Психологічна казка "Що таке щастя"

Про матеріал
Як пояснити дітям що таке щастя? Дати їм можливість зіграти казку. І у фіналі зрозуміти, що означає бути по-справжньому щасливим. Дві сестрички опиняються у казковому світі. Допомагають Домовикам подолати комп'ютерну залежність, Сніговій та Морській королевам перемогти лінь та залежність від Інстаграму, Змія Горинича навчають здоровому харчуванню і, навіть, рятують Бабу ягу від байдужості.
Перегляд файлу

Що таке щастя

 

 

Маша: Як же мені все набридло! У школі навчайся! Домашні завдання роби! Вдома допомагай! З молодшою сестрою грайся! А як же я?! Як же мої особисті бажання? Я може хочу тільки і робити, що нічого не робити…. Лежи собі, смаколики їж, в Інстаграмі фотки лайкай…. Красота! Ну може ще в Майн крафт можна пограти. І все!

 

Ах если бы сбылась моя мечта

(входить Катя)

Катя: І про що ж ти мрієш, сестричко?

Маша: Про що, про що….. Хочу бути щасливою! Хочу нічого не робити!

Катя: Як так? А наша вчителька каже, що щастя людини у корисній праці.

Маша: Багато ти розумієш! От виростеш, тоді дізнаєшся у чому щастя.

Катя: Та я й так знаю. У всіх казках говориться….

Маша: У наш час соромно вірити у казки. Та й читати вже немодно. Модно он, у Інстаграмі свій блог вести.

Катя: Машо, Машо! Ой, сьогодні ж день незвичайний! Сьогодні може здійснитися одне найголовніше бажання!

Катя та Маша: Як же ж мені хочеться потрапити у казку! Як же я хочу нічого не робити!

 

 (з’являється Хранитель казок з великою книгою)

Хранитель казок: Вітаю вас, дівчата!

Маша: І хто ви такий?

Хранитель казок: Я – хранитель казок. Сьогодні справді чарівний день. Якщо промовити своє добре бажання від душі – воно справдиться. Ви промовили свої бажання одночасно. Але твоє бажання, Машо, не було добрим і чари переплуталися. Магічний годинник став працювати неправильно. І ось-ось може статися лихо!

 

Танок хвилинок

Хранитель казок: Ось, цього я й боявся…. Магічний годинник зламано. Наші світи, реальний і казковий, переплуталися. Якщо нічого не зробити, то Новий рік у вашому світі більше не настане. А наш світ взагалі загине. Бо до нього потрапили такі погані речі вашого світу!!! Лінь, некорисна їжа, комп’ютерні ігри, та якийсь Інстаграм. А головне – байдужість.

Маша: І що тут поганого? Інстаграм, до речі, дуже модно. А байдужість… Я оце прямо мрію, щоб усім до мене було байдуже. І мамі, і Каті, і особливо вчителям. Теж мені горе…

Катя: Хранителю, це дуже погано! Як я можу вам допомогти?

Хранитель казок: Щоб відновити наші світи, треба відремонтувати магічний годинник. А його частинки розлетілися по всьому казковому королівству. Ти готова їх відшукати?

Катя: Так, готова! Я знаю багато казок і розумію, як поводитися у казковому світі.

Хранитель казок: Тоді приготуйся. Я створю портал у казковий світ. Як тільки ти знайдеш частину магічного годинника, буде відкриватися новий портал. Туди, де знаходиться інша частина. Готова?

Катя: Так!

Маша: Так, зупиніться! Ти сама нікуди не підеш! Мала ще. Ми готові.

Хранитель казок: Удачі, дівчата!

 

(відкривається портал. Морське королівство)

Танок з павутинками

Катя: Куди це ми потрапили?

Маша: Куди? У казку! Ти ж хотіла.

Катя: Я не пам’ятаю такої казки… Це якось неправильно!

Морська королева: Ти диви! Нові прихильники! Ви вже підписалися на мій Інстаграм? Фото лайкали? А відео? Відео дивилися?! Правда ж я – справжня зірка!

Катя: Вибачте, шановна, а ви хто?

Морська королева: Що?!!! Хто я?!!! Яке неподобство!     

 

(пісня-переробка під Оля Полякова «Королева ночи»)


Я красуня чарівна, надзвичайна, молода.

Королева я морська, повелителька піска,

І підвладна вся вода.

