Психологічна година "Якби я був учителем"

Психологічна година «Якби я був/ла учителем/лькою»

Мета: систематизувати знання школярів/рок щодо характеристик професії педагога/гині, спрямоване професійне орієнтування.

Хід проведення

1. Вступне слово
2. Вправа «Ретро-автомобіль»
3. Актуалізація теми, імітаційна гра «Інтерв’ю»
4. Вправа «Складові педагогічної діяльності»

4.1. Інформаційне повідомлення

4.2. Психологічний глосарій

4.3. Рольова гра «Учитель в класі»

5. Підведення підсумків

___________ перша частина ______________

1. Вступне слово психолога. 5 хв.

Доброго дня. Сьогодні ми поговоримо про професію учителя/льки. Ви проводите у школі багато часу, знаєте своїх учителів/льок. А от вони проводять у школі ще більше свого часу. І сьогодні ми з вами спробуємо уявити себе на їхньому місці.

Давайте пригадаємо ваших учителів/льок. Які предмети ви вивчаєте у школі? Назвіть, будь ласка, імена і по-батькові тих педагогів/гинь, які ці предмети викладають. (Діти називають дисципліну та учителя/льку)

2. Вправа «Ретро-автомобіль».  10 хв.

Тепер пригадайте, як кожного разу після дзвінка на урок до класу заходить вчитель чи учителька. Звісно, ці люди якось відразу включають вас у роботу, у навчання. І усіх вас чудово знають. Як їм вдається бути диригентами цілого класу? Розпочнемо в цьому розібратися за допомогою вправи «Ретро-автомобіль».

Для цього пропоную вам роздивитися на старе авто на екрані. Цей автомобіль складається з різних частин: є кермо, колеса, фари, двигун та інше. Вашим завданням буде обрати для себе одну з цих частин (Додаток 1). (Діти обирають).

Скажіть тепер, хто яку частину обрав і поясніть, чому.

А зараз пропоную вам скласти цей автомобіль із ваших частинок і спробувати «проїхатись» на ньому. (Діти утворюють «живий авто» та взаємодіють протягом 1 хвилини).

Зворотній зв'язок.

• Скажіть, чи легко вам було обрати частину автомобіля?
• Як ви почувалися у діючому авто?
• Хто першим із вас почав роботу машини? Певно, то є ваш лідер.
• Хто останнім включився у процес?
• Які відчуття виникали, коли хтось віддавав накази?
• Які були «командири» з так званих другорядних частин автомобіля?
• Які відчуття тих, хто  взагалі не хотів брати участі у вправі?

Висновок: у класі кожен/на відіграє свою роль. Вправа допомогла відчути необхідність кожного з вас. А ще – розуміння того, що управляти класом, керувати процесом навчання у колективі – справа непроста, вона потребує спеціальної підготовки, знань і умінь. І справа ця – бути учителем/лькою.

3. «Інтерв’ю».  5 хв.

Готуючись до нашої психологічної години, я вирішила задіяти і декотрих учнів та учениць із вашого класу для того, щоб висвітлити роботу учителів з цікавого ракурсу – журналістського репортажу. І ось що із цього вийшло.

(Учні та учениці класу беруть інтерв’ю у бажаючих із запитаннями для репортажу – додаток 2)

4. Вправа «Складові педагогічної діяльності».

4.1.   7-10 хв.  (Психолог/гиня об’єднує клас у три підгрупи за допомогою стікерів трьох різних кольорів). То які ж складові педагогічної діяльності? Поговоримо про окремі з них. І спочатку – про зовнішній вигляд. Складно уявити собі учительку, яка носить порвані джинси і неакуратну зачіску. Як ви гадаєте, чому зухвалий, безпардонний зовнішній вигляд – це не про вчителів?

Дуже добре, що для професії учителя/льки підходить діловий стиль одягу. Зараз я покладу на стіл по частині інформаційного листа щодо ділового стилю в одязі (додаток 3). Вас попрошу протягом 2-3 хвилин ознайомитися з текстом, а потім розкажіть усім інформацію, яка вам дісталася.

