Психологічна компетентність учителів у прийомах роботи з дітьми девіантної поведінки

ТЕРНОПІЛЬСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

“ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ”

Районний семінар-практикум

для практичних психологів та  соціальних  педагогів

Тренінгове заняття:

«Психологічна компетентність учителів у прийомах роботи з дітьми

девіантної поведінки»

Підготувала

практичний психолог,

соціальний педагог

Почапинської ЗОШ І-ІІІст.

Піговська Світлана Анатоліївна

Потрібно зрозуміти: стіни,

які зводять навколо себе діти,

потрібні їм не для того,

щоб показувати свою силу,

а для того, щоб захистити свої слабкі сторони

Дж. Ч. Добсон

Дитина, яка нічим не заявляє

про свою індивідуальність,

нічим не цікавиться, нікого не непокоїть,

нікому не завдає

ніяких турбот і прикрощів, - найважча дитина.

В. Сухомлинський

…Дорослі не повинні гніватися на дітей,

тому що це не виправляє, а псує їх.

Януш Корчак

Мета: підвищення компетентності в спілкуванні, розвиток невербальних способів спілкування, осмислення взаємодії з позиції партнера, розвиток здатності до ігрової поведінки, актуалізація конструктивних способів взаємодії, розвиток рис, які сприяють моделюванню ситуацій спілкування з дітьми девіантної поведінки.

Заняття починається зі вступного слова тренера, у якому висвітлюється головна мета й основи роботи тренінгової групи, після чого пропонуються до прийняття правила групи.

Правила групи:

1. Всі учасники групи називають один одного тільки на ім'я і на «ти».

2. Доброзичливе ставлення одне до одного.

3. Відкритість. Кожен говорить про свої справжні почуття, думки, враження.

4. Активність і мобільність. Всі учасники групи легко й швидко

                                                                                                      міняються ролями.

5. Правило руки. Працюємо й відповідаємо тільки за піднятою рукою.

6. Працюємо, дотримуючись відведених тренером часових рамок.

Хід заняття: (1.5год.)

     Вступне слово психолога. У сучасному українському суспільстві відбуваються кризові процеси, які негативно впливають на психологію людей, особливо підлітків, породжуючи девіантну поведінку.

     Саме діти перебувають нині чи не в найскладнішому становищі внаслідок не сформованості власної системи моральних переконань, ціннісних орієнтацій, що не дає їм змоги адекватно реагувати на події, факти навколишнього життя.

     Девіантна поведінка ( від лат. deviatio – відхилення) – це поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим або встановленим нормам. Девіантна поведінка й особистість, що її виявляє, викликає негативну оцінку з боку інших людей. Негативна репутація заважає позитивним змінам й викликає рецидиви девіантної поведінки. Тобто для девіантної поведінки характерні повторення і досить значна тривалість. Особливістю девіантної поведінки є те, що вона завдає значної шкоди самій особистості або навколишнім людям.

     З метою профілактики і корекції відхилень у поведінці використовують індивідуальну і групову роботу з учнями, їхніми родинами. Але, на жаль, часто педагоги прагнуть не розв’язати проблему, а просто позбутися її, наполягаючи на відрахуванні учня з навчального закладу. Деякі викладачі застосовують жорсткі санкції стосовно важковиховуваних учнів: постійно сварять, соромлять при однокласниках, докоряють за погану поведінку, відсаджують за останню парту, часто викликають батьків, відправляють до кабінету психолога.

     Тобто психолого-педагогічної підтримки потребують не тільки діти, а й перш за все педагоги, які працюють з такими учнями.

1.  «Знайомство — візитка» (10 хв.)

Всім учасникам тренінгу роздають чисті аркуші паперу, кольорові олівці або фломастери.

Ведучий.. Наша робота сьогодні відбуватиметься в тісній взаємодії один з одним. Для того, щоб почати роботу, давайте познайомимося. Для цього всім пропонується виготовити за 3—4 хв. свою візитну картку, яка коротко розповість всім присутнім, хто ви такий. Виготовляти візитку пропонується за такою схемою:

І.Ім'я.

2.Місце роботи.

3.Напрямок у роботі, що особливо мене цікавить і особисті досягнення в цій сфері.

4.Улюблене заняття.

 5.Моя заповітна мрія.

2. Вправа «Галявина очікувань» (7 хв.)

На окремих аркушах-квіточках учасникам тренінгу пропонується написати відповіді на запитання: «Що я очікую, хочу отримати (довідатися) на цьому занятті?».

Відповіді пропонують оголосити й оформити у вигляді лісової галявини.

