         уникають місць, які можуть нагадувати негативний досвід;

-         мають проблеми зі сном;

-         вдаються до ризикованої поведінки;

-         проявляються розлади харчової поведінки;

-         можуть мати суїцидальні схильності;

-         розповідають про травмуючий досвід з великою кількістю подробиць;

-         можуть вживати алкоголь та проявляти нехарактерну сексуальну активність;

-         кажуть, що нічого не відчувають.

У більшості дітей порушене відчуття безпеки, постійна фонова тривога, страхи за себе та за рідних, коливання емоційних станів, присутня ситуація невизначеності. Щоб дитині  було легше впораттися з травматичним  стресом у потрібна допомога.  Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель, знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги.

Робота педагогічного працівника у закладі освіти відрізняється значним обсягом зусиль, потрібних для опрацювання різних по складності та емоційній напрузі ситуацій, що виникають під час навчання. Особливість цієї роботи полягає в тому, що педагоги кожного дня стикаються з сильними почуттями, іноді з дуже складними та неприємними. Це людський біль, агресія, безсилля, безпорадність тощо. Творча активність – це своєрідний метод стабілізації внутрішнього стану людини, тому використання творчих завдань може бути дуже корисним при переживанні певних емоційних станів. Але формуючи творчу активність учнів, потрібно постійно приділяти увагу їхнім потребам, інколи досягаючи меж своїх емоційних можливостей і професійної компетентності. Тому творча активність може бути корисною і для самих вчителів, як спосіб сублімації своїх негативних переживань.

Для того, щоб ефективно спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та дорослими в цей час, вчителям потрібно мати певний рівень психологічної обізнаності. Нажаль, зараз можна стикнутися з посттравматичним стресовим розладом, який виникає в наслідок різноманітних стресових ситуацій і може вплинути на життя та навчання учнів, на якість життя батьків та вчителів. Саме тому, педагогам важливо постійно підвищувати свій рівень психологічної обізнаності, розуміти як взаємодіяти з дітьми в стресових ситуаціях, як спілкуватися з дорослими, які пережили травмуючи події, втратили близьких, не можуть спілкуватися з родичами.

Звичайно, дуже важливою є зараз робота психолога. Своєчасна допомога учасникам освітнього процесу може сприяти поступовому відновленню психоемоційного стану людини, прагненню не здаватися, долати труднощі, повноцінно жити далі та допомагати собі та іншим.

Саме тому, щоб допомогти учасникам освітнього процесу вже з перших днів широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України в ХЛ 140 практичним психологом було створено курс «Психологічна підтримка» на платформі Classroom. Спочатку цей курс був спрямований на надання психологічної підтримки батькам та вчителям, але з часом було запропоновано приєднатися й учням ліцею. Діти, батьки та вчителі мали можливість поставити хвилюючи їх запитання та отримати кваліфіковану відповідь. Саме це і відбувалося на даній платформі. Платформа Classroom (google Classroom в курсі «Психологічна підтримка» (код доступу dhahsnt)). дає можливість як для групової роботи, так і для індивідуального спілкування. Якщо учасники освітнього процесу мали якесь особисте запитання, яке не можна розглядати при груповому консультуванні, то вони могли залишити адресу своєї електроної пошти та отримати конфіденційну відповідь або он-лайн консультацію за попередньою домовленостю через Zoom.

Вчителі, які опинилися у не зовсім звичній для них ситуації, але прагнули, щоб діти продовжували отримувати знання, набувати вміння та розвивати навички, також потребували психологічної підтримки. Безпосереднє консультування вчителів здійснювалося за допомогою Вайбера та по телефону, що сприяло розширенню та актуалізації методів подолання стресу та стабілізації емоційного стану педагогічних працівників.

З учнями проводились психологічні заняття через Zoom, на які запрошувалися учні певних класів. Інформація про час проведення була надана на сайті школи, на плаформі Classroom та у Вайберах класів. Тому всі діти мали змогу приєднатися до занять. Під час психологічних занять розглядалися різні питання: підтримка ментального здоров’я, здоровий спосіб життя, формування антистресової поведінки, розвиток якостей особистості. Але, на мою думку, найголовніше все ж таки при даній роботі було безпосереднє спілкування з дітьми, можливість школярам побачити та почути один одного та звісно отримати позитивні емоції від спілкування.