4.2. 15 хв.  Звісно, перед тим, як прийти працювати до школи, учитель/ка здобуває вищу освіту. На це людина витрачає від 4  років. І незалежно від того, який предмет читатиме учитель/ка, всі педагоги/гині вивчають психологію. Наука психологія має свої розділи, один із яких тісно пов'язаний з переходом від одного віку до іншого. Це вікова психологія. Здавалося б, усіх школярів можна просто назвати школярами і все. Але ж ні. Ви, напевне, стикалися з тим, що при приході до школи ви спочатку звикали до нових умов життя, перша вчителька була вам за другу маму, водила вас скрізь, як квочка курчаток. Коли ви прийшли до 5-го класу, вам стало складніше, адже з’явилися і нові учителі, і нові предмети. Вивчення різних предметів дає вам змогу згодом розібратися зі своїми уподобаннями та інтересами, і до завершення школи вам переважно стає зрозуміло, яка професія вас приваблює. А ще стільки всього нового і незвіданого чекає на вас у школі! Дружба, конфлікти, непорозуміння, порушення дисципліни, перше коханні врешті… І всі ці та багато інших нюансів психології знають учителі, знають і застосовують у навчанні та вихованні підростаючого покоління.

Зараз спробуйте уявити себе учителями, які отримали знання про вікові особливості людини. І от, на черговому заліку з вікової психології їм доводиться поєднати назву вікової кризи та її характерні особливості. Тобто, пограємо з вами у такий собі залік.

Я прикріплю на дошці назви вікових криз, на столах розкладу картки з їх короткими характеристиками (додаток 4), а ви, будь ласка, рухаючись по класу, спробуйте їх поєднати, тобто, знайти відповідність. Зрозуміли завдання? Починаймо!

(Діти розташовують картки з характеристиками вікових криз у відповідності до їх назв. Психолог/гиня допомагає проаналізувати роботу та підвести підсумки).

___________ друга частина ______________

4.3. 10 хв.  Важливим у роботі вчителів є їхнє мовлення, вимова, інтонаційне наповнення матеріалу, який вони подають учням /цям.

Учителі перед тим, як іти до вас на урок, ретельно підбирають інформацію, навчальний матеріал. Це і матеріал уроку відповідно календарного плану, який вони складають на кожен урок, і презентації, і наочність (муляжі, макети, моделі, гербарії, колекції), і візуалізація (карти, графіки чи формули, і необхідний інвентар чи лабораторне обладнання… Щоб провести 45 хвилин урок, вони витрачають на підготовку дуже багато ресурсів. І дуже важливо як для того, щоб оцінити потім ваші знання, так і для того, щоб ви сприйняли навчальний матеріал якомога краще, подача інформації. Це вже потім ви виконуєте домашнє завдання за підручником чи за допомогою інших засобів, але спочатку – як у Біблії – слово!

Слово учителя/льки має бути чітким, зрозумілим, виразним. Учителі так само, як актори, мають свою публіку, своїх слухачів і слухачок, тому так само несуть відповідальність за те, якою є їхня вимова. Говорити так, щоб усі слова були почутими (не лише у сенсі сили голосу, а й сенсі смислового навантаження, якщо хочете, акторської гри) – непроста задача!

Спробуємо одну невеличку вправу. Я зараз напишу на дошці слова, які складно вимовляються і часто зустрічаються у педагогічному словникові (додаток 5). Ваше завдання – прочитати їх чітко і зрозуміло. (Діти за бажанням зачитують ці слова)

Скажіть, чи легко використовувати подібні слова, якщо одночасно треба подбати про чітку вимову, побудову речень, слідкувати за часом, щоб встигнути зробити на уроці все заплановане, слідкувати при цьому за дисципліною у класі і ще багато, багато іншого?...

Пропоную вам рольову гру «Учитель в класі». 30 хв.

Якщо хтось ще не брав участі у рольовій грі, маю прохання до усіх вас, цей вид роботи може відбутися лише за умови активної взаємодії та виконання тих правил, які ми напрацюємо із вами.

Обговоримо правила. яких ми будемо дотримуватись під час гри. (Психолог/гиня запитує в учнів/ниць, які правила вони б хотіли запропонувати. Записує їх на видному місці. Якщо вважає, що у роботі класу під час рольової гри мають місце й інші правила, пропонує їх. Правила приймаються усім класом. Серед можливих варіантів до правил можна вписати: активність, правило піднятої руки, повага до думки інших, «без образ», вимкнений телефон, «я-висловлювання», заборона відволікати пустими розмовами… )

Психолог/гиня: Дія відбувається у шкільному класі під час уроку. Серед діючих осіб є: учитель, учні та учениці, серед яких – відмінниця, постійний порушник дисципліни, той, хто хоче більше привернути до себе уваги, той, хто увесь час відволікає, хто намагається зрозуміти урок, хто зайнятий тільки собою, у кого телефон – єдиний друг під час уроку, «сильно розумний» учень, кому все-одно, що на уроці відбувається. Перед тим. як відбувається наш урок.