3. Вправа «Комплімент»

    Для створення довірливої та позитивної атмосфери, учасникам пропонують сказати по колу один-одному комплімент.

4. Вправа «Перевтілення» (7 хв.)

Мета: наблизити дорослих до позиції дитини, показати, що з віком погляди й світовідчуття людей міняються. Всім учасникам тренінгу пропонується згадати ті моменти життя, коли вони були учнями, й закінчити речення з позиції свого особистого учнівського досвіду минулих років.

« Коли я вчилася в школі, то...    »

«Коли вчитель був невдоволений моїми діями, то...      »

«Коли я не була готова до уроку, то... »

«Коли мені було нудно на уроках, то ... »

« Найцікавішим у шкільні роки було...»

Після того, як речення дописано, учасникам групи пропонується озвучити свої відповіді й обговорити питання:

—Чи завжди збігалися ваші бажання з нормами й вимогами, які вам пред'являли?

—Чи завжди ми самі все охоче виконували?

Висновок: з віком ми забуваємо, які ми були самі, що відчували і якими очима дивилися на навколишній світ. Бажання й вимоги дорослих не завжди збігаються з можливостями дітей, й іноді потрібно стати на позицію дитини, щоб краще її зрозуміти.

5. ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА “ДЕРЕВО – ЧОЛОВІЧКИ.”

Форма проведення: групова.

Час проведення: 10-15 хвилин.

Обладнання: бланк, червоний і синій олівці.

Інструкція для дітей (чи дорослих): Учасникам пропонуються аркуші з готовим зображенням сюжету: дерево, на якому розташовуються чоловічки. Кожен учасник одержує лист із таким зображенням (але без нумерації фігурок). Завдання дається в наступній формі: “Розглянете це дерево. Ви бачите на ньому і поряд з ним безліч чоловічків. У кожного з них – різний настрій і вони займають різне положення. Візьміть червоний фломастер і обведіть того чоловічка, що нагадує вам себе, схожий на вас, має такий же настрій як у вас. Ми перевіримо, наскільки ви уважні. Тепер візьміть зелений фломастер і обведіть того чоловічка, яким ви хотіли б бути і на чиєму місці ви хотіли б знаходитися”.

Інтерпретація результатів: Позиції, які вибирає учасник є ототожненням свого реального і ідеального положення, чи є між ними розходження?

   № 1, 3, 6, 7 – характеризує установку на подолання труднощів і перешкод, частіше – працьовиті, успішно проходять адаптації, що не втрачають позитивного емоційного настрою, мотивовані на досягнення результатів;

   № 2, 11, 12, 17, 18, 19 – товариськість, доброзичлива підтримка, частіше мотивовані на спілкування, або висока – потреба в друзях, спілкуванні; важко переживають втрату дружніх відносин;

   № 16 – потреба в підтримці дорослих (батьків і вчителів), відчуває себе комфортно тільки коли в «полі зору» дорослих, мотивований на успіх за умови надання допомоги ззовні, частіше – роль того, ким керують, іноді нестійкість становища в колективі;

   № 4 – стійкість положення, відкритість, мотивований на успіх, не долаючи труднощів, високих навчальних результатів досягає рідко, необхідна підтримка в мотивації навчання  і міжособистісних відносинах;

    № 9 – мотивація на розвагу, але успішно проходить період адаптації, вимагає постійного контролю (може пропускати уроки, хитрувати), завжди – позитивний;

    № 10 – комфортний стан, мотивація на успіх, частіше – порушення уваги, неуважність, забудькуватість, бажання будь-яким способом бути в центрі уваги, нормальна адаптація;

    № 15 – комфортний стан, успішна адаптація, частіше – високий інтелектуальний рівень, нормальна соціалізація, хороші організатори, позитивне ставлення до світу і себе;

    № 5 – стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, астенічні, потребує допомоги і підтримки;

    № 20 – завищена самооцінка, претендує на лідерство за всяку ціну, іноді дезадаптація (якщо особисті амбіції не реалізуються);

    № 13, 21 – відособленість, замкнутість, тривожність, іноді – агресивність, частіше – дезадаптація; потребує допомоги і підтримки;

    № 8 – відособленість від навчального процесу, втеча у себе, частіше – відкинутий колективом, дезадаптація, потребує постійного психологічному супроводі;

    № 14 – кризовий стан, «падіння у прірву», високий ступінь дезадаптація, потребує пильного спостереження, постійного психологічного супроводу. 

