Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної в однойменному романі Л. Толстого «Анна Кареніна».

Тема:  Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної в однойменному романі Л. Толстого «Анна Кареніна».

Мета: формування компетентності: ключові (вміння вчитися – здійснювати самостійну діяльність, спрямовану на досягнення свідомо поставленої мети; планувати способи цілеспрямованої саморегуляції своїх дій для поглиблення та розширення знань з теми уроку, аналізувати сприйняту інформацію та робити  висновки, що спрямовують подальший особистісний розвиток; соціальна – генерувати власні ідеї для ефективної комунікації, активно долучатися до обговорення питань, виявляючи при цьому взаємну готовність до сприймання інформації під час спілкування); предметні (допомогти учням зрозуміти образ Анни Кареніної, формувати критичне мислення – допомогти порівнювати факти, аргументувати їх, відстоювати свою точку зору, розглянути проблему моральної відповідальності людини за свої вчинки); сприяти становленню моральної позиції школярів.

Обладнання: картина В. Пукарева «Нерівний шлюб», відео додатки.

Хід уроку

1. Організація  класу.

2. Вступне слово вчителя.

Жіночі образи в літературі мають давні традиції: їх оспівували художники Відродження, співчували їх долі в літературі сентименталізму, але в літературі реалізму 19 століття вперше жінка, її почуття і вчинки були зображенні в тісному зв’язку з соціальними проблемами.

Письменники реалісти розглядали любов як спосіб самореалізації жіночої особистості і показували, як на долі жінки відобразились соціальні умови такої реалізації.

За три роки до початку роботи над романом «Анна Кареніна», в 1870 році, Лев Толстой говорив дружині Софії  Андріївні, що його завдання зробити цю жінку жалюгідною, але не винною. Проте в процесі роботи над романом образ Анни поступово поглибився. І що вийшло?

3. Оголошення теми і мети уроку.

Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого».

Мета: розкрити суперечливість образу героїні роману Анни Кареніної, зрозуміти причини її трагічної долі, розвивати навички аналізу літературного образу, зв’язне мовлення, формувати критичне мислення, порівнювати факти, аргументувати їх, відстоювати свою точку зору, розглянути проблему моральної відповідальності за свої вчинки.

4. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

1.Бесіда, робота з текстом роману.

- Чому роман названий «Анна Кареніна», а не, скажем, «Сімейні історії»?

- Назвіть ключове слово.

- Чому образ Анни в романі головний?

- Автор не випадково вніс ім’я Анни в назву твору. Що означає це ім’я?

- Яке враження справляла Анна на людей?

- Де вперше Анна зустрілась з Вронським?

- Що вразило Вронського в Анні, коли він вперше побачив її?

Додаток 1(Зустріч)

- Як автор показує зародження їхнього кохання?

- Що дивувало Кіті в її обличчі?

- Як ви розумієте слова Кіті, що означав той тремтливий, спалахуючий блиск в очах?

2. Творче завдання

- Проаналізуйте стосунки в родині Кареніних?

3. Критичне мислення.  Тема «Нерівний шлюб»

1) Робота з картиною.

- Чи можна назвати картину Василя Пукарева «Нерівний шлюб» ілюстрацією до роману? Чому?

Додаток 2 (Нерівний шлюб)

- Переглянемо ще один «нерівний» шлюб.

Додаток 3 (фото 1, 2, 3, 4)

2. Сучасний шлюб.

- Олександра Ніколаєнко, українська топ модель, переможниця національного конкурсу Міс Україна 2001, фіналістка Міс Всесвіт 2001 та 72-річний американський  мільярдер Філон Раффін. У них 2 дітей. Раффін друг і бізнес партнер Трампа, американського президента.

- В чому різниця цих «Нерівних» шлюбів. Порівняйте факти. Чи актуально це сьогодні? Чим відрізняються нерівні шлюби 19 і 21 століття? (Батьки видавали самі, добровільно виходять)

- Ваше відношення до таких шлюбів.

4. «Творча лабораторія» (Характеристика стосунків Анни та Олексія Кареніна)

- На вашу думку, чи були Кареніни щасливими?

- Що вам відомо про Олексія Олександровича Кареніна?

- Як ви гадаєте, чи кохав він Анну? Чи довіряв?

- Як Каренін зреагував на зраду дружини?

- Коли він остаточно повірив у зраду?

Додаток 4 (Зізнання)

5.  Проблемна ситуація.

- Чи згідні ви зі словами Анни  про те, що Каренін – «зла машина»?

6. Коментар учителя.

Олексій Олександрович сприймав реальне життя як безглузду річ, оскільки її не можна було помістити у звичні для нього формули. Тому він і намагався завжди відсторонитися від життя. «Переноситься мыслью и чувством в другое существо было душевное действие, чуждое Алексею Александровичу. Он считал то душевное действие вредным и опасным фантазерством».

Для Кареніна зрада дружини була порушенням звичної «обстановки щастя», яку він створив. Дізнавшись про зраду, він перевіряє свої почуття церковними й суспільними нормами, піклуючись лише про те, аби «пристойно завершити ці стосунки», тобто умістити їх у звичні формули. Олексій Олександрович поринає в державні справи, канцелярську діяльність, щоб приховати не тільки від чужих, а й від самого себе глибину свого горя. Однак ніщо не приносить очікуваного спокою. Л. Толстой порівнює свого героя з людиною, яка спокійно пройшла мостом і раптом побачила, що «цей міст розібрали і там безодня»: безодня — це саме життя, а міст — те штучне життя, яким він жив.