Зараз ви отримаєте картки зі своїми ролями (додаток 6). Вам потрібно детально вивчити їх для того, щоб якомога реалістичніше зіграти ролі. Умовою рольової гри є також те, що ми не називаємо свою роль вголос, лише виконуємо ті завдання і цілі, які в ній поставлені. Після того, як ви ознайомитеся зі своїми ролями, повідомте мені, що готові розпочати. Потім ми проаналізуємо вправу. Всі зрозуміли умови гри?

Зворотній зв'язок:

• Які відчуття у вас після виконання вправи?
• Скажіть, наскільки легко чи важко вам було втілитися в свої ролі?
• Що було для вас найскладнішим?
• Як гадаєте, наскільки реальною ви створили картину уроку?
• Можливо, вам чогось чи когось не вистачало у грі? Якщо так, скажіть, кого чи чого і чому?
•  Чи справився, на вашу думку, за своїми завданнями учитель, якщо враховувати, що у цілях його картки були: провести урок у доброзичливій атмосфері, залучити усіх учнів/ниць до роботи. Надати знання з теми «Культура та мистецтво Козацької доби».
• Як часто у реальному житті вам трапляється переживати подібні ситуації?
• До якого висновку підштовхнула вас ця вправа?

Підведення підсумків. 5 хв.

Діти, ми з вами спробували і побути в ролі учителів, і відчути на собі більшість нюансів педагогічної діяльності, і проаналізувати можливі ризики роботи з дітьми. Все це дуже важливо, адже тепер ви маєте розгорнуту картину бачення роботи вчителя/льки. І для когось із вас ця професія в майбутньому може стати улюбленою.

Дякую вам за роботу під час психологічної години.

Додаток 1

КАРКАС, РАМА, ФАРИ, СИДІННЯ, СИСТЕМА ВАЖЕЛІВ, ГАЛЬМІВНА ПЕДАЛЬ, ПЕДАЛЬ ЗЧЕПЛЕННЯ,  КОЛЕСА, ДВИГУН, ШАСІ, КУЗОВ, КОРОБКА ПЕРЕДАЧ, КЕРМО, ЛОБОВЕ СКЛО, ДВЕРЦЯТА, ПАНЕЛЬ ПРИБОРІВ, ДВІРНИКИ

Додаток 2

Скажіть, якби Ви були учителем/лькою:

• який би предмет викладали?
• яким (якою) учителем (учителькою) Ви були б за характером?
• з якими дітьми хотіли б працювати – старшокласниками, дітьми середньої школи чи молодшими класами?
• як поводилися б на уроках?
• чи дотримувалися б правил поведінки у школі?

Додаток 5

Паралелепіпед, дезоксирибонуклеїн, фотосинтетичний, бийте, петля, забарикадувалися, бібліотекар, використовуватимуться, Попотатепель, запам’ятовувати, Гібралтарський, артилерійський, Крунтхепмаганакхон, перевірятимуться, адресуватиметься, Антарктида, короткочасний, інклюзивно-ресурсний центр, Бергштрихи, деіндустріалізація, Шрі-Джаяварденепура-Котте.

(Перелік слів можна поповнювати)

Додаток 3

Діловий стиль одягу для жінок з’явився приблизно з XIX століття, саме тоді жінки почали боротися за свої права. Вони не забажали залишатися лише додатком до чоловіків. Жінки почали брати участь в діловому житті, разом з чоловіками. Одяг став не тільки гарним, але практичним й зручним. Багато ідей одягу були запозичені з чоловічого гардеробу.

Жіночий діловий стиль, як і діловий стиль одягу для чоловіків можна поділити на три типи, які визначають норми ділового гардеробу.

Консервативний формально діловий стиль одягу – доволі нудний, невиразний, але дуже вимогливий стиль, який уявляє собі більшість, коли йдеться про ділових людей.