Нажаль, не кожна дитина з тих чи інших причин приєднувалася до цих занять, тому за допомогою програми Bandicam були створені та опубліковані на You Tube каналі Години психолога для різних класів. За посиланням можна було перейти до певного заняття та подивитися Годину психолога у зручний час. Інформація про психологічні заняття на You Tube каналі також надавалася на сайті школи, Instagram та на платформі Ciassroom.

Пропонуємо переглянути застосування практичної психоемоційної підтримки та психологічної допомоги учасникам освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти. А саме :

- Дихальні вправи

- Психологічні хвилинки.

- Вправи на розпізнання емоцій.

- Вправи на зниження тривожності.

- Арт-терапевтичні вправи.

Вправи на дихання

Уповільнення та зосередження на своєму диханні дозволяє сконцентруватися на собі та мислити чіткіше, почуватися краще розумово та фізично. Але чи знаєте ви, що дихальні вправи можуть також допомогти вам почуватися краще психологічно. 

Займаючись дихальною гімнастикою, важливо стежити, щоб у дитини не було симптомів гіпервентиляції легких (прискорене дихання, різка зміна кольору обличчя, тремтіння кистей рук, відчуття поколювання й оніміння в руках, ногах).

Якщо починає паморочиться в  голові - складаємо долоньки разом («ковшиком», підносимо їх впритул до обличчя і кілька разів глибоко дихаємо в них (2-3 рази). Після цього дихальну гімнастику можна продовжувати.

"Футбол"

З шматочка вати або серветки скачайте кульку - це буде м'яч. Ворота можна зробити з двох кубиків або брусків. Дитина дме на «м'яч», намагаючись забити «гол».

«Гріємо руки»

Запропонуйте дитині контролювати видих долоньками (тильною стороною) - дуємо на долоні. Якщо «вітерець» холодний  - повітряний струмінь вузький. При теплому «вітерці», повітряний струмінь широкий, долоньки гріються.

«Гарячий чай»

Стиснути руку в кулачок «стаканчик», налити з уявного чайника чай в стаканчик, спробувати на смак. Подути на стаканчик, охолоджуючи чай.

Психологічні хвилинки

Щодня вчителі спілкуються з учнями і можуть допомогти дітям впоратися з певними подіями, пережити неприємні емоції, знайти позитив і підтримку у навчанні. Під час уроку вчителі можуть впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера. Це дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту. Це допоможе включитися механізму стабілізації у дітей та зробити щоденне життя приємнішим.

“Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час і при слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття”, – стверджують у міністерстві.

Час проведення психологічної хвилинки вчитель може обирати на власний розсуд. 

«Запах квітів»

Запропонуйте дитині уявити, що вона відчуває запах квітки, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.

«Маленький зайчик»

Мов зайчик, який стрибає у саду та нюхає все довкола, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.

«Зігріємо метелика»

Покажіть на долоні уявного метелика, розкажіть, що він замерз і не може злетіти. Запропонуйте зігріти його своїм подихом. Діти складають долоньки разом, уявивши на своїх долоньках метелика, і дихають на долоні (дихальна вправа: відкрити рота і вимовити тривалий звук «А»). Метелик зігрівся і його треба здути з долоні. Діти роблять глибокий вдих через ніс і видих через рот (на видиху треба витягнути губи трубочкою, вимовити довгий звук «У»).

Вправи на розпізнання емоцій

Гра «Знайди м’яч »

Обирається  один  ведучий. Діти  сідають  в  ряд  лицем  до  нього. За  спинами  передається  невеликий  м’ячик  або  інший  предмет. По  виразу  обличчя  та  пози  ведучий  повинен  вгадати,  у  кого  м’ячик. Передача  м’яча  припиняється  після  сигналу.

Гра «Мімічна гімнастика»

Дитині  пропонується  виконати  ряд  вправ  для  мімічних  м`язів  обличчя. Наморщити  чоло, підняти  брови (подив). Розслабитися. Залишити  чоло  гладким   протягом  однієї  хвилини. Зсунути  брови, нахмуритися (серджуся). Розслабити-ся. Повністю  розслабити  брови, закотити  очі (а  мені  все одно – байдужість). Розширити  очі, рот  відкритий, руки  стиснуті  в  кулаки, все  тіло  напружене ( страх, жах). Розслабитися. Розсла-бити  повіки, чоло, щоки ( лінь, хочеться  дрімати). Розширити  ніздрі, зморщити  ніс (огида, вдихаю  неприємний  запах). Роз-слабитися. Стиснути  губи, примружити  очі ( презирство). Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось  я  який!).