Анна назвала його «злою машиною», але це не є цілком справедливо. Адже так вона сказала тоді, коли покохала Вронського. Олексій Олександрович виявляє і людські якості: глибоко страждає, переживає за Анну під час її хвороби, піклується про маленьку доньку Анни і Вронського. Навіть Вронський відчув, що не здатен на такі вчинки і відзначив: Каренін був «на недосяжній висоті». Складається враження, ніби Каренін приховує від усіх і від себе самого свою доброту. Втрата Анни була для нього початком кризи всього життя, він розуміє непотрібність добра в суспільстві.

- Однією з надзвичайно сильних сцен роману є зустріч Анни з сином.

Додаток 5 (Зустріч з сином)

• Яке враження справляє Анна на вас?
• Якою постає перед вами Анна?
• Як Анна ставиться до доньки?  Чому?

7. «Творча лабораторія» (Аналіз стосунків Анни і Вронського).

•                   — Що відомо про Вронського? (Він один із синів графа Кирила Івановича Вронського, представник «золотої молоді» Петербурга. Красивий, багатий, має великі зв’язки, вихованець Пажезького корпусу, флігель-ад’ютант і разом із тим, за словами Облонського, «очень милый, добрый малый».)
•                   —  Як Вронський ставився до сімейного життя? («Вронский никогда не знал семейной жизни. ...Женитьба для него никогда не представлялась возможностью. Он не только не любил семейной жизни, но в семье, и в особенности в муже, он представлял себе нечто чуждое, враждебное, а всего более — смешное».)
•                   —  Яким було його ставлення до Анни? (Він покохав цю жінку. Заради неї жертвує своєю військовою кар’єрою, всупереч світським законам розглядає свій зв’язок з Анною як шлюб. Вронський прагне створити сім’ю, мати дітей.)
• Як на вашу думку, чи була Анна щасливою з Вронським?

Додаток 6  (конфлікт Анни і Вронського)

8. Проблемна  ситуація.

•                   Що ми називаємо «світське життя», «аристократичне коло»? (За словником Ожегова – аристократичне коло – вищий родовий шар правлячого, експлуататорського класу, дворянства, привілейована частина  людства, зовнішня вишуканість»)

Додаток 7 (у театрі)

•                   Чим відрізняються від звичайних людей?

Додаток 8 (Венський бал)

•                   Що це за глядачі?
•                   Що спільного в 19 і 21 століттях?
•                   Як вищий світ оцінив спільне життя Анни і Вронського? Чому? (Суспільство не пробачило Анні, що в боротьбі між почуттям і обов’язком перемогло кохання до Вронського).
•                   За що наказав вищий світ Анну: за порушення подружньої  вірності, традицій, за любов?
•                   Чи боялася Анна осуду вищого світу?
•                   Як тепер ставляться до осуду суспільства?
•                   Що ж змінилося? Що править світом?

9. Проблемне завдання

•                   Які причини самогубства героїні?
•                   Хто винен у її смерті?
•                   Якби не кинулась під поїзд, чи розлюбив би її Вронський?

Додаток 9 (монолог Анни Кареніної)

•                   Чи можна вважати образ Анни суперечливим?  Чому?

10.  Створення кластера «Суперечливий образ Анни».

Кластер—прийом графічного моделювання інформації.

11. Робота з епіграфом роману

—  Прочитайте слова епіграфа до роману. Як, на вашу думку, автор засуджує чи виправдовує героїню?

Коментар учителя. 11

Епіграф роману «Мне отмщение, и аз воздам». Це слова з Біблії: «У меня отмщение и воздаяние, когда поколеблется нога их; ибо близок день погибели их, скоро наступит уготованное для них» (Другозаконня, гл. 32, 35). Ці слова були повторені і в «Посланні до Римлян» апостола Павла: «Не мстите за себя, возлюбленные, но дайте место гневу Божию. Ибо написано: “Мне отмщение, Я воздам”, говорил Господь» (гл. 12, 19).

Л. Толстой у своєму романі виступає не як суддя, а як гуманіст. Згадаймо, що він хотів зробити героїню роману «жалюгідною, але не винною.» Тому автор не засуджує Анну, а намагається зрозуміти витоки її трагедії. В епіграфі до роману Л. Толстой проголошує, що ніхто не має права судити людину, окрім вищого суду — Бога. Помститися у творі — усьому суспільству, в якому забуті моральні цінності.

Коментар вчителя

Толстой був упевнений в моральній відповідальності людини за кожне своє слово і кожний вчинок. І думка епіграфа складається з двох розумінь:

Нет в мире виноватых,

И не нам судить.

Ми не в праві судити Анну Кареніну.

•                   Чи має людина право на щастя? Чи можливо відмовитись від любові і жити в брехні? На ці запитання не можливо дати однозначну відповідь. Історія Анни була для Толстого лиш приводом для більш широкої проблеми вини, засудження і виправдання душі людської.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати матеріал до характеристики образу Костянтина Левіна.