Формальний діловий гардероб використовується у школах, юридичних установах, банківських організаціях, політичній сфері та в інших схожих сферах діяльності.

Менш строгий управлінський діловий стиль одягу – це підвид ділового стилю, який дозволить жінкам та дівчатам не тільки бути стильними та діловими дамами, але й виразити свою ексклюзивність та оригінальність. Способів для цього дуже багато. Використовується частіше за все керівниками у бізнес-сферах. Але на сьогодні актуальний практично для всіх жінок, якщо це дозволяє дрес-код.

Неформальний жіночий діловий стиль – як раз той самий сучасний бізнес-кежуал. Вважається наймоднішим діловим стилем для жінок та дівчат, який обирають молоді люди та любителі ефектно виглядати.

Очевидні риси ділового стилю жіночого одягу

Дизайнери все більше урізноманітнюють одяг ділових дам. У колекціях 2020 року вони показали велику кількість елегантних костюмів та суконь, котрі необхідні для роботи в офісі. Проте загальні рамки в цьому одязі незмінні. Колір ділового костюма може бути виконаний у таких кольорах:

– сірий;

– чорний;

– білий;

– бежевий;

– бордовий.

1. Блуза, у своєму класичному варіанті, повинна бути білою. У сучасному діловому стилі можливі відхилення щодо кольору. Єдина умова – він має бути стриманим та гармонійно виглядати в загальному ансамблі. Не має бути нічого відкритого, яскравого та зухвалого. Бажана відсутність короткого рукава у будь-яку пору року.

2. Костюм може складатися з:

– штанів та піджака;

– штанів та жакета;

– спідниці-олівець та піджака;

– спідниці-олівець та жакета;

– сукні-футляр та піджака.

Пам’ятайте, що допустима довжина сукні або спідниці – до коліна (+,- 5 сантиметрів, в залежності від форми ніг жінки), а штани не повинні дуже обтягувати.

3. На тканині ділового костюма не має бути ніяких малюнків, за виключенням смужки та геометричних принтів. Бажані спокійні, переважно темні тони. Найкращий матеріал для костюма – вовна з різною товщиною нитки для будь- якої пори року. На діловій жінці обов’язково мають бути бежеві або чорні капронові колготи або панчохи, їх щільність варіюється в залежності від пори року.

4. Туфлі мають бути закритими та на підборах. Висоту підбору ви можете визначити самі, виходячи з особистих переконань, але він має бути не меншим за три сантиметри. Ви маєте почувати себе зручно у взутті, тому занадто високих підборів краще уникнути. Важливо! Ніякої платформи!

5. Якщо ви полюбляєте носити прикраси, головне не перестарайтеся. Вони мають бути маленьких розмірів, стриманих кольорів та не більше п’яти позицій. Найкращий варіант кільчиків – гвоздики.

Сумка має бути простого фасону, обов’язково одного кольору, без зайвого декору.

6. Єдина допустима зачіска – зібране волосся. Макіяж має бути природним, а манікюр неяскравим. Парфуми легкі та ледве вловимі.

Очевидні риси ділового стилю чоловічого одягу

Чоловічі костюми у діловому стилі повинні бути виконані у приглушених забарвленнях. На жаль, чоловічі костюми у діловому стилі не такі різноманітні, як жіночі. Обираючи для себе одяг у діловому стилі, треба враховувати такі рекомендації:

– Сорочка повинна підходити під колір костюма. Її рукав має бути трохи довший, ніж рукав піджака.

– Краватка повинна бути нормальної довжини, мається на увазі, що вона має діставати до пряжки ременя. Краватку варто підбирати до сорочки та костюму одночасно. Не забувайте про затискач для краватки, його варто носити правильно.

– Колір туфель, сумки та ремінця від наручного годинника повинен бути одного відтінку.

– Взуття обов’язково строге.

Додаток 4

Криза одного року

Криза дитинства пов’язана з тим, що дитина вчиться ходити та говорити. Тепер їй доступний більший простір для дослідження та з’являється перше прагнення все робити самостійно.

Криза 3 років або період «Я сам»

Малюк протиставляє себе дорослим, показуючи, що він – самостійна людина. Він намагається зрозуміти своє «я» та формує свої внутрішні позиції. Дітям в цей період властиві негативізм, свавілля, упертість, знецінення, деспотизм.