І всі мешканці морські підкоряються мені.

Я у морі головна, схочу потоплю човна,

Схочу затоплю міста.

 

Але зараз… я в Інстаграмі

Як богиня! Хай буде цунамі!

Я королева моря, така моя доля.

Я як модель чудова, красива, драйвова!

Прихильників мільйони,

Розігрую айфони, давай!

 

Я королева моря та Інстаграму

Заради слави я забула про маму,

Забула про закони,

Про власні легіони. Ай-яй!


Маша: Морська?! А де тут море? Одна павутина навкруги.

Морська королева: Ніколи мені займатися королівством. Щоб мати стільки прихильників, як у мене, знаєш скільки часу треба витратити? От трішки й не прибрано. Я зараз цунамі влаштую, все швиденько змиє хвиля.

Катя: Не треба! Шановна Морська королева! Ви дуже красива, але не дуже добра до своїх підданих. Давайте ми вам допоможемо прибрати.

Морська королева: А як же ви допоможете? Ви чарівниці?

Маша: Як би ж… Потрібні звичайні ганчірка, відро та віник. Тим паче нам одну дрібницю знайти треба.

 

(морські жителі виносять знаряддя для прибирання. Усі прибирають.

Знаходиться 1 частина магічного годинника)

Катя: Як же ж тут стало красиво!

Маша: Так, справжня казка.

Морська королева: Дякую вам, дівчата. Ви нагадали мені про мої обов’язки королеви. Просто неподобство так занехаяти королівство! Закриваю свій блог Інстагерл. І починаю вести блог «Як керувати королівством. Посібник для початківців». Попутного вітру!

 

(відкривається портал. Царство Змія Горинича)

Маша: О, ось тут усе зрозуміло! Це Горинич!

Катя: Ти права, але я б так не раділа. Він запросто може нас з’їсти!

1 Змій Горинич: От робити мені нічого, тільки дівчат їсти.

2 Змій Горинич: Справді, в світі стільки смачненького!

3 Змій Горинич: І чипси, і сухарики, і ось! Кока-кола!

 

 

(пісня переробка під Дзі Дзьо «Вихідний»)


Я люблю поїсти не в міру,

Бо шлунок один, а нас три.

Я з’їв би півтонни зефіру,

Картоплі з Макдональдсу фрі.

 

Ще чіпси зі смаком бекону,

Та й власне бекон підійде.

Сухариків гостреньких тонну

І коли цистерна зайде.

 

Я люблю собі час від часу

Робити дієту таку:

Все смажене, гостре, солоне,

А потім лежать в холодку.

 

Їсти я! Так люблю!

Завжди їм! Як не сплю!


 

Катя: Гориничу, але ж не можна їсти все підряд. Та ще й стільки некорисної, шкідливої їжі!

1 Змій Горинич: Чого це?.

2 Змій Горинич: Ой, щось мені погано!

3 Змій Горинич: Нам погано!!! Ми захворіли!

Маша: Не дивно. Стільки всього з’їсти! Навіть я розумію, що це недобре.

Катя: Горинича треба рятувати! Розказати йому про корисну їжу. Може і настрій в нього покращиться.

(презентація «Корисна Їжа»)

Танок вітамінів

1 Змій Горинич: Ти диви! Скільки виявляється у світі корисної їжі!

2 Змій Горинич: І смачної якої!

3 Змій Горинич: Дякую вам, дівчата! Тепер ми за здорове харчування!

Катя: Гориничу, а ти не бачив у себе в королівстві частини магічного годинника?

1 Змій Горинич: Ти не бачив?

2 Змій Горинич: А ти?

3 Змій Горинич: Оту купу сміття прибрати треба. Може вона там?

 

(Горинич дме зі всієї сили, сміття щезає, частина знаходиться)

Маша: А ось і вона! Дякуємо!

1 Змій Горинич: Приходьте до нас наступного року!

2 Змій Горинич: Так, ми ще спортом займемось!

3 Змій Горинич: Ага, фітнесом! Прощавайте!

 

(відкривається портал. Царство Снігової королеви.

Снігова королева з пультом перед телевізором)

 

Катя: І таку казку я не знаю.

Маша: Ось бачиш! А ще багато читаєш. Навіть казку упізнати не можеш. Поглянь, яка краса!

Катя: Але ж ми у казку повинні були потрапити…

Снігова королева: А ви й потрапили. У мою казку.

