Психологічна готовність дитини до вступу в нове шкільне життя

Психологічна готовність дитини до вступу в нове шкільне життя.

(виступ на відкритому у році)

   Момент вступу дитини до школи є підсумком її дошкільного дитинства, який докорінно змінює соціальну ситуацію розвитку. Однак аби початок шкільного навчання став стартом нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм діяльності та спілкування, співробітництва із дорослими та однолітками, в іншому випадку дошкільна лінія розвитку загальмовується, а шкільна не може повноцінно розгорнутися. Як свідчить практика, відсутність шкільної зрілості , готовності до систематичного шкільного навчання може призвести до зростання тривожності дітей, формування заниженої самооцінки, до появи в них хронічної втомлюваності, загальної неуспішності, а також може стати  причиною виникнення шкільних неврозів.

    Під готовністю до шкільного навчання ми розуміємо  досягнення такого рівня розвитку дитини, на якому вона вже здатна взяти участь у процесі шкільного навчання. Готовність до школи включає: рівень розумового розвитку, емоційну та соціальну зрілість. Основна відповідальність за підготовку дитини до школи лежить на дорослих, які її оточують: батьки, вихователі в садку. Адже готовність дитини до навчання в школі  припускає різні види готовності, які в сукупності й забезпечують  швидку адаптацію та успішне навчання дитини з першого класу.

Фізична готовність дитини припускає:

• зріст, вагу, пропорції та інші показники, що відповідають середнім нормам фізичного розвитку.
• Розвиток дрібних рухів кистей і пальців (від цього залежить навчання письма)
• Стан органів зору і слуху (короткозорість, занижений слух можуть заважати дитині в одержанні зорових і слухових відчуттів у процесі навчання).
• Правильну поставу.

Мотиваційна готовність характеризується:

• наявністю відповідних мотивів навчання: відношення до нього як до важливої, суспільно значимої справи, бажання вчитися.
• Прагнення до набуття знань, інтересом до певних навчальних предметів.
• Одержанням статусу сучасного школяра.

Визначити мотиваційну готовність дитини можна за допомогою бесіди з питань:

Чи хочеш ти піти до школи?

Хто ходить до школи?

Чим займаються діти в школі?

Що повинен мати школяр з собою в сумці, щоб бути готовим іти до школи?

Що таке урок? Чим займаються діти на уроці?

Що таке урок? Чим займають діти на уроці?

Чим ти будеш займатися дома, коли прийдеш зі школи?

Готовність у сфері розвитку світогляду дитини пов’язана з її елементарними знаннями:

• уявлення про країну, свята;
• уявлення про час, одиниці його вимірювання (хвилина, година, доба, тиждень, місяць, рік);
• знання про рослин, тварин, погодні явища;
• уявлення про простір, форму, величини предмета ( більше, менше, довжина, ширина, далі, ближче тощо).

Виявити світогляд дитини можна в ході бесіди, що може включати  приблизно такі питання:

Як тебе звати?

Скільки тобі років?

Як звати твоїх батьків?

У якому місті ти живеш?

За якою адресою ти мешкаєш?

Як називається пора року, коли розпускаються дерева?

Що відбувається взимку з деревами? Як проводить зиму тварини?

Як називається час дня, коли ти прокидаєшся? Обідаєш?

Готуєшся до сну?

Скільки днів у тижні? Назви їх?

Яких домашніх тварин ти знаєш?

Хто більший: курка чи порося?

Які предмети одягу ти носиш?

Якими побутовими приладами користуєшся під час їжі?

Готовність у сфері пізнавальних процесів припускає певний рівень розвитку пам’яті, уваги мислення:

• уміння концентрувати свою увагу;
• уміння запам’ятовувати те, що потрібно для розуміння нового матеріалу;
• уміння порівнювати;
• уміння виділяти суттєве, узагальнювати;
• уміння творчо виконувати завдання.

Мовна готовність  спрямована на розвиток у дитини граматично і фонетично правильного мовлення:

• уміння самостійно формулювати речення для вираження власних думок;
•  уміння правильно підбирати і вимовляти слова;

Комунікабельна готовність включає вміння дитини;

• установлювати контакти з дітьми;
• уміння працювати в групі.

Готовність у сфері культурних норм пов’язана з умінням та навичками:

• самообслуговування;
• правильного поводження з урахуванням етичних норм поведінки в суспільстві.

Які доручення у тебе вдома?

Кого називають черговим? Що роблять чергові?

Який вчинок можна назвати поганим? Чи бачив ти погані вчинки інших людей?

Який учинок можна назвати гарним? Чи бачив ти гарні вчинки інших людей?

Як треба поводитися на уроці?

Що треба зробити, якщо тобі треба терміново вийти з кабінету?

Особистісна готовність  припускає:

• формування самооцінки;
• уявлення себе в часі (у минулому, сьогоденні, майбутньому);
• оцінка своїх прав та обов’язків;
• відповідальність за свої дії та вчинки.

Емоційно – вольова готовність характеризується:

• формування вольових якостей (самостійності, дисциплінованості, ініціативності);
• уміння стримувати свої емоції.

  Таким чином, готовність дитини до школи – це складний психолого – педагогічний процес, що включає різні види готовності. Особливо важливо, щоб дорослі, працюючи з такими дітьми, знали про недоліки в її підготовці до шкільного навчання та по можливості враховували і працювали над цією проблемою.

                            Практичний психолог: Кулак Н. М.