Вправа «Чарівний обруч»

Вчитель  пропонує  дітям  стати  в коло, у  центрі  якого  лежить  обруч,   пояснює, що  цей  обруч  чарівний  і  кожен, хто  стане  в  нього  перетворюється  на  веселого  цуцика (злу  пантеру, сумного  зайчика, здивовану  кізочку). Під  відповідну  музику  діти  почергово  виконують  ролі.

Вправи на зниження тривожності

У ці непрості й напружені часи діти відчувають стрес і тривогу, які можуть проявлятися по-різному. Діти реагують на стресові події, дивлячись саме на дорослих. Є багато корисних вправ та ігор для зняття тривоги та паніки у дітей. Вчителям  слід поекспериментувати і пограти зі своїми учнями у нескладні заспокійливі ігри. Ці вправи допоможуть зняти напругу, зменшити тривожність, проявити свої почуття й отримати необхідний комфорт.

«Обійманці»

Умова: «Обійми мене сильніше, ніж я».

«Руки та плечі»

Попросіть учнів витягнути руки перед собою, потім підняти їх над головою й потягнутись якомога вище. Після цього нехай дитина опустить вниз і розслабить руки. Повторити кілька разів.

«Квітка та свічка»

- Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а у іншій – запалена свічка. Повільно зробіть вдих через ніс і уявіть, що відчуваєте запах квітки. Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку. Повторіть кілька разів.

Арт-терапевтичні вправи

Мета арт-терапевтичних вправ та ігор - розвивати уяву, дрібну моторику рук, знімати емоційну напругу. Усі ігри можна урізноманітнити, запропонувавши учням розповісти, коли вони засмучуються, дивуються, бояться. Такі ігри можуть розповісти вам про внутрішній світ дитини.

Арт-терапевтична заняття «Малюнок листям».

Воно сприяє розвитку творчих здібностей дитини, польоту фантазії і завдає чимало задоволення.

Для цього необхідно зібрати найкрасивіші осіннє листя, дістати гуаш і листи А3 і починати творити. Якщо у вас дефіцит з гуашшю, то можна зробити фарбувальну суміш. Для цього беремо клей ПВА, наливаємо його в невеликі тарілочки і додаємо трохи гуаші. Така «фарба» легше відпирається з одягу і відтирається зі столу. Перший лист можна витратити на проби. Фарбуйте листя різними фарбами і робіть відбитки. Коли почнуть виходити відбитки, які влаштовують дитини, можна переходити на інший аркуш і створювати картину. Зазвичай це викликає новий емоційний сплеск, і робота починається заново. Золотою та срібною фарбою закрашуються листя, робляться відбитки, дофарбовував раніше зроблені малюнки, домальовують нові деталі. Малюнок листям веселе і замурзані заняття, заздалегідь забезпечте підлогу, стіл і одяг, щоб дитину не зупиняли ваші зауваження.

Арт-терапевтична вправа "Квітка"

Мета: розвивати уяву, дрібну моторику рук, знімати емоційну напругу.

Матеріали: папір, пензлі, фарби, олівці, фломастери.

Закрий очі і уяви прекрасну квітку. Як він виглядає? Як він пахне? Де він росте? Що його оточує? А тепер відкрий очі і спробуй зобразити все, що представив. Який настрій у твоєї квітки? Давай придумаємо історію про нього.

Примітки: важливо закінчить вправу на позитивному настрої, якщо дитина склав сумну історію або у його квітки поганий настрій, то можна запропонувати змінити малюнок або історію так, щоб настрій стало хорошим.

  Висновки та перспективи подальших досліджень. В  умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України діти часто зазнають травматичного досвіду та потребують підтримки від дорослих або психологів. Але дитячий травматичний стрес не завжди проявляється явно, інколи зміни в поведінці можуть відбуватись впродовж тижнів, місяців та навіть років. До того ж різні вікові групи дітей можуть переживати стрес по-різному. Діти потребують психоемоційну підтримку та психологічну допомогу учасникам освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти.

  Більшість з учасників освітнього процесу під час раптового переходу до дистанційного навчання з перших днів широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України вийшли з зони комфорту, отримали різні емоції, але, на нашу думку, ми отримали певні знання та навички, які у подальшому допоможуть кожній людині цінувати своє життя, свою родину, бути більш толерантним та жити не зважаючи ні на що.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році: Лист МОН від 21.08.2023 №1/12492-23 https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/normatyvno-pravova-baza/