Катя: А ви, пробачте, хто?

Снігова королева: Я? От невігласи.

 

(пісня переробка під Філіп Кіркоров «Цвет настроения синий»)

 


Колір настрою білий.

Колір настрою білий.

 

В моїм королівстві панує чиста красота.

Навколо все біле і постійна мерзлота.

Я – королева снігу і пурги,

Я мучаюсь від ліні і нудьги.

 

 

Колір настрою білий,

Мої емоції закам’яніли.

Нічого я не хочу,

Навіть плекать свою красу жіночу.

 

Колір настрою білий,

І сонце все чомусь ось тут зігріло.

І розтопило кригу,

І в королівстві нема тепер снігу.


 

Маша: Виходить, ми у казці про Снігову королеву. Не так я собі це уявляла, не так.

Катя: Машо, все не так! Тут повинно бути холодно, і сніг навкруги! Але Королеві лінь щось робити. Холод підтримувати чарами потрібно. А її лінь подолала.

Маша: І що робити? Де нам частину годинника шукати?

Катя: Спочатку треба королівству допомогти та сніг повернути. а то поглянь, які квіти повиростали.

Маша: І що ти пропонуєш?

Катя: Її треба розвеселити.

Маша:Ні, танцювати перед нею я не хочу.

Катя: Доведеться обійтися тим, що є.

(забирає пульт у королеви. Перемикає канали.

Снігова королева зацікавлено дивиться)

Танок гномиків

Снігова королева: Ти диви які вони справні та дружні. А щасливі які! Чому вони такі щасливі?

Катя: Бо кожен займається своєю улюбленою справою. А коли  ти комусь потрібен, можна бути по-справжньому щасливим.

Маша: Ваша величність! Наведіть лад у королівстві. Поверніть сніг. А то так і в нашому світі снігу не дочекаєшся.

Снігова королева: Ви праві, дівчата. Щось я зовсім забула, хто Я! Хай сніг вкриває все навколо нас, панує крига скрізь і хуртовина увесь час!

 

Танок сніжинок

Катя: А ось і частина магічного годинника знайшлась!

Снігова королева: Дякую вам, дівчата!Ви нагадали мені, що я повелителька снігу й морозу. І це мені подобається! Дуже подобається! Я щаслива!

 

(відкривається портал. Царство Домовиків)

Маша: А це ми куди потрапили? Щось не схоже на казку.

Катя: Не знаю…

Домовик: Яка це вам казка?! Та я ж власний всесвіт створив!

(пісня переробка під Александр Пирожков «ацепила»)

 


Добрий вечір вам малеча!

Від реальності утеча

В віртуальний світ це красота.

Домовик я хоч куди,

Не рятую від біди.

У світ ігри поринув назавжди.

Якщо ти хочеш можна стати королем,

Якщо захочеш все вирішуєш мечем.

Все що бажаєш можна тут собі створить,

Якщо є код – всього за мить.

 

І ціль твоя відкрити невідкрите,

Качати персонаж несамовито,

Добути все… Ви що творите?!!!

 

Зачепила ігра, засліпила ігра,

Час увесь відняла, спокій геть забрала.

Зачепила ігра, спокусила ігра,

Ніччю вже не до сна, щастя теж не дала.

Зачепила ігра.


 

Маша: Власний всесвіт, це добре. Сама люблю пограти. Але ж тут справжній безлад!

Катя: Так! Головний домовик повинен за домовиками слідкувати, щоб порядок всюди був. Від біди рятувати, людям допомагати.

Домовик: Немає у мене часу комусь допомагати. Знаєш скільки його треба, щоб всесвіт створити!

Маша: Знаю. А навіщо тобі якийсь  всесвіт, коли у тебе і так власне царство є. Он скільки домовиків без діла та без роботи.

Катя: Ти ж і так майже король. Тебе всі люди поважають і, навіть, бояться.

Маша: Кидай ти своїх віртуальних персів, он справжніми займись.

Домовик: І то діло говориш. Чим мої домовички гірші за цих комп’ютерних героїв?

Катя: Навіть кращі!

Домовик: Дякую вам, дівчата. Від всього свого царства. Може вам допомога потрібна?

Маша: Як раз потрібна. Чи не бачили ви де поблизу частини магічного годинника?

Катя: Знайшлася! На все добре вам!