Криза 7 років або криза дитинства

У цьому віці дитина прагне нових соціальних контактів, починає орієнтуватися на зовнішню оцінку, втрачає дитячу безпосередність та наївність. Головні прояви кризи – манірність та химерність поведінки, кривляння, певна дивність та незрозумілість вчинків.

Підліткова криза

Найскладніша та найяскравіша криза. Обумовлена розбіжністю темпів розвитку біологічного, соціального та психічного. Іноді «симптоми» перехідного віку з’являються у 10 років, іноді – в 13 – 17. Прояви підліткової кризи: емоційна нестійкість, прагнення до незалежності та спілкування з однолітками, конфлікти з батьками.

Криза 17 років, криза юності

Як правило, виникає на порозі нового життя, тобто напередодні закінчення школи. У зв’язку з усвідомленням своєї відповідальності за майбутній вибір для молодих людей характерні підвищена тривожність та нервозність.

Додаток 6

Рольова гра

(Характеристики заздалегідь слід оформити на картках різного кольору – за чоловічою і жіночою приналежністю для уникнення різночитання)

Ігрове імя, вік, офіційні біографічні дані, нинішнє положення в сусп.-ві, ставлення до оточуючих, ігрова інформація, цілі гри.

Учитель Антон Павлович, 50 років, предмет – історія, класний керівник 7 класу. Добре знає свій предмет, організований, творчо підходить до проведення уроків. Намагається усіляко зацікавити учнів історією, готує цікаві матеріали та залучає учнів/ниць до діяльності. Знає психологію учнів, вміє співпереживати та уміло підтримує дисципліну в класі. Всебічно розвинена особистість, цікавиться музикою, сучасним мистецтвом, спортом, їздить на велосипеді. Добре знає батьків своїх учнів.

Мета гри: провести урок у доброзичливій атмосфері, залучити усіх учнів/ниць до роботи. Надати знання з теми «Культура та мистецтво Козацької доби».

Артур, учень 7 класу, стоїть на внутрішкільному обліку, постійно порушує дисципліну у школі. Історія його не цікавить. Займається спортом. Вживає «погані» слова, ображає слабших.

Мета гри: дотримуватися під час гри своїх характерних рис у поведінці.

Ангеліна, учениця 7 класу, відмінниця з майже усіх предметів. Дружить не з усіма однокласниками/цями, а лише з тими, хто їй підходить за соціальним статусом. Манірна, але дисциплінована.

Мета гри: дотримуватися поведінки та уважно слухати учителя. Реагувати на репліки відповідно своїх характеристик.

Віра, учениця 7 класу, обдарована у музиці. Любить привертати до себе увагу. Самостійна, творча, весела. Оцінкам не надає великого значення.

Мета гри: слухати на уроці лише ті слова учителя, які стосуються музики, решту можна знайти у інтернеті.

Андрій, учень 7 класу. На уроках його хвилює лише телефон, на зауваження учителів не реагує, може огризнутися. Навчається погано.

Мета гри: постійно гратися телефоном, на зауваження учителя огризатися.

Костянтин, учень 7 класу. Розумний, але увесь час відволікає і учителів, і учнів/ниць від навчання. Балакун, нерозбірливий у темах для розмови. Робить на уроці, що захоче, може рухатися по класу, відволікати інших учнів.

Мета гри: постійно відволікати учителя, увесь час розмовляти будь про що.

Аня, учениця 7 класу. У своєму класі почувається некомфортно. Намагається зрозуміти все, чому навчають учителі, але увесь час дратується через порушення дисципліни іншими учнями. Може поводитися з ними агресивно.

Мета гри: дотримуватися під час гри своїх характерних рис у поведінці.

Олена, учениця 7 класу. Навчається без особливого бажання. на уроках постійно зайнята своєю зовнішністю. Дзеркальце, телефон, селфі, фото, інстаграм…

Мета гри: дотримуватися під час гри своїх характерних рис у поведінці.

Назар, учень 7 класу. Вважає, що йому все дозволено. Розумний, обізнаний з багатьох предметів. Може вступити у спір з учителем просто для того, щоб показати свою зверхність.

Мета гри: дотримуватися під час гри своїх характерних рис у поведінці.

Поліна, учениця 7 класу. До уроків байдужа, на уроках може просто спати за партою.

Мета гри: дотримуватися під час гри своїх характерних рис у поведінці.