6.   Вправа « Рольова гімнастика»

1. Слово «Я» потрібно вимовити:

• Голосно;

• Тихо;

• Затинаючись;

• Стверджуючи;

• Здивовано;

• Із захопленням;

• Сумно;

• Ніжно;

• Із іронією;

• Зі злістю;

• Тоном відповідального працівника;

• Розчаровано тощо.

    Замість слова «Я» можна говорити будь-яке слово чи фразу.

2. Потрібно пройтися, як:

• Людина похилого віку;

• Лев;

• П’яниця;

• Артист балету;

• Собака;

• Жебрак .

7. Вправа-опитування «Розкажіть про дитину»

Тренер пропонує учасникам групи прига­дати будь-кого із своїх учнів та відповісти на питання «Що ви можете про нього сказати?».

Більшість вчителів скаже, як він вчиться та поводиться в школі. Проте у характеристи­ці не йтиметься про його хобі та уподобання, його сильні та слабкі сторони характеру. На жаль, у гонитві за оцінкою вчителі переста­ють помічати багатогранність дитини.

Тренер пропонує учасникам групи дати відповідь на запитання: «Хто перший зголо­ситься допомогти прибрати клас або шкільну територію, організувати свято. Це буде від­мінник чи дитина, яка не дуже встигає з на­вчальних предметів?».

Працюючи з дітьми, важливо не забува­ти про систему людських цінностей: вміти дружити, поважати інших людей, бути відпо­відальним, надійним, мати цікавість до життя та радіти йому.

З точки зору стандартних показників успіху, ще не відомо, хто досягне успіху з часом — той, хто міг організувати свято або прибирання (талановитий менеджер), або той, хто заробив невроз, боючись отримати низьку оцінку в школі і так і не навчившись товаришувати.

Проте в житті не все зводиться до гарних оцінок. Коли діти відчувають, що їх цінують не за оцінки, а за власні якості, тоді вони й прагнуть більшого, навіть якщо і здібності до навчання посередні.

8. Вправа «Дешифратор»

Мета: проаналізувати почуття дитини, її пове­дінку та з'ясувати, чого дитина хоче досягти, де­монструючи цю модель поведінки.

Тренер об'єднує учасників групи у підгру­пи з 5-6 осіб. Кожна група отримує однакове завдання.

Завдання: проаналізувати почуття ди­тини, те, як вони можуть позначитися на її поведінці, та спрогнозувати, чого дитина хоче досягти, демонструючи цю модель по­ведінки.

Якщо в підгрупах виникають труднощі з описом почуттів, то тренер може запропо­нувати їх перелік або пригадати випадок із педагогічної практики про роботу з дитиною з девіантною поведінкою.

Перелік почуттів: образа, страх, нена­висть, провина, гнів, заздрість, кохання, ба­жання помститися, самотність, безвихідь...

Поведінка, яку може демонструвати ди­тина у відповідь на ті почуття, які вона пере­живає: агресія (фізична, вербальна, аутоагресія), замкнутість, відсторонення, суїцидальні спроби, крадіжки, втечі, бійки, порушення з прийомом їжі, порушення сну, енурез, апа­тія, депресія...

9.Вправа  «Практичні рекомендації»

Учасникам пропонують переглянути соціальний ролик.

Потрібно поділити групу на 4-5мінігруп в яких учасники поділяться враженнями від перегляду ролика: - що найбільше вразило?...

• над чим заставило задуматись?...
• Записати тези на груповому аркуші паперу.

А на зворотній стороні аркуша написати спільно напрацьовані рекомендації,

щодо роботи і порозуміння педагогів з девіантними підлітками.

Презентувати на групу свою роботу.

10.  Вправа «Серветка»

Мета: показати вибірковість сприйманої інформації, розвивати вміння працювати в колективі.

Всі учасники групи одержують серветку і за командою тренера, ні з ким не розмовляючи, починають виконувати ті дії, які диктує тренер.

Тренер. Складіть аркуш паперу навпіл і відірвіть лівий куточок; складіть аркуш паперу навпіл, відірвіть правий кут; складіть аркуш навпіл і відірвіть лівий кут;       складіть папір навпіл і відірвіть лівий кут; складіть аркуш навпіл і відірвіть правий кут. Розгорніть серветку й подивіться, чи є однакові?

—Чому вийшли різні візерунки на папері?

Висновок: кожен розуміє інформацію по-своєму. Дітям девіантної поведінки необхідно спільно, покроково розробити алгоритм роботи, щоб одержати результат, якого ви очікуєте.

11. Вправа «Ваза побажань»

На листочках записати, чи виправдалися ваші надії, що цікавого й корисного ви одержали від заняття, що б ви побажали тренерові на наступне заняття.