 

(відкривається портал. Царство Баби Яги)

Кіт Баюн: Бабуню, я їсти хочу!

Баба Яга: Ну то й що?

Кіт Баюн: Як це, що?! Я голодний, а ти нічого не приготувала.

Баба Яга: Ну то й що? Сам приготуй.

Кіт Баюн: Я не можу сам. У мене ж лапки!!!

Баба Яга: Ну то й що? Піди он вполюй кого-небудь.

Кіт Баюн: Та ти ж сама мені забороняла! Казала ж: на людей не полюй – вуха обірву. А мені мої вушка дуже подобаються.

Баба Яга: Вполюй когось іншого. І відчепись від мене.

Кіт Баюн: Іншого! Та ти що? Ти що казала: пташок не чіпати, тваринок не ганяти. Бо хвоста мені відкрутити обіцяла. А мій хвіст…

Баба Яга: Казала, не казала. Чого ти до мене причепився? Мені все одно і на тваринок, і на пташок, і на тебе, до речі, також. Зрозумів? (Мені все одно)

 

(заходять дівчата)

Кіт Баюн: І на мене все одно?!!! Та на що ж ти таке захворіла?

Катя: Байдужість. Ця хвороба називається байдужість.

Кіт Баюн: Як? Ніколи такого слова чудернацького не чув. А ви хто такі?

Баба Яга: Вечеря твоя. Бачиш, самі прийшли і бігати не треба. Смачного!

Кіт Баюн: А! Я зрозумів! Ти мене розігруєш! Тут десь заховався Лєший з камерою? Чи Кікімора з фотоапаратом?

Баба Яга: Нікого тут немає. Їж хутко. І замовкни.

Кіт Баюн: От лишенько! Точно захворіла. Бай… На що ви кажете бабуня хворіє?

Маша: Байдужість. Це коли тобі байдуже, все одно. На всіх і на все.

Кіт Баюн: Де ж це бабуся хворобу таку найшла? У нашому лісі такого лиха ніколи не водилося. Бабуня звичайно з характером, але всім завжди допомагала.

Катя: Згодна. В усіх казках вона тільки здається злою. А насправді справедлива і до всіх на допомогу прийде.

Кіт Баюн: Що ж робити? Що робити? Якщо бабуню не вилікувати, вона пропаде! Увесь ліс пропаде!

Катя: Вилікуємо. Ось тільки як?

Маша: Нам у школі казали, що байдужість не живе у тому серці, яке може співчувати чужій біді.

Кіт Баюн: Співчувати? Так це я зараз. (падає) Ой-ой-ой, як же ж боляче. Мій хвостик!

Баба Яга: Котику мій! Що трапилося? Вдарився бідолашний. Іди сюди, я тобі молочка дам! Ой, в нас же гості! По ділу зайшли, чи як?

Маша: По ділу.

Катя: Так, бабусю, ми шукаємо останню частину магічного годинника. Чи не бачили ви її часом?

Баба Яга: Бачила, звичайно. Он вона.

Маша: Нарешті ми знайшли усі частини магічного годинника!

Катя: І можемо повертатися додому!

Баба Яга: Як додому? А пиріжка з’їсти? Чи булочку? Я зараз швидко тісто заведу. Пиріжечків напечу.

Катя: Бабусю, вибачте нам, але нам справді додому час.

Маша: Так, нам ще магічний годинник ремонтувати.

Баба Яга: Тоді щасливої вам дороги, дітки. Без діла не сидіть, Стражденним допомагайте. Та один до одного завжди добрі будьте.

Маша: Дякуємо за поміч! На все добре!

Катя: Котику, дякуємо! Прощавайте!

 

(відкривається портал)

Хранитель казок: Молодці, дівчата! Магічний годинник знову працює як треба. У казковому світі порядок. Та й у вашому все гаразд. Новий рік незабаром!

Катя: Як же гарно було у казці. Ми багато кому допомогли.

Маша: Так, гарно. А я ще зрозуміла, що таке бути щасливою. Щастя – коли ти здоровий, коли ти на своєму місці, коли приносиш користь своїми діями.

Хранитель казок: Бажаємо всім вам бути щасливими. Зі святом вас!

 

Фінальна пісня

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Трембовецька Тетяна Василівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Психологія, Сценарії
Додано
21 листопада 2019
Переглядів
1144
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку